Природно-заповідні території України

Для більшості парків області актуальним є питання реконструкції насаджень, спрямованої на збагачення видового складу, відновлення первинних ландшафтів, повернення домінуючої ролі тим видам, які складали основу парку при його закладенні. Згідно зі ст. ст. 37 і 38 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” утримання та реконструкція парків-пам'яток садово-паркового мистецтва повинно здійснюватися згідно з проектами, які розробляються відповідними науковими установами. На сьогоднішній день розробки або поновлення таких проектів потребують практично всі парки Львівщини.

Для успішного розвитку екологічного туризму і якнайповнішого використання екотурістського потенціалу ППСПМ необхідно зробити наступне.

По-перше, потік туристів в ППСПМ, повинен обмежуватися і ретельно регулюватися. Це подразумеваєвибір оптимальних категорій відвідувачів (для багатьох національних парків найбільш перспективним представляється розвиток наукового туризму). Замість масових видів туризму, для національних парків представляється прийнятнішою організація тривалих, спеціалізованих (і дорожчих) турів для невеликої кількості груп.

По-друге, для розвитку екотурізма винні, перш за все, використовуватися охоронні зони парків. Велика частина екотурістськіх маршрутів може пролягати на суміжних з національними пареннями територіях і включати головні місцеві природні визначні пам'ятки. В цьому випадку паркі мо-гут отримувати дохід, виступаючи як організатори екотурістськіх програм на місцях, забезпечуючи відвідувачів гідами, провідниками і науковими консультантами з числа своїх співробітників і місцевих жителів, організовуючи екскурсійне забезпечення, транспортне обслуговування, продаж сувенірів.

По-третє, у випадку, якщо створення екотурістськіх маршрутів безпосередньо на території ППСПМ можливо, необхідно забезпечити таке планування маршрутів на території, що охороняється, їх облаштування і режим використання, яке забезпечить збереження природних комплексів і контроль за їх станом.

По-четверте, розвиток екотурізма не вимагає будівництва нових готелів на території, що охороняється. Розміщення екотурістов слід організовувати не на територіях, що охороняються, а в тих, що оточують їх населених пунктах. Всі ці заходи до того ж дозволять звести до мінімуму негативне віз-дія екотурізма на території, що охороняються.

У більшості парків-пам'яток садово-паркового мистецтва майже відсутні або пошкоджені елементи рекреаційної інфраструктури (паркові довани, урни для сміття), пошкоджені пішохідні доріжки, відсутнє освітлення території. Не забезпечується належна охорона та догляд паркових композицій. Потребують утримання в належному стані водні об'єкти на території парків. Зокрема, є необхідність розробки проекту та проведення робіт з очистки каскаду природних озер „Зелене око” та благоустрою прилеглої території у „Снопківському парку”, очистці озер у „Лісопарку Погулянка” та „Стрийському парку” у місті Львові. Широкого розповсюдження набуло явище лінійної і площинної ерозії у ППСПМ „Високий Замок”, особливо загрозлива ерозія у лісопарку “Погулянка”, РЛП „Знесіння”.

Освітній аспект в українському екотуризмі розвинений поки що слабо - частіше екскурсія або тур виявляються націлені тільки на демонстрацію визначних пам'яток, екзотичних "чудес" і "краси" природи, а не на збагнення екологічних проблем і активну участь в їх рішенні. В цілому, "абсолютно позитивних" прикладів розвитку турізма в ППСПМ Україні не так багато. Скоріше, можна говорити про успішну реалізацію тих або інших конкретних принципів екотурізма"

Роль туризму в господарстві краю зростає з кожним роком. Прикарпаття є одним із перспективних туристичних регіонів держави й відіграє важливу роль на українському туристичному ринку. У багатьох районах і містах області туристична галузь починає відігравати провідну роль у місцевому економічному житті, сприяючи розвитку місцевих громад та поглиблюючи взаєморозуміння у середині громад. Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, збереженню екологічної рівноваги.

Розвиток туризму поліпшує інвестиційне середовище, стає джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, сприяє розвитку пов'язаних із туризмом галузей економіки. Він так само відіграє значну роль у збільшенні валютних надходжень і споживчого попиту, поліпшенні структури економіки, зміцненні економічного співробітництва між регіонами, підвищенні якості життя.

Для забезпечення виконання пам'ятками садово-паркового мистецтва покладеного на них завдання щодо створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльности в природних умовах з дотриманням режиму охорони заповідних ландшафтних комплексів і об'єктів на їхній території виділяються зони регульованої і стаціонарної рекреації.

У зоні регульованої рекреації проводиться короткостроковий (уікендовий) відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць; тут дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; забороняються промислове рибальство і мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних ландшафтів розміщеної по сусідству заповідної зони.

Площа зони регульованої рекреації може становити 25-55% загальної території парку рекреаційного типу (1-ша модель), або 30-60% - природоохоронного типу (2-га модель).

На територіях екстенсивної рекреації з метою огляду місцевости та відпочинку головним чином створюються туристські маршрути, екскурсійні та прогулянкові еколого-освітні стежки (лінійні, радіальні, кільцеві), обладнуються місця для ночівлі (хижі, шале, бівуачні стоянки) тощо.

Висновки

Пам'ятники садово-паркового мистецтва - історична спадщина, по розвитку якого можна судити про культуру, науку і етнографію країни. У країнах активного туризму парення-пам'ятники знаходяться в центрі підвищеної уваги.

Пам'ятки садово-паркового мистецтва (ППСПМ) - найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях. ППСПМ є природоохоронними рекреаційними установами (ст.37). На території ППСПМ забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню, натомість забезпечується проведення екскурсій та масовий відпочинок населення, здійснюється догляд за насадженнями, включаючи санітарні рубки, рубки реконструкції та догляду з підсадкою дерев і чагарників ідентичного видового складу, замість загиблих, вживаються заходи щодо запобігання самосіву, збереження композицій із дерев, чагарників і квітів, трав'яних газонів. На території ППСПМ може проводитися зонування відповідно до вимог, встановлених для ботанічних садів (ст.38).

За даними інституту туризму ФПУ (Федерації профспілок України), у складі територій природно-заповідного фонду знаходиться:

7 % біосферних заповідників;

6 % природних заповідників;

22 % національних природних парків;

15 % регіональних ландшафтних парків;

4 % заповідних урочищ;

44 % заповідників, тобто ділянок природної території (акваторії), призначених для охорони природних ландшафтів або цінних об'єктів живої природи.;

2 % - парки - пам'ятники садово-паркового мистецтва, ботанічні сади, зоопарки, дендропарки - все, що призначене для ефективного туризму і відпочинку.;

Явна нечисленність пам'ятників садово-паркового мистецтва пояснюється просто: більшість цих об'єктів були створені до Жовтневої революції, а при радянській владі, та і після отримання нашою державою незалежності, паркові проекти великого масштабу практично не з'являлися. Створенням нових пам'ятників садово-паркової архітектури наш уряд не стурбований - йому б уберегти що є.

Останнім часом широкої популярності набирає сільський туризм. Пріоритетними для розвитку сільського туризму є території (агротуристичні місцевості), прилеглі до національних природних парків “Сколівські Бескиди” та „Яворівський”, а також в межах існуючих і проектованих регіональних ландшафтних парків - “Надсянського”, “Знесіння” та “Равського Розточчя”.

Поєднання сільського туризму та екотуризму на природоохоронних територіях Львівщини забезпечується розвитком пізнавального природничого та кваліфікованого туризму (піший, велосипедний, кінний).

На регіональному та всеукраїнському рівнях організовуються рекламні акції агроекотуристичних продуктів найбільш оглядових регіонів Львівщини, а саме Карпат, Розточчя, Опілля.

Останні 5 років у Львівській області відзначились зростанням туристичних потоків та розвитком туристичної інфраструктури. Місто Львів займає 4 місце в країні (після Криму, Києва і Одеси) за обсягами вітчизняних та закордонних туристів. Поотягом 1998-2008 років кількість туристів у Львівській області збільшилась на 50%.

Підводячи підсумок, слід зазначити, що туристський потенціал природних і природно-культурних резерватів України колосальний.

Грамотне і в той же час немарнотратне використання екотурістського потенціалу парків країни - застава їх подальшого успішного розвитку. Екотурістськіє перспективи національних парків і заповідників України ми бачимо в найбільш планомірному використанні їх ресурсів, що виражається в проектуванні і розробці екологічних і еколого-культурних туристських маршрутів.

Особлива увага в розвитку екологічного туризму, в проектуванні і розробці екологічних і еколого-культурних туристських маршрутів слід обернути на синтез екологічних і культурних сюжетів в єдиних турах і проектах, причому зовсім не тільки на територіях, що охороняються. Важливо також сприяти міжнародній співпраці туроператорів і екологів.

Нерідко крупні національні і міжнародні природоохоронні союзи і фонди направляють свої зусилля і засоби виключно на охорону "дикої" природи, не приділяючи належної уваги охороні еколого-культурної різноманітності і такому важливому інструменту екологічного менеджменту, яким є екотурізм.

Тому еколого-культурний синтез, вихід за межі територій, що охороняються, на простір культурного ландшафту, екологизация місцевої економіки - такими можуть і повинні стати елементи оновленої стратегії екотурізма.

З метою запобігання негативного впливу туризму на довкілля органами місцевого самоврядування, контролюючими органами, адміністраціями природоохоронних установ ведеться постійний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства та недопущенням перевищення рекреаційного навантаження і деградації природного середовища.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про туризм» № 324/95-ВР від 15.09.95 //Відомості Верховної Ради України, 1995. - № 83. - с. 56.

2. Кобанец Л.А. Направления экономической целесообразности создания рекреационных объектов // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2002. - Т.2. - С. 115-122.

3. Кобанец Л.А. Экономический подход к организации рекреационных зон // Социально-экономические аспекты промышленной политики. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2002. - С. 206-213.

4. Кобанец Л.А. Развитие инвестиционной политики в сфере рекреации // Вісник Академії економічних наук України. - 2002. - №2. - С. 133-134.

5. Кобанец Л.А. Привлекательность рекреационного потенциала Украины // Экономика Крыма. - 2003. - №6. - С. 65-69.

6. Кобанець Л.О. Організаційні підходи до інвестування в рекреаційну сферу // Вісник ДІТБ. Сер.: Економіка, організація і управління підприємствами. - 2003. - №7. - С. 111-114.

7. Кобанец Л.А. Направления рекреационной деятельности в природных парках Украины // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2003. - С. 443-453.

8. Кобанець Л.О. Розвиток організаційно-економічного механізму керування рекреаційною діяльністю // Социально-экономические аспекты промышленной политики. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2004. - С. 194-203.

9. Поклонський Ф.Ю., Кобанець Л.О. Напрями підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів спеціалізованими підприємствами // Вісник ДІТБ. Сер.: Економіка, організація і управління підприємствами. - 2004. - № 8. - С. 100-108.

10. Поклонский Ф.Е., Кобанец Л.А. Особенности управления рекреационной деятельностью в охраняемых природных территориях // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2004. - Т. 1. - С. 69-75.

11. Копієвська О.Р. Соціально-педагогічні аспекти організації дозвілля молоді в парковій системі зарубіжжя // Соціалізація особистості: Міжкафедральний зб. наук. статей за заг. ред. А.Й. Капської.- Вип.3.- К.: НПУ, 1999. - С. 42-51.

12. Копієвська О.Р. Соціальне обслуговування людей похилого віку в парковій системі зарубіжжя // Наука і сучасність: Зб. наук. праць Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - Ч.3.- К., 1999. - С. 107-115.

13. Копієвська О.Р. Психолого-педагогічні аспекти дозвіллєвої діяльності зарубіжних парків // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. праць. - Ч. 2. - К.: Педагогічна думка, 1999. - С. 316 - 322.

14. Копієвська О.Р. Паркова культура як соціально-педагогічна система в розвинених країнах зарубіжжя // Збірник інформаційно-методичних матеріалів. - К.: Інформ. центр з питань культури і мистецтва при Національній Парламентській бібліотеці, 1998. - 48 с.

15. Копієвська О.Р. Стан наукових досліджень проблем дозвілля паркової діяльності (зарубіжний досвід) // Сучасні проблеми дозвіллєвої діяльності.- Вип 1.- К.: КДУКіМ., 1997. - С. 166 - 171.

16. Александрович В., Бандрівський М., Бірюльов Ю. Львівщина: Історико-культурні та краєзнавчі нариси. -- Л.: Центр Європи, 1998. -- 392 с.

17. Безносюк В.Д. Туризм і його місце в соціально-економічному розвитку України // Регіональна економіка.- 2001.- № 1.- C.232-236.

18. Вацеба В.Я. Туристичне країнознавство. -- Чернівці: Рута, 2003. -- 32 с.

19. Голик Р. Львів: місто і міф. -- Л.: ЛА "Піраміда", 2005. -- 190 с.

20. Грабовецький В. Нариси історії містечок Львівщини. -- Івано-Франківськ, 2005. -- 44 с.

21. Долинська М. Львів: простір і мешканці: (Історико-урбаністичний нарис). -- Л.: Видавництво Українського Католицького ун-ту, 2005. -- 90 с.

22. Лихоманова О.В. Стан і перспективи регіонального розвитку туризму в Україні // Актуальні проблеми економіки.- 2004.- № 6.- C.149-156.

23. Львів: Туристичний путівник / С.І. Антончик (світлини). -- Л.: Афіша, 2005. -- 128 с.

24. Мандрівки Львівщиною: Екскурсійні маршрути / А. Федуна (ред.), Л. Солтис (упоряд.). -- Л., 2006. -- 130 с.

25. Мунін Г.Б., Чабан Р. Аналіз стану і перспективи розвитку туризму та готельного бізнесу в Україні // Формування ринкових відносин в Україні.- 2003.- № 5.- C.60-65.

26. Надрага О.А. Серед львівських парків. -- Л.: Літературна агенція "Піраміда", 2004. -- 289 с.

27. Основи туризмознавства. -- К.: КНТЕУ, 2003. -- 100 с.

28. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство. -- К.: Альтерпрес, 2003. -- 104 с.

29. Проскуряков В.І., Ямаш Ю.В. Львівські театри. Час і архітектура. -- Львів: Центр Європи, 1997. -- 131 с.

30. Свиридова Н.Д. Развитие туризма в регионе как объект государственного управления // Актуальні проблеми економіки.- 2005.- № 2.- C.18-22.

31. Смаль І.В. Основи географії рекреації і туризму. -- Ніжин: Видавництво НДПУ ім. Миколи Гоголя, 2004. -- 264 с.

Додатки

Додаток 1

Додаток 2

Размещено на Allbest.ru