У великих містах переплелися як позитивні, так і негативні сторони науково-технічного прогресу й індустріалізації. Створено нове екологічне середовище з високою концентрацією антропогенних факторів. Одні з них, такі як забруднення атмосферного повітря, високий рівень шуму, електромагнітні випромінювання, є безпосереднім продуктом індустріалізації, інші, такі як зосередження підприємств на обмеженій території, висока щільність населення, міграційні процеси і т.д. - наслідок урбанізації як форми розселення.

У процесі розвитку людства міста ставали основними осередками проживання людини, зосереджуючи в собі всі необхідні засоби існування та самореалізації людини. За переписом населення у 2001 році частка міських жителів в Україні становила 32574.0 тис. (67.2%), сільських - 15883.0 тис. (32.8%). [7] У деяких країнах частка міського населення ще вище. Загальною тенденцією розвитку й росту міст є прогресуюче погіршення в них умов життя. Одна з найбільших трагедій міст полягає у тому, що будучи вищим досягненням людської цивілізації, вони стають не тільки некомфортними, але й у значній мірі небезпечними для життя, навіть для життя майбутніх поколінь. Для прикладу можна розглянути декілька найбільш забруднених міст України, що показані на карті:

Наприклад, Дніпропетровськ. Над ним постійно нависає смог, що формується викидами двох потужних металургійних, двох прокатних, коксохімічного, шинного та лакофарбного заводів. В результаті чого у мешканців міст підвищується загроза на аспіраторні захворювання.

Не краща ситуація із впливом на природне середовище. Підприємства Дніпропетровська скидають у р. Дніпро значний об'єм неочищених стічних вод. Серйозні екологічні проблеми виникають у Дніпропетровську в зв'язку з утилізацією та складуванням відходів металургійного, коксохімічного ті ін. виробництв. Також спостерігаються небезпечні геологічні процеси, пов'язані з наявністю лесових товщ та розвитком техногенного підтоплення. [4. C 80-81]

Не набагато краща ситуація і в столиці. У 2004 р. від антропогенних джерел забруднення в атмосферне повітря Києва надійшло 209,9 тис. т шкідливих речовин, у тому числі 175,1 тис. т - від пересувних джерел, насамперед автотранспорту. Саме він відіграє провідну роль у загальному забрудненні атмосфери. Порівняно із 1990 роком питома частка легкових автомобілів зросла в 1,85 рази, це спричинює збільшення загазованості міста, появу смогу, тощо. На сьогоднішній день таких екологічно-небезпечних міст в Україні нараховується 17, проживання в кожному з них в тій чи іншій мірі шкодить здоров'ю людини. [1. c 18-20]

Здоров'я людей значною мірою залежить від якості як природного, так і антропогенного середовища. В умовах великого міста вплив на людину природного компонента ослаблено, а вплив антропогенних факторів різко посилено. Міста, у яких на порівняно невеликих територіях концентрується велика кількість людей, автотранспорту і різних підприємств, є центрами техногенного впливу на природу. Газові і пилові викиди промислових підприємств, скидання ними в навколишні водойми стічних вод, комунальні і побутові відходи великого міста забруднюють навколишнє середовище різноманітними хімічними елементами. У більшості промислових пилів і відходів вміст таких елементів, як ртуть, свинець, кадмій, цинк, олово, мідь, вольфрам, сурма, вісмут і ін., у сотні, тисячі і десятки тисяч разів вище, ніж у природних ґрунтах.

Атмосферний шлях надходження токсичних речовин в організм людини призводить до того, що протягом доби він споживає близько 15 кг повітря, 2,5 кг води і приблизно 1,5 кг їжі, крім того, при інгаляції хімічні елементи поглинаються організмом найбільше інтенсивно. Так, свинець, що надходить з повітрям, абсорбується кров'ю приблизно на 60%, що тоді як надходить з водою - на 10%, а з їжею - лише на 5%. Забрудненням атмосфери обумовлене до 30% загальних захворювань населення промислових центрів.

Хмари чорного диму вперше огорнули багато міст Європи й Америки в XIX - початку XX століття. Лідер промислової революції - Великобританія зайняла перше місце і по забрудненню повітря. Лондон став відомий своїм густим туманом, що додав своєрідний колорит детективним історіям, але скоротив життя багатьох городян. Однак на зорі індустріалізації ступінь впливу забрудненого повітря на здоров'я не була визначена, тому що в цей період у результаті поліпшення санітарних умов і харчування відбулося різке зниження смертності від інфекційних хвороб, що замаскувало шкоду, принесена забрудненим повітрям. У 1943 році жителі Лос-Анджелеса стали скаржитися на періодичну появу в повітрі дратівливого світло-блакитного марева. Експерти установили його появу із присутністю сірчистого газу. Промисловий викид цієї речовини був скорочений, але марево над містом продовжувало з'являтися. Дослідження показали, що вуглеводи, що містяться в парах бензину, взаємодіючи з іншими забруднювачами, під дією сонячних променів утворять нові з'єднання. Адміністрація міста вирішила ліквідувати витік газів з бензосховищ численних нафтоперегінних заводів, однак димку над містом повністю не зникала. Тоді стало ясно, що забруднювачами повітря є автомобілі. Так світ був познайомлений з фотохімічними окислювачами - з'єднаннями озону з різними речовинами, що утворяться шляхом взаємодії вуглеводнів з окислами азоту, виділюваними автомашинами й енергетичними підприємствами, при сонячному світлі. Термін "смог" був уперше застосований до хмари, що нависли над Лос-Анджелесом. Зі збільшенням числа автомашин подібне явище стало спостерігатися і над іншими містами.

Це ще далеко не повний опис негативних впливів різних компонентів великого міста на здоров'я людини і стан довкілля. Ці негативні фактори потребують подальшого вивчення і дослідження, щоб призупинити чи покращити сформовану ситуацію, зробити життя людини більш комфортним, і, звичайно, зменшити згубний вплив урбанізації на природне середовище.

Екологічні проблеми урбанізації