Екологічні проблеми Донецької області
Донецька область як найбільш екологічно напружений регіон України. Викиди шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря. Забруднюючі речовини від автотранспорту: шляхи вирішення проблеми. Забрудненість водних ресурсів.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.12.2011 |
| Размер файла | 762,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
РЕФЕРАТ
"Екологічні проблеми Донецької області"
Виконала: Гергель П.В.
План
- Вступ
- Екологічна ситуація в Донецькій області
- Забруднення атмосферного повітря викидами від автотранспорту
- Висновок
- Література
Вступ
Об'єктивний аналіз сучасної економічної ситуації, причин і джерел погіршення екологічного стану природного середовища України, погіршення здоров'я людей, виникнення демографічної кризи став можливим лише кілька років тому завдяки розсекреченню великої кількості архівних матеріалів (соціально-історичних, політичних, партійних, соціально-економічних та ін.) і допоміг чітко визначити основні причини, джерела, динаміку й напрями розвитку екологічної ситуації у межах нашої держави. Такими причинами, як уже частково згадувалось, виявилися:
1. Екстенсивне використання всіх видів природних ресурсів, що тривало протягом десятиліть, без врахування можливостей природних регіонів до самовідтворення й самоочищення.
2. Довготривале адміністративно-командне концентрування на невеликих площах великої кількості надпотужних хімічних, металургійних, нафтопереробних і військових промислових комплексів та інших "гігантів соціалістичної індустрії", прискорена реалізація гігантоманських планів втручання в природне середовище.
3. Повне нехтування традиціями господарювання, можливостями природи регіонів і інтересами корінного населення.
4. Перехімізація сільського господарства й хибні засади його організації (типу величезних колгоспно-радгоспних господарств).
5. Розгортання меліораційних робіт і їх проведення у величезних обсягах без належних наукових обґрунтувань і ефективних технологій.
6. Повна відсутність об'єктивних довгострокових екологічних експертиз усіх планів і проектів розвитку промислового господарства, енергетики, транспорту протягом повоєнного періоду.
7. Використання на переважній більшості виробництв старих і дуже старих технологій і обладнання, які вже давно потребують заміни.
8. Відсутність ефективно діючих законів щодо охорони природного середовища й підзаконних актів для їх ефективної реалізації.
9. Відсутність постійної об'єктивної інформації широких мас населення про екологічний стан довкілля, причини його погіршення, винуватців забруднень і заходи для поліпшення ситуації.
10. Надзвичайно низький рівень екологічної освіти не лише широких мас населення, а й керівників підприємств, урядових організацій, загальна низька екологічна свідомість і культура.
11. Різке прискорення негативних економічних, соціально-політичних і екологічних процесів в Україні в зв'язку з найбільшою техногенною катастрофою XX ст. - аварією на Чорнобильській АЕС.
12. Відсутність дійових економічних стимулів ресурсо - й енергозбереження.
13. Відсутність дійового державного контролю за виконанням законів про охорону природи й системи ефективного покарання за шкоду довкіллю.
Екологічна ситуація в Донецькій області
Донбас.. Земля тривоги нашої..
В області проживає 4,95 млн. чоловік (Близько 10% усього населення України). Щільність населення становить 191 чоловік на 1 км2. 90% населення проживає в містах і селищах міського типу. Тут сконцентровано майже 2000 промислових підприємств (800 з яких великі) гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості, енергетики, важкого машинобудування й будматеріалів, експлуатується близько 300 родовищ корисних копалин. Висока концентрація промислового, сільськогосподарського виробництва, транспортної інфраструктури в сполученні зі значною щільністю населення створили величенне навантаження на біосферу - найбільшу в Україні і Європі.
Донецька область ставиться до найбільше екологічно напружених регіонів України.
На Донеччині працює 800 великих і середніх промислових підприємств. Спеціалізація їх - гірничовидобувна, металургійна, хімічна промисловість, ТЕС, важке машинобудування. Це обумовлює велике техногенне навантаження на біосферу. По суті, воно найбільше в Україні та Європі і є загрозливим для довкілля та здоров'я населення.
Атмосферне повітря. Об'єм викидів, які забруднюють атмосферу, в Донецькій області вдвічі більший, ніж у Дніпропетровській, в 3,5 разу - ніж у Луганській, в 7 разів - ніж у Запорізькій і в 12,1 - ніж у Харківській областях. Щорічно в області стаціонарними джерелами викидається близько 1,6 млн т небезпечних речовин (більше 38% від загальних викидів по Україні). В цілому по області викиди у розрахунку на квадратний кілометр території становлять 61,8 т. У розрахунку на одну особу області викиди шкідливих речовин від стаціонарних джерел склали 352,5 кг на рік. У багатьох промислових містах та сільських районах рівень викидів на одного мешканця перевищує середньообласний у декілька разів.
В 2009 році за даними Держкомстату про кількість шкідливих викидів перше місце в Україні також утримувала Донецька область з результатом у 1,5 мільйона тонн, з яких 1,3 мільйона тонн забезпечили стаціонарні джерела. Друге місце в Україні серед найбільш забруднених міст посідає місто Маріуполь, шосте місце - Курахове, сьоме місце - Дебальцеве, 10 місце - Новий Світ Старобешівського району.
Визначено, що за останні 10 років спостерігалось деяке щорічне зниження обсягів викидів шкідливих речовин і рівнів забруднення атмосферного повітря населених пунктів.
Рис. 1. Викиди шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення
в атмосферне повітря у регіоні у 2006-2009 рр. та прогноз на 2009 р. (тис. тон)
Разом з тим, на сьогодні концентрація багатьох домішок у повітрі, особливо в Східному регіоні, значно перевищують екологічні нормативи і залишаються вагомим фактором ризику для здоров'я населення та якості навколишнього природного середовища. Згідно з даними статистики, в Україні у 1996 р. обсяг викидів шкідливих речовин стаціонарними джерелами становив 4 767,2 тис. тон, тоді як у 2002 році цей показник становив 4 076,6 тис. тон. На рисунку 1. відображені дані щодо викидів шкідливих речовин у регіоні протягом 1996-2003 рр. Детальніше обсяги викидів у повітря шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення, що притаманні містам та районам Донецької області, проілюстровано на географічній карті регіону (див. рис. 2).
Рис. 2. Викиди шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря в Донецькій області
В даний час можна відзначити наявність у процесах забруднення атмосферного повітря міста Донецька наступних тенденцій.
За останні п'ять-шість років у Донецьку спостерігається монотонна тенденція зростання рівня забруднення атмосфери переважно за рахунок збільшення вмісту в атмосфері діоксиду азоту, формальдегіду, фенолу аміаку. У цей період за рівнем забруднення атмосфери найбільш несприятливими роками були 2003 і 2007 рр., У свою чергу найбільш сприятливим роком був 2002 рік.
Протягом багатьох років у список основних найбільш небезпечних забруднювачів атмосферного повітря входили діоксид азоту, формальдегід, пил і бенз (а) пірен. За цих речовин спостерігаються концентрації вище допустимих норм (більше ПДКсс), проте за останні 2 роки до цього списку додався аміак і фенол.
Ситуація із забрудненням атмосфери порівняно благополучна для оксиду вуглецю, діоксиду сірки і важких металів.
Для діоксиду азоту та пилу спостерігаються небезпечні ситуації, коли концентрації перевищують ПДКмр з вірогідністю 50% і 12% відповідно і ці цифри протягом ряду років не знижуються.
Забруднення атмосферного повітря викидами від автотранспорту
Викиди забруднюючих речовин від автотранспорту з року в рік зростають та негативно впливають на стан забруднення атмосферного повітря в місті.
Викиди автотранспортних засобів особливо небезпечні тому, що здійснюються в безпосередній близькості від тротуарів у зоні активного пішоходного руху.
Крім забруднення атмосферного повітря, міський транспорт та його супутня інфраструктура є головними забруднювачами водних об'єктів та грунтів нафтопродуктами. Насамперед, це стосується відкритих автостоянок, гаражних кооперативів та автозаправних станцій, які не обладнано локальними очисними спорудами дощових стоків, пунктів розвантаження паливно-мастильних матеріалів на території річкового порту та автотранспортних підприємств міста. Має місце забруднення трамвайних колій мастилами через їх витікання з негерметичних редукторів трамвайних вагонів. Негативно впливають на стан довкілля і відходи автотранспортних засобів, які утворюються в процесі їх експлуатації, а саме: відпрацьовані мастила, фільтри, акумулятори, відпрацьовані шини, деталі та корпуси автомобілів та ін., утилізацію яких належним чином ще не налагоджено.
Для вирішення проблеми необхідно впровадити:
використання на автотранспорті спеціальних моторних мастил, присадок до них та палива, модифікаторів кінематичних вузлів автомобілів, впровадження каталітичних перетворювачів палива та ін., що приведе до зменшення витрат пального, зменшення викидів забруднюючих речовин та збільшення моторесурсів двигунів;
жорсткий контроль за якістю пального, що постачається і реалізується в місті автозаправними станціями, його відповідністю державним стандартам, а також заборона реалізації у столиці етильованого бензину;
заміну на автотранспорті палива нафтового походження екологічно чистим природним газом, передусім в системі комунального транспорту;
забезпечення максимально можливого перевезення пасажирів на електротранспорті (метрополітен, тролейбус, трамвай).
Водні ресурси. У Донецькій області близько 240 малих і середніх річок. При цьому водозабезпеченість природним річковим стоком на одного мешканця області в 5 разів менша, ніж в середньому по Україні.
У абсолютних цифрах загальний забір води з усіх джерел склав по Донецькій області в кінці ХХ ст. близько 2600 млн. м3. У той же час об'єм стічних вод - понад 1750 млн. м3, з яких майже 1000 млн. м3 недостатньо очищених та зовсім не очищених. Це 25% таких стічних вод по Україні. Так як стік річок в основному здійснюється у Азовське море, то забрудненість річок обумовлює забрудненість моря.
Одним із найважчих наслідків техногенного впливу в Донецькій області та інших регіонах є забрудненість води. Разом з тим, аналіз статистичних даних дозволяє зробити висновок про наявність позитивної тенденції, що характеризує зменшення рівня скидання забруднених вод у поверхневі водні об'єкти України протягом 2006 - 2009 рр. На рисунку 4 відображено рівень скидання забруднених вод у регіоні, а також значення цього показника у 2009 році, отримане на основі екстраполяційного прогнозування.
Рис. 4. Скидання забруднених вод у поверхневі водні об'єкти у регіоні у 2006-2009 рр. і прогноз на 2009 р (всього, млн м3)
Окрім того, дані статистики, що характеризують скидання забруднених вод у поверхневі водні об'єкти в окремих містах та районах Донецької області, а також графічні можливості дозволяють наочно представити ситуацію щодо обсягів скидання забруднених вод на географічній карті регіону (див. рис. 5).
донецька екологічний повітря водний
Рис. 5. Скидання забруднених вод у природні поверхневі водні об'єкти в Донецькій області
Скидання забруднених вод у млн. м3 за логарифмічною шкалою z=ln(1+x), де z=0 (xmin=0), z=5.5 (xmax = 670)
Відходи. У Донецькій області на одного жителя на сьогодні припадає 183 тонни різних (виробничих і побутових) відходів.
На початок 2010 року в регіоні накопичилося 816 млн. тонн різних відходів, з яких 70% припадає на відходи вуглевидобування і вуглезбагачення, дев`ята частина - на вапняні і вапняно-магнієві відходи, десята частина - на попіл і попелошлакові відходи. Наявність такого великого обсягу відходів служить постійним джерелом забруднення землі, води і повітря. В середньому на один квадратний кілометр території Донецького регіону припадає 30,8 тис. тонн різних відходів, з розрахунку на одного жителя - 183 тонни.
Статистики зазначили, що під відходами у відвалах і накопичувачах зайнято 7,3 тис. гектарів земельних угідь області. Річні витрати на зберігання і знищення відходів у цілому по області (за минулий 2009 рік) склали 153,7 млн. грн.
У обл. управлінні констатували, що в 2009 році на підприємствах і в організаціях Донецької області утворилося 28,7 млн. тонн різних виробничих і побутових відходів. Порівняно з попереднім роком це менше на 8,8 млн. тонн, або на 24%, що пов`язано здебільшого зі скороченням обсягів виробництва промислової продукції і виконаних будівельних робіт.
З усіх відходів, що утворилися за рік, 12,7 млн. тонн, або 44% припадали на відходи вуглевидобування і вуглезбагачення, 5,3 млн. тонн, або 18% склали шлаки доменного виробництва, 3 млн. тонн, або 10% - попіл і попелошлакові відходи, 2,3 млн. тонн, або 8% - сталеплавильні шлаки, майже стільки ж - вапняні і вапняно-магнієві відходи, 2,1 млн. тонн, або 7% - залізовмісні відходи металургійного виробництва.
За інформацією статистиків, багато виробничих відходів можуть знайти застосування в дорожньому будівництві, при виробництві цементу, бетону, інших будівельних матеріалів тощо. В цілому по області в 2009 році було використано 6,9 млн. тонн відходів, що склало 24% від тих, що утворилися за рік, проти 10,5 млн. тонн, або 28% - у 2008 році.
Рівень використання відходів металургійного виробництва за 2009 рік також знизився, але він вищий, ніж в інших галузях. Так, було використано 92% залізовмісних відходів, що утворилися за рік, 56% шлаків сталеплавильного виробництва, 48% доменних шлаків. У той же час відходів вуглевидобування і вуглезбагачення було перероблено менше 4%, від тих, що утворилися протягом року, попелу і попелошлакових відходів - трохи більше 7%
Земельні ресурси. Донеччина є високо розвинутим промисловим регіоном. Статистика свідчить, що 1/3 земель України деградовані (водна, повітряна ерозія, нераціональне землекористування); серед них третина розташована в Донецькій області. На території області працює велика кількість підприємств, які видобувають корисні копалини відкритим способом. Видобуток корисних копалин спустошує землі, значно погіршуючи їх стан. Кар'єр глибиною 30-40 м, терикон на родючому польовому масиві - такою була характерна картина Донбасу 60-х. Державним завданням до обов'язкового виконання є рекультивація порушених земель та повернення їх до активного сільськогосподарського обігу: землі мають бути приведені до стану, придатного для використання в народному господарстві, та передані землекористувачам.
В листопаді - грудні 2004 р. на виконання листа Держінспекції від 26. 10. 04 за 5-8-1034 про проведення цільових перевірок спеціалістами управління організації інспекторської діяльності Донецького обласного головного управління земельних ресурсів були здійснені перевірки дотримання вимог земельного законодавства надрокористувачами на території Донецької області. Взагалі, державними інспекторами по використанню та охороні земель перевірено 308 об'єктів на 193 підприємствах, які здійснюють діяльність в сфері надрокористування, загальною площею 9226,77 га. З загальної кількості проведено інвентаризацію 5596,57 га земель та видано 161 правовстановлюючий документ на землю. Розроблено 26 проектів рекультивації земель, за якими площа земель, підлягаюча рекультивації, становить 2766,71 га.
На жаль, далеко не всі видобувні підприємства стурбовані незадовільним станом земельних ресурсів і проводять певні роботи щодо їх відновлення. Саме тому сучасною вимогою життя є прийняття загальнодержавної програми використання та охорони земель. Як не сумно, але в Україні не приділяється належної уваги питанню відновлення та охорони родючості ґрунтів, адже важливо те, що видобувним підприємствам заборонено відводити додаткові землі, перш ніж вони рекультивують відпрацьовані. У Добропільському районі, де відбувалося виїзне засідання Донецького прес-клубу, в напрямку рекультивації активно працюють 4 видобувних підприємства - „ВЄСКО”, „Глини Донбасу”, „Вогнеупорнеруд”, „Дружківське рудоуправління”.
Упродовж теми заступник начальника Донецького обласного головного управління земельних ресурсів Наталя Сігітова змалювала картину стану земель в Донбасі. За її словами, „земельний фонд Донецької області складає 2 652 700 га, з якого 203 000 га - лісисті землі, 205 000 га - деградовані, 124 000 га - малопродуктивні. На сьогодні на Донеччині порушені землі - це 24 000 га, серед них 4 500 га - відпрацьовані”. Пані Наталя підкреслила: „60 % земель у нас в області можливо повернути до активного сільськогосподарського обігу. Починаючи з 1994 р. і до 2004 (за 10 років) були порушені близько 3 000 га земель, а рекультивовано лише 2 145 га. За 2004 рік 230 га земель - порушено, 354 га - рекультивовано, 455 га - відпрацьовано”. Особливо було акцентовано увагу на тому, що в нашому регіоні вкрито лісом лише 8 % території, а необхідно хоча б 12 %.
Стан сільськогосподарських земель, основним компонентом яких є ґрунти, необхідно постійно контролювати та охороняти. Споживацьке ставлення до ґрунтів обернулось тим, що понад 30 млн. га земель С/Г призначення на сьогодні визнано деградованими, а від 14 до 17 млн. га - ерозійно небезпечними. Втрати найбільш родючої частини ґрунту становлять щорічно в середньому 15 тонн з гектара, тобто безповоротно втрачається 0,45 тонни найголовнішого показника родючості ґрунту - гумусу. Сьогодні в Україні ніхто не несе відповідальності за те, що родючість ґрунтів знижується, а деградація посилюється. Зараз Україна не володіє найродючішими землями - це слід констатувати. Щорічно, залежно від рівня врожайності, виноситься 100-200 кг/га поживних речовин і вони практично протягом останнього десятиріччя не повертаються до землі. Прогресують різні види руйнування і деградації ґрунтів: еродованість, інтенсивність мінералізації гумусу, переущільнення ріллі, підкислення та осолонцювання раніше нейтральних ґрунтів - ось що таке українські землі на сьогодні.
Одним із резервів підвищення родючості ґрунтів можуть бути природні поклади органічних добрив - торф, сапропелі, мули, використання біогумусу тощо. Необхідно також розширювати посіви багаторічних трав. Посіви конюшини, люцерни залишають у ґрунті значну кількість азоту. Такий біологічний азот бобових культур є даровим, так як практично всі витрати сповна компенсуються тваринництвом. Крім того, збільшення посівів багаторічних трав - це боротьба з ерозією ґрунтів. Щорічні еколого-економічні збитки через ерозію ґрунтів перевищують 9 млрд. гривень.
Заради врятування земельного фонду на Донеччині (та в Україні загалом) необхідно зниження рівня сільськогосподарської освоєності території та розораності шляхом виведення деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель з інтенсивного сільськогосподарського використання та переведення їх у природні угіддя шляхом консервації до 2015 року.
Флора та фауна. Участь експертів від державних органів та громадських екологічних організацій у проведенні дослідження дала можливість виокремити об'єкти фауни та флори України та Донецької області, що потребують рішень щодо термінового захисту, а також з'ясувати рівень і масштаби занепаду цих об'єктів, його причини.
Середні експертні оцінки та графічні можливості дозволяють відобразити на площині позицію об'єктів фауни України, що потребують термінового захисту, за двома критеріями: рівень занепаду об'єкта та масштабність його необхідного захисту (див. рис. 6). Відмітимо, що на рисунку темнішим кольором відмічені ті об'єкти фауни, що потребують термінового захисту саме у Донецькому регіоні.
{file: ризик_масштабRB2. emf}
Рис. 6. Позиціювання об'єктів фауни України, що потребують термінового захисту.
Як відображено на рисунку, найбільш масштабного захисту в Україні в цілому потребують такі об'єкти фауни, як ведмідь карпатський, кабан, лелека гірський, беркут. Популяції зазначених видів тварин і птахів, на думку експертів, необхідно захищати на рівні регіональних екосистем та екосистем декількох регіонів країни. Що стосується Донецької області, то тут особливої уваги потребують такі види тварин, як лось, білка та олень.
Як свідчать результати опитування експертів, захист більшості видів тварин і птахів передусім має активно ґрунтуватись на заходах у трьох напрямах:
§ створення системи постійного моніторингу та відновлення;
§ усунення антропогенного навантаження;
§ створення природних заповідників.
Враховуючи сучасний стан біосфери, важливим державним і міжнародним завданням стає охорона рослинності. В регіонах України, згідно з оцінками експертів, у стані найбільшого занепаду перебувають такі види рослин, як дуб, яловець, первоцвіт весняний, журавлина. Досить наочно позицію об'єктів флори за критеріями рівня занепаду та масштабів необхідного захисту відображено на площині (див. рис. 7).
Рис. 7. Позиціювання об'єктів флори, що потребують термінового захисту.
Як показано на рисунку, найбільш масштабно слід розглядати проблему захисту таких видів рослин, як бук, яловець, конвалія, цикламен Кузнєцова, а також латаття. Треба зазначити, що як і у ситуації з окремими видами тварин та птахів, що потребують захисту, більшість об'єктів флори також страждають передусім від високого антропогенного навантаження. Окрім того, на думку експертів, для багатьох серед розглянутих видів рослин серйозну загрозу представляє і такий фактор, як забруднення місць відпочинку населенням.
Висновок
Сучасне місто - це результат історичного розвитку людства, а його історія, зміна функцій і основних характерних рис міських поселень відображають розвиток продуктивних сил та виробничих відносин суспільства. Не випадково існує крилатий вислів, що історія античного світу - це історія античних міст, бо саме останні акумулювали в собі здобутки людської матеріальної й духовної культури минулого.
Майже, до ХІІІ ст. людина не завдавала природі надто великої шкоди. Люди використовувати для своїх потреб натуральну сировину.
Відходи, що при цьому утворювалися, залучалися силами природи в кругообіг речовин, відбувалося їх природне самоочищення. Але з розвитком хімії, металургії, енергетики й машинобудування з появою сотень нових синтетичних та мінеральних речовин і величезним їх накопиченням стан справ докорінно змінився.
Влада над природою дана людині не для того, щоб поступово умертвляти її, а для того, щоб привнести розум і доцільність у миропорядок. Проте на сучасному етапі розвитку, на жаль, ще далеко не для всіх принципи розумного природокористування та дбайливого ставлення до навколишнього середовища, стали нормою особистої поведінки. Сьогодні більшість людей у нашому суспільстві не усвідомлює гостроти екологічних проблем.
Охорона та оздоровлення міського навколишнього природного середовища перетворилась тепер на всенародну справу. Охороняти природу необхідно не тільки економічними, правовими та адміністративними заходами, шляхом удосконалення техніки, технології й організації суспільного виробництва. Безперечно, роль їх надзвичайно велика. Однак не менш важливе сьогодні загальне розуміння того, що від кожної людини в справі охорони природи та відтворення її ресурсів, забезпечення чистоти повітря й води залежить дуже багато. Мабуть, як у ніякій іншій сфері діяльності.
Вислів “всі ми” відповідаємо за стан природи відображає особливість сучасної епохи.
Література
1. Преображенский В.С. Очерки природы Донецкого кряжа. - Москва: Изд-во АН СССР, 1959. - 199 с.
2. Александров И.А. Институциональные основы охраны окружающей среды / И.А. Александров, Н.С. Красовская, А.В. Половян // Науч. тр. Донец. нац. техн. ун-та. Сер. экономическая. - Донецк, 2004. - Вып. 75. - С. 207-217.
3. Государственная экологическая инспекция Донецкой области в действии // Наш край: экол. газ. - 2007. - 25 мая-8 июня (№ 10). - С. 2.
4. Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів: зб. доп. IV Міжнар. наук. конф. асп. і студ., 12-14 квіт. 2005 р. / Донец. нац. техн. ун-т, Донец. нац. ун-т; ред. кол.: Є.О. Башков (відп. ред. ) [та ін.]. - Донецьк: ДонНТУ, 2005. Т. 1. - 252 с. Т. 2. - 672 с.
5. Про них турбується людина: [тварин. світ] // Донеччина / ред. В.Ф. Вовенко. - Донецьк, 2005. - С. 120-127: іл.
6. Доклад о состоянии окружающей природной среды города. Донецка в 2004-2005 годах / под ред.А. А. Лукьянченко; Донец. гор. совет, Упр. экол. безопасности. - Донецк: [б. и.], 2006. - 70 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Характеристика та вплив забруднюючих речовин від відпрацьованих автомобілями газів на атмосферне повітря. Аналіз шкідливих видів двигунів внутрішнього згорання. Законодавчі обмеження викидів шкідливих речовин та оцінка впровадження європейських норм.
курсовая работа [832,6 K], добавлен 06.05.2014Загальна характеристика Чернігівської області. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря регіону. Загальне використання та рівень забруднення водних ресурсів. Земельні ресурси та грунти. Відходи як головний забруднювач довкілля.
реферат [1,8 M], добавлен 07.12.2010Екологічний збиток та склад його основних витрат. Причини наднормованого викиду полютантів в атмосферне повітря. Плата за забруднення навколишнього середовища. Обчислення плати за викиди стаціонарними джерелами енергії. Нормативи збору за забруднення.
лекция [25,4 K], добавлен 29.09.2012Водозабезпеченість України ресурсами місцевого стоку. Проблеми водних ресурсів, екологічна ситуація і стан питних вод в Одеській області. Шляхи вирішення проблем водних ресурсів в Україні. Роль водного фактора у формуванні неінфекційної захворюваності.
доклад [18,9 K], добавлен 06.11.2012Екологія та екологічні проблеми в Україні. Характеристика та екологічна оцінка Хмельницької області. Вербальний опис ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод". Умови забруднення атмосферного повітря. Інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 09.09.2014Автотранспорт та промислові об'єкти як головні джерела забруднення атмосферного повітря м. Ужгород. Аналіз чинників, які впливають на рівень забруднення. Дослідження вмісту шкідливих речовин у поверхневих водах. Моніторинг земельних ресурсів та надр.
курсовая работа [671,2 K], добавлен 26.07.2015Атмосферне повітря, його складові та їх характеристика. Екологічні проблеми, пов’язані із забрудненням повітря, виникнення озонових дір. Аналіз повітряної суміші, визначення ефективних методів очищення та охорони від забруднення шкідливими речовинами.
курсовая работа [35,9 K], добавлен 04.10.2011Відомості про район, де розташоване підприємство, умови навколишнього середовища. Види й обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Розрахунок приземних концентрацій шкідливих речовин від джерел викидів підприємства.
дипломная работа [221,1 K], добавлен 25.10.2012Забруднюючі речовини що викидають автомобілі та їхній вплив на навколишнє середовище і здоров'я людей. Комплексний вплив автомобільного транспорту на довкілля. Оцінка забруднення атмосферного повітря, автотранспортом за концентрацією оксиду вуглецю.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 11.09.2014Розрахунок екологічної ефективності заходів, спрямованих на охорону та відновлення водних ресурсів. Забруднення атмосферного повітря Харківського району. Аналіз економічного збитку від забруднення водних об’єктів. Платежі за скиди забруднюючих речовин.
курсовая работа [108,6 K], добавлен 26.02.2013
