Главная Коллекция "Otherreferats" Экология и охрана природы Гігієнічне значення хімічного складу води

Гігієнічне значення хімічного складу води

Огляд гігієнічних нормативів на питну воду. Її санітарна оцінка. Фізичні властивості та хімічний склад води. Бактеріологічні показники її якості. Гігієнічні вимоги до якості питної води, яка використовується населенням для господарсько-побутових цілей.

Рубрика	Экология и охрана природы
Вид	реферат
Язык	украинский
Дата добавления	06.12.2011
Размер файла	17,8 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

З дисципліни "Гігієна"

На тему:

"Гігієнічне значення хімічного складу води"

Зміст

1. Про гігієнічні нормативи на питну воду

2. Гігієнічні вимоги до якості питної води та її санітарна оцінка

3. Фізичні властивості води.

4. Хімічний склад води.

5. Бактеріологічні показники якості води.

1. Про гігієнічні нормативи на питну воду

В даний час основним регламентуючим документом в області санітарного контролю води є ГОСТ 2874-82, ГОСТ 2761-84. Про якість води можна судити по її органолептичними властивостями (ми можемо визначити ці властивості за допомогою наших органів почуттів), хімічному складу і характеру мікрофлори. Органолептично ми встановлюємо прозорість води, її колір, запах, смак і температуру. Прозорість визначається за здатністю води пропускати світло. Вода вважається досить прозорою, якщо через 30-сантиметровий шар її можна прочитати звичайний шрифт.

Запах і смак підземних вод залежать від розчинених в них мінеральних солей, газів. Вони визначаються в балах: 1 бал - дуже слабкий запах і присмак, виявити який може тільки дегустатор, 2 бали - також слабкий запах і присмак; людина відчує їх, якщо звернути на це його увагу; 3 бали - вже помітний запах і присмак, який викликає у споживача несхвалення; 4 бали - ясно виражений запах і присмак, 5 балів - запах і присмак дуже сильні. Інтенсивність запаху і присмаку в питній воді не повинна перевищувати 2 балів.

Температура води впливає на втамування спраги. Найкращий ефект викликає вода з температурою 8-120С: діє освіжаюче, стимулює функції кишечника. Уявлення про доброякісної і забрудненій воді склалися в давні часи. Так, під час холерної епідемії в Гамбурзі жителі сусіднього міста - Альтана, які вживали воду з одного джерела (ріки Ельби), не хворіли. Роберт Кох , який спостерігав цю епідемію, звернув увагу на те, що вода, що надходила в м. Альтон, проходила через природні піщані фільтри. Причому, в минулій фільтрацію воді число бактерій постійно трималося на рівні менше 100 в 1 мл. У 1885 р. вчений Ешер відкрив кишкову паличку. Виявилося, що ця бактерія довше інших зберігається у воді. На підставі цього факту кишкова паличка вважається природним індикатором чистоти води: якщо її у воді немає або дуже мало, отже, в цій воді немає й інших мікробів, здатних викликати інфекційні захворювання. Багато відкриття, зроблені більше 100 років тому, вважаються вірними і до сьогоднішнього дня. Так, відповідно до державного стандарту вода вважається безпечною в епідеміологічному відношенні, якщо в 1 см3 води знаходиться не більше 100 неболезнетворних бактерій, а в 1 дм3 води - не більше 3 бактерій групи кишкової палички. Таке співвідношення називається колі-індексом. Жорсткість води повинна бути не вище 200C і не нижче 60C. Про органічне забруднення питної води говорять у тих випадках, коли в ній виявляють хлориди, сульфати, аміак, нітрити та нітрати, оскільки хлориди і сульфати є складовою частиною виділень тварин і людини. Аміак, нітрати і нітрити є важливими показниками чистоти води, при цьому присутність аміаку і нітритів говорить про свіжому, а нітратів - про давнє забруднення. Вміст у воді всіх трьох компонентів вказує на давно започаткували і забруднення. Вода не повинна містити хімічних, радіоактивних речовин та інших небезпечних для організму елементів. В даний час проводиться знезараження води містять хлор реагентами, озоном або фізико-хімічними методами. Але розгляд цього питання є долею фахівців і не входить в завдання цієї брошури.

2. Гігієнічні вимоги до якості питної води та її санітарна оцінка

Вода, яка використовується населенням для господарсько-побутових цілей, повинна відповідати наступним гігієнічним вимогам:

1) мати гарні органолептичними властивостями і освіжаючою дією, бути прозорою, безбарвною, без неприємного присмаку або запаху.

2) не містити надлишку солей і токсичних речовин, здатних зробити шкідливий вплив на організм людини;

3) не містити патогенних збудників, яєць і личинок гельмінтів.

Ці вимоги знайшли відображення у чинному в нашій країні стандарті на якість питної води, яка подається населенню водопроводами (ГОСТ 2874 - 82). Відповідність якості питної води нормативам, встановленим стандартом, визначають шляхом санітарного хіміко-бактеріологічного аналізу води. Водопровідна вода повинна відповідати таким вимогам.

3. Фізичні властивості води

Прозорість води залежить від наявності в ній зважених часток. Питна вода повинна бути такою, щоб через шар її в 30 см можна було прочитати друкарський шрифт визначеного розміру.

Кольоровість питної води, одержуваної з поверхневих і неглибоких підземних джерел, як правило, викликана наявністю вимиваються з ґрунту гумінових речовин. Забарвлення питної води може також обумовлюватися розмноженням водоростей у водоймі (цвітіння), з якого здійснюють забір води, а також забрудненням його стічними водами. Після очищення води на водопровідних станціях кольоровість її зменшується. При лабораторних дослідженнях порівнюють інтенсивність кольоровості питної води з умовною шкалою стандартних розчинів і результат виражають у градусах кольоровості. У водопровідній воді кольоровість не повинна перевищувати 20 °. питна вода гігієнічний санітарний

Смак і запах питної води обумовлені наявністю у воді органічних речовин рослинного походження, що повідомляють воді землистий, трав'янистий, болотистий запах і присмак. Причиною запаху і присмаку питної води може бути забруднення і промисловими стічними водами. Присмак і запахи деяких підземних вод пояснюються наявністю великої кількості розчинених в них мінеральних солей і газів, наприклад хлоридів, сірководню. При обробці води на водопровідних станціях інтенсивність запаху зменшується, але незначно.

Під час дослідження питної води визначають характер запаху (ароматичний, аптечний і т. д.) або присмаку (гіркий, солоний і т. д.), а також їх інтенсивність у балах: 0 - відсутність, 1 бал - дуже слабкий, 2 - слабкий, 3 - помітний, 4 - чіткий, 5 балів - дуже сильний. Допустима інтенсивність запаху або присмаку не вище 2 балів. При виявленні невластивих природній воді кольору, смаку і запаху необхідно з'ясувати їхнє походження.

4. Хімічний склад води

При хімічному аналізі питної води слід враховувати природний хімічний склад води і речовини, використовувані для її обробки. Найбільше гігієнічне значення мають такі показники.

Сухий залишок, що залишається після випаровування 1 л води, характеризує ступінь мінералізації води і для водопровідної води не повинен перевищувати 1000 мг / л (прісна вода).

Залізо перебуває в підземних водах головним чином у вигляді дигідрокарбоната заліза (II) Fе (НСОз) 2. При контакті води з повітрям залізо окислюється, утворюючи гідроксид заліза (III) - Fe (OH) 3, що надає воді каламутність і бурого забарвлення. При вмісті у воді підземних джерел заліза в концентрації більше 0,3-0,5 мл / л органолептичні властивості води погіршуються, а при концентрації заліза понад 1-2 мг / л вода, крім каламутності і забарвлення, набуває неприємного терпкий присмак. Вміст заліза у водопровідній воді не повинен перевищувати 0,3 мг / л, а у воді місцевих джерел водопостачання - 1 мг / л.

Наявність солей кальцію і магнію обумовлює жорсткість води (моль / л). Воду з жорсткістю до 1,75 моль / л, вважають м'якою, від 1,75 до 3,5 - середньої жорсткості, від 3,5 до 7 - жорсткої, вище 7 моль / л - дуже жорсткою. Зі збільшенням жорсткості води погіршується розварювання м'яса і бобових, збільшується витрата мила, посилюється утворення накипу в парових котлах і радіаторах, що приводить до зайвого витраті палива і необхідності частого очищення котлів. Відповідно до вимог стандарту жорсткість питної води не повинна перевищувати 3,5 моль / л (7 мг-екв / л).

Хлориди (хлор-іон). Зазвичай в проточних водоймах вміст хлоридів невелика (до 20-30 мг / л), але може значно зростати у водоймах, що не мають стоку. Незабруднені колодязні води в місцях з несолонцюватим ґрунтом зазвичай містять до 30-50 мг / л хлоридів. Води, фільтрівні через солонцюватих ґрунтів або осадові породи, багаті сполуками хлору, можуть містити сотні і навіть тисячі мг / л хлоридів, будучи бездоганними в іншому відношенні.

Води, що містять хлориди в кількості, що перевищує 350-500 мг / л, мають солонуватий присмак і несприятливо впливають на шлункову секрецію. Тому за ГОСТом 2874-82 вміст хлоридів у водопровідній воді не повинен перевищувати 350 мг / л.

Сульфати (сульфат-іон). Сульфати в кількості, що перевищує 500 мг / л, додають воді гірко-солоний смак, несприятливо впливають на шлункову секрецію і можуть викликати диспепсичні явища (особливо при одночасно великому вмісті магнію у воді) у людей, не адаптованих до вживання води подібного складу.

Фтористі з'єднання вимиваються водою з ґрунту і гірських порід. Іон фтору, що входить в ці з'єднання в невеликих кількостях, сприяє розвитку і мінералізації кісток і зубів. За інших рівних умов захворюваність населення карієсом зубів знижується з підвищенням концентрації фтору у воді до 1 мг / л. Однак при вмісті в воді більше 1,5 мг / л фтору виникає інше захворювання зубів - флюороз. На емалі зубів з'являються білі або пігментовані (жовтого або коричневого кольору) плями. У важких випадках можливе руйнування емалі. Фтор в концентрації понад 5 мг / л викликає ураження також кісток (остеосклероз, остеопороз) і міжхребцевих зв'язок (звапніння). Ці захворювання відносяться до так званих геохімічним ендемії, тобто масових захворювань, населення, пов'язаних з особливістю хімічного складу місцевого грунту або води. Оптимальним вмістом фтору в питній воді вважають 0,7-1,0 мг / л, ГДК - 1,5 мг / л.

Присутність у воді токсичних речовин пов'язане головним чином зі скиданням у водойму промислових стічних вод. У цих випадках ознайомлення з технологією виробництва дозволяє вирішити питання, якими дослідженнями необхідно доповнити звичайний аналіз води. У воду можуть потрапляти також змиваються опадами з сільськогосподарських полів стійкі до розкладання пестициди.

Гігієністи розробили ГДК декількох сотень шкідливих речовин у воді. Так, наприклад, для попередження хронічних отруєнь кількість свинцю у воді не повинен перевищувати 0,03 мг / л, миш'яку - 0,05 мг / л. Концентрація цинку повинна бути не більше 5, а міді - не більше 1 мг / л. Перевищення цих концентрацій цинку і міді призводить до появи у воді специфічного присмаку.

5. Бактеріологічні показники якості води

З епідеміологічної точки зору при гігієнічній оцінці води має значення наявність в ній патогенних мікроорганізмів. Однак дослідження води з метою їх виявлення - складний і тривалий процес. У зв'язку з цим використовують непрямі бактеріологічні показники.

В основі застосування цих показників лежить спостереження, що свідчить про те, що чим менше забруднена вода кишковою паличкою, тим менше вона небезпечна в епідеміологічному відношенні.

Оскільки кишкова паличка надходить у воду з випорожненнями людини і тварин, її підвищений вміст сигналізує про фекального забруднення води і, отже, про можливу наявність в ній патогенних мікроорганізмів. При дослідженні води на наявність бактерій групи кишкових паличок результати аналізу виражають величинами колі-титру і колі-індексу. Колі-титр - це найменша кількість води, в якому виявляється одна кишкова паличка. Чим нижче колі-титр, тим сильніше фекальне забруднення води. Колі-індекс - число кишкових паличок, що містяться в 1 л води. Експериментальні дослідження показали, що якщо після знезараження води колі-індекс знизився до 3 (а колі-титр перевищив 300 мл), то існує гарантія, що патогенні мікроорганізми тифо-паратифозної групи, лептоспіри і збудники туляремії загинули.

Виходячи з вимог стандарту до якості водопровідної води щодо її бактеріального складу число сапрофітних бактерій в 1 мл водопровідної води (мікробне число) не повинно перевищувати 100, колі-індекс - 3, а колі-титр повинен бути не менше 300 мл.

При оцінці якості води в шахтних колодязях, що використовуються в місцевому водопостачанні, керуються наступними вимогами: прозорість повинна бути не менше 30 см, кольоровість - не більше 40 °, смак і запах - не вище 2-3 балів, жорсткість - не більше 7 ммоль / л, колі-індекс - не більше 10.

Поряд з цим з оцінки якості води в колодязях, зазвичай вживається для пиття без будь-якої обробки, можуть бути використані і так звані хімічні показники (індикатори) забруднення вододжерела органічними речовинами та продуктами їх розпаду (амонійні солі, нітрити, нітрати). Наявність цих з'єднань може свідчити про забруднення водоносного горизонту ґрунту і про можливе потрапляння у воду патогенних мікроорганізмів.

В окремих випадках кожен з показників може мати й іншу природу. Наприклад, органічні речовини можуть бути рослинного походження. Внаслідок цього вододжерело можна визнати забрудненим в тому випадку, якщо у воді присутня не один, а декілька хімічних показників забруднення, якщо у воді одночасно виявлені бактеріальні показники забруднення, наприклад кишкова паличка, і якщо можливість забруднення підтверджується санітарним обстеженням вододжерела.

Про зміст органічних речовин у воді судять по перманганатная окислюваності, вираженої в міліграмах кисню, який витрачається на окислення органічних речовин, що містяться в 1 л води. Найменшу окислюваність мають артезіанські води - зазвичай до 2 мг кисню на 1 л. У воді шахтних колодязів окислюваність може досягати 3-4 мг кисню на 1 л. Підвищення окислюваність води понад ці кількостей часто вказує на забруднення вододжерела.

Основне джерело появи у воді амонійного азоту та нітритів - це розкладання білкових залишків, трупів тварин, сечі і фекалій. При свіжому забрудненні покидьками води, не містила до цього амонійних солей, кількість їх перевищує 0,1-0,2 мг / л. Будучи продуктом біохімічного окислення амонійних солей, нітрити в кількості, що перевищує 0,002-0,005 мг / л, також є важливим показником забруднення вододжерела. Нітрати являють собою кінцевий продукт окислення амонійних солей. Наявність нітратів у воді при відсутності амонійних солей і нітритів вказує на порівняно давнє потрапляння у воду азотовмісних речовин. В останні роки у зв'язку з рясним застосуванням азотвмісних мінеральних добрив часто спостерігаються у воді, особливо колодязної, високі концентрації нітратів.Вигодовування дітей грудного віку живильними сумішами, приготованими на воді з підвищеним вмістом нітратів (більше 45 мг / л NO3 або 10 мг / л азоту нітратів) викликає захворювання, зване водно-нітратної метгемоглобінемії.

Захворювання обумовлене значним підвищенням вмісту метгемоглобіну в крові, який порушує перенесення кров'ю кисню від легенів до тканин організму. При водно-нітратної метгемоглобінемії у грудних дітей спостерігаються диспепсичні явища, задишка, посиніння шкірних покривів і слизових оболонок (ціаноз), у важких випадках - судоми і смерть. У дітей більш старшого віку і дорослих, особливо страждають анемією або захворюваннями серця, вживання води, багатої нітратами, може підсилити явища гіпоксії.

При оцінці якості води колодязів керуються такими міркуваннями. Якщо санітарні умови, в яких знаходиться джерело водопостачання, і результати дослідження води сприятливі, то вода може бути використана сирої, тобто без будь-якої обробки. Якщо ж якість води не відповідає гігієнічним вимогам, а санітарне обстеження і аналіз показали, що не виключається забруднення колодязя, то користуватися ним дозволяється лише за умови знезараження води хлоруванням або кип'ятінням і після поліпшення санітарного стану колодязя.

Размещено на Allbest.ru

реферат "Гігієнічне значення хімічного складу води" скачать

Подобные документы

Аналіз якості питної води міста Херсон
Хімічний, бактеріологічний и технологічний аналіз води. Методика визначення показників її якості. Стан і використання водних ресурсів Херсонської області. Екологічна оцінка якості питної води і характеристика стану систем водопостачання та водовідведення.

курсовая работа [430,5 K], добавлен 14.05.2012
Очисні споруди КП "Лубни-водоканал"
Перелік і продуктивність споруджень для забору вод. Проблеми водопостачання м. Лубни. Методи очистки стічних вод. Технічні характеристики електролізної установки. Гігієнічні вимоги до якості питної води. Показники фізіологічної повноцінності якості води.

отчет по практике [50,9 K], добавлен 11.03.2016
Дослідження якості води в басейні річки Стир
Теоретичні основи дослідження якості води в річках, якість води та фактори, що її формують. Хімічний склад річкових вод, джерела та шляхи надходження забруднюючих речовин, вплив забруднень на екосистему річки. Методика дослідження якості води в річці.

курсовая работа [147,7 K], добавлен 06.10.2012
Хімічний склад води відкритих водойм Зарічненського району
Проблеми прісної води. Значення водних ресурсів. Джерела забруднення відкритих водойм. Методи дослідження води водойм. Нормування і аналіз якості води відкритих водойм. Визначення прозорості, каламутності, кількості завислих часток та провідності води.

реферат [55,6 K], добавлен 30.03.2011
Вода в харчуванні людини
Поняття харчового статусу організму людини, якісний склад оптимального раціону. Роль та місце води як важливої харчової речовини. Наслідки надлишкового споживання води та зневоднення організму. Вимоги до якості та аналіз ресурсів питної води в Україні.

реферат [526,8 K], добавлен 05.12.2010
Проект обладнання для очищення води для теплофонаційної мережі
Вимоги до хімічного складу води, алгоритм розрахунку її потрібної якості. Обгрунтовання технології очищення води, експлуатація обладнання. Розрахунок об’ємів завантаження іонообмінних смол, дегазатора, основних параметрів фільтру і його дренажної системи.

курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.10.2011
Збереження якості питної води джерел децентралізованого водопостачання м. Житомира
Забезпечення населення якісною питною водою як стратегічний національний інтерес держави. Показники невідповідності якості води за санітарно-хімічними показниками, за вмістом нітратів та заліза загального, каламутності та забарвленості в м. Житомирі.

статья [17,0 K], добавлен 15.06.2016
Видалення, переробка і утилізація зважених часток із води
Загальна характеристика води, її властивості. Основні вимоги до якості води, що скидається в централізовані біологічні очисні споруди та водойми. Особливості видалення зважених часток із води. Процес фільтрування, флотації, адсорбції, екстрагування.

курсовая работа [1,4 M], добавлен 23.07.2011
Управління якістю поверхневих водойм на прикладі басейну річки Ворскла
Характеристика сучасного хімічного складу природних вод з точки зору оцінки їх якості. Аналіз домішок і сполук важких металів у природних водах. Фактори формування якості води, оцінка шкідливих характеристик забруднювачів, екологічні критерії якості.

курсовая работа [1,5 M], добавлен 04.11.2011
Вплив фітопланктону на якість питної води на прикладі КП "Житомирський водоканал"
Водні ресурси Житомирської області, споруди водопідготовки КП "Житомирводоканалу". Екологічна оцінка р. Тетерів. Підприємства водопостачання України. Технологія очистки питної води. Санітарний нагляд за джерелами господарсько-питного водопостачання.

дипломная работа [1,3 M], добавлен 11.07.2014

Другие документы, подобные "Гігієнічне значення хімічного складу води"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.