Главная Коллекция "Otherreferats" Экология и охрана природы Розрахунок викидів забруднюючих речовин у атмосферу від енергетичних установок

Розрахунок викидів забруднюючих речовин у атмосферу від енергетичних установок

Класифікація забруднюючих речовин та парникових газів. Визначення викидів забруднюючих речовин у вигляді твердих частинок розрахунковими методами. Двоокис сірки, оксиди азоту та важкі метали. Спалювання вугілля, мазуту та природного газу. Оксид діазоту.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид учебное пособие
Язык украинский
Дата добавления 07.12.2011
Размер файла 85,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В енергетичному балансі України теплові електричні станції (ТЕС) і потужні котельні є основним джерелом теплової та електричної енергії.

Взаємодія енергетичного підприємства з навколишнім середовищем відбувається на всіх стадіях добування та використання паливних ресурсів, перетворення та передачі теплової та електричної енергії.

Продукти згоряння, які утворюються, передають основну частину теплоти робочому тілу енергетичної установки, частина розсіюється в навколишньому середовищі, а частина виноситься з продуктами згоряння, що викидаються в атмосферу. Ці викиди містять забруднюючі речовини і парникові гази: оксиди азоту NОх, вуглецю СОх, сірки SОх, вуглеводи, пари води та інші речовини у твердому, рідкому та газоподібному стані.

Кількість шкідливих викидів в навколишнє середовище залежить від виду паливних ресурсів, що використовуються (газ, мазут, вугілля, сланці, деревина тощо), технологічного режиму спалювання палива, технічного стану обладнання.

Розрахунок кількості шкідливих речовин, що утворюються при згорянні палива в котлах, дає змогу правильно підібрати технологічне обладнання захисту навколишнього середовища, вибирати заходи з нешкідливим впливом на довкілля.

1. Мета роботи

Метою цієї роботи є надання студентам практичних навиків розрахунку і визначення кількості викидів основних забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря з димовими газами, які утворюються під час спалювання органічного палива в енергетичних установках.

Тема практичних занять „Розрахунок викидів забруднюючих речовин у атмосферу від енергетичних установок”.

Дана робота пов'язана з дисциплінами „Техноекологія”, „Екологічні аспекти промислових технологій” і таке інше.

Дані методичні вказівки ґрунтуються на ГДК 34. 02. 305-2002 ”Викиди забруднювальних речовин у атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення”, який діє від 01.07.2002р. Ця методика дає змогу прогнозувати обсяги викидів забруднюючих речовин від енергетичних установок, що працюють на твердому, рідкому та газоподібному паливі.

2. Загальні положення

За методикою, що застосовується в Україні з 2002 р., обліку підлягають забруднюючі речовини та парникові гази, які надходять з димовими газами в атмосферне повітря від енергетичних установок.

Забруднюючі речовини:

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок;

оксиди сірки SОx у перерахунку на двоокис сірки або сірчистий ангідрид SО2;

оксиди азоту NОx у перерахунку на двоокис азоту NО2;

оксид вуглецю СО;

важкі метали та їх сполуки.

Парникові гази:

двоокис вуглецю CO2;

метан CH4;

азоту (І) оксид або оксид діазоту N2O.

Розрахункові методи визначення викиду забруднюючої речовини базуються на використанні показника емісії. Показник емісії характеризує масову кількість забруднюючої речовини, яка викидається енергетичною установкою в атмосферне повітря разом з димовими газами, віднесену до одиниці енергії, що виділяється під час згоряння палива. У даній роботі для розрахунків використовується специфічний показник емісії, який є питомою величиною викиду, що визначається для конкретної енергетичної установки з урахуванням індивідуальних характеристик палива, конкретних характеристик процесу спалювання та заходів щодо зниження викиду забруднюючої речовини.

Валовий викид j-ї забруднюючої речовини Ej, т, що надходить у атмосферу з димовими газами енергетичної установки за проміжок часу Р, визначається як сума валових викидів цієї речовини під час спалювання різних видів палива, у тому числі під час їх одночасного спільного спалювання:

, (1)

де Eji - валовий викид j-ї забруднюючої речовини під час спалювання i-го палива за проміжок часу P, т;

kji - показник емісії j-ї забруднюючої речовини для i-го палива, г/ГДж;

Bi - витрата i-го палива за проміжок часу P, т;

(Qri)i - нижча робоча теплота згоряння i-го палива, МДж/кг.

3. Визначення викидів забруднюючих речовин розрахунковими методами

Речовини у вигляді твердих частинок

Показник емісії речовини у вигляді твердих частинок розраховується за формулою

, (2)

або

, (3)

де kтв показник емісії твердих частинок, г/ГДж;

Qir нижча робоча теплота згоряння палива, МДж/кг;

Ar масовий вміст золи в паливі на робочу масу, %;

aвин частка золи, яка виходить з котла у вигляді леткої золи;

QС теплота згоряння вуглецю до CO2, яка дорівнює 32,68 МДж/кг;

q4 втрати тепла, пов'язані з механічним недопалом палива, %;

зу ефективність очищення димових газів від твердих частинок;

вин масовий вміст горючих речовин у викидах твердих частинок, %;

kтвS показник емісії твердих продуктів взаємодії сорбенту та оксидів сірки і твердих частинок сорбенту, г/ГДж.

Вміст золи Ar в паливі та горючих у викиді твердих частинок вин визначаються при проведенні технічного аналізу за ГОСТ 1102295 (ISO 117181) палива і леткої золи, яка виходить з енергетичної установки, відповідно. Для виконання даної роботи склад і характеристики різних видів органічного палива слід вибирати згідно з таблицями 1 - 4 додатка А.

Частка золи, яка виноситься з енергетичної установки у вигляді леткої золи, aвин залежить від технології спалювання палива і можуть братися згідно з таблицею 1.

Таблиця 1 - Частка леткої золи aвин при різних технологіях спалювання палива [6]

Котел

Вугілля

Мазут

З твердим (сухим) шлаковидаленням

0,95

1,00

Відкрита топка з рідким шлаковидаленням

0,80

1,00

Напіввідкрита топка з рідким шлаковидаленням

0,70

1,00

Двокамерна топка:

0,55

1,00

з вертикальним передтопком

0,30

1,00

горизонтальна циклонна

0,15

1,00

З циркулюючим киплячим шаром

0,50

-

З бульбашковим киплячим шаром

0,20

-

З нерухомим шаром

0,15

-

При використанні сорбенту для зв'язування оксидів сірки в топці котла (наприклад, за технологіями спалювання палива в киплячому шарі) чи при застосуванні технологій сухого або напівсухого зв'язування сірки утворюються тверді частинки сульфату та сульфіту і невикористаного сорбенту. Показник емісії твердих частинок невикористаного в енергетичній установці сорбенту та утворених сульфатів і сульфітів kтвS, г/ГДж, розраховується за формулою

, (4)

де Qir нижча робоча теплота згоряння палива, МДж/кг;

Sr масовий вміст сірки в паливі на робочу масу, %;

aвин частка золи, яка виходить з котла у вигляді леткої золи;

прод молекулярна маса твердого продукту взаємодії сорбенту та оксидів сірки, кг/кмоль;

сорб молекулярна маса сорбенту, кг/кмоль;

S молекулярна маса сірки, яка дорівнює 32 кг/кмоль;

m мольне відношення активного хімічного елемента сорбенту та сірки (таблиця 2);

I ефективність зв'язування сірки сорбентом у топці або при застосуванні сухих та напівсухих методів десульфуризації димових газів (таблиці 2 і 3);

зу ефективність очистки димових газів від твердих частинок.

Таблиця 2 - Ефективність зв'язування оксидів сірки золою або сорбентом у топці

Технологія спалювання

I

Примітка

Факельне спалювання вугілля в котлах з рідким шлаковидаленням

0,05

Зв'язування золою палива

Факельне спалювання вугілля в котлах з твердим шлаковидаленням

0,10

Те саме

Факельне спалювання мазуту в котлах

0,02

“

Спалювання в киплячому шарі

0,95

Зв'язування сорбентом у котлі при мольному відношенні Ca/S m = 2,5

Таблиця 3 - Ефективність та коефіцієнт роботи сіркоочисної установки

Технологія десульфуризації димових газів

Параметри сіркоочисної установки

II

Мокре очищення - у скрубері з використанням вапняку (вапна) або доломіту з одержанням гіпсу

0,95

0,99

Мокре очищення - процес ВеллманаЛорда з використанням солей натрію

0,97

0,99

Мокре очищення - процес Вальтера з використанням аміачної води

0,88

0,99

Напівсухе очищення - розпилення крапель суспензії або розчину сорбенту в реакторі (технології ESOX, GSA, Niro Atomizer)

0,90

0,99

Сухе очищення - інжекція сухого сорбенту (DSI)

0,45

0,98

Напівсухе очищення - процес LIFAC як розвиток процесу DSI з розпиленням крапель води

0,80

0,98

Напівсухе очищення - процес Lurgi CFB (з використанням реактора циркулюючого киплячого шару) з розпиленням крапель води

0,90

0,99

Сухе очищення - абсорбція активованим вугіллям

0,95

0,99

Каталітичне очищення від оксидів сірки і азоту (DESONOX, SNOX)

0,95

0,99

Двоокис сірки SO2

Показник емісії г/ГДж, оксидів сірки SO2 та SO3 у перерахунку на двоокис сірки SO2, які надходять в атмосферу з димовими газами, розраховується за формулою

, (5)

де Qir нижча робоча теплота згоряння палива, МДж/кг;

S r - вміст сірки в паливі на робочу масу за проміжок часу P, %;

I - ефективність зв'язування сірки золою або сорбентом у енергетичній установці;

II - ефективність очистки димових газів від оксидів сірки;

- коефіцієнт роботи сіркоочисної установки.

Усереднені значення вмісту сірки для різних видів і марок палива наведено в додатку А.

Ефективність зв'язування оксидів сірки золою або сорбентом у енергетичній установці I залежить від технології спалювання та хімічного складу палива, яке спалюється, і типу сорбенту. Дані для енергетичної установки про ефективність зв'язування сірки в топковому просторі значення I для різних технологій спалювання палива беруться згідно з таблицею 2.

Димові гази можуть бути очищені від оксидів сірки в сіркоочисних установках шляхом застосування технологій десульфуризації димових газів з різною ефективністю очищення II. Коефіцієнт роботи сіркоочисної установки визначається як відношення часу роботи сіркоочисної установки до часу роботи енергетичної установки і визначається згідно з таблицею 3.

До установок десульфуризації димових газів належать і деякі види золоуловлювальних установок. Для електростатичних фільтрів та циклонів ефективність уловлення оксидів сірки II є незначною і дорівнює нулю. Для мокрих золоуловлювальних установок (мокрих скруберів типу МС та МВ) величина II залежить від загальної лужності води на зрошення та від вмісту сірки в паливі S. Зведений вміст сірки визначається як відношення масового вмісту сірки на робочу масу палива до нижчої робочої теплоти згоряння палива (S= S r/Qir). Дані про ефективність уловлення оксидів сірки в мокрих скруберах наведено в таблиці 4.

Таблиця 4 - Ефективність уловлювання оксидів сірки II під час золоочищення за допомогою мокрого скрубера [8]

Зведений вміст сірки, %/(МДж/кг)

Лужність води на зрошення, мг-екв/дм3

0

5

10

0,01

0,0250

0,1450

0,3000

0,02

0,0220

0,0850

0,1680

0,03

0,0195

0,0520

0,1010

0,04

0,0180

0,0390

0,0660

0,05

0,0175

0,0300

0,0520

0,06

0,0170

0,0260

0,0430

0,07

0,0165

0,0215

0,0350

0,08

0,0160

0,0200

0,0300

0,09

0,0155

0,0190

0,0275

0,10

0,0150

0,0180

0,0230

0,11

0,0145

0,0170

0,0205

0,12

0,0135

0,0160

0,0200

0,13

0,0130

0,0150

0,0185

0,18

0,0120

0,0120

0,0120

Оксиди азоту NOx. Під час спалювання органічного палива утворюються оксиди азоту NOx (оксид азоту NO та двоокис азоту NO2), викиди яких визначаються в перерахунку на NO2.

Показник емісії оксидів азоту kNOx, г/ГДж, з урахуванням заходів скорочення викиду розраховується як

, (6)

де (kNOx)0 показник емісії оксидів азоту без урахування заходів скорочення викиду, г/ГДж;

fн ступінь зменшення викиду NOx під час роботи на низькому навантаженні;

I ефективність первинних (режимно-технологічних) заходів скорочення викиду;

II ефективність вторинних заходів (азотоочисної установки);

коефіцієнт роботи азотоочисної установки.

Значення узагальненого показника емісії оксидів азоту під час спалювання органічного палива за різними технологіями без урахування заходів щодо скорочення викиду NOx визначаються згідно з таблицею 5.

Таблиця 5 - Показник емісії оксидів азоту без урахування первинних заходів, г/ГДж

Технологія спалювання

Тверде паливо

Мазут

Газотур-бінне паливо

Природний газ

Факельне спалювання:

Теплова потужність котла 300 МВт:

-

200

-

150

з рідким шлаковидаленням при спалюванні антрациту

420

-

-

-

з рідким шлаковидаленням при спалюванні кам'яного вугілля

250

-

-

-

з твердим шлаковидаленням при спалюванні кам'яного вугілля

230

-

-

-

Теплова потужність котла < 300 МВт:

140

-

100

з рідким шлаковидаленням при спалюванні антрациту

250

-

-

-

з рідким шлаковидаленням при спалюванні кам'яного вугілля

180

-

-

-

з твердим шлаковидаленням при спалюванні кам'яного вугілля

160

-

-

-

з горизонтальною циклонною топкою для кам'яного вугілля

480

-

-

-

Циркулюючий киплячий шар

70

-

-

-

Киплячий шар під тиском

100

-

-

-

Нерухомий шар

100

-

-

-

Камера згоряння газової турбіни

-

150

150

120

Під час роботи енергетичної установки на низькому навантаженні зменшується температура процесу горіння палива, завдяки чому скорочується викид оксидів азоту. Ступінь зменшення викиду NOx при цьому визначається за емпіричною формулою

, (7)

де fн ступінь зменшення викиду оксидів азоту під час роботи на низькому навантаженні;

Qф фактична теплова потужність енергетичної установки, МВт;

Qн номінальна теплова потужність енергетичної установки, МВт;

z емпіричний коефіцієнт, який залежить від виду енергетичної установки, її потужності, типу палива тощо.

Якщо відома тільки продуктивність парового котла D, його теплова потужність Q визначається згідно з формулою

, (8)

де D0 - паропродуктивність парового котла, т/год;

w - відношення паропродуктивності до теплової потужності котла, т/(год МВт).

Значення відношення паропродуктивності котла D0 до його теплової потужності Q наведено в таблиці 6.

Таблиця 6 - Значення відношення паропродуктивності котла до його теплової потужності

Обладнання

Значен-ня

Котел з тиском свіжої пари p0 ( 13,8 МПа (при D0 ? 500 т/год) з проміжним перегрівом

1,35

Котел з тиском пари в межах: 9,8 МПа p0 13,8 МПа (при D0 < 500 т/год) без проміжного перегріву

1,45

Котел з тиском пари в межах: 1,4 МПа < p0 < 9,8 МПа (при D0 = 6,5…75 т/год для перегрітої пари) без проміжного перегріву

1,35

Котел з тиском пари p0 1,4 МПа (при D0 20 т/год для насиченої пари) без проміжного перегріву

1,50

Значення емпіричного коефіцієнта z у формулі (7) береться з табл. 7.

Таблиця 7 - Значення емпіричного коефіцієнта z

Теплова потужність (паропродуктивність) котельної установки

Тверде паливо

Природний газ, мазут

Паровий котел 140 МВт і вище (200 т/год і вище)

1,15

1,25

Паровий котел від 22 до 140 МВт ( від 30 до 200 т/год)

1,15

1,25

Водогрійний котел

1,15

1,25

Первинні (режимно-технологічні) заходи спрямовано на зменшення утворення оксидів азоту в топці або камері згоряння енергетичної установки. До цих заходів відносяться: використання малотоксичних пальників, ступенева подача повітря та палива, рециркуляція димових газів тощо. Орієнтовні значення ефективності первинних заходів зменшення викиду оксидів азоту наведено в таблиці 8.

Таблиця 8 - Ефективність первинних заходів I скорочення викиду NOx [7]

Тип первинних заходів

Ефективність I

Малотоксичні пальники

0,20

Ступенева подача повітря

0,30

Подача третинного повітря

0,20

Рециркуляція димових газів

0,10

Триступенева подача повітря та палива

0,35

Малотоксичні пальники + ступенева подача повітря

0,45

Малотоксичні пальники + подача третинного повітря

0,40

Малотоксичні пальники + рециркуляція димових газів

0,30

Ступенева подача повітря + подача третинного повітря

0,45

Ступенева подача повітря + рециркуляція димових газів

0,40

Малотоксичні пальники + ступенева подача повітря + рециркуляція димових газів

0,50

Малотоксичні пальники + ступенева подача повітря + подача третинного повітря

0,60

При неможливості досягнення за допомогою первинних заходів допустимої концентрації оксидів азоту в димових газах для їх очищення від NOx використовують азотоочисну установку. Значення ефективності II та коефіцієнта роботи азотоочисної установки (відношення часу роботи азотоочисної установки до часу роботи енергетичної установки) визначаються згідно з таблицею 9.

Таблиця 9 - Ефективність та коефіцієнт роботи азотоочисної установки NOx

Технологія очищення димових газів від NOx

Ефективність II

Коефіцієнт роботи

Селективне некаталітичне відновлення (СНКВ)

0,50

0,99

Селективне каталітичне відновлення (СКВ)

0,80

0,99

Активоване вугілля

0,70

0,99

DESONOX - SNOX

0,95

0,99

Примітка. Технологія DESONOX і її різновид SNOX базуються на каталітичному очищенні димових газів одночасно від оксидів сірки та азоту

Викид важких металів та їх сполук пов'язаний з наявністю в мінеральній частині палива сполук важких металів. До важких металів, сполуки яких найбільше шкідливі для навколишнього середовища, належать: арсен (As), кадмій (Cd), хром (Cr), мідь (Cu), ртуть (Hg), нікель (Ni), свинець (Pb), селен (Se), цинк (Zn). Під час спалювання мазуту або важкого дизельного палива до важких металів цієї групи віднесено також ванадій (V) та його сполуки. У частинках леткої золи більшість цих елементів трапляється у вигляді оксидів і хлоридів. У газоподібних викидах можлива наявність ртуті, селену та арсену, які частково випаровуються з палива.

Спалювання вугілля

Під час спалювання вугілля показник емісії важкого металу kв.м, г/ГДж, є специфічним і визначається за формулою

, (9)

де св.м масовий вміст важкого металу у паливі, мг/кг;

Qri нижча робоча теплота згоряння палива, МДж/кг;

aвин частка золи, яка виходить з котла у вигляді леткої золи;

fзб коефіцієнт збагачення важкого металу;

зу ефективність золоуловлювальної установки;

fг частка важкого металу, яка виходить у газоподібній формі;

гзу ефективність уловлення газоподібної фракції важкого металу в золоуловлювальній установці.

Частка золи aвин, яка виноситься з енергетичної установки у вигляді леткої золи, залежить від технології спалювання палива (табл. 1).

Масовий вміст важкого металу в паливі свм визначають згідно з таблицею 2 (додаток А).

Коефіцієнт збагачення fзб характеризує властивість “збагачення” (підвищення вмісту) важкого металу в частинках золи. Оскільки в золоуловлювальній установці найбільш ефективно уловлюється крупна фракція, то в атмосферне повітря викидається дрібна фракція, в якій вміст важких металів більший. Діапазон значень та рекомендовані величини fзб наведено в таблиці 10.

Таблиця 10 - Коефіцієнт збагачення важких металів після золоуловлювача [7]

Ступінь уловлення

з 0.7

0.7 < з 0,97

0,97 < з 0,99

з > 0,99

Арсен (As)

1,0

= 3,70 • з - 1,59

= 175 • з - 167,75

5,5

Кадмій (Cd)

1,0

= 7,04 • з - 3,93

= 205 • з - 195,55

7,0

Хром (Cr)

1,0

1,0

1,0

1,0

Мідь (Cu)

1,0

= 0,37 • з + 0,74

= 60 • з - 57,10

2,3

Ртуть (Hg)

1,0

1,0

1,0

1,0

Нікель (Ni)

1,0

= 1,48 • з - 0,04

= 95 • з - 90,75

3,3

Свинець (Pb)

1,0

= 5,56 • з - 2,89

= 175 • з - 167,25

6,0

Селен (Se)

1,0

= 7,78 • з - 4,44

= 220 • з - 210,30

7,5

Цинк (Zn)

1,0

= 7,04 • з - 3,93

= 205 • з - 195,55

7,0

Частка важкого металу, яка виходить з вугілля у газоподібному вигляді, fг залежить від фізико-хімічних властивостей важкого металу. Орієнтовні значення цієї частки наведено в таблиці 11.

Таблиця 11 - Частка газоподібної фракції важкого металу при спалюванні вугілля [4]

Важкий метал

Частка газоподібної фракції

Арсен (As)

0,005

Ртуть (Hg)

0,900

Селен (Se)

0,150

Інші

0

Ефективність уловлювання твердих частинок золоуловлювальною установкою зу залежить від типу очисного обладнання, встановленого на енергетичній установці, наприклад електростатичного фільтра, рукавного фільтра, мокрого скрубера чи батарейного циклона.

Значення ефективності уловлення газоподібної фракції важких металів гзу в електрофільтрах наведено в таблиці 12.

Таблиця 12 - Ефективність уловлювання газоподібної фракції важкого металу золоуловлювальною установкою під час спалювання твердого палива

Золоуловлювальна установка

Ефективність

Електростатичний фільтр

0,35

Інші

0

Спалювання мазуту

Сполуки ванадію належать до основних складових мазутної золи. Тому кількість викиду ванадію взято за контрольний параметр шкідливої дії мазутної золи на довкілля.

Показник емісії мазутної золи kV, г/ГДж, у перерахунку на ванадій розраховується за формулою

, (10)

де Qri нижча теплота згоряння палива, МДж/кг;

сV масовий вміст ванадію в паливі, мг/кг;

ос - частка ванадію, який осідає з твердими частинками на поверхнях нагріву котла;

зу(V) - ефективність уловлювання ванадію золоуловлювальною установкою.

Частка ванадію ос, яка осідає з твердими частинками на поверхнях нагріву котлів, залежить від конструктивних особливостей котлів. Її значення наведено в таблиці 13.

Таблиця 13 - Значення частки ванадію, яка осідає з твердими частинками на поверхнях нагріву котлів

Котел

Значення

З проміжними пароперегрівачами, очищення поверхонь яких проводиться під час зупинення

0,07

Без проміжних пароперегрівачів (за тих самих умов очищення)

0,05

Після одночасного спалювання твердого палива та мазуту в пиловугільному котлі ефективність очищення димових газів зу(V) від мазутної золи (в перерахунку на ванадій) зу(V) розраховується за емпіричною формулою

, (11)

де зу ефективність очищення димових газів від твердих частинок згідно з 5.1;

fV емпіричний коефіцієнт, який враховує ефект “збагачення” ванадієм золи, яка виходить після золоуловлювальної установки, і залежить від типу золоуловлювальної установки (таблиця 14).

Таблиця 14 - Значення емпіричного коефіцієнта fV для розрахунку ефективності уловлювання ванадію золоуловлювальною установкою, формула (11)

Золоуловлювальна установка

Емпіричний коефіцієнт

Електростатичний фільтр

0,6

Мокрий скрубер

0,5

Батарейний циклон

0,4

Емпірична формула розрахунку ефективності очищення димових газів від мазутної золи (у перерахунку на ванадій) зу(V) в газомазутних котлах батарейними циклонами, які спеціально застосовуються для цього:

, (12)

де зу(V) ефективність очищення димових газів від мазутної золи;

зу ефективність очищення димових газів від твердих частинок.

Для розрахунку показника емісії k п'ятиокису ванадію V2O5, г/ГДж, як забруднювальної речовини необхідно показник емісії мазутної золи в перерахунку на ванадій помножити на відношення молекулярних мас п'ятиоксиду ванадію та ванадію:

, (13)

де kV показник емісії мазутної золи в перерахунку на ванадій;

молекулярна маса п'ятиокису ванадію, яка дорівнює 182 кг/кмоль;

V молекулярна маса ванадію, яка дорівнює 51 кг/кмоль.

Спалювання природного газу

При спалюванні в енергетичній установці природного газу можуть виділятися в газоподібній формі в незначній кількості ртуть та її сполуки.

Показник емісії ртуті kHg, г/ГДж, розраховується за формулою

, (14)

де (kHg)0 показник емісії ртуті без використання золоуловлювальної установки, г/ГДж, (табл. 15);

гзу ефективність уловлювання ртуті в золоуловлювальній установці (таблиця 12).

Таблиця 15 - Показник емісії важкого металу під час спалювання природного газу (без урахування золоуловлювальної установки)

Важкий метал

Показник емісії, г/ГДж

Ртуть (Hg)

110 -4

Інші

0

Оксид вуглецю CO

Утворення оксиду вуглецю CO є результатом неповного згоряння вуглецю органічного палива. Із зменшенням потужності енергетичної установки концентрація CO в димових газах зростає.

Значення узагальненого показника емісії оксиду вуглецю залежно від виду палива, потужності енергетичної установки та технології спалювання визначаються з таблиці 16.

Таблиця 16 - Показник емісії оксиду вуглецю kCO, г/ГДж

Показник

Тверде паливо

Мазут

Природний газ

Факельне спалювання:

-

15

17

котел з рідким шлаковидаленням

11,4

-

-

котел з твердим шлаковидаленням

11,4

-

-

Спалювання в киплячому шарі

9,7

-

-

Спалювання в нерухомому шарі

121

-

-

Спалювання в камері згоряння ГТУ

-

15

15

Двоокис вуглецю CO2

Двоокис вуглецю належить до парникових газів і є основним газоподібним продуктом окиснення вуглецю органічного палива. Об'єм викиду CO2 безпосередньо пов'язаний із вмістом вуглецю в паливі та ступенем окиснення вуглецю палива в енергетичній установці.

Показник емісії двоокису вуглецю , г/ГДж, визначається за формулою

, (15)

де Cr масовий вміст вуглецю в паливі на робочу масу, %;

Qir нижча робоча теплота згоряння палива, МДж/кг;

C ступінь окиснення вуглецю палива (для вугілля C = 0,993, для мазуту C = 0,99, для природного газу C = 0,995);

kC показник емісії вуглецю палива, г/ГДж.

Масовий вміст вуглецю в паливі визначається за даними додатка А.

Узагальнений показник емісії вуглецю kC наведений у табл. 17.

Таблиця 17 - Показник емісії вуглецю палива kC, г/ГДж [10]

Паливо

Значення

Вугілля:

антрацит

28 160

пісне

26 050

газове та довгополуменеве

25 180

буре

25 630

Мазут

21 100

Природний газ

15 300

Оксид діазоту N2O

Оксид діазоту (або оксид азоту (І), N2O) належить до парникових газів. Значення узагальненого показника емісії N2O залежно від виду палива, потужності енергетичної установки та технології спалювання наведено в таблиці 18.

Таблиця 18 - Показник емісії оксиду діазоту N2O, г/ГДж [10]

Технологія і паливо

Значення

Вугілля (факельне спалювання)

1,4

Вугілля (киплячий шар)

56

Вугілля (нерухомий шар)

1,4

Мазут

0,6

Природний газ

0,1

Камера згоряння газової турбіни

2,5

Метан CH4

Метан CH4 також належить до парникових газів. Утворення метану під час спалювання органічного палива в енергетичних установках дуже незначне. Воно пов'язане з неповним згорянням органічного палива і зменшується з підвищенням температури згоряння та масштабу енергетичної установки. Значення узагальненого показника емісії метану залежно від виду палива наведено в таблиці 19.

Таблиця 19 - Показник емісії метану CH4, г/ГДж [10]

Паливо

Значення

Вугілля

1,0

Мазут

3,0

Природний газ

1,0

4. Загальні вимоги до виконання завдання

Завдання, яке містить загальні дані з роботи енергоблоку, типу палива, що використовувалось, і т. ін., студент виконує за варіантом, номер якого збігається з останньою цифрою шифру.

Склад і характеристику різних видів органічного палива слід вибирати згідно з таблицями 1-4 додатка А.

Робота виконується на аркушах формату А4. Орієнтовний обсяг пояснювальної записки - 10-15 аркушів. Розрахунки повинні супроводжуватися поясненнями та посиланнями на відповідні формули і таблиці. Формули спочатку наводяться у загальному вигляді, а далі - з підстановкою кількісних значень.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин проводиться за кожним типом палива окремо. Значення викидів всього розглянутого спектру забруднюючих речовин щодо кожного виду палива та загалом наводяться в кінці роботи у вигляді окремої таблиці.

5. Контрольні завдання

Завдання 1

Розглядається енергоблок з котлом, який призначено для факельного спалювання вугілля з твердим шлаковидаленням. Номінальна паропродуктивність котла енергоблоку становить 1000 т/год, а середня фактична паропродуктивність - 800 т/год. На ньому застосовуються малотоксичні пальники. Проміжний пароперегрівач котла очищується при зупиненні блока. Для уловлювання твердих частинок використовується електростатичний фільтр типу ЕГА з ефективністю золовловлення 0,985. Установки для очищення димових газів від оксидів азоту відсутні. Для очищення газів від оксидів сірки застосовується сухе очищення - абсорбція сухим активованим вугіллям. За звітний період використовувалося таке паливо:

- антрацитовий штиб АШ - 2957985 т;

- високосірчистий мазут марки 40 100286 т;

- природний газ із газопроводу Уренгой-Ужгород 100544 тис. м3.

За даними елементного та технічного аналізу склад робочої маси вугілля, %, поданий у таблиці 1 додатка А.

Технічний аналіз уловленої золи та шлаку показав, що масовий вміст горючих речовин у леткій золі вин дорівнює 1,6 %, а в шлаці шл - 0,7 %.

Склад горючої маси мазуту та об'ємний склад сухої маси природного газу взяти за даними таблиці А.3.

Перерахована теплова потужність при номінальній паропродуктивності 1000 т/год становить 1000/1,35 = 741 МВт, при середній фактичній паропродуктивності 800 т/год - 800/1,35 = 593 МВт.

Завдання 2

Розглядається енергоблок з котлом із напіввідкритою топкою з рідким шлаковидаленням. Номінальна паропродуктивність котла енергоблоку становить 1200 т/год, а середня фактична паропродуктивність - 1000 т/год. На ньому застосовується ступенева подача повітря. Проміжний пароперегрівач котла очищується при зупиненні блока. Для уловлювання твердих частинок використовується скрубер з ефективністю золовловлення 0,95. Установки для очищення димових газів від оксидів сірки відсутні. Для очищення газів від оксидів азоту застосовується селективне некаталітичне відновлення. За звітний період використовувалось таке паливо:

- донецьке пісне вугілля ТР - 1000835, т;

- високосірчистий мазут марки 200 89683 т;

- природний газ із газопроводу Середня Азія - Центр 53674 тис. м3.

За даними елементного та технічного аналізу склад робочої маси вугілля, %, поданий у таблиці 1 додатка А.

Технічний аналіз уловленої золи та шлаку показав, що масовий вміст горючих речовин у леткій золі вин дорівнює 2 %, а в шлаці шл - 0,1 %.

Склад горючої маси мазуту та об'ємний склад сухої маси природного газу взяти за даними таблиці А.3.

Перерахована теплова потужність при номінальній паропродуктивності 1200 т/год становить 1200/1,35 = 889 МВт, при середній фактичній паропродуктивності 1000 т/год -1000/1,35 = 741 МВт.

Завдання 3

Розглядається енергоблок з котлом з циркулюючим киплячим шаром. Номінальна паропродуктивність котла енергоблоку становить 800 т/год, а середня фактична паропродуктивність - 610 т/год. На ньому застосовується подача третинного повітря. Проміжний пароперегрівач котла очищується при зупиненні блока. Для уловлювання твердих частинок використовується батарейний циклон з ефективністю золовловлення 0,9. Установки для очищення димових газів від оксидів азоту відсутні. Для очищення газів від оксидів сірки застосовуються напівсухе очищення - розпилення крапель суспензії або розчину сорбенту в реакторі. За звітний період використовувалося таке паливо:

- донецьке газове вугілля ГР - 1579902, т;

- високосірчистий мазут марки 100 55754 т;

- природний газ із газопроводу Середня Азія - Центр 120384 тис. м3.

За даними елементного та технічного аналізу склад робочої маси вугілля, %, поданий у таблиці 1 додатка А.

Технічний аналіз уловленої золи та шлаку показав, що масовий вміст горючих речовин у леткій золі вин дорівнює 1,1 %, а в шлаці шл - 0,3 %.

Склад горючої маси мазуту та об'ємний склад сухої маси природного газу взяти за даними таблиці А.3.

Перерахована теплова потужність при номінальній паропродуктивності 800 т/год становить 800/1,35 = 593 МВт, при середній фактичній паропродуктивності 610 т/год -610/1,35 = 452 МВт.

Завдання 4 забруднюючий викид сірка метал

Розглядається енергоблок з котлом з бульбашковим киплячим шаром. Номінальна паропродуктивність котла енергоблоку становить 850 т/год, а середня фактична паропродуктивність - 670 т/год. На ньому застосовується рециркуляція димових газів. Пароперегрівач котла очищується при зупиненні блока. Для уловлювання твердих частинок використовується батарейний циклон з ефективністю золовловлення 0,91. Установки для очищення димових газів від оксидів сірки відсутні. Для очищення газів від оксидів азоту застосовується селективне каталітичне відновлення. За звітний період використовувалося таке паливо:

- донецьке довгополуменеве вугілля ДР - 856240, т;

- малосірчистий мазут марки 100 150283 т;

- природний газ із газопроводу Уренгой-Ужгород 9538 тис. м3.

За даними елементного та технічного аналізу склад робочої маси вугілля, %, поданий у таблиці 1 додатка А.

Технічний аналіз уловленої золи та шлаку показав, що масовий вміст горючих речовин у леткій золі вин дорівнює 1,5 %, а в шлаці шл - 0,5 %.

Склад горючої маси мазуту та об'ємний склад сухої маси природного газу взяти за даними таблиці А.3.

Перерахована теплова потужність при номінальній паропродуктивності 850 т/год становить 850/1,35 = 630 МВт, при середній фактичній паропродуктивності 670 т/год -670/1,35 = 496 МВт.

Завдання 5

Розглядається енергоблок з котлом з нерухомим шаром. Номінальна паропродуктивність котла енергоблоку становить 900 т/год, а середня фактична паропродуктивність - 790 т/год. На ньому застосовується триступенева подача повітря і палива. Проміжний пароперегрівач котла очищується при зупиненні блока. Для уловлювання твердих частинок використовується скрубер з ефективністю золовловлення 0,957. Установки для очищення димових газів від оксидів сірки і азоту відсутні. За звітний період використовувалось таке паливо:

- львівсько-волинське вугілля ЛВ - 974565, т;

- малосірчистий мазут марки 40 120073 т;

- природний газ із газопроводу Уренгой - Ужгород 109286 тис. м3.

За даними елементного та технічного аналізу склад робочої маси вугілля, %, поданий у таблиці 1 додатка А.

Технічний аналіз уловленої золи та шлаку показав, що масовий вміст горючих речовин у леткій золі вин дорівнює 2,1 %, а в шлаці шл - 0,85 %.

Склад горючої маси мазуту та об'ємний склад сухої маси природного газу взяти за даними таблиці А.3.

Перерахована теплова потужність при номінальній паропродуктивності 900 т/год становить 900/1,35 = 667 МВт, при середній фактичній паропродуктивності 690 т/год -690/1,35 = 653 МВт.

Завдання 6

Розглядається енергоблок з камерою згорання газової турбіни. Установки для очищення димових газів від оксидів сірки і азоту відсутні. За звітний період використовувалося таке паливо:

- малосірчистий мазут марки 100 58934 т;

- природний газ із газопроводу Середня Азія - Центр 34632 тис. м3.

Склад горючої маси мазуту та об'ємний склад сухої маси природного газу взяти за даними таблиці А.3.

Номінальна теплова потужність становить 490МВт при середній фактичній тепловій потужності 450 МВт.

Завдання 7

Розглядається енергоблок з котлом з горизонтальною циклонною топкою. Номінальна паропродуктивність котла енергоблоку становить 570 т/год, а середня фактична паропродуктивність - 500 т/год. На ньому застосовується малотоксичні пальники із ступеневою подачею повітря. Проміжний пароперегрівач котла очищується при зупиненні блока. Для уловлювання твердих частинок використовується рукавний фільтр з ефективністю золовловлення 0,85. Установки для очищення димових газів від оксидів сірки відсутні. Для очищення від оксидів азоту застосовується активоване вугілля. За звітний період використовувалося таке паливо:

- олександрійське буре вугілля Б1Р - 781356, т;

- малосірчистий мазут марки 40 67306 т;

- природний газ із газопроводу Середня Азія - Центр 50238 тис. м3.

За даними елементного та технічного аналізу склад робочої маси вугілля, %, поданий у таблиці 1 додатка А.

Технічний аналіз уловленої золи та шлаку показав, що масовий вміст горючих речовин у леткій золі вин дорівнює 0,3 %, а в шлаці шл - 1 %.

Склад горючої маси мазуту та об'ємний склад сухої маси природного газу взяти за даними таблиці А.3.

Перерахована теплова потужність при номінальній паропродуктивності 570 т/год становить 570/1,35 = 422 МВт, при середній фактичній паропродуктивності 500 т/год - 500/1,35 = 370 МВт.

Завдання 8

Розглядається енергоблок з котлом з бульбашковим киплячим шаром. Номінальна паропродуктивність котла енергоблоку становить 680 т/год, а середня фактична паропродуктивність - 620 т/год. На ньому застосовуються малотоксичні пальники з подачею третинного повітря. Проміжний пароперегрівач котла очищується при зупиненні блока. Для уловлювання твердих частинок використовується скрубер з ефективністю золовловлення 0,96. Установки для очищення димових газів від оксидів азоту відсутні. Для очищення від оксидів сірки застосовується мокре очищення з використанням аміачної води (процес Вальтера). За звітний період використовувалося таке паливо:

- львівсько-волинське вугілля ЛВ - 849502, т;

- високосірчистий мазут марки 200 72845 т;

- природний газ із газопроводу Уренгой-Ужгород 56304 тис. м3.

За даними елементного та технічного аналізу склад робочої маси вугілля, %, поданий у таблиці 1 додатка А.

Технічний аналіз уловленої золи та шлаку показав, що масовий вміст горючих речовин у леткій золі вин дорівнює 0,5 %, а в шлаці шл - 0,9 %.

Склад горючої маси мазуту та об'ємний склад сухої маси природного газу взяти за даними таблиці А.3.

Перерахована теплова потужність при номінальній паропродуктивності 680 т/год становить 680/1,35 = 504 МВт, при середній фактичній паропродуктивності 620 т/год - 620/1,35 = 459 МВт.

Завдання 9

Розглядається енергоблок з котлом для факельного спалення вугілля з рідким шлаковиділенням. Номінальна паропродуктивність котла енергоблоку становить 860 т/год, а середня фактична паропродуктивність - 790 т/год. На ньому застосовуються малотоксичні пальники з рециркуляцією димових газів. Пароперегрівач котла очищується при зупиненні блока. Для уловлювання твердих частинок використовується батарейний циклон з ефективністю золовловлення 0,9. В установках для очищення димових газів від оксидів азоту і сірки застосовується технологія Desonox-snox (каталітичне очищення газів від оксидів азоту і сірки). За звітний період використовувалося таке паливо:

- донецьке довгополуменеве вугілля ДР - 901355, т;

- високосірчистий мазут марки 100 77623 т;

- природний газ із газопроводу Уренгой-Ужгород 71320 тис. м3.

За даними елементного та технічного аналізу склад робочої маси вугілля, %, поданий у таблиці 1 додатка А.

Технічний аналіз уловленої золи та шлаку показав, що масовий вміст горючих речовин у леткій золі вин дорівнює 1,5 %, а в шлаці шл - 0,85 %.

Склад горючої маси мазуту та об'ємний склад сухої маси природного газу взяти за даними таблиці А.3.

Перерахована теплова потужність при номінальній паропродуктивності 860 т/год становить 860/1,35 = 637 МВт, при середній фактичній паропродуктивності 790 т/год - 790/1,35 = 585 МВт.

Завдання 10

Розглядається енергоблок з котлом з двокамерною топкою з вертикальним передтопком. Номінальна паропродуктивність котла енергоблоку становить 475 т/год, а середня фактична паропродуктивність - 470 т/год. На ньому застосовується ступенева подача повітря і подача третинного повітря. Пароперегрівач котла очищується при зупиненні блока. Для уловлювання твердих частинок використовується електрофільтр з ефективністю золовловлення 0,99. Установки для очищення газів від оксидів азоту і сірки відсутні. За звітний період використовувалося таке паливо:

- донецьке газове вугілля ГР - 75570, т;

- високосірчистий мазут марки 40 5537 т;

- природний газ із газопроводу Середня Азія-Центр 3780 тис. м3.

За даними елементного та технічного аналізу склад робочої маси вугілля, %, поданий у таблиці 1 додатка А.

Технічний аналіз уловленої золи та шлаку показав, що масовий вміст горючих речовин у леткій золі вин дорівнює 1,2 %, а в шлаці шл - 1,3 %.

Склад горючої маси мазуту та об'ємний склад сухої маси природного газу взяти за даними таблиці А.3.

Перерахована теплова потужність при номінальній паропродуктивності 475 т/год становить 475/1,45 = 328 МВт, при середній фактичній паропродуктивності 470 т/год - 470/1,45 = 324 МВт.

Додаток А

Склад і характеристики різних видів органічного палива

Тверде паливо

В таблиці А.1 наведено орієнтовний елементний склад палива на горючу масу для найбільш поширених марок вугілля.

Таблиця А.1 - Елементний склад вугілля (масовий вміст на горючу масу) [2]

Вугілля

C daf, %

H daf, %

S daf, %

O daf, %

N daf, %

V daf, %

Qidaf, МДж/кг

A `, %

W, %

Антрацитовий штиб АШ

93,5

1,8

2,4

1,5

0,8

4,0

33.24

15

8

Пісне вугілля ТР

89,0

4,2

3,3

2,1

1,5

12,0

34.29

21

7

Донецьке газове ГР

81,0

5,4

4,4

7,7

1,5

40,0

31.98

25,2

10

Донецьке довгополуменеве ДР

75,5

5,5

4,3

13,1

1,6

43,0

30.56

18

8

Львівсько-волинське (ЛВ) ГР

79,5

5,2

3,7

10,3

1,3

39,0

31.69

20

12

Олександрійське буре Б1Р

67,5

5,8

5,9

19,9

0,9

58,5

26.96

30

9

У таблиці А.2 наведено дані про орієнтовний вміст основних важких металів у робочій масі вугілля родовищ України.

Таблиця А.2 - Вміст важких металів свм у енергетичному вугіллі, мг/кг [3, 4]

Вугілля

As

Cd

Cr

Cu

Hg

Ni

Pb

Se

Zn

Антрацитовий штиб АШ

20

0

47

29

0.28

26

20

0

40

Донецьке пісне ТР

20

0

47

29

0.20

26

18

0

40

Донецьке ГР

20

0

47

29

0.14

26

14

0

40

Донецьке довгополуменеве ДР

20

0

47

29

0.16

26

16

0

40

Львівсько-волинське (ЛВ) ГР

20

0

47

29

0.16

26

16

0

40

Олександрійське буре Б1Р

20

0

47

29

0.16

26

14

0

40

Мазут

У таблиці А.3 наведено орієнтовні дані характеристик основних марок мазуту, які використовуються в енергетиці.

Таблиця А.3 - Склад енергетичних мазутів [2]

Показник

Марка мазуту

високосірчистого

малосірчистого

40

100

200

40

100

Середні:

Sdaf, %

2,50

2,70

3,00

0,40

0,40

Cdaf, %

85,50

85,70

85,90

87,50

87,50

Hdaf, %

11,20

10,60

10,20

11,50

11,10

(O + N)daf, %

0,80

1,00

0,90

0,60

1,00

Q daf, МДж/кг

40,40

40,03

39,77

41,24

40,82

Граничні:

Ad, %

0,15

0,15

0,30

0,15

0,15

Мазутна зола (V2O5), мг/кг

600

600

1200

600

600

W r, %

2,00

2,00

1,00

2,00

2,00

Природний газ

У таблиці А.4 наведено орієнтовний склад (об'ємні долі в сухому газі, %), теплота згоряння та густина природного газу, який постачається з двох газопроводів: Уренгой -Ужгород та Середня Азія - Центр [5].

Таблиця А.4 - Характеристики природного газу для різних газопроводів

Газопровід

CH4, %

C2H6, %

C3H8, %

C4H10, %

C5H12, %

CO2, %

N2, %

H2S, %

Qid, МДж/нм3

п, кг/нм3

УренгойУжгород

98.90

0.12

0.011

0.01

0.00

0.06

0.90

0.00

33.08

0.723

Середня АзіяЦентр

94.29

2.80

0.73

0.15

0.03

1.00

1.00

0.00

34.21

0.764

У методиці для визначення величин викидів та питомого об'єму використовуються масові характеристики палива - масовий елементний склад, масова теплота згоряння, маса використаного палива. Тому для газоподібного палива об'ємні характеристики необхідно перерахувати в масові.

Питома маса кожного індивідуального газу в сухому стані газоподібного палива визначається за формулами:

,

,

,

,

,

,

,

,

,

,

де m i - питома маса i-го індивідуального газу в 1 нм3 сухого палива, кг/нм3;

(i)v - об'ємний вміст i-го індивідуального газу, %.

Густина сухого газоподібного палива  н, кг/нм3, за нормальних умов визначається як сума питомих мас індивідуальних газів, що входять до складу палива:

,

де m i - питома маса i-го індивідуального газу в 1 нм3 сухого палива за нормальних умов, кг/нм3;

mCpHq - питома маса вуглеводню CpHq, який складається з p атомів вуглецю та q атомів водню за нормальних умов, кг/нм3.

Маса використаного газоподібного палива В, т, за проміжок часу Р та масова теплота згоряння розраховуються за формулами:

,

,

де Bv - об'єм використаного газоподібного палива за проміжок часу P за нормальних умов, тис. нм3;

Qir - масова нижча теплота згоряння газоподібного палива, МДж/кг;

- об'ємна нижча теплота згоряння газоподібного палива за нормальних умов, МДж/нм3;

 н - густина газоподібного палива за нормальних умов, кг/нм3.

Список літератури

1 ГДК 34.02.305-2002. Викиди забруднювальних речовин у атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення. - К., 2002.

2 Энергетическое топливо СССР (ископаемые угли, горючие сланцы, торф, мазут и горючий природный газ): Справочник / Под ред. Т.А. Зикеева. - М.: Энергия, 1968.

3 Справочник по содержанию малых элементов в товарной продукции угледобывающих и углеобогатительных предприятий Донецкого бассейна. - Днепропетровск, 1994. - 187 с.

4 Какарека С.В., Хомич В.С. и др. Выбросы тяжелых металлов в атмосферу: Опыт оценки удельных показателей. - Минск: Ин-т геологических наук НАН Беларуси, 1998. - 156 с.

5 Энергетическое топливо СССР (ископаемые угли, горючие сланцы, торф, мазут и горючий природный газ): Справочник / В.С. Вдовченко, М.И. Мартынова, Н.В. Новицкий, Г.Д. Юшина. - М.: Энергоатомиздат, 1991. - 184с.

6 Тепловые и атомные электрические станции: Справочник / Под общ. ред. В.А. Григорьева, В.М. Зорина. - М.: Энергоиздат, 1982. - 624 с.

7 Питомі показники викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від основних виробництв промисловості та сільського господарства. - К.: Мінекоресурсів України, 2001.

8 Тепловой расчет котельных агрегатов (нормативный метод) / Под ред. Н.В. Кузнецова, В.В. Митора, И.Е. Дубровского, Э.С. Карасиной. - М.: Энергия, 1973. - 295 с.

9 Викиди парникових газів. Підприємства Міненерго України. 1990 та 1999 роки. Ініціатива з питань зміни клімату, 2000. - 62 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Розрахунок масових викидів забруднюючих речовин

    Розрахунок масових викидів забруднюючих речовин від автомобільного транспорту. Вибір значень коефіцієнтів, що враховують вплив технічного стану автомобілів на вміст шкідливих речовин. Огляд економічної ефективності запровадження природоохоронних заходів.

    курсовая работа [123,1 K], добавлен 03.05.2012

  • Розробка системи очищення забрудненого газу промисловим підприємством

    Відомості про район, де розташоване підприємство, умови навколишнього середовища. Види й обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Розрахунок приземних концентрацій шкідливих речовин від джерел викидів підприємства.

    дипломная работа [221,1 K], добавлен 25.10.2012

  • Види джерел забруднення навколишнього середовища

    Проблемні екологічні питання, пов'язані з експлуатацією різних видів транспорту. Розрахунок викидів забруднюючих речовин на території автотранспортного підприємства. Визначення питомих рівнів платежів організації за викиди в атмосферу шкідливих речовин.

    курсовая работа [514,7 K], добавлен 10.12.2010

  • Екологія міських систем

    Визначення відстаней, на яких очікується максимальна концентрація забруднюючих речовин. Заходи щодо зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу. Визначення ступеня забруднення атмосферного повітря і розміри санітарно-захисної зони підприємства.

    курсовая работа [699,9 K], добавлен 18.12.2011

  • Статистичний аналіз впливу викидів автотранспорту на атмосферне повітря м. Донецька

    Характеристика та вплив забруднюючих речовин від відпрацьованих автомобілями газів на атмосферне повітря. Аналіз шкідливих видів двигунів внутрішнього згорання. Законодавчі обмеження викидів шкідливих речовин та оцінка впровадження європейських норм.

    курсовая работа [832,6 K], добавлен 06.05.2014

  • Процеси викидів та міграції в атмосфері шкідливих речовин по ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод"

    Екологія та екологічні проблеми в Україні. Характеристика та екологічна оцінка Хмельницької області. Вербальний опис ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод". Умови забруднення атмосферного повітря. Інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

    дипломная работа [2,1 M], добавлен 09.09.2014

  • Вплив двоокису сірки, двоокису азоту та неорганічного пилу на організм людини

    Класифікація шкідливих речовин. Нормування якості атмосферного повітря. Вплив діоксида сірки та азоту, неорганічного пилу на організм людини та навколишнє природне середовище. Порядок розрахунку ризику скорочення життя під впливом забруднюючих речовин.

    курсовая работа [967,9 K], добавлен 15.05.2013

  • Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела

    Географічні, метеокліматичні, геологічні та інші характеристики, що впливають на розповсюдження в атмосфері забруднюючих речовин. Характеристика техногенних викидів та їх впливу на реципієнтів. Розрахунок дальності розповсюдження домішок зони забруднення.

    курсовая работа [122,5 K], добавлен 24.12.2012

  • Розподіл концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері

    Розрахунок очікуваної максимальної концентрації забруднювання атмосфери. Визначення мінімальної висоти джерела викидів. Розрахунок небезпечної швидкості вітру. Встановлення категорії небезпечності підприємства і уточнення розмірів санітарно-захисної зони.

    курсовая работа [91,1 K], добавлен 09.06.2010

  • Розрахунок та оцінка викидів забруднюючих речовин у атмосферу від автотранспорту

    Забруднюючі речовини що викидають автомобілі та їхній вплив на навколишнє середовище і здоров'я людей. Комплексний вплив автомобільного транспорту на довкілля. Оцінка забруднення атмосферного повітря, автотранспортом за концентрацією оксиду вуглецю.

    курсовая работа [60,8 K], добавлен 11.09.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены