Оцінювання та управління екологічним ризиком на території Богодухівського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна (ХНУ ім. В.Н. Каразіна)

Геолого-географічний факультет

Кафедра геоекології та конструктивної географії

КУРСОВА РОБОТА

«Оцінювання та управління екологічним ризиком на території Богодухівського району»

Виконав: студ. Гр. ГЕ-43

В. Кондратенко

Перевірив: старший викладач

А. Леонов

Харків-2006

Реферат

Об'єктом дослідження виступають ґрунти Богодухівського району , стан яких піддається екологічному ризику через забруднення різними антропогенними чинниками.

Мета дослідження - оцінити та визначити шляхи управління екологічним ризиком на території Богодухівського району а також визначити ризик ґрунтам Богодухівського району через забруднення антропогенними чинниками.

Методи дослідження - оцінювання нараження виконувалося непрямим способом із поєднанням моніторингу та моделювання. Для оцінки не канцерогенних ризиків використовувалася лінійно-експонентна (пробітна) модель.

Результати дослідження рекомендується використовувати для подальшої роботи із оцінкою та управлінням екологічним ризиком на території Богодухівського району

Ключові слова: АГЕНТ РИЗИКУ, ЧИННИК РИЗИКУ, МАРШРУТ НАРАЖЕННЯ

Зміст

Реферат

Вступ

1. Сучасний стан вивчення питання

1.1 Огляд сучасної вітчизняної наукової літератури з питань екологічного ризику у ґрунтах

1.2 Огляд сучасної закордонної наукової літератури з питань ризику забруднення ґрунтів на території Богодухівського району

2. Характеристика ризику забруднення ґрунтів свинцем, кадмієм, нітратами на території Богодухівського району

4.Оцінювання екологічного ризику на території Богодухівського району

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

На сьогоднішній день питання екологічного ризику мають першочергове значення під час оцінки та управління екологічним станом території. У високо розвинутих країнах звернули увагу на цю проблему ще із 80-х років минулого століття. На жаль, в Україні поняття екологічного ризику почали використовувати лише із середини 90-х, коли екологічна ситуація в країні набула критичних обрисів.

У поданій курсовій роботі розглядаються питання оцінки та управління екологічним ризиком на території Богодухівського району.

Об'єктом дослідження виступають ґрунти Богодухівського району ,стан яких піддається екологічному ризику через .через забруднення антропогенними чинниками.

Предмет дослідження - це екологічний ризик стану ґрунтів через забруднення антропогенними чинниками та, його оцінка та управління.

Мета дослідження - оцінити та визначити шляхи управління екологічним ризиком на території Богодухівського району, а також визначити ризик стану ґрунтів через забруднення антропогенними чинниками.

Для досягнення мети, необхідно, переглянути відповідні наукові праці присвячені питанню оцінки ризику через забруднення ґрунтів, а також, визначити:

агенти ризику на досліджуваній території;

чинники ризику, що призводять до забруднення ґрунтів Богодухівського району ;

маршрут нараження ( від джерела ризику до рецептора);

оцінка нараження;

розрахувати ризик забруднення ґрунтів Богодухівського району;

визначити референти ризику;

визначити пріоритетну екосистему на території дослідження.

Новизна роботи полягає в тому, що до цього екологічний ризик для території Богодухівського району ніким не був оцінений.

1. Сучасний стан вивчення питання

1.1 Огляд сучасної вітчизняної літератури з питання ризику здоров'я людей через забруднення повітряного середовища

1. Повна назва джерела. Розробка і вдосконалення методів діагностики сучасних ґрунтоутворюючих процесів в ґрунтах різних біогеоценозів (кер.- П.Н.Балабко):

2. Мова рецензованої праці - російська.

3. Фізична доступність ( в межах Харкова)Відповідну літературу можна знайти у центральній науковій бібліотеці ХНУ ім. В.Н. Каразіна..

4. Головний напрямок досліджень авторів. У даній статті описано розробку, та вдосконалення методів діагностики сучасних ґрунтоутворюючих процесів в ґрунтах різних біогеоценозів

5. Мета досліджень авторів. Метою роботи було дослідження впливу антропогенного забруднення на стан ґрунтів, т.ч. на стан алювіальних ґрунтів річних долин.

6. Актуальність теми досліджень. Дана тема роботи є актуальною, адже алювіальні ґрунти річних долин є носіями, при басейновому принципі міграції елементів.

7. Методи дослідження авторів. Автори статті точно не вказують якими методами користувалися під час огляду відповідної проблеми, але зазначають що були вивченні фактори антропогенного впливу на стан алювіальних ґрунтів річних долин в різних природно-кліматних зонах і причини їх деградації; розроблена блок-схема причин деградації алювіальних ґрунтів.

8. Основні результати досліджень. Таким чином, проаналізувавши дану статтю, можна зробити такі висновки:; виявленні основні факторі деградації алювіальних ґрунтів різних грунтово-географічних зон; вивчено техногенний вплив на алювіальні ґрунти долин річок басейна Дніпра (р. Ипуть, Унеча, Бесідь) и виявлено сильне забруднення в даних районах 137Cs и 90 Sr.

9. Обґрунтування результатів (висновків дослідження). Результати дослідження цілком об'єктивні, так як зроблені після детального аналізу основних факторів, що обумовлюють забруднення алювіальних ґрунтів річних долин .

10. Новизна та значимість результатів. Новизна і значимість результатів полягає в тому, що у результаті дослідження утворені наступні нові спеціальні курси:

- морфоаналітична діагностика ґрунтів;

- землеробство в долинах и дельтах рік;

- методика вегетаціоного эксперимента.

11. Недоліки та незрозумілі місця в дослідженні. У роботі немає відомостей про концентрацію 137Cs и 90 Sr в алювіальних грунтах річних долин.

12. Ключові слова: анропогенных факторов; техногенное воздействие; динамика; оценка; уровень токсичности ; научные результаты ; опубликовано.

1.2 Огляд сучасної закордонної наукової літератури з питань ризику здоров'я людей через забруднення повітряного середовища

1. Повна назва джерела. Health consultation.miami civic center propertymiami, miami-dade county, florida.background and statement of issues

2. Мова рецензованої праці - англійська.

3. Фізична доступність ( в межах Харкова). ЦНБ ХНУ ім. Каразіна

4. Головний напрямок досліджень авторів. У розглянутій англомовній статті, головним напрямком досліджень є вплив концентрацій Барія, Хрома, Нікеля, Серебра і Цинка на стан ґрунтів Майамі.

5. Мета досліджень авторів. Метою роботи було дослідження впливу Концентрацій Свинцю, Барія, Хрома, Нікеля, Серебра і Цинка на стан ґрунтів Майамі.

Визначити вплив даних забруднювачів на зниження родючості ґрунтів Майамі.

6. Актуальність теми досліджень. На сьогодні, розглянута тема є надзвичайно актуальною, адже збільшення концентрацій даних агентів ризику має негативний вплив на якість ґрунтів.

7. Методи дослідження авторів. Були використані конкретні методики, за допомогою якої встановлено концентрації Свинцю, Барія, Хрома, Нікеля, Серебра і Цинка.

8. Основні результати досліджень. Проаналізувавши статтю, можна зробити висновки про результати досліджень. Концентрації Свинцю, Барія, Хрома, Нікеля, Серебра і Цинка на території Міського адміністративного центра Майамі не перевищували ГДК. Тому можна стверджувати, що дані концентрації не мають значного впливу на якість ґрунтів Майамі.

9. Обґрунтування результатів (висновків дослідження). Я вважаю, що результати дослідження не є об'єктивними . Адже метод, за яким відбиралися проби ґрунту, повинен включати значно більше рецепторних точок. І в мегаполісі Майамі мала ймовірність того що дані аналізів не перевищують ГДК.

10. Новизна та значимість результатів. Новизна полягає в тому, що ще не було досліджень, які охоплюють таку значну територію.

11. Недоліки та незрозумілі місця в дослідженні. Недоліки полягають у необ'єктивності результатів.

12. Key words: Miami-Dade ,Barium, Chromium, Mercury, Nickel, Silver and Zinc, soils,concentrations.

Ключові слова: Майамі, Свинцю, Барія, Хрома, Нікеля, Серебра і Цинка, ґрунти, концентрації.

Оригінальний текст джерела наводиться у додатках А і Б ( відповідно вітчизняного та закордонного першоджерела).

2. Характеристика ризику здоров'ю людей через забруднення грунтів свинцем, цинком та мідю на території Богодухівського району

1. Об'єктом ризику виступають ґрунти Богодухівського району, так як забруднення ґрунтів промисловими та іншими викидами є важливою причиною зниження якості ґрунтів.

2. Чинники ризику - внесення добрив у великих кількостях, стічні води, вихлопні гази.

3. Пріоритетні агенти ризику Богодухівському районі: Pb (свинець), Zn(цинк) ,Sr(стронцій) нітрати, бо вони мають сильну негативну дію на організм людини.

Свинець потрапляє в навколишнє середовище з викидами підприємств спеціалізуючихся на виготовленні фарб, лаків, з стічними водами. Особливу небезпеку для ґрунтів становлять стічні води промислових підприємств. Вміст свинцю в стічних водах інколи досягає 8204 мг/л; побутові стоки містять не більше 0,48 мг/л.

Основними симптомами отруєння свинцем є: свинцева обвідка по краю десен на передніх зубах; „свинцевий колорит” - землисто-сіре забарвлення шкіри; поява в крові базофільнозернистих еритроцитів в кількості 15 на 10 000 еритроцитів; підвищення вмісту свинцю в крові та сечі. Отруєння свинцем також веде до зміни нервової системи:

а) Астенічний синдром в початковій стадії інтоксикації обумовлений функціональними розладами ЦНС;

б) Енцефалопатії, симптоми: головний біль, порушення сну, епілептичні напади, розлади мови, зору, коматозний стан, „свинцева депресія”, „свинцева манія”.

в) Рухові розлади. Поліневріт з переважним ураженням розгиначів кисті та пальців рук. Паралічі не супроводжуються розладами чутливості чи болями. В тяжких випадках можуть бути уражені і нижні кінцівки. При паралічі нерва в кисті руки відзначається так звана „висяча кисть”.

г) Враження аналізаторів на ранніх етапах інтоксикації характеризується фазовими коливаннями. Периартериіт та свинцева ретинопатія, атрофія зорового нерву, звуження кола зору. Патологія кола зору - один з самих ранніх та частих при знаків інтоксикації свинцем.

Зміни системи крові. В початкових стадіях інтоксикації - ретикулоцитоз, анізоцитоз, мікроцитоз. В подальшому розвивається олігохромна, рідше нормохромна анемія.

Ендокринні порушення. Свинець викликає порушення обміну порфіринів. Порфіринурія - ознака інтоксикації. Свинець змінює енергетичні процеси в клітинах. Порушується білковий, ліпоїдний та вуглеводний обмін.

Зміни шлунково-кишечного тракту. Відзначається неприємний смак в роті, поганий апетит, короткочасний біль в підложечній області, гінгівіт, пігментація десен та зубів, підвищена захворюваність карієсом та пародонтозом.

Зміни серцево-судинної системи. Скарги на біль в серці, аритмія, тахікардія. Механізм дії свинцю на серце пов'язують з порушенням екстракардіальної регуляції та пригніченням ферментного обміну в міокарді.

Токсичні концентрації свинцю. Смерть викликає одноразове вживання свинцю в дозі 155-454 мг/кг. Гострі та хронічні отруєння при попаданні в шлунок з водою в достатньо великих кількостях - 5 мг/кг - зустрічаються головним чином в побуті.

Симптоми впливу цинку на організм людини: болі в суглобах, геморагічне висипання в області стопи. Гострі отруєння типовими явищами лихоманки описані при електрозварці та газо різці металевих конструкцій, в яких міститься цинк. У електрозварювальників знайдені хронічні катаральні захворювання верхніх дихальних шляхів і травної системи, дерматити, малокрівя, білірубінемія, гіпоацидний гастрит. При впливові цинкового пилу працівники скаржаться на роздратованість, порушення сну, погіршення пам'яті, пітливість вночі, погіршення слуху, шум у вухах, шлунково-кишкові розлади, об'єктивно - гіпохромна анемія, субатрофічні катари дихальних шляхів.

4. Джерела ризику. Серед стаціонарних джерел забруднення: підприємства будівної індустрії, колгосп „Перемога” , Гутянський лісгоспзаг, Первухінський цукровий комбінат, Ріпкинське родовище глин.

5. Маршрутом нараження є потрапляння даного елементу з стічними водами підприємства та його викидами в навколишнє середовище. Потім даний елемент осідає в ґрунті, після чого забруднювач потрапляє до сільськогосподарських рослин і безпосередньо в організм людини. Також діє басейновий принцип міграції хімічних елементів.

6. Шлях надходження

7. Спосіб оцінювання нараження

Рецепторні точки у Богодухівському районі розташовуються наступним чином:

№1 - с. Братениця - в північній частині Богодухівського району;

№2 - м. Богодухів - центрально-східна частина Богодухівського району;

№3 - с. Шаровка - південна частина Богодухівського району.

№ -с. Гути - центрально - південна частина Богодухівського району.

Ці рецепторні точки було вибрано таким чином, щоб показати та оцінити ризик в різних частинах району, бо одна частина, за припущенням, є більш чистою (), бо там не має підприємств, які б сильно забруднювали навколишнє середовище, а, наприклад, в м. Богодухів зосереджено майже всі підприємства, отже йде сильне забруднення території, до того ж місце розташування м. Богодухів сприяє накопиченню шкідливих речовин завдяки басейновому принципу міграції хімічних елементів.

Розрахунок індивідуального ризику згідно лінійно-експонентної моделі виконується за формулою:

, (2.1)

де: Rt - індивідуальний ризик;

С - концентрація агентів ризику в ґрунті на рецепторних точках;

ГДК - гранично допустима концентрація агентів ризику у ґрунті;

Кз - значення коефіцієнту захисту, що визначено для агентів ризику, виходячи з класу іх небезпеки;

t - час (25років);

Таблиця 2.1 - Параметри для розрахунку ризику за формулою (2.1)

Клас небезпеки	Характеристика речовин	в	Кз
1-й	Надзвичайно небезпечні	2,40	7,5
2-й	Високонебезпечні	1,31	6,0
3-й	Помірно небезпечні	1,00	4,5
4-й	Малонебезпечні	0,86	3,0

Таблиця 2.2 - Вихідні дані моделі оцінювання залежності „концентрація-відповідь”

Агент ризику	ГДК, мг/кг	Клас небезпеки	Коефіцієнт за
Свинець	0,03	2	6
Мідь	0,001	3	4,5
Цинк	0,05	3	4,5

Таблиця 2.3 - Індивідуальний ризик на території Богодухівського району

№	Розташування рецепторних точок	свинець	мідь	цинк	Rl-tl	Rl-tl-y
		С (мг/л)	R1 (мг/л)	С (мг/л)	R2 (мг/л)	С (мг/л)	R3 (мг/л)
1	смт. ШАРІВКА	0,02	0.644219	0,04	1	0,15	0.987207	2.631425	0.105257
2	м. БОГОДУХІВ	0,02	0.644219	0,08	1	0,25	0.9993	2.643519	0.105741
3	с. БРАТЕНИЦЯ	0,01	0.999799	0,03	1	0,1	0.945284	2.945083	0.117803

Спосіб оцінювання нараження - непрямий з поєднанням моніторингу та моделювання. Використовувалась лінійно-експонентна (пробітна) модель.

Для територіального районування ризику було застосовано метод лінійної графічної інтерполяції (рис.2.1)

Розрахунок соціального ризику здійснюється за формулою (2.2):

Rs=Ri N, (2.2)

де: Rs -соціальний ризик;

N -кількість експонованого населення (33,1 тис. чол );

Rs1=0,113004*33100=3740,4324

Rs2=0,110645*33100=3662,3495

Rs3=0,116088*33100=3842,5128

Оцінка невизначеностей. Для точніших висновків та розрахунків треба взяти більшу кількість рецепторних точок, треба проводити регулярні спостереження.

3. Управління ризику здоров'ю людей через забруднення грунту свинцем, міддю, цинком на території Богодухівського району

Для визначення допустимого ризику треба встановити референт ризику. При визначенні референту враховується фоновий рівень відповідної захворюваності. Кожен обраний агент ризику, якщо він надходить в організм людини довгий час, та у значних кількостях, спричиняє захворювання.

Свинець призводить до ряду тяжких захворювань серед яких: енцефолопатії, рухові розлади, розлади ЦНС, параліч, макроцитоз, анізоцитоз, Порфіринурія, захворювання серцево-судинної системи, аритмія, тахікардія.

Для розрахунку було обрано розлади ЦНС, кількість захворівших складає 523 чол. на 100 000 населення.

Мідь призводить до захворювань церебральні ангіоневрози, дерматити, екземи, некрози, алергічний дерматит, бронхіт, бронхоектази, запалення легенів, катарально-гнойний бронхіт.

Для розрахунку було обрано таке захворювання як бронхіт, кількість захворілих складає 317 чол. на 10000 населення.

Цинк призводить до ряду таких захворювань: коньюктивіти, дерматити, малокрівя, білірубінемії, гіпоацидного гастриту, гіпохромної анемії, емфіземи, початкових ознак пневмосклероза, гіпогликемії, гіпохолестеринемія.

Для розрахунку було обрано захворювання на гастрит - 204 чол. на 10000 населення.

За допомогою вище наведених даних можна розрахувати допустимий ризик для населення Богодухівського району. Він розраховується множенням захворюваності на 20%.

RдNi=245/10000*20%=49*10 -4

RдCu=317/10000*20%=63.4*10 -4

RдZn=204/10000*20%=40.8*10 -4

Таким чином допустимий рівень ризику для Богодухівського району становить - 10-4;

умовно допустимий - 10-3 до 10-4;

недопустимий - 10-3;

Для того, щоб зменшити ризик здоров'ю населення району пропонується проводити більш жорсткий контроль за шкідливими речовинами, встановити жорсткіші ГДК. Приділяти більше уваги на кількість добрив, які вносять в ґрунти щороку. Але велику роль грають і природні фактори, на які важче вплинути, наприклад, міграцію хімічних елементів басейновим способом.

екологічний ризик забруднення грунт

4. Оцінювання екологічного ризику на території Валківського району

Пріоритетною екосистемою в межах Богодухівського району є пам'ятка садово - паркового мистецтва парк (Шарівський).Парк заснований приблизно 1790 роках, майже відразу після побудови замку. Він являється пам'ятником архітектури. Ця територія не зазнає значного впливу джерел ризику та відтворює ландшафтні особливості території Богодухівського району. Площа пріоритетної екосистеми 54 га. Пам'ятка садово - паркового мистецтва парк (Шарівський) розташований на схилах яружно-балкової системи південно-східної експозиції. Тут переважає лісова рослинність. Завдяки багаторічній праці власників замку тут ростуть представники рослинного світу Японії, Китаю, Західної Європи, Південної та Північної Америки. Парк творений з декоративною метою. На даній території не проводиться інтенсивна господарська діяльність, але на території замку розташований туберкульозний санаторій.

З Сибіру сюди була завезена сосна кедрова. Ці дерева використовують для озеленення вулиць. Дерева цього дерева застосовується для виготовлення олівців та різних дрібних робіт. На території парку розташована липова алея, також ростуть столітні дуби, .

Стресором на досліджуваній екосистемі може бути цинк.

Джерелами ризику може бути стічні води.

Рецепторами є сосна кедрова, туя західна, каркас західний, платан західний, дуб, липа.

Оцінювальною кінцевою точкою є рослини даного парку

Вимірювальною кінцевою точкою є: численність рослинного світу дендропарку

Висновки

В даній роботі об'єктом ризику ґрунти Богодухівського району.

Розраховано індивідуальний ризик стану ґрунтів через забруднення стічних вод свинцем, цинком, міддю.

На територій району обрано рецепторні точки. Після розрахунку ризику для першої рецепторної точки сумарний індивідуальний ризик по трьом вибраним агентам ризику становить:

для другої

для третьої

Таким чином можна зробити висновок, що мешканці м. Богодухів найбільше наражаються на вплив вибраних агентів ризику.

Також було розраховано допустимий рівень ризику для населення Богодухівського району, його порядок становить.

У роботі запропоновано можливі заходи, які б поліпшили екологічне становище на території дослідження та зменшили ризик здоров'ю людей через забруднення підземних вод.

Вибрано пріоритетну екосистему, на якій оцінено екологічний ризик. У даному випадку пріоритетною екосистемою пам'ятка садово - паркового мистецтва парк(Шарівський), а рецепторами є сосна кедрова, туя західна, каркас західний, платан західний, дуб, липа, на яких було оцінено вплив стресору.

Отож, ризик здоров'ю людей існує, отже треба все більше уваги приділяти стану навколишнього середовища та приймати всі можливі заходи до зменшення ризиків пов'язаних з забрудненням навколишнього середовища.

Список використаних джерел

Алымов В.Т., Тарасова Н.П. Техногенный риск: Анализ и оценка: Учебное пособие для вузов. - М. : ИКЦ»Академкнига», 2004. - 118 с.

Атлас Харьковской области. - К.: ГУГКиК, 1993.

Большаков А.М., Крутько В.Н, Пуцилло Е.В. Оценка и управление рисками влияния окружающей среды на здоровье населения. - М. : Эдиториал УРСС, 1999. - 256 с.

Вредные химические вещества. Неорганические соединения элементов I - IV групп: Справ. Изд./Под ред. В.А. Филова и др. Л. : Химия, 1988. - 512 с.

Гост 17.4.1.02. - 83 Охрана природы. Почвы. Классификация химических веществ для контроля загрязнения.

Мурашко А.Н., Стельмашок Е.В. Сохранение почв. М. : Просвещение,1989.- 230с

Новиков Ю.В., Голубев И.Р. Окружающая середа и ее охрана. - М. : Просвещение, 1985. - 191 с.

Фондові матеріали Богодухівської СЕС.

Размещено на Allbest.ru