Екологія Запорізької області

Розташування, межування та територіально-адміністративний поділ Запорізької області, чисельність її населення. Вплив міських каналізаційних мереж на екологічний стан водних об'єктів. Методи поліпшення санітарного стану та зменшення обсягу стічних вод.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 24.10.2011
Размер файла 15,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізька область

Загальна інформація

Територія - 27,2 тис. км2

Населення 1846,9 тис. осіб

Центр - Запоріжжя

Загальні дані

Запорізька область утворена 10 січня 1939 року. Розташована вона на південному сході України, займає головним чином лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра. Область межує на півночі й північному заході з Дніпропетровською, на заході - Херсонською, на сході - Донецькою областями, південний кордон пролягає вздовж узбережжя Азовського моря більш ніж на 300 кілометрів.

Територія області займає 27,18 тис. км2, що становить 4,5% території України. Протяжність з півночі на південь 208 км, із заходу на схід 235 км.

За територіально-адміністративним поділом область має: 20 районів, 14 міст, з них 5 міст обласного значення(Бердянськ, Енергодар, Запоріжжя, Мелітополь, Токмак), 23 селища міського типу, 918 сільських населених пунктів. Обласний центр - м. Запоріжжя з населенням 790 тис. жителів. Найбільші міста: Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ.

Чисельність наявного населення області складає 1 млн. 846,9 тис. жителів. В містах проживає 75,6%, у сільській місцевості 24,4%. Рівень урбанізації області 75,4%. Понад 42% населення області мешкає в м. Запоріжжя. Середня густота населення по області складає 67,95 осіб/кв. км. Найбільш густо заселені райони: Василівський (46,21 осіб/км2) та Вільнянський (39,29 осіб/км2).

На території області проживають представники понад 130 національностей і народностей. За національним складом - 70,8% складають українці, 24,7% росіяни. Крім того на території області мешкають: болгари (1,4%), білоруси (0,7%), вірмени, татари (по 0,3%), євреї, грузини (по 0,2%), азербайджанці, молдавани, німці, греки, цигани, поляки - по 0,1%.

Водні ресурси

У Запорізькій області налічується 118 малих річок. Вони виконують важливу екологічну роль, однак перебувають у незадовільному стані за більшістю стандартних показників. Основною причиною є вплив людини на річкові екосистеми. Цей вплив включає:

· неефективне оброблення каналізаційних стоків, особливо з побутових джерел;

· міські зливові стоки;

· сільськогосподарські стоки, які стають особливо загрозливими в разі затоплення;

· недостатня площа лісів, що призводить до посиленої ерозії берегів;

· повна відсутність захисту берегів річок у міських та сільських районах;

· великий потік води через водосховища та ставки. Більшість були створені з порушенням норм, внаслідок чого греблі й дамби часто зазнають ерозії, що в свою чергу призводить до відкладання осадів у каналах/водотоках;

· обсяги викачування підземних вод перевищують встановлені законом межі, що спричиняє дефіцит води і відповідне погіршення її якості.

Серйозною екологічною проблемою в регіоні є забруднення поверхневих вод. Особливо гостро ця проблема стоїть у місті Запоріжжя, адже це єдине місто в Україні, яке не має альтернативних джерел питної води. Через особливості місцевого рельєфу та внаслідок діяльності великих металургійних і хімічних підприємств артезіанська вода непридатна для вживання. Інші водойми, з яких можна було б забезпечувати місто, у регіоні відсутні. За статистикою, 14% забруднених стоків від загальноукраїнського обсягу припадає на підприємства Запоріжжя. До того ж, саме сюди, у нижнє річище Дніпра, потрапляють води з інших територій України, Білорусі та Росії. А з ними - важкі метали та органічні забруднювачі. У запорізькому басейні вміст фосфатів перевищує норму в 7 разів, амонію - в 12, є й інші отрутохімікати, з якими не можуть впоратися наявні очисні споруди.

У містах Запоріжжя, Мелітополь та Бердянськ після багаторічної експлуатації (при відсутності належних капітальних інвестицій) системи каналізації та водопостачання перебувають у незадовільному технічному стані. Системи водопостачання мають низьку пропускну спроможність і застаріли. В дуже поганому стані перебувають системи зливової та побутової каналізації, а додаткове навантаження на них внаслідок нового будівництва може призвести до катастрофічних наслідків. Промислові аварії-виливи, а також аварії каналізаційних насосних станцій призводять до регулярного порушення стандартів якості води і ставлять під загрозу здоров'я населення.

На екологічний стан водних об'єктів найбільше впливають аварійні ситуації на міських каналізаційних мережах. Аварії на каналізаційних насосних станціях і колекторах призводять до значного забруднення водних об'єктів та прилеглої території, створюють небезпечну санітарно-епідеміологічну обстановку.

На теперішній час з 63 об'єктів, які мають випуски стічних вод у водойми, 13 з них скидають стічні господарсько-побутові та промислові води без будь-якої очистки. В Азовське море мають випуски 2 об'єкта (очисні споруди каналізації м. Бердянська, база відпочинку "Азовський маяк" Приазовського району).

З метою поліпшення санітарного стану та зменшення обсягу стічних вод, які скидаються у р. Дніпро та р. Мокру Московку в межах м. Запоріжжя, на промислових підприємствах міста виконаний певний обсяг робіт:

· комбінат "Запоріжсталь" - закінчено будівництво споруд по відводу дренажних вод з-під шлакових відвалів комбінату "Запоріжсталь" і ВАТ "Запоріжферосплав" в балці Маркусовій. Здійснений ремонт та заміна ділянок шламопроводу загальною довжиною 4 км від балки Капустяної до балки Городиської.

· ВАТ "Запорізький алюмінієвий комбінат" - збудована і введена в експлуатацію станція технічного обслуговування автомобільно-транспортного цеху з системою очистки стічних вод.

· ДКП "Іскра" - введені в дію локальні очисні споруди нафтоуловлювачів, проведені пусконалагоджувальні роботи на іонообмінних установках по очистці гальваностоків. На загальнозаводських очисних спорудах розпочата експлуатації нової установки по доочистці зворотних від нафтопродуктів.

· КП "ЗТМК" - продовжується реконструкція центральних очисних споруд доочистки промислових стічних вод (виконаний капремонт двох відстійників і випуску, що розсіюється). Закінчена реконструкція зворотного циклу.

· ЗАТ "Запорізький автомобільний завод" - проведені ремонтні роботи на загальнозаводських очисних спорудах промислових і промислово-зливових стічних вод.

· Проведені водоохоронні заходи по зменшенню скидів стічних вод у водні об'єкти на ДП "Радіоприлад", ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ВАТ "ВІТ", ВАТ "Мотор Січ", ТОВ "Завод кольорових сплавів" та інших промислових підприємствах.

Згідно із розрахунками, проблеми скидання промислових стоків у притоки Дніпра неможливо вирішити раніше 2010 року. Водночас якість дніпровської води дедалі погіршується.

Проблема забруднення води гостро стоїть у рекреаційних зонах Приазов'я, що створює ризик повної втрати природної привабливості цього регіону. міський каналізація водний санітарний

Серед еколого-гідрогеологічних наслідків техногенного походження основними факторами прояву екологічної небезпеки на регіональному рівні є :

1. Вплив видобутку підземних вод для водопостачання та при шахтному відливу на гідрогеологічний режим Бучакського водоносного горизонту. В результаті інтенсивної експлуатації та дренажно-осушувальних робіт площа депресійної вирви склала майже 8 тис. кв. км.

2. Розвиток та активізація екзогенних геологічних процесів.

3. Активізація небезпечних геологічних процесів в результаті підтоплення території.

Щорічно виконуються обстеження зсувонебезпечних територій на узбережжі Азовського моря, Каховського та Дніпровського водосховищ, на території м. Запоріжжя, продовжується будівництво берегоукріплювальних споруд для захисту від руйнування берегів:

· Дніпровського водосховища в районі Павло-Кічкас в м. Запоріжжі;

· узбережжя Каховського водосховища на ділянці Балабино - Кушугум - Малокатеринівка - Василівка;

· узбережжя Азовського моря на небезпечній ділянці в районі житлового масиву "Азмол" м. Бердянська.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.