Вплив формальдегіду на навколишнє середовище

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Розвиток науково-технічної революції, пов'язані з нею грандіозні масштаби виробничої діяльності людини привели до великих позитивних перетворень в світі - створенню могутнього промислового і сільськогосподарського потенціалу. Але разом з тим різко погіршав стан навколишнього середовища. Забруднення атмосфери, як частини екосфери, досягає загрозливих розмірів.

Морфологічні, гігієнічні і клінічні дослідження останніх десятиліть вказують на екологічну схильність населення дії формальдегіду в повсякденному житті людини у зв'язку з широким використовуванням його в складовій частині синтетичних смол і полімерів, будівництві, текстильної, меблевої, гумової промисловості і в медичній практиці. Експериментально доведено, що токсичні властивості формальдегіду можуть надавати на ссавців мутагенний і канцерогенний, ембріотоксичний і нейротоксичний ефекти. У осіб, що мають інгаляційні дії, формальдегід є метаболітом організму і сприяє розвитку інфекційних захворювань. В наш час особлива увага надається дослідженням, пов'язаним з діями формальдегіду на дітей, вагітних жінок, літніх людей і осіб з хронічними захворюваннями.

Показано, що формальдегід робить особливий вплив на рухливість циліарних структур носа, бронхів, функцію альвеолярних макрофагів та інших захисних механізмів, а також на органи імунної системи. Результати досліджень екологічної токсичності формальдегіду і його дії на людину, наземних і водних тварин і рослинні організми свідчать про значний поліморфізм біологічних ефектів його в сучасних умовах на всю біосферу і особливо на організм людини і необхідності створення запобіжних і профілактичних заходів [3].

1. Аналітературний огляд літератури

Вперше формальдегід знайдений в 1859 році A.M. Бутлеровим при спробі синтезу метіленгліколю СН2 (ВІН)2 шляхом гідролізу метіленацетата, який був заздалегідь синтезований при взаємодії йодного метилену з оцтовокислим сріблом. А.М. Бутлеров відзначив характерний запах формальдегід, але виділити його йому не вдалося. За іншими даними фармальдегід був одержаний А.М.Бутлеровим дією окислу ртуті на йодний метилен:

СН2I2 + HgO HgI2 +CH2O

Саме А.М. Бутлерову належить і відкриття способу отримання формальдегіда з метилового спирту шляхом окислення останнього киснем повітря. Для цієї мети він пропускав пари метилового спирту разом з повітрям через нагріту трубку з платинованим азбестом. Проте, за даними, приведеними в інших джерелах, пріоритет віддається A.W. Hoffman, який в 1868 році одержав формальдегід при пропусканні суміші пари метанолу з повітрям через розжарену платинову спіраль і ідентифікував його. До найранішого практичного використовування формальдегіду (і препаратів на його основі) слід віднести його застосування в цілях бальзамування і консервації. Застосування в цих цілях засноване на здатності фар фіксувати і оберігати від розкладання тканини тваринного походження. Властивості формальдегіду і препаратів його, що дезодорують, що містять обумовлені здатністю його реагувати з аміаком, сірководнем, меркаптанами і ним подібними речовинами з утворенням менш летючих і не мають неприємного запаху продуктів. За допомогою формальдегіду успішно дезодорували ворвань, продукти гідролізу склеївши, шкіри, шкур і т.д. В цілях дезодорування використовували як у вигляді формалін, так і спеціальні склади, що дезодорують, на його основі. Так в цілях знищення трупного запаху в моргах стіни і інші поверхні протирають 0,5 - 1% - ним розчином формаліну. Для попередження розкладання трупа в крупні вени, порожнини тіла, очні яблука і м'язи вводять 2 -2,5 л суміші з 2 частин 35 % - ного формаліну і 1 частини денатурованого спирту.

Бактерицидні властивості формальдегіду вперше встановлені в 1886 році O. Loew і E. Fischer, проте перші відомі нам факти дезінфекції лікарняних приміщень за допомогою розчинів формаліну можуть бути віднесені лише до 1892 року [9]. 1.1 Характеристика формальдегіду

Формальдегід (від лат. formica -- мурашка), рекомендована міжнародна назва метаналь, застаріла -- мурашиний альдегід (CH2=O) -- газоподібна безкольорова речовина з гострим запахом, перший член гомологічного ряду аліфатичних альдегідів. Зустрічається при виготовленні штучних смол, пластичних мас. Токсичні властивості:

Формальдегід внесений в список канцерогенних речовин, володіє токсичністю, негативно впливає на генетичний матеріал, репродуктивні органи, дихальні шляхи, очі, шкіру. Надає сильну дію на центральну нервную систему. Гранично допустима концентрація (ГДК) формальдегіду в повітрі:

· ПДК м.р. = 0,035 мг/м куб

· ПДКс.з. = 0,003 мг/м куб

Смертельна доза 35 % водного розчину формальдегіду (формалина) складає від 10--50 г. Застосування формальдегіду:

Водневий розчин формальдегіду -- формалін -- звертає білки, тому він застосовується для дублення желатину при виробництві кинофотоплівки. Використовується для консервації біологічних матеріалів (створення анатомічних і інших препаратів), а також в медицині, як антисептик (формідрон-- аптечний препарат, суміш розчинів формальдегіду і одеколону). Формальдегід широко застосовується при виготовлені пластмас (таких, как фенопласт і амінопласти), штучних волокон із нього виходить пентаєритрит (сировина для виготовлення вибухових рідин пластифікаторів), триметилопропан. Основна частина формальдегіду йде на виготовлення деревостружкових матеріалів , де він використовується для виготовлення карбамідної смоли. В деяких випадках формальдегід використовується в якості стабілізуючої домішки при виготовлені медичних препаратів. Також формальдегід широко використовується в косметичній галузі в якості консерванту [10].

1.2 Шляхи попадання формальдегіду в атмосферу

Відомо, що кінцева доля потрапляючих в атмосферу речовин визначається окислювальною здатністю повітряного середовища, яке в свою чергу залежить від присутності високоактивних радикалів (перш за все OH), що з'являються в результаті фоторозкладання озону. Тому різке виснаження озонового шару в при поверхневій атмосфері Арктики в період сходу там Сонця надає можливість краще зрозуміти процеси, регулюючі баланс озону і, значить, окислювальні здібності повітря.

1.2.1 Сніг поставляє формальдегід в атмосферу

Кінцева доля потрапляючих в атмосферу речовин визначається окислювальною здатністю повітряного середовища, яке в свою чергу залежить від присутності високоактивних радикалів (перш за все OH), що з'являються в результаті фоторозкладання озону. Тому різке виснаження озонового шару в при поверхневій атмосфері Арктики в період сходу там Сонця надає можливість краще зрозуміти процеси, регулюючі баланс озону і, значить, окислювальні здібності повітря.

Е.Л. Самнер і П.Б. Шепсон (A.L Sumner, P.B. Shepson; Університет ім. Пардью у Вест-Лафайете, штат Індіана, США) провели детальні вимірювання газофазної концентрації формальдегіду на канадській полярній станції Алерт (О. Элсмир, Канадський Арктичний архіпелаг). Газоаналізатор працював в автоматичному режимі з 15 лютого по 26 квітня 1998 р., захопивши доба полярної ночі і доба полярного дня, що вже почався. Вимірювальний цикл установки займав 20 хвилин. Одночасно з атмосферною складовою визначалася присутність CH2O в заповнених повітрям пустках сніжного покриву як на суші, так і в льодах Північного Льодовитого океану (65 км на північ від основної лабораторії). Дані по концентрації CH2O безперервно зіставлялися із значеннями поверхневої концентрації озону над станцією Алерт.

Порівняльний аналіз даних і теоретично очікуваних значень швидкості фотодисоціації формальдегіду знайшов значні розбіжності і привів дослідників до висновку, що таке неспівпадання може бути викликане виробленням CH2O у фотохімічних процесах, що відбуваються на межі снігу з повітрям. Надходження цього газу порівнянне з його основним виробництвом у вільній тропосфері в реакції між гидроксид-радикалом OH і метаном CH4. Формальдегід, що утворюється, під дією світла дисоціює, стаючи в свою чергу основним джерелом надходження в нижню тропосферу полярних регіонів таких активних оксидантів, як вільні радикали. Автори вважають вірогідним, що формальдегід бере участь і у фотохімічних процесах на поверхні снігу, сприяючи вивільненню брому, а це - перший крок до виснаження тропосферного озону в Арктиці.

1.2.2 Метан - це джерело формальдегіду

В умовах загострення дефіциту енергоресурсів питання пошуку альтернативних джерел палива стає актуальним. Одним з найперспективніших напрямів в процесі забезпечення себе доступними джерелами енергії в Україні вважається використовування метану.

Ужгород останнім часом потрапив в першу десятку міст України по показнику наявності в повітрі формальдегіду. Відомо, що це - органічна сполука, широко використовувана в промисловості для виробництва полімерів. Його одержують з метану шляхом декількох технологічних операцій. Потрібний в господарстві, формальдегід проте є хімічно активним з'єднанням і навіть в найменших концентраціях може стати збудником онкологічних захворювань. Тому його концентрація в повітрі не повинна перевищувати 0.003 мг/м3. На практиці в багатьох містах України цей показник значно вище. Чотирикратне перевищення ГДК по формальдегіду в повітрі Ужгороду викликало у спостерігачів здивування. Дані Держметслужби Закарпаття свідчать: впродовж останніх років концентрація формальдегіду в повітрі міста неухильно росте.

Звідки ж береться це з'єднання в місті, що не має хімічної промисловості? Причиною потрібно рахувати автомобільний транспорт. На кафедрі фізичної і колоїдної хімії УжНУ декілька років проводяться дослідження по каталітичному перетворенню метану в з'єднання для органічного синтезу, у тому числі і у формальдегід. З цієї тематики у учених є понад десяток патентів і авторських свідоцтв. Ну, а порівняння зростання числа машин на метані із зростанням рівня формальдегіду в атмосфері породило підозру: твердження, що автомобіль на газі є екологічно чистим, вельми спірне. Аналіз показав - утворення формальдегіду при спалюванні метану значно перевищує аналогічні показники у бензинових двигунів (0,177 мг/м3 у двигунів на газі; 0,057 - при спалюванні бензину А-80, 0,074 - А-95). Двигуни на метані неприємно здивували також високим рівнем викидів оксидів азоту. Загалом, уявлення про екологічну безпеку машин на невичерпному метані виявилося, що це не так вже і вірним.

1.2.3 Формальдегід в будівлях

Якість життя людини істотно залежить від якості житла, яка, у свою чергу, залежить від еколого-гігієнічних характеристик. Ще в 70-х роках ХХ століття вперше з'явився термін "синдром хворих будівель" (СХБ), проте проблема забруднення повітря в закритих приміщеннях не втрачає своєї гостроти до теперішнього часу. За даними літератури [1], в 30-70% сучасних будівель в різних країнах світу є проблеми із забрудненням повітря, не пов'язані з виробничо-професійним процесом. Одними з найпоширеніших забруднювачів повітряного середовища житлових будинків є формальдегід і фенол [10,]. Концентрації формальдегіду в обстежених квартирах перевищують ПДК для атмосферного повітря в 1,3-25,6 раз [7], залежать від насиченості житла полімерами. Найвищий зміст формальдегіду (0,062-0,077 мг/м3) знайдений не тільки в приміщеннях з новими меблями з деревостружкових плит, виготовлених на основі фенолформальдегідних і карбамідних смол, але і унаслідок його надходження в повітряне середовище житлових приміщень з продуктами неповного згорання побутового газу [5, 6].

Формальдегід є пріоритетним забруднювачем повітряного середовища, а по поширеності, кратності і ступеню повторюваності перевищення ГДК відноситься до найгігієнічніше значущим полютантам. Автор відзначає, що формальдегід і гексаналь є практично постійними компонентами повітряного середовища приміщень. Формальдегід при цьому міститься в широкому діапазоні концентрацій: від 0,001 мг/м3 в екологічно чистих квартирах до 0,17 мг/м3 в квартирах з новими меблями, а гексаналь -- від 0,001 до 0,08 мг/м3. У окремих приміщеннях зміст формальдегіду перевищує ГДК в десятки, а іноді і в сотні раз , що сприяє зростанню респіраторної патології. Автори відзначають, що застосування комбінації фізико-хімічних і механічних методів для скріплення формальдегіду або прискорення його виділення в ході виготовлення матеріалів, а також нанесення на їх поверхню захисних газонепроникних покриттів сприяє значному оздоровленню повітря житлового середовища. У окремих дослідженнях показано, що СХБ пов'язаний більше з свіжим забарвленням стін приміщень, тоді як вік і тип будівель, густина заселення, механічна вентиляція, ознаки вогкості і цвіль не знайшли такого зв'язку. Інші дослідники, навпаки, високу частоту патології дихальних шляхів при СХБ пов'язують з поганою вентиляцією в приміщенні. Автори відзначали у обстежених осіб розвиток астми (100%), ріносинусита (100%), стомлюваності (97%), головних болів (94%), дисменореї (64% жінок до 45 років), зміна носового опору. При цьому 61% хворих додав у вазі, а у 45% маса тіла перевищила 100 кг [6].

2. Перевищення ГДК формальдегіду в атмосферному повітрі м.Черкас як фактор прояву агротехнічного тиску на навколишнє природне середовище і здоров'я населення

2.1 Стан атмосферного повітря та його якість у населених пунктах

Згідно "Програми моніторингу довкілля в Черкаській області", затвердженої рішенням Черкаської обласної ради від 28.10.2005р. №24-5/IV, постійні спостереження за станом атмосферного повітря здійснюються Черкаським обласним центром з гідрометеорології тільки в м.Черкаси.

Лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря Черкаського обласного центру гідрометеорології, який має 3 пости спостереження у м.Черкаси, контролюється 4 основних та 20 специфічних забруднюючих речовин, включаючи важкі метали та бенз/а/пірен.

В 2009 р. лабораторією проаналізовано 19233 проб повітря, у тому числі по основних інгредієнтах - 9664 (50%) та по специфічних - 9569 (50%) [4].

Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Черкаси наданий в таблиці 2.1

За даними постійних спостережень в 2009 р. в порівнянні з 2008 р. в м.Черкаси зменшилися середньорічні концентрації по діоксиду та оксиду азоту у 1,3 рази, аміаку у 1,25. Максимальні концентрації по оксиду азоту та формальдегіду зменшилися відповідно у 1,5 та 1,6 рази.

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин в кратності до гранично-допустимих концентрацій (далі - ГДК) в атмосферному повітрі м.Черкаси наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.1- Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Черкаси

Речовина	Клас небез-пеки забруднюючої речовини	Кіль-кість міст, охоплених спосте режен-нями	Серед-ньо-річний вміст забруднюючої речовини, мг/м3	Серед-ньо-добові ГДК забру- дню ючої речо вини	Макси-маль-ний вміст забруд-нюючої речовини мг/м3	Макси-мально разові ГДК забруд-нюючої речовини	Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:	Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:
							1 ГДК	5 ГДК	10 ГДК	1 ГДК	5 ГДК	10 ГДК
Пил	3	1	0,10	0,15	0,7	0,5	-	-	-	-	-	-
Діоксид сірки	3	1	0,022	0,05	0,11	0,5	-	-	-	-	-	-
Оксид вуглецю	4	1	1,00	3,0	9,0	5,0	-	-	-	6	-	-
Діоксид азоту	2	1	0,03	0,04	0,15	0,085	-	-	-	6	-	-
Оксид азоту	3	1	0,02	0,06	0,10	0,4	-	-	-	-	-	-
Сірководень	2	1	0,001	-	0,006	0,008	-	-	-	-	-	-
Аміак	4	1	0,04	0,04	0,40	0,2	6	-	-	6	-	-
Формальдегід	2	1	0,007	0,003	0,033	0,035	6	-	-	-	-	-
Бензол	2	1	0,00	0,1	0,23	1,5	-	-	-	-	-	-

Таблиця 2.2 Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності до ГДК) в атмосферному повітрі

Забруднююча речовина	Місто	Середньорічна концентрація	Максимально разова середньорічна концентрація
Пил	м.Черкаси	0,67	1,4
Діоксид сірки	-"-	0,44	0,22
Оксид вуглецю	-"-	0,33	1,8
Діоксид азоту	-"-	0,75	1,76
Оксид азоту	-"-	0,33	0,25
Сірководень	-"-	-	0,75
Аміак	-"-	1,00	2,0
Формальдегід	-"-	2,30	0,94

Для розрахунку комплексного індексу забруднення атмосфери (далі-ІЗА) м. Черкаси в 2009 р. використовувались 5 найбільш важливих домішок: пил, діоксид азоту, аміак, формальдегід, азоту оксид. Забруднюючі речовини, які визначають рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА надані в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3- Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА

Міста, (значення ІЗА)	Забруднюючі речовини, які визначають рівень забруднення атмосферного повітря
м.Черкаси (5,64)	Пил Діоксид азоту Аміак Формальдегід Азоту оксид

Індекс забруднення атмосфери м. Черкаси за 2009 р. зменшився до 5,64, що дорівнює середньому рівню забруднення атмосферного повітря. В 2008 р. ІЗА складав 7,56. Зменшення ІЗА обумовлено зниженням середньорічних концентрацій по аміаку, формальдегіду, діоксиду та оксиду азоту [4].

2.2 Результати контролю якості атмосферного повітря в м.Черкаси

Спостереження за лютий місяць 2011 року.

Спостереження за станом атмосферного повітря в місті проводиться Черкаським обласним центром з гідрометеорології. Департамент екології та безпеки населення міськ-виконкому фінансує з міського цільового фонду охорони навколишнього природного се-редовища проведення вимірів специфічних забруднюючих речовин. Крім того, гідромете-оцентром контролюються основні речовини, важкі метали та органічні сполуки.

Спеціалістами відділу екології та раціонального природокористування департа-менту екології та безпеки населення проводиться систематизація та аналіз даних спостережень[2].

Систематичні спостереження за вмістом в атмосферному повітрі шкідливих ре-човин проводилися у лютому на 3 стаціонарних постах (ПСЗ № 2-центр міста, вул. Кіро-ва, 68; ПСЗ № 3 - мікрорайон Дніпровський, вул. Ватутіна, 146; ПСЗ № 4- Південно-західний мікрорайон, вул. Конєва, 4) з періодичністю відбору проб 4 рази на добу (1,00, 7,00, 13,00, 19,00) 6 днів на тиждень.

В повітрі контролювались 23 шкідливі домішки, а саме:

основні найбільш розповсюджені речовини: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю; специфічні неорганічні речовини: аміак, оксид азоту, сірководень, сульфати; важкі метали: кадмій, залізо, марганець, мідь , нікель, свинець,хром,цинк; органічні сполуки: бензапирен, формальдегід, бензол, толуол, етилбензол, ксилоли.

З метою оцінки ступеня забрудненості атмосферного повітря використовуються граничнодопустимі концентрації (ГДК): середньомісячні і максимально-разові. В даному місяці не виявлено випадків високого забруднення повітря більше 5 ГДК. Значення максимальних концентрацій по постам спостережень дорівнювали:

- по пилу 0,8 ГДК на ПСЗ № 2 8 лютого о 19 годині; - по оксиду вуглецю - 0,6 ГДК на ПСЗ № 3 17.02 о 7 годині; - по діоксиду сірки - 0,1 ГДК, максимальна концентрація спостерігалась на ПСЗ№ 3 28 лютого о 19годині;

-по діоксиду азоту - 1,2 ГДК на ПСЗ № 2 22 лютого о 1 годині, повторюваність випадків перевищення максимально-разової ГДК становила 0,4% з 276 проаналізованих;

- по оксиду азоту - 0,2 ГДК в південно-західному р-оні 18 лютого о 19 годині;

- по сірководню - 0,4 ГДК на всіх постах;

- по аміаку - 1,75 ГДК на ПСЗ № 3 8.02 о 13 годині, повторюваність випадків перевищення максимально-разової ГДК становила 1,0 % з 276 проаналізова-них;

- по формальдегіду - максимальна концентрація склала 0,4 ГДК на ПСЗ № 3 2 лютого о 7 годині;

В порівнянні з минулим місяцем:

Збільшилися максимальні концентрації по пилу на ПСЗ № 2, 4 у 1,3 та 1,5 рази, по діоксиду азоту в центрі міста у 2,6 рази, по оксиду азоту та аміаку на ПСЗ № 4 у 1,6 та 1,1 рази;

Зменшилися максимальні концентрації по оксиду вуглецю на ПСЗ № 3, 4 у 1,3 та 1,5 рази, по діоксиду азоту на ПСЗ № 3 у 1,1 рази, по сірководню на всіх постах, по аміаку та формальдегіду на ПСЗ № 3 у 1,2 та 1,4 рази.В порівнянні з відповідним місяцем минулого року: зменшилась максимальна концентрація по оксиду вуглецю на ПСЗ № 2, 3 у 1,5 рази; збільшилися максимальні концентрації по пилу на всіх постах, по діоксиду азоту в центрі міста у 2,6 рази, на ПСЗ № 4 у 1,5 рази, по оксиду азоту у 1,3 рази, по аміаку на всіх постах. Середньомісячні концентрації в лютому коливались в межах:

- по пилу до 0,67 ГДК на всіх постах;

- по діоксиду сірки до 0,38 до 0,42 ГДК, найбільш забрудненим був р-он «Д»;

- по діоксиду азоту від 0,75 до 1,0 ГДК, найбільш забрудненим був район «Д» та центр міста;

- по оксиду вуглецю до 0,3 ГДК на всіх постах;

- по оксиду азоту до 0,33 ГДК в південно-західному р-оні;

- по аміаку від 0,75 до 1,0 ГДК, найбільш забрудненим був центр міста;

- по формальдегіду до 2,3 ГДК на ПСЗ № 3.

В порівнянні з минулим місяцем: зменшилися середньомісячні концентрації по діоксиду сірки на всіх постах, по оксиду вуглецю та сірководню в центрі міста вдвічі, по діоксиду азоту на ПСЗ № 4 у 1,3 рази, по аміаку на ПСЗ № 3 у 1,3 рази;

збільшилися середньомісячні концентрації по діоксиду азоту в р-оні «Д» у 1,3 рази, по аміаку на ПСЗ № 2, 4 у 1,3 та 1,5 рази, по формальдегіду в р-оні «Д» у 1,2 рази.

По іншим домішкам рівень забруднення суттєво не змінився.

Індекс забруднення склав 5,69 (пил, аміак, формальдегід, діоксид та оксид азоту).

В порівнянні з відповідним місяцем минулого року: збільшилися середньомісячна концентрації по пилу на ПСЗ № 2, 3, по діоксиду азоту на ПСЗ № 4 у 1,5 рази, по аміаку в центрі міста у 1,3 рази, по формальдегіду на ПСЗ № 3 у 1,4 рази; зменшилися серед-ньомісячні концентрації по оксиду вуглецю на ПСЗ № 2, 3 вдвічі, по сірководню на всіх постах вдвічі. Вміст інших домішок залишився майже без змін.

Характеристика погоди лютого.

Нестійка і тепла погода перших 12 днів лютого сприяла розсіюванню шкідливих домішок в атмосферному повітрі. Лише в окремі дні тривалого морозного періоду решти місяця, коли спостерігалась маловітряна морозна погода, були умови для накопичення за-бруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста. Спостереження за березень місяць 2011 року.

Спостереження за станом атмосферного повітря в місті проводиться Черкаським обласним центром з гідрометеорології. Департамент екології та безпеки населення міськвиконкому фінансує з міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища проведення вимірів специфічних забруднюючих речовин. Крім того, гідрометеоцентром контролюються основні речовини, важкі метали та органічні сполуки.Спеціалістами відділу екології та раціонального природокористування департамен-ту екології та безпеки населення проводиться систематизація та аналіз даних спостережень.

Систематичні спостереження за вмістом в атмосферному повітрі шкідливих ре-човин проводилися у березні на 3 стаціонарних постах (ПСЗ № 2-центр міста, вул. Кірова, 68; ПСЗ № 3 - мікрорайон Дніпровський, вул. Ватутіна, 146; ПСЗ № 4- Південно-західний мікрорайон, вул. Конєва, 4) з періодичністю відбору проб 4 рази на добу (1,00, 7,00, 13,00, 19,00) 6 днів на тиждень. В повітрі контролювались 23 шкідливі домішки, а саме: основні найбільш розповсюджені речовини: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю;

Специфічні неорганічні речовини: аміак, оксид азоту, сірководень, сульфати;

важкі метали: кадмій, залізо, марганець, мідь, нікель, свинець, хром , цинк; органічні сполуки: бензапирен, формальдегід, бензол, толуол, етилбензол, ксилоли.

З метою оцінки ступеня забрудненості атмосферного повітря використовуються граничнодопустимі концентрації (ГДК): середньомісячні і максимально-разові.

В даному місяці не виявлено випадків високого забруднення повітря більше 5 ГДК.

Значення максимальних концентрацій по постам спостережень дорівнювали:

- по пилу 1,0 ГДК на всіх постах;

- по оксиду вуглецю - 1,4 ГДК на ПСЗ № 2 22.03 о 7 годині, повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК становила 1,0% з 153 проаналізованих проб;

- по діоксиду сірки - 0,1 ГДК, максимальна концентрація спостерігалась на ПСЗ № 3 9 березня о 13 годині; - по діоксиду азоту - 0,7 ГДК на ПСЗ № 3 28 березня о 13 годині;

- по оксиду азоту - 0,12 ГДК в південно-західному р-оні 28 березня о 13 годині;

- по сірководню - 0,38 ГДК на ПСЗ № 2, 3 3 та 25 березня о 19 годині; - по аміаку - 1,35 ГДК на ПСЗ № 2 3.03 о 19 годині, повторюваність випадків перевищення максимально-разової ГДК становила 0,7 % з 294 проаналізованих проб; - по формальдегіду - максимальна концентрація склала 0,49 ГДК на ПСЗ № 3 3 березня о 19 годині; - по толуолу - максимальна концентрація склала 0,83 ГДК на ПСЗ № 3 16.03 о 19 годині;

- по ксилолам - максимальна концентрація склала 0,5 ГДК на ПСЗ № 3 24 та 29 березня о 19 годині;

В порівнянні з минулим місяцем:

Збільшилися максимальні концентрації по пилу на всіх постах, по оксиду вуглецю в центрі міста у 3,5 рази, по діоксиду азоту на ПСЗ № 3 вдвічі, по аміаку на ПСЗ № 2 у 1,35 рази, по формальдегіду на ПСЗ № 3 у 1,2 рази;

Зменшилися максимальні концентрації по оксиду вуглецю на ПСЗ № 3 у 1,5 рази, по діоксиду азоту на ПСЗ № 2, 4 у 3,3 та 1,8 рази, по оксиду азоту та сірководню на ПСЗ № 4 у 1,6 та 1,5 рази, по аміаку на ПСЗ № 3, 4 у 1,8 та 3,6 рази.

В порівнянні з відповідним місяцем минулого року: зменшилась максимальна концентрація по оксиду вуглецю на ПСЗ № 3, 4 вдвічі, по діоксиду азоту на ПСЗ № 2, 4 у 1,1 та 1,2 рази, по оксиду азоту на ПСЗ № 4 у 1,8 рази, по аміаку на ПСЗ № 3 у 1,3 рази; збільшилися максимальні концентрації по пилу на всіх постах, по оксиду вуглецю в центрі міста у 2,3 рази, по діоксиду азоту на ПСЗ № 3 у 1,4 рази, по аміаку на ПСЗ № 2, 3 у 3 та 1,9 рази, по толуолу на ПСЗ № 3 у 5 разів.

Спостереження за квітень 2011 року.

Спостереження за станом атмосферного повітря в місті проводиться Черкаським обласним центром з гідрометеорології. Департамент екології та безпеки населення міськвиконкому фінансує з міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища проведення вимірів специфічних забруднюючих речовин. Крім того, гідрометеоцентром контролюються основні речовини, важкі метали та органічні сполуки.

Спеціалістами відділу екології та раціонального природокористування департаменту екології та безпеки населення проводиться систематизація та аналіз даних спостережень.

Систематичні спостереження за вмістом в атмосферному повітрі шкідливих речовин проводилися у квітні на 3 стаціонарних постах (ПСЗ № 2-центр міста, вул. Кірова, 68; ПСЗ № 3 - мікрорайон Дніпровський, вул. Ватутіна, 146; ПСЗ № 4- Південно-західний мікрорайон, вул. Конєва, 4) з періодичністю відбору проб 4 рази на добу (1,00, 7,00, 13,00, 19,00) 6 днів на тиждень. В повітрі контролювались 23 шкідливі домішки, а саме:

основні найбільш розповсюджені речовини: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю;

специфічні неорганічні речовини: аміак, оксид азоту, сірководень, сульфати;

важкі метали: кадмій, залізо, марганець, мідь, нікель, свинець, хром , цинк;

органічні сполуки: бензапирен, формальдегід, бензол, толуол, етилбензол, ксилоли.

З метою оцінки ступеня забрудненості атмосферного повітря використовуються граничнодопустимі концентрації (ГДК): середньомісячні і максимально-разові.

В даному місяці не виявлено випадків високого забруднення повітря більше 5 ГДК.

Значення максимальних концентрацій по постам спостережень дорівнювали:

- по пилу 0,8 ГДК на ПСЗ № 3, 4 4 та 9 квітня о 7 та 19 годинах;

- по оксиду вуглецю - 0,6 ГДК на ПСЗ № 3 23.04 о 7 годині;

- по діоксиду сірки - 0,1 ГДК, максимальна концентрація спостерігалась на ПСЗ № 3 6 квітня о 7 годині;

- по діоксиду азоту - 0,7 ГДК на ПСЗ № 2 30 квітня о 13 годині;

- по оксиду азоту - 0,27 ГДК в південно-західному р-оні 29 квітня о 19 годині; - по сірководню - 0,5 ГДК на ПСЗ № 3 21 квітня о 13 годині;

- по аміаку - 2,7 ГДК на ПСЗ № 3 2 квітня о 19 годині, повторюваність випадків перевищення максимально-разової ГДК становила 1,0 % з 282 проаналізованих проб;

- по формальдегіду - максимальна концентрація склала 0,37 ГДК на ПСЗ № 3 26 квітня о 19 годині;

- по толуолу - максимальна концентрація склала 0,83 ГДК на ПСЗ № 3 4 квітня о 19 годині;

- по ксилолам - максимальна концентрація склала 1 ГДК на ПСЗ № 3 4 квітня о 19 годині.

В порівнянні з минулим місяцем:

Збільшилися максимальні концентрації по оксиду вуглецю на ПСЗ № 3 у 1,5 рази, по діоксиду та оксиду азоту на ПСЗ № 2, 4 у 2 та 1,6 та 2,2 рази, по сірководню на ПСЗ № 3 у 1,3 рази, по аміаку на всіх постах;

Зменшилися максимальні концентрації по пилу на всіх постах, по оксиду вуглецю на ПСЗ № 2 у 3,5 рази, по діоксиду азоту на ПСЗ № 3 у 1,5 рази, по формальдегіду на ПСЗ № 3 у 1,3 рази.

В порівнянні з відповідним місяцем минулого року: зменшилась максимальна концентрація по пилу та оксиду вуглецю на всіх постах, по діоксиду азоту на ПСЗ № 2 у 1,1 ра-зи, по сірководню та аміаку на ПСЗ № 4 у 1,5 та 5,2 рази, по формальдегіду на ПСЗ № 3 у 1,3 рази; збільшилися максимальні концентрації по діоксиду азоту та сірководню на ПСЗ № 3 у 1,3 рази, по оксиду азоту на ПСЗ № 4 у 1,4 рази, по аміаку на ПСЗ № 2, 3 у 1,1 та 3,4 рази.

Середньомісячні концентрації в березні коливались в межах:

- по пилу від 0,67 ГДК на всіх постах;

- по діоксиду сірки від 0,4 до 0,46 ГДК, найбільш забрудненим був р-он «Д»;

- по діоксиду азоту від 0,5 до 1,0 ГДК, найбільш забрудненим був район «Д» та центр міста;

- по оксиду вуглецю до 0,66 ГДК на всіх постах;

- по оксиду азоту до 0,5 ГДК в південно-західному р-оні;

- по аміаку від 0,75 до 1,75 ГДК, найбільш забрудненим був центр міста та район «Д»;

- по формальдегіду до 2,0 ГДК на ПСЗ № 3.

В порівнянні з минулим місяцем: зменшилися середньомісячні концентрації по пилу та сірководню в центрі міста вдвічі;

збільшилися середньомісячні концентрації по діоксиду азоту в центрі міста в 1,3 рази-та оксиду азоту в південно-західному районі в 1,5 рази, по аміаку на ПСЗ № 2, 3 у 1,2 та 1,4 рази.

По іншим домішкам рівень забруднення суттєво не змінився. Індекс забруднення склав 5,6 (пил, аміак, формальдегід, діоксид та оксид азоту).

В порівнянні з відповідним місяцем минулого року: збільшилися середньомісячна концентрації по оксиду вуглецю в центрі міста вдвічі, по сірководню на ПСЗ № 3 вдвічі, по аміаку та формальдегіду на ПСЗ № 2, 3 у 1,7 та 1,5 рази; зменшилися середньомісячні конце-нтрації по пилу на всіх постах вдвічі, по сірководню в центрі міста та на ПСЗ № 4 вдвічі, по аміаку на ПСЗ № 4 у 1,3 рази. Вміст інших домішок залишився майже без змін.

Характеристика погоди квітня

Впродовж квітня Черкащина знаходилась переважно на межі двох баричних утворень: західного або східного антициклонів та циклонів, що рухалися по більш північних та південних траєкторіях. Це формувало нестійку погоду, з коливаннями температури та посиленими вітрами, яка сприяла розсіюванню шкідливих домішок в атмосферному повітрі. Лише в окремі дні в другій половині місяця в мало градієнтних баричних полях при теплій та маловітряній погоді існували умови для накопичення забруднюючих речовин в атмосферному повітрі.

Загалом, у квітні була лише одна доба (7.04), на яку прогнозувались метеоумови високого забруднення атмосферного повітря.

Спостереження за травень 2011 рік

Спостереження за станом атмосферного повітря в місті проводиться Черкаським обласним центром з гідрометеорології. Департамент екології та безпеки населення міськвиконкому фінансує з міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища проведення вимірів специфічних забруднюючих речовин. Крім того, гідрометеоцентром контролюються основні речовини, важкі метали та органічні сполуки.

Спеціалістами відділу екології та раціонального природокористування департаменту екології та безпеки населення проводиться систематизація та аналіз даних спостережень.

Систематичні спостереження за вмістом в атмосферному повітрі шкідливих речовин проводилися у травні на 3 стаціонарних постах (ПСЗ № 2-центр міста, вул. Кірова, 68; ПСЗ № 3 - мікрорайон Дніпровський, вул. Ватутіна, 146; ПСЗ № 4- Південно-західний мікрорайон, вул. Конєва, 4) з періодичністю відбору проб 4 рази на добу (1,00, 7,00, 13,00, 19,00) 6 днів на тиждень. В повітрі контролювались 23 шкідливі домішки, а саме: основні найбільш розповсюджені речовини: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю; формальдегід атмосфера повітря населення

специфічні неорганічні речовини: аміак, оксид азоту, сірководень, сульфати; важкі метали: кадмій, залізо, марганець, мідь, нікель, свинець, хром , цинк; органічні сполуки: бензапирен, формальдегід, бензол, толуол, етилбензол, ксилоли.

З метою оцінки ступеня забрудненості атмосферного повітря використовуються граничнодопустимі концентрації (ГДК): середньомісячні і максимально-разові.

В даному місяці не виявлено випадків високого забруднення повітря більше 5 ГДК.

Значення максимальних концентрацій по постам спостережень дорівнювали:

- по пилу 0,8 ГДК на ПСЗ № 2, 3 17 та 14 травня о 7 та 19 годинах;

- по оксиду вуглецю - 0,6 ГДК на ПСЗ № 3 20.05 о 19 годині;

- по діоксиду сірки - 0,1 ГДК, максимальна концентрація спостерігалась на ПСЗ № 3 24 травня о 13 годині;

- по діоксиду азоту - 0,55 ГДК на ПСЗ № 3 18 травня о 19 годині;

- по оксиду азоту - 0,15 ГДК в південно-західному р-оні 18 травня о 13 годині; - по сірководню - 0,5 ГДК на ПСЗ № 2, 3 13 травня о 1 годині;

- по аміаку - 1,35 ГДК на ПСЗ № 2 20.05 о 19 годині, повторюваність випадків пе-ревищення максимально-разової ГДК становила 0,9 % з 231 проаналізованих проб;

- по формальдегіду - максимальна концентрація склала 0,70 ГДК на ПСЗ № 3 17 травня о 1 годині;

- по толуолу - максимальна концентрація склала 0,5 ГДК на ПСЗ № 3 24 травня о 19 годині.

В порівнянні з минулим місяцем:

Збільшилися максимальні концентрації по пилу в центрі міста у 1,3 рази, по діоксиду сірки на ПСЗ № 2, 3 у 1,7 та 1,3 рази, по діоксиду азоту на ПСЗ № 3 у 1,2 рази, по сірководню на ПСЗ № 2 у 1,3 рази, по аміаку на ПСЗ № 4 у 1,4 рази, по формальдегіду на ПСЗ № 3 у 1,8 рази;

Зменшилися максимальні концентрації по пилу на ПСЗ № 4 у 1,3 рази, по діоксиду азоту на ПСЗ № 2, 4 у 1,6 та 1,3 рази, по оксиду азоту на ПСЗ № 4 у 1,8 рази, по аміаку на ПСЗ № 2 та ПСЗ № 3 у 1,2 та 2,7 рази.

В порівнянні з відповідним місяцем минулого року: зменшилась максимальна концентрація по оксиду вуглецю на ПСЗ № 2, 4 у 5 та 1,5 рази, по діоксиду азоту на всіх постах, по оксиду азоту на ПСЗ № 4 у 1,5 рази, по сірководню на ПСЗ № 2 у 1,5 рази, по аміаку на ПСЗ № 3, 4 у 1,1 та 1,4 рази, по формальдегіду на ПСЗ № 3 у 1,1 рази.

збільшилися максимальні концентрації по аміаку на ПСЗ № 2 у 1,2 рази. Середньомісячні концентрації в травні коливались в межах:

- по пилу від 0,67 ГДК до 1,3 ГДК, найбільш забрудненим був р-он «Д» та центр міста;

- по діоксиду сірки від 0,42 до 0,52 ГДК, найбільш забрудненим був р-он «Д»;

- по діоксиду азоту від 0,75 до 1,25 ГДК, найбільш забрудненим був район «Д» та центр міста;

- по оксиду вуглецю від 0,3 до 0,7 ГДК, найбільш забрудненим був р-он «Д»;

- по оксиду азоту до 0,75 ГДК в південно-західному р-оні;

- по аміаку від 1,0 до 2,0 ГДК, найбільш забрудненим був центр міста та район «Д»;

- по формальдегіду до 2,3 ГДК на ПСЗ № 3.

В порівнянні з минулим місяцем: зменшилися середньомісячні концентрації по ок-сиду вуглецю на ПСЗ № 2, 4 вдвічі;

збільшилися середньомісячні концентрації по пилу на ПСЗ № 2, 3 вдвічі, по діоксиду азоту в центрі міста та ПСЗ № 4 у 1,25 та 1,5 рази, по сірководню на ПСЗ № 2 вдвічі, по аміа-ку на ПСЗ № 2, 4 у 1,3 рази, по формальдегіду на ПСЗ № 3 у 1,2 рази.

По іншим домішкам рівень забруднення суттєво не змінився. Індекс забруднення склав 7,03 (пил, аміак, формальдегід, діоксид азоту та оксид вуглецю).

В порівнянні з відповідним місяцем минулого року: збільшилися середньомісячні концентрації по діоксиду азоту на ПСЗ № 3, 4 у 1,25 та 1,5 рази, по сірководню на ПСЗ № 3 вдвічі, по аміаку на ПСЗ № 2, 3 у 2 та 1,75 рази, по формальдегіду на ПСЗ № 3 у 1,75 рази; зменшилися середньомісячні концентрації по пилу, оксиду вуглецю та сірководню на ПСЗ № 4 вдвічі. Вміст інших домішок залишився майже без змін.

Характеристика погоди травня

Погодні умови травня внаслідок переважаючого впливу антициклону були малосприятливі для розсіювання шкідливих домішок в атмосферному повітрі. Лише в окремі дні під впливом атмосферних фронтів посилений вітер та невеликі опади сприяли зменшенню концентрацій забруднюючих речовин. Спостережння за червень 2011 рік

Спостереження за станом атмосферного повітря в місті проводиться Черкаським обласним центром з гідрометеорології. Департамент екології та безпеки населення міськвиконкому фінансує з міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища проведення вимірів специфічних забруднюючих речовин. Крім того, гідрометеоцентром контролюються основні речовини, важкі метали та органічні сполуки.

Спеціалістами відділу екології та раціонального природокористування департаменту екології та безпеки населення проводиться систематизація та аналіз даних спостережень.

Систематичні спостереження за вмістом в атмосферному повітрі шкідливих речовин проводилися у червні на 3 стаціонарних постах (ПСЗ № 2-центр міста, вул. Кірова, 68; ПСЗ № 3 - мікрорайон Дніпровський, вул. Ватутіна, 146; ПСЗ № 4- Південно-західний мікрорайон, вул. Конєва, 4) з періодичністю відбору проб 4 рази на добу (1,00, 7,00, 13,00, 19,00) 6 днів на тиждень. В повітрі контролювались 23 шкідливі домішки, а саме:

основні найбільш розповсюджені речовини: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю;

специфічні неорганічні речовини: аміак, оксид азоту, сірководень, сульфати; формальдегід атмосфера повітря здоров'я

важкі метали: кадмій, залізо, марганець, мідь, нікель, свинець, хром , цинк; органічні сполуки: бензапирен, формальдегід, бензол, толуол, етилбензол, ксилоли.

З метою оцінки ступеня забрудненості атмосферного повітря використовуються граничнодопустимі концентрації (ГДК): середньомісячні і максимально-разові.

В даному місяці не виявлено випадків високого забруднення повітря більше 5 ГДК.

Значення максимальних концентрацій по постам спостережень дорівнювали:

- по пилу 0,8 ГДК на ПСЗ № 2, 3 2 червня о 19 годині;

- по оксиду вуглецю - 1,8 ГДК на ПСЗ № 2 9.06 о 07 годині, повторюваність випадків перевищення максимально-разової КГДК становила 2,0% з 113 проаналізованих проб;

- по діоксиду сірки - 0,1 ГДК, максимальна концентрація спостерігалась на ПСЗ № 3 21 червня о 19 годині;

- по діоксиду азоту - 0,60 ГДК на ПСЗ № 3 16 червня о 19 годині;

- по оксиду азоту - 0,28 ГДК в південно-західному р-оні 22 червня о 13 годині; - по сірководню - 0,5 ГДК на ПСЗ № 2 10 червня о 7 годині;

- по аміаку - 1,4 ГДК на ПСЗ № 2 1.06 о 13 годині, повторюваність випадків перевищення максимально-разової ГДК становила 1,0 % з 217 проаналізованих проб;

- по формальдегіду - максимальна концентрація склала 1,1 ГДК на ПСЗ № 3 1 червня о 13 годині, повторюваність випадків перевищення максимально-разової ГДК становила 1,0 % з 89 проаналізованих проб;

- по толуолу - максимальна концентрація склала 0,8 ГДК на ПСЗ № 3 24 червня о 19 годині.

В порівнянні з минулим місяцем:

Збільшилися максимальні концентрації по оксиду вуглецю на ПЗС № 2, 3 у 4,5 та 1,3 рази по діоксиду азоту на ПЗС № 3, 4 у 1,1 та 1,3 рази, по оксиду азоту на ПЗС № 4 у 1,8 рази, по формальдегіду на ПЗС № 3 у 1,5 рази.

Зменшилися максимальні концентрації по пилу на ПСЗ № 4 у 1,5 рази, по діоксиду азоту на ПСЗ № 2 у 1,1, по сірководню на ПЗС № 3 у 1,3 рази, по аміаку на ПЗС № 4 у 1,1 рази.

В порівнянні з відповідним місяцем минулого року: зменшились максимальні концентрації по пилу на ПСЗ № 4 у 1,5 рази, по оксиду вуглецю на всіх постах, по діоксиду азоту на ПЗС № 2, 4 у 1,3 та 1,1 рази, по сірководню на ПСЗ № 3, 4 у 1,7 та 1,5 рази, по аміаку на ПСЗ № 3, 4 у 2,2 та 1,9 рази. збільшилися максимальні концентрації по формальдегіду на ПЗС № 3 у 1,4 рази, по оксиду азоту на ПСЗ № 4 у 1,6 рази.

Середньомісячні концентрації в червні коливались в межах:

- по пилу до 0,67 ГДК, найбільш забрудненим був р-он «Д»;

- по діоксиду сірки від 0,44 до 0,58 ГДК, найбільш забрудненим був р-он «Д» та центр міста;

- по діоксиду азоту від 0,5 до 1,25 ГДК, найбільш забрудненим був район «Д» та центр міста;

- по оксиду вуглецю до 0,67 ГДК на всіх постах;

- по оксиду азоту до 0,5 ГДК в південно-західному р-оні;

- по аміаку від 1,0 до 2,0 ГДК, найбільш забрудненим був центр міста та район «Д»;

- по формальдегіду до 2,0 ГДК на ПСЗ № 3.

В порівнянні з минулим місяцем: зменшилися середньомісячні концентрації по сірководню на ПСЗ № 3 вдвічі, по пилу на ПЗС № 2 вдвічі, по діоксиду азоту на ПЗС № 4 у 1,5 рази, по формальдегіду на ПЗС № 3 у 1,2 рази;

збільшилися середньомісячні концентрації по оксиду вуглецю на ПСЗ № 2, 4 вдвічі, по аміаку на ПСЗ № 3 у 1,1 рази.

По іншим домішкам рівень забруднення суттєво не змінився. Індекс забруднення склав 6,27 (пил, аміак, формальдегід, діоксид азоту та оксид вуглецю).

В порівнянні з відповідним місяцем минулого року: збільшилися середньомісячні концентрації по діоксиду азоту на ПСЗ № 3, 4 у 1,25 та 1,5 рази, по сірководню на ПСЗ № 3 вдвічі, по аміаку на ПСЗ № 2, 3 у 2 та 1,75 рази, по формальдегіду на ПСЗ № 3 у 1,75 рази; зменшилися середньомісячні концентрації по пилу, оксиду вуглецю та сірководню на ПСЗ № 4 вдвічі. Вміст інших домішок залишився майже без змін.

Характеристика погоди червня

Погодні умови першої декади червня були малосприятливі для розсіювання шкідливих домішок в атмосферному повітрі. У другій та третій декаді місяця активні циклони з частими опадами сприяли зменшенню концентрацій забруднюючих речовин.

Спостереження за липень 2011 рік.

Спостереження за станом атмосферного повітря в місті проводиться Черкаським обласним центром з гідрометеорології. Департамент екології та безпеки населення міськвиконкому фінансує з міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища проведення вимірів специфічних забруднюючих речовин. Крім того, гідрометеоцентром контролюються основні речовини, важкі метали та органічні сполуки.Спеціалістами відділу екології та раціонального природокористування департаменту екології та безпеки населення проводиться систематизація та аналіз даних спостережень.

Систематичні спостереження за вмістом в атмосферному повітрі шкідливих речовин проводилися у липні на 3 стаціонарних постах (ПСЗ № 2-центр міста, вул. Кірова, 68; ПСЗ № 3 - мікрорайон Дніпровський, вул. Ватутіна, 146; ПСЗ № 4- Південно-західний мікрорайон, вул. Конєва, 4) з періодичністю відбору проб 4 рази на добу (1,00, 7,00, 13,00, 19,00) 6 днів на тиждень. В повітрі контролювались 23 шкідливі домішки, а саме: основні найбільш розповсюджені речовини: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю; специфічні неорганічні речовини: аміак, оксид азоту, сірководень, сульфати; важкі метали: кадмій, залізо, марганець, мідь, нікель, свинець, хром , цинк; органічні сполуки: бензапирен, формальдегід, бензол, толуол, етилбензол, ксилоли.

З метою оцінки ступеня забрудненості атмосферного повітря використовуються граничнодопустимі концентрації (ГДК): середньомісячні і максимально-разові. В даному місяці не виявлено випадків високого забруднення повітря більше 5 ГДК. Значення максимальних концентрацій по постам спостережень дорівнювали:

- по пилу 0,8 ГДК на ПСЗ № 4 21 липня о 7 годині;

- по оксиду вуглецю - 0,8 ГДК на ПСЗ № 3 16.07 о 7 годині;

- по діоксиду сірки - 0,1 ГДК, максимальна концентрація спостерігалась на ПСЗ № 3 21 липня о 19 годині;

- по діоксиду азоту - 0,7 ГДК на ПСЗ № 2 липня о 13 годині;

- по оксиду азоту - 0,15 ГДК на ПСЗ № 4 23 липня о 19 годині;

- по сірководню - 0,4 ГДК на ПСЗ № 2 18 липня о 13 годині, на ПСЗ № 3 4 липня о 7 годині на ПСЗ № 4 21 липня о 7 годині;

- по аміаку - 2,6 ГДК на ПСЗ № 3 06.07 о 7 годині, повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК становила 3,3 %, з 300 проаналізованих проб;

- по формальдегіду - 0,42 ГДК на ПСЗ № 3 8 липня о 7 годині;

В порівнянні з минулим місяцем:

Збільшилися максимальні концентрації по пилу на ПСЗ № 4 в 2 рази, по діоксиду азо-ту на ПСЗ № 2 в 1,8 рази, по сірководню на ПСЗ № 4 у 1,5 рази, по аміаку на ПСЗ № 2, 3, 4 у 1,4; 2,6; 1,9 рази відповідно.

Зменшилися максимальні концентрації по діоксиду сірки на ПСЗ № 2, 3, 4 у 1,6; 1,5 та 1,3 рази відповідно, по оксиду вуглецю на ПСЗ № 2 у 3 рази, по діоксиду азоту на ПСЗ № 3 в 1,5 рази, по формальдегіду на ПСЗ № 3 у 2,5 рази.

В порівнянні з відповідним місяцем минулого року: зменшилась максимальна концентрація по пилу на ПСЗ № 2, 3 у 1,3 рази, по діоксиду сірки на ПСЗ № 2, 3 в 1,4 та 1,2 рази, по оксиду вуглецю на ПСЗ № 2, 3 у 4 та 1,3 рази, по діоксиду азоту на ПСЗ № 3 у 1,5 рази, по формальдегіду на ПСЗ № 3 у 1,7 рази; збільшилися максимальні концентрації по пилу на ПСЗ № 4 у 1,3 рази, по діоксиду азоту на ПСЗ № 2 у 1,4 рази, по аміаку на ПСЗ № 2, 3 у 1,4 та 1,2 рази.

Середньомісячні концентрації в липні коливались в межах:

- по пилу від 0,67 ГДК до 1,3 ГДК, найбільш забрудненим був р-он «Д» та південно-західний район;

- по діоксиду сірки від 0,4 до 0,5 ГДК, найбільш забрудненим був центр міста; - по діоксиду азоту від 0,75 до 1,00 ГДК, найбільш забрудненим був район «Д» та центр міста;

- по оксиду вуглецю від 0,3 до 0,67 ГДК, найбільш забрудненим був р-он «Д»;

- по оксиду азоту до 0,33 ГДК в південно-західному р-оні;

- по аміаку від 1,5 до 2,5 ГДК, найбільш забрудненим був центр міста та район «Д»;

- по формальдегіду до 3,0 ГДК на ПСЗ № 3.

В порівнянні з минулим місяцем: зменшилися середньомісячні концентрації по ок-сиду сірки в 1,4 рази на ПСЗ № 3, по діоксиду азоту на ПСЗ № 3 у 1,4 рази, по оксиду азоту на ПСЗ № 4 у 1,5 рази;

збільшилися середньомісячні концентрації по пилу вдвічі на ПСЗ № 2, 4, по діоксиду азоту на ПСЗ № 3 у 1,5 рази, по сірководню вдвічі на ПСЗ№ 3, 4, по аміаку до 1,3 раз на всіх постах, по формальдегіду до 1,5 рази на ПСЗ № 3.

По іншим домішкам рівень забруднення суттєво не змінився. Індекс забруднення склав 9.07 (пил, аміак, формальдегід, діоксид азоту та оксид вуглецю).

В порівнянні з відповідним місяцем минулого року: збільшилися середньомісячні концентрації по аміаку на ПСЗ № 2, 3, 4 в 1,2 та 1,3 рази, по формальдегіду на ПСЗ № 3 у 1,3 рази; зменшилися середньомісячні концентрації по пилу в 1,5 рази на ПСЗ № 2, діоксиду сірки в 1,1 рази на ПСЗ № 3, по діоксиду азоту на ПСЗ № 4 в 1,5 рази. Вміст інших домішок залишився майже без змін.

Характеристика погоди липня

Липень в більшості днів характеризувався нестійкими погодними умовами, які формували циклони та їх атмосферні фронти, що сприяло розсіюванню шкідливих домішок в атмосферному повітрі. Лише в другій декаді місяця, під впливом антициклону спостерігалась сонячна, мало вітряна та спекотна погода, створювались умови для накопичення забруднюючих речовин. Індекс забруднення атмосфери представлено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 -. Індекс забруднення атмосфери міста Черкас

Індекс забруднення атмосфери	Місяць
5,69	Лютий
5,6	Квітень
7,03	Травень
6,27	Червень
9,07	Липень

2.3 Вплив забруднюючих речовин на здоров'я людини та біорізноманіття

Основним чинником та критерієм для визначення забруднення атмосферного повітря є норматив якості атмосферного повітря.

Норматив якості атмосферного повітря відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

В Черкаській області обласною санітарно-епідеміологічною станцією проводились вивчення підфакельного розповсюдження шкідливих речовин та визначення вмісту забруднювачів атмосфери на межі санітарно-захисної зони підприємств.

Протягом 2009 року відібрано і досліджено 13609 проб атмосферного повітря, з них в 534 пробі (3,9%) виявлені перевищення граничнодопустимих концентрацій [4].

Перевищення гігієнічних нормативів зафіксовані по оксидам азоту (4%), формальдегіду (11,7%), оксиду вуглецю (5,5%), пилу (4,9%), аміаку (1,8%), фенолу (0,9%). Спостереження за динамікою захворювань органів дихання, серцево-судинними захворюваннями серед населення в Черкаській області здійснює Головне управління здоров'я та медицини катастроф.

У структурі загальної захворюваності населення все більшої уваги набувають хвороби пов'язані із техногенним забрудненням атмосферного повітря.

Зокрема, тривале вдихання окислів азоту спричиняє патологічні зміни легеневої тканини, приводить до кисневого голодування тканин, рефлекторного порушення функції дихання та набряку легень. Захворювання пов'язані зі сполуками до яких входить і формальдегід це токсичне ураження органів дихання: ринофаринголарингіт, ерозія, перфорація носової перетинки, трахеїт, бронхіт, пневмоніт, токсичний фіброзуючий альвеоліт, пневмосклероз тощо [8].

Забруднення повітряного середовища сполуками сірки (сірчистим ангідридом, сірководнем, випарами сірчаної кислоти) викликає підвищення рівня захворюваності серцево-судинними, респіраторними хворобами та бронхіальною астмою. Спалахи алергійних захворювань, астми, особливо у дітей шкільного віку, спостерігається при забрудненні повітря білковим пилом [4].

2.4 Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря

Стан атмосферного повітря по Черкаській області в цілому задовільний. Постійні спостереження за станом атмосферного повітря здійснюються Черкаським обласним центром з гідрометеорології тільки в м.Черкаси. За їх даними в місті спостерігається тенденція зниження середньорічних граничнодопустимих концентрацій (ГДК) по аміаку від 1,25 ГДК в 2008 р. до 1 ГДК в 2009 р., по формальдегіду (Дніпровський мікрорайон міста) від 3 ГДК в 2008 р. до 2,3 ГДК в 2009 р.

Для досягнення встановлених нормативів якості повітря в м.Черкаси Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області зобов'язало підприємства розробити та погодити в установленому порядку заходи по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Виконання запланованих природоохоронних заходів в установлені терміни дозволило б знизити навантаження на атмосферне повітря міста на 422 тонни .

Зокрема на ВАТ "Азот" в результаті реконструкції газопилоочисних установок після гранбашти з встановленням вихрових очищувачів (орієнтовна вартість - 3,5 млн. грн) планувалося в 2009 році скоротити викиди аміаку на 301 т, викидів карбаміду на 116 тонн. На ТОВ "Мареллі" планувалося встановити каталізаторну піч для зменшення викидів формальдегіду на 1,46 тонн в цеху ДСП (орієнтовна вартість - 756 тис.грн). Терміни виконання даного заходу перенесені на 2012 рік.

По Черкаській області в 2009 році на 19 підприємствах планувалося впровадження заходів по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на які передбачалися кошти в кількості 4605 тис.грн.

Незважаючи на важкий економічний та фінансовий стан протягом 2009 року на 13 підприємствах Черкаської області були впроваджені заходи по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в результаті яких викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря скоротилися на 53 тонни. Основними з яких є: