Утворення і боротьба з ерозією ґрунту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Утворення ґрунту

Літосфера - верхня тверда оболонка земної кулі. Найважливішими її частинами є: поверхневий родючий шар, або ґрунт; земні надра (корисні копалини).

ґрунт - особливе природне тіло, що утворилось на материнській породі під виливом природних ґрунтоутворюючих факторів (клімат, рослинність, тваринний світ, рельєф місцевості, геологічний вік території) та діяльності людини.

Ґрунт - це основа виробництва продуктів харчування та кормів, органічної сировини, накопичувач поживних речовин для рослин та води з опадів. Він діє як фільтр, буфер ґрунтових вод, утворює та очищує їх.

Утворення ґрунту - складний і довготривалий процес. Спочатку гірська порода руйнується під виливом води, повітря, температури та живих організмів. Між часточками материнської породи поселяються мікроорганізми і лишайники, результатом їх життєдіяльності є утворення органічної речовини. З часом гірська порода руйнується ще більше, а органічна речовина поступово накопичується. Дуже велику роль у ґрунтотворному процесі відіграють зелені рослини, а також мікроорганізми і тварини, які живуть у ґрунті. Вони збагачують ґрунт на поживні речовини, поліпшують його структуру і водопроникність (Рис. 1).

Рис. 1 - Взаємодія рослинного і ґрунтового середовищ

ґрунт формується дуже повільно. За даними дослідників для утворення шару ґрунту товщиною 2.5 см необхідно 25 років, для шару 17.5-25 см - 100 років, а чорноземи потужністю 90 см сягають віку до 16 тис. років. ґрунт має не тільки видатне економічне, а й біогеоцентричне значення. Ґрунтовий покрив поглинає і нейтралізує багато шкідливих речовин, що забруднюють навколишнє середовище. Він постійно взаємодіє з іншими елементами природи і мас велике значеним в загальному кругообігу речовин. Через ґрунт здійснюється зв'язок літосфери з атмосферою. Під впливом води і вітру ґрунт переміщується у просторі, змінюючи рельєф. Від хімічного складу ґрунту певною мірою може залежати здоров'я людини. Адже нестача або надлишок у ґрунті елементів, важливих для обміну речовин в організмі, може призвести до тих чи інших захворювань. Наприклад, захворювання людей на ендемічний зоб може бути наслідком нестачі в місцевих ґрунтах рухомих форм йоду.

Сучасний стан ґрунтів такий, що він є не стільки природним тілом, скільки продуктом людської діяльності. Шкідливий антропогенний вплив, а також розгул стихій, природних та посилених людиною, завдає ґрунтам величезної, інколи непоправної шкоди. Це, насамперед:

водна і вітрова ерозія;

погіршення ґрунтової структури;

механічне руйнування та ущільнення ґрунту;

постійне збіднення на гумус та поживні речовини;

забруднення ґрунту мінеральними добривами, отрутохімікатами, мастилами та пальним;

перезволоження та засоленість земель.

Причинами зниження продуктивності ґрунтів та погіршення їх властивостей, у тому числі й в Україні є і нераціональне використання земель, надмірна їх експлуатація.

Основними джерелами забруднення ґрунту є:

Житлові будинки та побутові підприємства: у числі забруднюючих речовин переважає побутове сміття, харчові відходи, фекалії, будівельне сміття, відходи опалювальних систем, сміття громадських закладів (лікарень, їдалень, готелів, магазинів тощо).

Промислові підприємства: у твердих і рідких промислових відходах постійно присутні ті речовини, які здатні спричиняти токсичний вплив на живі організми та їх угруповання. Наприклад: у відходах металургійної промисловості наявні солі кольорових та важких металів; машинобудівна промисловість засмічує довкілля ціанідами, сполуками арсену, берилію; при виробництві пластмас та штучних волокон утворюються відходи бензолу та фенолу; метанол, фенол, скипидар; кубові залишки - характерні відходи целюлозно-паперової промисловості.

Теплоенергетика: окрім утворення значних кількостей шлаків при спалюванні кам'яного вугілля в атмосферу потрапляє багато сажі, оксидів сірки, які у кінці-кінців надходять у ґрунт.

Сільське господарство: мінеральні добрива, пестициди, хімічні засоби захисту рослин є джерелами забруднення ґрунту важкими металами (свинець, ртуть, цинк, манган); накопичення важких металів у ґрунті зумовлює зміни його складу і властивостей.

Транспорт: при роботі двигунів внутрішнього згорання інтенсивно виділяються оксиди азоту, свинець, вуглеводні та інші речовини, які осідають на поверхні ґрунту або поглинаються рослинами. Крім того, під час руху автомобільного транспорту на трасах залишаються бензин, мастила, бруд із вмістом токсичних речовин, - все це дощовими потоками змивається в навколишні ґрунти.

Самоочищення ґрунтів практично не відбувається, або відбувається дуже повільно. Токсичні речовини накопичуються, що сприяє поступовим змінам хімічного складу ґрунту, порушенню єдності геохімічного середовища та живих організмів. З ґрунту токсичні речовини можуть надходити до організму рослин, тварин та людей і викликати небажані наслідки.

У ґрунтах накопичуються метали, наприклад, залізо, ртуть, свинець, мідь тощо. Ртуть потрапляє у ґрунт з пестицидами та промисловими відходами. Сумарні неконтрольовані викиди ртуті складають 4-5 тис. т щороку, а з кожної тонни добутого свинцю до 25 кг розсіюється у довкіллі. Значні кількості свинцю викидаються у атмосфері з вихлопними газами автомобілів. У кінцевому результаті сполуки свинцю з опадами потрапляють у ґрунти і водойми. У промислових районах вміст свинцю у ґрунтах у 25-27 разів вищий, ніж у сільськогосподарських. Техногенне надходження в довкілля міді і цинку щорічно складає 35 та 27 кг/км2 відповідно. Підвищений вміст цих металів у ґрунтах веде до уповільненого росту рослин та зниження врожайності.

Значна кількість відходів утворюється при видобуванні та збагаченні корисних копалин. При видобутку кам'яного вугілля пуста порода збер­ігається у териконах, загальне число яких більше 2000, з них більше 700 палаючих, які активно забруднюють атмосферу.

Ерозія ґрунту і заходи боротьби з нею

Ерозія (лат. erosio - роз'їдання) ґрунту - це різноманітні процеси руйнування ґрунту і переміщення продуктів руйнування водою і вітром.

За походженням ерозію поділяють на:

1. Геологічна (природна) - є природним процесом, який відбувається поза впливом людини, під дією вітру і води. У природі існувала зав­жди як нормальний геологічний процес. Швидкість її була приблизно такою самою, як і процесу ґрунтоутворення. Відбувається дуже повільно, не завдає великої шкоди, не знижує родючості ґрунту, запобігти практично неможливо.

2. Прискорена (руйнівна) - є результатом діяльності людей: неправильного ведення землеробства, лісового господарства, будівництво, промисловість, транспорт, прокладання доріг тощо, коли порушується цілісність поверхні ґрунту, її дерновий захист, виникають борозни, канави, а за ними і яр. Проходить швидко.

Боротьба з ерозією ґрунту - дуже важливий процес. Усі заходи боротьби з ерозією ґрунту мають бути спрямовані на те, щоб припинити або зменшити змивання, розмивання і видування ґрунту до розмірів, які б давали змогу відновити стан ґрунтів у процесі природного ґрунтоутворення. Крім того, при розробці та здійсненні системи заходів боротьби з ерозією слід передбачати не тільки припинення ерозійних процесів, а й обов'язкове відновлення родючості еродованих ґрунтів, тобто слід ліквідувати причини ерозії та її наслідки.

Для боротьби з ерозією здійснюють такі протиерозійні заходи:

агротехнічні;

гідротехнічні;

лісомеліоративні;

ґрунтозахисні.

Ефективними заходами боротьби з ерозією ґрунту є:

оранка впоперек схилу,

глибока оранка, обробіток ґрунту культиваторами;

лункування;

оптимальні строки, норми і способи сівби;

безполицевий обробіток ґрунту із залишенням стерні;

вапнування кислих і гіпсування засолених змитих ґрунтів;

мінімальний обробіток ґрунту легкого механічного складу;

впровадження ґрунтозахисних сівозмін з використанням багаторічних трав;

оранку і посів на схилах впоперек схилу;

насадження дерев і кущів на берегах водойм, по краям ярів, лісосмуг;

будівництво гідротехнічних споруд;

закріплення пісків.

Законом України про охорону природного середовища і ресурсів передбачено заходи охорони надр і посилення адміністративної та кри­мінальної відповідальності за забруднення земель і погіршення якості земельних ресурсів.

Основні заходи спрямовані на покращення ґрунтів:

1. Оцінка ґрунтів та їх раціональне використання.

2. Обмеження використання мінеральних добрив.

3. Правильна система землеробства, впровадження сівозміни.

4. Боротьба з ерозією.

5. Покращення властивостей ґрунтів, підвищення їх врожайності.

6. Рекультивація порушених земель.

Список використаної літератури

ґрунт забруднення ерозія

1. Боголюбов С.А. Экология: Юрид. энцикл. слов. Ин-т законодательства. Норма, 2001. - 443 с.

2. Вронский В.А. Екологія: словник Вид. - Ростов н/Д.: Фенікс, 2002. - 573 с.

3. Гирусов Э.В., Новоселов Н.А. Экология и экономика природопользования. М.: Единство. - 2002. - 519 с.

4. Денисов В.В., Гутенев В.В. Экология. - М.: Вуз.кн.2002. - 726 с.

Размещено на Allbest.ru