Забруднення атмосфери

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Реферат з екології

Забруднення атмосфери

проблема забруднення атмосфера

Сучасний стан атмосфери загрожує стати глобальною проблемою для людства. Втрата невідновних видів сировини підвищується, все більше орних земель вибуває з економіки так на них будуються міста і затони. Людині доводитися все більше втручатися в господарство біосфери - тій частині нашій планети, в якій існує життя. Біосфера Землі в наш час піддається наростаючому антропогенному дійству. При цьому можна виділити дещо найістотніших процесів, будь-який з яких не покращує екологічну ситуацію на планеті.

Забруднення атмосфери мають як природний, так і антропогенний характер. Впливати на природні забруднення атмосфери людина не може, але регулювати характер забруднень в результаті власної діяльності людство не тільки може, але і повинно. Необхідно пам'ятати, що в атмосферу попадають як матеріальні забруднювачі (гази, рідини, тверді речовини), так і енергетичні (шум, вібрації, електромагнітне, радіоактивне випромінювання).

Джерелом забруднень атмосфери є практично всі види людської діяльності -- від побутової до виробничої. Встановлено, що найбільший внесок у забруднення атмосфери робить автотранспорт і енергетика, особливо паливна. Розрізняють два вили забруднень атмосфери: загазованість і запиленість.

Загазованість зв'язана з попаданням в атмосферу газів-забруднювачів, серед яких найбільше значення мають чадний Гд.3* вуглекислий газ, оксид сірки (IV), оксиди азоту, сірководень, аміак, метан, фреони.

1. SO₂ (сірчистий газ) -- один з найшкідливіших забруднювачів. Негативно впливає на все живе навіть у концентраціях 1-2 pрm (pрm -- промілле -- частинка на тисячу), а людина відчуває запах тільки при 3-5 ррm. У повітрі окислюється до SO₃ і з водою утворює сірчану кислоту, яка є причиною кислотних дощів, що надзвичайно згубно діють на наші ліси, особливо хвойні.

2. Оксиди азоту -- насамперед NO і NO₂, -- утворюються при згорянні палива при високих температурах. Для людини поріг шкідливості -- 10 pрm NO₂, і 50 pрm NO. При попаданні в грунт утворюють нітрозаміни, які є сильними ракотворчими сполуками (канцерогенами). В повітрі беруть участь в утворенні кислотних дощів.

3. Вуглеводні появляються при переробці та транспортуванні нафти, вугілля. Найменш токсичні аліфатичні вуглеводні, значно шкідливіші -- ароматичні та їх похідні. Велику загрозу для здоров'я становить бензапірен, який, між іншим, утворюється при палінні.

4. СО (чадний газ) -- смертельна отрута для тварин і людей, бо, сполучаючись з гемоглобіном крові, блокує транспорт кисню. Утворюється при неповному спалюванні. Наприклад, якщо перекрити димохід печі, в якій є розжарене вугілля, то може утворитись чадний газ. Утворюється також в автомашинах при непозкому згорянні пального. Небезпечний в закритих приміщеннях. На відкритому повітрі швидко окислюється і перетворюється в СО₂.

Загазованість викликає різноманітні ефекти (парниковий ефект, кислотні дощі, озонові діри).

Запиленість викликають дрібнодисперсні частинки рідких і твердих речовин, що попали в атмосферу, які утворились у результаті як природних процесів (виверження вулканів, пилові бурі), так і промислових (виробництво цементу, муки, кормових дріжджів, неповне згоряння палива). Запиленість є причиною появи різних видів смогу, пилових і димних туманів. Смоги бувають кількох типів. Найбільш вивчений вологий смог. Він властивий для країн з морським кліматом, де дуже часті тумани і висока вологість повітря. За 4 дні від лондонського смогу в 1952 р. загинуло понад 4 тис. чоловік. Сухий або лос-анджелеського типу смог відрізняється від вологого смогу своїми властивостями. Клімат в Лос-Анджелесі (США) сухий, тому смог тут утворює не туман, а синювату димку.

Третій вид смогу -- льодяний смог, або смог аляскінського типу. Він виникає в Арктиці і Субарктиці за низьких температур в антициклоні. Смоги характерні для таких міст, які розміщені в гірських котловинах, де застоюється повітря, наприклад в Лос-Анджелесі, Нью-Йорку, Чікаго, Токіо, Мілані. Американець Луїс Батони у книзі «Чисте небо» писав: «Одне з двох, або люди зроблять так, що в повітрі буде менше диму, або дим зробить так, що на Землі стане менше людей». Смоги викликають ядуху, приступи бронхіальної астми, алергічні захворювання; руйнують споруди і скульптури. Усе вищезгадане засвідчує, наскільки актуальними є питання охорони атмосфери від забруднень.

Стан атмосфери в Україні

Нагадаємо, що Україна лежить на шляху перенесення повітряних мас з Атлантики далеко на схід у центр Євразії. У середньому через її територію щороку проходять 45 циклонів (переважно восени, навесні і взимку) і 35 антициклонів (влітку, ранньої осені і взимку). Практично не буває тривалого застою повітря.

Таким розташуванням пояснюється та обставина, що основні закордонні речовини -- забруднювачі повітря України прибувають до нас із заходу, а сама вона експортує власні викиди насамперед до Росії. За даними експертів, загальний баланс різко негативний. На нашій території залишається 76 500 тонн азоту з його діоксиду (NO2) і близько 40 000 тонн з оксиду (NO). Ми їх отримуємо насамперед з Польщі, Німеччини, Росії, Чехії, Білорусі, Румунії та віддаленіших західних сусідів. Приблизно така сама ситуація зі сполуками сірки, якої на нашій землі залишається приблизно 274 000 тонн щороку. Ланцюжок забруднювачів сіркою такий: Польща, Румунія, Німеччина, Чехія зі Словаччиною, Росія та інші країни.

Та все ж головні забруднювачі повітря є "рідними". Наростання маси викидів відбувалося до середини 80-х років XX ст., коли воно змінилося скороченням (рис. 29). Внаслідок розвалу економічного життя на початку 90-х кількість викидів різко зменшилася. Стало легше дихати, але важче жити.

Рис. 29. Обсяги щорічних промислових і транспортних викидів в Україні

Для допитливих наведемо динаміку змін забруднення повітря основними сполуками (рис. ЗО). Розпочинаючи з 1994 р. обсяг викидів змінювався мало.

Рис. ЗО. Речовинний склад щорічних промислово-транспортних викидів

Основними забруднювачами були і лишаються підприємства енергетики і металургії. На них припадає понад 70 % усіх викидів оксиду азоту, а сполук сірки ще більше -- 82 %. Перспективи на майбутнє невтішні, бо фінансова скрута змусить підприємства шукати якнайдешевше паливо. Для них буде надто дорогим екологічно чистий газ, який доведеться замінити на мазут і низькосортне вугілля. Якщо не буде знайдено коштів на доочищення викидів і не зменшиться обсяг виробництва у згаданих галузях, то годі чекати очищення повітря в промислових містах України.

Вимірювання на території України свідчать, що практично в усіх великих містах постійно чи періодично шкідливі речовини присутні у повітрі у надмірній кількості. На початок 90-х років XX ст. найбільшими викидами у повітря характеризувалися Кривий Ріг (1,15 млн т), Маріуполь (650 тис. т), Запоріжжя, Макіївка, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ (по 350 тис. т), Київ, Донецьк, Керч, Дебальцеве (по 300 тис. т), Комунарськ і Одеса (200 тис. т) та ін. Характерними для наших міст є порівняно високі рівні забруднення специфічними і органічними сполуками: бензопіреном, фенолом, формальдегідом, аміаком та ін. Дію на людину більшості з цих речовин описано в інших книгах (наприклад, у першому підручнику зі списку, що наведений у кінці книги). Тому наголосимо лише на менш відомому бензопірені, забруднення яким повітря в українських промислових містах особливо високе.

Бензопірен (точніше -- бензо(а)пірен) належить до групи поліцик-лічних ароматичних вуглеводнів, які й до втручання людини у довкілля були присутні всюди у невеликих кількостях. Трохи розчиняються у воді (одиниці мкг/л), на порядок вище -- в крові людини. Леткий при кімнатних температурах, але основна його кількість у забрудненому ним повітрі завжди зв'язана з твердими частинками (це стосується і забрудненої води). Дощ суттєво і швидко очищає повітря від цієї речовини, змиваючи її в ґрунт.

Бензопірен утворюється при всіх способах спалювання твердого і рідкого палива, під час практично всіх пожеж, виділяється при виверженнях вулканів, продукується на кожній кухні під час високотемпературної обробки їжі (смаження, копчення тощо). Ця речовина може потрапляти в наш організм всіма можливими способами (не тільки з повітрям, їжею, а й безпосередньо через шкіру). Комісія екс-пертів-медиків зарахувала бензопірен і його "родичів" до групи канцерогенів, пухлиноініціююча дія яких незаперечне (дослідами) доведена для тварин. На основі закону екології про єдність живого його вважають потенційним канцерогеном для людей. Це припущення підтверджується фактом частих випадків виникнення кількох видів раку серед людей, які роками мають справу з середовищами з високою концентрацією бензопірену.

Він не накопичується у м'ясі тварин, а знешкоджується чи виводиться назовні (висновок: м'ясо свиней, яких вирощували на обгорілих шашликах з великим вмістом бензопірену, безпечне і майже чисте). Хоч не миттєво, але розкладається і нейтралізується у ґрунті. У рідинах бензопірен легко знищується обробкою озоном.

Профілактичні заходи абсолютно необхідні для працівників, які щодня мають справу з цією речовиною. А для решти -- вибір: весь час їсти не дуже смачне варене (і трохи зменшити своє "споживання" бензопірену й ризик раку) чи із задоволенням наминати смажене і копчене, втішаючись тим, що рак може виникнути з тисячі інших причин (від пиття надто гарячого чаю аж до дії чорнобильських радіонуклідів).

Размещено на Allbest.ru