Відповідальність в системі гарантій екологічної експертизи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відповідальність в системі гарантій екологічної експертизи

1. Юридична відповідальність за порушення законодавства при здійсненні екологічної експертизи

Поряд з позитивним регулюванням відносин відповідальності в сфері екологічної експертизи важливого значення набирають засоби і методи юридичного призначення, які здатні забезпечити примусове виконання суб'єктами еколого-експертних відносин покладених на них зобов'язань або додержання вимог законодавства. Тобто йдеться про випадки, коли зобов'язані особи (юридичні і фізичні), які беруть участь в еколого-експертному процесі чи на яких покладено обов'язки реалізації висновків екологічної експертизи, ухиляються від виконання встановлених вимог. Так, замовник передає на екологічну експертизу матеріали, обґрунтування яких суперечить законодавству, експертний орган чи формування готує висновки, де порушуються екологічні права, інтереси людини, орган банку відкриває фінансування об'єкта, що пройшов експертизу з негативною підготовкою висновку експертизи, експерт на власний ризик складає екологічно необґрунтований висновок чи його частини або з порушенням строку проведення експертизи тощо.

3 метою попередження наведених та багатьох інших еколого-експертних правопорушень в законодавстві запроваджується юридична відповідальність осіб, винних в їх скоєнні. Така відповідальність встановлюється законодавством за негативну поведінку (дію чи бездіяльність) різних суб'єктів еколого-експертних правовідносин, що стають неадекватними загальнообов'язковому порядку здійснення екологічної експертизи.

Отже, ця форма юридичної відповідальності передбачається комплексом правових норм як загальних, так і спеціальних, що закріплюють юридично значимі несприятливі наслідки у вигляді різноманітних засобів покарання щодо осіб, які не виконують з своєї вини (а в окремих випадках і без вини) і екологічні вимоги на різних стадіях проведення екологічної експертизи.

З цієї точки зору юридична відповідальність за порушення законодавства при здійсненні екологічної експертизи (еколого-експертні правопорушення) може розглядатися як негативна, ретроспективна відповідальність. Вона являє собою сукупність правових норм законодавства, що реалізується при здійсненні екологічної експертизи та тих, що направлені на забезпечення примусового виконання суб'єктами еколого-експертних відносин вимог екологічної експертизи по гарантуванню екологічної безпеки, охороні навколишнього середовища, раціональному використанню і відтворенню природних ресурсів.

Підставою для притягнення до юридичної відповідальності в сфері екологічної експертизи є еколого-експертне правопорушення, тобто винна, протиправна, екологічно небезпечна дія або бездіяльність, що посягає на встановлений порядок у сфері здійснення екологічної експертизи, порушує екологічні права та інтереси людини і вимоги екологічної безпеки. Еколого-експертне правопорушення характеризується екологічною спрямованістю, небезпекою, протиправністю, виною суб'єкта.

Екологічна спрямованість порушення законодавства про екологічну експертизу передбачає, що та чи інша поведінка особи (юридичної і фізичної) характеризується невиконанням вимог екологічної експертизи щодо гарантування екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування при підготовці і обґрунтуванні об'єктів експертизи, їх передачі на експертизу та при її проведенні на різних етапах реалізації об'єктів експертизи, включаючи експлуатацію (застосування, використання). Тобто еколого-експертне правопорушення може мати місце в різних відносинах, пов'язаних із здійсненням екологічної експертизи, якщо при цьому наявне недодержання екологічних вимог діючого законодавства і це може призвести до зміни стану навколишнього середовища, порушення відповідного режиму використання і охорони природних ресурсів чи до ущемлення екологічних прав і інтересів людини, що охороняються законом.

Суттєвого значення при встановленні юридичної відповідальності в цій галузі набирає питання про суб'єкти еколого-експертного правопорушення (юридичну та фізичну особу), її відношення до скоєного вчинку та визначення об'єктивної форми, в якій воно було допущено (дія чи бездіяльність), мотиви, умови та інші фактори (час, стадії реалізації тощо).

Відносини юридичної відповідальності за порушення законодавства при здійсненні екологічної експертизи характеризуються множинністю суб'єктивного складу, тобто правосуб'єктністю юридичних і фізичних осіб, які беруть участь в еколого-експертних відносинах. Найбільш поширеними суб'єктами юридичної відповідальності в цій сфері повинні виступати органи або особи, що здійснюють екологічну експертизу, тобто еколого-експертні установи, організації, підприємства (об'єднання), державні органи, наукові, вищі навчальні заклади, громадські, госпрозрахункові та інші еколого-експертні формування. Такі юридичні і фізичні особи повинні володіти в повній мірі загальною та спеціальною правосуб'єктністю (правоздатністю та дієздатністю).

З аналізу чинного законодавства витікає, що відповідальність може наступати як для колективних (асоціацій, колегій, центрів, органів тощо), так і індивідуальних суб'єктів еколого-експертних відносин. Центральне місце в структурі відповідальності все-таки повинно належати експертам-екологам, хоча це питання в найменшій мірі врегульовано в законодавчому порядку. Експерти практично можуть нести відповідальність перед стороною по договору, за невиконання взятих зобов'язань, перед іншими (третіми) особами, яким з їх вини може спричинятись шкода, а у випадках, передбачених законом, - і без наявності з їх боку вини.

Уже сьогодні потребує правової регламентації питання про межі юридичної відповідальності експерта-еколога при застосуванні обчислювальної техніки та еколого-експертних систем, в тому числі коли він виступає лише як носій експертної інформації (упорядник такої системи). Вважається наприклад, що експерт повинен нести відповідальність за помилки, допущені в автоматизованій експертизі (мається на увазі в криміналістичній експертизі).

Однак є суттєве уточнення стосовно відповідальності експерта-еколога в управлінській експертизі. Перш за все, відповідальність експерта може настати тільки за помилки, допущені внаслідок неправомірних дій. По-друге, суб'єктом юридичної відповідальності може бути колективний та індивідуальний суб'єкт (експерт) залежно від виду юридичної відповідальності та характеру еколого-експертних відносин. По-третє, при майновій відповідальності суб'єктом виступає переважно колективний суб'єкт, і тільки при наявності спеціальних угод на надання експертних послуг обидва ці суб'єкти можуть притягатися до відповідальності солідарно. По-четверте, до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності притягається виключно експерт (керівник експертної комісії, експертного органу тощо) залежно від складу екологічного, дисциплінарного правопорушення, прямо передбаченого в законі чи відповідному кодексі.

Однак тільки наведеними особами сфера суб'єктів юридичної відповідальності не може бути вичерпана, оскільки в еколого-експертних правовідносинах беруть участь і інші юридичні та фізичні особи. Так, суб'єктами юридичної відповідальності можуть бути замовники експертованих об'єктів, підприємства, установи та організації, що розробляють такі об'єкти, конкретні автори проектних чи передпроектних матеріалів. Оскільки в еколого-експертній процедурі можуть брати участь представники громадськості чи проводити експертування в формі публічних слухань, то не виключена можливість притягнення до відповідальності в окремих випадках і вказаних осіб. Це може мати місце, зокрема у випадках, коли сформульовані ними положення будуть взяті за основу висновку екологічної експертизи, реалізація якого в цій частині може призвести до негативних екологічних наслідків. В таких випадках не виключена і солідарна відповідальність, особливо коли це стосується компенсації завданої екологічної шкоди. Разом з тим, до уваги беруть і ту обставину, що ступінь екологічної небезпеки, екологічного ризику і вини кожного із учасників еколого-експертної процедури неоднакова, а тому до них мають застосовуватись неадекватні заходи юридичної відповідальності.

Отже, в практичній діяльності слід чітко виділити охоронювальні еколого-експертні відносини, в яких саме реалізується юридична відповідальність за еколого-експертні правопорушення. Для таких правовідносин характерна полісуб'єктність відповідальності.

Для юридичної відповідальності важливий не тільки сам процес еколого-експертної діяльності, але й характер, якість виконуваної роботи і встановлення ступеня неадекватності реалізуючих функціональних обов'язків суб'єктів вимогам діючого законодавства. Саме невиконання покладених обов'язків чи здійснення еколого-експертної діяльності, що суперечить вимогам законодавства і права при здійсненні екологічної експертизи, є об'єктивним свідченням вчинення еколого-експертного правопорушення.

Слід мати на увазі, що таке правопорушення повинно бути тісно пов'язане з реалізацією екологічної експертизи на будь-якій стадії еколого-експертної процедури. Тільки в такому випадку правопорушення може розглядатися як юридичний факт, що змінює чи породжує нові еколого-експертні правовідносини захисного (охоронювального) змісту. Отже, виключно в наведених ситуаціях правопорушення є підставою виникнення охоронювальних правовідносин, поєднаних з еколого-експертною діяльністю, і свідчать про тісний взаємозв'язок з регулюючими, позитивними еколого-експертними правовідносинами. Отже, це своєрідний місток між двома формами еколого-експертних правовідносин. З зазначених позицій юридична відповідальність, що складає зміст охоронювальних еколого-експертних правовідносин, може розглядатися як гарантія ефективності екологічної експертизи.

Особливістю правоохоронних еколого-експертних відносин є той факт, що зміст цих відносин наповнюється правами і обов'язками органів, які забезпечують реалізацію юридичної відповідальності суб'єктів, що вчинили еколого-експертне правопорушення.

Викладене дає підставу для висновку, що матеріально-правову основу цього виду відповідальності складає законодавство про екологічну експертизу, в якому питання юридичної відповідальності ще не знайшли повної завершеності. Характер відносин відповідальності за порушення законодавства про екологічну експертизу зумовлює доцільність правового врегулювання всіх можливих видів еколого-експертних правопорушень, визначення кваліфікованих ознак і критеріїв розмежуваня заходів державного впливу та особливостей застосування видів юридичної відповідальності з тим, щоб склад конкретних еколого-експертних правопорушень і юридичні стягнення та санкції закріпити в спеціальному законодавстві (адміністративному, кримінальному, цивільному, законодавстві про працю в частині застосування дисциплінарної відповідальності), беручи до уваги, що з точки зору системи права методи цих галузей законодавства є міждисциплінарними і універсальними по забезпеченню охоронювальних правовідносин.

2. Види відповідальності за правопорушення в галузі екологічної експертизи

Залежно від характеру допущених порушень законодавства про екологічну експертизу, їх екологічної і суспільної небезпеки, засобів державного впливу, що застосовуються до винних осіб (дисциплінарних та адміністративних стягнень, кримінального покарання, компенсації шкоди тощо) можна виділити найбільш поширені види відповідальності за правопорушення в галузі екологічної експертизи (еколого-експертні правопорушення).

Слід зазначити, що в чинному законодавстві відсутні правові норми, які б передбачали, як спеціальних суб'єктів юридичної відповідальності експертів, експертних органів чи формувань, інших учасників еколого-експертних відносин. Тому за порушення законодавства, що можуть ними допускатись в сфері екологічної експертизи, повинні застосовуватись загальні норми права, відповідно до яких суб'єкти цих відносин притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та майнової відповідальності.

Центральне місце в еколого-експертних відносинах належить експертам, експертним органам та формуванням, і питання юридичної відповідальності доцільно висвітлювати стосовно саме цих юридичних та фізичних осіб. При цьому, звичайно, бажано нагадати, що суб'єктами дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності по чинному законодавству визначаються виключно фізичні особи. Тому до юридичної відповідальності в сфері екологічної експертизи за порушення з ознаками дисциплінарних та адміністративних проступків, кримінальних злочинів можуть притягатися експерти чи відповідні службові особи еколого-експертних органів і формувань.

У випадках завдання шкоди охоронюваним екологічним правам і інтересам людини, навколишньому середовищу чи майну юридичних і фізичних осіб в передбачених законом випадках до відповідальності можуть притягатися експертні органи та формування, інші юридичні особи еколого-експертних відносин.

Особливості кожного виду відповідальності за еколого-експертні правопорушення та сферу їх застосування доцільно розглянути на основі більш детального аналізу дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та майнової відповідальності.

Дисциплінарна відповідальність в галузі екологічної експертизи може мати місце за умови, коли суб'єкти еколого-експертних відносин допускають порушення встановленого порядку, пов'язаного з дисципліною еколого-експертного процесу. Скажімо, спеціалісти, що виконують функції експертів, порушують дисципліну в процесі реалізації цих функцій, тобто не виконують чи виконують неналежним чином покладені на них еколого-експертні обов'язки. Відомо, наприклад, що еколого-експертні органи розробляють спеціальні документи про порядок проведення екологічної експертизи чи розробляють і встановлюють порядок пред'явлення об'єктів експертизи, їх розгляд на різних стадіях, включаючи підготовку кінцевого рішення, тобто висновку екологічної експертизи. Такий порядок узгоджує відповідні дії експертного органу, його окремих ланок по вивченню, аналізу і оцінці окремих елементів експертованого об'єкта, що сприяє прийняттю обґрунтованих і виважених експертних висновків. Тому порушення такого порядку з боку окремих експертів або їх групи, керівників еколого-експертних підрозділів чи спеціально створюваних комісій може бути підставою для притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, дисциплінарна відповідальність для такої категорії еколого-експертних працівників має застосовуватися при неодмінному додержанні встановлених законом умов. Йдеться перш за все про те, щоб еколого-експертна діяльність цих суб'єктів була протиправною, тобто порушувала приписи чинного законодавства саме при виконанні еколого-експертних функцій чи характеризується зволіканням сумлінного виконання еколого-експертних повноважень, а в окремих випадках навіть невиконанням чи неналежним виконанням прямих службових обов'язків по проведеню екологічної експертизи.

Наприклад, нормативно-правовим порядком передбачено перелік матеріалів та документів, що мають передаватися на екологічну експертизу, вимоги щодо їх юридичного оформлення, встановлено строки для проведення експертизи. Але в процесі виконання своїх обов'язків службові особи чи експерти допускають їх порушення, зневажливо і поверхово розглядають передані для експертизи матеріали. Однак не виключається і інша ситуація, коли, скажімо, експерти чи керівники відповідних підрозділів беруть на себе виконання еколого-експертних функцій, що не відноситься до їх повноважень. У типових випадках мають місце порушення порядку приймання на екологічну експертизу матеріалів, визначених для проведення з дозволу вищестоящого державного еколого-експертного органу. Цьому в якійсь мірі «сприяють» факти нечіткості, невизначеності законодавства. Так, якщо об'єкти, які підлягають експертизі, зафіксовано в одному з методичних документів, передбачають незначний вплив на стан навколишнього середовища, то право проведення екологічної експертизи і видачі експертного висновку надається з дозволу вищестоящого органу еколого-експертним підрозділам обласного, іншого місцевого рівня. Зрозуміло, що формулювання «незначний вплив на навколишнє середовище» не має чітких критеріїв розмежування з впливом, який є чи має бути значним. Однак невиконання вимоги навіть у цьому випадку щодо одержання згоди на проведення екологічної експертизи по такому об'єкту (чи їх групі) є свідченням порушення встановленого порядку, дисципліни реалізації еколого-експертних функцій.

Для настання дисциплінарної відповідальності необхідно також, щоб експерти, в тому числі керівники еколого-експертних органів чи окремих підрозділів, комісій, груп тощо, були обов'язково винними відповідно у формі наміру або необережності. Мається на увазі, що виконання еколого-експертних обов'язків експертами здійснюється без особливої уваги, старанності, безініціативно з наміром такого виконання чи усвідомленого, зневажливого ставлення до проведення окремих дій або уникнення від виконання активної еколого-експертної діяльності та інших повноважень в еколого-експертній процедурі. Наприклад, автори експертованого об'єкта ухиляються від подання додаткових розрахунків, матеріалів, роз'яснень, незважаючи на систематичні запити еколого-експертних органів. В свою чергу прийняття експертом на екологічну експертизу некомплектних, юридично неправильно оформлених матеріалів, ігнорування ним при проведенні експертизи необхідності виїхати на місце реалізації експертованого об'єкта для проведення натурних обстежень, посилання при підготовці висновку екологічної експертизи на непровірені, неточні розрахунки, відомості чи сумнівні обґрунтування також слід розглядати як винні дії. Виною необхідно визнавати також відмову від реалізації експертом покладених на нього повноважень, проведення конкретних експертиз, участі в колегіальних, дорадчих органах без поважних на те причин, які б об'єктивно не сприяли їх виконанню (хвороба, стихійне лихо, аварія чи катастрофа тощо.)

Проте проведення екологічної експертизи на низькому професійному рівні внаслідок недостатньої кваліфікації, відповідного професійного досвіду, відсутності необхідної інформаційної бази, автоматизованої експертної системи для перевірки екологічної обґрунтованості об'єкта експертизи або його окремих елементів, неможливості виконання еколого-експертного обов'язку через фізичні вади, психічні страждання і афекти не можуть розглядатися як порушення дисципліни еколого-експертної діяльності, оскільки об'єктивно відсутня вина такої особи. Такі факти можуть бути притаманні й іншим суб'єктам еколого-експертних відносин, за невиконання яких вони також не можуть визнаватися винними.

Обов'язковою умовою для притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності є невиконання чи неналежне виконання саме еколого-експертного обов'язку, тобто вимог, що ставляться перед експертом чи іншими суб'єктами еколого-експертних відносин, які складають коло його службових професійних обов'язків, що витікають із змісту трудового договору. Тому вчинення службового, професійного правопорушення може мати місце в тих організаційних структурах, в яких відносини експерта, спеціалістів з експертним органом, формуванням, інших структурних підрозділів, що беруть участь в експертизі, будується на основі трудового договору. Виходячи з цього немає підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності експертів, інших спеціалістів, якщо їх відносини з відповідними структурами основані на умовах інших угод, що допускаються законодавством (виконання еколого-експертних послуг згідно з договором підряду тощо).

Не може вважатися порушенням дисципліни праці невиконання разових та інших доручень суб'єктами експертних відносин, що не витікають із змісту трудового договору чи виконуваних особами еколого-експертних функцій. Зокрема, навряд чи можна визнавати таким правопорушенням невиконання експертом доручень керівника, які не входять в коло його еколого-експертних повноважень (експедиційних, посередницьких, технічних функцій тощо).

Практичний інтерес являє питання про те, чи має значення місце вчинення такого проступку в еколого-експертних відносинах. Йдеться про випадки, коли, наприклад, експерт направляється у відрядження для проведення екологічної експертизи і легковажно ставиться до виконання своїх функціональних обов'язків. В такій ситуації експерт буде підлягати дисциплінарній відповідальності за умови, що розпорядження про таке відрядження передбачатиме саме виконання еколого-експертних функцій по об'єктах, які проходять екологічну експертизу (наприклад, для ознайомлення з екологічною обстановкою регіону реалізації експертованого об'єкта, додаткового вивчення інших природних умов, проведення натурних обстежень тощо).

Однак в практиці непоодинокі випадки, коли експерт відряджається у розпорядження вищестоящого еколого-експертного органу чи іншого формування для проведення комплексних експертиз. Згідно з законодавством експерт повинен повністю виконувати вимоги режиму роботи в цій організації чи установі. А тому коли він допускає ті чи інші дисциплінарні порушення, пов'язані з недодержанням встановлених норм чи невиконанням своїх професійних обов'язків, то підлягає такій відповідальності, але з тією різницею, що накладення дисциплінарного стягнення буде провадитись цією організацією, тобто органом, уповноваженим на притягнення до дисциплінарної відповідальності.

До дисциплінарної відповідальності суб'єкти еколого-експертних відносин можуть притягатися за скоєння дисциплінарних проступків на основі положень, закріплених в правилах внутрішнього розпорядку відповідного експертного органу чи формування, інших організацій, установ чи підприємств. Доречно зазначити, що з прийняттям Закону про порядок вирішення індивідуальних трудових спорів, змін та доповнень, що вносяться в законодавчі акти про працю, запроваджується єдиний порядок розгляду трудових спорів для всіх робітників незалежно від службового стану, а у зв'язку з цим спростовується порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності службових осіб експертних органів і формувань в порядку підлеглості.

За порушення вимог дисципліни при здійсненні екологічної експертизи до винних осіб можуть застосовуватись такі види дисциплінарних стягнень, як догана, звільнення з посади.

Дисциплінарне стягнення на експертів та інших суб'єктів еколого-експертних відносин за вчинення дисциплінарного проступку накладається органом, що має право прийому, вибору, затвердження та призначення на посаду цих осіб.

Звільнення експертів та інших суб'єктів еколого-експертної діяльності як захід дисциплінарного стягнення за порушення правил внутрішнього розпорядку в зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням свого професійного обов'язку може за загальним правилом мати місце тільки при умові одержання згоди з боку відповідного професійного органу.

Зокрема, звільнення з ініціативи адміністрації може застосовуватись за систематичне невиконання без поважних причин еколого-експертних обов'язків, інших обов'язків учасників екологічної експертизи, покладених на них трудовим договором або правилами трудового розпорядку, якщо до них вже застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. При цьому громадські стягнення накладаються, як правило, трудовими колективами, громадськими об'єднаннями і товариськими судами.

Звільнення від посади як захід дисциплінарного стягнення може застосовуватись за прогул, в тому числі за відсутність експертів та інших осіб на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, а також за появу на роботі в стані сп'яніння, в тому числі наркотичного чи токсичного.

Дисциплінарне стягнення у формі звільнення від посади не допускається застосовувати до експертів, керівників еколого-експертних органів і формувань, інших суб'єктів еколого-експертного процесу на період їх тимчасової непрацездатності, а також коли вони перебувають в річній та додаткових відпустках.

Бажано пам'ятати, що порушення трудової дисципліни є підставою для застосування тільки одного дисциплінарного стягнення з урахуванням тяжкості скоєного проступку і завданої ним шкоди, обставин, за яких його вчинено, і оцінки еколого-експертної діяльності, що передувала еколого-експертному правопорушенню. Дисциплінарне стягнення оголошують в наказі чи розпорядженні органу. При цьому адміністрації надано право замість застосування дисциплінарного стягнення передати це питання для розгляду трудового колективу, товариського суду чи громадської організації.

Встановлено, що оскарження дисциплінарного стягнення (крім звільнення) проводиться попередньо в комісії по розгляду трудового спору, а при недосягненні в ній згоди чи при незгоді експерта та іншого суб'єкта цих відносин з прийнятим рішенням йому гарантується право в десятиденний строк.

Згідно з чинним законодавством дисциплінарне стягнення має юридичну силу протягом одного року. При сумлінній еколого-експертій діяльності дисциплінарне стягнення може бути зняте відповідним органом (службовою особою) і достроково на основі спеціально прийнятого наказу чи розпорядження. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення експерт чи інший суб'єкт не буде вдруге підданий дисциплінарному стягненню за іншу провину, то вважається, що він немає вказаного стягнення.

Викладені загальні положення притягнення суб'єктів еколого-експертних відносин до дисциплінарної відповідальності не виключають доцільності вдосконалення правового регулювання стосовно особливостей дисципліни в еколого-експертній діяльності. Треба враховувати, що така діяльність міцно пов'язана з високим ступенем екологічного ризику. Тому еколого-експертна оцінка має не тільки організаційні, економічні, правові, але й прямі соціальні та екологічні наслідки. А це потребує сумлінності і усвідомленої дисциплінованості експертів, що дають таку оцінку в формі висновку екологічної експертизи. З цього погляду доречно вести мову про необхідність розробки спеціального акта про дисципліну експертів (спеціалістів) еколого-експертних органів.

Гарантією прав експертів від незаконного застосування дисциплінарних стягнень мають стати норми про судовий порядок їх оскарження.

Адміністративна відповідальність за правопорушення в сфері екологічної експертизи в загальних рисах передбачається в Законі України про охорону навколишнього природного середовища. Підставою для притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності згідно з чинним законодавством має бути адміністративне правопорушення (проступок) в галузі екологічної експертизи. Адміністративним правопорушенням в означеній сфері слід признавати винну (навмисну чи необережну), протиправну дію або бездіяльність, що посягає на встановлений в сфері здійснення екологічної експертизи порядок чи порушує при цьому екологічні права-та інтереси людини і вимоги екологічної безпеки, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Закон про охорону навколишнього природного середовища виділяє спеціальні види правопорушень в галузі екологічної експертизи, за вчинення яких можлива адміністративна відповідальність: порушення вимог законодавства при проведенні екологічної експертизи, невиконання вимог державної екологічної експертизи, фінансування, будівництво і впровадження у виробництво нової технології і устаткування без позитивного висновку державної екологічної експертизи та подання завідомо хибного експертного висновку.

Проте склад цих правопорушень поки що не визначено. А це, як відомо, має суттєве значення для притягнення винних до адміністративної відповідальності, оскільки склад адміністративного правопорушення має саме визначити норму, в якій будуть сформульовані всі ознаки, які вказують на антисоціальний характер проступку і визначають види адміністративних стягнень за їх вчинення.

Не виключено застосування адміністративної відповідальності за здійснення деяких правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління. Зокрема, самовільне проведення екологічної експертизи всупереч вимогам встановленого законом порядку, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи громадським організаціям, може кваліфікуватись як самоправство і передбачати застосування до експертів штрафу або накладення штрафу на службових осіб експертних органів чи формувань. До експертів при цьому може застосовуватись і попередження.

Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідеміологічних правил і норм при проведенні екологічної експертизи тягне накладення штрафу.

відповідальність екологічний експертиза правопорушення

Література

1. Баб'як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2000.

2. Дмитренко І.А. Екологічне право України. Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2001.

3. Екологічна експертиза: Право і практика / За ред. Андрейцева В.І., Пустовойта М.А. - К.: Урожай, 1992. - 208 с.

4. Екологія і закон: Екологічне законодавство України. У 2-х книгах / За ред. Андрейцева В.І. - К.: Юрінком, 1997.

5. Ільніцька Н.В. Основи екологічного права. - Львів, 1997.

6. Краснова М.В., Позняк Е.В. Правове забезпечення екологічної безпеки: роль науково-правового фактору. // Право України. -2000, - №3.

7. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення / А.Б. Качинський. - К.:НІСД, 2001. - 312 с.

8. Малишко М.І. Основи екологічного права України. - К.: МАУП, 1999

Размещено на Allbest.ru