Державна екологічна експертиза

Размещено на http://www.allbest.ru/

7

ДЕРЖАВНА ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Ведучою формою в системі оцінки екологічного впливу різних об'єктів є державна екологічна експертиза. Це зумовлено юридичною природою цієї форми експертизи як обов'язкової стадії будь-якого процесу -- законотворчого, інвестиційного, управлінського, господарського та іншої діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього середовища та здоров'я населення.

Державна екологічна експертиза як функція управління в галузі екології була запроваджена в сімдесятих роках і одержала прискорений розвиток та нормативне закріплення з прийняттям постанови від 3 липня 1985 р. «Про додержання вимог законодавства про охорону природи і раціональне використання природних ресурсів», інших нормативних актів.

Державна екологічна експертиза повинна забезпечити повноту і правильність оцінки впливу господарської діяльності на навколишнє середовище, достатність пропонованих заходів то раціональному використанню природних ресурсів, збереженая якості навколишнього середовища, гарантувати населенню право на навколишнє середовище, сприятливе і безпечне для здоров'я і умов проживання, забезпечити збереження екологічної рівноваги, генофонд і різноманітність живої природи в інтересах (оздоровчих, рекреаційних, естетичних, виховних тощо) людини. При проведенні державної екологічної експертизи бажано враховувати, що право людини на сприятливе (безпечне) природне середовище належить до категорії абсолютних прав. Всі правомочності в цій сфері належать виключно людині, а тому обов'язком всіх інших осіб є утримання від його порушення. Саме з цих позицій державна екологічна експертиза здатна зменшити або зовсім виключити можливість будь-якого впливу на навколишнє середовище експертованого об'єкта.

Державна екологічна експертиза повинна виходити з того, що на її дослідження, аналіз і експертну оцінку передаються екологічно небезпечні об'єкти, тобто здатні негативно впливати на якість навколишнього середовища, здоров'я і життя людей, режим використання природних ресурсів. Інакше кажучи, державній екологічній експертизі слід піддавати такі види наміченої діяльності, що грунтується на ризику екологічної небезпеки, а отже, спроможна в будь-який час з великим ступенем вірогідності призвести до складних екологічних наслідків, пов;язаних з пошкодженням чи спотворенням екосистеми, природних ландшафтів і комплексів, виведенням з обігу природних ресурсів чи настанням складних патологічних або генетичних афектів.

Тому перш за все на державну екологічну експертизу мають передаватися прогнозні та передпроектні матеріали, зокрема, генеральні схеми розвитку і розміщення продуктивних сил держави і галузей народного господарства, а також проекти концепцій, комплексних програм, планів соціально-економічного розвитку, територіальних комплексних схем охорони природи, інших передпланових та передпроектних матеріалів, проекти схем і проектів районного планування, генеральних планів населених пунктів та курортів, іншої проектно-планувальної документації.

Безперечно, що обов'язково експертному аналізу і оцінці повинні підлягати матеріали, пов'язані з розміщенням особливо екологічно небезпечних видів господарської та іншої діяльності. Еколого-експертним органам, що проводять державну екологічну експертизу, слід пам'ятати, що до екологічно небезпечних видів господарської діяльності віднесено об'єкти атомної промисловості і енергетики, біохімічного, біотехнічного і фармацевтичного виробництва, нафтохімії, нафтопереробки, хімічної промисловості, металургії, мікроелектронної промисловості та об'єкти, пов'язані з обробкою, транспортуванням, зберіганням і захороненням небезпечних промислових відходів, виробництвом і застосуванням мінеральних добрив, пестицидів, вибухових речовин і ракетного палива тощо.

До таких об'єктів можна віднести види діяльності по виробництву електроенергії на основі органічного палива, виробництву азбесту, скла, цементу, целюлози, зберіганню і транспортуванню паливних, токсичних, вибухонебезпечних речовин, включаючи матеріали, що створюють отруйні продукти горіння і порохові вибухи, а також дослідної діяльності, в процесі якої використовуються у великих кількостях токсичні речовини, природні і штучні синтезовані організми, бактерії та віруси.

Державній екологічній експертизі підлягають техніко-економічні обгрунтування і розрахунки, проекти на будівництво і реконструкцію (розширення, технічне переозброєння) підприємств та інших об'єктів, що можуть негативно впливати на стан навколишнього середовища, режим використання природних ресурсів, здоров'я та життя людей, а також матеріали на створення нової техніки, технології, матеріалів, речовин і продукції, у тому числі і тих, що закуповуються за кордонам.

Вважається за необхідне, щоб державній екологічній експертизі піддавались попередньо проекти законодавчих, нормативних актів та іншої нормативно-правової, інструктивно-методичної та нормативно-технічної документації, які регламентують здійснення управлінської, господарчої та інших видів діяльності, які можуть негативно впливати на стан навколишнього середовища, порушувати норми екологічної безпеки і раціонального природокористування.

Державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічно небезпечні діючі об'єкти і комплекси, інші матеріали, речовини, продукція, рішення, системи і об'єкти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки, негативного впливу на навколишнє природне середовище чи появи небезпеки для здоров'я людей.

Можуть підлягати комплексній екологічній експертизі матеріали на розробку нової продукції, що повинна використовуватися в межах України, та при розробці документації на її застосування відповідними організаціями чи установами.

До пред'явлення об'єктів на державну екологічну експертизу їх попередньо узгоджують із заінтересованими підприємствами, організаціями, установами, власниками та природокорис-тувачами природних ресурсів, з органами санітарно-гігієнічного та іншого спеціалізованого державного контролю.

Юридичні та фізичні особи, уповноважені на передачу , (пред'явлення) відповідних об'єктів на державну екологічну експертизу, зобов'язані забезпечити гласність і врахування громадської думки стосовно наміченої діяльності, організувати і фінансувати проведення необхідних наукових досліджень, пошукових робіт, експертних оцінок, гарантувати їх реалізацію та нести відповідальність за наукову обгрунтованість, комплексність, повноту і достовірність попередньої оцінки впливу на навколишнє середовище чи об'єктивність попередньої відомчої чи незалежної екологічної експертизи (громадської, наукової, госпрозрахункової тощо), що формулюються у висновках екологічно наміченої діяльності (висновках впливу на навколишнє середовище).

Тому замовник і організація, що розробляла відповідну документацію, інші заінтересовані особи (фізичні і юридичні) зобов'язані при пред'явленні чи передачі об'єктів на дослідження державної екологічної експертизи забезпечити також комплектність необхідної документації, яка сприятиме всебічному і об'єктивному аналізу і експертній оцінці. Зокрема, можуть вимагатися документи місцевих органів державного управління і влади про умови користування природними ресурсами, про характер дозволів, виданих на ведення господарської діяльності, володіння та користування окремими природними ресурсами, інша інформація про стан навколишнього середовища та захворюваності населення від забруднень навколишнього середовища та його впливу на здоров'я людей.

При необхідності органи державної екологічної експертизи мають право вимагати дані про результати обговорення оцінки впливу господарської діяльності, що намічається, на навколишнє середовище та здоров'я людей з населенням відповідного регіону чи представниками громадськості. У випадках проведення повторної державної екологічної експертизи повинні надаватися для розгляду висновки первинних експертиз та їх оцінки органами державної експертизи та органами, уповноваженими затверджувати такі висновки і приймати остаточні рішення.

Коли проводиться державна екологічна експертиза техніко-економічних обгрунтувань чи підрахунків і проектів будівництва (реконструкції, розширення, технічного переоснащення) народногосподарських об'єктів, то обов'язково пред'являють висновки відомчої чи незалежної госпрозрахункової екологічної експертизи.

Відповідні вимоги ставляться стосовно проведення державної екологічної експертизи документації на створення нової техніки, технології, матеріалів і речовин. В цьому випадку замовник зобов'язаний представити технічне завдання на розробку, проект технічних умов або проект стандарту (змін стандарту) на продукцію, що розробляється, карти технічного рівня і якості, проекту нррмативно-технічного документа по його експлуатації (інструкції, технологічної інструкції, карти тощо), інших матеріалів (протоколів, довідок, звітів), що характеризують об'єкт щодо попередніх досліджень, випробувань, включаючи оцінку впливу на навколишнє середовище, довідку про перспективи випуску продукції, а також висновки відомчої (галузевої) чи міжвідомчої госпрозрахункової екологічної експертизи.

Якщо для проведення державної екологічної експертизи знадобиться і інша документація, то замовник чи відповідна організація, що розробляє ці матеріали, зобов'язані надати додатково таку документацію на вимогу еколого-експертного органу держави, на який покладено проведення цієї експертизи. Разом з тим, вказані особи повинні забезпечити фінансування і проведення науково-дослідних та пошукових робіт, необхідність проведення яких встановлено в процесі проведення державної екологічної експертизи.

Державна екологічна експертиза може проводитися безпосередньо спеціалістами експертних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища або за допомогою експертних комісій, до складу яких входять вчені, спеціалісти і представники громадськості. Наприклад, державна екологічна експертиза в системі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України здійснюється спеціалістами Головного управління державної екологічної експертизи. З цією метою в зазначеному управлінні створено декілька відділів, зокрема відділ експертизи схем розміщення продуктивних сил, відділ комплексної екологічної експертизи та сектор експертизи розробок нової техніки, технології і речовин.

Державна екологічна експертиза проводиться також обласними, Київським та Севастопольським міськими природоохоронними органами, в складі яких утворено відповідні відділи чи інші підрозділи. На них, зокрема, покладається проведення державної екологічної експертизи проектів комплексних планів економічного і соціального розвитку областей, міст, районів, проектів і схем районного планування приміських зон, генеральних планів і проектів детального планування і забудови міст та інших населених пунктів, територіальних комплексних схем охорони природи областей, міст і районів, техніко-економічних обгрунтувань (розрахунків) і проектів на будівництво (реконструкцію, розширення) підприємств. Слід однак зазначити, що є деякі особливості з точки зору суб'єктного та об'єктного складу державної екологічної експертизи, що проводяться в інших суверенних державах. екологічна експертиза

Аналіз діяльності еколого-експертних органів та практики проведення ними державної екологічної експертизи дозволяє узагальнено сформулювати їх еколого-експертні функції, права і обов'язки, показати відмінності, що мають місце в здійсненні деяких державних екологічних експертиз.

Відповідно до поставлених завдань державні еколого-експертні органи організують і проводять державну екологічну експертизу, розробляють методичні матеріали щодо проведення екологічної експертизи, здійснюють методичне керівництво і допомогу нижчестоящим експертним органам при проведенні ними експертизи, проводять контроль за виконанням міністерствами, відомствами, організаціями, установами і підприємствами висновків державної експертизи та вимог законодавства стосовно порядку проведення експертизи, проводять аналіз і узагальнення результатів державної екологічної експертизи з метою вдосконалення еколого-експертної діяльності, вивчають і запроваджують передові форми і методи еколого-експертної діяльності, проводять та беруть участь у роботі конференцій, семінарів, нарад, шкіл передового досвіду по екологічній експертизі, готують і направляють замовнику, іншим заінтересованим особам висновки державної екологічної експертизи, в яких дано оцінку екологічного обгрунтування експертованих об'єктів.

Важливе значення для ефективного проведення державної екологічної експертизи має питання про сукупність прав, якими наділені еколого-експертні органи. При цьому слід зазначити, що ці права неоднакові. Мається на увазі, що нормативні акти, які визначають статус органів державної екологічної експертизи, по-різному підходять до регламентації цього питання. Крім того, обсяг прав в значній мірі залежить від рівня органу, на який покладається проведення державної екологічної експертизи (обласного, республіканського підпорядкування тощо).

До таких прав можна віднести: вимоги від міністерств і відомств, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування надавати органам державної екологічної експертизи на розгляд будь-які матеріали, що необхідні для організації і проведення експертизи, затверджувати в установленому порядку відповідні нормативно-методичні документи, які регламентують особливості проведення окремих експертиз, давати методичні рекомендації та роз'яснення нижчестоящим експертним органам з приводу проведення експертиз, удосконалювати форми і методи еколого-експертної діяльності, залучати в необхідних випадках для проведення еколого-експертної оцінки інші підрозділи та спеціалістів природоохоронних органів, провідних вчених, висококваліфікованих спеціалістів у складі спеціально створюваних еколого-експертних комісій. Експертні формування вправі проводити державну екологічну експертизу в порядку вибіркового контролю, ставити в підготовлюваних висновках необхідні умови для забезпечення ефективного захисту навколишнього середовища від забруднення, комплексного і найбільш раціонального використання природних ресурсів, організовувати та проводити семінари, конференції, наради по вдосконаленню практики державної екологічної експертизи, готувати за результатами дослідження висновки екологічної експертизи, ставити питання перед органами банку про заборону чи зупинення фінансування будівництва (реконструкції, розширення) народногосподарських об'єктів, що здійснюється з порушенням вимог, передбачених висновками державної екологічної експертизи, або порядку її проведення.

До спеціальних прав органів державної екологічної експертизи, що передбачаються деякими нормативними актами, які приймаються органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища, слід додати: контроль за освоєнням державних капітальних вкладень, що виділяються міністерствами і відомствами на будівництво природоохоронних об'єктів, заслуховування керівників експертних служб міністерств і відомств про додержання екологічного законодавства при проведенні ними відомчої експертизи, а також керівників наукових і проектно-конструкторських організацій про відповідність розроблюваних ними матеріалів вимогам екологічних норм, нормативів, правил і стандартів, внесення керівниками міністерств і відомств, наукових, проектно-конструкторських установ і організацій пропозицій про звільнення в установленому порядку від посад осіб, що грубо порушують законодавство про охорону навколишнього середовища при проведенні експертиз, при розробці проектних матеріалів, а також передають в органи прокуратури матеріали і справи на таких осіб для притягнення їх до юридичної відповідальності.

Особливістю встановлюваних прав державних органів екологічної експертизи є те, що цим органам надається можливість розглядати розбіжності, що виникають між нижчестоящими еколого-експертними органами та організаціями, що розробляли відповідну документацію, іншими заінтересованими особами з приводу проведення експертизи, а також при проведенні відомчої експертизи стосовно правильності вирішення питання охорони природи, раціонального використання природних ресурсів і приймати остаточні рішення щодо врегулювання розбіжностей між цими експертними органами та заінтересованими підприємствами, установами, організаціями.

Органи державної екологічної експертизи можуть наділятися правом затверджувати норми гранично допустимих і тимчасово погоджених викидів і скидів забруднюючих речовин та стічних вод в навколишнє середовище, укладати угоди із спеціалістами, що залучаються для участі в комісії по проведенню експертизи, та підприємствами, організаціями, установами, заінтересованими в передачі об'єктів на державну екологічну експертизу, видавати таким підприємствам, організаціям, установам на їх запити необхідну інформацію з приводу порядку проведення експертизи, підготовки та видачі її висновків.

Передбачається право органів державної екологічної експертизи проводити методичні інспекції і перевірки виробничої, дослідної еколого-експертної діяльності нижчестоящих експертних органів, давати оцінку результатам їх роботи, рекомендувати форми поліпшення еколого-експертної діяльності при проведенні державних екологічних експертиз.

Поряд з викладеним органи державної екологічної експертизи мають право створювати і формувати експертні ради, міжвідомчі комісії і еколого-експертні групи для проведення Державної екологічної експертизи значних науково-технічних розробок.

Практика державної екологічної експертизи виробила дві форми дорадчих органів -- технічні ради державних еколого-експертних органів та ради Державної екологічної експертизи, або експертні ради. Технічні ради зосереджують керівників державних еколого-експертних органів та провідних спеціалістів для розгляду оперативно-виробничої, науково-методичної діяльності експертних органів, вдосконалення пошукових, експертних робіт та методів контролю за їх якістю, заслуховування звітів керівників еколого-експертних підрозділів про додержання природоохоронного законодавства при проведенні експертизи, а також керівників експертних органів міністерств і відомств з приводу якості здійснюваної ними експертизи та керівників наукових, проектно-конструкторських організацій про відповідність розроблюваних ними матеріалів вимогам екологічних норм та стандартів.

На технічних радах можуть розглядатися результати експертизи, що проводиться державними органами в галузі екології, та наукових розробок, підготовки нормативно-правової, інструктивно-методичної, нормативно-технічної документації з питань екологічного нормування, проектування та державної екологічної експертизи. Технічні ради приймають рішення, які оформляються відповідними протоколами. Контроль за реалізацією цих рішень здійснює секретар технічної ради. Очолює технічну раду керівник еколого-експертного органу.

Рада державної екдлогічної експертизи, чи експертна рада, створюється як дорадчий орган для розгляду особливо важливих і значних проблем природокористування і охорони навколишнього середовища, оцінки висновків екологічної експертизи по проектах господарської діяльності, підготовки пропозицій по результатах розгляду висновків екологічної експертизи, обговорення кандидатур експертів для участі в проведенні екологічної експертизи.

На ради державної екологічної експертизи покладаються завдання підготовки рекомендацій щодо екологічного обгрунтування прийнятих рішень в експертованих об'єктах, оцінки достатності технічних рішень і заходів попередження можливих аварійних ситуацій та ліквідації наслідків їх негативного впливу на стан навколишнього середовища, розгляду, розбіжностей між еколого-експертними органами і міністерствами, відомствами, підприємствами, організаціями, установами з питань охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів в процесі прийняття відповідних рішень. Ради приймають рекомендації, що оформляються протоколами і реалізуються рішеннями природоохоронного органу чи еколого-експертного підрозділу. Склад ради формується з представників еколого-експертних органів, інших контролюючих служб, науковців та висококваліфікованих спеціалістів.

Наявність різних організаційних структур -- необхідний елемент оптимальності та ефективності державної екологічної експертизи при вирішенні складних екологічних проблем. В процесі проведення державної екологічної експертизи виявляється обгрунтування необхідності цього виду господарської та іншої діяльності і вибору способів їх реалізації, прогресивність запланованих технічних, технологічних, інженерних та інших рішень, комплексність і раціональність природних, мінерально-сировинних, енергетичних ресурсів за рахунок впровадження безвідходних та маловідходних технологій, очисного устаткування, прогресивних матеріалів та використання вторинних ресурсів і відходів виробництва.

Державна екологічна експертиза повинна бути направлена на встановлення повноти можливих факторів впливу і рівня їх екологічної небезпеки, масштаби вірогідного впливу господарської чи іншої діяльності та стан навколишнього середовища, здоров'я та життя людей, достатності передбачуваних заходів по забезпеченню вимог екологічного законодавства, а також попередження наступу аварійних ситуацій та ліквідації негативних екологічних, економічних та соціальних наслідків, наявності відповідної інформації і прогнозу зміни екологічного стану під впливом реалізації і розвитку господарської та іншої діяльності, що підлягає еколого-експертному аналізу та оцінці.

Основну увагу державна екологічна експертиза повинна зосередити на оцінці рівня екологічної небезпеки експертованих об'єктів та її результатів, зокрема коли йдеться про розміщення народногосподарських підприємств та об'єднань, важливо виявити вірогідність небезпечного екологічного впливу їх продукції, відходів виробництва, а також оперативного та інших методів контролю заходів, що передбачають забезпечення екологічної безпеки цього виду діяльності і нормативної якості навколишнього середовища, її окремих компонентів.

Еколого-експертний орган, що проводить державну екологічну експертизу, робить висновок, який містить оцінку екологічних наслідків, можливих при реалізації експертованого об'єкта, зауваження щодо виявлених недоробок, встановлених при проведенні експертизи, рекомендації для замовника та інших заінтересованих осіб по умовах реалізації проекспертованого об'єкта.

Висновок державної екологічної експертизи може бути винесений для розгляду на засідання експертної ради відповідного еколого-експертного органу, який після всебічного обговорення і схвалення доводиться до заінтересованих органів і осіб. Важливо пам'ятати, що тільки позитивний висновок державної екологічної експертизи є законною підставою для фінансування реалізації експертованого об'єкта. Відомчими актами передбачено, що у випадках виникнення розбіжностей між замовником і експертним органом щодо змісту висновку Державної екологічної експертизи вони мають розглядатися вищестоящим державним еколого-експертним органом.

Для розгляду розбіжностей замовник повинен подати в еколого-експертний орган копію висновку державної екологічної експертизи, а якщо вона попередньо проводилась комісією чи групою, то необхідно також передати загальний висновок цієї комісії чи групи, копію рішення відповідної Ради народних путатів щодо можливості реалізації об'єкта на відповідній території, висновок органу санітарного та іншого державного контролю, зведення розбіжностей, що готуються замовником та експертним органом, можлива інша додаткова документація.

Для розгляду розбіжностей між замовником і експертним органом по окремих позиціях висновку встановлюється строк, який не може перевищувати 30 днів.

Література

1. Андрейцев В.І. Політика. Іновації. Приватизація. Екологічна безпека. Право. (Проблеми оптимізації законодавства України). - К., 1989.

2. Баб'як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2000.

3. Дмитренко І.А. Екологічне право України. Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2001.

4. Екологічна експертиза: Право і практика / За ред. Андрейцева В.І., Пустовойта М.А. - К.: Урожай, 1992. - 208 с.

5. Екологія і закон: Екологічне законодавство України. У 2-х книгах / За ред. Андрейцева В.І. - К.: Юрінком, 1997.

6. Ільніцька Н.В. Основи екологічного права. - Львів, 1997.

7. Краснова М.В., Позняк Е.В. Правове забезпечення екологічної безпеки: роль науково-правового фактору. // Право України. -2000, -№3.

8. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення / А.Б. Качинський. - К.:НІСД, 2001. - 312 с.

9. Малишко М.І. Основи екологічного права України. - К.: МАУП, 1999.

10. Степанчук І. Екологічна експертиза.//Україна молода -2002. - №3.

Размещено на Allbest.ru