Екологічні групи птахів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра екології та збалансованого природо користування

СРС

на тему:

«Екологічні групи птахів»

Рівне 2011

План:

1. Основні екологічні групи птахів.

2. Птахи лісу.

3. Птахи боліт, узбереж і відкритих ділянок прісних водойм.

4. Птахи степів і пустель.

5. Птахи відкритих повітряних просторів.

6. Денні хижаки.

7. Водоплавні птахи.

Основні екологічні групи птахів. У процесі історичного розвитку птахи заселили найрізноманітніші місця (біотопи): ліси, луки, болота, пустелі, степи). Довге перебування у певних умовах спричинило утворення у птахів різних систематичних груп подібних ознак у будові і поведінці, що відображають пристосування до даних умов існування. Внаслідок цього птахів об'єднують в екологічні групи: птахи лісу, птахи боліт, птахи прісних водойм та їхніх узбереж, птахи відкритих пустельно-степових просторів, птахи відкритих повітряних просторів, денні хижаки.

Птахи лісу живуть у просторах, обмежених деревами і чагарниками. У них виникли пристосування до швидкого злету і точної посадки на гілках, лавірування між деревами: короткі й тупі крила, довгий хвіст.

Птахи, що гніздяться і здобувають корм, в основному, у кронах дерев і чагарників (синиці, корольки), мають тонкі і гострі дзьоби, сильні лапи з гострими загнутими кігтями та добре розвиненим заднім пальцем, яким вони охоплюють гілку. У деяких видів (дятли, повзики) два пальці спрямовані вперед, два -- назад. У дятлів та пищух хвіст служить опорою при переміщенні по стовбуру. Повзик може пересуватися не лише вгору, а й униз головою. Деякі птахи гніздяться на деревах, а корм добувають у повітрі -- на льоту (мухоловки, соколи); інші -- гніздяться на землі, а живляться і на землі, і на деревах (глухарі, тетереви, рябчики).

Птахи боліт, узбереж і відкритих ділянок прісних водойм. Деякі види (чаплі, лелеки, кулики) населяють болота, вологі луки або ж мілководні узбережжя водойм. Корм добувають з поверхні землі, з дна водойм або вологого ґрунту, тому у більшості з них невелика, з довгим, тонким дзьобом голова; довга, гнучка шия; довгі, тонкі, неоперені, з видовженими пальцями ноги; короткий хвіст. Птахи, що добувають їжу на відкритих ділянках водойм (качки, чирки, гуси, лебеді, пелікани), мають щільне оперення, добре розвинені пух і підшкірний шар жиру, куприкову залозу; короткі ноги з плавальними перетинками, широкий дзьоб з цідильним апаратом. Деякі птахи (чайки, буревісники) добре плавають, але більшу частину життя проводять у повітрі над водною поверхнею. Тіло у них легке, струнке; крила довгі, гострі; ноги короткі, пальці з'єднані плавальними перетинками.

Птахи степів і пустель населяють відкриті простори. Одні з них пристосовані до швидкого бігу (страуси, дрохва, стрепет), інші -- до польоту на значні відстані (рябки, саджа). У бігаючих добре розвинені ноги; деякі з них (страуси) взагалі втратили здатність до польоту. Для цієї групи птахів властиві гострий зір, захисне забарвлення і здатність ховатися (затаюватися) від ворогів. птаха біотопи екологічний

Птахи відкритих повітряних просторів більшу частину активного життя проводять у повітрі (ластівки, стрижі). У них довгі, вузькі, загострені крила; дзьоб короткий, широкий, що дає змогу схоплювати комах на льоту; лапки короткі, з чіпкими кігтями на пальцях.

Денні хижаки живуть у лісах, горах, на рівнинах. Пристосувалися до хижацького способу життя: мають міцний гачкуватий дзьоб, короткі чотирипалі лапи з міцними пальцями і гострими, загнутими кігтями; добре розвинені м'язи грудей і кінцівок, гострий зір; швидкий політ. Більшість з них (орли, соколи, яструби, шуліки) живляться переважно живими тваринами; стерв'ятники і грифи живляться падаллю.

Водоплавні птахи -- позасистематична група птахів, що ведуть водний спосіб життя. До них не відносяться всі ті птахи, які полюють у водній сфері, а лише птахи, що уміють триматися на поверхні води. З точки зору кладистики водоплавні птахи далеко не завжди є близькими родичами. До водоплавних птахів відносяться всі або деякі представники наступних рядів:

· Гусеподібні (Anseriformes)

· Гагароподібні (Gaviiformes)

· Пірникозоподібні (Podicipitiformes)

· Пеліканоподібні (Pelecaniformes)

· Пінгвіноподібні (Sphenisciformes)

· Деякі Журавлеподібні (Gruiformes), наприклад лиска

· Деякі Сивкоподібні (Charadriiformes), наприклад плавунчики, мартини і крячки

Хоча ці птахи і не є родичами, але схожий спосіб життя привів у багатьох з них до формування схожих рис. Перш за все це «ласти»: шкірна перетинка, натягнута між пальцями. Далі -- вельми щільне оперення. Оскільки одні тільки пір'я не захищають від води, у водоплавних птахів вельми розвинена куприкова залоза. Вона є у більшості птахів і секрет, що виділяється нею, служить для догляду за пір'ям. Для водоплавних птахів цей орган має особливе значення.

На одному місці можуть триматися різні види водоплавних птахів, не створюючи один одному харчової конкуренції -- кожен вид спеціалізується на своєму кормі. Звідси і різні способи добування їжи. Мартини і крячки, наприклад, хапають рибу прямо з літу, занурюючи у воду тільки дзьоб. Баклани упірнають за рибою, пікіруючи у воду. Ниркові качки теж упірнають, але з поверхні води. Інші види качок при годуванні опускають у воду тільки голову. Так само поступають і лебеді, але довша шия дозволяє їм здобувати корм з більшої глибини.

Размещено на Allbest.ru