Забруднення навколишнього середовища транспортними засобами

Размещено на http://www.allbest.ru

Транспортні засоби мають великий вплив на різні сфери життя - економіку, культуру, екологію, Екологічні концепції стають все більш домінуючими при вирішенні широкого кола завдань економічного, соціального, містобудівного розвитку міста.

У процесі свого розвитку транспорт претендує на різні види ресурсів багатоцільового призначення (територіальні, водні, енергетичні). Для вирішення цих проблем повинен враховуватися не тільки максимальний економічний ефект, але й забезпечення стійкості екологічного комплексу як необхідної умови стабільного соціально-економічного розвитку міста на тривалу перспективу. Тому екологічний принцип проектування по- винен обов'язково виходити за рамки вузько-природоохоронних заходів і об'єднувати у собі всі процеси людської діяльності. Це повною мірою стосується залізничного транспорту, виробнича діяльність підприємств якого в багатьох випадках впливає на довкілля негативно.

Інтенсивний розвиток автомобілізації негативно впливає на навколишнє середовище та використання територіальних ресурсів міста. Протягом останнього десятиліття кожні п'ять років кількість використаного повітря на спалювання палива в автомобілі подвоюється. Також треба враховувати і те, що до екології транспорту належать також боротьба з транспортними шумами та вібраціями.

Наприкінці 80-х-початку 90-х рр., тобто до початку швидкого спаду промислового виробництва, на території колишнього СРСР забруднення атмосфери від усіх стаціонарних джерел складало 64 %, а від автомобільного транспорту - 34 % від загальної його величини. У даний час питома вага транспорту в цьому показнику ще більш висока. Дуже істотний і негативний вплив транспорту на шумовий комфорт. Транспортні засоби створюють близько 80 % усіх шумів, що виникають у місцях тривалого перебування людини. Звичайно в оцінках техногенних чинників, що впливають на екологічну ситуацію в містах, два згаданих вище згадуються частіше інших. Але реальний спектр шкідливих впливів міського транспорту на людину і середовище її існування істотно ширше. Досить згадати вібрацію, пилоутворення, виділення твердих часток, забруднення поверхонь при витоку пально-мастильних матеріалів, електромагнітні випромінювання і ряд інших, у тому числі порівняно мало вивчених чинників.

Вплив різних видів транспорту на міське середовище виявляється не однаково. Якщо по усередненим даним, отриманим по різних методиках, побудувати умовний рейтинговий ряд, то за зростаючим значенням негативних розглядати роздільно, приміром, чинник забруднення повітряного басейну відпрацьованими газами і шумовим забрудненням середовища, то стає очевидним, що дія першого визначається експлуатацією автобусного і взагалі автомобільного транспорту, вплив же міського електричного транспорту в цьому випадку практично відсутній. Менш різко відрізняються шумові характеристики, але і тут, якщо рівень шуму, утвореного більшістю експлуатованих у країні автобусів, стійкий у межах 85-90 дБА, а тролейбусами на рівні 76 дБА, те в трамваїв рівень шумоутворення знижується в міру удосконалювання конструкції рухливого складу. Можна відзначити, що і специфічні саме для електротранспорту прояву фізичних впливів не змінюють послідовності оцінок усередині рейтингового ряду Проблеми екологічної безпеки автомобільного транспорту є складовою частиною екологічної безпеки країни. Значущість і гострота цієї проблеми зростає з кожним роком. В інфраструктурі транспортної галузі Росії налічується близько 4 тис. великих і середніх автотранспортних підприємств, зайнятих пасажирськими та вантажними перевезеннями. З розвитком ринкових відносин з'явилися у великій кількості комерційні транспортні підрозділи невеликої потужності. У 2000 році в РФ функціонувало понад 400 тис. суб'єктів транспортного ринку різних форм власності. Зростання автопарку, зміна форм власності та видів діяльності суттєво не вплинули на характер впливу автотранспорту на навколишнє природне середовище. Викликає тривогу той факт, що незважаючи на проведену роботи, викиди забруднюючих речовин в атмосферу від автотранспортних засобів збільшується на рік у середньому на 3,1%. У результаті величина щорічного екологічного збитку від функціонування транспортного комплексу Росії становить понад 3,5 млрд. дол США і продовжує зростати. Автомобільний парк Росії в 2000 році становив 27,06 млн. шт., В тому числі 20,12 млн. легкових автомобілів, 4. 57 млн. вантажівок, 650 тис. автобусів і 1,72 млн. причепів і напівпричепів. Середній вік автотранспортних засобів залишається значним і становить 10 років, у тому числі 10% парку експлуатується понад 13 років, повністю зношені і підлягають списанню.

Один автомобіль щорічно поглинає з атмосфери в середньому більше 4 т кисню, викидаючи при цьому з відпрацьованими газами приблизно 800 кг чадного газу, 40 кг оксидів азоту та майже 200 кг різних вуглеців. У результаті по Росії від автотранспорту за рік в атмосферу надходить величезна кількість тільки канцерогенних речовин: 27 тис. т бензолу, 17,5 тис. т формальдегіду, 1,5 т бензопірену і 5 тис. т свинцю. У цілому, загальна кількість шкідливих речовин, що викидаються щорічно автомобілями, перевищує цифру в 20 млн. т.

Необхідно відзначити, що з точки зору нанесеного екологічного збитку, автотранспорт лідирує у всіх видах негативного впливу: забруднення повітря - 95%, шум - 49,5%, вплив на клімат - 68%.

Екологічні проблеми, пов'язані з використанням традиційного моторного палива в двигунах транспортних засобів, актуальні не тільки для Росії, але і для всіх країн світу. У багатьох країнах світу прийняті жорсткі вимоги щодо екологізації автотранспорту. У результаті з 1993 року по 1999 рік кількість шкідливих речовин у відпрацьованих газах автомобілів за кордоном знизилося приблизно в 2 рази, а всього за останні 40 років вміст токсичних компонентів зменшилася на 70% / 2 /. В даний час багато закордонних моторобудівний фірми взяли курс на вирішення завдання досягнення нульової (Zero) токсичності відпрацьованих газів. Їх багаторічний досвід показує, що домогтися цього можна лише в разі використання альтернативних (не нафтових) видів моторного палива. Саме тому, практично всі перспективні екологічно чисті автомобілі, проектуються під альтернативні види палива.

В наш час характеризується небаченими масштабами транспортних перевезень -- як вантажних, так і пасажирських. Значна їх частина є безпосередньою складовою процесу виробництва -- промислового й сільськогосподарського. Надзвичайна мобільність властива й людям: зростають швидкості й вантажопідйомність автомобілів, літаків, суден. Відповідно збільшуються й масштаби шкоди, якої вони завдають природі. Пригадаймо, що один з екологічних законів Б. Коммонера стверджує: за все потрібно платити. І за зростання обсягу вантажоперевезень, за швидкість і комфорт люди розплачуються здоров'ям, оскільки забруднюються практично всі земні сфери. транспорт забруднення середовище

Так, лише один сучасний реактивний пасажирський літак протягом восьмигодинного польоту з Європи в Америку "з'їдає" від 50 до 75 т кисню, викидаючи натомість в атмосферу десятки тонн вуглекислого газу, оксидів азоту та інших шкідливих сполук.

Легковий автомобіль "Волга" забирає з повітря кисню в сто разів, а вантажівка ЗИЛ-130 -- у 200 разів більше, ніж одна людина.

Автомобілі є винуватцями 40 % забруднень атмосфери великих міст, таких як Київ. За даними статистичної служби, в Києві в 1965 р. було 10 автомобілів на тисячу жителів, у 2000 р. -- 150. За розрахунками розробників генплану забудови Києва, в 2020 р. на кожну тисячу киян припадатиме 300 автомобілів. Підраховано, що якби всі вихлопні труби автомобілів, котрі "бігають" вулицями Києва, з'єднати в одну, то утворився б жахливий кратер діаметром 25 м, з якого вивергається 110 тис. т шкідливих газів на рік. Становище погіршується ще й тим, що автомобільні викиди концентруються в приземному шарі повітря -- саме в зоні нашого дихання. До того ж вітчизняні автомобілі екологічно набагато "брудніші" від багатьох західних моделей: вони витрачають більше палива на 100 км шляху, отож дужче забруднюють повітря. Втім, багато які іномарки, що заполонили наші вулиці, являють собою вже зношені екземпляри, двигуни яких спрацьовані й тому сильно забруднюють повітря. До цього часу в нас використовується переважно вкрай шкідливий етильований бензин, який забруднює повітря свинцем. Двигуни автомобілів часто бувають погано відрегульованими, тому в їхніх вихлопних газах міститься багато СО, сажі тощо.

Мережа автомобільних доріг і залізниць займає великі площі землі, яку можна було б використати раціональніше, скажімо, для вирощування сільськогосподарських культур або лісу. Так, для прокладання навіть найпростішої дороги завширшки 4 м на кожні 2,5 км траси треба вирубати 1 га лісу! А що вже казати про сучасні шестисмугові швидкісні хайвеї. Дорожні насипи часто є причиною підтоплення ґрунтовими водами й заболочування прилеглих ділянок. На дорогах гине багато диких тварин, які потрапляють під колеса машин, птахів, що зіштовхуються з ними в польоті.

Водне середовище дуже забруднюють великотоннажні вантажні судна, особливо нафтові танкери. Аварії таких танкерів уже призводили не до однієї екологічної катастрофи -- згадаймо аварії танкерів "Амоко кадіс" біля узбережжя Франції (1978 р.) чи "Екссон валдіз" поблизу узбережжя Аляски (1990 р.). Зростання обсягів перекачування нафти, нафтопродуктів, природного газу тощо системами трубопровідного транспорту пов'язане зі збільшенням діаметра труб і застосуванням дедалі більших тисків при перекачуванні, що загрожує великомасштабними аваріями (приклади -- вибух бензопроводу в Челябінській області в 1995 р. чи забруднення величезної площі земель нафтою, яка витекла з пошкодженого нафтопроводу в республіці Комі на півночі Росії в 1994 р.).

Негативно впливають на озоновий шар атмосфери висотні польоти літаків, запуски космічних кораблів і військових балістичних ракет. Підраховано, що в результаті 100 запусків поспіль космічного корабля "Спейс Шаттл" майже вщент зруйнувався б захисний озоновий шар Землі.

Не можна не згадати про посилення негативного впливу на довкілля ще одного виду транспорту -- трубопровідного. Лінії потужних сталевих трубопроводів, які транспортують газ, нафту, аміак, промислові відходи та інші речовини, на сотні й тисячі кілометрів простяглися вздовж доріг, перетинаючи десятки річок, долин, гірські райони й морське дно в найрізноманітніших куточках планети. Вони споруджені на Алясці й у Сибіру, вони пролягли від Тюмені до Уралу й від Уралу до центру Європи, вони перетинають Карпати й Альпи, простягаються вздовж узбереж Каспію, Чорного, Середземного, Північного морів і Балтики, узбереж Тихого океану й Атлантики, вони є в Америці й Азії, Африці й Австралії. І всюди останніми роками лінії трубопроводів стали зонами особливого екологічного ризику.

Незважаючи на високу міцність, ці могутні трубопроводи (діаметр труб -- переважно понад 1 -- 1,5 м, їхня товщина -- 1,5-- 2 см, тиск усередині -- кілька атмосфер) із часом просідають (особливо -- в зонах мерзлих або різнопородних тріщинуватих ґрунтів, під вагою й через різницю температур), тріскаються на стиках, кородують унаслідок підвищеної кислотності повітря чи несприятливих кліматичних умов. У місцях пошкодження труб на прилеглі території виливається велика кількість забруднювальних речовин, а оскільки це трапляється далеко від населених пунктів, у лісі, в горах, то через неможливість оперативно ліквідувати аварію шкода, завдана довкіллю, буває величезною. Газовикиди часто супроводжуються вибухами й пожежами, нафта нищить водні екосистеми й пернатих. А в останні роки багато аварій і нещасть було пов'язано із умисними пошкодженнями нафтопроводів -- викраданням нафтопродуктів (Україна, Тюмень).

Размещено на Allbest.ru