Забруднення атмосферного повітря
Екологічний вплив забруднення атмосфери, його джерела, масштаби та наслідки. Смог, кислотні дощі, озонова діра в атмосфері, парниковий ефект. Стан повітряного середовища в Україні, її положення на шляху перенесення повітряних мас з Атлантики до Євразії.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.02.2011 |
| Размер файла | 57,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки України
Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка
Кафедра ботаніки
Реферат
з основ екології на тему:
"Забруднення атмосферного повітря"
Виконала: студентка І курсу,
інституту педагогіки та
практичної психології
0014 групи
Перевірив: Родінка О.С.
Суми 2010
План
- Вступ
- 1. Екологічний вплив забруднень атмосфери
- 2. Джерела, масштаби і наслідки забруднення атмосфери
- Смог
- Кислотні дощі
- Озонова діра в атмосфері
- Парниковий ефект
- 3. Стан повітряного середовища в Україні
- Висновок
- Список використаної літератури
Вступ
Завданням доповіді є визначення чинників, які впливають на стан атмосферного повітря, особливості та відмінності природного і антропогенного навантаження на атмосферу.
Мета цієї роботи полягає в тому, щоб ознайомитися з негативними факторами впливу на навколишнє середовище в цілому та, зокрема, на атмосферу.
Забруднення довкілля - процес зміни складу і властивостей однієї або декількох сфер Землі внаслідок діяльності людини. Приводить до погіршення якості атмосфери, гідросфери, літосфери та біосфери. Допустима міра забруднення довкілля в різних країнах регламентується відповідними стандартами, нормативами, законами. Розрізняють забруднення отруйні, хвороботворні, хімічні, механічні і теплові. Допустимі кількості відходів, що скидають в гідро - або атмосферу регламентують нормативами гранично допустимих викидів (ГДВ) з урахуванням гранично допустимих концентрацій (ГДК). В Україні вони затверджуються Міністерством охорони здоров'я.
Забруднення атмосфери мають як природний, так і антропогенний характер. Впливати на природні забруднення атмосфери людина не може, але
регулювати характер забруднень в результаті власної діяльності людство не тільки може, але і повинно. Необхідно пам'ятати, що в атмосферу попадають як матеріальні забруднювачі (гази, рідини, тверді речовини), так і енергетичні (шум, вібрації, електромагнітне, радіоактивне випромінювання).
Забруднення - це надходження в атмосферне повітря або утворення у ньому шкідливих (забруднюючих) речовин у концентраціях, які перевищують встановлені державою екологічні нормативи.
Атмосфера - це газова оболонка, що оточує. Землю. Наявність атмосфери - одна з найголовніших умов життя на планеті. Без їжі людина може обходитися місяць, без води - тиждень, а без повітря не проживе й кількох хвилин.
Атмосфера, як елемент глобальної екосистеми, виконує кілька основних функцій: регулює сезонні й добові коливання температури, є носієм тепла й вологи, є депо газів, які беруть участь у фотосинтезі й забезпечують дихання, зумовлює низку складних екзогенних процесів (вивітрювання гірських порід, діяльність природних вод, мерзлоти, льодовиків тощо). Щонайменше в 60 містах США десятки мільйонів людей дихають повітрям, яке не відповідає сучасним нормам і є шкідливим для їхнього здоров'я й на кожного жителя цих міст щорічно випадає близько тонни небезпечних для здоров'я речовин.
1. Екологічний вплив забруднень атмосфери
Атмосферне повітря є одним з основних природних ресурсів, без якого людина може прожити лише кілька хвилин, тоді як без їжі - до 70 діб. В організмі людини немає органів, які б забезпечували запас кисню хоч на невеликий проміжок часу, тому її організм змушений постійно і безперервно споживати свіже повітря для підтримання процесів життєдіяльності. Зміна хімічних і фізичних властивостей повітря може порушувати гомеостаз її організму, спричинюючи небажані негативні відхилення в здоров'ї.
Гігієнічне значення атмосфери полягає в забезпеченні процесів життєдіяльності киснем. У людини немає захисних механізмів, які б компенсували нестачу повітря, тому вона повинна постійно споживати в спокійному стані 8 - 10 л за одну хвилину, 500 л за годину і 12000 л (15 кг) на добу свіжого повітря. При фізичних навантаженнях споживання повітря збільшується в десятки разів. Якщо в стані спокою людина за годину споживає 500 л кисню, то під час ходьби зі швидкістю 8 км/год. - 5200 л (5 кг). Організм людини адаптувався до чистого повітря, тому він завжди потребує його в чистому вигляді зі сталими властивостями: хімічним складом, температурою, тиском, електричним станом, швидкістю руху та йонізацією.
Ступінь дисперсності твердих часточок, що містяться в повітрі, впливає на їх властивості (легкість, розчинність, електричні та оптичні властивості тощо), так і на глибину їх проникнення в органи дихання та затримку в легенях. Якщо розмір часточок становить більш як 10 мкм, вони осідають з наростаючою швидкістю зі збільшенням їх розмірів. Якщо їх розміри знаходяться в межах 0,1 - 10 мкм, то вони осідають зі сталою швидкістю. Часточки пилу розміром менш як 0,1 мкм зовсім не осідають і перебувають у постійному броунівському русі.
При надходженні до легенів часточки пилу затримуються на поверхні легеневої тканини, що спричинює їх накопичення, створюючи високу концентрацію токсичних речовин. Маючи велику активну поверхню, самі часточки маючи велику активну поверхню, самі часточки не тільки мають негативний вплив, а й адсорбують на своїй поверхні велику кількість різних речовин (газів, золів тощо), що також спричинює накопичення токсинів та їх негативну дію на організм. Особливо це небезпечно в разі накопичення радіоактивних і канцерогенних речовин та важких металів. Налічується до 400 канцерогенних речовин, серед яких найбільш активними і дуже небезпечними є бензпірен, дибензан-трацен, діоксини та ін.
Аеродисперсії змінюють клімат, особливо освітленість. Вилив аеродиcперсій визначається їх кількістю, дисперсністю, хімічним складом та іншими фізико-хімічними властивостями. Чим менші розміри часточок, тим слабкіше вони затримуються. В альвеолах легенів найкраще затримуються часточки розміром близько 1 мкм. Гігроскопічні часточки здатні коагулювати і збільшувати свої розміри. Поглиблене дихання, наприклад, під час значних фізичних навантажень, збільшує ступінь затримання пилу в легенях. Часточки неправильної форми осідають повільніше. Легше сорбуються в легенях часточки сферичної форми. Часточки з гострими гранями можуть спричинювати мікротравми дихального епітелію, порушувати його бар'єрну функцію, сприяти проникненню мікроорганізмів та розвитку пневмоконіозів.
Більшість твердих часточок несуть на собі негативний або позитивний заряд, що посилює їх здатність затримуватися в легенях. Від хімічних властивостей пилу залежить їх біологічна активність, зокрема алергенні властивості, фіброгенність, подразнювальна дія тощо. До особливо агресивних фіброгенних речовин належить оксид силіцію (IV), здатний спричинювати фіброз легенів. На поверхні дихальних шляхів оксид силіцію (IV) утворює силікатну кислоту, яка спричинює силікоз. Шкідливим є пил з кислотними або лужними властивостями, оскільки він зумовлює зміну рН і порушує роботу епітелію. Пил з алергенними властивостями (пил борошна, соломи, льону, бавовни, шовку, шерсті, фруктів, хрому) призводить до появи бронхіальної астми.
Якщо часточки пилу сорбували гази, то вони погано змочуються і слабко коагулюють. Пил може сорбувати також отруйні гази і за певних умов їх десорбувати, спричинюючи отруєння. У разі сорбції пилом кисню він стає легкозаймистим і може викликати вибух. Вибухонебезпечність пилу залежить від його концентрації, дисперсності, вологості, наявності летких сполук тощо. Найнебезпечнішим є органічний пил.
Пил може спричинювати захворювання на туберкульоз, сибірку (легенева форма) у робітників, що займаються заготівлею шерсті. Зерновий пил містить спори різних грибів, у тому числі збудників актиномікозу. Якщо атмосфера забруднена пилом, легені незадовільно вентилюються і стають сприйнятливими до різних легеневих захворювань. Пил може призводити до атрофії та ерозії слизової оболонки носа й носоглотки, катару бронхів, трахеї, загострення туберкульозу легенів, нападів бронхіальної астми. Пил може сорбувати й нести на собі канцерогенні, мутагенні, токсичні та радіоміметичні речовини.
Забруднення атмосферного повітря призводить до погіршення санітарно-гігієнічних показників: збільшується частота туманів, зменшується видимість і прозорість для ультрафіолетового випромінювання, погіршуються санітарно-побутові умови життя населення, спостерігається негативний вплив на розвиток рослин та організм людини. Тумани збільшують охолоджуваність тіла, гнітюче впливають на настрій та самопочуття людей. Збільшення кількості пилу в атмосфері зменшує її прозорість і видимість. Пил і сажа проникають у помешкання, забруднюючи їх. Це призводить до того, що мешканці менше провітрюють свої помешкання, а отже, менше споживають свіжого повітря. Забруднення споруд і будинків попелом, сажею та смолами призводить до того, що сірчисті сполуки руйнують будівельні матеріали і зумовлюють корозію металів.
Забруднення атмосфери вражають фруктові дерева, ліси, сільськогосподарські культури та трав'яний покрив. Для рослин особливо небезпечними є сірчистий газ, хлор, фтор, пил і смолисті речовини. Отруйні гази токсично діють на протоплазму рослинних клітин, сірчистий газ пригнічує процеси фотосинтезу. Пил і сажа закупорюють продихи клітин рослин, ускладнюють доступ сонячних променів до хлоропластів. У лісах, які задимлюються промисловими підприємствами, зникають бджоли, птахи та звірі.
2. Джерела, масштаби і наслідки забруднення атмосфери
Атмосфера завжди містить певну кількість домішок, котрі зумовлюються природними та антропогенними джерелами. До числа домішок, котрі виділяються природними джерелами, належать: пил (рослинного, вулканічного, космічного походження, внаслідок ерозії ґрунту, частинки морської солі тощо); туман, дим, гази від лісових та степових пожеж; гази вулканічного походження; різноманітні продукти рослинного, тваринного та мікробіологічного походження. Природні забруднювачі бувають розподіленими, наприклад, випадання космічного пилу, або короткочасними стихійними, наприклад, лісові та степові пожежі, виверження вулканів тощо. Рівень забруднення атмосфері природними джерелами є фоновим і несуттєво змінюється з плином часу
Ще п'ятдесят років тому природа досить успішно ліквідовувала різноманітні забруднення, оскільки атмосфера має могутні властивості самоочищення, але нині вона з цим завданням вже не справляється.
Основними джерелами забруднення атмосфери є природні, промислові та побутові процеси. Їх об'єднують у такі групи:
§ забруднювачі природного походження (мінеральні, рослинні, тваринні, мікробіологічні);
§ забруднювачі, які утворюються при згорянні палива для потреб промисловості, опалення житлових будинків, при роботі всіх видів транспорту;
§ забруднювачі, які утворюються в результаті промислових викидів;
§ забруднювачі, зумовлені згорянням і переробкою побутових і промислових відходів.
За останні кілька років у світі спалюється в середньому 10 млрд. тонн палива на рік. При цьому викидається 22 млрд. тонн вуглекислого газу, 150 млн. тонн двоокису сірки, близько 300 млн. тонн оксиду вуглецю, 50 млн. тонн оксиду азоту, 200-700 млн. тонн пилу і диму та багато інших речовин, з якими надходять в. атмосферу шкідливі, хвороботворні, в тому числі канцерогенні та мутагенні речовини.
Найбільш поширеними токсичними речовинами, котрі забруднюють атмосферу, є: оксид вуглецю СО, діоксид сірки SO2 оксид азоту NОх, вуглеводні Сn Нm та пил.
Крім згаданих вище речовин та пилу, в атмосферу викидаються й інші, більш токсичні речовини (табл.2.1). Зараз налічується більше 500 шкідливих речовин, котрі забруднюють атмосферу, і їхня кількість зростає.
Таблиця 2.1 - Кількість щорічних викидів в атмосферу
|
Речовина |
Викиди, млн. тонн |
Частка антропогенних домішок від загальних надходжень |
||
|
Природні |
Антропогенні |
|||
|
Тверді частки |
3700 |
1000 |
27 |
|
|
SOx |
650 |
100 |
13,3 |
|
|
NOx |
770 |
53 |
6,5 |
|
|
CO |
5000 |
304 |
5,7 |
|
|
CnHm |
2600 |
8 |
3,3 |
|
|
CO2 |
485000 |
18300 |
3,6 |
Високі концентрації домішок та їхня міграція в атмосферному повітрі призводять до утворення більш токсичних речовин (смог, кислотні дощі) або до таких явищ, як парниковий ефект та руйнування озонового шару.
Смог
Справжнім лихом для міст є автомобілі. Більш як 300 мли автомашин щодня викидають в повітря 800 тис. тонн окису вуглецю, 1 тис. тонн свинцю. Більшість з 200 компонентів вихлопних газів автомашин згубно впливає на організм людини, а оксид азоту є одним із компонентів смогу.
Хімічні реакції, які відбуваються в повітрі, призводять до виникнення димних туманів - смогів. Смоги виникають за таких умов: по-перше, великої кількості пилу і газів, які міста викидають у повітря, по-друге, довгого існування антициклонів, коли забруднювачі нагромаджуються в приземному шарі атмосфери. Смоги бувають декількох типів. Найбільш вивчений вологий смог. Він характерний для країн з морським кліматом, де дуже часто спостерігаються тумани і висока вологість повітря. Сухий, або лос-анджелеського типу, смог відрізняється від вологого смогу своїми властивостями. Клімат в Лос-Анджелесі (США) сухий, тому смог тут утворює не туман, а синювату імлу, так званий "білий смог" в результаті великої загазованості території автотранспортом.
У грудні 1952 р. інформаційні агентства світу передавали тривожні повідомлення з Лондона про біду, яка спіткала це велике місто. Безвітряна й дуже холодна погода привела до скупчення над містом так званого "чорного смогу" - хмари шкідливих газів, до чого спричинила посилена робота сотень котелень, в топках яких горіли вугілля, мазут і соляр. У приземному шарі повітря різко зросла кількість (до 10 мг/м3, а подекуди й більше) отруйного закису азоту я інших шкідливих компонентів. Це привело до загибелі в Лондоні близько 4 тис чоловік, десятки тисяч потрапили до лікарень, захворіли на легеневі хвороби.
Американець Луїс Батони у книзі "Чисте небо" писав: "Одне з двох - або люди зроблять так, що буде в повітрі менше диму, або дим зробить так, що на Землі стане менше людей".
Третій вид смогу - льодяний смог, або смог аляскинського типу Він виникає в Арктиці й Субарктиці при низьких температурах в антициклоні. Смоги характерні для таких міст, які розташовані в гірських котловинах, де застоюється повітря, наприклад, в Лос-Анджелесі, Нью-Йорку, Чикаго, Токіо, Мілані.
Найближчим часом воно може виникнути в наших найбільших індустріальних містах, до того ж іще й перевантажених автотранспортом (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Сімферополь та ін.). Сприятливими умовами для появи смогу є сонячні літні безвітряні дні.
Кислотні дощі
Особливо небезпечні сірчисті сполуки й оксиди азоту, які спричиняють кислотні дощі. Кислотні дощі стали дуже поширеним явищем, причому вони можуть випадати на відстані багатьох сотень і тисяч кілометрів від джерела первісного викидання речовини.
Ці дощі вкрай шкідливо діють на навколишнє середовище:
§ знижується врожайність більшості сільськогосподарських культур внаслідок ушкодження листя кислотами;
§ вимиваються з ґрунту кальцій, калій і магній, що викликає деградацію фауни та флори;
§ гинуть ліси (особливо чутливі до кислотних дощів кедр, бук і тис);
§ отруюється вода озер і ставків, де гине риба, зникають комахи;
§ щезають водо плаваючі птахи й тварини, що харчуються комахами;
§ гинуть ліси у гірських районах (таких, як Карпати), що викликає гірські зсуви й селеві потоки;
§ прискорюється руйнування пам'ятників архітектури й житлових будинків, особливо тих, що оздоблені мармуром і вапняком;
§ збільшується кількість захворювань людей (подразнення очей, хвороби дихальних шляхів тощо).
Кислотні дощі призвели до закислення природного середовища на великих територіях Європи та Північної Америки. Тут показник кислотності опадів pH= 4,5, тоді як його звичайне значення - 5,6-5,7.
Кислотні дощі залишають на листі дерев чорні плями, закислюють озера і ґрунти, змінюють їхній хімічний склад. Так, за останні десять років у Швеції з 90 тис. озер закислено 20 тис, у Канаді - 50 тис. Близько половини озер у Норвегії мертві, там загинула риба (pH=5). Серйозно уражені кислотними дощами близько 1 млн. га вічнозелених лісів у Центральній Європі, близько 100 тис. га гинуть. Кислотні опади посилюють корозію різних матеріалів і конструкцій. Особливо небезпечні вони для унікальних історичних пам'яток, зокрема мармурових.
Процес закислення опадів триває. Розрахунки показують, що при сталих концентраціях оксиду сірки 80 мкг/м3 і оксидів азоту 50 мкг/м3, то відповідає гранично допустимим концентраціям цих речовин у більшості промислово розвинених країн; рН опадів становить 2,7. Якби такі дощі випадали постійно, то все живе загинуло б. Очевидно, це і с межею закислення.
Озонова діра в атмосфері
Промислові викиди в атмосферу порушують озоновий шар, який, немов щит, прикриває Землю від сильного ультрафіолетового опромінення. Виявлено різке зменшення шару озону над Антарктидою - своєрідну "озонову дірку". Вміст озону над Антарктидою дедалі зменшується, межі "озонової дірки" розширюються. "Озонова дірка" існує не постійно, а близько місяця на рік, переважно в жовтні. Вона розширюється в бік Австралії, Південної Америки й Африки, що викликає тривогу. У грудні 1986 року з цього приводу було проведено міжнародний семінар метеорологів і геофізиків. Демонструвалися наукові фільми, які показали, що "озонова дірка" - це і нантський атмосферний вихор, який циркулює проти стрілки годинника. Щодо причин цього явища с три припущення:
§ взаємодія оксидів азоту з озоном,
§ реакція антропогенного хлору з озоном,
§ антропогенні фреони реагують з озоном.
забруднення атмосферне повітря україна
Фреон-12, фреон-11 містять вуглець, фтор і хлор. Вони працюють у холодильниках, балонах з лаком, дезодорантах і під впливом ультрафіолетових променів розкладаються, а молекулярний хлор руйнує озон каталітично. Якщо викиди фреону в атмосферу не припинити, то кількість озону в 2000 році зменшиться на 10 %. Різко зросте ультрафіолетове опромінення, помітно зросте кількість захворювань на рак шкіри у людей і тварин.
Для людини пари фреонів не шкідливі, проте вони надзвичайно стійкі й можуть зберігатись в атмосфері до 80 років. Пари фреонів із висхідними повітряними течіями потрапляють в стратосферу, де під впливом УФ-випромінювання Сонця їхні молекули розпадаються, вивільняючи атоми хлору. Ця речовина діє як дуже сильний каталізатор, розкладаючи молекули озону до кисню. Один атом хлору здатен розкласти 100 тис молекул озону.
Під загрозою зникнення озонового шару керівники багатьох країн світу вирішили вжити енергійних заходів. І в 1985 р. в Монреалі урядами більшості країн світу було підписано протокол щодо охорони атмосферного озону. Вирішено до 2000-го року зменшити на 50 % споживання фреонів, а згодом і зовсім відмовитися від них, замінивши їх безпечними сполуками.
Сприяє руйнуванню озонового шару й військова діяльність, зокрема, запуски балістичних ракет. їх двигуни викидають в атмосферу багато окисів азоту. Кожний запуск ракети в Космос також "пропалює" в озоновому шарі чималу дірку, яка "затягується" лише через тривалий час.
Парниковий ефект
Клімат Землі, що залежить головним чином від стану її атмосфери, протягом геологічної історії періодично змінювався: чергувалися епохи значного похолодання, коли великі ділянки вкривалися льодовиками, й епохи потепління (до речі, ми живемо якраз в епоху потепління, коли розтанули великі льодовикові щити в Євразії та Північній Америці). Та останнім часом вчені метеорологи б'ють тривогу: схоже на те, що атмосфера Землі розігрівається значно швидше, ніж будь-коли в минулому. Це зумовлено діяльністю людини, яка, по-перше, підігріває атмосферу шляхом спалювання великої кількості вугілля, нафти, газу, а також роботи атомних електростанцій. По-друге, і це найголовніше, спалювання органічного палива, а також знищення лісів призводить до накопичення в атмосфері кількості вуглекислого газу. За останні 120 років вміст цього газу в повітрі збільшився на 17 %. У земній атмосфері вуглекислий газ діє як скло в теплиці чи парнику: він вільно пропускає до поверхні Землі сонячні промені, але утримує тепло розігрітої Сонцем поверхні Землі. Це викликає розігрівання атмосфери, відоме під назвою парникового ефекті. За підрахунками вчених, у найближчі десятиліття середньорічна температура на Землі за рахунок парникового ефекту може збільшитися на 1,5 - 2°С.
Якщо людство не зменшить обсягу забруднень атмосфери і глобальна температура буде надалі зростати, як це має місце протягом останніх 20 років, то дуже швидко клімат стане теплішим, ніж будь-коли на Землі за останні 100000 років. Це викличе активне прискорення глобальної екологічної кризи.
У чому ж небезпека парникового ефекту? Як свідчать розрахунки, й моделювання на ЕОМ, підвищення середньої річної температури викличе значні кліматичні зміни, більшість яких будуть мати для людей вкрай негативні наслідки. Парниковий ефект змінить такі критично важливі величини, як кількість опадів, шар хмар, океанічні течії, розміри полярних крижаних шапок. Внутрішні райони континентів стануть сухішими, а узбережжя вологішими, зими - коротшими й теплішими, а літо - тривалішим і жаркішим. Основні кліматичні зони в Північній півкулі змістяться на північ приблизно на 400 км. Це викличе потепління в зоні тундри, танення шару вічної мерзлоти і полярних крижаних полів. У середніх широтах, тобто в основних зернових районах (Україна, чорноземна зона Росії, Кубань, "зернові штати" США) клімат стане напівпустельним, і врожаї зерна різко скоротяться.
Глобальне потепління викличе танення льодовиків Гренландії, Антарктиди, Арктики й гір, рівень Світового океану підвищиться на 6 - 10 м, при цьому буде затоплено близько 20 % площі суходолу, де проживають сотні мільйонів людей, розташовані міста, ферми, сади й поля.
Вчені не дійшли єдиної думки, при якому рості середньорічної температури настануть ці негативні для людства явища - одні метеорологи вважають критичною межею 2,5°С, інші - 5°С. Останнім часом тривога вчених з приводу парникового ефекту ще більш зросла. Виявилося, що крім вуглекислого газу, парниковий ефект спричиняють також деякі інші гази, що входять до складу так званих малих домішок в атмосфері: метан, закис азоту, фреони, вміст яких в атмосфері за рахунок антропогенного фактора теж швидко зростає.
Моделлю парникового ефекту в масштабах планети є клімат на Венері. її щільна атмосфера, що на 98 % складається з вуглекислого газу, за рахунок цього явища розжарена до 500°С (температура, при якій залізо стає червоним).
3. Стан повітряного середовища в Україні
Нагадаємо, що Україна лежить на шляху перенесення повітряних мас з Атлантики далеко на схід у центр Євразії. У середньому через її територію щороку проходять 45 циклонів (переважно восени, навесні і взимку) і 35 антициклонів (влітку, ранньої осені і взимку). Практично не буває тривалого застою повітря.
Таким розташуванням пояснюється та обставина, що основні закордонні речовини-забруднювачі повітря України прибувають до нас із заходу, а сама вона експортує власні викиди насамперед у Росію. За даними експертів, загальний баланс різко негативний. На нашій території залишається 76 500 тонн азоту з його діоксину (NО,) і близько 40 000 тонн з оксиду (NО). Ми їх отримуємо насамперед з Польщі, Німеччини, Росії, Чехії, Білорусі, Румунії та віддаленіших західних сусідів. Приблизно така сама ситуація зі сполуками сірки, якої на нашій землі залишається приблизно 274 000 тонн щороку. Ланцюжок забруднювачів сіркою такий: Польща, Румунія, Німеччина, Чехія зі Словаччиною, Росія та інші країни.
Та все ж головні забруднювачі повітря є "рідними". Наростання маси викидів відбувалося до середини 80-х років XX ст., коли воно змінилося скороченням. Внаслідок розвалу економічного життя на початку 90-х викиди різко зменшилися. Стало легше дихати, але важче жити.
Для допитливих можна навести динаміку змін забруднення повітря основними сполуками. Розпочинаючи з 1994 р. обсяг викидів змінювався мало.
Основними забруднювачами були і лишаються підприємства енергетики і металургії. На них припадає понад 70 % усіх викидів оксиду азоту, а сполук сірки ще більше - 82 %. Перспективи на майбутнє невтішні, бо фінансова скрута змусить підприємства шукати якнайдешевше паливо. Для них буде надто дорогим екологічно чистий газ, який доведеться замінити на мазут і низькосортне вугілля. Якщо не будуть знайдені кошти на доочищення викидів і не зменшиться обсяг виробництва у згаданих галузях, то годі чекати очищення повітря в промислових містах України.
Вимірювання на території України свідчать, що практично в усіх великих містах постійно чи періодично шкідливі речовини присутні у повітрі у надмірній кількості. На початок 90-х років XX ст. найбільшими викидами у повітря характеризувалися Кривий Ріг (1,15 мли т), Маріуполь (650 тис. т), Запоріжжя, Макіївка, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ (по 350 тис. т), Київ, Донецьк, Керч, Дебальцеве (по 300 тис. т), Комунарськ і Одеса (200 тис. т) та ін. Характерними для наших міст є порівняно високі рівні забруднення специфічними і органічними сполуками: бензопірепом, фенолом, формальдегідом, аміаком та ін. Дію на людину більшості з цих речовин описано в інших книгах (наприклад, у першому підручнику зі списку, що наведений у кінці книги). Тому наголосимо лише на менш відомому бепзопірені, забруднення яким повітря в українських промислових містах особливо високе.
Бензопірен (точніше - бензо (а) пірен) належить до групи поліциклічних ароматичних вуглеводнів, які й до втручання людини у довкілля були присутні всюди у невеликих кількостях. Трохи розчиняються у воді (одиниці мкг/л), на порядок вище - в крові людини. Леткий при кімнатних температурах, але основна його кількість у забрудненому ним повітрі завжди зв'язана з твердими частинками (це стосується і забрудненої води). Дощ суттєво і швидко очищає повітря від цієї речовини, змиваючи її в ґрунт.
Бензопірен утворюється при всіх способах спалювання твердого і рідкого палива, під час практично всіх пожеж, виділяється при виверженнях вулканів, продукується на кожній кухні під час високотемпературної обробки їжі (смаження, копчення тощо). Ця речовина може потрапляти в наш організм всіма можливими способами (не тільки з повітрям, їжею, а й безпосередньо через шкіру). Комісія експертів-медиків зарахувала бензопірен і його "родичів" до групи канцерогенів, пухлино ініціююча дія яких незаперечно (дослідами) доведена для тварин. На основі закону екології про єдність живого його вважають потенційним канцерогеном для людей. Це припущення підтверджується фактом частих випадків виникнення кількох видів раку серед людей, які роками мають справу з середовищами з високою концентрацією бензопірену.
Він не накопичується у м'ясі тварин, а знешкоджується чи виводиться назовні (висновок: м'ясо свиней, яких вирощували на обгорілих шашликах з великим вмістом бензопірену, безпечне і майже чисте). Хоч не миттєво, але розкладається і нейтралізується у ґрунті. У рідинах бензопірен легко знищується обробкою озоном.
Профілактичні заходи абсолютно необхідні для працівників, які щодня мають справу з цією речовиною. А для решти - вибір: весь час їсти не дуже смачне варене (і трохи зменшити своє "споживання" бензопірену й ризик раку) чи із задоволенням наминати смажене і копчене, втішаючись тим, що рак може виникнути з тисячі інших причин (від пиття надто гарячого чаю аж до дії чорнобильських радіонуклідів).
Висновок
1. Зміна хімічних і фізичних властивостей повітря порушує гомеостаз атмосфери, спричинюючи небажані негативи відхилення в здоров'ї. Так як людина повинна постійно забезпечувати свій організм киснем, задля правильного функціонування всіх внутрішніх органів, то організм завжди потребує його в чистому вигляді зі сталими властивостями: хімічним складом, температурою, тиском, електричним станом.
Якщо атмосфера забруднена пилом, легені незадовільно вентилюються і стають сприйнятливими до різних легеневих захворювань. Пил може призводити до атрофії та ерозії слизової оболонки носа й носоглотки, катару бронхів, трахеї, загострення туберкульозу легенів, нападів бронхіальної астми. Пил може абсорбувати й нести на собі канцерогенні, мутагенні, токсичні та радіоміметичні речовини.
Забруднення атмосферного повітря погіршує санітарно - гігієнічний стан навколишнього середовища, тобто збільшується частота туманів, зменшується видимість і прозорість, для проходження ультрафіолетового проміння на планету, погіршуються санітарно - гігієнічні умови життя населення та негативний вплив на здоров'я та організм людини. Ці забруднення вражають дерева, ліси, сільськогосподарські культури та покрив трави. Пил і сажа закупорюють продихи клітин рослин, цим самим ускладнюючи процес фотосинтезу. У лісах, що задимлені промисловими підприємствами, зникають різні види звірів, птахів, зникають бджоли.
2. Основними джерелами забруднення атмосфери є природні, промислові та побутові процеси. Такі як, забруднювачі природного походження, забруднювачі, які утворилися при згорянні палива для потреб промисловості, опалення житлових будинків, при роботі всіх видів транспорту, забруднювачі, які утворюються в результаті промислових викидів та забруднювачі, зумовлені згорянням і переробкою побутових і промислових відходів.
Висока концентрація домішок та їх переміщення в атмосферному повітрі призводять до утворення більш токсичних речовин, таких як смог, кислотні дощі, або до таких явищ, як парниковий ефект та руйнування озонового шару.
До виникнення смогів призводять хімічні реакції, що відбуваються в повітрі. Через велику кількість пилу і газів, які викидають у повітря міста, та нагромадження в приземному шарі атмосфери забруднювачів виникають смоги.
Спричиненню кислотних дощів сприяють небезпечні сірчисті сполуки й оксиди азоту, які випадають на великих відстанях від джерела первісного викидання речовини. Вони шкідливо діють на ліси, врожайність, водойми, флору, фауну, призводять до погибелі та повного щезнення.
Озоновий шар порушується внаслідок викиду в атмосферу промислових відходів, що порушують озоновий шар, і призводять до такого явища як "озонова діра". Через це різко зростає ультрафіолетове опромінення, помітно росте кількість захворювань на рак у людей і тварин.
Парниковий ефект зумовлений діяльністю людини, яка певним чином підігріває атмосферу шляхом спалювання великої кількості вугілля, нафти, газу та неодмінно спалює органічне паливо, та знищує ліси, що призводить до накопичення в атмосфері вуглекислого газу. Парниковий ефект може змінити такі природні явища, як кількість опадів, шар хмар, океанічні течії, розміри полярних крижаних шапок. Це викличе потепління в зоні тундри, танення шару вічної мерзлоти і полярних крижаних полів.
3. Через географічне розміщення України, що лежить на шляху перенесення повітряних мас з Атлантики далеко на схід у центрі Євразії, на її території залишається 76 500 тонн азоту й його діоксину, і близько 40 000 тонн з оксиду, так як у середньому через її територію щороку проходять 45 циклонів. Ці шкідливі речовини ми отримуємо насамперед з Польщі, Німеччини, Росії, Чехії, Білорусі, Румунії та віддаленіших західних сусідів.
Вимірювання на території України свідчать, що практично в усіх великих містах постійно чи періодично шкідливі речовини присутні у повітрі у надмірній кількості. Що призводить до частих випадків виникненню кількох видів раку серед людей.
Одже, якщо людство не зменшить обсягу забруднень атмосфери й глобальна температура зростатиме надалі, як це відбувається протягом останніх 20 років, то дуже швидко клімат на Землі стане теплішим, ніж будь-коли впродовж 100 тис. років. Це прискорить глобальну екологічну кризу.
Глобальні проблеми не мають кордонів, жодна держава, якою б могутньою вона не була, не в змозі самостійно вирішити ці проблеми. Для цього потрібно широке міжнародне співробітництво.
Екологічна проблема займає найперше місце у ряді глобальних проблем, тому необхідно звернути належну увагу на її вирішення, адже від цього залежить життя всієї планети.
Список використаної літератури
1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань. - К.: Либідь., 1992. - 288 ст.
2. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. - К.: Т-во "Знання", КОО., 2002. - 203 ст.
3. Запальський А.К., Салюк А.І. Основи екології. - К.: Вища школа., 2005. - 381 ст.
4. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології. - К.: МАУП., 2002. - 292 ст.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Парниковий ефект, кислотні дощі та смог. Промислові викиди в атмосферу. Природні джерела забруднення атмосфери. Вплив діяльності людини забруднення атмосферного повітря та його наслідки. Заходи, здійсненні для сповільнення руйнування озонового шару.
реферат [171,2 K], добавлен 20.06.2015Поняття, будова та основні характеристики атмосфери, проблеми її забруднення. Класифікація забруднень атмосфери, їх екологічний вплив. Парниковий ефект, озонова діра в атмосфері, кислотні дощі. Методи знешкодження викидів в атмосферу забруднюючих речовин.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 28.09.2009Атмосфера, як частина природного середовища. Атмосферне повітря. Склад атмосфери. Баланс газів в атмосфері. Природне й штучне забрудненя атмосфери. Наслідки забруднення атмосфери людством. Заходи щодо охорони атмосферного повітря від забруднення.
реферат [27,7 K], добавлен 15.07.2008Значення й екологічні проблеми атмосфери, гідросфери і літосфери. Дефіцит води, виснаження земельних ресурсів, активізація екзогенних геологічних процесів як наслідки екологічної кризи. Вплив забруднення атмосферного повітря, грунту на умови життя людини.
реферат [23,3 K], добавлен 15.07.2010Будова і склад атмосфери, джерела її антропогенного забруднення. Руйнування озонового шару Землі та шляхи його захисту, сучасний стан озонового екрану, фактори руйнування озону. Антропогенні зміни клімату, забруднення повітря радіоактивними домішками.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 10.11.2010Екологічні ризики та шляхи їх подолання. Ступінь забрудненості атмосфери. ВАТ "Жашківський маслозавод" - сучасне підприємство переробної галузі. Екологічна характеристика підприємства як джерела забруднення атмосферного повітря, заходи по його охороні.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 22.10.2010Джерела і речовини хімічного забруднення атмосфери. Контроль за викидами в атмосферу. Забруднення від автотранспорта, літаків. Вплив оксидів вуглецю, азоту, діоксида сірки, сірчаного ангідрида, радіоактивних речовин на людину, рослинний і тваринний світ.
реферат [43,1 K], добавлен 23.09.2009Моніторинг стану повітряного басейну. Вплив наслідків забруднення атмосферного повітря на стан здоров'я населення. Розрахунок максимального значення приземної концентрації шкідливих речовин. Механічні, фізичні, хімічні методи очистки газопилового потоку.
курсовая работа [135,0 K], добавлен 26.06.2014Екологічний стан атмосферного повітря, водного середовища, земельних ресурсів Чернігівського району. Розробка історично-туристичних та екологічних маршрутів екологічних стежок. Розрахунок плати за забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами.
дипломная работа [340,2 K], добавлен 16.09.2010Основні забруднення навколишнього середовища та їх класифікація. Головні джерела антропогенного забруднення довкілля. Роль галузей господарства у виникненні сучасних екологічних проблем. Вплив на здоров'я людини забруднювачів біосфери та атмосфери.
реферат [24,3 K], добавлен 15.11.2010
