Кислотні дощі: причини та наслідки

Міністерство освіти та науки України

Черкаський державний технологічний університет

будівельний факультет

кафедра загальної екології,педагогіки та психології

Реферат

на тему: Кислотні дощі: причини та наслідки

Виконав: ст. гр. 106-ек

Бригодан М.О.

Перевірив: к.б.н. доц.

Чемерис І.А.

План

1. Причини виникнення кислотних дощів

2. Вплив кислотних дощів на навколишнє середовище

3. Визначення показника кислотності

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У нове тисячоріччя людство вступає в умовах екологічної кризи. В останній чверті XX століття три глобальні екологічні проблеми: руйнування озонового шару Землі, що прогресує; потепління її клімату та кислотні дощі -- зробили цілком реальною загрозу самознищення людства. Ще наприкінці минулого століття Фрідріх Енгельс попереджав: "Не будемо, однак, занадто зваблюватися нашими перемогами над природою. За кожну таку перемогу вона нам мстить. Кожна з цих перемог має, щоправда, у першу чергу ті наслідки, на які ми розраховували, але в другу і третю чергу зовсім інші, непередбачені наслідки, що дуже часто знищують наслідки перших". Знайомство з проблемою кислотних дощів підтвердить нам правоту цих слів.

Для успішного вирішення планетарних екологічних криз і подальшого розвитку людської цивілізації необхідні розуміння й усвідомлення цих кризових проблем, щоб направити свою діяльність на зміну структури суспільного і господарського ладу, формування екологічного світогляду, відповідального за стан будинку, у якому ми усі живемо, -- нашої планети Землі.

1. Причини виникнення кислотних дощів

Важливою екологічною проблемою стало випадання кислотних дощів. Термін "кислотні дощі" ввів в 1812 р. англійський інженер Роберт Сміт, в книжці "Повітря і дощ: почато хімічної клмітології". Кислотні дощі містять розчини сірчаної і азотної кислот, приносять значний ущерб природі. Щорічно при спалюванні палива, в атмосферу надходить до 15 млн. т. двоокису сірки, який, сполучаючись з водою, утворює слабкий розчин сірчаної кислоти, що разом з дощем випадає на землю. Кислотні дощі негативно впливають на людей, врожай, споруди і т. ін.

Кислотні дощі виникають у результаті поєднання з атмосферним киснем двоокису сірки та оксидів азоту, які викидаються у атмосферу працюючими на вугіллі та нафті електростанціями, металургійними заводами, а також автомобільним транспортом.

Добуті таким шляхом зневоднені сірчана та азотна кислоти відносяться вітрами у вигляді дощів та нерідко мають значну кислотність. Фільтруючись у ґрунті, вода кислотних дощів уносить багато поживних речовин: кальцій, магній, калій та натрій. Їх місце займають токсичні метали, які під дією дощів стають розчинними та вбивають мікроорганізми, які розкладають органічні залишки і ґрунт залишається без поживних речовин.

2. Вплив кислотних дощів на навколишнє середовище

Оксиди сірки й азоту, що потрапляють в атмосферу внаслідок роботи ТЕС і автомобільних двигунів, сполучаючись з атмосферою вологою, утворюють дрібні капельки сірчаної та азотної кислот, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на Землю у вигляді кислотних дощів. Ці дощі мають шкідливу дію на фактори навколишнього середовища:

- врожайність багатьох с/г культур знижується на 3-8% внаслідок ушкодження листя кислотами;

- кислі опади спричинюють вимивання з грунтів кальцію, калію та магнію, що веде до деградації флори і фауни;

- деградують і гинуть ліси;

- отруюється вода озер і ставків, у яких гине риба і численні види комах;

- зникнення комах у водоймах призводить до щезнення птахів і тварин, які ними живляться;

- зникнення лісів у гірських районах зумовлює збільшення кількості гірських зсувів і селей;

- різко прискорюється руйнування пам'ятників архітектури, житлових будинків;

- вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним туманом, спричинює захворювання дихальних шляхів, подразнення очей тощо.

За даними екологів, у Швейцарії від кислотних дощів засихає третина лісів, 69% оглянутих букових дерев у лісах Великобританії висихають з верхівок. У Швеції 18 тисяч озер отруєно цими дощами, а у 9 тисяч з них риба вже частково вимерла, а в 4 тисячах - зникла зовсім.

Великою загрозою є "інтернаціональний" характер цього забруднення, адже повітряні течії розносять кислотні тумани на тисячі кілометрів від місць їх виникнення. Ті ж, наприклад, шведські озера були пошкоджені кислотними дощами, що утворилися внаслідок викидів ТЕС і металургійних підприємств Великобританії. Пануючі в цьому районі західні вітри розносять отруту далеко від Британських островів - аж до Скандинавії. Кислотні дощі в Канаді - принесені з США, в Україні - з Румунії тощо.

3. Визначення показника кислотності

Для визначення показника кислотності використовують різні pH-метри, а також дорогоцінні електронні прилади. Простим способом визначення характеру середовища являється застосування індикаторів - хімічних речовин, колір яких змінюється в залежності від pH середовища. Найбільш поширеним індикатором є - фенол-фталеїн, лакмус, а також барвники з червоної капусти і чорної смородини. Дощова вода, утворюється при конденсації водяної пари, повинна мати нейтральну реакцію, pH. Проте і в дуже чистому повітрі завжди є діоксид вуглеводу, і дощова вода, розчиняє його, ледь підкислюючи (pH=5,6-5,7).

В 70-х роках у річках і озерах скандинавських країн стала пропадати риба, сніг у горах робився сірого кольору, листя з дерев дуже швидко опадало. Дуже скоро ті ж прояви помітили в США, Канаді, Західній Європі.

У Німеччині постраждало 30%, а місцями 50% лісів. І все це відбувалося далеко від міст і промислових центрів. Вияснилося, що причина всіх цих бід - кислотні дощі. Показник pH мінявся в різних водоймах. У річки, які постраждали від кислотних дощів, нове життя може принести невелика кількість фосфатних добрив; вони допомагають планктону засвоювати нітрати, що веде до зниження кислотних вод.

Висновки

Отже, як ми бачимо кислотні дощі приносять велику шкоду людству по всьому світу: пошкоджуються статуї, будівлі, метал автомобілів; гине риба, водні рослини і мікроорганізми в озерах і річках. Для боротьби з кислотними дощами необхідно направити зусилля на скорочення викидів кислотоутворюючих речовин вугільними електростанціями. А для цього необхідно: використання низько сірчисте вугілля чи його очищення від сірки; установка фільтрів для очищення газоподібних продуктів; застосування альтеpHативних джерел енергії. Більшість людей залишається байдужими до проблеми кислотних дощів.

Список використаної літератури

1. Безпека життєдіяльності. Підручник. - К., 2001

2. Загальна гігієна з основами екології. Підручник. - К., 2003

3Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: Лібра, 1998. - 249

4. Корсак К.В., Плахотнік О. В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. - 238 с.