Вплив людини на навколишнє середовище

Міністерство освіти і науки

Київський педагогічний університет ім.. Б.Д Грінченка

Інститут психології і соціальної педагогіки

Реферат

На тему: Вплив людини на навколишнє середовище

Виконала: Студентка 1-го курсу групи Спб-1-09.д

Кулакова О.

Перевірила: Викладач Чанцева Н.І.

Київ

2010

План

Вступ

1.Забруднення атмосфери

2. Забруднення грунту

3. Нітрати в нашому житті

4. Забруднення водойм

Використана література

Вступ

З виникненням людського суспільства відбулися і відбуваються все нові й нові зміни у стані біосфери. Науково-технічна революція, господарська діяльність людини відчутно позначається на навколишньому середовищі: забруднюються повітря і водойми, виснажуються родючі ґрунти.

1.Забруднення атмосфери

Забруднення атмосфери -- газової оболонки Землі -- одна з важливих і особливих екологічних проблем сьогодення. Відомо, яке важливе значення для будь-якого живого організму має повітря: без їжі людина може прожити місяць, без води -- тиждень, без повітря -- секунди, максимум кілька хвилин. Разом з тим те, чим ми дихаємо, піддається сильному впливу цілого ряду факторів--результатів інтенсивного розвитку таких виробництв, як паливно-енергетичне, металургійне, нафтохімічне й ін.

Паливно-енергетичний комплекс включає діяльність теплоелектростанцій, робота яких пов'язана з викидом в атмосферу окису сірки, азоту, що утворюються в процесі згоряння незбагаченого вугілля. Не менш небезпечним забруднювачем повітря є підприємства металургійної промисловості, що викидають у повітря різні хімічні сполуки, особливо важких та рідких металів. Небезпечним джерелом забруднення повітря стали й продукти переробки нафтохімічної промисловості, особливо вуглеводневі сполуки (метан та ін.).

Небезпечним забруднювачем повітря є тютюновий дим, з якого в повітря потрапляє, крім нікотину, велика кількість (близько 200) таких отруйних речовин, як чадний газ, бензоперин та інші.

Через те що мікроорганізми руйнують органічні речовини, а рослини перетворюють мінеральні речовини на органічні, існує замкнутий біотичний кругообіг. Сьогодні ж людина вилучає сировину з біосфери в значних кількостях, а в сільському господарстві використовує безліч отруйних речовин. Подібне ведення промислової і сільськогосподарської діяльності розриває біотичний кругообіг. Атмосфера, вода, ґрунт постійно забруднюються відходами промислового виробництва, гектарами вирубуються ліси, знищуються рідкісні види тварин, руйнуються природні екосистеми.

У результаті забруднення атмосфери виникли такі явища, як парниковий ефект -- підвищення загальної температури на планеті; озонова діра, яка утворюється в результаті порушення озонового шару в атмосфері окисами азоту, що викидаються двигунами балістичних і космічних ракет; смог--накопичення шкідливих газів у нижніх шарах атмосфери в результаті посиленої роботи котелень, що працюють на вугіллі, мазуті, солярці, а також у результаті загазованості повітря автотранспортом. З часів промислової революції спалювання викопного палива і викиди продуктів згоряння (в основному двоокису сірки) в атмосферу призвели до випадання дощів, вода яких являє собою слабку сірчану кислоту. Такі дощі назвали кислотними дощами. Після випадання "кислотних" опадів різко стали зникати з зони свого побутування рослини з різною стійкістю до рН. Кислотні дощі негативно впливають на шкіру, волосся, а також прискорюють корозію металів, руйнують гіпс, мармур, окислюють водойми, фунти, що призводить до знищення риби, лісів, тварин, які живуть у них.

Навколишнє середовище забруднюється в результаті викидів трубами електростанцій двоокису сірки, поблизу збагачувальних фабрик скидаються або накопичуються сполуки металів (мідь, цинк, свинець та ін.). У забруднених районах їхня концентрація іноді досягає смертельного рівня. Однак у місцях промислових викидів майже завжди можна знайти представників декількох видів, що пристосувалися до-таких умов перебування. Подібні стійкі представники дають початок стійким популяціям. Але навіть така ситуація не покращує становище, тому що на забрудненій ділянці приживається (навіть при її щільному заселенні) набагато менша кількість видів, яка могла б виростати в цій місцевості в менш забрудненій атмосфері.

За прогнозами на нашій планеті відбудеться глобальне потепління, у результаті чого порушиться життєдіяльність рослин і багато видів зникне. Чому? Тому що у багатьох рослин при підвищенні температури навколишнього середовища спостерігається "фотосинтетична криза". Припускають, що це явище викликається тимчасовим припиненням метаболічної активності через зміну структури ферментів або закриття усть, що накопичили надмірну кількість води в палісадних клітинах. Можливо, що закриття усть викликається відсутністю води в листі, тому що при підвищенні температури збільшується і швидкість її випаровування. Рослини ж, пристосовані до посушливих умов, мають безліч різноманітних адаптацій, які дозволяють їм виживати, крім того, їхнє листя, як правило, вкрите товстою кутикулою, що сприяє зниженню втрат води.

Непередбачені кліматичні коливання можуть негативно вплинути на видове багатство у певному середовищі їх перебування. Так, наприклад, організму, який довго живе, важко вижити в кліматі, де плоди -- основна його їжа--через зниження температури повітря стануть доступними лише на нетривалий час протягом року. У тропіках же, де дерева і чагарники плодоносять постійно, змінюючи один вид на інший, такому травоїдному організму вижити набагато простіше. Звідси видно, що у стабільному кліматичному середовищі збільшується ймовірність того, що популяції досягнуть граничної густоти. Усередині виду не відбудеться "перенаселення", тому що в загальну схему відразу включаться конкуренція і природні вороги, до того ж "проріджують" вид хвороби, природна старість і смерть.

"Екстремальними" можуть бути і дуже холодні, і дуже жаркі місця проживання, і сильно забруднені ріки, і солоні озера, і відкриті простори для видів, що можуть ховатися тільки серед гілок, поміж корінням дерев і чагарників.

Звідси висновок: певний вид тварин або рослин знаходиться в тих умовах, які оптимально йому підходять. Тому чим далі він буде відходити від оптимуму, тим швидше та назавжди буде вгасати його життєдіяльність.

Основні організаційні та технологічні методи боротьби із забрудненням повітря такі:

1) скорочення кількості електростанцій за рахунок будівництва більш потужних, обладнаних новітніми системами очищення й утилізації газових та пилових викидів;

2) очищення вугілля до його використання на ТЕС;

3) заміна вугілля і мазуту на ТЕС екологічно чистим паливом -- газом;

4) регулювання двигунів внутрішнього згоряння в автомобілях, встановленням на них спеціальних каталізаторів для нейтралізації чадного газу, заміною шкідливого етилового бензину, що забруднює повітря свинцем, найменш екологічно шкідливий.

Особливе значення в очищенні атмосферного повітря має озеленення міст і сіл, особливо промислових зон.

2.Забруднення ґрунту

Земля -- це основа сільськогосподарського виробництва, що забезпечує людину продуктами харчування як рослинного, так і тваринного походження. Кількість і якість цих продуктів залежать від якості землі з гарним орним шаром, тобто від фунту (верхнього родючого шару Землі), його обробки, підживлення рослин і т. д. Найбільш родючими ґрунтами є чорноземні, багаті на такий компонент, як перегній (гумус) -- органічна речовина, що утворюється після відмирання окремих організмів, рослинних і тваринних залишків, які переробляються іншими організмами -- мікроорганізмами.

Процес утворення ґрунту (ґрунтоутворення) -- дуже тривалий, повільний, що відбувається в результаті вивітрювання материнської породи і нагромадження органічного матеріалу, що розкладається, тому відновлення ґрунту займає не один десяток років. Через це треба дуже дбайливо ставитися до ґрунту. Тим часом оброблювані землі, у результаті споживчого до них ставлення, поступово втрачають частину родючого шару і продовжують втрачати його з неймовірно великою швидкістю.

У зв'язку з діяльністю людини на Землі очікується велика екологічна криза. В результаті масової вирубки лісів, наприклад, порушується водний режим планети: міліють ріки, як наслідок, зменшується кількість риби, виснажуються запаси ґрунтових вод, висихають ґрунти. Знищення лісових масивів подекуди вже призвело до ерозії фунту, тому що сильні вітри й дощові потоки вільно змили найбільш родючий шар ґрунту, який раніше утримувався кореневою системою дерев. Крім того, ліс очищує повітря, стримує гірські селеві потоки. Зі знищенням лісів відбувається вимушена міграція птахів і диких тварин, які щоб прогодуватися, переміщаються ближче до населених пунктів, деякі види тварин, не пристосувавшись до нових умов, зникають.

На цей час через нераціональне використання земель, утворення ерозії ґрунтів сільськогосподарська промисловість позбавилася величезних територій, на яких могли б виростати сади, зернові й вирощуватися овочеві культури. В результаті бажання побільше отримати від ґрунту, ніж віддати йому, виснажується гумус.

На сьогодні ерозія ґрунту стає не тільки сільськогосподарською, але й екологічною проблемою. Ґрунт, який змивається у струмки та ріки, несе із собою добрива й отруйні хімікати (пестициди), підсилюючи цим забруднення водойм. Крім того, оскільки в фунті затримується менше води, а в ріках її стікає більше, виникає небезпека повеней.

Однією з причин зниження агрономічних якостей фунту є багаторазова його обробка, ті самі ділянки обробляються протягом багатьох років, у ґрунт не вноситься того, що з нього витягується, у результаті чого фунт виснажується і не виконує тієї ролі, яка йому відведена: забезпечення рослин поживними речовинами, необхідними для їхньої життєдіяльності, активна фільтрація природних і стічних вод, які очищають їх від шкідливих домішок.

Збереженню ґрунту сприяє використання хліборобами науково обґрунтованих методів його оброблення, спрямованих на підвищення родючості ґрунтів і одержання екологічно чистих продуктів харчування.

Серед цих методів виділяють такі:

* правильне формування культурного агроландшафту;

* організація і дотримання польових, овочевих, кормових сівозмін;

* перехідна прогресивні форми обробки ґрунту, ефективні й легкі машини та механізми;

* скорочення повторної обробки ґрунту;

* застосування поряд з ультрахімічним методом господарювання біологічного землеробства без використання отруйних хімікатів і неякісних мінеральних добрив.

Серед них особливе місце приділяється нітратам (мінеральне азотне добриво).

Нітрати самі по собі не є отруйними, їх рослина використовує для будови клітин, утворення хлорофілу. Але, накопичуючись у ґрунті, вони переходять і накопичуються в продуктах харчування.

В організмі людини вони перетворюються в нітрити -- отруйні речовини, що взаємодіють з гемоглобіном крові й викликають захворювання -- метгемоглобінемія (змінюється колір шкіри і слизових оболонок--ціаноз, знижується кров'яний тиск, з'являється легенева і серцева недостатність).

3.Нітрати в нашому житті

Абсолютно "чистих" продуктів у природі не існує. Нітрати (як важкі метали, радіонукліди) завжди містяться в фунті та воді. Інша справа4, у яких кількостях. Будь-які рослини постійно витягають із ґрунту нітрати та перетворюють їх на органічні азотовмісні сполуки (амінокислоти, білки й ін.). Власне кажучи, за рахунок цього рослини і живуть. Тому в них завжди є нітрати, але знову ж важливо--у якій кількості.

За нормами, встановленими Всесвітньою організацією охорони здоров'я, припустимою добовою дозою нітратів для людини вважається 5 мг на кожен кілограм її ваги. При середній вазі дорослої людини 70 кг виходить, що припустиму норму складає доза в 350 мп Встановлено і гранично припустиму концентрацію нітратів у різних продуктах, так у воді--45 мг, у кавунах--60 мг, у винограді, грушах, яблуках--60 мг, цибулі ріпчастій -- 80 мг, огірках і помідорах--150 мг, картоплі -- 250 мг, ранній моркві -- 400 мг, капусті білокачанній (осінній) -- 500 мг, капусті білокачанній (ранній)--900 мг, буряку--1400 мг, зелені (кропі, щавлі, петрушці й ін.) -- 2000 мг.

На превеликий жаль, за наших соціальних умов нерідкі випадки, коли припустима концентрація нітратів просто ігнорується. Все-таки будемо сподіватися, що коли ринок у нас набуде цивілізованих рис, кількість нітратів, що потрапляють на наш стіл з овочевих прилавків, зменшиться.

Самі по собі нітрати для організму людини нешкідливі. Але, як уже говорилося вище, частина їх перетворюється в нітрити (солі азотистої кислоти), що блокують дихання клітин і призводять до зв'язування гемоглобіну, зростання вмісту холестерину та молочної кислоти.

На щастя, наш організм має здатність до самоочищення. Тому одноразове перевищення припустимої концентрації нітратів у продуктах особливої шкоди не завдасть.

Як же відрізнити без спеціальних приладів овочі з великою кількістю нітратів? Бажано не купувати надто дрібні й надто великі (тут повинна спрацьовувати "золота середина") овочі, а також капусту з яскраво-зеленим листям. Дотримуючись цього правила, можна істотно знизити ризик потрапляння нітратів в організм.

Крім того, овочі з великим вмістом нітратів, як правило, мають неприродний присмак.

4.Забруднення водойм

Вода -- не тільки джерело кисню і водню, але і найбільш значна складова частина тіла всіх живих істот: у тілі людини вона складає близько 70% маси, у рослинному організмі -- до 95 %.

Така важлива фізіологічна функція, як обмін речовин, не може обходитися без води, а це у свою чергу загрожує всім життєво важливим процесам організму. Основні запаси води знаходяться у Світовому океані (95 %), що займає близько 70 % поверхні земної кулі. Поверхневі води: озера і ріки (із прісною водою) включають всього 0,182 млн. км3.

Людиною для своїх потреб широко використовуються як поверхневі води (озера, ріки, невеликі річки, у яких запаси доступної прісної води обчислюються не мільйонами кубометрів, а тисячами), так і підземні чи ґрунтові (колодязі, свердловини), водою яких користується населення сіл і селищ.

І разом з тим, сьогодні людство стурбоване нестачею води. Воду використовують як її споживачі--для приготування продукції, повертаючи при цьому воду у водойми, але в меншій кількості й поганої якості, так і водокористувачі -- господарства, люди, що використовують воду як середовище (водяний транспорт, рибальство, енергетика, сільське і комунальне господарство). Однак і вони змінюють якість води і найчастіше на гірше.

Джерелами забруднення води можуть бути фізичні, біологічні, хімічні, теплові й радіаційні забруднювачі.

Фізичне забруднення -- це збільшення у вмісті води нерозчинних домішок (піску, глини, мулу) у результаті змиву дощовими водами ґрунтів з полів, гірничорудного пилу, який розноситься вітром й ін.

Хімічне забруднення -- це потрапляння до води різних хімічних речовин, відходів різних виробництв: нафтохімічних, целюлозно-паперових, а також комунально-побутових стоків, відходів тваринницьких ферм і т. д.

Біологічне забруднення -- це потрапляння у водойми разом зі стічними водами різних хвороботворних мікроорганізмів (бактерій, вірусів), спорів грибів, яєць, хробаків й ін.

Основними джерелами біологічних забруднень є комунально-побутові стічні води підприємств: цукрових заводів, м'ясо і деревообробної промисловості й ін. Особливо небезпечні такі забруднення водойм у місцях масового відпочинку (курортні зони узбереж морів та рік).

Теплове забруднення складають стоки підігрітої води від теплоелектростанцій і атомних станцій. Прикладом радіаційного забруднення є аварія на Чорнобильській АЕС.

Підвищується кислотність води в природних водоймах, що позначається на скороченні видової розмаїтості їхньої фауни. Підвищена кислотність може впливати на тварин безпосередньо, порушуючи при цьому роботу ферментів і газообмін через дихальні поверхні; побічно, знижуючи якість і розмаїтість основних джерел їжі тварин; побічно, підвищуючи концентрацію токсичних важких металів, через реакції, що відбуваються з донними осадами.

Щоб запобігти процесу забруднення водойм, слід застосувати ряд способів із їх охорони:

* використання і нормування якості води;

* скорочення стоків у водойми шляхом удосконалення технологічних процесів ряду виробництв;

* очищення стічних вод.

Система заходів щодо охорони і раціонального використання водних ресурсів (морських, річкових, озерних) повинна бути складовою частиною загальнодержавних планів у будь-якій країні. Діяльністю людини в більшості випадків обумовлене забруднення водойм, її ж діяльність повинна бути спрямована на очищення різними методами: механічними, хімічними, біологічними.

Висновок

Результати антропогенного впливу на природу поставили людину на грань екологічної катастрофи і самознищення. Збільшилися небезпечні за впливом на природу і людину процеси, що забруднюють акваторії Світового океану, прісних водойм, повітря, ґрунту, приводять до спустошення раніше родючих земель, катастрофічно знищують лісові масиви та ін.

Хімічні забруднювачі в даний час роблять найбільше помітний вплив на біосферні процеси. Серед хімічних забруднювачів - газоподібні і побутові забруднювачі промислово-побутового походження. Прогресує і нагромадження вуглекислого газу в атмосфері. Подальший розвиток цього процесу буде підсилювати небажану тенденцію убік підвищення середньорічної температури на планеті. Викликає тривогу в екологів і триваюче забруднення світового океану нафтою і нафтопродуктами, що досяг уже 1/5 його загальної поверхні. Нафтове забруднення таких розмірів може викликати істотні порушення газу - і водообмена між гідросферою й атмосферою. Не викликає сумнівів і значення хімічного забруднення ґрунту пестицидами і її підвищеною кислотністю, що веде до розпаду экосистемы. У цілому всі розглянуті фактори, яким можна приписати забруднюючий ефект, впливають на процеси, що відбуваються в біосфері.

Використана література

1. Гиляров А.М. Популярна екологія - М.: МГУ, 1990

2. Гирусов Э.В. Екологія й економіка природокористування. М. Юнион. 1998

3. Злобін Ю.А. Основи екології.К.: - Видавництво "Лібра", ТОВ,1998