Забруднення довкілля автомобільним транспортом та шляхи його зменшення

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Прикладна екологія та охорона навколишнього середовища»

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «ЗАГАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ ТА НЕОЕКОЛОГІЯ»

на тему:

«Забруднення довкілля автомобільним транспортом та шляхи його зменшення»

Виконавець:

студент групи ЕП - 09 Проценко К.Е.

Керівник:

Доцент каф ПЕ та ОНС Мнускіна В.В.

Донецьк, 2010

РЕФЕРАТ

Курсова робота: 40 с., 6 рис., 3 табл., 7 літературних посилань.

В курсовій роботі подано огляд забруднення довкілля автомобільним транспортом та шляхи його зменшення, вплив транспорту на екосистеми. Розглянуто найбільш шкідливі речовини, що виділяються під час роботи двигунів автомобілів.

КАРТЕРНІ РЕЧОВИНИ, ТЕРМОХІМІЧНІ, ФОТОХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ, ВІДПРАЦЬОВАНІ ГАЗИ, ОКСИД ВУГЛЕЦЮ

ЗМІСТ

ВСТУП

1 Автомобільний транспорт - одне з основних штучних джерел забруднення довкілля

2 Основні шкідливі речовини,що виділяються під час роботи двигунів автомобілів

2.1 Утворення основних шкідливих речовин та продукти згоряння палива в атмосфері

2.2 Шкідливі речовини картерних газів та випарування системи живлення

2.3 Вплив шкідливих речовин, які надходять у атмосферу під час роботи ДВЗ на людину і довкілля

3 Шумове забруднення довкілля

3.1 Основні види і джерела шуму двигуна і автомобіля

3.2 Зменшення шуму автомобілів

4 Вібрація автомобіля і шляхи ії зменшення

5 Електромагнітне випромінювання автомобілів

6 Забруднення продуктами зношування автомобілів

7 Виробничі відходи автотранспортних підприємств та шляхи їх утилізації

7.1 Джерела відтворення виробничих відходів АТП

7.2 Спрацьовані нафтопродукти

7.3 Стічні води

7.4 Відпрацьований електроліт і свинцевий шлам

7.5 Відходи ацетиленових генераторів

7.6 Відпрацьована гальмівна рідина

7.7 Відпрацьовані фільтри і брудне ганчір'я

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ВСТУП

Транспортно-дорожній комплекс є потужним джерелом забруднення природного середовища. Автотранспорт дає 70 % усіх токсичних викидів у атмосферу та 90 % шумового забруднення. Велике транспортне навантаження несуть міста України. Доля автотранспортного забруднення атмосфери в загальній їх кількості становить в Ужгороді - 91 %, Ялті, Полтаві - 88 %, Львові - 79 %, Києві - 75 %.

Істотна роль транспорту в забрудненні водних об'єктів. Крім того, транспорт є одним з основних джерел шуму в містах і вносить значний внесок в теплове забруднення навколишнього середовища. Екологічною проблемою стало і придорожнє сміття - пакувальний матеріал, банки, пляшки, залишки продуктів харчування і все те, що викидається з транспортних засобів.

Викиди від автомобільного транспорту в Україні складають близько

22 млн. т на рік. Відпрацьовані гази двигунів внутрішнього згоряння містять понад 200 найменувань шкідливих речовин, в тому числі канцерогенних. Нафтопродукти, продукти зносу шин і гальмівних колодок, сипучі і вантажі , які пилять, хлориди, використовувані як запобіжники обмерзанню дорожніх покриттів, забруднюють придорожні смуги і водні об'єкти.

В України поки що використовують бензин із вмістом свинцю 0,36 г/л, тоді як в Англії, Німеччині та США - 0,013-0,15. Постанова Кабінету Міністрів України орієнтує на постачання не етилового бензину, і його в 1991 році було вже поставлено на 51% від загальної кількості.

Важко уявити собі сьогодні людську цивілізацію без автомобіля. У розвинених країнах він став не тільки основним транспортним засобом, а й частиною побуту. Природне прагнення людини до свободи пересування, ускладнення функцій у виробничій діяльності та сфері послуг, нарешті, саме життя у великих містах, міських агломераціях - все це зумовлює зростання кількості легкових автомобілів індивідуального користування та збільшення обсягу вантажних перевезень. Рівень автомобілізації вже давно став одним з основних показників економічного розвитку країни, якості життя населення. При цьому в поняття «автомобілізація» включають комплекс технічних засобів, що забезпечують рух: автомобіль і дорогу.

Однак досягнення науково-технічного прогресу приносять людям не тільки користь, а й шкоду. «За все треба платити», - говорить стародавня мудрість. Плата за автомобіль - наше здоров'я, наше життя. Це ймовірність дорожньо-транспортних пригод, нещасних випадків. Це неминучість шкоди від забруднення навколишнього середовища викидами відпрацьованих газів, транспортного шуму, інших фізичних впливів. Від них доводиться страждати всім людям, навіть тим, хто ніколи не користується автомобілем. І не тільки людям - всієї природі. Створює ці шкідливі впливи на середовище, звичайно не дорога, а автомобіль. Дорога захищає середовище від автомобіля. Борг інженера-проектувальника, будівельника, експлуатування в тому, щоб зробити цей захист ефективніший і дешевший.

Отже охорона навколишнього середовища від забруднень , яке чинить автотранспорт є дуже актуальною в наш час, як в Україні, так в усьому світі.

1 АВТОМОБІЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ - ОДНЕ З ОСНОВНИХ ШТУЧНИХ ДЖЕРЕЛ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

автомобіль транспорт забруднення довкілля

Основними штучними джерелами забруднення довкілля, що виникають в результаті діяльності людини є об'єкти транспорту, промисловості, енергетики, сільського та комунального господарств. Переважаючим серед цих джерел є саме транспорт.

Вплив транспорту на екосистеми полягає у:

· забрудненні атмосфери, водних об'єктів і земель, зміни хімічного складу ґрунтів, котельних шлаків, золи і сміття. Забруднюючі речовини, окрім шкідливого впливу на живу природу, негативно впливають на створені людиною системи - особливо на будівельні матеріали, історичні архітектурні та скульптурні пам'ятники і інші витвори мистецтва, викликають корозію металів, псування шкіряних та текстильних виробів;

· споживанні природних ресурсів - атмосферного повітря, яке необхідне для перебігу робочих процесів в ДВЗ транспортних засобів, нафтопродуктів і природного газу, які є паливом для ДВЗ, води для систем охолодження ДВЗ і мийки транспортних засобів, виробничих і побутових потреб підприємств транспорту, земельних ресурсів, відчужених під будівництво автомобільних доріг і залізниць, аеродромів, трубопроводів, річкових і морських портів і інших об'єктів інфраструктури транспорту;

· виділенні теплоти в довкілля під час роботи ДВЗ і установок, в яких спалюють паливо в транспортних виробництвах;

· створенні високих рівнів шуму і вібрації;

· можливості активації несприятливих природних процесів таких як водна ерозія, заболочення місцевості, утворення сольових потоків, зсувів і обвалів;

· травмуванні та загибелі людей, тварин, нанесення великих матеріальних збитків в результаті аварій і катастроф;

· порушенні ґрунтово-рослинного покрову і зменшенні врожайності сільськогосподарських культур;

Рисунок.1.1 - Розподіл споживання різних видів палива галузями транспорту

Розрахунки шкідливих викидів різними галузями транспорту України показують, що автомобільний транспорт є основним з огляду забруднення навколишнього середовища він набагато перевищує викиди інших видів транспорту. Розподіл викидів основних шкідливих речовин, які містяться у відпрацьованих газах двигунів внутрішнього згорання, між основними видами транспорту України в 1995р. наведено у рисунку 1.2

За розрахунками вчених за всю свою історію автотранспорт спожив 170 млрд. м3 кисню і викинув в атмосферу 250 млрд. м3 СО2, що складає 60 - 70% від діяльності людини за останні 100 років.



Рисунок 1.2 - Схема впливу автомобільного транспорту на довкілля

Викиди автотранспортних засобів складають біля 40% всіх шкідливих речовин, що потрапляють в атмосферу. Для ряду міст України (Київ, Львів, Чернівці, Полтава та інші) ця величина перевищує 70%. Про долю, яку вносить автомобільний транспорт в забруднення атмосфери в Україні можна зробити висновок з рисунку 1.3, де показані викиди різних шкідливих речовин автотранспортними засобами.

Не зважаючи на значне зменшення шкідливих викидів, їх величина залишається значною і складає близько 40 кг на кожного мешканця України.

В 1991 році викиди шкідливих речовин в атмосферу м. Києва складали 64,3 тис. тон від стаціонарних джерел і 172,2 тис. тон від пересувних засобів (переважно автомобілів), тобто майже 100 кг. на кожного киянина в рік. Загрозою безпеці людей також є дорожні аварії, за яких в світі щорічно гине понад 250 тис. чоловік і ще 10 мільйонів травмуються.



Рисунок 1.3 - Динаміка викидів шкідливих речовин автомобільним парком України

2 ОСНОВНІ ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ, ЩО ВИДІЛЯЮТЬСЯ ПІД ЧАС РОБОТИ ДВИГУНІВ АВТОМОБІЛІВ

Під час роботи автомобільних двигунів внутрішнього згоряння джерелами викидів шкідливих речовин є:

· відпрацьовані гази;

· картерні гази;

· випаровування з системи живлення.

Серед цих джерел основним є відпрацьовані гази, які мають складний хімічний склад. У відпрацьовані гази входить більше 1000 різних шкідливих речовин, які чинять негативний вплив на людину і довкілля, 200 з них розпізнано. Основним є оксид вуглецю (CO), вуглеводні (загальна формула CmHn), оксиди азоту (загальна формула NOx), альдегіди (загальна формула RCHO), сполуки сірки (основна - двооксид сірки SO2), тверді частини (сажа - C), канцентрогенні речовини, до яких належать складні ароматичні вуглеводні полі циклічної будови (основний елемент, якого найбільше, бенз(а)пірен - C20H12), сполуки свинцю(PbO4).

В картерних газах і випаруваннях міститься, в основному, вуглеводні.

Процентний розподіл між трьома джерелами викидів шкідливих речовин характеризується даними, що наведені у таблиці 2.1:

Таблиця 2.1 - Джерела викидів шкідливих речовин

	CO	CmHn	NOx
Відпрацьовані гази	100	55	100
Картерні гази	-	25	-
Випарування палива	-	20	-

Граничний вміст основних шкідливих речовин у відпрацьованих газах бензинових двигунів і дизелів наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Граничний вміст основних шкідливих речовин у ВГ бензинових двигунів і дизелів

Назва речовин	Бензинові	Дизелі
1	2	3
Оксид вуглецю (CO) %	10	0,3
Вуглеводні (CmHn) %	2	0,5
Оксиди азоту (NOx) %	0,6	0,2
Альдегіди (RCHO) %	0,2	0,05
Двооксид сірки %	0,003	0,015
Сажа мг/м3	100	2000
Сполуки свинцю мг/м3	60	-
Канцерогени (бенз(а)пірен) %	25	10

Відходять гази двигунів містять складну суміш, їх більше ніж двохсот компонентів, серед яких чимало канцерогенів. Наземні транспортні засоби - це механізми, що пересуваються по шосейних і залізницям, а також будівельне, сільськогосподарське і військове обладнання. Відповідно до відмінностями в кількостях і видах викидаються забруднюючих речовин доцільно розглядати в окремо двигуни внутрішнього згоряння (особливо двох-і чотиритактні) і дизелі.

Таблиця 2.3 - Основні види викидів забруднюючих речовин від мобільних джерел

Тип двигуна	Паливо	Основні види забруднення	приклади
Чотиритактний двигун внутрішнього згоряння	Бензин	Вуглеводні, оксид вуглецю, оксид азоту	Автомобілі, автобуси, літаки, мотоцикли
Двотактний двигун внутрішнього згоряння	Бензин ( з додаванням олії)	Вуглеводні, оксид вуглецю, оксид азоту, тверді речовини	Мотоцикли, допоміжні мотори
Дизель	Лігоін	оксид азоту, тверді речовини	Автобуси, трактора, поїзда, машини
Газова турбіна	Бензин	оксид азоту, тверді речовини	Літаки, кораблі,поїзда
Паровий котел	Вугілля, нафта	оксид азоту, тверді речовини,діоксин сірки	Кораблі, паровоз

2.1 Утворення основних шкідливих речовин та продукти згоряння палива в атмосфері

До основних шкідливих речовин, які утворюються в атмосфері, відносяться речовини, що виникають термохімічних і фотохімічних реакцій. Основними з них є речовини, які виникають в результаті фотохімічних реакцій і складають фотохімічні тумани. Джерелом їх утворення, в основному, є відпрацьовані гази автомобілів. Утворюються ці речовини у атмосфері під впливом ультрафіолетового випромінювання сонячної радіації.

Найважливішою первинною реакцією є реакція розкладання двоокису азоту на оксид азоту і атомарний кисень, в результаті яких відбувається поглинання ультрафіолетового випромінювання сонячного спектру і реакція окислення оксиду вуглецю під впливом ультрафіолетового випромінювання.

NO2>NO + O

CO + O2>CO2 + O2

Атомарний кисень вступає в реакцію з молекулярним киснем, утворюючи озон.

O + O2> O3

Окрім цих,під впливом утрафіолетового випромінювання, мають місто такі реакції:

N + O2 > NO3 - нітрат

NO3 + O > NO2 + O3

SO2 + O3 > SO3 + O2

H2S + O3 > SO2 + H2O

CO + O3 > CO2 + O2

Реакція розкладання ( дисоціації) NO2 спонукає протікання багатьох реакцій, зокрема появу різних радикалів з вуглеводних сполук. В цьому випадку NO2 є каталізатором для утворення вільних радикалів. Вільні радикали окислюючись утворюють альдегіди та інші речовини, які містять вуглець, а також аерозолі.

Окислення вуглеводнів і оксидів азоту, що спонукається озоном, приводить до виникнення пероксилацентнітратів (ПАН), пероксилбензолнітратів (ПБН) та ін.

Таким чином основними складовими фотохімічних перетворень в атмосфері є оксиди азоту, озон, альдегіди, нітрати, речовини групи ПАН, карбонільні сполуки, аерозолі т. ін.

2.2 Шкідливі речовини картерних газів та випарування системи живлення

Крім відпрацьованих газів, джерелом забруднення навколишнього середовища при експлуатації бензинових двигунів є картерні гази та випарування системи живлення, хоча їх кількість (за витягом вуглеводнів) відносно невелика. Відносно викидів шкідливих речовин з відпрацьованими газами, викиди з картерними за CO складають 2 - 8 %, CmHn - 150 - 300 %, NCx - до 2 %. Випаровування бензину потрапляють в атмосферу з паливного бака, а для карбюраторних двигунів додатково з карбюратора.

Як показав аналіз повітря в дев'яти крупних містах СНД, склад вуглеводнів в повітрі ближчий до складу палива, ніж відпрацьованих газів що свідчить про значну роль випаровувань і викидів з картерними газами в забрудненні атмосфери вуглеводнями.

Кількість шкідливих речовин, що викидаються з картерними газами дизеля менша, ніж у бензинового двигуна. Викиди NO складають0,2 %, CO - 0,3 - 0,5 %, вуглеводнів - 0,1 - 3,0 % від шкідливих викидів з відпрацьованими газами.

2.3 Вплив шкідливих речовин, які надходять у атмосферу під час роботи ДВЗ на людину і довкілля

Оксид вуглецю. Основний негативний вплив оксиду вуглецю на організм людини полягає у порушенні газового обміну в організмі. Гемоглобін крові в легенях у 240 разів швидше сполучається з оксидом вуглецю ніж з киснем, утворюючи карбоксогемоглобін (COHb) і втрачає здатність переносити кисень від легенів до окремих органів і виносити з них вуглекислий газ. В якій мірі оксид вуглецю впливає на організм людини залежить від концентрації його в атмосфері і тривалості дії. Вміст CO у повітрі 0,01 % з тривалістю дії більше однієї години викликає головний біль, погіршення реакції та зменшення працездатності. Більші концентрації CO спричиняють тяжчі наслідки, аж до втрати свідомості. Довго тривале вдихання CO призводить до серцево-судинних захворювань, появи атеросклерозу, враження центральної нервової системи, інфаркту міокарда, розвитку легеневих захворювань. Особливо впливає оксид вуглецю на людей що страждають коронарною недостатністю.

Високі концентрації COHb призводять до втрати свідомості, навіть до смерті. Дослідження показали, що перебування в атмосфері з вмістом CO лише 0,001 - 0,0015 % (10 - 15 млн.) протягом 8 годин у окремих людей викликає погіршення здатності до сприймання часу. Процес утворення карбоксогемоглобіну є зворотнім. За зупинки вдихання CO, його концентрація на кожні 3 - 4 години знижується вдвічі.

Вуглеводні сполуки. З великої кількості вуглеводнів, які містяться у відпрацьованих газах, найбільшої загрози завдають ароматичні вуглеводні олефінового ряду, тобто ненасичені вуглеводні етилового ряду, що мають високу активність і є вихідними продуктами для утворення фотохімічного смогу. Вплив вуглеводнів на організм людини різномасштабний; від виникнення неприємних відчуттів до появи різних захворювань. Характерною особливістю дії вуглеводнів на організм людини є іх вплив на центральну нервову систему. Великі концентрації вуглеводню можуть привести до наркотичного сп'яніння, що неприйнятне, особливо під час керування автомобілем. Окрім того, вуглеводні спричиняють виникнення серцево-судинних захворювань, аритмію серця, порушення шлунково-кишкового тракту, викликають зміни у складі крові.

Рисунок 2.1 - Динаміка впливу вмісту СО в повітрі на організм людини

Численними дослідженнями встановлено, що один з вуглеводнів - етилен негативно впливає на рослини, викликаючи симптоми раннього старіння, хронічні ураження, відпадання кліток та плодів, припинення росту.

Альдегіди. Основними альдегідами, що надходять у атмосферу з відпрацьованими газами є формальдегід і акролеїн.

Формальдегід (мурашковий альдегід) - газ без кольору із задушливим, подразнюючим запахом. Охолоджуючись перетворюється в рідину за температури мінус 21?C. Легко розчиняється у воді. Розчин, який містить 40% формальдегіду, називається формаліном. Шкідливо впливає на органи дихання і слизові оболонки. Є дуже сильним подразником, вражає діяльність центральної нервової системи. печінки, нирок. За концентрації формальдегіду в атмосфері 0,007% має місце легке подразнення дихальних шляхів і слизових оболонок очей і носа, за концентрації 0,18% - подразнення сильне. Запах сприймається людиною за концентрації 0,000015% і це має бути сигналом, що перебування в такій атмосфері небезпечне.

Акролеїн - рідина без кольору із запахом підгорілих жирів. Температура кипіння 52,4?C. Пара акролеїну спричиняє сильне подразнення слизових оболонок очей. Вміст його в атмосфері 0,002 % згубний, 0,0005 % - важко переноситься, 0,00008 % - для людини безпечний. Запах сприймається людиною за концентрації 0,00016 %. Концентрація його в повітрі 0,014 % може призвести до смерті через 10 хвилин. Вплив акролеїну на організм людини адекватний вплив формальдегіду.

Сажа і канцерогенні речовини. Відпрацьовані гази ДВЗ є основним джерелом викидом в атмосферу твердих частинок і в першу чергу сажі (кіптяви). Частинки сажі розміром 0,5…2 мкм затримується в легенях, викликаючи в алергію. На своїй поверхні сажа адсорбує велику кількість вуглеводних сполук в том числі полі циклічних ароматичних вуглеводнів і серед них найбільш активний і небезпечний - бенз(а)пірен, що здатний спричинити ракові пухлини, переважно рак легенів.

Крім того, як механічна домішка, сажа погіршує прозорість атмосфери, вона затримується у повітрі до 8 діб.

Оксиди азоту. Основна частина оксидів азоту, які знаходяться у атмосфері надходить з відпрацьованими газами автомобілів.

Оксиду азоту NO і NO2 отруйні для організму людини, мають сильну подразнюючу дію, особливо на слизові оболонки, зокрема очей. Здатні глибоко проникати в легені, викликаючи пошкодження їх тканин. За високої концентрації можливі виникнення хронічних респіраторних захворювань і навіть смертельні випадки.

Двооксид азоту концентрації 4 - 6 мг/м3 викликає порушення життєдіяльності рослин, пригнічуючи їх ріст. Тривалий вплив NO2 призводить до хлорозу рослин (передчасного старіння).

Двооксид азоту є вихідним продуктом утворення озону під впливом ультрафіолетового випромінювання. А надмірне викопчування озону у приземному просторі дуже шкідливі. Крім того, NO2 має вирішальну роль в утворенні фотооксидантів. Розчин NO2 у воді є складовою «кислотних» дощів.

Сполуки сірки. Сірчистий газ SO2 - основний токсичний продукт сполук сірки, що надходять у атмосферу з відпрацьованими газами. У вільному стані SO2 - це газ без кольору з різким запахом, кислий на смак, отруйний, подразнює слизові оболонки очей і дихальних шляхів. Легко розчиняється у воді, утворюючи сірчисту кислоту H2SO3.

Вражає органи дихання, змінює склад крові, погіршує імунітет, порушує білковий обмін речовин в організмі. Крім того руйнує вітамін B1 в крові, збільшує накопичення цукру і білку в крові.

Висока концентрація SO2 в атмосфері викликає гострий бронхіт, задишку, можливу смерть внаслідок рефлекторного спазму горла.

Сполуки сірки SO2, SO3, H2SO3 і H2SO4 наносять значний збиток лісовому і сільському господарствам - вони замислюють ґрунт. Підвищують вразливість рослин захворюваннями. Окрім того, ці речовини є основними складовими смогу і «кислотних» дощів.

Сполуки сірки наносять значних збитків комунальному господарству міст, руйнуючи металеві конструкції, бетон. Піддають руйнації пам'ятники архітектури.

Сполуки свинцю. Наявність сполук свинцю в атмосферному повітрі міст, в основному, пов'язана з відпрацьованими газами бензинових двигунів, які працюють на етилованому бензині.

Етилова рідина спалюється в камерах згоряння двигунів, утворюючи неорганічні сполуки - оксиди і солі, які аерозолями викидаються у атмосферу. Зважені частки розпорошуються у навколишньому середовищі. Значна частина сполук свинцю осідає на землю поблизу автомобільних доріг.

Аерозолі потрапляють в організм людини під час дихання, крізь шкіру і разом з їжею. Вони викликають порушення функцій органів травлення, нервово-м'язової системи і мозку. Свинець і його сполуки здатні накопичуватися в організмі до небезпечних концентрацій, тому що вони погано виводяться з організму. Особливо небезпечні для дітей, оскільки уповільнюють їх фізичний і розумовий розвиток.

Продукти фотохімічного синтезу. В останній час, розглядаючи забруднення атмосфери міст і великих промислових центрів, велику увагу почали приділяти вмісту в ній озону. Раніше (до 1967 р.) вважалося, що наявність озону в повітрі свідчить про його чистоту. Зараз ця думка змінилась. Через те, що озон - сильний окисник, він є проміжним продуктом фотохімічних реакцій в умовах забрудненої атмосфери.

Дія озону на організм людини спричиняє подразнення слизової оболонки, очей, кашель, задуху, спазми дихальних шляхів. Призводить до виникнення серцево-судинних захворювань. Особливо небезпечний він для дітей, тому що вони, в результаті більш рухливого способу життя, споживають значно білішу кількість повітря. Дуже шкідливо озон впливає на рослинність, спричинюючи передчасне старіння.

Утворені в результаті фотохімічних реакцій за участю озону оксид анти ПАБ і ПБН подразнюють слизові оболонки людини, зменшують прозорість атмосфери, пошкоджують рослини, руйнують гуму і ці властивості проявляються за дуже малих концентрацій.

Деякими дослідженнями встановлено, що за інтенсивного фотохімічного смогу спостерігається захворювання тварин. Особливу небезпеку оксиданти створюють для осіб с порушенням органів дихання.

3 ШУМОВЕ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

Шум -- один з видів звуку, який називають «небажаним» звуком. Як відомо з фізики, процес поширення коливального руху в середовищі називається звуковою хвилею, а область середовища, в якій поширюються звукові хвилі -- звуковим полем. Розрізняють такі види шуму:

· ударний (штампування, кування);

· механічний (тертя, биття);

· аеродинамічний (в апаратах і трубопроводах при великих швидкостях руху повітря).

Транспортний шум - це перевищення природного рівня шуму, спричиненого роботою двигунів, колесами, гальмами і аеродинамічними особливостями транспортного засобу.

Шумове забруднення навколишнього середовища увесь час зростає. Особливо це стосується великих міст. Опитування жителів міст довело, що шум турбує більше 50% опитаних. Причому, в останні десятиліття рівень шуму зріс у 10--15 разів.

Абсолютно безшумний автомобіль на дорогах такий же неприйнятний як і дуже шумний. У разі безшумного автомобіля водій втрачає зворотній зв'язок з автомобілем - він не відчуває швидкості та резервів потужності автомобіля. Окрім того пішохід взагалі не відчуває наближення небезпеки і це може призвести до небажаних наслідків для усіх учасників дорожнього руху.

3.1 Основні види і джерела шуму двигуна і автомобіля

Загальний шум автомобіля, що рухається, складається з шуму, який створюється двигуном, агрегатами автомобіля, кузовом, додатковим обладнанням, коченням шин, потоком повітря.

Шум, який виникає під час роботи двигуна і автомобіля в цілому, можна поділити на дві групи - аеродинамічний і механічний.

Аеродинамічний шум виникає в результаті обміну газообміну в двигуні під час процесів впуску свіжого заряду і випуску відпрацьованих газів, а також в результаті взаємодії лопастей вентилятора з повітря.

Механічний шум спричиняють процес згорання і динамічні процеси, що відбуваються в кривошипно-шатунному механізмі, газорозподільному механізмі, системі мащення, системі охолодження, живлення і ін.

Аеродинамічний шуп передається повітряним середовищем, механічний шум по верхньою двигуна і агрегатами автомобіля.

Автомобілі в цілому - складне джерело шуму, тому що його звукове поле формується великою кількістю окремих джерел. Шум автомобіля є типовим широкосмуговим шумом.

В практиці розрізняють зовнішній і внутрішній шум автомобіля. Зовнішній шум автомобіля одне з основних джерел міського шуму. Близько 60 80% шумового фону міст створює автомобільний транспорт. Транспортний шум в містах сягає 80…100 дБ. На рис 3.1 показано спектр шуму і його величин для легкового автомобіля під час руху в режимі розігнання до швидкості 60 км/год. з середнім прискоренням 0,8 м/с2 в смугах частот 1/3 октави.

В цілому для автомобіля характерний механічний і аеродинамічний шум, що мають велику кількість джерел шуму.

3.2 Зменшення шуму автомобілів

Враховуючи, ідо рівень аеродинамічного шуму, який створюється системою впуску і випуску значно більший за механічний шум, тому основну увагу під час разроблення заходів щодо зменшення шуму двигуна приділяють зменшенню аеродинамічного шуму.

Основним способом зменшення рівня аеродинамічного шуму під час впуску повітря і випуску відпрацьованих газів є застосування глушників.

За принципом дії глушники поділяють на: щілинні активні; активні грибоподібного типу; резонансні; активно-резонансні; соплові; з розширеними камерами (камерні); активно-резонансні в сполученні з камерними чи щілинними.

На автомобільних і тракторних двигунах в система впуску найбільш поширені глушники з розширювальними камерами, які конструктивно поєднуються з корпусом повітряного фільтру.

Камерні глушники системи впуску складаються з розширювальної камери, поєднаної з повітропроводами.

Глушник пропускає звукові коливання нижче якоїсь граничної частоти і поглинає коливання, частота яких вище граничної. Об'єм розширювальної камери вибирається таким чином, щоб поперечний її розмір був меншим половини довжини хвилі приглушеного звуку. Граничні частоти системи впуску встановлюються 25 Гц, для систем випуску - від 100 до 120 Гц.

Для зменшення випуску відпрацьованих газів більшого поширення набули камерно-резонансної і камерної з перфорованими елементами активного глушення.

Зменшити механічний шум, що створюється двигуном і усіма агрегатами автомобіля можна шляхом їх конструктивного удосконалення або впровадженням сучасних технологій.

Відомо, що в результаті високої частоти обертання колінчастого валу та інших деталей навіть незначна незбалансованість мас може викликати значні вібрації, що призведуть до підвищення шумності автомобіля.

Тому дуже важливо, щоб усі деталі і вузли, які приймають участь в зворотно-поступальному і обертальному рухах були динамічно збалансовані (зрівноважені).

Знизити шум кривошипно-шатунного і газорозподільного механізмів можна застосуванням кришки газорозподільного механізму і піддона картеру з метало-пластикових матеріалів з високим внутрішнім тертям. Зменшення шуму відбувається в результаті перетворення звукової енергії в теплову.

З метою зменшення загального шуму, який створюється двигуном, використовують шумопоглинальні покриття поверхонь корпусних деталей двигуна, встановлюють двигун в шумопоглинальній камері.

Для зменшення шуму агрегатів трансмісії випроваджують різні конструктивні і технологічні заходи.

Наприклад, застосування складеної карданної передачі з уведенням проміжної опори - раціональний метод боротьби з вібрацією і з підвищеним шумом.

Для зменшення шуму зубчастого зачеплення застосовується спеціальна обробка зубів шестерень. Для зменшення шуму підшипників підвищують точність їх виготовлення.

Шум агрегатів трансмісії особливо зростає, якщо частоти власних коливань окремих елементів співпадають з частотами вимушених коливань. Тому необхідно змінювати жорсткість або вагу елементів трансмісії і, таким чином, змінювати власну частоту коливань, або зменшувати рівень вібрації шляхом їх демпфування.

Рівень шуму автомобільних шин найвагоміший фактор, що заважає зменшити шум автомобіля особливо під час руху з великими швидкостями.

Шум автомобільних шин визначається такими факторами: витіканням стисненого повітря між поверхнею шини і нерівностей дороги; вібрацією, що викликана нерівностями дороги і нерівномірною радіальною жорсткістю шин; турбулентними потоками повітря, що обтікають поверхні шин.

Під час руху автомобіля радіальні шини спричиняють шум дещо менший, ніж діагональні з таким же візерунком. Шум шини с закритими порожнинами у візерунку протектора вищий за поперечний розчленований візерунок. Найменш шумні шини - з подовжніми ребрами.

Зменшення аеродинамічного шуму автомобіля, що виникає в результаті обтікання його зустрічним потоком повітря досягається створенням раціональних форм кузова автомобіля, що забезпечить меншу турбулізацію повітряних потоків.

Зменшення внутрішнього шуму автомобілів досягають нанесенням на внутрішню поверхню кузова спеціальних звукопоглинальних матеріалів.

Отже, шум - одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища. Джерелами шумів є практично всі види транспорту - на першому місці автомобільний, залізничний, авіаційний, ліфти тощо. Шум шкідливий не лише для людей. Встановлено, що рослини під впливом шуму повільніше ростуть, у них спостерігається надмірне (навіть повне, що призводить до загибелі) виділення вологи через листя, можливі порушення клітин. Гинуть листя і квіти рослин, що розміщені біля гучномовця.

Аналогічно діє шум на тварин. Від шуму реактивного літака гинуть личинки бджіл, самі вони втрачають здатність орієнтуватися, в пташиних гніздах дає тріщини шкарлупа яєць. Від шуму знижуються надої, приріст у вазі свиней, несучість курей. Хворобливо переносять шум риби, особливо у період нересту.

4 ВІБРАЦІЯ АВТОМОБІЛЯ І ШЛЯШИ ЇЇ ЗМЕНШЕННЯ

Основним джерелом виникнення транспортної вібрації є коливання, спричинені неврівноваженими силами інерції мас, які здійснюють обертальний і зворотно-поступальний рух, що виникають в вузлах, в агрегатах автомобіля, а також коливання, що виникають через нерівності дорожнього покриття. Коливання передаються агрегатами і підвіскою на кузов автомобіля і впливають на водія і пасажирів. Коливання, які під час руху автомобіля дорожнім покриттям передаються на ґрунт, впливають на будови і споруди, розташовані в безпосередній близькості до доріг.

За способом передавання вібрації на людину розрізняють загальну, яка сприймається опорними поверхнями і місцеву (локальну) - яку сприймають руки.

За часовими характеристиками вібрацію розподіляють: постійну, для якої спектральний параметр (частота) за час спостереження змінюється не більше ніж в два рази (до 6 дБ) і непостійну, для якої цей параметр змінюється за час спостереження більше ніж в два рази (понад 6 дБ). За напрямком впливу вібрація поширюється у відповідності до напрямів осей ортогональної системи координат (x, y, z).

Як загальна, так і локальна вібрації викликають в організмі людини різні патологічні зміни. Під впливом вібрації зменшується працездатність, а значить і продуктивність праці. До того ж вібрація призводить до виникнення вібраційної хвороби, прояви якої полягають у змінах нервової та кістково-суглобної системи. Це спричиняє збільшення енергетичних втрат організму з виконання роботи, відбувається втрата ваги і зменшення м'язової сили, підвищується артеріальний тиск, порушується гострота зору і слуху, послаблюється пам'ять і увага, виникають спазми судин серця, збільшується втомлюваність.

Для зменшення вібрації двигуна і агрегатів трансмісії найбільш доцільним є конструктивне збільшення жорсткості валів, ретельне їх балансування, поліпшення якості зачеплення зубчастих коліс, уникнення резонансу коливальних систем, покращення якості виготовлення підшипників, застосування амортизаторів і еластичних підвісок.

Найефективнішим методом боротьби з вібрацією, що отримав широкого поширення в світовому автомобілебудуванні є застосування різного роду динамічних поглиначів енергії коливань - резинових, чи полімерних вставок, а також нанесенням вставок на вібруючі деталі різних покриттів з високим коефіцієнтом внутрішніх втрат, здатних поглинати енергію механічних коливань і перетворювати її в теплову.

Під час руху автомобіля його підставка має забезпечувати необхідну плавність коливань, за якої рівень вібрації, що впливає на водія не повинен перевищувати порогу зменшення комфортності.

Рівень вібрації, яка передається під час руху автомобіля на будівлі і споруди, які знаходяться в просторі поблизу доріг не повинен перевищувати норми встановлені відповідним СНиП (Санітарні нормами

і правилами). Обмежити величину вібрації, що передається на будови і споруди можна шляхом спеціальних противібраційних екранів, розташованих поблизу дороги. Зменшити вібрацію на вулицях і дорогах можна застосуванням організаційних заходів, які передбачають заборону пересування великих автомобілів дорогами, поблизу яких розташовані споруди та будівлі, і де застосування противібраційних екранів ускладнено.

5 ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ АВТОМОБІЛІВ

Природа електромагнітного випромінювання пов'язана з вихровими електричними і магнітними полями, які взаємно породжують і підсилюють одне одного. Через те, що ці поля нероздільно пов'язані між собою їх загальна назва електромагнітні.

Нового значення проблема електромагнітних полів набуває в умовах швидкого розвитку електротранспорту, в тому числі і електромобілів, а також розвитком електронних систем управління автомобілем.

Уже зараз електромагнітне поле території міст на 18 - 32% формується автомобільним транспортом.

Електромагнітні поля з високою щільністю енергії можуть викликати шкідливий вплив безпосередньо на організм людини.

Шкідливий вплив електромагнітного поля на людину пов'язаний з перенесенням енергії.

Міра впливу визначається кількістю електромагнітного випромінювання залежно від частоти і довжини хвилі.

Взагалі більшість живих клітин є аномальними-діелектриками, які мають деяку іонну провідність, із змішанням довжини хвилі тканини втрачають властивість діелектриків і стають провідниками.

Залежно від характеру випромінювання і виду тканини частина енергії електромагнітного випромінювання, що поглинається, коливається в межах 20 - 100%. Ця енергія, яка сприйняла на себе тканина органу, перетворюється в теплову. Отримана таким чином надмірна теплота шкіряним покровом, інтенсивно розсіюється в оточуючому середовищі і не є небезпечною. Якщо ж відбувається поглинання енергії внутрішніми органами (нирки, серце, мозок, очі), які мають слаборозвинений механізм терморегуляції, то збільшення температури цих органів навіть на один градус призводить до незворотних негативних наслідків.

В результаті впливу електромагнітних полів збільшується загальна втомлювальність, з'являється біль в суглобах, головний біль. Електромагнітні поля підвищеної напруженості здатні викликати у людини порушення орієнтації. На сучасному рівні розвитку медицини все частіше з'являються такі методи лікування, що пов'язані із застосуванням різних електронних стимуляторів, які встановлюються в організмі людини і знаходження такої людини в полі дії потужного чи несправного електромагнітного джерела може призвести до небажаних, а іноді до трагічних наслідків.

Нормативними документами встановлюється допустимий рівень електромагнітних полів, що впливає на населення, залежно від частоти випромінювання.

Окрім безпосереднього впливу на організм людини, електромагнітні випромінювання погіршують якість радіо- і телепередач. В цьому випадку їх розглядають як радіозвади. Проте останнього часу широкого розвитку набули системи автоматичного управління транспортним засобом і транспортними потоками і небажаний вплив електромагнітних випромінювань може порушувати роботу і цих систем.

Інтенсивність електромагнітного випромінювання автомобіля обумовлюється конструктивними і експлуатаційними факторами. Важливу роль відіграє тип двигуна (бензиновий чи дизель), компонування автомобіля, ступінь стискання, розміщення розподільника і котушки запалювання, наявність додаткових двигунів, використання пластикових матеріалів, розмір і форма відтиску для двигуна і інше.

Значну роль відіграє технічний стан пристроїв, які створюють електромагнітні поля, наявність спеціальних екранованих з'єднань.

В автомобілі, на якому встановлено двигун з іскровим запалюванням найбільшу інтенсивність електромагнітного випромінювання спричиняють прилади системи запалювання, другу групу складають прилади електричного живлення (генератори постійного і змінного струму, регулятори напруги, датчики і інше).

Основним джерелом електромагнітного випромінювання автомобіля є система запалювання і, в першу чергу, свічки запалювання, розподільник, високовольтні провідники. Вони є первинними випромінювачами електромагнітних хвиль, а кузов, капот, дах, крила, відсік двигуна - вторинними. Напруженість поля бензинового двигуна складає 40 - 60 дБ.

Автомобілі з дизелем мають значно меншу інтенсивність електромагнітних випромінювань - від 28 до 32 дБ.

До основних заходів, що до зменшення рівня електромагнітного випромінювання на стадії проектування та виготовлення автомобілів належить підвищення екрануючої здатності кузова автомобілів і застосування пристроїв для зменшення вад радіо- і телеприйому. В сучасних конструкціях кузова важливу роль відіграють надійні з'єднання і матеріали з яких вони виготовлюються.

Для зменшення електромагнітних випромінювань крізь щілини між капотом і крилами кузова автомобіля в місцях їх з'єднання встановлюють спеціальні контактні пружини або використовують з'єднання спеціальної конструкції.

Для зменшення електромагнітних випромінювань від приладів системи запалювання використовують спеціальні високовольтні дроти, в наконечниках свічок встановлюють резисторні опори від 1 до 10 кОм.

Для зменшення радіо ват до мінімуму в окремих конструкціях автомобілю здійснюють індивідуальне екранування усіх приладів системи запалювання.

Під час руху в транспортному потоці потужність електромагнітних випромінювань окремих автомобілів підсилюється і це призводить до перевищення допустимого рівня випромінювань і стає ще більшою завади радіо- і телеапаратури, а також різних електронних пристроїв.

6 ЗАБРУДНЕННЯ ПРОДУКТАМИ ЗНОШУВАННЯ АВТОМОБІЛІВ

В процесі руху автомобілів в навколишнє середовище викидаються продукти зношування, які суттєво забруднюють його. Утворюються ці продукти в наслідок тертя між собою і під час роботи.

Основні джерела такого забруднення: деталі двигуна тат трансмісії, гальмові колодки, шини.

Що стосується спрацьовування деталей двигуна і трансмісії, то зменшувати його можна своєчасним змащуванням якісними мастилами і використанням рекомендованих для даного транспортного засобу олив з дотримуванням періодичності заміни оливи в змащувальних системах.

Традиційним матеріалом для виробництва гальмівних колонок завжди був азбест. Це унікальний матеріал, що має унікальні властивості такі як терпи стійкість, міцність, еластичність, яких не мають інші природні матеріали. Проте азбестовий пил, що утворюється під час експлуатації визначено дуже шкідливим для здоров'я організму людини. Він потрапляє в органи дихання і не виводиться з організму, накопичується і спричиняє захворювання. В багатьох розвинутих країнах світу використовування азбесту заборонено законодавче.

Як замінник азбесту запропоновано композиційні матеріали, в яких роль азбесту виконують сталеві волокна.

За результатами проведених випробувань встановлено, що вони мають задовільний рівень ефективності гальмування і хороший рівень зносостійкості. Разом с тип замінники азбесту мають підвищену теплопровідність, здатні створювати підвищений шум, а також можуть відшаровуватися від опори. Встановлено, що ресурс таких фрикційних накладок в 1,2 - 1,5 разів перевищує ресурс серійних накладок на основі азбесту.

Безазбестові накладки для різних типів автомобілів знаходяться на різних стадіях виробництва, але більшість вже пройшли цикл стендових випробувань, налагоджене їх серійне виробництво і отримано сертифікат якості.

Це не єдиний приклад заміни азбесту в автомобілебудуванні і роботи в цьому напрямку ведуться різними фірмами.

Значну частину забруднення довкілля продуктами зношування автомобіля складають продукти зношування шин.

Розрахунки, виконані ДержавтотрансНДІпроектом Міністра України, показали що кожний легковий автомобіль до повного зношення рисунка протектора комплекту шин викидає в навколишнє середовище в середнєм 14,2 кг. гумового пилу, а вантажний автомобіль чи автобус (з колісною формулою 42) - 92,2 кг. Разом с тим, інтенсивність викидання гумового пилу у автомобілів з шинами, які відновлені методом накладання нового протектору, в 2 рази більша, ніж у серійних. За орієнтовними розрахунками, вантажні автомобілі АТП середньої потужності протягом року викидають у атмосферу близько 30 тон гумового пилу. До його складу входять шкідливі речовини, які поширюються в ґрунті і атмосфері. До них відносяться чотири основних компоненти: каучук, сажа, смоли і мастила. Встановлено, що приблизно 10 % цього пилу (природний каучук) розпадається і переробляється бактеріями, які є в ґрунті і включаються в кругообіг вуглецю. Синтетичний каучук встановлює 38 % маси шини, стійкий до атмосферних умов і мікроорганізмів тому і не відбувається його надходження у природний кругообіг. Вважається, що під впливом кисню і ультрафіолетового випромінювання його молекули розпадаються і відбувається це значно швидше ніж у компактному гумовому виробі. Сажа, яка за масою становить 25 - 30 % продуктів зношування, забруднює атмосферу, затримуючись у повітрі продовж 8 діб, погіршуючи тим самим видимість на дорогах та впливаючи на органи дихання людей, як будь-який пил. За своїм хімічним складом сажа має розкладатися, але конкретних даних про ці процеси нема. Через наявність цього пилу після дощу дороги стають дуже слизькими і небезпечними.

Одним з найбільш ефективних шляхів зниження продуктів зношування шин є виконання вимог правильної експлуатації, тобто систематичний контроль тиску в шинах, перевірка установки кутів розвалу і збіжності керованих коліс, своєчасне переставлення коліс і т.д.

7 ВИРОБНИЧІ ВІДХОДИ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ШЛЯХИ ЇХ УТИЛІЗАЦІЇ

7.1 Джерела відтворення виробничих відходів АТП

В процесі експлуатації, технічного обслуговування і ремонту рухомого складу автотранспорту на АТП утворюються різні промислові відходи, які за певних умов чинять шкідливий вплив на довкілля. В рисунку 7.1 наведено структурну схему основних виробничих відходів АТП.

Визначено і широко випроваджуються в АТП заходи, що до зменшення шкідливого впливу виробничих відходів на навколишнє середовище.

7.2 Спрацьовані нафтопродукти

До складу спрацьованих нафтопродуктів входять спрацьовані моторні оливи, трансмісійні оливи, консистентні мастила. а також нафтопродукти, які змиваються з агрегатів і вузлів під час мийки.

Дослідження показали, що об'єм спрацьованих олив і мастил залежно від модифікації автомобілів, їх технічного стану, умов роботи рухомого складу мають різний склад і можуть становити від 13 до 33 % витрати свіжих.

Раціональна організація збирання, зберігання і повторного використання на АТП спрацьованих нафтопродуктів має велике екологічне і економічне значення. Вона має можливості не лише запобігати забрудненню довкілля нафтопродуктами, але і забезпечує раціональне споживання вихідної сировини їх виробництва - нафти.

Встановлено три групи збирання спрацьованих нафтопродуктів:

· Оливи моторні спрацьовані - сюди входять і моторні оливи. які використовуються в трансмісіях в суміші з індустріальними мастилами.

· Суміші нафтопродуктів спрацьовані - маються на увазі ті, що застосовуються як миючи рідини: бензин, керосин, дизельне паливо, трансмісійні оливи і т. ін.

· Мастила індустріальні спрацьовані - разом з виділеними із спрацьованих емульсій,суміші індустріальних мастил, турбінних. компресорних і т. ін.

Найефективнішими є стаціонарні пости для зміни олив і промивання двигунів із спеціальними пристроями. які надають можливості механізувати процес зливання спрацьованих олив і промивних рідин. З метою забезпечення якісного збирання спрацьованих олив і промивних рідин на АТП мають бути обладнані пункти збору. Розміщують їх при складах паливно-мастильних матеріалів або на постах заміни мастил і промивки двигунів.

Зібрані за групами нафтопродукти мають бути направлені на підприємства, які спеціалізуються на збиранні нафтопродуктів та їх подальшій переробці.

7.3 Стічні води

До стічних вод відносяться води. які в процесі використання забруднюються різними компонентами. Це води, що використовуються в миючих установках для зовнішнього миття автомобілів та їх окремих агрегатів, на фарбувальних ділянках, а також дощові води, які забруднюються різними компонентами з території автопідприємства. Тому в загальному випадку стічні води в своєму складі мають нафтопродукти, поверхнево-активні речовини миючих засобів, залишки фарби і розчинників, а також пісок, глину і інші тверді частки. Природно, що без відповідного очищення стічні води не можуть направлятись в водойми чи каналізацію та використовуватись в оборотному водопостачанні. Такі води мають певні санітарно-технічним вимогам, до яких відносяться:

· гранично допустима концентрація (ГДК) нафтопродуктів має встановлювати 25 мг/л;

· біохімічна потреба в кисні (БПК), тобто масова концентрація кисню, необхідна для окислення органічних речовин в стічних водах аеробними бактеріями при 20?C не повинна перевищувати 50 мг/л;

· хімічна потреба в кисні (ХПК), тобто масова концентрація кисню, необхідна для окиснення органічних речовин, необхідна для повного окиснення забруднень не повинна перевищувати БПК більш як в 1,5 рази;

· водневий показник кислотності та лужності pH повинен знаходитись в межах 6,6 - 8,5;

· загальна концентрація солей в стічних водах не повинна перевищувати 10 г/л;

· гранично допустимі концентрації синтетичних поверхнево-активних речовин - 20 мг/л.

Для забезпечення таких вимог стічні води автопідприємства проходять очищення на очисних спорудах. Основним в цьому процесі є очищення води, що використовувалась для мийки автомобілів. Як правило, процес очищення включає етапи очищення води від піски, глини і інших твердих частинок. очищення води від нафтопродуктів та утилізацію видалених забруднень. Розробленні типові проекти очисних споруд і установок.

Одним з сучасних напрямків покращення очищення стічних вод миючих установок є біохімічне очищення води, яке дозволяє значно збільшити термін використання води при зворотному водопостачанні. Такий метод очищення води був розроблений і впроваджений в Жмеринському АТП. Суть методу полягає в використанні властивості, води до самоочищення, що здійснюється мікроорганізмами, які є у воді і ґрунті. Після очищенні забрудненої води від механічних домішок в очисних спорудах її подальше освітлення і біохімічне очищення здійснюється у відстійниках активним мулом - бактеріями. За даними, отриманими в названому автопідприємстві концентрація нафтопродуктів зменшуються з 10,8 - 14,6 мг/л до 1,2 -

1,5 мг/л, біохімічна потреба в кисні з 88 - 244 мг/л до 4,2 - 7,5 мг/л.

7.4 Відпрацьований електроліт і свинцевий шлам

На АТП у великих об'ємах зберігається сірчана кислота для приготування електроліту акумуляторних батарей. В процесі ремонту батарей утворюється спрацьований електроліт - шкідлива для довкілля речовина, яка потребує нейтралізації.

При експлуатації акумуляторних батарей в них утворюється свинцевий шлам, який випадає з адоних пластин активної маси. На дно акумуляторних батарей попадають також свинцевий пил і шматочки крихких свинцевих пластин.

Середній вміст шламу у спрацьованій акумуляторній батареї становить від 15 до 25 % її маси. До складу сухого шламу входить: свинцю 70 %, сурми 1 %, вісмуту 0,1 % і міді 0,2 %. Тому мийка акумуляторних банок в місцях, де можливе попадання у стічні води або ґрунт залишків відпрацьованого електроліту і свинцевого шламу, недопустима. Лом акумуляторного свинцю (як цінного металу) необхідно збирати.

Для нейтралізації кислот відпрацьованих електролітів використовують будь-який лужний реагент. Найчастіше - вапно, вуглекислий кальцій і магній. Для збирання свинцевого шламу застосовують спеціальну установку для миття акумуляторних банок. Щоб запобігти забрудненню довкілля в процесі приготування та заливання в акумуляторні батареї електроліту також застосовують спеціальні установки.

7.5 Відходи ацетиленових генераторів

На АТП в результаті застосування ацетиленових генераторів для зварювання і різання металу відтворюються відходи карбіду кальцію. Погано організоване збирання, зберігання і утилізація цих відходів призводить до забруднення ґрунту і стічних вод.

Зберігати відходи ацетиленових генераторів необхідно в металевих ящиках. конструкція яких не дає можливості здійснювати завантажування транспортного засобу без втрат.

Відходи ацетиленових генераторів можуть використовуватись в будівництві про проведенні штукатурних робот і біління. Використання вказаної відходів не дає великої економії будівельних матеріалів, але сприяє раціональній утилізації, що запобігає попадання цієї речовини в ґрунт і водойми у разі вивезення відходів у відвали.

Для повної ліквідації на АТП відходів ацетиленових генераторів необхідно переходити на централізоване забезпечення ацетиленом.

7.6 Відпрацьована гальмівна рідина

Для запобігання попадання гальмівної рідини в навколишнє середовище необхідно в автопідприємстві використовувати для прокачування гальмівної системи автомобіля свіжою гальмівною рідиною спеціальну установку.

Злиту при цьому відпрацьовану гальмівну рідину відстоюють і очищену частково використовують повторно, а забруднену - утилізують.

7.7 Відпрацьовані фільтри і брудне ганчір'я

Після технічного обслуговування і поточного ремонту автомобіля на АТП накопичується велика кількість спрацьованих фільтруючих елементів , а також брудного ганчір'я.