Екологічні проблеми та шляхи їх вирішення в Полтавській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна податкова адміністрація України

Національний університет державної податкової служби України

Кафедра техногенно-екологічної безпеки

Реферат

з курсу «Екологія»

на тему:

«Екологічні проблеми та шляхи їх вирішення в Полтавській області»

Виконала:

Студентка групи ОБА-21

Карпенко Діана

Перевірив: к.т.н., доцент

Авраменко Н.Л.

Ірпінь 2010



• Зміст
• Вступ
• Розділ 1. Екологічні проблеми Полтавської області
• 1.1 Стан атмосферного повітря
• 1.2 Стан водного басейну
• 1.3 Стан земельних та біологічних ресурсів
• 1.4 Стан здоров'я населення
• Висновки до розділу 1
• Розділ 2. Шляхи вирішення екологічних проблем
• 2.1 Пріоритетні напрямки екологічної діяльності на території області
• 2.2 Економічні та правові методи екологічної діяльності
• 2.3 Техніко-технологічні та культурно-освітні заходи щодо покращення екологічної ситуації Полтавщини
• Висновки до розділу 2
• Висновки
• Список використаної літератури


Вступ

Питання охорони довкілля все більше і більше набувають важливого політичного значення як у рамках кожної із європейських держав, так і на міжнародному рівні. Події останніх років, а саме: започаткування процесу "Довкілля для Європи" (1991р.), Конференція з довкілля і розвитку в Ріо-де-Жанейро (1992р.), підписання низки природоохоронних конвенцій, Всесвітній самміт зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі (2002р.) та 5-а Всеєвропейська конференція міністрів охорони навколишнього середовища "Довкілля для Європи" в Києві (2003р.) свідчать про те, що питання довкілля з розряду науково-теоретичних переходять у ранг пріоритетів національної і міжнародної політики. В Україні зараз відбувається перехід від економічної до екологічної стратегії розвитку суспільства, оскільки демократичність будь-якої держави передбачає підвищення її рівня ресурсозбереження.

Україна має сприятливі природнокліматичні умови, вигідне географічне розташування і високий природний потенціал. При цьому досить тривалий час неефективна економічна система сприяла нераціональному, виснажливому використанню природних ресурсів. Виходячи з цього, основним пріоритетом сучасної природоохоронної політики України є раціональне використання природних ресурсів та сприяння розвитку природоохоронних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій.

Полтавська область не є виключенням на території України, на її теренах також дуже важливим є ресусо- та природо збереження, пріоритетними є завдання з охорони земельних, водних, лісових ресурсів ресурсів, надр, атмосферного повітря, моніторингу довкілля.

На даний час виникає необхідність проведення більш детального, комплексного аналізу рівня техногенної небезпеки території Полтавської області з урахуванням особливостей та змін у господарській діяльності регіону, її впливу на довкілля



Розділ 1. Екологічні проблеми Полтавської області

1.1 Стан атмосферного повітря

Стан повітряного середовища Полтавської області залишається однією з важливих регіональних природоохоронних проблем.

На фоні зростання обсягів виробництва (рис. 1.1) обсяги викидів в атмосферу забруднюючих речовин від стаціонарних джерел поступово зменшилися, що свідчить, перш за все, про дієвість впровадження природоохоронних заходів.

Рисунок 1.1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Співвідношення між викидами від стаціонарних джерел та пересувних засобів (автотранспорту) у 2004--2008 рр. склало 39,8-47,2 % та 62,2-52,8 % відповідно. Ці дані свідчать про те, що одним із пріоритетів для регіону залишається проблема зниження викидів у атмосферне повітря автомобільним транспортом.

Однією з основних характеристик техногенного навантаження на територію області [4] є рівень навантаження на повітряне середовище, який визначається за обсягами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, віднесених на 1 км території районів області (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1

Низький рівень ТН (0 - 1,5)	Середній рівень ТН (1,51 - 4,0)	Високий рівень ТН (4,01 - 7,0)
Райони	Показник ТН	Райони	Показник ТН	Райони	Показник ТН
Чорнухинський	0,7	Котелевський	1,8	Гадяцький	4,4
Семенівський	0,8	Пирятинський	1,8	Лохвицький	6,7
Миргородський	0,85	Зіньківський	1,8
Лубенський	0,9	Гребінківський	1,83
Козельщинський	0,9	Хорольський	1,85
Кобеляцький	1,2	Полтавський	1,9
Чутівський	1,25	Решетилівський	1,9
Глобинський	1,3	Новосанжарський	1,9
Оржицький	1,4	В-- Багачанський	2,6
Кременчуцький	1,5	Карлівський	2,8
		Шишацький	3,1
		Машівський	3,1

Основними підприємствами--забруднювачами атмосферного повітря в Полтавській області є: АТ "Укртатнафта" (м. Кременчук), ВАТ "Полтавський ГЗК" (м. Кременчук), ГПУ "Полтавагазвидобування, НГВУ "Полтаванафтогаз", ВП "Полтаватеплоенерго", Кременчуцька ТЕЦ ВАТ "Полтаваобленерго", АТ "Крюківський вагонобудівний завод" (м. Кременчук), ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", ВАТ "Тепловозоремонтний завод" (м. Полтава), ВАТ "Турбомеханічний завод" (м. Полтава), "Полтавський олійно--екстракційний завод--Кернел Груп" та ін.

Щільність розташування підприємств--джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на території Полтавської області представлено на карті "Розташування підприємств--джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на території Полтавської області".

1.2 Стан водного басейну

Полтавська область розташована в басейні річки Дніпро. На півдні та південному заході область примикає до двох дніпровських водосховищ -- Кременчуцького і Дніпродзержинського. Їх площа, в межах області, близько 180 тис. га.

Основні поверхневі артерії області -- річки Дніпро, Ворскла, Сула, Псел, Удай, Хорол, Оріль, Мерла. Серед них найбільша ріка Дніпро (в межах області 145 км), інші -- середні та малі.

Їх загальна довжина в межах області становить 1355,7 км.

Гідрографічна мережа річок області помірно розвинута, середня густота її становить 0,17км на 1км , причому зменшення густоти характерне для слабко дренованої Придніпровської низовини.

Для річок області характерне мішане живлення: снігове -- 55--60 %, дощове -- 30--35 % та підземне -- 5--15 % [9].

Норма річного стоку з 1км площі території області має зональний характер: на півночі вона досягає 3,0 -- 3,5 л/с з 1км2, на півдні зменшується до 1,2 -- 1,4 л/с з 1км2.

Для окремих басейнів річок характерна заболоченість, яка змінюється від 1 до 70 %. Найбільша кількість боліт в заплавах річок Сула, Хорол, Удай (5--10 % від площі басейну), найменша -- в заплаві р. Ворскла. Площі окремих болотних масивів становлять від одного до декількох тисяч гектарів. Середня глибина торфяників досягає 2 м, а в заплаві р. Оржиця -- 5--7м.

Площі земель, зайнятих водними об'єктами, складають 148789,6 га або 5,18 % території області, в тому числі:

під річками та струмками -- 10294,47 га;

каналами, колекторами та канавами -- 2228,37 га;

озерами та прибережними замкнутими водоймами -- 5144,172 га;

ставками -- 19451,3 га;

штучними водосховищами -- 111671,29 га.

В області створено 68 водосховищ. Використовуються вони в основному комплексно (26 з них) або для зрошення і риборозведення; одноцільових (зрошення, зволоження, або риборозведення) -- 6; двоцільових (енергетика і зрошення, енергетика і риборозведення) -- 2; для потреб енергетики -- 6, для технічного водопостачання цукрових заводів -- 2 водосховищ .

На Полтавщині створено і функціонують 1272 ставка. За цільовим призначенням до комплексних відносяться 1141 ставок; для зрошення і зволоження -- 16 і для риборозведення -- 115 ставків.

У 2007--2009 рр. інститутом УНДІВЕП виконана екологічна оцінка якості річкових вод Полтавської області за найгіршими і середніми значеннями 26 показників (мінералізація, хлориди, сульфати, прозорість, завислі речовини, рН, азот амонійний, нітритний, нітратний, фосфор фосфатів, розчинений кисень, % насичення, ПО, БО, БСК5, мідь, цинк, свинець, хром загальний, нікель, залізо загальне, марганець, фториди, феноли, нафтопродукти, СПАР), яка дозволила досить детально оцінити ситуацію, що склалася в досліджуваних водних об'єктах в цілому і на окремих пунктах спостережень в басейнах річок Псла, Сули, Ворскли, Орелі і акваторіях двох дніпровських водосховищ (Кременчуцького і Дніпродзержинського) в межах території Полтавської області [9].

Проведена оцінка також дозволила виявити загальні тенденції та основні лімітуючі фактори формування якості води в річках досліджуваних басейнів.

За сольовим складом якість води річкових басейнів Сули, Псла, Ворскли і Орелі в цілому віднесена до І, ІІ і ІІІ класів якості, 1--4 категорій; за класом вода тут коливається від "відмінної", "дуже чистої" до "задовільної", "забрудненої"; за категорією -- від "відмінної", "дуже чистої" до "задовільної", "слабко забрудненої". Щодо полтавських ділянок двох дніпровських водосховищ, то якість води тут характеризується І і ІІ класами -- "відмінні", "дуже чисті" і "добрі", "чисті" і 1--3 категоріями -- "відмінні", "дуже чисті" -- "задовільні, "слабко забруднені" води.

Якість річкових вод Полтавщини в середньому по басейнах за еколого-- санітарними (трофо--сапробіологічними) показниками вважається в цілому "задовільною", "забрудненою" (ІІІ клас), причому в межах басейнів коливається від "доброї", "чистої" до "поганої", "брудної". Остання спостерігається в рр. Багачка, Сухий Омельник (притоки Псла) і Орчик (притока Орелі) за найгіршими значеннями трофо--сапробіологічних показників.

За показниками блоку специфічних речовин токсичної дії річкові води в середньому по басейнах характеризуються також як "задовільні", "забруднені" (ІІІ клас), крім притоки Орелі -- р. Орчик, води якої відносяться до "добрих", "чистих". Але, якщо брати всі водні об' єкти Полтавської області, то за вмістом специфічних речовин токсичної дії їх якість коливається від "доброї", "чистої" (ІІ клас) до "дуже поганої", "дуже брудної" (V клас). Найбруднішою за найгіршими і середніми значеннями показників є вода р. Ворскли, смт Нові Санжари, 500 м нижче скидного каналу Супрунівських очисних споруд (V і ^ класи якості) с. люсівка, пляж таборів відпочинку (V клас якості).

1.3 Стан земельних та біологічних ресурсів

Землі Полтавської області виходять до середньої течії Дніпра і належать до земель Середнього Подніпров'я. Більша частина земель розміщена в лісостеповій зоні на лівому березі Дніпра, решта -- на південному сході частково входять в степову зону. Більша частина природних ландшафтів змінені господарською діяльністю людини, тому ландшафти області в більшості є антропогенними з переважаючим типом сільськогосподарських ландшафтів.

За кліматично-погодними умовами територія Полтавської області відноситься до районів із м' яким, континентальними кліматом, прохолодною зимою, в основному з жарким, інколи, сухим літом і недостатнім зволоженням (середньо річна кількість опадів знаходиться в межах 450--525 мм).

Відображенням результату взаємодії всіх природних компонентів є ґрунти. Ґрунтовий покрив Полтавської області досить строкатий, але в цілому представлений вісьмома лісові типами ґрунтів. Основні з них чорноземи різних видів (до 93 %) і сірі лісні (2,6 %). Всі вони утворились на лісових відкладах і лише незначна частина ґрунтового покриву утворилась на алювіальних наносах, головним чином на терасах р. Дніпра і його приток. За механічними складом переважають важкі та середньосуглинисті ґрунти.

Серед чорноземів основними є чорноземи типові та звичайні мало-гумусні і середньогумусні на лесових породах (59,5 %). Кількість гумусу в шарі 0--20 см від 3,3 до 4,2 %. Це найбільш родючі грунти, придатні для вирощування всіх сільськогосподарських культур.

Основними чинниками негативних змін стану земельних ресурсів в Полтавській області є:

значна розораність земель, яка у середньому по області становить 63,33 % (за даними 2008 р.), а максимальним показником для області є 78 % (Гребінківський район). Якщо ж проводити порівняльний аналіз ступеня розораності території області за період з 2004 року , то прослідковується чітка тенденція до його зниження;

порушення і недотримування сівозмін;

недостатнє внесення, перш за все, органічних добрив, а на орних землях запасу сільських рад практично відсутнє внесення як органічних, так й мінеральних добрив;

4) нераціональний розподіл та використання посівних площ, значна
перевага у структурі посівів технічних культур, особливо соняшнику;

5) застосування важкої техніки;

6) зменшення площ рекультивованих земель при одночасному збільшенні площ порушених земель.

Серед об'єктів промисловості найбільш негативний вплив на стан земельних ресурсів в області спричиняють підприємства нафтогазового комплексу (при спорудженні та експлуатації свердловин), об'єкти трубопровідного транспорту (при їх будівництві та пошкодженні), підприємства добувної галузі (Полтавський ГЗК), підприємства нафтопереробної промисловості, зокрема ВАТ "Укртатнафта" (внаслідок специфіки технологій виробництва).

Окремим показником стану земельних ресурсів області є кількість внесення пестицидів у ґрунти, що обумовлює відповідний ступінь техногенного навантаження і оцінюється за показником кг/1га ріллі.

Ліси Полтавщини характеризуються середньою продуктивністю. Середній запас деревини становить 143 м3/га.

У структурі заготівельної деревини переважають хвойні (сосна, ялина, ялиця, модрина), твердолистяні (дуб, бук, ясен, береза) та м'яколистяні (липа, вільха, осика, тополя, верба) породи.

Антропогенний вплив на ліси сприяє створенню умов для виникнення небезпечних осередків шкідників і хвороб. Досить небезпечним чинником є дифузійне всихання сосни, яке зростає протягом останніх років. Причиною цього явища, як правило, є різке коливання ґрунтових вод, а також надмірна техногенна діяльність промислових підприємств.

Степова рослинність займає схили балок і річкових долин, нерозорані кургани, подекуди смуги на межах агроценозів. Лучні степи області характеризуються найбільшою флористичною різноманітністю, незважаючи на найменші площі, зайняті їх ценозами.

Флора Полтавщини нараховує зараз понад 1500 видів квіткових рослин, голонасінних -- 3 види (в природних умовах), папоротеподібних -- 16, хвощів -- 9, плаунів --3, мохів -- 159, лишайників -- 161 вид.

Вагомим показником сучасної флори і фауни є кількість рідкісних видів і угрупувань, які потребують охорони. У флорі вищих судинних рослин Полтавщини виявлено 169 рідкісних видів, в тому числі: 7 -- занесених до Червоного Європейського списку, 48 -- до Червоної книги України, 137 -- регіонально рідкісних, що мають обмежене поширення в Полтавській області, з них 85 охороняються в області, 52 -- потребують регіональної охорони [11].

Полтавщина є одним із регіонів України з великим різноманіттям тваринного світу, який заслуговує на серйозне ставлення до нього.

За мисливськими господарствами області закріплено 2356,49 тис. га мисливських угідь, або 82 % від території області. Кількість основних видів мисливської фауни в останні роки достатньо стабільна.

Фауністичний список Полтавської області представлений: 66 видами ссавців; 307 видами птахів, 150 видів з яких постійно гніздяться; 10 видами земноводних та 11 видами плазунів; 38 видами риб та великим різновидом комах. Серед загальної кількості видів найбільш вразливими є степові зооценози, з них більше половини (53,6 %) потребують особливої охорони.

На території області нараховується 397 видів наземних хребетних. Проте статус багатьох із них викликає тривогу і потребує невідкладних охоронних заходів -- 156 видів, тобто біля 40 % від усієї кількості видів уже зникли з території Полтавщини, або їх чисельність знаходиться на загрозливо низькому рівні. Серед цих видів виявлено 15, що потребують особливої охорони в області: 4 види (видра, орлан-білохвіст, могильник, деркач) занесені до Європейського Червоного списку, а 11 видів (борсук, горностай, тхір степовий, тушканчик великий, чапля жовта, журавель сірий, орел-карлик, кулик-сорока, гадюка степова, мідянка) -- до Червоної книги України.

Таким чином, в умовах розвитку господарської діяльності людини усе це різноманіття потребує постійної уваги та дбайливої охорони.

Стан здоров'я населення

Однією із найбільш вагомих характеристик загального стану здоров'я населення є демографічна ситуація, що виражається у показниках смертності, народжуваності та природного приросту населення.

Практично вся територія Полтавської області відноситься до зон з високим та дуже високим рівнем смертності населення серед регіонів України. Осереднений діапазон оцінки рівня смертності по Україні становить 13,4--22,5 на 1000 населення [10]. Серед районів Полтавської області:

шість районів (В-Багачанський, Н-Санжарський, Глобинський, Козель-щинський, Чернухінський, Семенівський), в яких рівень смертності у 2001--2004 рр. (осереднені показники) перевищував найвищі осереднені показники по Україні (вище 22,5 на 1000 населення);

у 17 районах області у 2001--2004 рр. зафіксовані показники смертності, що відповідають високому рівню по Україні (19,5--22,5 на 1000 населення);

лише два райони (Полтавський і Карлівський), в яких у 2001--2004 рр. зафіксована смертність на середньому для України рівні (до 19,5 на 1000 населення).

Захворюваність населення вважається найчутливішим показником, який характеризує вплив середовища на людину. При використанні будь-яких підходів щодо оцінки екологічної ситуації найбільш об'єктивною комплексною характеристикою екологічного стану регіону є стан здоров'я населення.

Одним із найбільш комплексних показників вважається рівень загальної захворюваності (поширеності хвороб), виявлений за певний часу.

За останні роки в Полтавській області спостерігається постійне коливання рівня загальної захворюваності дорослого населення, в цілому ж підтримується достатньо високий її рівень:

2005 р. -- 14822,5 випадків на 10 тис.населення;

2006 р. -- 16015,1 випадків на 10 тис.населення;

2007 р. -- 13975,8 випадків на 10 тис. населення.

Важливим для Полтавщини є вивчення впливу забруднення довкілля на інтенсивність розповсюдження злоякісних новоутворень. За статистичними даними в останні 5--7 років, Полтавська область входить в першу трійку областей України за рівнем поширення цих захворювань.

Проведене дослідження розвитку онкозахворювань у 1995--2005 рр. показало, що:

середнє значення захворюваності населення складає 349,1 на 100 тис. чоловік (відносні показники) або 152 онкологічних хворих (абсолютні показники);

в 1999--2005 рр. це значення зросло до 358,6 на 100 тис. чоловік або 164 онкологічних хворих;

найбільш поширеними онкозахворюваннями серед населення є: рак органів травлення, рак органів дихання, рак шкіри, рак молочної залози;

за віковим показником у 1995--1999 рр. онкозахворюваність у населення віком до 14 років є найбільшою;

за весь період з 1995--2007 рр. спостерігається найбільша кількість захворювань саме на рак органів травлення і складає 28,9 % (за даними 2007 р.) від загальної кількості злоякісних новоутворень. Найбільша кількість захворювань на рак органів травлення спостерігається в Миргородському, Лубенському, Пирятинському районах;

рак органів дихання складає 17 % від загального числа онкозахворювань в Полтавській області;

за абсолютними показниками найбільша кількість захворювань на рак спостерігається в Миргородському, Лубенському, Лохвицькому районах, найменша в Чорнухинському районі.

У 2005--2007 рр. найвищий рівень онкозахворюваності реєструвався у Лохвицькому, Н. Санжарському, Миргородському, Гадяцькому, Кременчуцькому районах і м. Кременчуці.

Висновки до розділу 1

екологічний полтавщина атмосферний ресурс

Хоча ситуація щодо забруднення та рівня техногенного навантаження на повітряне середовище по районах області дещо стабілізувалась порівняно із 1999--2000 рр, однак проблема забруднення атмосферного повітря як у містах, так й в більшості районів області залишається однією з найважливіших, що потребує визначення місцевих пріоритетів і впровадження відповідних дієвих природоохоронних заходів.

Хімічний склад викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря області зазнав певних змін. За 2005--2008 рр. порівняно із 2002 у 1,2--1,5 раза збільшилась питома вага в загальному складі викидів: вуглеводнів, оксидів азоту і легких органічних сполук. Це пояснюється переважанням серед господарських об'єктів області, які здійснюють викиди в атмосферу, підприємств нафтопереробної галузі і добувної промисловості.

Залишається нагальною проблема забруднення водних об'єктів області, основною причиною якої є:

- неупорядковане водовідведення стічних вод від населених пунктів, промислових і сільськогосподарських об'єктів;

- наявність великої кількості застарілих очисних споруд, що потребують капітального ремонту і реконструкцій;

- низький рівень експлуатації систем водовідведення, що призводять до погіршення якості річкових вод;

Серйозною проблемою залишається ситуація:

- з бактеріологічною забрудненістю питної води в Кременчуцькому, Глобинському, Полтавському районах та у м. Комсомольськ, Полтава;

- з хімічною забрудненістю у Карлівському, Оржицькому, Диканському районах.

Річки області мають слабку дренажну спроможність, в результаті чого,
заплавні землі заболочуються та підтоплюються.

Значної шкоди завдають водним ресурсам області аварійні технологічні ситуації на об'єктах нафтогазового комплексу та зловмисні пошкодження нафто-, конденсатопроводів.

Одним із найбільш вагомих наслідків незадовільного стану навколишнього середовища є погіршення основних параметрів життєдіяльності людей. В Полтавській області це проявляється у загальному поступовому зниженні рівня здоров'я населення та у негативному розвитку демографічної ситуації.

Основними характеристиками, що свідчать про найбільш значимі проблеми еколого-епідеміологічного характеру в області є:

в переважній більшості на території області рівень смертності населення однин з найвищих по Україні;

дуже повільне зростання народжуваності в окремих районах і містах області не викликає суттєвих позитивних змін в демографічній ситуації;

природний приріст населення має від'ємне значення з перевагою смертності над народжуваністю більше ніж на 60 %, що свідчить про суттєве скорочення населення області;

Отже, таким чином у подальшому виникає необхідність покращувати екологічну ситуацію області шляхом залучення новітніх технологій



Розділ 2. Шляхи вирішення екологічних проблем

2.1 Пріоритетні напрямки екологічної діяльності на території області

Аналіз пріоритетних проблем у районах і містах Полтавської області та необхідних заходів щодо їх вирішення виявив таку ситуацію:

¦ у 2006--2010 рр. в Полтавській області сформувалися такі пріоритетні напрями екологічної діяльності:

забезпечення, реконструкція (ремонт) каналізаційних мереж та очисних споруд для очищення комунальних стоків населених пунктів (міст) області;

будівництво (добудова) нових полігонів твердих побутових відходів (ТПВ);

охорона водних ресурсів, що передбачає:

охоронні заходи (розчистка, берегоукріплення) поверхневих водних джерел;

ліквідацію забруднення підземних водоносних горизонтів та забезпечення населення питною водою;

знешкодження непридатних пестицидів і отрутохімікатів і забезпечення безпечних умов їх зберігання;

інженерний захист територій від підтоплення;

¦ серед актуальних напрямів екологічної діяльності залишились:

проведення проектних робіт та розробка програмних документів;

заходи з охорони атмосферного повітря (для міст області);

створення та облаштування об'єктів і територій природно-заповідного фонду (ПЗФ);

заходи щодо роздільного збирання та утилізації відходів, ліквідація (реконструкція) накопичувачів токсичних відходів;

заліснення територій та охорона захисних лісосмуг;

¦ особливої актуальності з кожним роком в області набувають такі напрями:

здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище промислових об'єктів із залученням громадських експертів;

створення системи моніторингу за станом довкілля;

¦ в області сформувався додатковий перелік необхідних для виконання природоохоронних заходів:

проведення тампонажних робіт (чи консервація) водних свердловин, що не експлуатуються;

винесення у натуру (на місцевість) меж водоохоронних санітарних зон поверхневих водних джерел;

впорядкування та технічне оснащення сільських звалищ ТПВ;

будівництво об'їздних доріг (для міст Кобеляки, Лохвиця, Хорол).

2.2. Економічні та правові методи екологічної діяльності

Сучасний економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності базуються на таких головних засадах:

платність за спеціальне використання природних ресурсів ("користувач платить").

платність за шкідливий вплив на довкілля ("забруднювач платить").

цільове використання коштів, отриманих від зборів за спеціальне використання природних ресурсів та забруднення довкілля, на ліквідацію джерел забруднення, відновлення та підтримання природних ресурсів в належному стані.

Головною метою економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності є:

стимулювання природокористувачів до зменшення шкідливого впливу на довкілля, раціонального та ощадного використання природних ресурсів та зменшення енерго- і ресурсоємності одиниці продукції;

створення за рахунок коштів, отриманих від екологічних зборів та платежів, незалежного від державного та місцевих бюджетів джерела фінансування природоохоронних заходів та робіт.

На сьогодні в Україні, зокрема, в Полтавській області, розроблено і впроваджено основні елементи економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, найважливішими з яких є:

збір за забруднення навколишнього природного середовища;

система зборів за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних);

відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення законодавства про охорону довкілля.

Основними джерелами фінансування природоохоронних заходів є:

державний бюджет;

обласний та місцеві бюджети;

фонди охорони навколишнього природного середовища державного, обласного та місцевого рівнів (екологічні фонди);

кошти підприємств;

благодійна допомога;

добровільні цільові внески підприємців і громадян;

різні форми міжнародної фінансової допомоги.

Відшкодування за забруднення природного середовища через невеликі нормативи не є ефективним стимулом для підприємств у зниженні рівня забруднення. Фактично принцип "забруднювач платить", який повинен створювати основу для природоохоронної діяльності в умовах ринкової економіки, не працює. Тому й немає змоги задіяти повною мірою кошти підприємств для фінансування заходів щодо додержання стандартів навколишнього природного середовища. Зараз практично немає ні політичної, ні організаційної основи, на яких виникає попит щодо фінансування природоохоронних заходів діючих підприємств.

Вимоги державної екологічної експертизи та штрафні санкції контролюючих природоохоронних органів також недостатньо вагомий важіль для виконання природоохоронних заходів на підприємствах через малоефективний механізм дієвості.

Аналіз даних щодо накладання і стягнення штрафних санкцій в різних сферах державного природоохоронного контролю у 2008 році показує:

1) найбільші розміри штрафів приходяться на сфери контролю:

стану атмосферного повітря: 20,5 % від загальної кількості накладених штрафів і 21,93 % -- стягнених штрафів;

поводження з відходами: 19,84 % від загальної кількості накладених штрафів і 22,14 % -- стягнених штрафів;

загальний обсяг стягнених штрафів становить 67,32 % від накладених;

найбільший рівень невідповідності між обсягами накладених і стягнених штрафів приходиться на сферу контролю рослинного світу -- 54,1 % стягнутих штрафів від накладених.

Таким чином, штрафні санкції не є ефективним інструментом природоохоронного контролю і засобом акумулювання коштів в природоохоронних фондах.

Міжнародна фінансова допомога представлена в різних формах субсидій, що надаються забруднювачам навколишнього середовища або користувачам природних ресурсів. Субсидії не обмежуються лише прямими платежами виробникам (безоплатною допомогою, фінансовою підтримкою) і ціновим скидками для споживачів, вони також включають наступні заходи: податкові та пільгові кредити; гарантії по кредитам; відстрочки платежів; відмова від вимоги виплати боргу; тарифні обмеження і пільги; надання суспільних послуг або встановлення плати за користування інфраструктурою нижче рівня реальних витрат.

До цього часу механізм таких видів фінансування не тільки в Полтавській області, але й в Україні дуже слабкий, що пов'язано, перш за все, з відсутністю державних гарантій. Але поступово при підвищенні відповідальності за забруднення довкілля, коли з'явиться розуміння та попит на такі види фінансування у підприємств, форми міжнародної фінансової допомоги будуть виконувати важливу роль.

Для їх розвитку треба ширше застосовувати університетську науку, спеціальні науково-дослідні інститути, вчених різного рівня та фахівців, які займаються природоохоронними роботами.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зовнішнє фінансування з боку різноманітних фондів і приватних осіб може дати важливий поштовх розвитку природоохоронної діяльності в цілому, залученню до вирішення екологічних проблем обдарованої молоді. Ці кошти невеликі, але повинні, з одного боку, стати каталізатором в ініціюванні природоохоронної діяльності в Полтавської області, а з іншого, -- сприяти посиленню зацікавленості та довіри до області з боку більш вагомих інвесторів.

2.3 Техніко-технологічні та культурно-освітні заходи щодо покращення екологічної ситуації Полтавщини

На технічному та культурному рівні необхідно провести наступні заходи:

1. В сфері поводження з відходами:

- розробка обласного класифікатора відходів усіх класів небезпеки;

- створення інформаційно-консультативного центру для підприємств, установ і організацій з питань організації природоохоронної діяльності;

- розробка регіональної програми поводження з відходами та регіонального реєстру відходів виробництва і споживання;

- створення обласної інформаційно-аналітичної системи щодо поводження з відходами та створення інтерфейсу інформаційного обміну щодо наявності відходів, технологій переробки та їх утилізації;

- організація роздільного збирання твердих побутових відходів в м. Полтаві;

- проектування та будівництво міського полігону для переробки та захоронення ТПВ;

- налагодження мережі приймальних пунктів ресурсоцінних відходів (скляної та полімерної тари, макулатури);

2. В сфері водовідведення:

- поетапне проведення капітального ремонту каналізаційних колекторів в центральній частині міста;

- розробка програми ліквідації наслідків забруднення ґрунтів і води нафтопродуктами та важкими металами території авіабази та прилеглих до неї територій сіл Гожули, Рибці, Івонченці, які виникли під час експлуатації військового аеродрому;

А також:

- розробити програму "Відродження пам'ятки природи загальнодержавного значення "Поле Полтавської битви", проведення заходів з відновлення парку-пам'ятки природи та створення адміністрації парку;

- створення незалежної лабораторії екологічного моніторингу;

- створення поста постійних спостережень за станом атмосферного повітря в районі Левади та Подолу;

- розробка міської програми "Зелене намисто м. Полтави", мета якої -- удосконалення структури озеленення міста з урахуванням екологічних вимог чинного законодавства, створення міської рекреаційної зони для організації відпочинку мешканців та гостей міста, охорона зелених насаджень, охорона об'єктів заповідного фонду в межах міста. Ця програма повинна бути узгоджена з планом озеленення міста і базуватися на результатах паспортизації зелених насаджень та паспортизації місць рекреації (парки, сквери, дендропарк, зелена зона передмістя).

- проведення запланованих Програмою охорони довкілля на 2008--2012 рр. технічно-організаційних заходів в сфері охорони атмосферного повітря на промислових підприємствах: АТ "Укртатнафта", ВАТ "Полтаваобленерго", ХК "АвтоКрАЗ", ВАТ "Сталеливарний завод", кар'єроуправління "Кварц", концерн "Крюківський вагонобудівний завод", ВАТ "Кредмаш", ТОВ "Кременчуцький завод силікатної цегли";

- організація в м. Кременчуці метеорологічної служби та системи повідомлення про наближення несприятливих метеорологічних умов;

3. В сфері поводження з відходами:

проведення робіт по ліквідації карт рідких відходів міського звалища;

- розробка проекту реконструкції міського звалища;

- розробка проекту на будівництво інженерних споруд для захисту від забруднення підземних вод в зоні впливу міського звалища;

- реконструкція накопичувачів токсичних відходів на міському звалищі;

- реконструкція та розширення звалища ТПВ Північного промвузла;

4. в сфері охорони водних ресурсів:

- будівництво споруд по припиненню скиду зливових вод з центральної частини міста та очисних споруд для їх очищення;

- розчищення малих річок, перш за все, р. Сухий Кагарлик, р. Крива Руда;

- організація системи моніторингу за станом забруднення підземних вод в районі міського звалища;

- видалення рідких нафтопродуктів з підземних вод в зоні забруднення АТ "Укртатнафта";

- розробка проекту організації та благоустрою санітарно-захисних зон підприємств Північного промвузла;

Висновки до розділу 2

Визначення та аналіз пріоритетних напрямів екологічної діяльності в Полтавській області, що сформувались на період з 2006 по 2010 рр., дають можливість зробити наступні висновки:

реалізація природоохоронних заходів, що складають першу 5-ку, можлива завдяки підтримки і цільового фінансування з держбюджету та обласного фонду ОНПС, що потребує врахування їх пріоритету при щорічному плануванні заходів;

природоохоронні заходи 1 та 2 рівня пріоритету мають безпосереднє відношення до сфери діяльності комунального господарства та його функціональних забов'язань, тому потребують сумісного розгляду та поєднаної фінансової підтримки як з боку екологічного фонду (ОНПС), так і фонду комунального господарства. До цих заходів також необхідно додати вирішення нагальної потреби щодо впорядкування і технічного оснащення сільських звалищ ТПВ;

актуальними заходами, що незмінно можуть здійснюватись за рахунок бюджетних коштів (різного рівня) та фонду ОНПС є:

створення та облаштування об'єктів і територій природно-заповідного фонду (ПЗФ);

заліснення територій та охорона лісів і лісозахисних смуг;

винесення у натуру (на місцевість) меж водоохоронних санітарних зон поверхневих водних джерел;

¦ заходами, що потребують максимальної участі в їх здійсненні з боку підприємств області, є:

заходи з охорони атмосферного повітря;

ліквідація (реконструкція) накопичувачів токсичних відходів;

здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище промислових об'єктів із залученням громадських експертів;

створення системи моніторингу за станом довкілля в зонах впливу промислових об'єктів (підприємств);

здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище промислових об'єктів на основі екологічного аудиту;

проведення тампонажних робіт (чи консервація) водних свердловин, які не експлуатуються, що потребує, перш за все, від місцевих рад та природоохоронних органів на місцях вирішення питання щодо закріплення цих свердловин за власниками (господарствами чи підприємствами);

¦ потребують пошуку небюджетних джерел фінансування (градової підтримки, інвесторів, спонсорів тощо):

заходи щодо роздільного збирання ТПВ, окремого збору ресурсоцінних відходів та їх утилізації (за прикладом м. Харкова);

створення регіональної системи моніторингу за станом довкілля із формуванням регіональної бази даних щодо стану довкілля та здоров'я населення області.



Висновки

Розглянувши екологічну ситуацію Полтавщини, можна зробити висновок, що на даному етапі розвитку як області так і держави в цілому, потрібно створити умови для вирішення екопроблем цієї місцевості, таких як:

- надмірне техногенне навантаження у деяких містах області(Кременчук, Гадяч, Комсомольськ);

- забруднення водного басейну та зниження якості питних вод унаслідок використання застарілих очисних споруд, низького рівня експлуатації систем водовідведення;

- різке зменшення чисельності флори та фауни, невідповідальне ставлення до навколишнього природного середовища взагалі;

- несприятлива демографічна ситуація області;

- збільшення числа захворювань серед населення.

Для вирішення вищенаведених та багатьох інших екологічних проблем, що виникають необхідно ввести ряд заходів, а саме:

ь введення збільшення суми штрафів за надмірне забруднення з боку великих підприємств;

ь удосконалення законодавчої системи на місцевому рівні та забезпечення високого рівня нагляду за виконанням норм та законів;

ь збільшення фінансування природоохоронних заходів та введення нових технологій для забезпечення економічного ефекту цих заходів;

ь удосконалення очисних споруд на підприємствах-забрудниках;

ь здійснення комплексної глибокої очистки питних вод у районах з підвищеною їх забрудненістю;

ь підвищення рівня медичного обслуговування, проведення обов'язкових медоглядів, з метою попередження захворювань серед населення;

ь проведення демографічної політики з метою покращення ситуації в області;

ь підвищення уваги до заповідників та заказників на території області з метою збереження рідкісних представників місцевої флори та фауни;

ь здійснення заходів щодо покращення екологічної освіти в начальних закладах області;

ь культурні заходи з екологічною тематикою, направлені на підвищення рівня знань про екологічний стан області серед населення.

Однак усі необхідні заходи мають проводитися також і на загальнодержавному рівні для отримання позитивного результату, так без підтримки владних органів неможливо здійснити більшу кількість запропонованих заходів.



Список використаної літератури

Конституція України ( від 28.08.1996 )

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" (від 25.06.91р.)

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 34, ст.230).

Програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 року. -- Полтава, 2001. -- 220 с.

Національна доповідь України "Про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишьному природному середовищі" / Спеціальне видання до 5-ої Всеєвропейської конференції міністрів навколишнього середовища "Довкілля для Європи", Київ, 2003.

Національна доповідь з питань сталого розвитку до сьомої сесії Комісії сталого розвитку ООН. -- К., 1999. -- 18 с.

Методика вимірювання людського розвитку регіонів України. -- К.: Державний комітет статистики України, Рада по вивченню продуктивних сил НАН України, 2001. -- 32с.

Ю.С.Голік, О.Е.Ілляш, М.В.Асаул, А.А.Мосейчук, О.В.Горішна, Т.М.Бригада. Екологія і здоров'я (Інформаційно-аналітичні матеріали). Випуск 1. -- Полтава: Полтавський літератор, 2004. -- 166с.

Екологічна оцінка, встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод Полтавської області / Звіт про науково-дослідну роботу УНДІВЕП під керівництвом А.В.Яцика, Київ, 2004. -- 300с.

Україна. Медико-демографічні проблеми. Карта М 1:3000000. -- Київ,

2002.

Байрак О. М., Проскурня М. І., Стецюк Н. О., Слюсар М. В. та ін. Еталони природи Полтавщини. Розповіді про заповідні території. Науково-популярне видання. -- Полтава: Верстка, 2003. -- 212 с.

Руденко В.П. Совокупный ресурсный и природно-ресурсный потенциал Украинской ССР: методика и опыт оценки // Вест. Моск. ун-та. Сер. 5.Геогр. -- 1991. -- №2. -- С. 36--43.

Размещено на Allbest.ru