Підходи до удосконалення економічного мотивування екологізації виробництва
Формування теоретичних підходів до удосконалення економічного мотивуваня екологізації виробництва на державному рівні. Проблеми і недоліки екологізації діяльності вітчизняних підприємств. Вибір оптимальних методів мотивування, доцільність їх застосування.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.10.2010 |
| Размер файла | 58,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Сумський державний університет
Підходи до удосконалення економічного мотивування екологізації виробництва
Автор:
О.В. Прокопенко, канд. екон. наук, доц.
Вступ
Подальше поглиблення екологічної кризи в Україні змушує шукати такі шляхи розвитку вітчизняної економіки, які б враховували її екологічну складову і ставили її в ряд пріоритетів. Передумовою вирішення суперечностей між економічним зростанням і збереженням стану довкілля є поширення екологічних інновацій, для здійснення якого слід сформувати відповідний мотиваційний механізм, найдієвішою складовою якого повинні стати ефективні фінансові інструменти.
Аналіз інструментів мотивації екологізації 1 свідчить, що у вітчизняних умовах найефективнішою є мотивація на державному рівні з переважним застосуванням економічних методів заохочувальної групи. Моральні та емоційні методи мотивації мають лише підсилювати їх дію.
Застосування заохочувальної групи економіного мотивування екологізації виробництва дійсно є найбільш ефективним, однак пов'язане з певними витратами й проблемами впровадження. Правильне визначення витрат на заохочення екологізації виробництва та їх оптимальне спрямування надасть змогу отримати максимальний економіко-екологічний ефект.
Поставлення задачі
Завданням даної роботи є формування теоретичних підходів до удосконалення економічного мотивування екологізації виробництва на державному рівні. Для його вирішення поставлені такі цілі: виявити основні проблеми екологізації діяльності вітчизняних підприємств, проаналізувати й виявити недоліки економічних методів мотивування екологізації виробництва на державному рівні, сформувати підхід до визначення критеріїв вибору оптимальних методів мотивування, умови доцільності застосування економічних інструментів мотивації, аналіз можливих результатів їх дії.
Результати
Без регулювання суспільного розвитку всі суб'єкти господарювання прагнутимуть лише до збільшення економічної ефективності своєї діяльності і не звертатимуть уваги на екологічність обраних напрямків розвитку. Тому необхідним є створення механізму мотивації екологізації суспільного розвитку, який спрямує його в екологічно прийнятне русло. Для цього державні інститути та окремі суб'єкти господарювання мають значний арсенал методів і інструментів. При цьому найефективнішими є їх економічна група.
Застосування неекономічних методів є проблемним тому, що процес екодеструктивного впливу є затягнутим у часі. А людина завжди активно протидіє негативним явищам, появу яких очікує найближчим часом, і проявляє певну байдужість до негативних явищ, які очікує у далекому майбутньому. Більшість людей усвідомлюють, що її екологічно деструктивна поведінка завдасть шкоди не їй, а майбутнім поколінням, тому психологічно відсторонюється від необхідності екологізації своєї поведінки у професійній діяльності, повсякденному житті і здійсненні споживчого вибору.
Окрім того, кожна окрема людина і суб'єкт господарювання часто вважають, що їх негативний вплив на довкілля є настільки незначним, що в масштабах суспільства екологізація їх діяльності не принесе відчутного результату, і тому, навіть усвідомлюючи необхідність екологізації суспільного розвитку, не бажають робити кроків в даному напрямку, які часто пов'язані з додатковими витратами. У результаті кожний вносить свій вклад у забруднення довкілля, яке набуває величезних масштабів.
Це підтверджує необхідність застосування економічних методів мотивування екологізацї виробництва. Звичайно, вони не дозволять розв'язати всі проблеми екологізації. Наприклад, при оцінці екологічності напрямків суспільного розвитку часто припускаються помилок, внаслідок яких мотивуються напрямки розвитку, які реально не приводять до збільшення екологічності виробництва та споживання. Візьмемо хоча б нещодавнє негативне відношення до фреону як до руйнівника озонового шару атмосфери, яке потім виявилося хибним, або ж відношення до артезіанських вод як до найбільш екологічно чистих, які, як виявилося, містять великий вміст радону, що впливає на здоров'я людей України більше, ніж радіація Чорнобиля.
Також недосконалою є система контролю над екодеструктивним впливом на довкілля суб'єктів господарювання. Так, на Сумському ВО “Хімпром” заміри викидів в атмосферу проводяться тричі на день. А на початку ночі, між вечірнім і ранковим замірами, місто отримує чергову порцію хімічних викидів. Недосконалість системи контролю значно ускладнює застосування економічних методів мотивування.
Слід зазначити, що зростання ринку екологічних товарів сприяє підвищенню рівня екологічної безпеки. Сьогодні в Україні обсяг ринку екологічних товарів становить лише близько 2,7% ВНП, що відповідає її катастрофічному рівню.
В Україні набуває розвитку виробництво екологічно чистих продуктів харчування та перероблення промислових відходів, формується ринок екологічних інновацій з технологій виробництва продуктів харчування, розроблення нових і удосконалення існуючих технологій хімічної промисловості, інформатизації виробництва і збуту, використання нетрадиційних джерел енергії, перероблення відходів.
Для подальшого поширення екологічних інновацій необхідно задіяти відповідний мотиваційний механізм розвитку ринку екологічних інновацій.
До примусових економічних методів мотивування екологізації виробництва відносять платежі та збори за забруднення навколишнього середовища та використання ресурсів, штрафні санкції, продаж прав на забруднення, цінове регулювання. Вони створюють можливість стягування коштів виробників екологічно небезпечних товарів для поповнення коштів екофондів, використання яких необхідно для нейтралізації їх деструктивної дії на довкілля, а також для створення мотивації екологічно прийнятного виробництва.
Примусова група економічних інструментів досить розвинена. Екологічне законодавство за роки становлення незалежної України було вдосконалене. Значна частина його норм спрямована на попередження проявів екологічного ризику та небезпеки від стихійних явищ, негативного техногенного впливу, на здійснення раціонального та комплексного використання природних ресурсів, на захист юридичних та фізичних осіб, чиє здоров'я та майно постраждали внаслідок негативного екологічного впливу [2].
Однак примусові інструменти потребують значного удосконалення. Зростає як різноманітність екологічних платежів, так і ставка платежів і штрафів за порушення екологічного законодавства. Передбачається, що наслідки розроблення та виробництва екологічно небезпечної продукції коштуватимуть виробнику так дорого, що він не матиме шансів на перемогу в конкурентній боротьбі. Однак розмір платежів за забруднення встановлюється на недостатньо високому рівні через побоювання покласти непосильну фінансову ношу на підприємства.
У більшості випадків товаровиробникам вигідніше здійснювати різного роду фіскальні екологічні платежі, ніж витрачати на природоохоронні заходи кошти, що набагато перевищують обов'язкові платежі.
Залишається можливість фінансових лазівок від установленої плати. Екологічні платежі, стосуючись на собівартості продукції та входячи в її ціну, повертаються на підприємство від споживачів його продукції. Місцеві органи влади мають право цілком або частково звільняти від платежів необхідні регіону підприємства.
Суми штрафів за природоохоронні порушення набагато нижчі від вартості діяльності, спрямованої на ліквідацію наслідків цих порушень. Заходи, що вживаються до окремих порушників природоохоронного законодавства, не адекватні завданим ними збиткам. Так, суми платежів за забруднення води становлять 0,01% фактичних збитків, дуже малими є платежі за забруднення повітря. Зовсім не оцінюються збитки від таких специфічних видів забруднення, як шумове та електромагнітне, забруднення підземних вод, радіаційне та ряд інших. Законодавчу базу побудовано так, що вона не дозволяє відкрити кримінальну справу за фактом великих аварійних ситуацій. Принцип “забруднювач платить” практично не задіяний [3].
До заохочувальних економічних методів мотивації екологізації виробництва належать держзамовлення, програмування, фінансування екологічних проектів і програм, податкові пільги, пільгове кредитування, субсидування цін екотоварів. Вони спрямовані на створення матеріальної зацікавленості в екологічно прийнятному та екологічно спрямованому виробництві. Ця група методів не досить розвинута. Незадіяними заохочувальними інструментами залишаються пільгове оподаткування екологічно орієнтованих виробників, субсидування цін екологічних товарів.
У вітчизняних умовах при удосконаленні розвитку існуючої системи економічних інструментів мотивації екологізації виробництва особливу увагу слід приділяти розвитку заохочувальної групи економічних інструментів. При цьому бов'язково повинна бути конкуренція за отримання субсидій та різних пільг, кредитів тощо.
Для отримання відчутного підвищення рівня мотивації екологізації суспільного виробництва необхідно в короткі терміни підсилити дію даного механізму перерозподілу коштів з підприємств, що здійснюють неекологічне виробництво, на користь екологічно прийнятного та екологічно орієнтованого виробництва. Необхідним є збільшення ставок екологічних податків і бази оподаткування. Але головною метою екологічного оподаткування повинно бути не збільшення надходжень до відповідних бюджетів (фондів), а екологізація виробництва [4].
Звичайно, від ставок екологічних платежів та зборів залежать економічні результати діяльності підприємств. Чим більшими є ставки екологічних платежів і зборів, а також обсяги забруднюючих речовин, які привносять у довкілля підприємства, тим більшим є ризик того, що продукція, що випускається підприємством, виявиться збитковою. Тому при більшому екологічно спрямованому податковому тиску підприємства змушені відмовлятися від неекологічного виробництва.
Система податків, яка існує в Україні сьогодні, недостатньо сприяє інноваційному розвитку та його екологізації. Надто високий рівень податкового тиску стримує бажання йти на підприємницький ризик, з яким звичайно пов'язана інноваційна діяльність. На погляд автора, для того, щоб економічний підйом відбувався здебільшого завдяки розвитку екологічно прийнятного та екологічно орієнтованого виробництва, необхідно при зменшенні податкового тиску в цілому, що сприятиме інноваційному розвитку, одночасно змінити структуру податків на користь збільшення частини екологічних [5].
Для того щоб суб'єкти підприємницької діяльності вкладали кошти в екологічно прийнятне та екологічно орієнтоване виробництво, необхідно, щоб економічна ефективність у цій сфері виробництва була вищою, ніж в екодеструктивних сферах.
На рис. 1 схематично зображено вибір суб'єктами підприємницької діяльності напрямку вкладання коштів. Всі кошти суб'єкта підприємницької діяльності подані у вигляді відрізка М1М2. На осях - ефективність виробництва різного ступеня екологічності. Лініями е, п зображено ефективність вкладання коштів відповідно в екодеструктивне (Ее) та екологічно прийнятне (Еn) виробництво.
Часто економічна ефективність екодеструктивного виробництва є вищою, ніж економічна ефективність екологічно прийнятного. При економічній ефективності вкладень, зображеній на рис. 1 лініями е, п, переважна частина коштів у розмірі М1М буде вкладена в екодеструктивне виробництво, інша частина (ММ2) - в екологічно прийнятне виробництво.
При застосуванні економічних інструментів мотивації екологізації, зокрема при збільшенні частини екологічних податків у системі оподаткування, ефективність вкладання коштів в екологічно деструктивне і прийнятне виробництво зміниться.
М1 М' М М2
Рисунок 1 - Вкладання коштів суб'єктами підприємницької діяльності у різні типи виробництва залежно від їх ефективності
Слід зазначити, що в різних умовах ефективність застосування економічних інструментів мотивації екологізації виробництва істотно відрізняється. Вона залежить від існування принципової можливості екологізації, від витрат, необхідних для її здійснення, від наявності альтернативних технологій різної екологічності та економічної ефективності, від можливості ухилення від екологічних платежів тощо.
Основним джерелом надходжень коштів від виробників неекологічних товарів є платежі за спеціальне використання природних ресурсів і збори за забруднення навколишнього середовища, які входять до переліку податків, що сплачуються в Україні. Збільшення частини екологічних податків у загальному їх обсязі, по-перше, приводить до зростання надходжень від них і надасть можливість активнішого впровадження заохочувальних інструментів, по-друге, мотивує розширення екологічно прийнятного виробництва, збільшуючи його ефективність порівняно з екологічно деструктивним. На рис. 2 показані зміни екологічності виробництва при різному рівні екологічно спрямованого податкового тиску.
Збільшення екологічних податків необхідно проводити з обережністю: лише для суб'єктів господарювання, що використовують екологічно недосконалі технології, яким є екологічно досконалі альтернативи. В іншому випадку можна розраховувати тільки на зниження ефективності та обсягів виробництва, а не на його екологізацію.
Точкою К позначено критичний податковий тиск, при якому підприємство відмовляється від екологічно деструктивного виробництва на користь екологічно прийнятного. Ця точка різна як для конкретних підприємств, так і для кожного типу виробництва з різним рівнем досягнень НТП, від якого залежить можливість здійснення переорієнтування на екологічно прийнятне виробництво.
У точці К витрати, пов'язані зі сплатою екологічних податків, дорівнюють витратам, які підприємству необхідно зробити для зменшення екодеструктивного впливу. Існують дві ситуації:
якщо П В, то знижується екодеструктивний вплив; (1)
якщо П В, то сплачуються збори, платежі та штрафи, (2)
де П - екологічні збори, платежі та штрафи;
В - витрати підприємства на зменшення екодеструктивного впливу.
Частина екологічно
орієнтованого
виробництва у
загальному його
обсязі
К Екологічно спрямованийподатковий тиск
Рисунок 2 - Переорієнтування виробництва на екологічні товари при збільшенні частини екологічно спрямованих податків
Ці формальні викладки підтверджуються закордонним досвідом [6]. Так, у Швеції податок на вуглець був встановлений вищий, ніж витрати на зменшення забруднення. Результат - зменшення забруднення на 6%. У Франції платежі за забруднення води нижчі, ніж витрати на зменшення забруднення. Ефект помірний.
Зміни надходжень від екологічних зборів та платежів при збільшенні екологічно спрямованого податкового тиску (нормативів платежів та зборів, бази оподаткування) показано на рис. 3.
Надходження
від екологічних
платежів і зборів
Екологічно спрямований податковий тиск
Рисунок 3 - Зміна надходжень від екологічних зборів та платежів при збільшенні екологічно спрямованого податкового тиску
З рис. 3 бачимо, що є оптимальний рівень екологічно спрямованого податкового тиску, при якому матимемо максимальні надходження від платників екологічних податків і відповідно максимальні можливості для заохочення екологічно прийнятного та екологічно орієнтованого виробництва.
В умовах переходу до ринкових відносин фінансові інструменти регулювання ринку екологічних товарів повинні сприяти збільшенню попиту на екологічні товари та відповідної пропозиції. Розглянуті економічні методи регулювання ринку екологічних товарів сприяють цьому.
Таким чином, слід зазначити, що розвиток ринку екологічних інновацій в умовах України є необхідним, для його позитивної мотивації із застосуванням фінансових інструментів є резерви. Однак у кожному конкретному випадку слід здійснювати вибір найефективніших фінансових інструментів мотивації, для чого автором запропоновано критерії оптимізації.
Зокрема, критерієм вибору економічного інструменту мотивації розвитку ринку екологічних інновацій повинна бути максимізація відношення суми відверненої шкоди від забруднення довкілля та інших вигод від розвитку ринку екологічних інновацій в економічному вираженні до суми операційних витрат на здійснення мотиваційних заходів та інших втрат від їх застосування. Так, при звільненні екологічних іновацій від ПДВ таким критерієм є
(3)
де Вш - відвернена шкода від забруднення довкілля завдяки розвитку ринку екологічних інновацій; Е - інші економічні ефекти від розвитку ринку екологічних інновацій; ВПДВ - втрати ПДВ від застосування даного фінансового інструменту; О - операційні витрати на його здійснення.
Даний критерій вибору слід застосовувати лише при позитивному значенні відношення. У протилежному разі формування ринку є недоцільним, хоча в окремих випадках для держави настільки важливим є розвиток окремих екологічних інновацій, що необхідним є орієнтація не на економічну доцільність мотиваційних заходів, а на максимально можливе збільшення їх ринку. У цьому випадку критерієм вибору повинно бути максимальне зростання ринку, що припадає на одиницю витрат. Якщо відомим є рівняння прогнозованого попиту на екологічні інновації та їх пропозиції, то слід розрахувати, при якій зміні ПДВ точка перетину попиту на екологічні інновації та пропозиції максимально зміститься вправо. Точно спрогнозувати зазначені рівняння можливо не на всі, а лише на ті інновації, для яких на ринку існують аналоги. При цьому у більшості випадків максимальне зростання ринку відбудеться у випадку повного звільнення від ПДВ. Винятком є товари з абсолютно нееластичним попитом.
Подобные документы
Екологічна точка опри екологізації суспільного виробництва. Сутність екологізації розвитку продуктивних сил України. Природо-ресурсний потенціал продуктивних сил України: надрокористування, водоспоживання та використання повітряного басейну.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 15.11.2008Проблеми екологізації автомобільного транспорту України. Динаміка розвитку автомобільної галузі Черкащини та міста Черкаси. Преспектива впровадження альтернативного пального та видів енергії у місті Черкаси (газ, електротранс, сонячна енергія, біопаливо).
курсовая работа [699,0 K], добавлен 18.05.2011Організація Об’єднаних Націй. Провідна роль в організації міжнародного екологічного співробітництва. Поточне управління діяльністю ЮНЕП. Процес розвитку міжнародного права навколишнього середовища. Проблеми сталого розвитку и екологізації сфер життя.
реферат [20,9 K], добавлен 24.01.2009Аналіз функціонування паливно-енергетичного комплексу в економіці України. Зміст екологічних проблем в цій сфері. Шляхи екологізації паливної промисловості. Напрямки зменшення негативного впливу енергетики на довкілля. Впровадження новітних технологій.
курсовая работа [541,0 K], добавлен 19.09.2016Заходи щодо структурної перебудови національних економік і міжнародних економічних відносин у напрямі екологізації видів життєдіяльності суспільства. Джерела фінансування міжнародних природоохоронних проектів. Діяльність ООН і екологічна ситуація у світі.
реферат [24,5 K], добавлен 13.02.2010Виокремлено проблеми екологобезпечного розвитку аграрних підприємств, пов’язаних з особливостями ведення сільського господарства. Обґрунтовано основні принципи організації та управління аграрного природокористування та формування економічного механізму.
статья [127,9 K], добавлен 27.08.2017Загальна характеристика міста і його складових: будинків і споруд, транспорту, промисловості, енергетики, сільського господарства і рекреаційних зон. Інженерний захист навколишнього середовища. Шляхи екологізації техніки і технологій в місті Донецьк.
курсовая работа [163,5 K], добавлен 18.12.2011Поняття фактичного еколого-економічного збитку. Механізм відповідальності за порушення природоохоронного законодавства. Методичні підходи до визначення еколого-економічного збитку. Основи формування плати за забруднення навколишнього середовища.
презентация [21,0 K], добавлен 12.02.2014Методи виробництва хлору за різними технологіями з різної сировини. Економічна доцільність виробництва хлору з меляси, його технологічна схема. Оцінка впливу виробництва на навколишнє природне середовище. Комплексні заходи щодо нормалізації стану.
курсовая работа [742,1 K], добавлен 28.08.2014Розробка шляхів вирішення проблеми формування ефективного організаційно-економічного механізму управління екологічними ризиками Карпатського суспільно-географічного району. Доцільність використання інструментів екологічного менеджменту й страхування.
статья [20,7 K], добавлен 29.12.2013
