Екологізація людини – шлях соціально-економічного розвитку суспільства
Підготовка фахівців усіх професій до формування екологічної свідомості і реалізації екологічного мислення як завдання доктрини екологізації суспільства ООН. Екологізаця людини - формування її екологічного менталітету. Поняття екологічного мислення.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | эссе |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.10.2010 |
| Размер файла | 47,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Сумський державний університет
Екологізація людини - шлях соціально-економічного розвитку суспільства
Автор:
О.О. Рибалов, канд. екон. наук, доцент
Проголошена ООН доктрина екологізації суспільства ставить одним із завдань підготовки фахівців усіх професій формування екологічної свідомості і реалізації екологічного мислення при їх науковій і практичній діяльності. Під екологізацією людини при цьому розуміють формування її менталітету шляхом виховання, освіти, інформаційного забезпечення і забезпечення одержання знань, навичок, вмінь, необхідних і достатніх для реалізації завдань екологізації. Екологічне мислення являє собою синтез поглядів, теорій і емоцій, що відбивають проблеми взаємин суспільства з природою у плані їх оптимального вирішення відповідно до конкретної мети і можливостей при дотриманні примату Природи. Воно формується на основі виявлення причинно-наслідкових зв'язків розуміння цілісності законів природи, єдності з нею людини, необхідності збереження життєпридатного стану довкілля.
Людина здатна зрозуміти тільки те, що не перевершує рівень її свідомості. “Свідомість розширюється живою етикою - культурою доброго розуму і розумного серця”, - стверджував Гаутама Махасатьяна ще кілька тисячоліть тому. Розширеність свідомості є духовність. Це загальнолюдяно.
Спочатку було Слово. І Слово було у Бога. І Слово було Бог (Євангеліє від Іоанна, 1.1). Таке пробудження є усвідомлення свідомої діяльності всесвітньої гармонії. І не слід її плутати зі свідомою діяльністю людини.
Ми так звикли до слів, що, здається, вже і не звертаємо на них ніякої уваги. Але що ми знаємо про слово взагалі? Який зміст має слово “Слово” у наведеній фразі з Євангелія? Що воно означає? Яка інформаційно-енергетична сила йому притаманна? А яке поняття ми в нього вкладаємо?
Стадний інстинкт працює іноді як голод. Саме він дає потребу у спілкуванні. Ми так звикли до мови, що вже мало кого цікавлять питання про те, як утворюються слова, як, коли і чому саме вони виникають, як потім живуть, чому іноді змінюють свій зміст, своє інформаційне навантаження, чому одне й те саме слово має іноді багато значень, навіть протилежних, чому може зникати, а потім знову з'являтися якесь слово, як правильно вибирати слова, як правильно ними користуватися, коли, як, чому, навіщо? На всі ці питання чому навіть спеціалісти не в змозі відповісти. А взагалі, навіщо ці чому? Хіба не обходилися без них до цього часу? Обходилися дуже добре. А що маємо?
Що таке “грамотний”? Уміє писати-читати? Чи може все-таки повинен уміти правильно користуватися цими навичками, уміти, зрештою, правильно користуватися цими самими словами і мовою в цілому? Кого цікавлять ці питання? Де можна знайти на них відповіді? А чому, власне, цьому не вчать у школі? Чому немає цього в шкільній програмі? А що є? Правила, суфікси-префікси? Роль мови відома: передача інформації в процесах управління і спілкування, її зберігання та як засіб навчання і виховання. Проте цим її значення не обмежується. У людини паралельно діє дві системи - знакова і образна. Знаки - це слова та інші символи. Первинною в мисленні є мова образів, а вторинною - мова слів. Вторинна, але не другорядна. Яка з них важливіша _ в конкретний момент залежить від обставин. У відносинах між людьми, безумовно,