До моделювання еколого-економічних наслідків дострокового припинення діяльності промислового підприємства

До моделювання еколого-економічних наслідків дострокового припинення діяльності промислового підприємства

Згідно з законом України «Про природокористування» діяльність підприємств, що в процесі своєї діяльності спричиняють понадлімітне забруднення, може бути частково або повністю припинена. Іншою причиною зупинення або обмеження виробництва будь-якого суб'єкта господарювання (СГ) може бути застосування до нього процедури банкрутства. Проте в разі реалізації зазначених заходів можливі суттєві економічні збитки і не лише у СГ, а й у суміжних сферах економічної діяльності, що може призвести до суттєвого зменшення економічного потенціалу як окремих галузей виробництва, так і відповідних територіальних утворень. Зазначені обставини зумовлюють необхідність у разі виникнення подібних ситуацій детального кількісного аналізу можливих економічних, технологічних, соціальних та інших наслідків

Стан проблеми

Протягом останнього десятиріччя базові галузі промисловості країн СНД, які зазнали значних втрат перш за все внаслідок загального падіння обсягу виробництва, перебувають під тиском недоліків недосконалого законодавства, антипромислової діяльності екологічних організацій тощо. Насамперед це стосується паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), більшість підприємств якого належать до екологічно небезпечних і не захищених достатньою мірою від безпідставного застосування до них деяких законодавчих норм та інших дій, які підривають економічний потенціал та створюють відчутні загрози економічній безпеці держави та її окремих територій [1-4].

Часто зазначені дії стосовно багатьох промислових об'єктів мотивуються їх екологічною небезпечністю, і тому можливість відповідних ситуацій необхідно враховувати при підготовці і реалізації рішень щодо здійснення еколого-економічної оптимізації промислових зон. Зміст оптимізації полягає не лише в обмеженні зовнішніх витрат (екстернальностей), зумовлених функціонуванням подібних промислових об'єктів, але також і у створенні умов, за яких може підтримуватись економічна стабільність СГ, розміщених на відповідній території, що водночас є важливою умовою забезпечення економічної безпеки (ЕКБ) цього територіального утворення [5,6].

Контур управління за своєю суттю не відрізняється від загальноприйнятої. У даному випадку значення індикаторів ЕКБ, розрахунок яких докладно викладений в [3,4], можуть розглядатися як обмеження процедури підготовки управлінських рішень. У той самий час центральним елементом цієї процедури є етап аналізу індикаторів ЕКБ за рядом складових і відповідна оцінка кризовості ситуації стосовно території, що розглядається. Перелік індикаторів за сферами життєдіяльності ЕКБ у загальному випадку може бути досить широким, але їх конкретний склад визначається як вузькою спрямованістю оцінної задачі, так і наявними ресурсно-інформаційними можливостями

Первісна оцінка фінансово-економічних показників (етап 1) для вихідного стану має здійснюватися, як правило, для вихідного (базового) стану СГ. У будь-якому випадку оцінюються показники, що залежать від фінансово-економічного стану СГ відповідної території (промислової зони). Це стосується, зокрема, визначення розміру зовнішніх витрат, а також ряду показників, що враховуються при оцінці індикаторів ЕКБ. Якщо ж має місце небажана зміна значень фінансових коефіцієнтів, що може стати причиною застосування до відповідного СГ того або іншого варіанта процедури банкрутства, то виконується етап 4Б, за змістом ідентичний етапу 4А, але виконуваний для умов усіх можливих варіантів реалізації процедури банкрутства або вимог екологічних екстремістів

Етап 5 припускає застосування оптимизаційної процедури параметрів розглянутих об'єктів у межах відповідної території за наявності необхідної інформації і реалізується за умови відповідної інформаційної забезпеченості. Його результати мають бути врахованими при виконанні етапу 6, що передбачає аналіз стану розглянутої території за ступенем кризовості для різних умов, що можуть виникнути у разі застосування до СГ санкцій

Здійснюючи підготовку управлінських рішень відповідно до схеми рис. 1, необхідно обов» язково враховувати, що обмеження діяльності екологічно небезпечних підприємств дозволяє певною мірою зменшити розмір зовнішніх витрат, але у той самий час створює несприятливі умови у вигляді певних обмежень можливостей економічного зростання. І тому нижче розглядається підхід до визначення подібних наслідків як елемент етапу 4Б, основи якого викладено в [8].

Оцінка еколого-економічних наслідків дострокового припинення (обмеження) діяльності екологічно небезпечного підприємства

Оцінку втрат чи прибутків від припинення (обмеження) діяльності СГ варто проводити з точки зору витрат. Усі можливі витрати (прибутки), пов'язані з виробничою діяльністю прийнято називати повною соціальною вартістю виробництва, структуру якої відповідно до [9] схематично подано на рис. 2.

Еколого-економічна оцінка наслідків припинення (обмеження) діяльності СГ проводиться на основі техніко-економічних показників його діяльності і як похідних від них екологічних показників. Процес визначення наслідків закриття ЗП для спрощення варто розбити на три взаємопов'язані етапи (згідно з рис. 2): а) оцінка безпосередніх втрат від закриття підприємства; б) оцінка екологічних ефектів; в) оцінка зовнішніх економічних ефектів. Загальні збитки від дострокового припинення (обмеження) діяльності СГ можна визначити як різницю між базовими (фактичними вихідними) витратами на виробництво та витратами, які матимуть місце в результаті припинення діяльності підприємства [8]:

де відповідно В_базі - витрати базового варіанта; - пронозовані витрати, що матимуть місце в результаті санкцій; n - кількість періодів для розрахунку.

Витрати базового варіанта розраховуються за формулою

де В_пі - витрати підприємства, грн.; Д_екі - дохід від експорту продукції, грн; Д_спі - дохід від споживання продукції, грн.

Складові В_базі дорівнюють:

Вп_і = N_yі•T_yі •S_прод; Д_спі = П_спі • р_прод; Д_екі = (N_yі•T_yі •(1-k) - П_спі) •р_прод,

де N_yi - продуктивність СГ у році і, од. прод./рік (для електростанцій можлива також встановлена потужність, МВт); Т_уі - загальна кількість годин використання встановленої потужності; П_спi - кількість спожитої продукції в році і, од.; k - коефіцієнт використання продукції на власні потреби, %.

Величина П_спі визначається таким чином:

де П_сп(і-1) - споживання продукції підприємства в попередній розрахунковий період (для і=1 береться базовий рівень споживання продукції).

Оцінка прогнозних показників витрат проводиться за формулами:

В_прогні = В_утрі + В_імпі; В_імпі = П_спі •р_прод,

де В_утрі - витрати на утримання підприємства, виведеного з експлуатації в році і; В_імпі - витрати споживачів на покупку імпортної продукції в році і.

Додатковою умовою виведення з експлуатації може бути будівництво компенсуючих підприємств (КП), які б компенсували втрати продукції. Тоді в оцінку економічних збитків від санкцій слід включити витрати на будівництво КП, а також прогнозовані показники його діяльності. З екологічної точки зору важливим обмеженням для має бути рівень викидів забруднюючих речовин. У випадку введення в експлуатацію КП формула для розрахунку набуде вигляду:

В_прогні = В_утрі + В_імпі + +,

де В^КП_прогнi - витрати, що мають місце в процесі діяльності КП у період і (даний показник обчислюється за формулою (2); В^КП_будi - витрати на будівництво КП в період і;

В^КП_будi = В^КП_буд /t, де В^КП_буд

загальні витрати на будівництво і введення в експлуатацію КП (В^КП_буд =N _y^КП •К); t - кількість періодів, необхідних для введення в експлуатацію КП.

Наступним кроком є визначення екологічного ефекту від виведення з експлуатації СГ. Такий ефект можна визначити як зменшення екстернальних збитків (?ЕЗ), спричинених діяльністю СГ, а також КП:

,

де ЕЗ_пр - екстернальні збитки, можливі після застосування санкцій (у т. ч. збитки спричинені діяльністю КП); ЕЗ_баз - зовнішні збитки під час діяльності СГ.

Методи оцінки та показники ЕЗ, спричинених виробничою діяльністю досить широко наведені в літературі [3-5]. Відповідно при прийнятті рішення про реалізацію санкцій до СГ потрібно порівняти величини економічних та відвернених екологічних збитків, що будуть мати місце, а також врахувати їх у складових загальних витратах.

Для ілюстрації підходу нижче проаналізовано наслідки застосування санкцій до теплової електростанції (ТЕС) внаслідок порушення нею норм екологічного законодавства. Основні вихідні дані для розрахунку наведені в табл. 1. Прийнято, що після зупинення ТЕС планується збудувати компенсуючі ТЕС більшої потужності з метою покриття у майбутньому зростаючого споживання електроенергії, термін будівництва якої для спрощення розрахунку умовно дорівнює 2 рокам. Результати розрахунку наслідків застосування санкцій введення в експлуатацію компенсуючої ТЕС подано в табл. 2. Загальні збитки від застосування санкцій становитимуть 879,66•10⁶ гр. од., але, враховуючи те, що за розрахунковий період екстернальні збитки спричинені виробництвом енергії на ТЕС, зменшилися на 319,72•10⁶ гр. од., еколого-економічна ціна закриття буде дорівнювати 559,94•10⁶ гр. од. Витрати пов'язані із виведенням ТЕС з експлуатації і будівництвом КП будуть відшкодовуватимуться приблизно за 20 років при існуючих темпах зростання споживання електроенергії.

Визначення величини макроекономічних збитків

Розмір макроекономічних збитків, що матимуть місце як наслідок застосування санкцій до СГ, визначається на основі моделі міжгалузевого балансу (МГБ) або моделі «Витрати-Випуск». Для розрахунку макроекономічних втрат взято таке припущення. Розглядаючи процес Припинення (обмеження) діяльності підприємства, на макрорівні можна розглядати такі наслідки: 1) зниження попиту на продукцію підприємств інших галузей, що використовувалася в процесі діяльності даного СГ; 2) збільшення затрат у суміжних галузях, що пов'язане із збільшенням ціни імпортованої продукції-замінника. У розрахунках не враховуються витрати на соціальні виплати працівникам ТЕС та їх перекваліфікацію, які матимуть місце в перші два роки (на період будівництва КП).

Для оцінки першого виду впливу варто скористатися показниками повних матеріальних затрат. Коефіцієнт повних матеріальних витрат b_ij показує, як відомо, кількість продукції і-ї галузі, яку потрібно виробити, щоб з урахуванням прямих і непрямих витрат цієї продукції одержати одиницю кінцевої продукції j-ї галузі [13]

Матриця показників b_ij знаходиться з економіко-математичної моделі МГБ Леонтьєва, що має вигляд X = АХ+Y, де відповідно Х - вектор-стовпчик показників виробництва продукції за галузями; А - вектор-стовпчик показників прямих матеріальних витрат; Y - вектор-стовпчик показників кінцевого споживання. Задавши величини кінцевої продукції всіх галузей (Y_і), можна визначити величини валової продукції кожної галузі (Х_і):

де В=(Е-А)^-1) - вектор-стовпчик показників повних затрат, які розраховано, як показано у табл. 3, на основі МГБ України за 1999 рік (зважаючи на те, що структура економіки за цей час майже не змінилася її можна вважати актуальною).

Позначивши зменшення випуску галуззю в результаті застосування санкцій через ?Х, визначимо зменшення ?Y - зменшення виробництва продукції іншими галузями. Оскільки величина ?Х буде дорівнювати (N_y•T_y), формула розрахунку ?Y набуде вигляду:

,

де n - кількість галузей; b_і - показник повних витрат для і-ї галузі.

Для визначення величини збільшення витрат в суміжних галузях пов'язане із збільшенням ціни імпортованої продукції-замінника визначимо спочатку відношення експортної (р_експ) та внутрішньої ціни (р_вн), даний показник позначимо через ?а:

.

У результаті збільшення ціни змінюється значення показників прямих витрат, вони становитимуть а = а •?а. Показники а₀ наведені в табл. 4. Відповідно збільшення витрат залежних галузей становитиме:

?Y = ?а_ij • Х_j,

де n - кількість галузей, що розглядаються; Х_j - валове виробництво в
j-й галузі.

На основі даних з табл. 2, 3, 4 розраховано показники втрат інших суб'єктів економіки на попередніх стадіях виробництва, пов'язаних із застосуванням санкцій до ТЕС, обсяг виробництва у разі введення КП підвищеної потужності, а також втрати за рахунок підвищення вартості електроенергії за рахунок її вимушеного імпорту (табл. 5)

Протягом перших двох років після виведення ТЕС з експлуатації загальні економічні втрати в суміжних галузях становитимуть 1492887,5 тис. гр. од. (дана величина є сумою втрат на попередніх стадіях та збитків пов'язаних із подорожчанням енергії за два роки). Розглядаючи різні сценарії розвитку: 1) ЗП не виводять із експлуатації та 2) введення в дію КП після закриття ЗП, можна відзначити, що в другому випадку виробництво на попередніх стадіях зросте на 127133,2 тис. гр. од. Окремо слід сказати, що вже на стадії будівництва КП буде причиною зростання виробництва в окремих галузях (наприклад будівельній).

Після введення в експлуатацію КП витрати залежних від застосування санкцій суб'єктів мають знизитися до базового рівня. А оскільки згідно з припущенням, щорічне споживання енергії збільшується, з часом базовий рівень затрат перевищить прогнозний (оскільки КП має більшу виробничу потужність і відповідно здатна задовольнити зростаючий попит на електроенергію протягом більшого часу).

Питання про практичне застосування зумовлених різними чинниками санкцій до об'єктів ПЕК має вирішуватися лише на основі всебічного аналізу можливих економічних, соціальних та інших наслідків. При цьому необхідно враховувати не лише суто економічні втрати, але також вплив на рівень економічної безпеки відповідної території, і у першу чергу за її енергетичною та екологічною складовими

Перспективи подальшого розвитку

Основними напрямками подальшого розвитку даного дослідження є аналіз впливу застосування розглянутих вище санкцій на зміну економічного потенціалу підприємств не лише ПЕК, а й інших галузей, на рівень індикативних показників економічної безпеки відповідної території за усіма її складовими, включаючи інвестиційну, соціально-демографічну тощо. Даний підхід має застосовуватися в дослідженнях щодо визначення ефективності широкого кола технологічних, організаційно-управлінських та економічних рішень, спрямованих на досягнення прийнятного рівня екологічної безпечності СГ і на зменшення загрози застосування до них відповідних санкцій.

Запропонована методика є однією з основних теоретико-прикладних досліджень, на базі яких створюється комп'ютерна система оптимізації еколого-економічних параметрів промислової зони, яка, у свою чергу, є складовою загальної комп'терної системи еколого-економічного моніторингу основ.

Список літератури

1. Любимова Е.В., Николаев Д.П., Черняк Н.В., Чурашев В.Н. Реальный уровень нормативов для оценки банкротства региональных энергосистем на примере «Новосибирскэнерго» // Методические вопросы исследования надежности больших систем энергетики.-Иркутск: ИСЭМ СО РАН, 1998. - Вып.49, Т.I-С. 186-196.

2. Басс А.Б., Образцов С.В. Особенности оценки несостоятельности энергокомпаний // В кн. Экономическая стратегия в электроэнергетическом комплексе. / Под ред. В.И. Эдельмана. - М.: НИИЭЭ, 1998. - С. 301-312.

3. Энергетическая безопасность России. - Бушуев В.В., Воропай Н.И., Мастепанов А.М., Шафраник Ю.К. и др. - Новосибирск: Наука. Сибирская издательская фирма РАН, 1998. - 302 с.

4. Влияние энергетического фактора на экономическую безопасность регионов Российской Федерации / Под ред. А.И. Татаркина. - Екатеринбург: Изд-во Уральского университета, 1998. - 288 с.

5. Елизаренко Г.Н., Сухин Е.И. Энергетические факторы экологического управления состоянием производства и ОПС // Актуальные проблемы устойчивого развития / Под общ. ред. И.В. Недина, Е.И. Сухина. К.: О-во «Знание» Украины, 2003. - С. 116-130

6. Сухін Є.І. Еколого-економічні чинники використання нетрадиційної енергетичної сировини та їх урахування в оцінці економічної безпеки території // Наукові вісті НТУУ «КПІ». Ї2004. Ї №3. ЇС. 5-12

7. Финансовое управление фирмой /В.И. Терехин, С.В. Моисеев, Д.В. Терехин,
С.Н Цыганов / Под. ред. В.И. Терехина. - М.: Экономика, 1998. - 350 с.

8. Недин И.В. Основы моделирования экономических последствий кризисных ситуаций в энергетике и решений по их нейтрализации // Энергетика России в переходный период: проблемы и научные основы управления. - Новосибирск: Наука, Сибирская издательская фирма РАН, 1996. - С. 111-116.

9. Теплоэнергетика: внешние издержки и проблемы принятия решений / Под ред О.Ф. Балацкого, А.М. Телиженко.-Сумы: Изд-во «Слобожанщина», 2001. - 396 с.

10. Методи оцінки екологічних втрат: Монографія / Pа ред. д-ра екон. наук Л.Г. Мельника та канд. екон. наук О.І. Карінцевої. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. - 288 с

11. Экологические издержки производства в Украине / Под ред. Л.Г. Мельника и А.И. Каринцевой. - Сумы: РИО «АС-Медиа»; Первая украинская компания инновационно-инвестиционного развития «Экополюс», 2003. - 72 с

12. Типовая методика определения экономической эффективности осуществления природоохранных мероприятий и оценки экономического ущерба, причиняемого народному хозяйству загрязнением окружающей среды // Сб. законодательных нормативных и методических документов для экспертизы атсмофероохранных мероприятий. - Л.: Гидрометеоиздат, 1986

13. Л.Г. Мельник, Л.Ф. Чумак, М.К. Шапочка, О.І. Карінцева, П.В. Парна, М.О. Марченко та ін. Обрахунки показників матеріалізованих екологічних втрат // Механізм регулювання економіки. - 2004. - №1. - С. 11-19.