Труднощі екологізації містооблаштування в Україні: інституціоналізація витоків, засади подолання

За питомою вагою урбанізованих та індустріальних територій в областях України співвідношення максимального (Донецька область) і мінімального (Вінницька та Черкаська області) показників у середині 90-х рр. було більше, ніж трикратне. У Львівській та Тернопільській областях освоєність територій має найвищі показники і становить відповідно 95 і 94%. Площа забудованих земель України становить 2386,2 тис. га, або 4% всієї території країни, в тому числі під житловою забудовою - 0,6%, під об`єктами промисловості, транспорту та зв`язку - понад 2%. Об`єктивно перед економікою країни нині не стоїть проблема ліміту земельних ресурсів для її розвитку ні як засобу виробництва, ні як просторового базису. Забезпеченість земельними ресурсами основних виробничих галузей та невиробничої сфери економіки України в 5-6 разів перевищує показник розвинених країн Європи. Однак сучасний кризовий соціально-економічний стан України, порівнюючи з європейським розвитком, свідчить, зокрема, про нераціональний галузевий розподіл земель, неефективність їх використання тощо. Землемісткість більшості господарських галузей України в 2-2,5 раза вища, ніж у розвинених країнах світу. Щільність міської забудови відстає від нормативу в 2-3 рази. Такий розподіл земельних ресурсів не можна вважати оптимальним. В умовах, коли 92% земель використовують, їх екологічні функції та ландшафтноутворююча роль визначаються характером і рівнем культури відповідного землекористування [81: 55].

У середині 90-х рр. використання земельних площ у межах населених пунктів, які займають 6,7 млн. га, або 11,1% усієї території країни, залишалося вкрай нераціональним. Близько 8% площі України займають ландшафти промислового опустелювання, які утворились на місцях видобування корисних копалин (Донецький, Криворізький, Маріупольський, Запорізький, Дніпропетровський, Дніпродзержинський промислові вузли). Всього на території з різним ступенем природного, промислового та сільськогосподарського опустелювання на початок 1997 р. проживало близько 20 млн. чоловік, або 40% населення країни. Існуючі нормативи відведення земельних ділянок для потреб екстенсивного розвитку промисловості, транспорту та енергетики в 2,5-2,7 раза перевищують нормативи, прийняті в країнах Західної Європи. Окремі галузі вітчизняної промисловості та транспорту характеризуються надзвичайно високою питомою землеємністю. Так, в українській хімічній промисловості на кожну умовну одиницю капіталовкладень припадає 6,63 га землі; місцевій промисловості - 5,12 га; кольоровій металургії - 2,92 га; коксохімічній - 1,95 га; нафтопереробній - 2,32 га; теплоенергетичній - 2,50 га; машинобудівній - 2,04-4,0 га. У харчовій промисловості високою землеємністю виділяється цукроваріння - 4,53 га на умовну одиницю капіталовкладень [51: 12-14].

Ці та інші протиріччя свій початок брали від нерозуміння самої суті містобудування, нераціональної організації управління містобудівельним комплексом, ігнорування архітектурно-планувальних і ландшафтно-екологічних потреб розвитку урбанізованого середовища. Необхідне корінне реформування Держкомітетів України у справах містобудування та архітектури, із земельних ресурсів, з житлового та комунального господарства з одночасним розширенням повноважень впливу на соціально-економічні, технічні та інвестиційні аспекти політики держави. Саме вони повинні стежити за дотриманням Закону України «Про основи містобудування», зокрема ст. 19 щодо забезпечення екологічної безпеки при проектуванні та розміщенні містобудівних об`єктів [84: 124].

Таким чином, аналіз труднощів екологізації містооблаштування в Україні свідчить про їх невирішеність, кризовий стан, взаємозв`язок з комплексом містобудівних, інженерно-геологічних та комунально-побутових питань оптимізації урбоекологічного середовища. Поодинокі позитивні приклади не могли радикально покращити стан справ. Екстенсивність індустріальної та урбаністичної політики зумовила високе навантаження промоб`єктів на обмежених площах, несприятливу територіально-планувальну структуру міст, підпорядкованість завдань охорони довкілля інтересам нарощування промислового потенціалу, другорядність проблем містобудування щодо економічних пріоритетів, руйнування природно-географічного середовища, низький екосоціальний рівень життя населення. Суспільна практика в умовах засилля тоталітарно-адміністративної системи управління міським середовищем та соціально-економічних підвалин її розвитку не сприяла екологізації містооблаштування. Ці та інші протиріччя брали початок від нерозуміння самої суті містобудування та нераціональної організації його управління, ігнорування архітектурно-планувальних і ландшафтно-екологічних потреб розвитку урбанізованого середовища. Нині необхідне корінне реформування державних інституцій будівництва та архітектури, розширення повноважень, надання можливостей дійового регулювання чи, принаймні, впливу на соціально-економічну, технічну та інвестиційну політику держави. Саме вони повинні відповідати не лише за розробку та здійснення містобудівничих програм, а й за проблеми якості життя населення, збалансованого розвитку та розміщення промисловості, які в умовах ринкового реформування, роздержавлення та демонополізації неодмінно загостряться, охорону та відтворення природного довкілля в містах. Саме життя вимагає гуманізації архітектури і міської забудови, повернення туди людського виміру, що відповідає індивідуальним потребам особи, конкретного суспільства. Місто чи будь-яке інше сучасне поселення повинні бути не лише місцем праці та проживання людини, а й, головно, відповідати історичним завданням коеволюційного розвитку навколишнього середовища та людини. Українській державі, її законодавчим і виконавчим органам влади необхідно пройнятися глибоким розумінням загальнонародної значущості екологізації міського благоустрою та архітектурно-містобудівних завдань і як складової соціально-економічних реформ, і як їх основи.

Список використаних джерел

1. Поточний архів МОЗ України. - Ф.пост.зб. - Оп.1. - Спр.: 50229 «Листування і матеріали по зв`язках з Українською екологічною асоціацією «Зелений світ». - Арк. 12.

2. Поточний архів Української Академії аграрних наук. - Ф. постійного зб. - Оп. 1. - Спр. № 71 «Звіт лабораторії землеробства і освоєння меліорованих земель Інституту землеробства і тваринництва західного регіону про хід виконання робіт, передбачених договором № 10215 від 4.01.1993 р. «Розробити науково обгрунтовану систему ведення моніторингу агроландшафту і прогноз екологічної ситуації в Західному регіоні України. Львів-Оброшино,

3. 12.1993 р». - Арк. 25. 3.Географічна енциклопедія України: В 3-х тт. Т. 2. - К.: «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1990. - С. 372.

4. Ковтун В.В., Степаненко А.В. Города Украины: Экономико-географический справочник. - К.: Вища школа, - 1990. - С. 3.

5. Горбенко В. Містобудування? Ні, містооблаштування//Віче. - 1993. - № 11. - С. 106.

6. Яницкий О.Н. Экологические движения: методологические вопросы международных сопоставлений (статья первая)//Социологические исследования. - 1991. - № 10. - С. 3637;

7. Янович Е.Л. Формирование социоэкосистемы крупного города//Вопросы социоэкологии: Материалы первой Всесоюзной конференции «Проблемы социальной экологии» (Львов, 13 октября 1986). - Львов. 1987. - С.212;

8. Захожий С. Спрос на эксклюзивное жилье в центре города стабилен//Факты и комментарии. - 1999. - № 179. - 28 сентября. - С.7.

9. Трикаш О. Проект для міста//Радянська Україна. - 1984. - 18 березня.

10. Дахно В. Погляд з шістнадцятого поверху//Робітнича газета. - 1982. - 28 березня.

11. Польовий О. Наче кленовий листок….//Робітнича газета. - 1978. - 28 квітня;

12. Афанасьєва А. Оболонська прем`єра//Робітнича газета. - 1979. - 3 лютого.

13. Гайдученя О. Будинок «на виріст»//Робітнича газета. - 1980. - 11 жовтня.

14. Пятаков В. Будущие микрорайоны Ялты//Рабочая газета. - 1989. - 9 июля;

15.Приходько П. Ялта: сегодня и завтра//Правда Украины. - 1986. - 26 апреля.

16. Халабузар Ф. Чи буде кримський Саппоро?//Робітнича газета. - 1991. - 3 вересня.

17. Куковякін В. Перспективний «Грунт»//Робітнича газета. - 1991. - 18 липня.

18. Тагунов О. Сади і сталь//Робітнича газета. - 1983. - 20 жовтня;

19. Шаповаленко В. Жодного гектара на простої//Робітнича газета. - 1980. - 11 січня.

20. Добровольський В. Де завод будувати ?//Робітнича газета. - 1978. - 20 жовтня.

21. Устенко В. Центр: яким йому бути?//Робітнича газета. - 1979. - 24 листопада.

22. Черкасов В. Город переезжает//Правда. - 1985. - 27 февраля.

23. Коломієць М.С. Силуети стародавнього кварталу//Робітнича газета. - 1978. - 17 червня.

24. Цит. по: Мозговий А. Площа з проспектом//Робітнича газета. - 1979. - 14 квітня.

25.В ЦК КПСС и Совете Министров СССР: Постановление «О дальнейшем развитии советской архитектуры и градостроительства»//Правда. - 1987. - 16 октября.

26. Десятников Д. И удобно, и красиво//Рабочая газета. - 1986. - 23 октября.

27. Вербицький О. Поки нема генплану//Робітнича газета. - 1980. - 11 жовтня.

28. Ковтун А. Роза вітрів.//Робітнича газета. - 1978. - 17 червня.

29. Мельничук С. «Місто-сад» чи «місто-чад»?//Радянська Україна. - 1989. - 4 квітня.

30. Пляшко Л. Забуто в проекті//Радянська Україна. - 1977. - 17 лютого.

31. Северин С. Поверхи над Кальміусом//Робітнича газета. - 1979. - 3 лютого;

32. Ігнатов В. За законами краси//Робітнича газета. - 1979. - 7 липня;

33. Сомов В. Комфорт міста//Робітнича газета. - 1978. - 26 серпня;

34. Панасюк А. «Дім - це тіло сім`ї»//Молода Галичина. - 1992. - 2 квітня;

35. Никифоров О. Биоархитектура: каприз или будущее?//Социалистическая индустрия. - 1989. - 18 февраля.

36. До архітекторів республіки//Радянська Україна. - 1989. - 2 вересня.

37. Воробей П. Сикам, откройся!//Рабочая газета. - 1990. - 23 августа;

38. Крохмалюк В. Еталонне місто//Радянська Україна. - 1990. - 4 листопада.

39. Національна доповідь України на конференції ООН «Навколишнє середовище і розвиток» (Бразилія, 1992/. - К.: Час, 1992. - С. 41.

40. Межжерін В. Конкордія-93: успіх чи поразка?//Зелений світ. - 1993. - № 5. - С. 5.

41. Нудельман В.І. За законами гармонії//Урядовий кур`єр. - 1993. - № 2122. - 11 лютого. - С. 5.

42. Вісті з міської ратуші: Європа зацікавлена, щоб у нас були добрі комунікації. А ми?//Високий замок. - 1993. - 28 січня.

43. Бесєда М. Геолог у ролі архітектора//Робітнича газета. - 1979. - 14 квітня.

44. Воротнюк Г. Випробування... підтопленням//Голос України. - 1998. - 16 січня. - С. 11.

45. Долішня Л. Підземний атлас Львова//Робітнича газета. - 1980. - 27 лютого.

46. Лысяный Н., Карасин Б. Новые профессии геологов.//Рабочая газета. - 1987. - 13 января;

47. Тимошенко В. «Ліки» для схилів.//Радянська Україна. - 1980. - 18 грудня.

48. Пелех В. «Поїхали» вулиці//Високий замок. - 1995. - 11 лютого.

49. Бабух В. Родичі «Попелюшки» загрожують катастрофою//Голос України. - 1998. - 6 лютого. - С. 14.

50. Охорона навколишнього природного середовища в Україні 1994-1995 рр. - К., 1997. - С. 17.

51. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1996 році: Скорочений виклад. - К., 1998. - С. 13.

52. Нельговський Ю. Що в місцях заповідних?//Робітнича газета. - 1980. - 5 квітня;

53. Харченко І. Оновимо вулиці і парки//Радянська Україна. - 1982. - 28 лютого;

54. Міський благоустрій//Радянська Волинь. - 1983. - 31 липня;

55. Дім, де жити приємно//Робітнича газета. - 1979. - 12 липня;

56. Гарнішає місто//Радянська Україна. - 1981. - 27 серпня;

57. Мокров Л. Місто дивиться в майбутнє//Робітнича газета. - 1978. - 23 грудня;

58. Алексєєва Л. Місту бути зразковим//Радянська Україна. - 1980. - 23 вересня;

59. Малашенко В.І. Вулиця - моя, будинки - мої..//Робітнича газета. - 1983. - 15 квітня.

60. Єрмаков М. Болото на місці Ніжин-озера//Робітнича газета. - 1978. - 23 березня;

61. Ильченко Н. Вокруг болота//Правда Украины. - 1986. - 9 августа;

62. Калиниченко В. Равнодушие?//Рабочая газета. - 1989. - 14 мая.

63. Никитченко В. Голодовку объявил депутат//Рабочая газета. - 1990. - 15 августа.

64. Михалевич Є.П. Експеримент «ЖЕО»//Робітнича газета. - 1978. - 17 червня;

65. Фляк Л., Бернацька Л., Колянковська О. А про людей забули..//За вільну Україну. - 1990. - 28 серпня;

66. Перхорович В. Щоб чистим було місто//Вільна Україна. - 1991. - 14 березня;

67. Басій С. Чистота рідного міста//Червоний прапор. - 1981. - 2 серпня;

68. Створено інститут шляхового господарства//Робітнича газета. - 1978. - 17 лютого.

69. Аркадьев Я. Строителям дорог//Правда Украины. - 1986. - 26 августа;

70. Сумченко Н. Дорогу ремонтирует... комбайн//Рабочая газета. - 1987. - 5 июня;

71. Орункаев С. Мастер на все руки//Рабочая газета. - 1987. - 12 февраля;

72. Бужкевич М. Чистота города//Правда. - 1988. - 27 января; 73. Гінайло В. Смітник у місті//Радянська Волинь. - 1983. - 18 лютого;

74. Пастушенко Л. Для міст Донбасу//Радянська Україна. - 1980. - 1 лютого;

75. Шмід О. Задумаймось, товариші!//Вільна Україна. - 1988. - 27 січня;

76. Бандура П. Ефекту інертність не дасть//Вільна Україна. - 1988. - 9 січня;

77. Стелиться навколо їдкий дим//Вільна Україна - 1987. - 26 вересня;

78. Австрійська машина збере львівське сміття//Високий замок. - 1993. - 2 лютого;

79. Смітять одні, прибирають інші, а сморід вдихаємо разом//Молода Галичина. - 1992. - 1 грудня;

80. Княжанський В. Виїзна модель//Демократична Україна. - 1992. - 8 грудня.

81. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні 1993 р. - С. 106;

82. Розенбом К. Екологічний ринок України: німецькоукраїнська кооперація//Зелений світ. - 1997. - № 19. - С. 4.

83. Панов А. Кліматична конференція ООН в Берліні//Зелений світ. - 1995. - № 5. - С. 2.

84. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. - Т.1. - С. 124.