Завдання стратегії еколого-економічного розвитку

Завдання стратегії еколого-економічного розвитку

Л.Л. Гриценко*; І.Д. Скляр**

Подальший розвиток економічної системи України передбачає збільшення виробництва, що в свою чергу потребує визначення перспективних тенденцій розвитку та можливостей, узгоджених цілей та напрямків, наслідків для екології.

Саме тому для забезпечення стабільного економічного розвитку сучасні умови спонукають до впровадження ефективної реалізації довгострокової стратегії розвитку інвестиційного потенціалу.

Одним із пріоритетних напрямків економічного зростання є інноваційний розвиток. Саме питання створення та реалізації інноваційних проектів набуває актуальності і сьогодні. Стратегія інноваційного проектування - це послідовність дій, за допомогою яких технічні розробки інновацій, застосування їх в практичній діяльності та фінансове обґрунтування перетворюються у інноваційний проект. Створення інноваційних проектів можливе за умов стратегічного планування на підприємствах.

Поняття стратегії діяльності підприємства, разом з інвестиційною стратегією, ввійшло в економічну теорію понад 40 років тому, коли спостерігалося прискорення темпів суспільного розвитку та науково-технічного прогресу.

А.Строкович вважає, що „стратегія - це узагальнена модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей шляхом координації та розподілу ресурсів підприємства ” [1].

У трактуванні В.М.Попова “успішна стратегія характеризується ретельним зіставленням цілей та ресурсів” [2].

І.М.Бойчик та інші дають таке визначення: “Стратегія - це планування всіх найважливіших дій, які треба реалізувати; це довгостроковий курс розвитку фірми” [3].

У своїй праці професор А.М.Поддєрьогін, розглядаючи поняття стратегії із позиції фінансового планування, формулює його визначення таким чином: “Фінансова стратегія передбачає визначення довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення” [4].

Стратегічне планування містить розробку фінансової стратегії та передбачає управління державним підприємством у довгостроковому періоді. Структура фінансової стратегії - це обсяги коштів для реалізації програми розвитку підприємства.

А.І.Ільїн розуміє планування як засіб обґрунтування будь-якої справи [5].

Провідні західні вчені У.Кінг, Д.Кліланд термінами „довгострокове планування” та „стратегічне планування” визначають ідеї та підходи, за допомогою яких майбутній вплив перемін оцінюють та враховують у поточних рішеннях [6].

Взагалі, планування передбачає спроможність своєчасно реагувати на зміни та стимулювати нововведення.

Розглянемо завдання стратегічного планування. Насамперед необхідно визначити цілі організації та узагальнити напрями діяльності. Наступний етап - це розроблення політики. Також слід детально обґрунтувати вибір пріоритетів діяльності, тому що нова стратегія розвитку повинна відповідати напрямкам економічного розвитку держави та спиратися на національні пріоритети. Головне завдання стратегічного планування полягає в одержанні оптимальних результатів.

Стратегічне планування передбачає розроблення декількох альтернативних варіантів інноваційного розвитку для досягнення визначених завдань.

Таким чином, стратегічне планування - це вибір цілей організації та тісний взаємозв'язок з ресурсами, які необхідні для їх досягнення, внесення коректив, розроблення політики, спрямованої відповідно на придбання та використання ресурсів, тобто це процес розроблення подальшого розвитку підприємства з метою підвищення економічних показників діяльності та фінансових результатів. Стратегічне планування дозволяє поставити перспективні цілі та розробити засоби їх досягнення.

Система стратегічного планування являє собою підпорядковану структуру, яка вбирає в себе сукупність елементів, а саме:

- прийняття рішень;

- інформацію;

- організацію;

- стимулювання;

- внесення змін;

- результати і т.д.

Система стратегічного планування повинна охоплювати всі елементи організації та визначає цілі та завдання діяльності для різних рівнів, розглядає стратегії, програми та пріоритети розподілу ресурсів, містить прогнози відносно зовнішніх факторів (ринки збуту, конкуренти та інші), можливі відхилення та внесення коректив, фінансовий прогноз, встановлює стандарти для оцінки результату та забезпечує виконання стратегічних цілей. Ми вважаємо, що завдання стратегії в цілому - це вміння змоделювати ситуацію на перспективу.

При розробленні еколого-інноваційної стратегії розвитку слід враховувати загальні цілі економічного розвитку підприємства:

- зростання прибутку від інвестиційної та інноваційної діяльності;

- оновлення технологій;

- удосконалення виробничих потужностей;

- збільшення виробництва інноваційної продукції;

- освоєння ресурсозбережних розробок;

- оптимізація управління фінансовими ресурсами підприємств;

- затвердження плану природоохоронних заходів.

Етапами еколого-інноваційної стратегії є:

- визначення цілей діяльності;

- розробка можливих альтернатив;

- вибір стратегії4

- аналіз факторів виробництва та ресурсного забезпечення4

- реалізація проекту;

- оцінка результатів.

Взагалі, екологічний та інноваційний напрямки діяльності підприємства містять розробку науково обґрунтованих інвестиційних проектів, природоохоронних та ресурсозбережних технологій, інноваційної, екологічно чистої продукції та реалізацію таких проектів і програм. Розглянемо схему реалізації еколого-інноваційних проектів, яка подана на рис.2.

Ефективність управління фінансовими ресурсами підприємств України є необхідною складовою успішного використання ресурсів (фінансових, виробничих, матеріальних, природних, інформаційних та інших) і розглядається з метою:

- максимізації прибутку;

- зменшення витрат;

- прискорення обігу коштів;

- виходу на нові ринки збуту продукції;

- виробництва екологічно нешкідливої, конкурентоспроможної та якісної продукції;

- впровадження новітніх технологій;

- поліпшення екологічної ситуації;

- інші.

У процесі реалізації проектів на рівні підприємств необхідно розробляти політику раціонального управління обіговими коштами, що дозволить скоротити тривалість операційного циклу та підвищити ефективність використання ресурсів. Фінансовий цикл характеризує період, протягом якого грошові кошти виведені з обігу. Позитивним явищем є скорочення фінансового циклу [7].

Підвищення ефективності використання ресурсів тісно пов'язане зі стратегією фінансування інноваційних проектів у процесі економічної діяльності підприємств. Інноваційна діяльність в сучасних умовах повинна бути зосереджена на впровадженні нових науково обґрунтованих та природоохоронних розробок, ресурсозбережних технологій та з урахуванням екологічних аспектів діяльності підприємств.

У процесі еколого-економічного розвитку доцільно розглядати стратегічні завдання управління інвестиційними проектами на підприємствах (рисунок 3).

У процесі розроблення інвестиційних проектів необхідно враховувати як виробничий потенціал, організаційні та фінансові можливості підприємства, так і зовнішні умови сьогодення, а саме: економічний розвиток, поліпшення інвестиційного клімату, зміни в законодавстві та інше. Іншими словами, створення нового інвестиційного проекту або проектів вирішує питання інноваційного розвитку, а їх відповідність стратегічним завданням, які містять ендогенні та екзогенні фактори, в подальшому сприятимуть економічному зростанню, проведенню науково-технічної політики, ефективному функціонуванню та розвитку сфери досліджень та розробок. Інноваційна стратегія повинна бути спрямована на забезпечення значного науково-технологічного потенціалу, висококваліфікованими кадрами, природними ресурсами, зростання виробничих потужностей з випуску конкурентоспроможності і якісної продукції, її збут як на внутрішньому ринку, так і на ринках зарубіжних країн та поліпшення фінансового стану підприємства.

Управління фінансовими ресурсами підприємств - це поєднання стратегічних і тактичних моментів фінансового забезпечення підприємств, що дозволяє управляти грошовими потоками та знаходити оптимальні рішення. Ця діяльність спрямована на:

- прогнозування грошових надходжень та напрямків їх раціонального використання, обґрунтування фінансових потреб та можливостей на поточний період та перспективу;

- організація обігу грошових коштів та збільшення прибутку;

- забезпечення стабільного фінансового стану підприємства;

- розширення виробництва та асортименту продукції;

- вибір найбільш оптимальних методів фінансування та кредитування, форм розрахунків з постачальниками, банками та фінансовими організаціями;

- обґрунтування стратегії фінансування розвитку та удосконалення виробництв з урахуванням екологічних аспектів;

- удосконалення механізму відбору та фінансування інвестиційних та інноваційних проектів і програм;

- підвищення ефективності економічного та екологічного розвитку підприємства.

Управління фінансовими ресурсами підприємств зосереджується на принципах ефективності, оптимальності та раціональності розміщення та використання коштів з метою забезпечення максимального прибутку в сфері виробництва тощо.

Сьогодні головним засобом планування і контролю є бюджети. Важливого значення набуває бюджетування на підприємствах, що в свою чергу спрощує управління доходами та видатками, дозволяє своєчасно контролювати процеси організації, виробництва та реагувати на зміни, коригувати негативні тенденції, передбачати майбутні прибутки та ефективно вкладати кошти в розвиток виробництва тощо. Бюджет підприємства - це план, в якому відображаються всі аспекти господарської діяльності (у грошовому вигляді) на визначений перспективний період. У процесі бюджетування формулюються цілі підприємства та його політика.

Бюджети використовуються в зарубіжній практиці управління. Основні функції складання бюджету: планування, координація, контроль та фінансовий аналіз. Аналіз попередніх даних дозволяє забезпечити ефективне планування на наступний період, ретельно складений план створює підставу для координації, а контроль є завершальним етапом.

Доцільно розглядати стратегію еколого-інноваційного розвитку підприємств, яка характеризується як сукупність взаємоузгоджених заходів і дій на довгострокову перспективу, які спрямовані на досягнення збалансованості основних напрямків діяльності (фінансово-економічної, інвестиційної, екологічної, соціальної, нормативно-правової) та оптимального технологічного та ресурсного забезпечення.

Summary

The article is devoted to the consideration of the ways of ecological and economic development of Ukraine. The article also deals with determining the notion of strategy. The key note of this article is consideration of the strategy of ecological-innovational development of enterprices and its stages. The author also proposes the plan of the realization of ecological-innovational projects in the article. The author suggests to investigate the management strategic problems by projects.

Список літератури

1. Строкович А. Инвестиционная стратегия развития предприятия // Бизнес-информ. - 1997. - №7. - С.29-31.

2. Деловое планирование (Методы. Организация. Современная практика): Учебн. Пособие / Под ред. В.М. Попова. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 368с.

3. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства: Навч.посібник. - К.: Каравела, Львів: Новий світ-2000, 2001. - 298с.

4. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М.Поддєрьогін. - 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460с.

5. Ильин А.И. Планирование на предприятии: Учебник 2-е изд., перераб. - Минск: Новое знание, 2001. - 635с.

6. Кинг У., Клиланд Д. Стратегическое планирование и хозяйственная политика/ Пер. с англ. - М.: Изд-во «Прогресс», 1982. - 400с.

7. Карпущенко М. Эффективна ли Ваша деятельность // Экспресс-Анализ законодательных и нормативных актов. - 2001. - 9 июля. - №28 (290). - С.25-29.