Деякі методологічні підходи щодо фітоіндикації кислотних дощів

Деякі методологічні підходи щодо фітоіндикації кислотних дощів

Ю.В. Горбунова

Проблема кислотних опадів є однією з найболючіших екологічних проблем в усьому світі. В Україні від кислотних опадів потерпають східні та південні регіони, де рН атмосферних опадів деколи становить 3,5 - 4,5. Такі низькі значення рН призводять до важких екологічних наслідків - закислення грунтів та водойм, захворювань людей та тварин, руйнування будівель. З цього далеко неповного переліку видно, що кислотні опади дійсно є проблемою, яку необхідно вирішувати[1,2].

Завданням даного дослідження є розроблення простого та зручного в польових умовах методу фітодіагностики кислотних дощів як одного з наслідків атмосферного забруднення конкретної території.

До першої частини дослідження входило визначення хімічного складу атмосферних опадів на території м. Чернівців з урахуванням метеорологічних показників (швидкості та напрямку вітру над даною територією, характеру дощу, типу хмарності і т.д.). У визначенні хімічного складу води атмосферних опадів перевага надавалася таким аніонам, як SO₄^2-, NO₂^-, Cl^-, оскільки вони є основними кислотоутворюючими агентами у атмосфері. Для хімічних досліджень користувалися метеорологічними [3] та аналітичними методами, модифікованими під дослідні умови. Отримані дані згруповані у таку таблицю:

Таблиця 1 - Середньомісячні показники кислотності та хімічного складу води опадів (дощів і снігів) на території м. Чернівців за липень 2002-липень 2003

Вміст сульфатів у воді опадів за вказаний період знаходився нижче 0,5, що не виходить за межі норми.

З таблиці можна побачити, що спостерігалося деяке зниження показників рН при одночасному підвищенні у порівнянні з ГДК значень нітратів та хлоридів. Це, можливо, пояснюється тим, що восени розпочинається опалювальний сезон (підвищення викидів відповідних кислотоутворюючих оксидів в атмосферу), а також тривалим посушливим періодом до початку випадання опадів.

За основу фітоіндикаційних досліджень було взято методику Федорової А.І., Нікольської А.Н. “Визначення стійкості рослин до сірчистого газу, хлору та аміаку. Виявлення біоіндикаторів.”[4] Дана методика була модифікована для визначення стійкості рослин до кислотних дощів певного типу. Дослідження проводилися на території м. Чернівців на основі деревних порід, що є найбільш розповсюдженими на території міст. Відповідно до цього були відібрані такі деревні породи: липа серцелиста (Tilia cordata), акація біла (Robinia pseudoacacia), каштан кінський (Aesculus hippocastanum), клен гостролистий (Acer platanoides), тополя чорна (Populus nigra). На листкові пластинки названих деревних порід в лабораторних умовах діяли штучно створеними кислотними дощами різної концентрації та різного типу (сульфатного, нітратного та хлоридного). Концентрації вибиралися згідно із ГДК відповідних кислотоутворюючих оксидів у повітрі і поступово нарощувалися до перевищення ГДК у десять разів. На листкових пластинках визначали зміни деяких морфологічних показників під дією кислотних дощів з певною концентрацією відповідного оксиду. На основі цих досліджень розроблено таблиці, у яких відображено зміни листкових пластинок під дією кислотних дощів різної концентрації та типу. Такі таблиці після деяких доопрацювань пропонуються до застосування у польових умовах для діагностики кислотних дощів.

Таблиця 2 - Вплив сульфатно-кислого дощу на листки деревних порід