Главная Коллекция "Otherreferats" Экология и охрана природы Моніторинг річки Стрижень

Моніторинг річки Стрижень

Екологічне оцінювання природних умов басейну р. Стрижень. Організація спостереження і контролювання забруднень атмосферного повітря та ґрунтового покриву басейну річки. Встановлення категорії небезпечності та уточнення розмірів санітарно-захисної зони.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 25.09.2010
Размер файла 482,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

ЗМІСТ

Вступ

1. Екологічне оцінювання природних умов басейну р. Стрижень

1.1 Географічне положення річки Стрижень

1.2 Живлення та рівневий режим

2. Організація спостереження і контролювання забруднень атмосферного повітря

2.1 Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря в басейні річки Стрижень

2.2 Розподіл концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері

2.3 Встановлення категорії небезпечності підприємства та уточнення розмірів санітарно-захисної зони

2.4 Визначення кількості та місць розташування постів спостережень за станом атмосферного повітря

2.5 Визначення речовин, які підлягають контролюванню

3. Організація екологічного моніторингу поверхневих вод

3.1 Оцінювання фонового стану річки

3.2 Характеристика забруднюючих речовин р.Стрижень

3.3 Визначення категорії пунктів спостереження та розміщення контрольних створів

3.4 Визначення програм спостережень. Вибір методів та приладів для контролю за якістю води

3.5 Прогнозування показників якості води

4. Організація спостереження і контролювання забруднення ґрунтового покриву басейну річки

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Оптимізація національних та міжнародних систем моніторингу поверхневих вод з метою підвищення їх екологічної та економічної ефективності вимагає ретельного періодичного перегляду переліку контрольованих параметрів якості води в залежності від зміни природно-екологічної ситуації та рівня і видів господарської діяльності в басейнах річок. Завданням таких уточнень переліків показників є виявлення репрезентативних показників стану якості води, тобто показників, які найбільш повно і постійно характеризують контрольований водний об'єкт.

Репрезентативність показників якості води як індикаторів забруднення залежить безпосередньо від того, як часто вони виявляються у річковій воді у гранично-допустимих для водокористування концентраціях (ГДК), чи перевищують ці концентрації.

Присутність будь-яких показників якості води у концентраціях, що не перевищують встановлені ГДК для того, чи іншого виду водокористування не може вважатися ознакою їх репрезентативності як показників забруднення.

За повторюваністю забруднення може бути нестійким, спостерігатися в окремих пробах, тобто бути одиничним; може не являтися домінуючим, але в той же час очевидно мати стійкий характер, і, нарешті, забруднення може бути домінуючим, тобто являтися характерним [2].

Оскільки проблеми, пов'язанi з якiсними та кiлькiсними показниками водних ресурсів малих річок з часом дедалi бiльше загострюються, то дослідження є актуальним.

Об`єкт дослідження - водні ресурси р. Стрижень

Предмет дослідження - гідрохімічні показники річки Стрижень.

Метою роботи э оволодіння методами моніторингу поточного стану р. Стрижень.

Основні завдання роботи:

1) Оцінити природні умови басейну річки Стрижень;

2) Охарактеризувати основні рівень забруднення р. Стрижень;

3) Провести аналіз забруднення промисловими підприємствами, атмосфери, водного середовища та ґрунтів, які розміщені на території р.Стрижень;

4) Дати рекомендації щодо покращення екологічного стану басейну р.Стрижень.

1. Екологічне оцінювання природних умов басейну р.Стрижень

1.1 Географічне положення річки Стрижень

Річка Стрижень належить до басейну р. Десна і є її правобережною притокою першого порядку. Басейн річки розташований в межах лісної зони. Протікає річка по території Чернігівської області.

Довжина річки складає 32,4 км, площа водозбору 158 км2, залісеність 8,0 %, заболоченість 0,28 %, розораність 57,3 %.

За витік річки прийнята точка земної поверхні з відміткою 150,00 м, що знаходиться у 2,5 км на захід від с. Великі Осняки Ріпкинського району Чернігівської області [6].

Річка не має приток довжиною більше 10 км. Коефіцієнт густоти річкової сітки, без врахування річок з довжиною менше 10 км, складає 0,21 км/км2.

Падіння річки 45,1 м, середньозважений похил 1,28 м/км.

Норма стоку річки складає 14,0 млн. м3, стік маловодних років забезпеченістю 75 і 95 % - відповідно 9,39 млн. м3 і 5,53 млн.м3.

Власний стік річки зарегульований слабо. Загальна кількість ставків і водоймищ, що регулюють місцевий стік, станом на 01.01.2004 р. складає 5, а їх сумарний об'єм - 1,531 млн. м3.

Вода річки відноситься до гідрокарбонатно-кальцієвого класу, жорсткість її складає 4,2 - 4,9 мг-екв/л, загальна мінералізація - 290 - 320 мг/л [7].

Умови, що визначають формування поверхневого стоку річки, є в цілому сприятливі. Коротка характеристика основних з них приводиться у подальшому текстовому викладенні та відповідних таблицях.

Клімат басейну помірно-континентальний з відносно сухим холодним періодом і більш вологим - теплим.

Зареєстровані максимальні та мінімальні температури повітря відповідно рівні + 39С і _ 34С.

Кількість посушливих днів ( вологість повітря менше 30 % ) складає в середньому 14 днів у рік.

Спостережений добовий максимум опадів дорівнює 58 мм.

Сніговий покрив у басейні спостерігається з середини листопада до початку квітня. Найраніші дати появи снігового покриву відносяться до початку жовтня, а найпізніші дати сходу - до кінця квітня. Стійкий сніговий покрив зимою спостерігається щорічно. Середня висота снігового покриву складає 23 см, максимальна - 56 см.

Найбільша глибина промерзання ґрунту досягає 141 см.

У теплий період року переважаючими є вітри північно-західних напрямків, у холодний період - західних і від південно-східних до південно-західних. Середня річна швидкість вітру складає 3,5 м/с.

Середня величина випаровування з водної поверхні складає 630 мм (дані наведені в табл. 1.1.)

Таблиця 1.1

Середні багаторічні значення основних кліматичних характеристик

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Рік

Температура повітря, С

-6,7

-6,2

-1,4

6,8

14,4

17,5

19,4

18,2

13,2

6,8

0,6

-4,2

6,5

Відносна вологість повітря, %

87

86

82

72

64

66

68

71

75

82

88

88

79

Опади, мм

44

47

44

45

53

64

72

66

48

44

61

51

639

1.2. Живлення та рівневий режим

Гідрографічна сітка басейну річки розвинена помірно. Основні гідрографічні характеристики наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Основні гідрографічні характеристики р. Стрижень

Найменування характеристик

Одиниці

виміру

показник

Куди впадає

-

Десна

Права або ліва притока

-

права

Довжина

км

32,4

Відмітки : витоку

м абс.

150,0

гирла

м абс.

104,9

Падіння

м

45,1

Похил : середній

м / км

1,39

середньозважений

м / км

1,28

Площа водозбору

км2

158

Середня висота водозбору

м абс.

136,0

Середній похил водозбору

м / км

17,0

Залісеність

%

8,0

Заболоченість

%

0,28

Озерність

%

0,52

Розораність

%

57,3

Еродованість

%

0

Урбанізованість

%

18,7

Зрошених земель з постійною водопровідною мережею

тис. га

0,250

Осушених земель з постійною водопровідною мережею

тис. га

0,335

Кількість приток : довжиною більше 10 км

шт.

0

довжиною 10 км і менше

шт.

6

Довжина річкової сітки : з врахуванням річок l > 10 км

км

32,4

з врахуванням річок l < 10 км

км

50,0

Коефіцієнт густоти річкової сітки : з врахуванням річок l > 10 км

км / км2

0,21

з врахуванням річок l < 10 км

км / км2

0,32

Звивистість

-

1,27

Басейн річки розташований в межах Деснянської терасової рівнини і Чернігівсько-Городнянської морено-зандрової рівнини [12].

Абсолютні відмітки поверхні складають 105 - 154 м, а її загальний уклін спрямований у південному напрямку. Густота розчленування складає 0,53 км / км2. Глибина ерозійної врізки - до 10 м. Морфологія та стан річкової долини р. Стрижень наведені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Морфологія та стан річкової долини р. Стрижень

Характеристика

Одиниці виміру

Ділянка річки, км

Показник

Тип долини

0 - 32,4

Ерозійно - акумулятивна

Кількість терас

шт.

0 - 10

2

Морфометрична характеристика

абс. відмітка

м

0 - 32,4

105 - 154

ширина

м

0 - 32,4

250 - 1000

глибина ерозійної врізки

м

0 - 32,4

до 10

крутість схилів

град.

0 - 32,4

0,004 - 0,01

Джерела забруднення

поверхневих і підземних вод

Вид

-

-

Тваринницький комплекс

Кількість

шт.

9,5; 14; 21; 25; 28,5

5

Вид

-

-

Склад ядохімікатів

Кількість

шт.

7,5; 13; 23

3

Вид

-

-

Скид зливових вод

Кількість

шт.

0,5 - 4

11

Вид

-

-

Скид стічних вод

Кількість

шт.

0,5 - 4

14

Вид

-

-

Вигріб

Кількість

шт.

4

1

Сучасні процеси

Вид

-

-

Яружна ерозія

Ступінь виявлення

-

0,5 - 4

сильна

Вид

-

-

Яружна ерозія

Ступінь виявлення

-

10; 14

середня

Вид

-

-

Яружна ерозія

Ступінь виявлення

-

18; 21

слабка

Вид

-

-

Просадочність

Ступінь виявлення

-

10 - 32,4

I тип

Морфологія і стан заплави р. Стрижень наведені в таблиці 1.4. Характеристика русла річки р. Стрижень відображена в таблиці 1.5.

Таблиця 1.4

Морфологія і стан заплави р. Стрижень

Характеристика

Одиниці

виміру

Ділянка

річки, км

Показник

Тип заплави

-

0 - 32,4

акумулятивний

Розташування відносно русла

-

0 - 32,4

двостороннє

Потужність алювію

м

0 - 32,4

до 25

Морфометричні та гідравлічні характеристики

Ширина

м

0 - 32,4

50 - 300

Відносна висота над середньомеженним рівнем води

м

0 - 32,4

0,6 - 3,5

Глибина затоплення при максимальних у році витратах забезпеченістю : 1 %

м

0 - 32,4

0,9 - 4,2

5 %

м

0 - 32,4

0,5 - 3,3

10 %

м

0 - 32,4

0,3 - 2,9

Тривалість затоплення

діб

0 - 32,4

5 - 12

Залісеність

%

0 - 32,4

29,9

Залуженість

%

0 - 32,4

50,3

Розораність

%

0 - 32,4

16,5

Заболоченість

%

0 - 32,4

1,8

Відносна площа староріч

%

0 - 32,4

0

Меліорованість

%

0 - 32,4

0

Урбанізованість

%

0 - 32,4

1,5

Джерела

забруднення поверхневих і підземних вод

Вид

-

-

Сміттєзвалище

Кількість

шт.

16,5

1

Вид

-

-

Смітник

Кількість

шт.

2 - 4 ;

5 - 6 ; 22

9

Сучасні процеси

Вид

-

-

Заболочування

Ступінь прояву

-

10 - 15

сильна

Вид

-

-

Заболочування

Ступінь прояву

-

15 - 16,5 ;

17,5 - 20,5

середня

Вид

-

-

Підтоплення

Ступінь прояву

-

15 - 17,5 ;

сильна

Вид

-

-

Підтоплення

Ступінь прояву

-

18,5 - 20,5

середня

Таблиця 1.5

Характеристика русла річки р. Стрижень

Характеристика

Одиниці

виміру

Ділянка річки, км

показник

Тип русла

-

0 - 32,4

ерозійно-аку-мулятивний

Ширина

м

0 - 32,4

2 - 40

Глибина : на плесах

м

0 - 32,4

0,3 - 0,8

на перекатах

м

0 - 32,4

0,1 - 0,2

Швидкість течії : а ) на плесах - у межень

м / с

0 - 32,4

0,005 - 0,08

у багатоводні періоди

м / с

0 - 32,4

0,2 - 0,3

б ) на перекатах - у межень

м / с

0 - 32,4

0,15 - 0,30

у багатоводні періоди

м / с

0 - 32,4

0,6 - 0,8

Руслові утворення

-

-

-

Замулення русла

м

0 - 32,4

0,05 - 0,5

( місцями до

1 - 1,5 )

Заростання русла

%

0 - 32,4

10 - 30, місцями

70 - 100

Відносна довжина ділянок русла : випрямлених

%

0 - 32,4

12

обвалованих

%

0 - 32,4

6

що знаходяться у підпорі

%

0 - 32,4

29

Відносна протяжність різних угідь в межах

прибережної смуги : рілля

%

0 - 32,4

0

сіножаті

%

0 - 32,4

82,5

пасовища

%

0 - 32,4

0

присадибні ділянки

%

0 - 32,4

0

ліси або чагарники

%

0 - 32,4

15,6

болота

%

0 - 32,4

1,9

інші угіддя

%

0 - 32,4

0

Сучасні процеси

Вид :

-

-

Замулення

Ступінь прояву

-

0 - 4

сильна

Вид :

-

-

Замулення

Ступінь прояву

-

4 - 22,5; 28 - 30

середня

Аналіз даних, характеризующих схили долини, заплаву та русло річки, показує, що розвинуті тут сучасні процеси (заболочення та підтоплення заплави, замулення русла, яружна ерозія) мають стабільний характер і подальше змінення їх інтенсивності залежить від господарчої діяльності в басейні річки.

Басейн річки розташований в межах геологічної структури північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини [8].

У геологічній будові до регіонального водоопіру, якими є мергельно-крейдові відклади сенеман-мастрихського ярусів ( K2 cm + m ), що залягають на глибинах 220 - 240 м, приймають участь відклади палеогенової, неогенової та четвертинної систем. Геологічна будова басейну наведена в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6

Геологічна будова басейну

Геологічний вік

порід

Геологічний

індекс

Район поширення

Глибина залягання

м

Потужність, м

Літологічний склад порід

Четвертинні відклади, Q

Сучасні елювіальні відклади

е IV

Усюди

З поверхні

до 1, 2

Різноманітні грунти

Алювіальні відклади

а IV

Заплави річок та днищ балок

З поверхні

від 2 - 3

до 25

Піски, рідше супіски, з прошарками глини та суглинків

Еолово-делювіальні відклади

vd III

Області І-х надзаплавних терас

З поверхні

2 - 10

Суглинки лесо-подібні

Алювіальні відклади ІІ - ї надзаплавної тераси

а ІІІ

Нижня частина розрізу тераси

1 - 11

12 - 35

Піски, суглинки

Еолово-делювіальні відклади

vd III

На межиріччях

З поверхні

5 - 13

Суглинки лесо-подібні

Водно-льодовикові надморенні відклади

f II dns

Водно-льодо-викові долини

З поверхні

до 10

Піски з уламками кристалічних порід

Льодовикові відклади ( морена )

g II dn

Водно-льодо-викові долини

5 - 13

до 33

Піски, суглинки

Водно-льодовикові підморенні відклади

f, g II dnі

Водно-льодо-викові долини

8 - 17

до 25

Піски, глини

Водно- та озерно-льодовикові відклади

f, lg, g

II dn

Водно-льодо-викові долини

6 - 14

до 10

Піски, суглинки,

супіски

Варто зазначити, що відклади крейдової та юрської систем розповсюджені усюди.

Басейн річки Стріжень розташований в межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну [5].

Водоносні горизонти приурочені до відкладів палеогенового, неогенового та четвертинного віку.

Першим від поверхні регіональним водоопіром слугують алеврити київської свити палеогену. Основні відомості про пункти спостережень наводяться в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7

Основні відомості про пункти спостережень

Місцезнаходження та відомча

належність

Спостережений

водоносний

горизонт

Кількість спостережених свердловин

Дата початку спостережень

Чернігівське УОС:

Водозабір “ Полуботки “

Q

5

1978

Водозабір “Ялівщина”

Q

7

1974 - 1982

За своїм режимом р. Стрижень відноситься до Східноєвропейського типу. Живлення річки здебільшого сніго-дощове. Гідрологічна вивченість режиму річки в цілому незадовільна. Гідрологічна вивченість р.Стриень наведено в таблиці 1.8

Таблиця 1.8

Гідрологічна вивченість

Характеристика ( показник )

Одиниці

виміру

р. Стрижень

Назва річки

-

Стрижень

Пункт спостережень

-

Відсутні

Відстань від гирла

км

Площа водозбору

км2

Відмітка нуля поста

м, система висот

Період дії : відкритий

дата

закритий

дата

Належність поста ( відомства )

-

Склад спостережень : рівні води

-

витрати води

-

температура води

-

льодові явища

-

товщина льоду

-

витрати завислих наносів

-

хімічний склад води

-

Позначення : “ + “ - наявність матеріалів вивченості ;

“ - “ - відсутність матеріалів вивченості.

2. Організація спостереження і контролювання забруднень атмосферного повітря

2.1 Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря в басейні річки Стрижень

У басейні річки розташовані підприємства Чернігівська кондитерська фабрика, Чернігівський лікеро-горілчаний завод та ВАТ „Ясен”, які є стаціонарним джерелом забруднення атмосферного повітря. Для визначення впливу підприємств на повітряний басейн над територією, що підлягає моніторингу, необхідно організувати систему спостереження і контролювання.

Спостереження велись за вмістом чотирьох основних домішок: аміаку, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту. Крім того, визначався вміст специфічних речовин - бенз(а)пірену та восьми важких металів (заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку). Бенз(а)піpен визначався на ПСЗ № 2, важкі метали - на ПСЗ № 1. У 2008 р. Чернігівським обласним центром з гідрометеорології відібрано 6664 проби атмосферного повітря, які проаналізовані в лабораторіях Центральної геофізичної обсерваторії (м. Київ).

Середньорічна концентрація діоксиду азоту (речовини 2-го класу небезпеки) перевищувала середньодобову граничнодопустиму концентрацію (ГДК) в 2,5 рази. Середньорічні концентрації інших домішок були нижче допустимих норм і складали: діоксиду сірки - 0,6 ГДК, оксиду вуглецю - 0,4, пилу - менше 0,1 ГДК. Вміст важких металів та бенз(а)пірену був значно нижчим за відповідні ГДК.

Максимальна з разових концентрацій діоксиду азоту перевищувала максимально разову ГДК в 2,5 рази і спостерігалась у липні на ПСЗ № 1. Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з діоксиду азоту дорівнювала по місту і на обох постах - 51%.

2.2 Розподіл концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері

Він підпорядковується законам турбулентної дифузії. На розсіювання викидів суттєво впливає стан атмосфери, розміщення підприємства характеристика джерел викидів (висота джерела, діаметр гирла тощо), особливості місцевості, фізичні та хімічні властивості речовин, що викидаються. Горизонтальне переміщення суміші визначається, як правило, швидкістю вітру, а вертикальне -- розподілом температур у вертикальному напрямку.

З віддаленням від джерела викиду (труби) в напрямку розподілу промислових викидів виокремлюють три зони забруднення атмосфери:

1) Зону перекиду факела викидів (вона характеризується невисоким вмістом шкідливих речовин у приземному шарі повітря);

2) Зону задимлення з максимальним вмістом шкідливих речовин (ця зона найнебезпечніша для населення), яка залежить від метеорологічних умов і може бути розміщена у межах 10-49 висот джерела викиду (труби) від забудови;

3) Зону поступового зниження рівня забруднення.

Значення максимальної приземної концентрації прямо пропорційне до обсягу викидів з джерела і обернено пропорційне квадрату висоти джерела викиду (труби) над землею. Підйом гарячих потоків майже повністю зумовлений підйомною силою газів, що мають вищу температуру, ніж навколишнє повітря.

Концентрації таких речовин, як сірчистий газ, сірководень і пил нетоксичний перевищують значення максимально разових і середньодобових ГДК.

Після цих розрахунків визначають відстань, на якій формується максимальна приземна концентрація.

Відстань Хм (м) (табл. 2.2) від джерела викидів, на яких приземна концентрація С за несприятливих метеорологічних умов досягає максимального значення См.

Таблиця 2.2

Результати розрахунків відстані формування максимальних приземних концентрацій для Чернігівської кондитерської фабрики „Стріла”

d

2,635

Забруд.

речовина

Сірчаний газ

Сірководень

Оксид вуглецю

Аміак

Сажа

Діоксид азоту

F

1

1

1

3

3

1

Хm(м)

100,05

100,05

100,05

48.20

48.20

100,05

Для проведення розрахунків щодо ефекту сумації враховують, щ сума концентрацій речовин, наділених ефектом сумації, нормована на їх гранично допустимі рівні і не повинна перевищувати 1/

Ефект сумації мають такі групи речовин, які викидаються підприємством:

1) Оксид вуглецю, діоксин азоту, формальдегід, гексан;

2) Сірчистий ангідрид, аерозоль сірчаної кислоти;

3) Сірчистий ангідрид і сірководень;

4) Сірчистий ангідрид і діоксин азоту;

5) Сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, діоксин азоту і фенол;

6) Сірчистий ангідрид, фенол.

Деякі інші, менш поширені, речовини теж характеризуються ефектом сумації.

2.3. Встановлення категорії небезпечності підприємства та уточнення розмірів санітарно-захисної зони

Для визначення категорії небезпечності підприємства використовуємо дані про викиди забруднюючих речовин в атмосферу за формою статистичної звітності 2ТП-повітря. У цій формі має бути розшифрування«вуглеводнів» і не повинно бути інформації про сумарні викиди шкідливих речовин в атмосферу від групи підприємств.

Категорію небезпечності підприємств (КНП) обчислюють за виразом:

Де Мі - маса викиду і-тої речовини, т/рік,

ГДКСД. - середньодобова гранично допустима концентрація і-тої речовини, мг/м3;

n - кількість викинутих підприємством шкідливих речовин, які забруднюють атмосферу;

а - безрозмірна константа, яка дає змогу порівняти ступінь шкідливості і-тої речовини зі шкідливістю сірчистого газу.

Для розрахунку КНП за відсутності середньодобових значень ГДК використовують значення максимально разових ГДК, ОБРВ або зменшені в 10 разів значення ГДК робочої зони забруднюючих речовин.

Значення КНП для речовин, щодо яких немає інформації про ГДК або ОБРВ, прирівнюють до маси викидів даних речовин. За величиною КНП підприємства поділяють на 4 категорії небезпечності. Граничні умови для з'ясування категорії небезпечності підприємства наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

КНП і їх граничні значення

Категорії небезпечності

Значення КНП

СЗЗ, м

І

? 108

1000

ІІ

104<КНП< 10й

500

III

103 ? КНП < 10*

300

IV

< 103

100

На підприємстві здійснюють облік викидів забруднюючих речовин в атмосферу, запроваджують періодичність контролю за викидами підприємств і визначають санітарно-захисну зону (СЗЗ) від джерел забруднень до житлових районів. У таких зонах розміщують адміністративно-службові приміщення, склади, гаражі, депо тощо.

Після проведення розрахунків можна встановити, що Чернігівськf кондитерськf фабрикf „Стріла” належить до IIІ категорії небезпечності і, відповідно, стандартна ССЗ становить 300 м. Але необхідно провести уточнення цієї відстані з урахуванням «рози вітрів» і відстані формування концентрації забруднюючих речовин у межах ГДК.

Враховуючи багаторічну повторюваність вітрів, притаманну Львівській області, і найбільшу відстань формування приземної концентрації забруднюючої речовини (сірчаний газ -1100 м) уточнюють розмір СЗЗ для заводу з виробництва азбесту (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Приклад розрахунку уточненої санітарно-захисної зони для Чернігівської кондитерської фабрики „Стріла”

Пн

Пн-Сх

Сх

Пд-Сх

Пд

Пд-Зх

Зх

Пн-Зх

р

8

6

9

16

11

11

24

15

Р/Ро

0,64

0,48

0,72

1,28

0,88

0,88

1,92

1,2

Lcamcт

300

300

300

300

300

300

300

300

Lcam (X)

1000

1000

1000

1000

1000

1000

1000

1000

Lcam1

640

480

720

1280

880

880

1920

1200

2.4 Визначення кількості та місць розташування постів спостережень за станом атмосферного повітря

Пости спостереження за забрудненням атмосферного повітря бувають стаціонарні, маршрутні та пересувні.

Чернігівським обласним центром з гідрометеорології моніторинг забруднення атмосферного повітря в м. Чернігові здійснювався на двох стаціонарних постах: ПСЗ № 1, розташований на вул. 50 років СРСР, та ПСЗ № 2 - на вул. Пирогова.

Площа Чернігівської області: 31.00 тис. км2

Кількість населення: 1 245 300 осіб

Площа басейну: 30,25 км2

N = 0,03025 * 1245,3 / 31,00 = 1,21 тис.осіб

Отже, в басейні річки Стрижень на території міста розміщують 1 стаціонарний пости спостережень.

Маршрутні пости розміщують в точках перетину концентричних кіл з радіальними лініями, що вказують напрямки світу (рис. 1).

Рис. 1. Схема розташування маршрутних постів спостереження

Концентричні кола мають такі радіуси: 0,5 R; R; 1,5R.

R=20H;

Де Н - висота джерела викиду, м.

Для Чернігівської кондитерської фабрики „Стріла” концентричні кола будуть мати радіуси 500; 1000 і 1500 м. При маршрутних спостереженнях проби повітря необхідно відібрати у 24 точках.

Пересувний (підфакельний) пост розміщують під димовим факелом.

Відбір проб проводять за напрямком вітру в точках перетину переважаючого напрямку з колами радіусами 0,2; 0,5; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 8; 10; 15; 20 км, на межі санітарної зони та на межі санітарної зони +200 м, а також на відстані формування максимальних концентрацій. На кожному колі, по обидві сторони від осі факела, на відстані 1/25 R кола, встановлюють ще 2 пости спостереження. Точки відбору проб на пересувних постах спостереження показують графічно (рис. 2).

Рис 2. Розміщення точок відбору проб при спостереженнях на пересувних постах.

При спостереженнях за допомогою пересувних постів основні відстані розміщення точок відбору проб повітря від джерела забруднення такі: 1,8,15 -52 м; 2, 9, 16-105 м; 3, 10, 17-200 м; 4, 11, 18-500 м; 5, 12, 19-1000 м; 6, 13, 20 - 1000 м (СЗЗуточ); 7, 14, 21 - 1500 м (СЗЗуточ+200 м).

2.5 Визначення речовин, які підлягають контролюванню

На стаціонарних поста обов'язково проводять спостереження за такими речовинами, як аміак, діоксин сірки, оксид вуглецю, оксид азоту і тими речовинами, концентрації яких перевищують ГДК. Ці спостереження проводять, якщо підприємства впливають на місця розташування постів.

На маршрутних постах проводять спостереження за тими речовинами, концентрації яких перевищують ГДК, та додатково за аміаком, діоксидом сірки, оксидом вуглецю, оксидом азоту за умови, що вони є в газовій суміші викиду.

Спостереження під факелом проводять щодо типових для підприємства інгредієнтів. У зоні максимального забруднення аналізують концентрації всіх речовин, що викидаються, за межею санітарної зони - лише ті речовини, концентрація яки перевищують ГДК.

Таблиця 2.5

Перелік речовин, що підлягають контролю

Пости спостереження

Кількість постів

Речовини, що контролюються

за обов'язковою програмою

перевищують ГДК

Маршруті

24

оксид вуглецю, аміак

сірчаний газ, сірководень

Пересувні

21

сірчаний газ, сірководень, оксид вуглецю, сажа, діоксид азоту

сірчаний газ, сірководень, пил

Стаціонарні

1

аміак, оксид вуглецю

сірчаний газ, сірководень, аміак

Речовини, які пропонуються для контролю негативно впливають на загальний стан атмосферного повітря та на здоров`я людини. Проведення контролю пропонуємо роботи за допомогою використання приладів газоаналізаторів.

3. Організація екологічного моніторингу поверхневих вод

3.1 Оцінювання фонового стану річки

Басейн р. Стрижень розташований у зоні помірного зволоження.

Сучасний водогосподарський баланс басейну, складений із врахуванням потреб у воді на 01. 01. 2009 р., в цілому позитивний.

В умовах середнього за водностю року в межах всіх водогосподарських ділянок р. Стрижень (витік - створ 1 вище с. Халявин - створ 2 нижче вул. Бойова - створ 3 гирло), а також в цілому по басейну, спостерігаються надлишки водних ресурсів [10].

У маловодному році (Р = 75% ) також відмічені надлишки водних ресурсів в межах всіх водогосподарських ділянок і в цілому по басейну річки, за виключенням ділянки створ 1 (вище с. Халявин) - створ 2 (нижче вул. Бойова), де спостерігається дуже невеликий дефіцит на промисловість і комунально-побутове господарство об'ємом 9 тис. м3, що складає 0,06% від потреби цього споживача.

У дуже маловодному році (Р = 95%) надлишки водних ресурсів відмічені в межах водогосподарських ділянок витік - створ 1 (вище с. Халявин) та створ 2 (нижче вул. Бойова) - створ 3 (гирло). В цілому по басейну та в межах водогосподарської ділянки створ 1 (вище с. Халявин) - створ 2 (нижче вул. Бойова) спостерігаються незначні дефіцити на промисловість і комунально-побутове господарство у VII - IX місяцях загальними об'ємами відповідно 35 тис. м3 та 109 тис. м3 (0,25% та 0,78% від потреб цього споживача) [8].

Стан окремих факторів природного середовища та направленість процесів, що в ньому відбуваються, обумовлюють загальну екологічну обстановку в басейні р. Стрижень, яка у теперішній час в цілому незадовільна.

Основними джерелами забруднення р. Стрижень є надходження в річку без очищення зливових (талих) вод, а також несанкціоновані скиди комунально-побутових і промислових стічних вод з урбанізованих територій (в тому числі стічні води, що потрапляють у Стрижень через праву притоку Чорторійку), розорювання та ведення сільськогосподарських робіт у заплаві річки, інтенсивне забруднення берегів і водойми побутовим сміттям та систематичні порушення вимог Водного законодавства щодо прибережної захисної смуги, особливо в нижній течії річки (від с. Полуботки до гирла).

Ступінь реалізації в басейні заходів, передбачених указами уряду та природоохоронних органів, направлених на оздоровлення малих річок наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Ступінь реалізації в басейні заходів, передбачених указами уряду та природоохоронних органів, направлених на оздоровлення малих річок

Заходи

( характеристика )

Одиниця

виміру

Значення показників (ступінь реалізації)

фактичні

рекомендо-вані

Водний Кодекс України (статті 88, 89); Постанова Кабміну України від 13.05.1996 р. № 502 “Порядок користування землями водного фонду“

%

83

100

Фізико-геологічні та геолого-екологічні (інженерно-геологічні) процеси наведені в таблиці 3.2. Існуючі та потенціальні джерела забруднення підземних вод наведено в таблиці 3.3.

Таблиця 3.2

Фізико-геологічні та геолого-екологічні (інженерно-геологічні) процеси

Ділянка річки, км

Процес або явище

Розповсюдження, км2

Причини

розвитку

Вплив на стан річки

15 - 17,5;

18,5 - 20,5

підтоплення

заплава

утруднений стік, близьке залягання грунтових вод

замулення, заростання русла

10 - 16,5;

17,5 - 20,5

заболочування

заплава

утруднений стік, близьке залягання грунтових вод

замулення, заростання русла

0,5 - 4 ; 10;

14 ; 18 ; 21

яружна ерозія

схили річкової долини

крутість схилу

підсилена

акумуляція

Таблиця 3.3

Існуючі та потенціальні джерела забруднення підземних вод

Ділянка річки, км

Найменування джерела забруднення

Забруднююча речовина

Природний об'єкт, в який здійснюється скид

об'єм, м3/добу

вид (найменування)

7,5; 13; 23

Склади ядохімікатів

н. в.

міндобрива,

ядохімікати

Ґрунтові води

9,5; 14; 21; 25; 28,5

Тваринницькі

комплекси

н. в.

стік тваринницьких комплексів

Ґрунтові води

2 - 4; 5 - 6; 22

Смітники

н. в.

токсичні відходи

Ґрунтові води

16,5

Сміттєзвалище

н. в.

токсичні відходи

Ґрунтові води

4

Вигріб

2,74

токсичні відходи

Грунтові води

3.2 Характеристика забруднюючих речовин р. Стрижень

Нагальною на сьогоднішній день залишається проблема очистки стічних вод, особливо підприємств комунальної сфери у зв'язку зі зношеністю та фізичною застарілістю комплексів очисних споруд. За результатами інструментально-лабораторного контролю із 36 перевірених комплексів очисних споруд області - на 17-ти зафіксовано скид недостатньо-очищених стічних вод, що спричиняє негативний вплив на водойми.

Щорічно спостерігається поступове погіршення гідрохімічного стану малих річок, які, в основному, приймають стічні води підприємств області. Для вирішення цієї проблеми необхідним є реконструкція існуючих та будівництво ряду нових сучасних комплексів очистки господарсько-побутових та зливових вод [8].

Питання стану оздоровлення р. Стрижень, особливо у межах м. Чернігів, на сьогоднішній день є дуже актуальним. Річка знаходиться в незадовільному гідрологічному, гідробіологічному та санітарному стані, особливо на ділянках, де індивідуальна забудова досить щільно прилягає до річки, а також замулена, на окремих ділянках заросла високою водною рослинністю, що викликає обґрунтовані скарги мешканців міста.

Причиною незадовільного стану р. Стрижень є також значне захаращення берегів та водного дзеркала річки сміттям та господарсько-побутовими відходами, а також випадки самовільного будівництва у межах прибережних захисних смуг, розташування об'єктів господарської діяльності, житлової забудови, розорювання земельних ділянок в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг [8, 37].

Стан окремих факторів природного середовища та направленість процесів, що в ньому відбуваються, обумовлюють загальну екологічну обстановку в басейні р. Стрижень, яка у теперішній час в цілому незадовільна.

Основні гідрохімічні та бактеріологічні характеристики якості води р. Стрижень на час обстеження за 2006-2008 р.р. наведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Кількість забруднюючих речовин, що надходять в р.Стрижень з ЧКФ ”Стріла”

Характеристики ( показники )

якості води

Одиниці

виміру

р. Стрижень

2006

2007

2008

Мінералізація та головні іони: ? і

мг/дм3

336,0

296,0

502,0

НСО3-

мг/дм3

305,1

244,1

360,0

SO42-

мг/дм3

34,0

30,2

72,0

Cl-

мг/дм3

14,0

34,0

60,0

Са2+

мг/дм3

80,2

56,1

100,2

Mg2+

мг/дм3

21,9

19,5

24,3

Na+ + К+

мг/дм3

5,3

24,8

46,2

Загальна твердість

мг-екв/дм3

5,8

4,4

7,0

Завислі речовини

мг/дм3

10,0

27,6

20,6

Біогенні компоненти : азот амонійний ( NH4+ )

мг/дм3

0,78

1,70

1,86

азот нітритний ( NO2- )

мг/дм3

0,08

0,18

0,44

азот нітратний ( NO3- )

мг/дм3

0,78

0,72

1,31

залізо загальне

мг/дм3

0,68

0,52

0,22

кремній

мг/дм3

5,4

7,5

7,3

фосфати ( РО43- )

мг/дм3

1,10

0,70

0,50

фосфор загальний

мг/дм3

-

1,75

0,95

Органічні показники : БСК5

мг / дм3

1,70

5,90

5,50

перманганатна окиснюваність (ПО)

мг / дм3

4,8

9,6

10,4

біхроматна окиснюваність ( БО )

мг/ дм3

19,0

21,0

20,0

Вміст газів : кисень

мг/дм3

3,30

7,70

7,40

СО2

мг/дм3

-

-

-

насичення води киснем

%

36

86

76

Водневий показник ( рН )

одиниць

7,25

7,61

7,57

Наведені в таблицях показники в переважній своїй більшості перебувають поза межами допустимих значень, а саме: рівень мінералізації води в р.Стрижень має завищені показники, особливо у 2008 році, спостерігається зростання біогенних компонентів (NH4+, NO2-, NO3-) у воді, також простежується зниження рівня деяких компонентів (залізо загальне, кремній, фосфати, фосфор загальний), рівень органічних, газових показників, водневий показник та витрати води зростає, що було зумовлено антропогенним навантаженням та недостатньою якістю проведення екологічних заходів щодо покращення стану води в р.Стрижень.

На рис. 3.1. представлена динаміка мінералізації та головні іони води р. Стрижень

Рис. 3.1. Мінералізація та головні іони

Середньорічні та сезонні значення основних гідрохімічних і бактеріологічних характеристик якості води р. Стрижень наведені в таблиці 3.4.

Перевищення гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин у поверхневих водах на час обстеження (2006-2008 р.) наведені в таблиці 3.5.

Середньорічні та сезонні значення основних гідрохімічних і бактеріологічних характеристик якості води р. Стрижень простежується зростання деяких показників, а саме азоту нітритного, завислих речовин, сульфат-іонів, хлорид-іонів. А також простежується зниження рівня навантаження на р. Стрижень за показниками магній-іонів, твердості, біогенних компонентів, заліза загального, азоту нітратного.

Рис. 3.2. Мінералізація та головні іони в гирлі р.Стрижень

Таблиця 3.6.

Перевищення гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин у поверхневих водах за час дослідження (2006-2008 р.)

Показники

Величини перевищення ГДК, %

2006

2007

2008

Для водних об'єктів господарчо-питного та культурно-побутового користування :

NH4+

-

-

-

NO3-

-

-

-

БСК5

-

97

83

Перманганатна окисність (ПО)

-

-

-

Біхроматна окисність (БО)

27

40

33

Важкі метали

-

-

-

Пестициди

-

-

-

Нафтопродукти

33

490

433

Феноли

1900

11900

18900

Як видно з таблиці 3.6. перевищення ГДК показників шкідливих речовин у поверхневих водах спостерігається, але тільки за деякими показниками. Особливо значне зростання рівня перевищення ГДК спостерігається для нафтопродуктів та фенолів. Причиною даного зростання є зростання скидання стоків з дорожньо-транспортного покриття, зростання кількості автотранспорту, неефективність очистки скидуваних стоків промислового виробництва.

Лімітуючі показники шкідливості наведені в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7

Лімітуючі показники шкідливості

Роки

Значення показників, ? С / ГДК

Водні об'єкти рибогосподарського призначення

Водні об'єкти господарчо-питного та культурно-побутового призначення

загально-санітарний

токсіколо-гічний

санітарно-токсікологічний

органо-лептичний

рибогоспо-дарчий

загально-санітарний

санітарно-токсікологічний

органо-лептичний

2006

1,83

6,41

3,43

-

28,0

2,23

0,74

23,9

2007

3,37

15,3

10,9

-

155,4

4,22

1,38

128,3

2008

3,17

19,8

10,4

-

222,0

4,10

1,50

196,9

3.3 Визначення категорії пунктів спостереження та розміщення контрольних створів

Відповідно до характеристики досліджуваного водного об'єкта треба обрати пункти спостереження певної категорії.

У кожному пункті розмішують таку кількість створів, щоб можна було охарактеризувати якість води вище від джерела забруднення, в межах скиду стічних вод та в зоні достатнього змішування стічної води з річковою.

Для контролювання якості води в р.Стрижень приток створи розміщують на початку притоки (нижче 1 км від притоку), в місці впадання притоки в основну річку (за 0,5 км до впадання) та нижче 0,5 км (на основній річці) від впадання притоки в головну річку.

3.4 Визначення програм спостережень. Вибір методів та приладів для контролю за якістю води

Спостереження за якістю води здійснюють за програмами, які вибирають залежно від категорії пункту спостереження, враховуючи цільове використання водотоку, склад зворотних вод, що скидаються, вимоги користувачів інформацією.

Для з'ясування гідрохімічних показників якість води оцінюють шляхом порівняння показників, визначених у пунктах контролю, із встановленими нормами якості води.

Періодичність проведення спостережень за гідрологічними і гідрохімічними показниками встановлюють відповідно до категорії пункту спостережень (табл. 3.8, 3.9).

Таблиця 3.8

Програми спостережень за якістю поверхневих вод за гідрологічними та гідрохімічними показниками

Показники

Види програм

Обов`язкова

скорочені

1

2

3

1

2

3

4

5

Гідрологічні:

Витрати води (на водотоках), м3/с, або рівень (на водоймах), м

+

+

+

+

Швидкість течії (на водотоках), м/с

+

-

-

+

Гідрохімічні:

Візуальні спостереження

+

+

+

Температура, 0С

+

+

+

Колір, град.; прозорість, см; запах, бали

+

--

--

--

Концентрації розчинених у воді газів, мг/л:

-- кисню

+

+

--

+

-- діоксиду вуглецю

--

--

--

Концентрація завислих речовин, мг/л

+

+

+

Водневий показник (рН)

+

+

+

+

Концентрація головних йонів1), мг/л: хлоридних, сульфатних, гідрокарбонатпих, кальцію, магнію, натрію, калію, суми йонів

+

--

--

--

ХПК, мг/л

+

--

+

--

БПК5. мг/л

+

--

+

+

Концентрації біогенних елементів, мг/л: амонійних, нітритниах, нітратних йонів, фосфатів, заліза загального, кремнію

+

--

--

--

Концентрації всіх речовин, що забруднюють воду в даному пункті контролю, мг/л

--

--

--

+

Таблиця 3.9

Періодичність проведення спостережень за гідрологічними та гідрохімічними показниками

Періодичність проведення спостережень

Програми для пунктів спостережень категорій

І

ІІ

ІІІ

ІV

Щоденно

Скорочена І

Візуальні спостереження

-

-

Щодекади

Скорочена 2

Скорочена І

-

-

Щомісяця

Скорочена 3

-

В основі фази водного режиму

Обов`язкова

Хімічний склад води в р. Стрижень контролюють за допомогою автоматизованої системи контролю якості води та автоматичних методів контролю (табл. 3.10, 3.11, 3.12).

Таблиця 3.10

Методи, які використовуються для автоматизації аналізу поверхневих вод р. Стрижень

Метод

Інгредієнти, що вимірюються

Потенціометрія

хлориди, нітрати, сульфіди

Кулонометрія

іони аміаку, хлор, азот

Кондуктометрія

сульфати, важкі метали, кисень

Фотоколориметрія

амоній, хлориди, сульфати, нітрати, нітрити, феноли,

3.5 Прогнозування показників якості води

Для прогнозування якості води водного об'єкта за одним або кількома заданими створами використовують методи, що ґрунтуються на розрахунку балансу хімічних речовин у конкретному створі.

Визначення гідрологічних характеристик і параметрів при проектуванні водогосподарських споруд і систем, розрахунок режиму їх роботи й економічної ефективності є переважно разовим завданням, а потреба в гідрологічних прогнозах при їх експлуатації -- постійна. Тобто можна сказати, що успішне функціонування різних водогосподарських систем і об'єктів багато в чому залежить від вірогідності гідрологічних прогнозів, які складаються підрозділами гідрометеорологічної служби.

Гідрологічні прогнози бувають довгостроковими і короткостроковими.

Довгострокові прогнози надають інформацію про можливий стан характеристик водного режиму і водних ресурсів на період понад 12...15 днів (за деякими характеристиками -- на кілька місяців). Це дає змогу планувати найоптимальніший розподіл водних ресурсів між водокористувачами, що є особливо важливим у регіонах і басейнах із напруженим водогосподарським балансом. Такі прогнози, надають можливість визначати об'єми і строки попусків води у нижні б'єфи гідровузлів з метою забезпечення запитів сільського і рибного господарств, гідроенергетики і судноплавства та інших водокористувачів.

Завчасні відомості про можливий притік води в окремі водосховища дають змогу ефективно використовувати їх корисний об'єм. Так, якщо очікується великий притік води, то планується спрацювання водосховищ до настання весняного водопілля, що надає можливість уникати холостих скидів під час водопілля і ефективніше витрачати запаси води. Якщо ж за прогнозом притік незначний, то заздалегідь обмежується спрацювання водосховищ, щоб до кінця водопілля вони були заповнені до потрібних позначок. При цьому завчасно планують часткове обмеження використання води окремими водокористувачами.

Короткострокові прогнози надають інформацію про очікуваний стан елементів водного режиму або водних ресурсів за кілька днів наперед (до 12... 15 днів). Такі прогнози в основному використовуєють для прийняття оперативних рішень, які забезпечують найраціональніше використання води або безпечну експлуатацію водогосподарських об'єктів і систем.

Серед значної кількості довгострокових і короткострокових прогнозів, які щорічно готуються Держгідрометом, найважливіші для водного господарства такі:

* прогнози місячного, квартального і сезонного притоку води в усі великі водосховища;

* прогнози річкового стоку в районах зрошувального землеробства на вегетаційний період, місяць, декаду;

* прогнози весняного водопілля та дощових паводків (максимальних рівнів, витрат води, об'єму стоку й інших елементів режиму);

* прогнози щоденних рівнів води, витрат води і притоку води у водосховищах;

* прогнози замерзання, скресання й очищення від льоду річок, озер і водосховищ;

* прогнози якості води.

Щоб спрогнозувати якість води водного об'єкта на віддалену перспективу, необхідно мати прогноз надходження до нього забруднюючих речовин із різних джерел (підприємств різних галузей народного господарства). Прогноз надходження будь-якої речовини у водні об'єкти формується із окремих прогнозів її потрапляння зі скидними водаи різних галузей господарства.

4. Організація спостереження і контролювання забруднення ґрунтового покриву басейну річки

Забруднення ґрунтового покриву у басейні річки відбувається внаслідок внесення хімічних речовин безпосередньо в ґрунт (зрошувальні стічні води, мінеральні добрива, хімічні засоби захисту рослин тощо) або осадження з опадами чи під дією гравітаційних сил речовин, що містяться у викидах підприємств, транспорту та інших джерел забруднення. Забруднюючі речовини, потрапивши до ґрунту, мають здатність до накопичення в ньому, міграції до глибших шарів ґрунту, переходу до рослин, що на ньому вирощуються. Для контролювання змін у хімічному і гранулометричному складі ґрунтів необхідно здійснювати моніторинг роботи з метою вчасного реагування на ці зміни.

Таке забруднення зумовлюється осіданням твердих частинок, а також попаданням забруднюючих речовин у результаті мокрого очищення атмосфери.

Необхідно встановити площу земель, забруднених викидами підприємств:

S= р*R2,

Де R - максимальна відстань формування найбільшої концентрації, м.

Результати зводимо у табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Площа хімічного забруднення ґрунтів під дією промислових викидів

Назва підприємств

Забруднююча речовина

Відстань формування концентрації в межах ГДК, м

Площа забруднених ґрунтів, га

ЧКФ „Стріла”

сажа

25

1,2

ВАТ ”Ясен”

нафтопродукти

12

0,7

Лікеро-горілчаний завод

важкі метали

14

1,0

Стан ґрунтового покриву у басейні річки Стрижень знаходиться в задовільному стані, але потребує вжиття заходів щодо поліпшення стану грунтів на території виробничих підприємств.

Висновки

1. Значна кількість забруднюючих токсичних речовин потрапляють у водні екосистеми м. Чернігова зі стічними водами. Стічні води від підприємств міста, комунального господарства і населення скидаються через систему міської каналізації на очисні споруди і в р.Стрижень. Початок погіршенню екологічного стану поклали вирубка лісів у басейні, меліоративні роботи в заплаві верхньої ділянки річки на початку XX століття (що призвело до заростання очеретом і зникнення природних озер Рудка, Савкове, Купнисте, Очеретяне, скиди стічних вод підприємств та зливових стоків з урбанізованих територій, розорювання заплави.

2. Результати аналізу гідрохімічних показників свідчать, що р. Стрижень на сучасному етапі деградує, засмічується, замулюється і, як наслідок, зникає як природний елемент ландшафту.

3. В останні роки (2006-2008 рр.) дійсно погіршився гідрохімічний стан р.Стрижень, що пов'язано із значним постійним антропогенним впливом міста. Щорічно в літній та осінній періоди, внаслідок скиду великої кількості забруднених зливових вод в річку, фіксується зниження розчиненого кисню до критичного рівня, що спричиняє загибель водних живих організмів.

4. Зупинити процес деградації р. Стрижень, її екосистем, можливо лише впровадженням комплексу заходів, направлених, з одного боку, на зниження антропогенного тиску на річкові та заплавні екосистеми, і з другого - на відтворення природних властивостей русла, заплави і природних систем живлення річки.

5. Гідрохімічні показники за даними проведеного аналізу мають перевищення норми за показниками вмісту фенолів, нафтопродуктів, карбонатів та сульфатів.

Список використаних джерел

1. Ауров В.В Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища: Підручник - Одеса, «ТЄС», 2002 - 284с.

2. Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища. - Суми, 2002. - 284 с.

3. Величко О.М., Зеркалов Д.В. Екологічний моніторинг: Навч. Посібник. - К.: Основа, 2002.- 426с.

4. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч.посібник. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2004. - 309 с.

5. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2008 рік. - Чернігів, 2009. - 186 с.

6. Екологія і закон: Екологічне законодавство України. Книга 1. /За ред. В.І.Андрейцева. - К.: Юрінком Інтер, 1997. - 704 с.

7. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навч.посібник. - суми: ВТД «Університетська книга», 2003. - 416 с.

8. Кліменко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля: Підручник - К.: Видавничий центр «Академія», 2006. - 360с.

9. Ковтун О.М. Законодавство України про довкілля: Посібник. - К.: Прецедент, 2005. - 144 с.

10. Мацнєв А.І., Проценко СБ., Саблій Л.А. Моніторинг та інженерні методи охорони довкілля. Рівне. - 2000, 515 с.

11. Омитриев М.Т., Казни на Н.И., Пиничина И.А., Санітарно -химический аналіз загрязняющих веществ в окружающей среде: Справ. - М.: Химия. 1989. - 368с.

12. Паспорт р. Стрижень. - Чернігів, 2008. - 86 с.


Подобные документы

  • Екологічний моніторинг басейну річки Полтва

    Загальна характеристика Львівської області. Організація процедури екологічного моніторингу річки Полтва. Оцінка екологічного стану річки і характеристика основних учасників водогосподарського комплексу. Спостереження забруднень повітря і водного об'єкту.

    курсовая работа [254,1 K], добавлен 26.01.2012

  • Екологічна оцінка стану водних ресурсів басейну річки Устя Рівненської області

    Екологічна оцінка природних умов басейну річки Устя. Фізико-географічна характеристика басейну. Кліматичні умови. Характеристика грунтового покриву в басейні річки Устя. Гідрологічні характеристики річки. Рекомендації по покращенню екологічного стану.

    курсовая работа [42,8 K], добавлен 27.09.2008

  • Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)

    Фізико-географічна характеристика басейну річки Рудка. Умови формування поверхневого стоку. Гідрологічний режим річки. Природно-заповідні території Волинської області. Аналіз техногенного навантаження в басейні річки. Основні джерела забруднення річки.

    дипломная работа [192,7 K], добавлен 01.11.2010

  • Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро

    Фізико-географічна характеристика басейну річки. Характеристика ґрунтового покриву в Сумській області. Гідрологічні характеристики річки. Розрахунок максимальних концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері. Визначення небезпечної швидкості вітру.

    курсовая работа [182,3 K], добавлен 12.05.2011

  • Розподіл концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері

    Розрахунок очікуваної максимальної концентрації забруднювання атмосфери. Визначення мінімальної висоти джерела викидів. Розрахунок небезпечної швидкості вітру. Встановлення категорії небезпечності підприємства і уточнення розмірів санітарно-захисної зони.

    курсовая работа [91,1 K], добавлен 09.06.2010

  • Гідрологічний нарис басейну річки Дністер

    Фізико-географічна, гідробіологічна та морфометрична характеристики басейну річки, водний, гідрохімічний, термічний, льодовий режими та режим наносів. Антропогенний вплив на стік Дністра, аналіз екологічних проблем річки, необхідні водоохоронні заходи.

    практическая работа [37,4 K], добавлен 13.11.2010

  • Відновлення порушених екосистем річки Замчисько

    Аналіз природних умов басейну річки Замчисько: грунту рослинність, клімат, гідрогеологія. Оцінка впливу господарської діяльності на водозбір та хімічний склад вод річки. Антропогенне навантаження на басейн водойми, заходи реабілітації річкових екосистем.

    курсовая работа [803,7 K], добавлен 23.05.2019

  • Оцінка стану екологічної системи басейну річки Інгул

    Фізико-географічні умови розташування басейну річки Інгул. Характеристика біотичної складової екосистеми: рослинного, тваринного світу. Екологічна структура популяцій. Оцінка стану поверхні водозбору і оптимізації її структурно-функціональної організації.

    курсовая работа [5,7 M], добавлен 27.02.2014

  • Гідроекологічна оцінка річки Рось

    Загальна характеристика річки, показники рибопродуктивності, гідробіологічний режим і стан річкової флори та фауни. Інтенсивність забруднення, санітарно-біологічний і мікробіологічний стан води, вплив антропогенних факторів на екологію річкового басейну.

    реферат [26,6 K], добавлен 08.11.2010

  • Екологія річки Луга

    Характеристика природно-кліматичних умов басейну річки Луга, її географічне розташування, геологічна будова та ґрунтовий покрив, рослинний і тваринний світ. Меліорація, сільськогосподарська діяльність, розрахунок інтегрального індексу екологічного стану.

    курсовая работа [7,6 M], добавлен 23.12.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены