Проблеми екології

План

1. Вплив ідей В.І. Вернадського на розвиток сучасної екології

2. Концепція популяційного росту: поняття; основні типи росту

3. Глобальні проблеми екології: смог, - причини та наслідки для здоров'я людини і всіх живих організмів

4. Проблеми харчування людей в умовах підвищеної радіації

5. Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів

6. Задача 1

7. Задача 2

8. Задача 3

Список використаних джерел

1. Вплив ідей В.І. Вернадського на розвиток сучасної екології

Вирішальну роль у розвитку екології відіграв системний підхід. Започаткований Людвігом фон Берталанфі у 1928 р. в рамках біологічних наук, він сьогодні визначає парадигму науки взагалі та екології зокрема. Одним із найважливіших його досягнень є встановлення ієрархії рівнів існування живих систем та емерджентного (якісного) характеру змін їхніх властивостей. Втім, щодо кількості рівнів існування живого у вчених немає єдиної думки. На наш погляд, найаргументованішою є точка зору В.І. Вернадського, який виділяв чотири рівні: організмовий, популяційно-видовий, біоценотичний та біосферний.

Вернадський був учнем В.В. Докучаєва, який першим почав комплексно досліджувати взаємозв'язок між рослинністю і ґрунтом, довівши, що останній є продуктом життєдіяльності рослин. Учень пішов ще далі. Саме його праця «Біосфера» [2], в якій розкрито геологічне значення живої речовини та її вплив на біогеохімічні процеси, перетворення енергії і на еволюцію планети, відобразила глобальні закони екології. Він писав, що «жива речовина може розглядатися як речовина, котра перебуває у дієвому стані, як акумулятор сонячної енергії. Вона перетворює сонячну енергію -- променеву та термічну -- на хімічну енергію, на молекулярний рух, на механічну енергію величезної сили» [2]. Перехоплюючи променеву енергію Сонця і переводячи її за допомогою життя у складні комбінації діючої енергії, біосфера є важливою ланкою глобального «механізму», який забезпечує організованість планети.

«Роль живої речовини полягає в тому, що всі хімічні сполуки, пов'язані з життям, концентрують сонячну енергію. При цьому головну роль відіграє автотрофний блок. Світ тварин сам по собі не має життя. Тваринний організм розсіює всередині своєї фізіологічної машини енергію, накопичену зеленими організмами, що включають хлорофіл» [3].

Енергія відіграє величезну роль в еволюції видів. Процес еволюції видів якнайтісніше пов'язаний з нарощуванням діючої геохімічної енергії. В.І. Вернадський робить висновок, що нарощування енергії планети -- це розтікання життя по ній за рахунок розмноження. Апарат розмноження організму -- це ні з чим не зрівняний механізм розтікання геохімічної енергії життя, що регулює міграцію елементів у біосфері і, таким чином, усієї земної кори. Жива речовина стає регулятором діючої енергії біосфери. У цих висновках сконцентрована суть сучасної екології, яка сформувалась у другій половині ХХ ст. і пов'язана з ім'ям Ю. Одума.

Саме завдяки Ю. Одуму екологія перейшла від дослідження живого на рівні організмів до вищого рівня його існування -- ландшафтно-ценотичного (або екосистемного). Поняття екосистеми ввів Тенслі у 1935 р. А в 1953 р. вийшло перше видання праці Ю. Одума «Основи екології» [4], де чітко була сформована структура цієї науки, в якій центральне місце відводилося екосистемі. Тим самим Ю. Одум здійснив справжню революцію у поясненні єдності компонентів, перевів екологію від редукціонізму (аутекологія) на якісно новий щабель синекології, що стимулювало дослідження енергетичних процесів, і з цього часу екологія почала інтенсивно завойовувати місце у системі інших наук. В основу одумівської концепції було покладено уявлення про те, що всі види рослин і тварин, як і людина, є на планеті рівноцінними і мають право на існування. Усвідомлення емерджентної зміни організації та функцій систем залежно від відповідного рівня їх існування відкриває можливість для розв'язання багатьох екологічних проблем, з якими зіткнулося людство.

Ці питання свого часу безпосередньо глибоко розробляв В.І. Вернадський. І, по суті, можна вважати, що одумівська екологія базується на ідеях нашого видатного співвітчизника. Втім, це той випадок, коли можна говорити взагалі про пряму передачу ідей. Виявляється, син Володимира Івановича Георгій (він викладав історію Росії у Єльському університеті) та колега вченого О. Петрушкевич були тісно пов'язані з Е. Хатчинсоном, який займався тими ж проблемами, що і В.І. Вернадський (геохімічним кругообігом) [5]. Останній і допоміг опублікувати перше видання «La Biosphere» у США. Серед слухачів Єльського університету, що вивчали працю В.І. Вернадського, був і Г.Т. Одум -- молодший брат Ю. Одума, від якого той і одержав конспекти з викладом її суті.

Таким чином, наукові погляди В.І. Вернадського справили безпосередній вплив на формування ідей американського вченого, які знайшли свій логічний розвиток у дослідженні проблем функціонування екосистем та їхньої динаміки. Завдяки Ю. Одуму екологія як наука стала класичною і була визнана у системі природничих наук в усьому світі.

Здавалося б, на батьківщині В.І. Вернадського екологія має розвиватися особливо інтенсивно. Однак в СРСР вона, як і багато інших наукових дисциплін, стала жертвою викривлених тлумачень та упереджених підходів. І хоча ця наука не зазнала прямих заборон, як генетика або кібернетика, її розвиток був істотно загальмований тим, що ідеї В.І. Вернадського про значення живої речовини, суть і функціонування біосфери розвивалися не у глобальному, широкому їх контексті, а у вигляді окремих дисциплін.

2. Концепція популяційного росту: поняття; основні типи росту

В біології не вщухають суперечки із приводу визначення поняття “популяція”.

Вперше термін “популяція” було введено в біологію відомим датським вченим Іогансеном у 1903 році для позначення “природної суміші особин одного і того ж виду, неоднорідної у генетичному відношенні”. У подальшому цей термін набув екологічного значення.

Р Пірл (Pearl, 1937) писав: ”Популяція - група живих особин, що виділяється в деяких рамках простору й часу”.

Частина авторів вважає, що термін “популяція” може застосовуватися лише до тих груп, які досить тривалий час (у принципі - необмежено” можуть існувати без будь-яких контактів з іншими аналогічними групами “ (Шварц, 1969).

За визначенням С.С.Шварца (1980), популяція - це елементарне угруповання організмів певного виду, що має всі необхідні умови для підтримання своєї чисельності неосяжно тривалиий час в умовах середовища, що постійно змінюються.

О.В.Яблоков визначає популяцію як “… мінімальну самовідтворну групу особин одного виду, що протягом еволюційно тривалого часу населяє певний простір, утворюючи самостійну генетичну систему і формуючи власний екологічний простір (1987). При цьому автор підкреслює, що “…популяція - завжди досить численна група особин, протягом великої кількості поколінь значною мірою ізольована від інших аналогічних груп особин”.

При вивченні екосистем під терміном “популяція” розуміють сукупність всіх особин даного виду, що входять до даної екосистеми. Подібної точки зору часто дотримуються фітоценологи, проте замість терміну “популяція “ в цих випадках вживать термін “ценопопуляція”, підкреслюючи цим, що це не просто сукупність рослин певного виду, а сукупність, що входить до конкретного ценозу (угруповання).

О.М.Гіляров пропонує в екології під популяцією розуміти “будь-яку здатну до самовідтворення сукупність особин одного виду, більш-менш ізольовану в просторі і часі від інших аналогічних сукупностей того ж виду (Гиляров, 1990).

Дотримуючись логіки системного підходу, в екології під “популяцією” можна розуміти самовідтворну одновидову біосистему в рамках даної екосистеми. Елементами популяції є особини, або різні розмірно-вікові групи особин, або певні стадії розвитку тощо (у залежності від цілей конкретного дослідження).

Розрізняють два типи росту популяцій - J - подібний і S - подібний.

1) J - подібний ріст

Якщо чисельність особин зростає з відносно постійною швидкістю, то ми маємо типовий J - подібний ріст. Це можна записати таким чином:

dN/dt = rN,

звідки:

r = dN/Ndt.

Якщо r = const, то ріст відбувається по експоненційному закону.

Якщо величини чисельності наводяться в логарифмічному масштабі, то графік експоненційного росту набуває вигляду прямої лінії. Тому інколи експоненційний ріст називають логарифмічним.

Рівняння експоненційного росту в логарифмічній формі має вигляд:

lnNt = lnN0 + rt, тобто є рівнянням прямої, а коефіцієнт r характеризує кут нахилу її до осей.

Біологічний сенс коефіцієнта r досить цікавий. По суту це - біотичний потенціал популяції. Його можна розглядати як різницю між миттєвою народжуваністю та миттєвою смертністю:

r = b - d;

r - біотичний потенціал популяції,

b - рівень народжуваності,

d - рівень смертності.

2) S - подібний ріст

Для опису цього типу росту можна використовувати багато рівнянь, але найбільш популярним виявилось найпростіше з них - так зване логістичне рівняння.

Уперше його запропонував бельгійський математик П.Ф. Ферхюльст (Verhulst, 1838). Цим рівнянням користувалися багато дослідників, але з часом про нього забули. Потім його перевідкрили американські дослідники (Pearl, Reed, 1920), які, втім, через рік визнали пріоритет Ферхюльста.

В основі логістичної моделі лежить припущення про лінійне зниження швидкості питомого росту ra = dN/Ndt у міру зростання чисельності N, причому ця швидкість стає рівною нулеві при досягненні деякої граничної для даного середовища чисельності К. Тобто якщо N = K, nj ra = 0.

Логістичне рівняння в диференціальному вигляді:

dN/dt = rmaxN (K - N)/K;

де rmax - константа експоненційного росту, який міг би спостерігатися в початковий момент зростання чисельності.

К - верхня асимптота S-подібного росту. Біологічний сенс її можна ототожнити з поняттям “ємності середовища” для популяції. Ємність середовища (для популяції) - це максимальна щільність популяції, яка може підтримуватися ресурсами даної екосистеми.

Зауважимо, що термін “логістична крива” був запропонований П.-Ф. Ферхюльстом без будь-яких пояснень. У французькій мові того часу слово “logistique” означало “мистецтво обчислення”.

3. Глобальні проблеми екології: смог, - причини та наслідки для здоров'я людини і всіх живих організмів

Атмосферне повітря населених пунктів постійно забруднюється і за всіма параметрами докорінно відрізняється від повноцінного природного повітря, яке є чистим і стимулює біологічні процеси. У дітей, які проживають у районах міста з інтенсивно забрудненим повітрям, є зміни показників імунобіологічного статусу організму. У водіїв і пасажирів автобусів змінюються показники розумової та фізичної працездатності.

Найбільш поширеною шкідливою домішкою повітряного середовища є монооксид вуглецю. При вдиханні цього газу наступає швидка втомлюваність, головний біль, запаморочення, порушення сну, лабільність настрою, ослаблення пам'яті, порушення діяльності серцево-судинної системи та інших систем організму. Оксид вуглецю утворює з гемоглобіном крові стійку сполуку - карбоксигемоглобін, який блокує транспорт кисню в організм.

Доведена пряма кореляція між концентрацією бензпірену в повітрі і смертністю від раку легенів. Взагалі смертність від раку легенів серед мешканців міст вдвічі більша, ніж серед мешканців села. 3 тих елементів, які забруднюють повітря, виникненню раку легенів крім бензпірену сприяють молібден, арсен, цинк, ванадій і кадмій. У загазованих районах міста від раку легень вмирає у 10 разів більше людей, ніж у віддалених передмістях. У відпрацьованих газах автомобілів постійно присутній також свинець, внаслідок чого у крові у водіїв і пасажирів знаходять його кількість, шкідливу для здоров'я. Чим більше свинцю в повітрі, тим більше його в крові, і це веде до зниження активності ферментів, що беруть участь у насиченні крові киснем, і до порушення обмінних процесів в організмі.

У містах швидко зростає кількість захворювань на кон'юнктивіт, екзему, фарингіт, ларингіт внаслідок забруднення атмосфери оксидом вуглецю, оксидами азоту, аміаком, вуглеводнями, сірчистим газом, формальдегідом, фторидами, аерозолями сірчаної кислоти, поверхнево-активними речовинами тощо, які викликають отруєння, а, крім того, знижують імунобіологічні властивості організму.

Оксиди азоту викликають подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і в тяжких випадках можуть призвести до смерті внаслідок набряку легенів. У Великобританії в результаті забруднення повітря сірчистим газом і оксидами азоту щорічно вмирає від бронхіту понад 30 тис, чоловік, Захворюваність на пневмонію, інфаркт міокарда, алергічні хвороби, зокрема бронхіальну астму, також пов'язана із забрудненням повітря.

У 1952 р. в Лондоні густий туман з домішкою диму і промислових газів у вигляді смогу за п'ять днів спричинив загибель близько 5 тис, мешканців. Головним компонентом смогу був сірчистий газ, що викликає гострий бронхіт. Особливо шкідливий для здоров'я фотохімічний смог. Він є комплексом отруйних газів і аерозолів, які утворюються в результаті фотохімічних реакцій, що перебігають під дією сонячного випромінювання між компонентами повітря і газовими викидами автомобілів і промислових підприємств. У 1962 р. у Лондоні фотохімічний смог став причиною 700 смертельних випадків серед людей, що хворіли на важкі форми бронхіту. Фотохімічний смог викликає у людей подразнення очей, слизових оболонок носа і горла, симптоми задухи, загострення легеневих та різних хронічних захворювань.

4. Проблеми харчування людей в умовах підвищеної радіації

Актуальним для жителів багатьох районів України є питання про виживання в умовах підвищеної радіації. Оскільки зараз основну загрозу становлять радіонукліди, що потрапляють в організм людини з продуктами харчування, слід знати запобіжні й профілактичні заходи, щоб сприяти виведенню з організму цих шкідливих речовин.

Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на трьох принципах:

> обмеження надходження радіонуклідів з їжею;

> гальмування всмоктування, накопичення і прискорення їх виведення;

> підвищення захисних сил організму.

Третій напрям передбачає пошук та створення радіозахисних харчових речовин і продуктів, які мають антиоксидантну та імуностимулюючу активність й здатні підвищувати стійкість організму до несприятливої дії радіоактивного випромінювання (антимутагени та радіопротектори). На допомогу приходять природні «захисники». До цих речовин належать: листя чаю, виноград, чорна смородина, чорноплідна горобина, обліпиха, банани, лимони, фініки, грейпфрути, гранати; з овочів -- шпинат, брюссельська і цвітна капуста, боби, петрушка. Для того, щоб радіонукліди не засвоювались організмом, потрібно постійно вживати продукти, які містять пектини, зокрема яблука. Насіння соняшника належить до групи радіозахисних продуктів. Багаті на біорегулятори морські продукти, дуже корисний мед і свіжі фруктові соки.

Зупинимося детальніше на деяких речовинах. “Королем” радіозахисних продуктів є зелений чай. Експериментальні дослідження довели, що компоненти, які входять до складу зеленого чаю, мають протипроменеві якості: чайні катехіни та дубильні речовини зв'язують радіоактивні ізотопи, а таніни адсорбують стронцій-90, який накопичується в кістках. При цьому слід відмітити, що дубильні речовини зеленого чаю належать до найменш токсичних з усіх відомих у природі. Цей напій можна віднести до лікувально-профілактичних засобів довгострокового використання. Зелений чай також стимулює кровотворення, імунітет, підвищує пружність і знижує проникливість судин.

Дуже велике профілактично-лікувальне значення мають плоди обліпихи. Не існує іншої подібної ягоди, в якій би містилось понад 15 мікро- та макроелементів, цілий ряд вітамінів та інших цінних речовин. Корисна обліпиха (олія та сік з обліпихи) при хворобах печінки, легень, крові. Аскорбінова кислота, вітаміни групи В, Р та Е, які містить обліпиха, сприяють покращанню обмінних процесів. Олія з обліпихи містить значну кількість провітаміну А - каротину, вітаміну Е та інших антиокисників, які мають протипроменеву дію.

Не менш корисним захисником і оздоровчим засобом є чорноплідна горобина (аронія). Аронія є справжнім природним чемпіоном за вмістом речовин, які зв'язують та виводять з організму радіоактивний стронцій. Чорноплідна горобина дуже корисна при судинній дистонії, коректує тиск: знижує його у хворих на гіпертонію і підвищує - у хворих на гіпотонію. Органічні сполуки йоду, на які багаті плоди аронії, виводять з організму надлишок холестерину, радіоактивний йод, благотворно діють на функцію щитовидної залози. Аронія, як і обліпиха, містить достатню кількість каротину та жиророзчинних вітамінів.

Радіозахисну дію мають і деякі інші рослини. Це - чорниці (та інші ягоди з чорним забарвленням), шипшина, цитрусові. Дубильні речовини чорниці виводять радіонукліди і важкі метали, нейтралізують дію отруйних хімікатів. Рослинний пектин, який міститься в шипшині та кірці, цитрусових, є специфічною речовиною, що зв'язує та виводить радіонукліди.

Пектин виводить з організму токсичні метали, пестициди, а також радіонукліди, зокрема стронцій та цезій. Багаті на пектин печені яблука, а також буряк і страви з нього.

Рекомендації американського вченого доктора Р. Гейла

(щодо збереження здоров'я в умовах довгострокової дії малих доз випромінювання):

1. Добре харчування.

2. Щоденне випорожнення.

3. Вживання:

· відварів насіння льону, чорносливу, кропиви, проносних трав;

· соків з червоними пігментами (виноградний, томатний);

· чорноплідної горобини, гранатів, родзинок;

· вітамінів А, Р, С, В, соку буряка, моркви;

· хрону, часнику;

· крупи гречаної, вівсяної;

· активованого вугілля (1-2 таблетки перед їжею);

· сирів, вершків, сметани;

· овочів і фруктів (знімати верхній шар до 0,5 см, з капусти видаляти верхні три листки); цибуля й часник мають здатність поглинати з організму радіоактивні елементи.

4. Щедре пиття, щоб частіше потіти.

Із м'ясних продуктів краще вживати свинину й птицю. М'ясні бульйони виключити. При приготуванні м'яса перший відвар злити.

Вживати продукти з антирадіоактивною дією (радіопротектори): моркву, яблука, рослинну олію, сир, ягоди обліпихи, морську капусту (ламінарію).

Не можна вживати: холодець, кістковий відвар і жир. Більш за все радіонуклідів містить яловичина. Не рекомендується їсти варені яйця (краще вживати смажені), оскільки в їх шкаралупі накопичується стронцій, який під час варіння переходить у білок.

5. Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів

Закон України Про охорону навколишнього природного середовища (закон про охорону НПС складається з 16 розділів, що містять 72 статті)

Охорона навколишнього природного середовища (НПС), раціональне використання природних ресурсів (ПР), забезпечення екологічної безпеки - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

Назва розділу та короткий зміст пункту статті

Стаття

1. Загальні положення ( 8 статей)

Завдання законодавства про охорону НПС -

Регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення ПР, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідація негативного впливу різних видів діяльності на НПС, збереження ПР, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Законодавство України про охорону НПС

Відносини у галузі охорони НПС регулюються цим законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Основні принципи охорони НПС :

а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання ПР при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;

б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя та здоров'я людей;

в) запобіжний характер заходів щодо охорони НПС;

г) екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони НПС, використання та відтворення відновлюваних ПР, широкого впровадження новітніх технологій;

є) обов'язковість екологічної експертизи;

и) безоплатність загального та платність спеціального використання ПР;

і) стягнення плати за забруднення НПС та погіршення якості ПР, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону НПС;

к) вирішення проблем охорони НПС на основі широкого міждержавного виробництва.

Право власності на природні ресурси

Природні ресурси України є власністю народу України ....

Об'єкти правової охорони НПС

Державні екологічні програми

Порядок розробки державних екологічних програм визначається Кабінетом міністрів України

Освіта і виховання в галузі охорони НПС

Підвищення екологічної культури суспільства і професійна підготовка спеціалістів забезпечуються загальною обов'язковою комплексною освітою та вихованням в галузі охорони НПС.

Екологічні знання є обов'язковою кваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб, діяльність яких пов'язана з використанням ПР та призводить до впливу на стан НПС.

Наукові дослідження

В Україні проводяться систематичні комплексні наукові дослідження НПС та ПР з метою розробки наукових основ їх охорони та раціонального використання, забезпечення екологічної безпеки.

2. Екологічні права та обов'язки громадян ( 4 статті)

Екологічні права громадян. Кожний громадянин має право на:

а) безпечне для його життя та здоров'я НПС;

в) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони НПС, раціонального і комплексного використання ПР;

д) об'єднання в громадські природоохоронні формування;

е) одержання у встановленому порядку повної і достовірної інформації про стан ПР та його вплив на здоров'я населення;

ж) одержання екологічної освіти

Гарантії екологічних прав громадян

Екологічні права громадян забезпечуються проведенням державних заходів, обов'язком міністерств, відомств., участю громадських об'єднань та громадян, здійсненням контролю за дотриманням законодавства, компенсацією шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян, невідворотністю відповідальності за порушення законодавства.

Захист прав громадян

Порушені права громадян у галузі охорони НПС мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.

Обов'язки громадян у галузі охорони НПС Громадяни України зобов'язані :

а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону НПС;

б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічих нормативів та лімітів використання ПР

в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів

г) вносити плату за спеціальне використання ПР та штрафи за екологічні правопорушення;

д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на НПС.

3. Повноваження Рад народних депутатів у галузі охорони НПС(3 ст.

Компетенції Верховної Ради України, Автономної Республіки Крим та повноваження Рад народних депутатів у галузі охорони НПС

4. Повноваження органів управління в галузі охорони НПС(6 статей)

Управління охороною НПС полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.

5.Спостереження,прогнозування,облік та інформування в галузі НПС ( 4 статті)

Моніторинг НПС

Спостереження за станом НПС, рівнем його забрудненості здійснюється Мін. охорони НПС та ядерної безпеки України, іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану НПС.

Кадастри природних ресурсів

Для обліку кількісних, якісних та інших характеристик ПР, обсягу, характеру та режиму їх використання ведуться державні кадастри.

Державний облік об'єктів, що шкідливо впливають на стан НПС

Підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони НПС ... Збір, обробка і подання відповідним державним органам зведеної статистичної звітності про обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин, використання природних ресурсів, виконання завдань по охороні НПС та іншої інформації, ведення екологічних паспортів здійснюється за єдиною системою в порядку, що визначається Каб. Міністрів України.

Інформування про стан НПС

На Мін. охорони НПС та ядерної безпеки України, його органи на місцях та інші спеціально уповноважені державні органи покладається підготовка та подання щорічно Верховн. Раді України Національної доповіді про стан НПС

6. Екологічна експертиза (5 статей)

Обов'язковість екологічної експертизи

Проведення екологічної експертизи (державної, громадської та інших)є обов'язковим у процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності.

Об'єкти екологічної експертизи

Екологічній експертизі підлягають проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти на будівництво, проекти інструктивно-методичних та нормативно-технічних актів, документація по створенню нової техніки, технології, матеріали, речовини ....

Державна екологічна експертиза ...проводиться експертними підрозділами чи спеціально створюваними комісіями Мін. охорони НПС та ядерної безпеки .... Завдання державної екологічної експертизи - визначення екологічної безпеки господарської та іншої діяльності

Обов'язковість виконання висновків державної екологічної експертизи

Реалізація програм, проектів і рішень без позитивного висновку державної екологічної експертизи забороняється.

Громадська екологічна експертиза

Громадська екологічна експертиза проводиться незалежно від державної екологічної експертизи.

7. Стандартизація і нормування в галузі охорони НПС ((5 статей)

Завдання стандартизації і нормування в галузі охорони НПС

Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони НПС, використання ПР та забезпечення екологічної безпеки.

Екологічні стандарти

Державні стандарти в галузі охорони НПС є обов'язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони ПР, методи контролю за станом НПС, вимоги щодо запобігання шкідливого впливу забруднення НПС на здоров'я людей.

Екологічні нормативи

Система екологічних нормативів включає;

а) нормативи екологічної безпеки (ГДК забруднюючих речовин у НПС, ГДР акустичного, електромагнітного, радіаційного та інш. шкідливого фізичного впливу на НПС, ГД вміст шкідливих речовин у продуктах харчування;

б) гранично допустимі викиди та скиди у НПС забруднюючих хімічних речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів.

Екологічні нормативи повинні відповідати вимогам охорони НПС та здоров'я людей від негативного впливу забруднення.

8. Контроль і нагляд у галузі охорони НПС (4 статті)

Завдання контролю в галузі охорони НПС ... полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону НПС.

Державний контроль у галузі охорони НПС ... здійснюється Радами народних депутатів та їх виконавчими і розпорядчими органами, Мін. охорони НПС та ядерної безпеки, його органами на місцях.

Громадський контроль у галузі НПС ...здійснюється громадськими інспекторами охорони НПС згідно з Положенням, яке затверджується Мін. охорони НПС та ядерної безпеки.

Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про охорону НПС ... здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури.

9. Регулювання використання природних ресурсів (3 статті)

Загальне та спеціальне використання ПР ...громадянам гарантується право загального використання ПР для задоволення життєво необхідних потреб безоплатно

Природні ресурси загальнодержавного і місцевого значення

До ПР загальнодержавного значення належать:

територіальні та внутрішні морські води;

ПР континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони; атмосферне повітря; підземні води; лісові ресурси державного значення;

поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більш як однієї області; корисні копалини, за винятком загальнопоширених;

ПР в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; дикі тварини, що перебувають у стані природної волі...;

Всі інші ПР відносяться до ПР місцевого значення.

Додержання екологічних вимог при використанні ПР

Екологічні вимоги:

раціонального і економного використання ПР,

здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню ПР, здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних ПР,

застосування методів поліпшення ПР,

збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду,

здійснення діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

10. Економічний механізм забезпечення охорони НПС ( 9 статей)

Економічні заходи забезпечення охорони НПС передбачають:

а) взаємозв'язок усієї управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств, установ та організацій з раціональним використанням ПР та ефективністю заходів по охороні НПС на основі економічних важелів;

б) визначення джерел фінансування заходів щодо охорони НПС;

в) встановлення лімітів використання ПР, викидів і скидів забруднюючих речовин у НПС та розміщення відходів;

г) встановлення нормативів плати і розмірів платежів за використання ПР, викиди і скиди забруднюючих речовин у НПС, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу;

д) надання підприємствам , установам і організаціям, а також громадянам податкових, кредитних та інших пільг при впровадженні ними маловідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій та нетрадиційних видів енергії, здійсненні інших ефективних заходів щодо охорони НПС;

е) відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону НПС.

Фінансування заходів щодо охорони НПС ...здійснюється за рахунок Державного бюджету України, респ. бюджету Авт. Респ. Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ, організацій, позабюджетних фондів охорони НПС, добровільних внесків та інших коштів.

Плата за спеціальне використання ПР ...встановлюється на основі нормативів плати і лімітів їх використання. Платежі за використання ПР в межах встановлених лімітів відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітне використання та зниження їх якості стягуються з прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств, установ, організацій чи громадян.

Плата за забруднення НПС встановлюється на основі лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин в НПС і розміщення відходів промислового, с/г, будівельного та іншого виробництв. Платежі за викиди і скиди в межах встановлених лімітів відносяться на витрати виробництва, а за перевищення лімітів стягуються з прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств, установ, організацій чи громадян.

Плата за погіршення якості ПР ...встановлюється на основі нормативів, порядок встановлення нормативів визначається Кабінетом Міністрів України.

Платежі .... здійснюються за рахунок прибутку, що залишається у їх розпорядженні.

Розподіл платежів за використання ПР, забруднення НПС

Платежі за використання ПР місцевого значення надходять до респ. бюджету Авт. Респ. Крим та місцевих бюджетів.

Платежі за використання ПР загальнодержавного значення надходять у розмірі 50% до Держ. бюдж. України і 50% до респ. бюджету Авт. Респ. Крим та місцевих бюджетів. Платежі за забруднення НПС надходять до місцевих Рад нар. депутатів базового рівня, обл. і респ. Авт.Респ.Крим та Держ. бюджету України у співвідношенні відповідно 70, 20 і 10%.

Фонди охорони НПС

Місцеві позабюджетні фонди охорони НПС створюються за рахунок платежів за забруднення НПС, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони НПС та шкоду, 50% суми штрафів, 50% коштів, стягнутих з громадян, 80% коштів, стягнутих з підприємств за шкоду, заподіяну ПР, 80% коштів, отриманих від реалізації незаконно добутих ПР, цільових та інших добровільних внесків.

Респ. позабюджетний фонд охорони НПС створюється за рахунок відрахувань з місцевих позабюджетних фондів, розмір яких визначається Верховною Радою та добровільних внесків підприємств, установ, організацій та інших надходжень

Стимулювання в системі охорони НПС ...здійснюється шляхом надання пільг при оподаткуванні підприємств, установ, організацій і громадян, надання на пільгових умовах короткострокових і довгострокових позичок для реалізації заходів щодо забезпечення раціонального використання ПР та охорони НПС, встановлення підвищених норм амортизації основних виробничих природоохоронних фондів, звільнення від оподаткування фондів охорони НПС, надання можливості отримання ПР під заставу, стимулювання працівників спеціально уповноважених державних органів (крім осіб, що мають статус державних службовців за рахунок : штрафів, стягнутих з громадян за правопорушенн. 50% суми штрафів та коштів, стягнутих з громадян за шкоду, заподіяну ПР, 20% коштів, стягнутих з підприємств за шкоду ,заподіяну ПР та 20% коштів, отриманих від реалізації незаконно добутих ПР.

Екологічне страхування

Порядок екологічного страхування встановлюється законодавством України.

11. Заходи щодо забезпечення екологічної безпеки (10 статей)

Екологічна безпека ...такий стан НПС, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.

Екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва ....

При проектуванні, розміщенні, будівництві ...забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання ПР, додержання нормативів шкідливих впливів на НПС. Повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження відходів або їх повна ліквідація...

Охорона НПС при застосуванні засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних хімічних речовин та інших препаратів зобов'яз. додержувати правил транспортування, зберігання і застосування засобів

Охорона НПС від неконтрольованого та шкідливого біологічного впливу

Створення нових штаммів мікроорганізмів та біологічно активних речовин здійснюється тільки на підставі дозволів Міністерства охорони здоров'я України.

Охорона НПС від акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого впливу фізичних факторів та радіоактивного забруднення

Охорона НПС від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами

Екологічна безпека транспортних засобів

Додержання вимог екологічної безпеки при проведенні наукових досліджень......

Вимоги екологічної безпеки щодо військових, оборонних об'єктів та військової діяльності

Екологічні вимоги при розміщенні і розвитку населених пунктів

12. Природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні (5 статей)

Система природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні

Природно-заповідний фонд України

Курортні і лікувально-оздоровчі зони

Рекреаційні зони

Охорона рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин

13. Надзвичайні екологічні ситуації ( 2 статті)

Зони надзвичайних екологічних ситуацій

Запобігання аваріям і ліквідація їх шкідливих екологічних наслідків

14. Вирішення спорів у галузі охорони НПС (1 стаття)

Вирішення спорів у галузі охорони НПС ... спори вирішуються судом, арбітражним судом, Радами народних депутатів...

Спори підприємств України з підприємствами інших держав ..... розглядаються комісіями, що створюються на паритетних засадах із представників заінтересованих держав, або третейським судом.

15. Відповідальність за порушення законодавства про охорону НПС

Відповідальність за порушення законодавства про охорону НПС

Особливості застосування цивільної відповідальності

Адміністративна та кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення та злочини

Визначення складу екологічних порушень і злочинів, порядок притягнення винних до адміністративної та кримінальної відповідальності за їх вчинення встановлюються Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України.

16. Міжнародні відносини України у галузі охорони НПС (2 статті)

Участь України у міжнародному співробітництві у галузі охорони НПС

Україна здійснює заходи щодо розвитку та зміцнення міжнародного співробітництва у галузі охорони НПС з іншими державами, а також в рамках природоохоронної діяльності ООН та організацій, що входять в її систему, інших урядових і неурядових міжнародних організацій.

Обов'язок іноземних юридичних осіб і громадян та осіб без громадянства щодо додержання законодавства України про охорону НПС ..зобов'язані додержувати вимог цього Закону та інших законодавчих актів у галузі охорони НПС та несуть відповідальність за їх порушення відповідно до законодавства України.

6. Задача 1

Умова. В атмосферному повітрі населеного пункту містяться шкідливі речовини у коценраціях С1, С2. Знайти речовини, які при концентрації С3 можна викинути в атмосферу, щоб новоутворена суміш шкідливих газів була безпечною.

Дано:

Чадний газ - 0,9 (С1, мг/м3)

Сірчистий газ - 0,03 (С2, мг/м3)

0,05 (С3, мг/м3)

Розв'язок:

С1/ГДК1+С2/ГДК2+С3/ГДК3+....+Сn/ГДКn=1,

де С1, С2, С3, … Сn - концентрація забруднювача в атмосферному повітрі, мг/м3;

ГДК1, ГДК2, ГКК3, ... ГДКn - гранично-допустимі концентрації шлідливих речовин у атмосфері населенних пунктів, мг/м3.

1) для нітробензолу: 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/0,008 = 6,61

2) для сірчистого газу: 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/0,05 = 1,36

3) для сірководню: 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/0,008 = 6,61

4) для чадного газу: 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/3 = 0,38

5) для аміаку: 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/0,2 = 0,61

6) для пилу бавовни: 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/0,5 = 0,46

7) для пилу нетоксичного: 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/0,5 = 0,46

8)для кіптяви (сажі): 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/0,15 = 0, 69

9) для пари сірчаної кислоти: 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/0,3 = 0,53

10) для пари фтороводню: 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/0,02 = 2,86

11) для гексахлорану: 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/0,03 = 2,03

12) для метафосу: 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/0,001 = 50,36

13) для хрому (VI): 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/0,0015 = 33,69

14) для хлору: 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/0,1 = 0,86

15) для фосфорного ангідриду: 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/0,15 = 0,69

16) для пари оцтової кислоти: 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/0,2 = 0,61

17) для ацетону: 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/0,35 = 0,5

18) для нафталіну: 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/0,003 = 17,03

19) для пеніциліну: 0,9/3 + 0,03/0,5 + 0,05/0,05 = 1,36

Таким чином до речовин, які при концентрації 0,05 можна викинути в атмосферу можна віднести: чадний газ, аміак, пил бавовни, пил нетоксичний, кіптяву, пари сірчаної кислоти, хлор, фосфорний ангідрид, пари оцтової кислоти, ацетон.

7. Задача 2

Умова. У 1000 л відібраної з водойми води містяться шкідливі речовини з концентраціями С1, С2, С3 (мг/л). Чи буде ця вода придатна для споживання, якщо до неї додати 2000 л чистої води.

Дано:

Кадмій - 0,04 (мг/л)

Марганець - 0,6 (мг/л)

Бор - 0,12 (мг/л)

Розв'язок:

С1/ГДК1+С2/ГДК2+С3/ГДК3+....+Сn/ГДКn=1,

де С1, С2, С3, … Сn - концентрація забруднювача у водоймі, мг/л;

ГДК1, ГДК2, ГКК3, ... ГДКn - гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин у питних водах, мг/л.

0,04/0,001 + 0,6/0,1 + 0,12/0,5 = 46,24

Якщо до забрудненої води додати 2000л. чистої, то концентрація шкідливих речовин зменшиться у 3 рази: 46,24 / 3 = 15,41, але не буде придатною до споживання.

8. Задача 3

Умова. Розрахувати плату за забруднення грунтів площею S, якщо концентрація забруднюючих речовин в них становить С1, С2, С3 (мг/кг); їх фоновий вміст Сф1, Сф2, Сф3 (мг/кг) прирівнюється до гранично-допустимої концентрації у грунтах.

Дано:

S = 200 м2,

Мідь = 5 (С1, мг/кг)

Нікель = 6 (С2, , мг/кг)

Хром =1 (С3, мг/кг)

К3 = III (п/п)

Розв'язок:

Zс=У Ci/Cф - (n-1), де

i=1

Zс - сумарний геохімічний показник;

Cі - вміст і-го елемента чи забруднюючої речовини в ґрунтах, мг/кг;

Cфі - фоновий вміст і-го елемента чи забруднюючої речовини в ґрунтах, мг/кг;

n - кількість хімічних елементів або забруднюючих речовин.

Zс=У Ci/Cф - (n-1) = 5/3 + 6/4 + 1/0,05 - (3-1) = 21,17

За санітарно-гігієнічною оцінкою вирізняють чотири категорії забруднення ґрунтів:

1 - допустима, Zс<16;

2 - помірно небезпечна, Zс =16-32;

3 - небезпечна, Zс=32-128;

4 - надзвичайно небезпечна, Zс>128.

Розмір плати за забруднення ґрунтів П розраховують за формулою:

П = Цз· S· К1· К2· К3, грн., де

Цз - ставка плати за забруднення 1м2 ґрунту - 0,6 грн.

S - площа забруднених ґрунтів, м2,

К1 - коефіцієнт, що враховує клас небезпечності забруднюючих речовин - 5,

К2 - коефіцієнт, що залежить від ландшафтно-геохімічних умов, в умовах України К2 становить - 4,0.

К3 - коефіцієнт, що враховує призначення чи використання ґрунтів - 8 (у межах території міста і віддалені від поверхневих вод).

П = 0,6 · 200 · 5 · 4 · 8 = 19200 грн.,

Плата за забруднення ґрунтів становить 19200грн.

Список використаних джерел

1. Вернадский В.И. Труды по геохимии. -- М.: Наука, 1994. -- 496 с.

2. Вернадский В.И. Биосфера. -- М.: Мысль, 1967. -- 326 с.

3. Вернадский В.И. Живое вещество и биосфера. -- М.: Наука, 1994. -- 672 с.

4. Odum E.P. Fundamentals of Ecology (3rd ed.), Saunders, Philadelphia, 1971 (пер. Одум Ю. Основы экологии. -- М.: Мир, 1975. -- 742 с.)

5. Безпека життєдіяльності / Під ред. Бедрія Я. - Львів: “Афіша”, 1998.

6. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К.: Либідь, 1995.

7. Гражданская оборона / Под ред. Шубина Е.П. - М.: Просвещение, 1991.

8. Злобін Ю.А. Основи екології. К.: “Лібра”, ТОВ, 1998.

9. Екологія і закон: Екологічне законодавство України. У 2-х кн./ Відповідальний редактор док. юрид. наук, професор, акад. Андрейцев В. А. -- К.: Юрінком їнтер, 1997. -- 704 с.

10. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Практикум із загальної екології. // Навч. посібн.--К.:Либідь, 1997.--160с.

11. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» 25.06.1991.

12. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. - 238 с. Кучерявий В.П. Екологія, - Львів: Світ, - 500 с.