Пріорітети екологічного права України

План

Вступ

1. Поняття екологічних прав громадян

2. Види екологічних прав громадян

3. Гарантії екологічних прав громадян та форми їх захисту

4. Охорона екологічних прав та інтересів громадян України

5. Обов'язки громадян у галузі екології

6. Гарантії екологічної безпеки

7. Всебічне сприяння екологізації суспільства

Закінчення

Література

Вступ

Екологічні відносини - одна з найважливіших складових суспільних відносин. Вони виникають між окремими суб'єктами із приводу надзвичайно важливих об'єктів. Екологічні відносини складаються між суспільством і природою, між людиною та навколишнім середовищем. Об'єктами екологічних відносин є природні багатства: земля, її надра, води, ліси, атмосферне повітря, тваринний світ тощо. Від того, якими будуть екологічні відносини, залежить сьогодення та майбутнє людства.

Проблема взаємодії суспільства й природи має глобальний планетарний характер. Зберегти природу в стані, придатному для життя людини, можна тільки загальними зусиллями населення всієї Землі. Тому кожна країна зобов'язана берегти природу та нести моральну відповідальність перед усім світом за її незалежну охорону.

Екологічне право націлене на створення найбільш сприятливих умов для життя, праці та відпочинку громадян. Велике і гуманне покликання екологічного права стимулює до його сумлінного вивчення, ґрунтовного опанування необхідними екологічними знаннями. Дмитренко І.А. Екологічне право України: Підручник. - 2-е вид., переробл. та допов. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 352 с.; с.3-4.

На українських теренах питання прав людини та їх захисту порушувались ще в конституції Пилипа Орлика 1710 р. Там зазначалося: «Подібно до того, як Ясновельможному Гетьману з обов'язку його уряду належить керувати й наглядати за порядком щодо всього Війська Запорозького, так само він повинен пильно дбати про те, щоб на рядовий і простий народ не покладали надмірних тягарів, утисків і надмірних вимог, бо підштовхнуті ними (люди), залишивши свої домівки, відходять, як правило, до чужих країв шукати життя кращого, спокійного і легшого». Основи конституційного права України / За ред. акад. АПрН України, проф. Копечикова В.В. - К.: Юрінком, 1997. - 208 с; с.38

Права людини - це її соціальна спроможність вільно діяти, самостійно обирати вид та міру своєї поведінки з метою задоволення різнобічних матеріальних та духовних потреб людини шляхом користування певними соціальними благами в межах, визначених законодавчими актами. Кравченко В.В. Конституційне право України. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2000. - 320 с.; с.89

1. Поняття екологічних прав громадян

Поняття екологічних прав громадян - сукупність юридичних можливостей і засобів, які спрямовані на задоволення потреб громадян у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки.

Екологічні права громадян належать до конституційних прав людини (ст. 50 Конституції України).

Кожен має право на безпечне життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Екологічні права громадян мають два аспекти:

Об'єктивне право - сукупність правових норм, що утворюють комплексний міжгалузевий інститут екологічного права;

Суб'єктивне право - сукупність повноважень фізичних осіб у галузі екології.

Екологічні права громадян - забезпечені системою права юридичні можливості особи реалізувати у передбачених законодавством формах надані повноваження в галузі екології. Вони:

· Належать кожній особі, тобто персоніфіковані;

· Види екологічних прав передбачаються системою екологічного законодавства;

· Форми реалізації екологічних прав громадян передбачаються забезпечуються системою соціально-правових гарантій;

· Порушені екологічні права громадян підлягають поновленню, а їх захист здійснюється в судовому та іншому порядку.

2. Види екологічних прав громадян

Екологічні права громадян, що реалізуються на галузевому рівні:

· Права громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;

Ознаками безпечного навколишнього середовища є:

А) стабільність здорового навколишнього середовища;

Б) якість навколишнього природного середовища;

В) сприятливість навколишнього природного середовища;

Юридичними показниками безпечного навколишнього природного середовища є:

А) нормативи екологічної безпеки;

· Право на одержання повної і достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища і його вплив на здоров'я людей;

· Право на участь у проведенні громадської екологічної експертизи.

Формами участі громадян у проведенні громадської екологічної експертизи бувають: виступи у засобах масової інформації; подання письмових зауважень, пропозицій, рекомендацій; робота у складі експертних груп, комісій; участь у відкритих засіданнях; участь у публічних слуханнях. Порядок участі громадян у проведенні екологічної експертизи визначено чинним законодавством;

· Право на участь у розробці і здійсненні заходів щодо охорони довкілля раціонального і комплексного використання природних ресурсів. Формами права участі громадян у розробці та здійсненні екологічних заходів можуть бути: проведення референдумів; розробка екологічних програм; екологічне виховання; розробка планів екологічної діяльності підприємств, установ, організацій; ліквідація наслідків екологічних аварій, катастроф тощо.

· Право на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів.

Ознаки права загального використання природних ресурсів такі: загальнодоступність; безплатність; відсутність необхідності закріплення природних ресурсів за конкретними особами; відсутність спеціальних дозволів.

Ознаками права спеціального використання природних ресурсів є: наявність спеціальної правоздатності; платність і безплатність; обов'язковість одержання спеціальних дозволів; реєстрація дозволів.

Гарантіями реалізації права громадян на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів є норми Земельного кодексу, Водного кодексу, Лісового кодексу тощо.

Екологічні права громадян, що реалізуються на міжгалузевому рівні:

· Право на участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, та внесення пропозицій до державних та господарських органів, установ та організацій цих питань;

· Право на одержання екологічної освіти;

· Право на об'єднання в громадські природоохоронні організації;

· Право подання до суду позовів на державні органи, підприємства, установи, організації і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

3. Гарантії екологічних прав громадян та форми їх захисту

Екологічні права громадян забезпечуються:

· Проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища;

· Обов'язки міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації господарських об'єктів;

· Участю громадських об'єднань та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища;

· Здійснення державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

· Компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

· Невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Форми захисту екологічних прав громадян:

Нормотворча, управлінська, самоврядна, правоохоронна, природоохоронна, судова. Баб'як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України: Навчальний посібник. - К.: Атака, 2001. - 216 с.; с. 30-31

4. Охорона екологічних прав та інтересів громадян України

Екологічна безпека населення є найбільш гуманним, благородним і відповідальним завданням екологічного законодавства, яке, по-перше, закріплює екологічні права громадян України, по-друге, гарантує їх реалізацію, по-третє, визначає правові, економічні та соціальні основи охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Порядок розробки екологічних програм визначається Кабінетом Міністрів України, який 31 грудня 1993 р. прийняв постанову, що затвердило відповідне Положення.

Екологічна експертиза сприяє охороні екологічних прав та інтересів громадян, оскільки дає можливість запобігти негативним явищам у галузі екології.

Як зазначено у ст. 4 Закону України «Про екологічну експертизу» «метою екологічної експертизи є запобігання негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах».

Держава повинна забезпечити право людини на екологічно чисті продукти харчування, воду, повітря. Саме таке завдання випливає із Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та інших правових актів.

На вирішення важливих питань екологічного характеру спрямований Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини», який встановлює правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров'я населення. Дмитренко І.А. Екологічне право України: Підручник. - 2-е вид., переробл. та допов. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 352 с; с. 31-38

5. Обов'язки громадян у галузі екології

Загальні обов'язки громадян, передбачені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»:

· Берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства;

· Здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів та лімітів природо використання;

· Не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;

· Вносити плату за спеціальне природокористування;

· Сплачувати штрафи за екологічні порушення.

Спеціальні зобов'язання громадян, передбачені системою екологічного законодавства, які випливають із умов права власності на природні ресурси, природокористування та реалізації громадянами екологічно небезпечної діяльності:

Обов'язки майнові:

· Своєчасно вносити плату за забруднення навколишнього природного середовища та понадлімітне використання природних ресурсів;

· Ефективно використовувати природні ресурси, здійснювати комплекс заходів щодо їх відновлення;

· Проводити заходи щодо попередження негативного впливу діяльності на стан навколишнього природного середовища (забруднення, засмічення тощо).

Обов'язки немайнові:

· Одержувати дозволи на здійснення діяльності, спроможної негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;

· Передавати екологічно небезпечні об'єкти на екологічну експертизу;

· Здійснювати первинний облік використання природних ресурсів, викидів та скидів у навколишнє природне середовище;

· Погоджувати свою діяльність з іншими суб'єктами, якщо вона спроможна потенційно шкодити здоров'ю людини і природним ресурсам;

· Оволодівати екологічними знаннями і практичними навичками щодо їх реалізації;

· Виконувати розпорядження органів екологічного контролю тощо. Баб'як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України: Навчальний посібник. - К.: Атака, 2001. - 216 с.; с.33-35.

6. Гарантії екологічної безпеки в Україні

Екологічна безпека - це такий стан навколишнього природного середовища, за якого забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.

Гарантіями екологічної безпеки для громадян України є широкий комплекс взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, виховних, правових та інших заходів.

Першочерговими заходами в досягненні екологічної безпеки є:

1. зменшення до мінімуму рівня радіаційного забруднення;

2. захист і збереження від забруднення, виснаження і нераціонального використовування земельних ресурсів;

3. захист від забруднення повітряного басейну;

4. захист від забруднення, засмічення і виснаження вод, у тому числі підземних;

5. захист і відтворення лісів;

6. піднесення екологічного значення природно-заповідного фонду;

7. знешкодження, утилізація і поховання промислових та побутових відходів;

8. розвиток системи екологічної освіти і виховання.

Важливою гарантією екологічної безпеки є додержання екологічних вимог у промисловості, будівництві, на транспорті, в сільському господарстві, при проведенні наукових досліджень, а також при розміщенні і розвитку населених пунктів.

Закон України «Про пестициди і агрохімікати» регулює правові відносини, пов'язані з безпечним для здоров'я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів.

Вимоги до охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки обов'язково повинні враховуватися при проведенні фундаментальних та прикладних наукових, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

Забороняється впровадження відкриттів, винаходів, застосування нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем, якщо вони не відповідають вимогам екологічної безпеки.

У разі порушення встановлених вимог така діяльність припиняється уповноваженими на те державними органами, а винні особи притягуються до відповідальності.

Коло правових гарантій зміцнення екологічних відносин дещо розширилося. За останні роки було прийнято низку еколого-правових актів, пов'язаних з гарантуванням екологічної безпеки в Україні: Закони України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України з питань охорони навколишнього природного середовища», «Про зону надзвичайної екологічної ситуації», постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» та інші.

Кодифікація екологічного законодавства - одна з головних передумов реалізації нової екологічної політики України, спрямованої на екологічне відродження держави, створення безпечних умов життя людини, збереження природних ресурсів для майбутніх поколінь.

7. Всебічне сприяння екологізації суспільства

Одним із пріоритетів екологічного права є всебічне сприяння екологізації суспільства. Це надзвичайно важливе завдання.

Щоб вийти з екологічної кризи, в якій опинилась Україна, необхідна екологічна революція у свідомості людей, яка б корінним чином змінила їхнє відношення до природи.

Під екологізацією суспільства розуміється запровадження вимог щодо раціонального використовування, відтворення і охорони природних ресурсів в усі сфери суспільного життя і виробничої діяльності.

Активізація екологічної діяльності держави значно підвищує роль права у вирішенні екологічних проблем і перш за все екологічного права.

Екологічне право сприяє екологізації суспільства перед усім тим, що воно регулює відносини в сфері використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Екологічне право за допомогою правових норм установлює права й обов'язки учасників екологічних відносин, визначає, яким повинне бути ставлення людей до природи. У цьому полягає специфіка впливу на вирішення назрілих екологічних проблем.

Норми екологічного права позитивно впливають і тоді, коли немає підстав для їх застосування. Дуже важливо всебічно розвивати екологічне законодавство, посилюючи його вплив на екологізацію свідомості населення. Бережливе ставлення до природи має стати нормою поведінки кожного громадянина України.

Екологічне право визначає заходи щодо екологізації промисловості, енергетики, будівництва, транспорту, сільського господарства, чим також сприяє екологіз0ації суспільства. Загальні вимоги до цього закріплені в Законах України: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про охорону атмосферного повітря» та в Земельному, Лісовому, Водному кодексах та Кодексі України про надра.

Певну роль в екологізації суспільства відіграють також норми адміністративного, цивільного і кримінального права щодо охорони навколишнього природного середовища. Це свідчить про те, що у сфері правової охорони останнього діє комплекс юридичних норм.

Вирішення проблеми екологізації суспільства тісно пов'язане з екологізацією законодавства. Екологізація законодавства являє собою впровадження екологічних вимог у нормативні акти, які діють у різних галузях господарства і суспільного життя. Базовими законодавчими актами для екологізації законодавства є Конституція України, Земельний, Водний, Лісовий кодекси України, Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про тваринний світ», «Про природно-заповідний фонд», «Про рослинний світ». Дмитренко І.А. Екологічне право України: Підручник. - 2-е вид., перербл. та допов. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 352 с.; с. 24-30; 38-43.

Закінчення

Природне середовище - це місце життєдіяльності людини, джерело її існування. У своїй діяльності людина використовує природні багатства - від кисню і води до надр землі та лікарських рослин. При цьому вона неминуче впливає на природу, але цей вплив не повинен порушувати її законів. Науково не обґрунтоване втручання в життя природи призводить до катастрофічних наслідків.

Отже, людина, в процесі своєї діяльності нарікає себе на екологічну небезпеку.

Право людини на безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище охороняється державою, але права породжують обов'язки. Тобто, якщо людина не буде дотримуватися вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів, вона заподіють шкоду не тільки собі, своєму поколінню, а й майбутньому.

Держава санкціонує виконання норм екологічного права на рівні з нормами інших галузей права, отже, порушення норм екологічного права тягне за собою адміністративну, цивільно-правову, кримінальну відповідальність згідно законодавства України. Так, глава 6 Кодексу України про надра присвячена відповідальності за порушення законодавства про надра; розділ ІХ гл. 22 Лісового кодексу України «Відповідальність за порушення Лісового законодавства»; розділ У гл. 23 Водного кодексу України «Відповідальність за порушення Водного законодавства».

Література

1. Конституція України;

2. Водний кодекс України;

3. Земельний кодекс України;

4. Кодекс України про надра;

5. Лісовий кодекс України;

6. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

7. Закон України «Про охорону атмосферного повітря»,

8. Закон України «Про тваринний світ»,

9. Закон України «Про природно-заповідний фонд»,

10. Закон України «Про рослинний світ»

11. Баб'як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України: Навчальний посібник. - К.: Атака, 2001. - 216 с.

12. Дмитренко І.А. Екологічне право України: Підручник. - 2_е вид., переробл. та допов. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 352 с.

13. Кравченко В.В. Конституційне право України. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2000. - 320 с.

14. Основи конституційного права України / За ред. акад. АПрН України, проф. Копечикова В.В. - К.: Юрінком, 1997. - 208 с.