2.4.Транспорт (всі види), загальна характеристика транспортної мережі (густота, довжина).

Через Рівне проходить дороги державного значення Київ-Чоп. та інші дороги місцевого значення. Через територію району проходить магістральна залізна дорога: Здолбунів-Львів. Тобто Рівненський район, зокрема Рівне є досить великим, найбільшим Рівненської області транспортним центром.

2.5.Джерела постачання паливно-енергетичних ресурсів.

Торфорозробка здійснюється на території району (поблизу с. Соломка), нафтопродукти, газ і вугілля завозяться ззовні

3. Існуючий стан природного середовища.

3.1 .Водний басейн (баланс, його оцінка та інше).

Прибуткова частина 2469,1 менша ніж витратна 17635,43, що є негативним.

3.2.Ступінь забруднення поверхневих вод (по різних басейнах) за всіма показниками з переліком їх і порівнянням з ГДК.

зумовлюється загальним похилом поверхні з півдня на північ.

Горинь належить до басейну р. Прип'ять і є її правою притокою. Довжина річки в межах області становить 216 км.

В контрольному створі середньорічні показники якості води мали значення (мг/л): завислі речовини - 15,4, сухий залишок - 43,2, БПК5 - 6,2 (1,8 ГДК), амоній - 0,69, нітрити - 0.30 (1.9ГДК), фосфати - 0.24.

Стубелка належить до басейну р. Стир і є її правою притокою. Довжина річки в межах області становить 113 км. Держуправлінням ріка контролюється у 9 створах.

В контрольному створі середньорічні показники якості води мали значення (мг/л): завислі речовини - 12.47, сухий залишок - 373, БПК5 - 3.5 (1.6 ГДК), амоній - 0.29, нітрити - 0.11 (1.4 ГДК), фосфати - 0.15.

3.3.Підземні води (розвідані запаси, якісна характеристика, показники порівняння з ГДК)

Верхній ярус скадають переважно ненапірні горизонти грунтових вод, що непридатні для питного використання. Другий ярус складають води, що циркулюють по тріщинах крейдяно-мергельної товщі верхньої крейди, ці напірні води використовуються для питного водоспоживання. Третій ярус утворюють напірні води, пов'язані з моноклінальними пластами рифейдевонського віку. Глибина залягання грунтових вод 12-20м.

3.4 Основні джерела забруднення поверхневих та підземних вод в галузевому розподілі (хто, що скидає).

м. Рівне скинуло у водойми забруднених стічних вод 9125 тис. м. Основні підприємства забруднювачі: РЗВА, РЗТА, Азот, Рівельон, Газотрон

3 6. Повітряний басейн (ступінь забруднення приземного шару за окремими ділянками території і в цілому на території. Перелік показників забруднення, їх порівняння з ГДК, виділити найбільш небезпечні).

Найбільш небезпечними речовинами, що викидаються в атмосферу підприємствами району є:

- оксиди азоту

- СО

- Луги

- Кислоти

- Сполуки ціанідів

- ЛОС

3.7. Основні джерела забруднення повітряного басейну.

Розрахунок обсягу забруднень та збитків за видами джерел забруднень

Площа забруднених грунтів 52 км².

3.12.Загальна площа (еродованих, деградованих, підтоплених, порушених, заболочених та інших видів та від інших факторів).

Дефляційно небезпечних земель в районі налічується близько 12 тис.га, водній ерозії 35 тис.га.

3.14.Лісові ресурси (загальна характеристика, площа території, лісистість у %).

Ліси та лісовкриті площі Рівненського району складають 42,1 тис. га, тобто фактична лісистість складає близько 23 %.

3.15. Ступінь відхилення загальної лісистості від оптимальної для даної рироднокліматичної зони (причини).

Відхилення значне в районі 12 %.

3.16.Видова структура лісових ресурсів.

На території району найбільш поширені грабово-дубово ліси. Грабово-дубові ліси (Carpineto-Querceta). Мають двоярусні деревостани. У першому ярусі переважає дуб І--II класів бонітету, в другому -- граб також І--II класів бонітету. Місцями, особливо в лісостепових грудах, домішуються липа, берест, ясен звичайний, береза бородавчаста, черешня. Загальна зімкнутість крон -- 0,8--0,9. У поліських дубово-грабових лісах і підлісок, і трав'яний ярус, і моховий покрив або слабо розвинені, або зовсім відсутні. У лісостепових, навпаки, ці яруси чітко виявлені. Підлісок з домінуванням ліщини, чагарничково-трав'яний покрив з переважанням чорниці, зірочника лісового, квасниці звичайної, маренки запашної.

3.17.Твариний світ. Наявність на території видів диких тварин і птахів, що занесені в Червону книгу.

Представники тваринного світу Рівненського району, занесені до Червоної книги України: ссавці: Тхір степовий (білий); птахи: Змієїд, Орел-карлик, Орлан-білохвіст, Балобан, Журавель сірий, Пугач; комахи: Бражник джмелевидка, Бражник мертва-голова, Шовкопряд-ендроміс, Шовкопряд кульбабовий, Сатурнія-аглія, Сатурнія мала.

3.18. Загальна чисельність цінних в господарському відношенні видів диких тварин і птахів.

Данні відсутні внаслідок того, що мисливські господарства знаходться в різних формах власності.

3.20. Характеристика умов щодо збільшення поголів'я диких тварин і птахів.

· регламентація строків полювання

· регламентація масштабів полювання

· регламентація місць полювання

· занесених деяких тварин до Червоної книги

· охорона місць проживання за рахунок раціонального землекористування включаючи організацію перехідних, буферних зон.

· збагачення флори, розселення, покрашення умов проживання, регуляція чисельності

· боротьба з браконьєрством.

· Догляд за тваринами в зимовий період (організація кормушок, солонців)

3.21. Тверді відходи промисловості і побуту. Загальні-обсяги відходів промисловості і побуту.

В районі діє понад 20 підприємств, в процесі виробничої діяльності яких утворюються промислові відходи. У зв'язку із зменшенням обсягів виробництва відбулося зменшення утворення відходів на ВАТ “Рівнеазот”: фосфогіпс-дигідрату - на 98179 т, кубових залишків МЕА - на 5.28 т, мастила ОПАК - на 287 т, водно-лужних стоків - на 13109 т. Практично не проводилась заміна ванадієвого каталізатора (у 1999 р. його замінено лише 2.5 т проти 125 т у 1998 р.).

3.22. Характеристика твердих відходів промисловості стосовно класу їх небезпечності. В 1999 р. на підприємствах області утворилось 64295.42 т промислових відходів, з яких 15.971 т - токсичні відходи I класу небезпеки, 164.47 т - II класу, 164.9 т - III класу і 6396.24 т - IV класу небезпеки.

3.23.Відповідність фактичної практики складування та переробки твердих відходів промисловості і побуту існуючим санітарним нормам і вимогам.

В сховищах організованого складування підприємств району заскладовано 167576.32 т токсичних відходів.

На території району відсутні сучасні полігони складування відходів, що відповідають вимогам.

3.25.Соціальна сфера. Показники основних параметрів соціальної сфери, включаючи демографічну та екологічну ємкість території.

D=1993666 чол.

Демографічна ємність вивчається з врахуванням факторів життєдіяльності населення: забезпеченість водними ресурсами, наявними рекреаційними ресурсами, сільськогосподарською (приміською) базою і інше.

4. Прогноз

4.1 Відносно основних показників стану природного середовища з найбільш вірогідного сценарію розвитку продуктивних сил

Внаслідок економічного спаду і демографічної кризи можна зробити висновок, що інтенсивність природокористування буде знижуватись. Але слід взяти до уваги, що зниження життєвого рівня населення викличе несанкціоноване використання природних ресурсів. Воно може завдати більшої шкоди ніж регламентоване. Відсутність грошей на природоохоронні програми призведе до переходу більшості небезпечних об'єктів в аварійний стан.

5. Пропозиції

5.1 Відносно переорієнтації окремих видів господарської діяльності, або реконструкції тих чи інших виробництв з метою досягнення збалансованого природокористування

5.2 Відносно реконструкції окремих підприємств, або галузі (галузей) в цілому на основі новітніх екологічно безпечних технологій

5.3 Відносно умов та поетапності реалізації комплексу запропонованих природоохоронних заходів. Основні підсумкові наслідки природоохоронних заходів

Основними умови виконання природохоронних заходів є постійне фінансування та контроль державних структур. На першому етапі слід провадити освітню роботу, на другому - реконструкцію промисловості і с/г, на третьому - реорганізація території.

На мою думку внаслідок таких заходів стан території суттєво покращиться.

Література

1. Історія міст УРСР.Рівненська область. Головна редакція Української радянської енциклопедії К:1973

2. К.І. Геренчук Природа Ровенської області. Вища школа 1976.

3. Коротун І.М, Коротун Л.К. Географія Рівненської області. Рівне: 1996.