Екологічна експертиза Рівненського району
Геофізичні характеристики території: клімат, рельєф, водні ресурси, рослинний і тваринний світ. Фактори антропогенного впливу на компоненти природного середовища. Заходи по стабілізації екологічної ситуації Рівненського району, природоохоронні заходи.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.09.2009 |
| Размер файла | 301,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2.2.7 Туризм
В районному центрі знаходиться декілька бюро подорожей і екскурсій, Краєзнавчий музей. В районі знаходяться пам'ятники і пам'ятні місця, що пов'язані з подіями Великої Вітчизняної Війни (1941-1945 рр.), археологічні пам'ятники (поселення епохи ранньої бронзи), а також цікаві об'єкти природи. Територією району проходять туристські маршрути.
Ступінь цінності території для туристського освоєння, зважаючи на економічну ситуацію в районі - низький. Потенційно придатними зонами для туризму і відпочинку є більшість лісових територій району. Але, якщо говорити про загальний вплив туризму на стан місцевості то він також незначний. Значне місце в туристській мережі можуть становити об'єкти ПЗФ, але тільки у межах їх екологічних паспортів.
2.3 Оцінка існуючого стану території
З масиву інформації, що характеризує фізико-географічні особливості території Рівненського району, я виділила такі геофізичні характеристики, які є обмежувальними чинниками щодо розміщення нових або розширення існуючих об'єктів господарської діяльності.
Швидкість вітру на території району незначна, завдяки рельєфу територія має природну здатність щодо розсіювання продуктів техногенезу, саме завдяки вітровим процесам. Якщо говорити про природну здатність рельєфу щодо акумуляції продуктів, то вона досить значна завдяки різким і чітким перепадам висот, що робить можливим акумулювання продуктів техногенезу в пониженнях рельєфу.
Ми можемо фіксувати достатність мінерально-сировинних ресурсів для комплексного розвитку району.
Для поліпшення використання водних ресурсів Рівненського району необхідно регулювати стік річок, створюючи водосховища на Горині, Стубелці та їх більших притоках, а також за допомогою агро- і лісомеліоративних заходів. Це дозволить зменшити поверхневий стік і збільшити підземний. Водосховища можна будувати в межах Волино-Подільської височини. Наповнивши водосховища під час весняної повені, в межень можна регулювати витрати води в річках.
Розвиток промислових підприємств, комунального господарства міст і сіл, інтенсифікація с/г виробництва потребує великої кількості води і значною мірою впливає на санітарний стан річок і водойм. Можемо констатувати незначний дефіцит водних ресурсів, зокрема на питне водопостачання. Але можливим є створення резерву водних ресурсів завдяки вищезазначеним заходам.
Ступінь забруднення вод досить суттєвий, основною причиною є скид неочищених стічних вод: промислових, комунальних (особливо біля м. Рівне, та великих селищ).
Особливу проблему землекористування в районі має забруднення ґрунтів. У даній проблемі особливе місце займає використання мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин. Насамперед мова йде про так зване нітратне забруднення ґрунтів.
Поряд з кількісними трансформаціями, важливе місце при екологічних оцінках земельних ресурсів належить якісному стану ґрунтів. Серед негативних процесів, що помітно позначаються на ґрунтовому покриві району відмітимо дегуміфікацію ґрунтів, їх підкислення, забруднення важкими металами, зменшення рухомих форм поживних речовин
Отже, можна говорити про незначну вичерпність земельних ресурсів врезультаті техногенного навантаження.
За можливістю вище ми оцінили кожну складову території з позицій її потенціалу і стійкості до техногенного навантаження.
На підставі пофакторних оцінок, на мою думку, на території Рівненського району є допустимим розширення господарської діяльності.
Орієнтована загальна направленість: сільське господарство (зернові культури, менше технічні; тваринництво), промисловість (будівельних матеріалів та ін).
Потрібно зазначити, що особливості природних умов Рівненщини, геологічної та гідрогеологічної будови її території у поєднанні з сукупною дією комплексу техногенних чинників створюють досить напружену екологічну обстановку.
Серед основних екологічних проблем слід назвати:
критичний стан каналізаційного господарства у місті Рівне;
незадовільний якісний стан поверхневих водотоків району, який не відповідає нормативним вимогам до об'єктів рибогосподарського водокористування і у значній мірі обумовлений неефективною роботою каналізаційних очисних споруд;
забруднення підземних вод нафтопродуктами в Рівненському районі, спричинене пошкодженням або розгерметизацією складів пально-мастильних матеріалів;
накопичення відходів, у тому числі небезпечних, низький рівень їх утилізації, що зумовлює видалення відходів з метою їх захоронення (в першу чергу фосфогіпс-дигідрату на ВАТ “Рівнеазот”);
зниження родючості ґрунтів через їх збіднення на вміст поживних речовин та погіршення фізико-хімічних властивостей, що відбувається внаслідок зменшення внесення в ґрунти мінеральних та органічних добрив, а також скорочення обсягів вапнування кислих ґрунтів;
негативний вплив осушувальних меліорацій: в умовах незадовільного фінансування меліоровані системи виходять з ладу, відбувається процес поступового переведення меліорованих угідь у немеліоровані, який супроводжується низкою негативних екологічних наслідків - виснаженням ґрунтів, їх переосушенням, розвитком ерозійних процесів, або протилежне - вторинним заболоченням, підтопленням тощо.
З метою розв'язання вищевказаних проблем здійснюється комплекс організаційних та екологічних заходів, які, зокрема, передбачають:
посилення ефективності державного контролю за станом навколишнього середовища, особливо в регіонах підвищеного антропогенного навантаження на довкілля, попередження та недопущення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, які можуть призводити до забруднення довкілля;
реконструкцію та забезпечення ефективної роботи комунальних очисних споруд;
проведення комплексу заходів по ліквідації джерел забруднення підземних вод нафтопродуктами в Рівненському районі;
збереження та розширення територій з природним станом ландшафту, посилення державного контролю за об'єктами природно-заповідного фонду області;
посилення контролю за охороною надр та видобуванням корисних копалин;
розроблення та впровадження регіональної системи поводження з небезпечними відходами та речовинами, вирішення проблеми забруднення довкілля фосфогіпсами ВАТ “Рівнеазот”;
подальше впровадження економічних механізмів регулювання природокористування та охорони навколишнього природного середовища;
проведення державної екологічної експертизи проектів та об'єктів підвищеної екологічної небезпеки, запровадження механізму екологічного аудиту;
розвиток науково-дослідних робіт з екологічної тематики;
удосконалення еколого-пропагандистської діяльності.
Піднесенню ефективності управління природоохоронною справою на державному та регіональному рівнях у найближчій перспективі сприятиме:
створення Національного та регіональних екологічних фондів;
запровадження екологічного аудиту;
запровадження механізму екологічного страхування юридичних та фізичних осіб на випадок заподіяння ними шкоди навколишньому середовищу, аварій та стихійних лих;
забезпечення чіткого розмежування повноважень органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування та спеціально уповноважених органів в галузі охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки;
розроблення нової методики нарахування збитків за порушення чинного законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки;
розроблення нової інструкції про порядок видачі дозволів на спецводокористування;
розроблення механізму видачі дозволів і лімітів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів та введення платності користування ними;
розроблення Положення про екологічний контроль автотранспорту;
розроблення Методики підготовки протиаварійних заходів на екологічно небезпечних об'єктах, в тому числі планів ліквідації наслідків можливих аварій та порядку дій у разі виникнення аварійних ситуацій, що спричинили забруднення довкілля;
створення на державному рівні сприятливих умов для залучення у природоохоронну галузь зарубіжних грантів та кредитів;
запровадження системи економічного стимулювання ефективної екологічної діяльності на умовах:
встановлення податкових, цінових, кредитних, митних та інших пільг для підприємств та фондів, які виготовляють конкурентоздатну, екологічно чисту, безвідходну продукцію, реалізують природоохоронні, ресурсозберігаючі технології і заходи та надають екологічні послуги;
підвищеного рівня оподаткування екологічно небезпечної продукції та технологій;
запровадження аукціонної системи купівлі-продажу ліцензій на право викидів, скидів забруднюючих речовин;
розроблення Інструкції щодо розмежування повноважень та взаємодії виконавців комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва.
2.4 Оцінка факторів антропогенного впливу на компоненти природного середовища
Найвищі рівні вмісту важких металів встановлені в пробах ґрунту, відібраних в санітарно-захисних зонах промислових підприємств. Виявлено перевищення ГДК важких металів в пробах ґрунту, відібраних на сільгоспугіддях в Рівненському районі: на полі КСП “Нива” - по міді (2.1 ГДК), свинцю (1.4 ГДК); на полі агрофірми “Зоря” - по міді (3.3 ГДК), кобальту (1.1 ГДК), свинцю (2.7 ГДК), нікелю (2.2 ГДК).
Перевищення ГДК міді встановлено в 76 з 98 досліджених проб (77.6%). Вміст міді в межах від 5 до 10 ГДК виявлено в 6 пробах (пустир біля відвалів фосфогіпсу ВАТ “Рівнеазот”, санітарно-захисні зони ВАТ “РЗТА”, “Рівнельон”, “Газотрон”, ВАТ “Рівнеазот”), >10 ГДК - в 2 пробах (санітарно-захисна зона ВАТ “Рівненський завод високовольтної апаратури”, городи біля залізничного полотна станції Квасилів), >20 ГДК - в 2 пробах (див. вище).
Перевищення ГДК свинцю виявлено в 75 з 98 досліджених проб (76.5 %). Вміст свинцю в межах від 5 до 10 ГДК відмічено в 6 пробах (відвали фосфогіпсу ВАТ “Рівнеазот”, в м. Рівне - санітарно-захисні зони ВАТ “РЗТА”, “Рівненський завод високовольтної апаратури”, “Газотрон”).
Перевищення ГДК нікелю виявлено в 56 з 98 досліджених проб (57.1 %). Вміст нікелю від 5 до 10 ГДК відмічено в м. Рівне - санітарно-захисна зона ВАТ “Рівненський завод високовольтної апаратури”.
Перевищення ГДК цинку виявлено в 17 пробах (17.3 %). Вміст цинку в межах від 5 до 10 ГДК виявлено в 3 пробах (в м. Рівне - в санітарно-захисних зонах ВАТ “Рівненський завод високовольтної апаратури”, “Рівненський радіотехнічний завод”, на городах біля залізничного полотна станції Квасилів).
Перевищення ГДК хрому виявлено в 4 пробах (4.1 %), в межах від 1 до 5 ГДК (в санітарно-захисних зонах ВАТ “Рівнеазот”, “Рівнельон”.
Обсяги вапнування кислих ґрунтів га
|
№ п/п |
Райони |
1995 р. |
1996 р. |
1997 р. |
1998 р. |
1999 р. |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
14 |
Рівненський |
264 |
156 |
100 |
- |
- |
Грунти потерпають від нестачі органічної речовини, що має надходити з органічними добривами. Для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу в області необхідно вносити не менше 14 т/га стандартного гною, фактично ж вноситься лише 3.2 т/га.
Внесення мінеральних добрив зменшилося до 40 кг поживних речовин на 1 га. Такий низький рівень застосування мінеральних добрив зберігається протягом останніх 4-х років і забезпечує повернення лише 50 % фосфору і 40 % калію, винесених з врожаєм. Поряд з недостатнім внесенням мінеральних добрив порушений баланс між азотом, фосфором, калієм. Азотних добрив вноситься в 5-6 разів більше, ніж калійних і фосфорних. Переважно одностороннє внесення азоту сприяє більш інтенсивному винесенню фосфору і калію та збідненню ґрунтів на ці елементи. Крім того, азотні добрива, підкислюючи ґрунт, знижують стійкість рослин проти хвороб, підсилюють зростання бур'янів, що у кінцевому рахунку негативно впливає на якість продукції та призводить до нераціональних втрат поживних речовин, у тому числі й азотних добрив.
Вапнування створює сприятливі умови для використання азотних добрив, підвищує стійкість рослин проти хвороб, змінює склад і кількість бур'янів на полях. Різко збільшується кількість бульбочкових бактерій не тільки під бобовими, а й під іншими культурами сівозмін.
Динаміка застосування хімічних засобів захисту рослин
|
№ |
Район |
Роки |
|||||
|
п/п |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
1 |
Рівненський |
1.7 |
1.5 |
1.3 |
1.2 |
0.5 |
З метою недопущення забруднення навколишнього середовища та поліпшення екологічної обстановки необхідно:
забезпечити кожне господарство типовим отрутосховищем, спеціалістами по захисту рослин та завідувачами складами, щорічно проводити навчання працюючих в ланках захисту рослин;
робочі розчини пестицидів готувати тільки на механізованих розчинно-заправних вузлах;
розширити асортимент біологічних засобів захисту рослин;
організувати постійний лабораторний контроль якості сільськогосподарської продукції на залишкову кількість хімічних засобів захисту рослин;
посилити контроль за дотриманням санітарних правил та техніки безпеки при зберіганні, транспортуванні та застосуванні пестицидів.
Фактично всі види і форми господарської діяльності впливають на компоненти природного середовища безпосередньо або опосередковано (найчастіше безпосередньо і опосередковано разом).
Зробивши аналіз раціональності господарської діяльності (спеціалізації) усіх об'єктів (галузей діяльності) для території Рівненського району, з врахуванням раціонального використання земельних і водних ресурсів, транспорту і зв''зку, показника щодо забезпечення робочою силою я прийшла до висновку - спеціалізація району є с\г: вирощування зернових культур, менше технічних а також тваринництво.
2.5 Прогнозні фактори та об'єми антропогенного впливу на компоненти природного середовища
При визначенні прогнозного стану компонентів природного середовища враховується інформація за минулі 5 років, дані планових рівнів розвитку підприємств про форми господарювання, про інтенсивне господарювання на території району, пов'язуючи це з розвитком продуктивних сил (зростання, занепад, стабілізація).
Але виходячи з умов нестабільності, спаду виробництва будемо здійснювати короткострокове планування, прогнозування на 2-3 роки.
Звичайно необхідно врахувати збільшення техногенного навантаження на НПС, що передбачає збільшення викидів у атомосферу, природні води, забруднення грунтового покриву.
З метою розв'язання вищевказаних проблем здійснюється комплекс організаційних та екологічних заходів, які, зокрема, передбачають:
q посилення ефективності державного контролю за станом навколишнього середовища, особливо в регіонах підвищеного антропогенного навантаження на довкілля, попередження та недопущення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, які можуть призводити до забруднення довкілля;
q реконструкцію та забезпечення ефективної роботи комунальних очисних споруд;
q проведення комплексу заходів по ліквідації джерел забруднення підземних вод нафтопродуктами в Рівненському районі;
q збереження та розширення територій з природним станом ландшафту, посилення державного контролю за об'єктами природно-заповідного фонду області;
q посилення контролю за охороною надр та видобуванням корисних копалин;
q розроблення та впровадження регіональної системи поводження з небезпечними відходами та речовинами, вирішення проблеми забруднення довкілля фосфогіпсами ВАТ “Рівнеазот”;
q подальше впровадження економічних механізмів регулювання природокористування та охорони навколишнього природного середовища;
q проведення державної екологічної експертизи проектів та об'єктів підвищеної екологічної небезпеки, запровадження механізму екологічного аудиту;
q розвиток науково-дослідних робіт з екологічної тематики;
q удосконалення еколого-пропагандистської діяльності.
Піднесенню ефективності управління природоохоронною справою на державному та регіональному рівнях у найближчій перспективі сприятиме:
q створення Національного та регіональних екологічних фондів;
q запровадження екологічного аудиту;
q запровадження механізму екологічного страхування юридичних та фізичних осіб на випадок заподіяння ними шкоди навколишньому середовищу, аварій та стихійних лих;
q забезпечення чіткого розмежування повноважень органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування та спеціально уповноважених органів в галузі охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки;
q розроблення нової методики нарахування збитків за порушення чинного законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки;
q розроблення нової інструкції про порядок видачі дозволів на спецводокористування;
q розроблення механізму видачі дозволів і лімітів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів та введення платності користування ними;
q розроблення Положення про екологічний контроль автотранспорту;
q розроблення Методики підготовки протиаварійних заходів на екологічно небезпечних об'єктах, в тому числі планів ліквідації наслідків можливих аварій та порядку дій у разі виникнення аварійних ситуацій, що спричинили забруднення довкілля;
q створення на державному рівні сприятливих умов для залучення у природоохоронну галузь зарубіжних грантів та кредитів;
q запровадження системи економічного стимулювання ефективної екологічної діяльності на умовах:
q встановлення податкових, цінових, кредитних, митних та інших пільг для підприємств та фондів, які виготовляють конкурентоздатну, екологічно чисту, безвідходну продукцію, реалізують природоохоронні, ресурсозберігаючі технології і заходи та надають екологічні послуги;
q підвищеного рівня оподаткування екологічно небезпечної продукції та технологій;
q запровадження аукціонної системи купівлі-продажу ліцензій на право викидів, скидів забруднюючих речовин;
q розроблення Інструкції щодо розмежування повноважень та взаємодії виконавців комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва.
2.6 Виявлення та формування екологічних проблем на території
На підставі оцінок існуючого стану компонентів НПС та факторів антропогенного впливу (пофакторно), а також прогнозного стану на перспективу речей я виявив наступні реальні екологічні проблеми різного масштабу, вирішення яких дозволить довести якість НПС до оптимального стану. Проблеми відрізняються своєю різноманітністю, масштабами та відзеркалюють санітарно-екологічні, соціально-економічні, урбаністичні, технологічні, аграрні та інші реалії, що склалися на території Рівненського району.
А тепер конкретно пофакторна інформація про екологічні проблеми району:
1. Атмосферне повітря.
· забруднення викидами промислових і сільськогосподарських підприємств;
· забруднення транспортом, зокрема автомобільним;
· електромагнітне забруднення поблизу ЛЕП а також трансформаторних і перерозподільчих станцій;
· теплове забруднення.
2. Поверхневі та підземні води.
Ш забруднення несанкціонованими скидами промислових і сільськогосподарських підприємств;
Ш забруднення поверхневих вод нафтопродуктами та іншими речовинами річковим транспортом;
Ш замулення водних об'єктів, забруднення мінеральними добривами врезультаті площинного змиву та процесів водної ерозії;
Ш забруднення підземних вод врезультаті інфільтрації забруднених поверхневих вод.
3. Грунти.
радіоактивне забруднення;
забруднення мінеральними добривами, пестецидами;
водна і вітрова ерозія грунтового покриву;
забруднення токсичними речовинами промислових підприємств внаслідок їх осідання на поверхню грунту.
Враховуючи сучасну екологічну та соціально-економічну ситуацію в регіоні, першочерговими заходами, спрямованими на поліпшення стану навколишнього природного середовища в області, зниження антропогенного навантаження на довкілля, покращання охорони та раціональне використання природних ресурсів, а також подальше впровадження еколого-економічної реформи, є:
Забезпечення ефективної роботи комунальних очисних споруд.
Проведення комплексу заходів по ліквідації джерел забруднення підземних вод нафтопродуктами в Рівненському районі. Поетапне формування локальних мереж моніторингових спостережень за станом підземних вод в місцях розміщення потенційних джерел їх забруднення.
Збереження та розширення територій з природним станом ландшафту, посилення державного контролю за станом об'єктів ПЗФ
Посилення державного контролю за охороною надр та видобуванням корисних копалин.
Впровадження регіональної системи поводження з небезпечними відходами та речовинам, формування комп'ютерних банків даних про відходи та операції з ними.
Вирішення проблеми недопущення забруднення довкілля фосфогіпсами ВАТ “Рівнеазот”.
Подальше удосконалення управління в галузі поводження з джерелами іонізуючого випромінювання.
Вдосконалення економічних механізмів регулювання природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Посилення контролю за цільовим використанням коштів природоохоронних фондів.
Проведення державної екологічної експертизи проектів та об'єктів підвищеної екологічної небезпеки, запровадження на рівні області механізму екологічного аудиту.
Удосконалення еколого-пропагандистської діяльності. Розширення взаємодії з громадськими екологічними організаціями.
2.7 КЕСЛ
Значення регіонального індексув антропогенного навантаження визначається по формулі
Ів'=Ka'*dF'
де: Ka' - ранг антропогенного навантаження
dF' - доля площі і-ого виду природокористування
Розрахунки ведемо у табличній формі.
Розрахунок коефіцієнту антропогенної навантаження ландшафту басейну річки.
|
№ |
Вид природо користування |
Горинь |
||||
|
F, тис га |
dF, % |
Ka |
Ів' |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
1 |
ПОТ |
0,19 |
0,0016 |
1 |
0,0016 |
|
|
2 |
Ліси |
42,1 |
0,35 |
2 |
0,7 |
|
|
3 |
Болота |
5,52 |
0,046 |
3 |
0,138 |
|
|
4 |
Луки |
11,9 |
0,1 |
4 |
0,4 |
|
|
5 |
Рілля |
66,5 |
0,55 |
6 |
3,3 |
|
|
6 |
Сільська забудова |
2,4 |
0,02 |
7 |
0,14 |
|
|
7 |
Міська забудова |
9,8 |
0,08 |
8 |
0,64 |
|
|
8 |
Водні об'єкти |
2,3 |
0,019 |
9 |
0,171 |
|
|
9 |
Землі промислового використання |
5,6 |
0,47 |
10 |
4,7 |
Ступінь антропогенної перетворюваності і-им видом природокористування визначається
ka'=Ів'*q'*dF'
де: q'-індекс ступеня перетворюваності ландшафтом
|
№ |
Вид природо користування |
Горинь |
||||
|
Ів' |
dF', % |
q' |
ka' |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
1 |
ПОТ |
0,0016 |
0,0016 |
1 |
0,26*105 |
|
|
2 |
Ліси |
0,7 |
0,35 |
1,05 |
0,26 |
|
|
3 |
Болота |
0,138 |
0,046 |
1,1 |
0,007 |
|
|
4 |
Луки |
0,4 |
0,1 |
1,15 |
0,046 |
|
|
5 |
Рілля |
3,3 |
0,55 |
1,25 |
2,29 |
|
|
6 |
Сільська забудова |
0,14 |
0,02 |
1,3 |
0,0036 |
|
|
7 |
Міська забудова |
0,64 |
0,08 |
1,35 |
0,07 |
|
|
8 |
Водні об'єкти |
0,171 |
0,019 |
1,4 |
0,005 |
|
|
9 |
Землі промислового використання |
4,7 |
0,47 |
1,45 |
3,2 |
|
|
5,88 |
Визначаємо сукупний коефіцієнт антропогенної перетворенності басейну річки:
.
Визначаємо ступень антропогенної перетворенності за шкалою запропонованою П.Г. Шищенко.
Кап < 3.80 - слабо перетворені; 3.81 < Кап < 5.30 - перетворені; 5.31 < Кап < 6.50 - середньо перетворені; 6.51 < Кап < 7.40 - сильно перетворені; Кап > 7.41 - дуже сильно перетворені.
Визначенні показники: Горинь (5,88)- середньо перетворені
3. Збалансованість природного потенціалу території з антропогенним навантаженням
Умовами екологічиоі рівноваги є:
1. Відтворення компонентів природного середовища, яке забезпечує їх баланс, заліснення, залуження, природні болота, відтворення заплави річки Стубла.
2. Відповідність ступеня перетворюваності ландшафтів, враховуючи масштаби промислових, комунально-побутових забруднень НПС.
3. Відповідність ступеня біохімічної активності екосистем в межах окремих та всієї території (внесення мінеральних та органічних добрив, що забезпечуватимуть бездифіцитний баланс гумусу на землях с/г призначення).
4. Відповідність рівня фізичної стійкості ландшафтів відповідно до рівня антропогениого навантаження (залуження схилів, створення лісосмуг, впровадження агрохімічних заходів, які забезпечуватимуть протиерозійну стійкість).
5. Баланс біомаси на порушених і слабо порушених ділянках екосистеми.
Наявність в межах території першої і останньої умов може вважатися достатнім, щоб гарантувати здійснення інших умов екологічної рівноваги. Критеріями якості компонентів НПС є науково обгрунтовані нормативи, які регламентують максимально допустимий вміст не характерних для цього середовища речовин, які є забруднювачами. Узагальнюючим критерієм оцінки якості середовища иступають суспільне необхідні витрати потрібні для забезпечення нормативних умов їх функціонування.
Дані умови не виконуються для Рівненського району, в зв'язку з посиленням антропогенного навантаження (Критерієм якості НПС є ГДК, забруднюючі речовини за своєю концентрацією перевищують ГДК)
3.1 Визначення ступеня збалансованості щодо компонентів природного середовища.
3.1.1 Повітряний басейн
Забруднювачі повітряного басейну, в загальному випадку є м. Рівне: підприємства, які розташовані на території міста, транспорт.
|
Місто, район |
Обсяги викидів, т |
Обсяги викидів на одиницю площі території, кг/км2 |
|||
|
1998 р. |
1999 р. |
1998 р. |
1999 р. |
||
|
м. Рівне |
5407 |
5612 |
93228 |
96754 |
|
|
Рівненський |
1203 |
1173 |
1024 |
999 |
|
№ п/п |
Підприємство-забруднювач |
Відомча приналежність |
Валовий викид, т |
Зменшення/- збільшення/+ |
Причина зменшення/ |
||
|
1998 р. |
1999 р. |
збільшення |
|||||
|
1 |
ВАТ “Рівнеазот” |
Мінпромполітики |
4225.01 |
4555.69 |
+330.68 |
Зменшення об'ємів виробн |
|
|
7 |
ВАТ “Шпанівський цукрозавод” |
Укрцукор |
96.16 |
35.45 |
-60.71 |
Зменшення об'ємів виробн. |
|
|
8 |
ВАТ “Рівнельон” |
Мінпромполітики |
212.18 |
90.59 |
-121.59 |
Зменшення об'ємів виробн. |
Валові викиди забруднюючих речовин та збитки, які при цьому завдаються, наведені у таблиці
|
Джерело забруднень |
Укрупнені показники |
||
|
Обсяги забруднень |
Економічні збитки |
||
|
т/рік |
грн./рік |
||
|
РЗВА |
4,6 |
240 |
|
|
РЗТА |
30,5 |
1560 |
У відносних величинах визначаємо площу території, де забруднення атмосферного повітря діоксиду азоту, сірчаним газом та іншими речовинами перевищують ГДК в приземному шарі. Ізолінії на карті Рівненського району з рівними значенням можуть переинатися, змикатися в межах певної території, віддзеркалюючи “острівний характер” забруднень.
3.1.2 Водні ресурси
Збалансованість природного потенціалу на території слід розглядати у двох аспектах:
1) кількісному (співвідношення між надходженням і витратою ВГБ території);
2) в якісному (ступінь відповідності фізико-хімічних характеристикповерхневих і підземних вод до діючих нормативів, ГДК).
Основними джерелами, що формують потенціал забруднення водних ресурсів території є:
* промисловість;
* поверхневий стік (с/г угіддя, урбанізовані території),
* комунальне господарство.
Перелічені вище джерела забруднюють підземні води.
ВГБ розраховують для технічних потреб і для питного водопостачання. З цією метою визначаються розрахункові і статистичні показники прибуткової і витратної статей ВГБ, а саме:
1. Об'єми річного природного стоку в межах кожної балансової ділянки (водозбірної території). Можливо використовувати класичну формулу з гідрології.
2. Об'єми річного стоку, що належать до певної річки за її меж.
3. Корисна віддача ставів, водойм, якщо такі є на території.
4. Загальний об'єм стічних вод всіх підприємств району, від с/г об'єктів (включаючи дренажні), комунальні - за матеріалами статистичної звітності (форма 2 -ТП водгосп).
З практики природоохоронної діяльності негативний вплив від джерел забруднення водного басейну проявляється на території, що значно віддалені від джерел через те припущення, що дія джерел розповсюджується на всю територію, але не в однаковій мірі. Для цього територія району ділять на басейни.
Водогосподарський баланс води по річці Горинь, млн. м3/рік
|
Прибуткова частина |
Витратна частина |
|||||||||||||
|
Природний річний стік, млн.м3/рік |
Річний стік до території з поза її меж |
Корисна віддача ставів |
Стічні води |
Підземні води |
Разом |
Річний стік , що виходить за межі |
Технічне водопостачання |
Зрошення с/г культур |
Сезоне регулюванння |
Безповоротні втрати |
Санітарний мінімум в річках |
Разом |
||
|
Баг.сезоне |
сезоне |
|||||||||||||
|
467,63 |
9352,65 |
187,1 |
187,1 |
467,63 |
14028,98 |
24691,1 |
10287,9 |
4,7 |
187,1 |
140,3 |
0,94 |
7014,5 |
17635,43 |
Для аналізу необхідно мати ВГБ. В реальних умовах збирається інформація про об'єми річкового, стоку з кожної території, необхідно знати інформацію про корисну видачу вод, скидів стічних вод, об'єм викиду від гірничодобувної промисловості (якщо є інформація про витратну і прибуткову статтю ВГБ.
Метою аналізу ВГБ є:
1. Визначення запасів поверхневих вод на рік 95% забезпеченості за матеріалами басейнових служб.
2. Визначити затверджені і незатверджені державними інстанціями запаси підземних вод (за матеріалами територіальних геологорозвідувальних служб).
3. Розраховуються об'єми води потрібні для задоволення господарсько-питних потреб населення району.
4. Визначити об'єми води для промисловості с/г виробництва, тощо.
На підставі порівняння наявних ресурсів води з об'ємами, шо необхідні для споживання, робиться висновок про наявність або відсутність дефіциту води на території (особливо для питного водопостачання).
3.1.3 Визначення техногенного навантаження за басейновими ділянками і території в цілому
На території Рівненського району наявні такі джерела забруднення водних ресурсів (р.Горинь, та р.Стубелка), як каналізація м.Рівне, цукровий завод, харчова промисловість, система тваринницьких комплексів та промислових підприємств. Якість води в р.Устя не відповідає вимогам по деяким показникам і відносится до КП групи водокористування.
В контрольному створі середньорічні показники якості води мали значення (мг/л): завислі речовини - 15,4, сухий залишок - 43,2, БПК5 - 6,2 (1,8 ГДК), амоній - 0,69, нітрити - 0.30 (1.9ГДК), фосфати - 0.24.
Основне забруднення ріки відбувається в районі населених пунктів
Стубелка належить до басейну р. Стир і є її правою притокою. Довжина річки в межах області становить 113 км. Держуправлінням ріка контролюється у 9 створах.
В контрольному створі середньорічні показники якості води мали значення (мг/л): завислі речовини - 12.47, сухий залишок - 373, БПК5 - 3.5 (1.6 ГДК), амоній - 0.29, нітрити - 0.11 (1.4 ГДК), фосфати - 0.15.
Основне забруднення ріки відбувається в районі населених пунктів. Основна маса забруднень надходить з території інших районів та областей, це зумовлено с/г напрямком розвитку району. Для визначення об'ємів забруднень, що надходять з інших районів треба налагоджувати систему спостережень на кордонах району, що є недоцільним.
Річка Стубелка була випрямлена в 70-ті роки і внаслідок чого перетворилвся в меліоративний канал. Сьогодні відбуваються природні процеси ренатуралізації цього водного об'єкта.
Внаслідок того, що основною материнською породою є лісовидні суглинки, та наявні значні перепади висот широко поширена ерозія с/г земель. Вона призводить до збагачення води органічними речовинами.
3.1.4 Земельні ресурси
Поняття ступеня збалансованості у відношенні до земельних ресурсів необхідно розглядати з двох сторія: "зовнішній дисбаланс" (пов'язаний з відводом під урбанізовані території, промисловість, транспортні, енергегичні, комунікаційні, магістральні, енергетичні), деградацією грунтів від водної, вітрові ерозії, заболоченості, недостачі вологи, втратою поживних речовин, зниження вмісіу гумусу, надмірним вмістом важких металів та пестицидів). Цілковите усунення зовнішнього дисбалансу "неможливе".
Можна акцентувати увагу на стабілізації фактора (зменшення земель під урбанізовані території). "Внутрішній дисбаланс" може і повинен бути усунений, при цьому критерієм збалансованості служить ступіиь відповідності, якості грунтів до вимог існуючих нормативів (ГДК). Критерієм збалансованості (незбалансованості) можуть виступати показники перезволоженості, засоленості, солонцюватості грунтів. Інтегруючим показником ступеня деградованості грунтів виступає збиток, що спричиняється суспільству через незбалансоване використання земельних ресурсів.
Територія Рівненського району повинна розгалядатисьяк з “внутрішнього” так і “зовнішнього” дисбалансу. Внутрішній визваний поширенням ерозії та деградацією грунтів внаслідок неправильного ведення с/г. Зовнішній викликаний значним освоєнням родючих земель. Основний напрямок с/г - зернове рослинництво та тваринництво(ВРХ). Також на території району присутні ряд кар'єрів, присутня розвинена сітка доріг.
Визначаємо характеристику і структуру. деградованих і порушених земель за формою у вигляді таблиці.
Таблиця. Характеристика і структура деградованих (порушених) земель
|
|
Показники факторів впливу. |
||
|
Площа деградованої (порушеної) тернторії, тис.га.. |
Частка від загальної площі території, % |
||
|
1. Вітрова ерозія. |
14,4 |
12% |
|
|
2. Водна ерозія. |
36 |
30% |
|
|
3. Пере зволоженість. |
9,84 |
8,2% |
|
|
4. Заболоченість. |
5,52 |
4,6% |
|
|
5. Засолення. |
- |
- |
|
|
6. Солонцюватість. |
- |
- |
|
|
7. Порушеність земельної поверхні |
2,52 |
2,1% |
|
|
8. Забруднені мінеральними добривами і пестицидами |
3,325 |
5%(від ріллі) |
Оптимальним є зерновий напрямок с/г з залученням сучасних технологій.
3.1.5 Лісові ресурси
Ліси та лісовкриті площі Рівненського району складають 42,1 тис. га, тобто фактична лісистість складає близько 23 %, а оптимальна лісистість для даного району становить 35%.
Сьогодні серед лісопокритих площ частка молодих насаджень перевищує 59%;, середньовікових - 30%. Середній вік дерев у лісах становить близько 33 роки.
На території району найбільш поширені грабово-дубово ліси.
Грабово-дубові ліси (Carpineto-Querceta). Мають двоярусні деревостани. У першому ярусі переважає дуб І--II класів бонітету, в другому -- граб також І--II класів бонітету. Місцями, особливо в лісостепових грудах, домішуються липа, берест, ясен звичайний, береза бородавчаста, черешня. Загальна зімкнутість крон -- 0,8--0,9. У поліських дубово-грабових лісах і підлісок, і трав'яний ярус, і моховий покрив або слабо розвинені, або зовсім відсутні. У лісостепових, навпаки, ці яруси чітко виявлені. Підлісок з домінуванням ліщини, чагарничково-трав'яний покрив з переважанням чорниці, зірочника лісового, квасниці звичайної, маренки запашної.
3.1.6 Тваринний світ
Рівненський район - значно перетворений людиною, отже всі популяції тварин та рослин зазнають значного тиску з сторони людини. Більшість природних біотопів частково, або повністю перетворені людиною під свої потреби. Значну шкоду завдають бракон'єри, що неконтрольовано відстрілюють тварин більше в декілька разів ніж видається ліцензій.
Завдяки високому рівню і значним обсягам біотехнічних заходів, а також належній охороні закріплених мисливських угідь єгерською службою щільність досить висока в порівнянні з угіддями інших користувачів. Зокрема, по основних видах мисливських тварин вона становить:
лось - 53 %;
олень благородний - 99 %;
кабан - 71 %;
козуля - 59 %.
В минулому році єгерською службою та лісовою охороною складено 108 протоколів на порушників правил полювання. Накладено і стягнуто штрафів на суму 3085 грн., вилучено 24 одиниці вогнепальної зброї.
Тварини, занесені до Червоної книги України, перебувають під посиленою охороною єгерської служби та лісової охорони.
В лісах зустрічаються
савці:Тхір степовий (білий);
птахи: Орел-карлик, Орлан-білохвіст, Змієїд, Балобан, Журавель сірий, Пугач;
комахи: Бражник джмелевидка, Бражник мертва-голова, Шовкопряд-ендроміс, Шовкопряд кульбабовий, Сатурнія-аглія, Сатурнія мала.
3.1.7 Населення та соціальна сфера
Визначення демографічної ємкості території і ступеня відхилення від оптимальних значень. Демографічна ємкість - максимальна чисельність населення, що розміщене у межах території, за умов забезпечення основних потреб людини за рахунок міоцевих ресурсів, при цьому повинні виконуватись вимоги екологічної збалансованості території. Демографічну ємкість визначають після вирішення питання про комплексну оцінку території та де ще допускається функціонування і будівництво промислових, с/г та інших об'єктів. Як правило, демографічна ємкість визначається за формулою:
D - демографічна ємкість території, чол.
Т,-територія, що здобула позитивну оцінку, га.
Н - орієнтовна потреба території одної тисячі жителів, залежно від характеру внробничо-господарської діяльності (бази) -на цій території (орієнтовний показник 20-30 га.).
D=59810*1000/30=1993666 чол.
Демографічна ємність вивчається з врахуванням факторів життєдіяльності населення: забезпеченість водними ресурсами, наявними рекреаційними ресурсами, сільськогосподарською (приміською) базою і інше.
3.1.8 Інтегрована (комплексна) оцінка стану природного середовища
Це питання вирішується шляхом накладання робочих екземплярів, картосхем, на яких мають бути нанесені (відображені ) в кожній складовій клітинці території, всі екологічні проблеми території: визначають ділянки комбінованого впливу (2-3 фактори).
- Місто Рівне (урбанізація, забрудненість атмосфери, поверхневих і підземних вод, забруднення важкими металами).
- Приміська зона (урбанізація, забрудненість атмосфери, поверхневих і підземних вод, забруднення важкими металами).
- Територія та прилеглі землі ВАТ “Азот” (забруднення грунтів, підземних вод, атмосфери).
4. Заходи по стабілізації екологічної ситуації
4.1 Повітряний басейн
Атмосферне повітря забруднюється в основному від викидів підприємств та від викидів відпрацьованих газів автотранспорту. На промпідприємствах Рівненського району необхідно запровадити безвідходні або маловідходні виробництва. Важливим є зниження викидів в атмосферу за рахунок очистки викидів, та запровадження нових більш досконалих систем очистки. Важливим є створення дублюючих систем очистки для попередження залпових аварійних викидів.
Виходячи з того, що потрібно очищувати газопилову суміш не тільки від пилових, але й від газових домішок, а також враховуючи економічну доцільність встановлення різних типів очисних споруд на даному підприємстві я зупинилася на скрубері Вентурі, як недорогій очисній установці, що може забезпечити необхідний ступінь очистки (98 - 99%) і яка крім пилових часточок буде вловлювати також і газоподібні домішки.
Установка працює на принципі осадження часток пилу на поверхню та на краплинки води. Пил подається у кодфузорну частину, куди також підводиться і вода, яка розпилюється в дифузорі завдяки перепаду швидкості суміші. Після чого частинки осаджуються у каплевловлювачі (у якості каплевловлювача може застосовуватись циклон).
Основною перевагою даної установки є можливість вловлення пилових і газоподібних часточок, а недоліком необхідність очистки відпрацьованої води від хімічних домішок. (можливість замерзання а також випарування води не враховується завдяки помірно - континентальному клімату а також помірній температурі викидів)
Також важливим питанням є контролювання дотримання СЗЗ. Будівництво висотних димарів не є доцільним.
Для зменшення викидів в атмосферу автотранспортом в населених пунктах необхідно скоротити число світлофорів, що спричиняють зупинку автомобіля при працюючому двигуні та збільшення викиду при рушанні шляхом будівництва розв'язок в декількох рівнях. Також одним з перспективних заходів є ремонт та підтримання доріг в доброму стані, що забезпечить рівномірний рух транспорту при якому кількість викидів є найменшою.
4.2 Водний басейн
Місто Рівне є одним з основних споживачів та водокористувачів води. Скиди з каналізаційної системи є основним забруднювачем р.Устя. Тому для вирішення цієї проблеми необхідно реконструювати та модернізувати цю систему. Одним з альтернативних рішень є впровадження замкнених систем водопостачання на промислових підприємствах на окремих об'єктах та впровадження ЛОС.
Одним з напрямків очистки стічних вод з цукрових заводів, тваринницьких ферм, та міст є біоплато.Системи біологічних плато з штучною аерацією та без неї, системи наплавних біофільтрів з окислювальними коридорами, система біологічної `затравки' очищених господарсько-побутових вод на каскадах біологічних ставів.
Біологічне плато являє собою серію біологічних став глибиною до 1.0 м з інтродукованою вищою водною рослинністю. Як правило, використовується очерет. Кількість стебел на 1 м2 може налічувати до 100шт. Однак, необхідно врахувати, що з водного середовища очерет бере 8-12% води, а основна маса забирається з мулу. Тобто, очищення, виявляється ведуть біообростання, що знаходяться на субстраті (в даному випадку, поверхні макрофітів). Для забезпечення очищення необхідно, щоб загальна біомаса перифітону дорівнювала масі активного мулу у аеротенках споруд біологічного очищення (при такому значенні добових циклів).
Для підвищення ефективності біоплато проектують поєднуючи з штучною аерацією і дренуванням води, наплавні (на існуючих біологічних, або буферних ставах) системи очищення. Останні, як правило, поєднують з системою штучної аерації.
Профілактичні роботи включають в себе постійний контроль якості, надійний устрій водозаборів.
Відновлювальні роботи - негайна ліквідація аварійних витоків нафтопродуктів.
На промислових підприємствах району необхідно запровадити систему локальних очисних споруд побудованих на фізико-хімічному принципі очищення. Обов'язковою умовою при цьому є розділення стоків кожного виду та індивідуальний підхід до їх очистки.
4.3 Земельні ресурси
Найбільшими проблемами сьогодення є забруднення грунтів пестицидами та низькоякісними добривами, засобами боротьби з шкідниками, радіонуклідами, промисловими та побутовими відходами.. Головні заходи:
Для уникнення забруднення міндобривами та засобами захисту рослин необхідно ретельно вираховувати норми їх внесення, а також якість застосовуваних добрив.
Необхідно впорядкування та ведення с/г відповідно до деградованості та схильності до деградованості. Так схил більше 30 треба вилучити з інтенсивних сівозмін. Необхідно впроваджувати контурне землеробство. Необхідне улаштування водозатримуючих лісосмуг.
Забезпечення чистоти фонду повинно забезпечуватися за рахунок контролю за використанням пестицидів, та використання сучасних засобів хімізації с/г..Добування корисних копалин відкритим способ повинно вестись відповідно до норм - з збереженням родючого шару. Рекультивація кар'єру повинна бути виконана не пізніше ніж за 1 рік.
4.4 Лісові ресурси
Лісозахисні заходи направлені на збереження лісової рослиності. У Рівненському районі повинні домінувати вибіркові рубки з збереженням першого ярусу. Обов'язкові лісовідновлювальні роботи, створення запасів води для пожежотушіння. Для захисту лісів від пожеж необхідно вести пояснювальну роботу серед населення та залучати волонтерів для догляду за лісом. Перспективним є залучення молодіжних організацій. Для підвищення продуктивності лісів треба вводити нові сорти дерев, нові способи лісорозведення.
4.5 Тваринний світ
Заходи щодо охорони тваринного світу в Рівненському районі:
· регламентація строків полювання
· регламентація масштабів полювання
· регламентація місць полювання
· занесених деяких тварин до Червоної книги
· охорона місць проживання за рахунок раціонального землекористування включаючи організацію перехідних, буферних зон.
· збагачення флори, розселення, покрашення умов проживання, регуляція чисельності
· боротьба з браконьєрством.
· Догляд за тваринами в зимовий період (організація кормушок, солонців)
4.6 0хорона пам'яток історії і культури
Необхідно проводити роботи по посиленню нагляду за такими об'єктами,посилення захисту, проінформованість населення про статус того чи іншого об'єкта. Надання статусу новим об'єктам.
4.7 3аповідні території та рекреації
На території району розташована достатня кількість об'єктів ПЗФ, але слід брати до уваги той факт, що більшість об'єктів - малі, та немають охорони відповідно до їх статусу. На території району відсутні заповідники. Тобто основним напрямом роботи є підвищення категорії об'єктів та їх укрупнення. В найкоротші терміни повинний бути розроблений науковообгрунтований план території. Створення біокоридорів та біорезерватів є основними заходами. Необхідною мірою є також пропаганда серед населення охорони дикої природи. Залучення штатних працівників для охорони та дослідження.
Рекреаційні ресурси наявні в достатньому обсязі, але постає проблема масового відвідування приміських зон, внаслідок чого по закінченні рекреаційного сезону зони рекреації досить сильно виснажуються.
5. Природоохоронні заходи
5.1 Порядок визначення і розробки
В попередніх розділах розглянуті питання, що пов'язані з визначенням рівня збалансованості (незбалансованості) антропогенного навантаження з рівнем саморегуляції (самовідновлення) природних комплексів і оцінка збитку , що задається НПС в умовах обмеженого потенціалу саморегуляції. Така умова робить необхідною розробку заходів, реалізація яких дозволяє звести до мінімуму або повністю виключити можливі збитки. Такі питання слід визначати паралельно з колом проблем, що виникають на території у випадку незбалансованого природокористування та їх значення.
Можна виділити такі основні проблеми:
· Значний відсоток розораності з усіма витікаючи ми наслідками
· Малі площі недоторканих земель, лісів ПЗФ, луків, які не використовуються.
· Проблема забруднення та виведення з використання значних земельних площ, що зайняті, або забруднені фосфогіпсовими відходами ВАТ “Азот”.
· Незбалансованість використання природних ресурсів та біоти, погіршення їх якості.
· Проблема малих річок.
5.2 Визначення пріоритетності заходів (рискування)
Після визначення всіх заходів, реалізація яких забезпечує збалансоване природокористування виникає необхідність про черговість, пріоритетність їх розгляду, втілення, реалізації Вирішується таке питання за допомогою вибраних критеріїв узагальнюючого та часткового характеру. Наприклад, як узагальнюючих. показник може виступати відношення відвернутих збитків до суми зведених витрат, що пов'язані з реалізацією такого заходу. Але такі дії слід виконувати з врахуванням інших особливих критерїв, шо відображають реальну екоситуацію в регіоні. Викладений порядок ранжування заходів, їх слід виконувати за кожним компонентом природного середовища (атмосфера, земельні ресурси та інше).
· освітня робота (інформованість населення, навчання екології у школах та інших учбових закладах).
· реконструкцію промисловості і с/г (екологізація ведення с/г для забезпечення підтримкі і покращення кількісного і якісного стану грунтів)
· Заліснення і залуження схилів (забезпечить вирішення проблем: збільшення площі лісів, луків, збільшення видового і кількісного складу рослинного і тваринного світу, забезпечить захист від водної і вітрової ерозії, переведення поверхневого стоку в підземний).
· Раціоналізація водозабору, відповідність його всім екологічним вимогам
5.3 Заключний етап експертизи
Заключний етап екологічної експертизи є узагальнюючий висновок за схемою:
Висновок екологічної експертизи території Рівненського району Рівненської області проведеної з 1.03.2001.ПО 25.05.2001.
1. Загальні відомості про територію. Рівненський район розташований в південній частині Рівненської області. Рівненський район має площу 1,08тис.км2. Рівненський район межує на півночі з Костопільским районом, на сході з Гощанським районом, на півдні з Здолбунівським, Дубенським, і на заході з Волинською областю. Через даний район протікають такі річки: Горинь і її притоки: Стубла, Устя, Кустянка. Рівненський район є вузлом залізничних та автотранспортних шляхів.
1.1 .Назва території за адміністративним поділом. Рівненський район Рівненської області.
1.2 .Кліматична зона та геологічна провінція до яких віднесена територія.
Клімат Рівненського району помірно континентальний. Територія району розташована у межах Волино-Подільської плити.
1.3.Розмір площі території.
Площа 1,08тис.км2.
1.4. Чисельність населенння (міського, сільського, всього).
Загальна чисельність Рівненського району складає 333,4тис. чол з них міського - 268,5 тис. чол, сільського - 64,9тис.чол, густота 278 чол./км2.
1.5.Переважаючий вид господарської діяльності.
Переважає зернове рослиництво та мясо-молочне твариництво.
1.6.Визначні історичні, географічні, геологічні пам'ятки, що розміщені на території.
|
Поклади кембрійських глин |
Геологічна пам'ятка природи |
5,4га |
2. Характеристика господарської діяльності.
2.1 . Промисловість, структура, потужність, стан.
Основними галузями промисловості Рівненського району є: машинобудування, льонарство, меблеве виробництво і металообробка, лісова і деревообробна, харчова, добувна промисловості. (РЗВА, РЗТА, Азот, Рівельон, Газотрон).
2.2.Сільське господарство, його структура, обсяги виробництва, (показники абсолютні, відносні).
Сільське господарство: зернові і зернобобові культури (вага посівів зернових і зерновобобових культур в посівній площі району - близько 40-42 %; картопля - 11 %; кормові культури (10-11 %,); плідоягідні насадження (1,5-2 %,); ВРХ (голів великої рогатої худоби на 100 га сільськогосподарських угідь - 85-90); свині (75-80 голів свиней на 100 га ріллі); овечки і кози (голів овечок і кіз на 100 га сільськогосподарських угідь - 3-4); птиця (голів птиці на 100 га посівів зернових культур - 200-300 тис. голів).
2.3.Комунальнг господарство (якщо є), потужність (за обсягом послуг, що надаються населенню), водо-, енергопостачання та інше.
Подобные документы
Еколого-географічна характеристика Ємільчинського району Житомирської області. Дослідження екологічного стану природних ресурсів: повітряний басейн, водні ресурси, ґрунти, рослинний і тваринний світ. Оцінка показників захворюваності населення району.
курсовая работа [43,3 K], добавлен 03.11.2012Географічна і адміністративна характеристика району розміщення підприємства. Виявлення джерел забруднення. Оцінка впливу підприємства СП ЗАТ "ХЕМЗ-ІРЕС" на компоненти навколишнього середовища: воду, повітря, грунти, рослинний і тваринний світ.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 01.06.2012Аналіз екологічної ситуації Великобагачанського району Полтавської області. Господарська діяльність на території району, його природні ресурси, стан екологічного забруднення. Особливості аналізу демографічної ситуації території, стан здоров'я населення.
реферат [34,9 K], добавлен 26.12.2011Тваринний світ - невід’ємний компонент навколишнього природного середовища. Правова охорона тваринного світу - сукупність правових норм та виникаючих на основі їх застосування правовідношень. Тваринний світ як природний ресурс загальнодержавного значення.
реферат [16,8 K], добавлен 23.01.2009Вплив джерел забруднень на екологічний стан природних компонентів та якість рослинної продукції. Поверхневі води, ґрунти, рослинність, тваринний світ та ландшафтні умови як фактори формування навколишнього середовища. Дослідження хімічного складу ґрунтів.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 07.10.2015Екологічна експертиза стану агроландшафтів області. Ядерна та радіаційна безпека. Виробничий комплекс, промисловість. Структура екологічного паспорта. Атмосферне повітря. Динаміка викидів в атмосферне повітря. Водні ресурси. Земельні ресурси та грунти.
курсовая работа [63,8 K], добавлен 24.03.2014Теоретичні і методологічні основи охорони природи. Оцінка антропогенного впливу на довкілля та проблеми екологічної безпеки. Особливості забезпечення рівноваги в природі, шляхи поліпшення якості довкілля та оптимізація використання природних ресурсів.
контрольная работа [26,0 K], добавлен 19.10.2012Природні та техногенні фактори виникнення небезпечної екологічної ситуації. Екологічна безпека зони впливу Чорнобильської аварії. Законодавство про зону надзвичайної екологічної ситуації. Розробка, виготовлення й випробування нових видів зброї.
реферат [216,3 K], добавлен 20.01.2011Характеристика ґрунтів Красноградського району, їх типи та відмінні особливості. Ерозійні процеси: їх форми та типи, лісомеліоративні заходи боротьби з даним негативним явищем. Еродованість ґрунтів Красноградського району та напрямки їх охорони.
научная работа [37,1 K], добавлен 20.11.2013Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території. Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу як складових стану довкілля. Екологія та охорона природно–територіальних та природно–антропогенних комплексів.
дипломная работа [132,4 K], добавлен 12.12.2011
