Таким чином, ґрунтуючись на наведеній вище інформації можна запропонувати наступні основні напрямки розвитку інформаційних технологій в туристській сфері:

1. Інформаційна інфраструктура. Охоплює канали зв'язку (з глобальними інформаційними мережами, в першу чергу з мережею Інтернет; телефонного, мобільного телефонного, відео телефонного; кабельного і супутникового телебачення), комунікаційне обладнання (маршрутизатори, комутатори, концентратори), корпоративні та локальні інформаційні мережі, сервери мереж і баз даних.

2. Бази даних туристського профілю. Охоплюють інформацію про організації, що надають туристські послуги і дані по всім видам туристських послуг - туристські тури; індивідуальні і колективні туристичні послуги; історичні і культурні об'єкти та можливості їх відвідування; готелі, пансіонати і санаторії та можливості їх замовлення; відпочинок і розваги та можливості їх здійснення; транспортні об'єкти та можливість замовлення квитків і транспортних засобів; соціально-економічні, географічні, кліматичні відомості тощо.

3. Сайти і портали туристичного профілю в мережі Інтернет. Забезпечують пошук і доступ до різнопланової інформації про туристські об'єкти та послуги з можливостями вибору і замовлення потрібних послуг.

4. Електронний маркетинг. Забезпечує пошук, замовлення (бронювання), оформлення і оплату туристських послуг з використанням засобів глобальних дистриб'юторних систем, мережі Інтернет, електронної пошти та інших мереж загального користування.

5. Рекламна діяльність. Охоплює інформаційну діяльність, пов'язану з розповсюдженням серед замовників (і потенційних замовників) туристських послуг достатньої і об'єктивної інформації в вигляді, який сприяє залученню до замовлення цих послуг.

6. Автоматизація діяльності туристських організацій. Забезпечує автоматизовану розробку і планування маршрутів та турів з забезпеченням відповідних послуг, бухгалтерський облік і фінансові розрахунки, менеджмент, планування маркетингової діяльності, обробку статистичних даних.

7. Автоматизація управління діяльності сфери туризму. Забезпечує програмно-інформаційну підтримку обліку, контролю, аналізу і планвання діяльності. [9, C. 111]

Інформаційні технології в туристській галузі доцільно впроваджувати і розвивати на двох рівнях за узгодженими між собою планами:

· на державному (галузевому, муніципальному) рівні;

· на рівні підприємств і організацій туристського и готельного бізнесу.

На муніципальному рівні повинні вирішуватись загальні проблеми, які неспроможні вирішити підприємства і організації туристського і готельного бізнесу без централізованого узгодження дій і державної (в тому числі фінансової) підтримки.

На рівні підприємств і організацій туристського і готельного бізнесу необхідно створити власні інформаційні системи які мають доступ до відповідних ресурсів.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок про необхідність реалізації довгострокової міської підпрограми розвитку інформаційно-аналітичних технологій, як невід'ємної частини програми розвитку туризму в м. Києві. В програмно плані заходи можна поділити на три групи:

· розвиток інформаційної інфраструктури (організація зовнішніх каналів зв'язку, представницької діяльності, підключення до глобальних дистриб'юторних мереж, туристичних і довідникових серверів та порталів);

· впровадження автоматизованих інформаційно-аналітичних систем і технологій (автоматизація моніторингу, аналізу і планування туристичної діяльності, організація мережних баз даних і довідникових систем електронного маркетингу і бронювання послуг; автоматизованих систем управління);

· інформаційно-рекламна діяльність (в глобальних інформаційних мережах, на міжнародних серверах і поталах).

3.3. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля та використання природних ресурсів

Державна політика у сфері екології, як і будь якій іншій сфері повинна базуватися на стабільній системі законодавства, актів, нормативів, але ця система, особливо у перехідний період повинна бути еластичною, тобто вміти швидко реагувати на зміни навколишніх компонентів, вміти пристосовуватися до змін занадто складного середовища. І це є дуже ефективним засобом подолання екологічної кризи та забезпечення природоохоронної функції держави.

Важливим кроком до зміцнення природоохоронної сфери стало прийняття 28 червня 1996 року Конституції України, в якій стверджується, що забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави (стаття 16), кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля (стаття 50) і кожен зобов'язаний не завдавати шкоди природі та відшкодовувати завдані ним збитки (стаття 66). Також у цій сфері Україна має такі закони та акти: “Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", "Про природнозаповідний фонд", "Про охорону атмосферного повітря", “Лісовий кодекс України”, “ Водний кодекс України”, ” Земельний кодекс України”, “Кодекс України про надра”. [7, C. 230]

Також першочергово планується підготувати проекти законів України про рекреаційні зони, курортні, лікувально-оздоровчі зони і зони з особливими умовами природокористування; підготувати проекти нормативно-правових актів, які затверджує Кабінет Міністрів України, а саме: Правила відшкодування збитків, завданих порушеннями екологічного законодавства, Положення про екологічний контроль, Положення про екологічний аудит, Положення про екологічне ліцензування.

Для поліпшення економічних та екологічних умов водокористування в Україні доцільно:

- прискорити створення правової бази водокористування, в першу чергу, Програми розвитку водного господарства, законів "Про питну воду і безпечне водопостачання" та "Про безпеку гідроспоруд", регіональних і галузевих програм використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів;

- змінити нормативи та збільшити розміри збору за спеціальне водокористування та платежів за скид забруднюючих речовин у водні об'єкти;

- забезпечити фінансування будівництва групових, розвідних і локальних сільських водопроводів, водозабірних свердловин, каналізаційних систем і споруд у сільській місцевості (згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 1992 р. №134 "Про водопостачання сільських населених пунктів України");

- припиняти дію права на спеціальне водокористування у випадку систематичної несплати зборів водокористувачами в необхідні строки (згідно з Водним кодексом України, ст. 55, пункт 8);

- посилити контроль за обсягами водокористування, вчасною сплатою зборів за спеціальне водокористування та штрафів за забруднення водних об'єктів, а також розробити заходи, що дали б змогу ліквідувати заборгованість водокористувачів за спеціальне водокористування.

За підтримки Президента України з 2007 року проводиться щорічна акція "До чистих джерел", мета якої є збереження та відтворення джерел, колодязів, ручаїв, витоків річок та інших природних вод.

В ході проведення акції для її учасників було розроблено різні методичні рекомендації з благоустрою прибережних захисних смуг та їх облисіння, екологічного вивчення малих річок, паспорти обладнання джерел та ін. Видано три брошури: "Екологічне вивчення малих річок", "Живи джерело" та "Посади дерево", в яких пропонуються корисні поради з благоустрою різноманітних типів джерел, організаційні основи підготовки та проведення еколого-краєзнавчих експедицій по річках, правильної висадки дерев у прибережних захисних смугах і догляд за ними та ін.

Проведено:

- роботи з благоустрою та паспортизації більше 50 джерел;

- численні експедиції та десанти (більше 90) , в яких крім вивчення водних об'єктів виявлялися факти порушень водного законодавства;

- конкурси та виставки плакатів, малюнків, фотографій, присвячених збереженню водних об'єктів;

- зйомка відеофільму "Кошмары Кальмиуса" та багато іншого.

У першу чергу потрібне здійснення заходів, які не потребують значних капітальних витрат, але можуть дати позитивний результат:

- підвищення культури виробництва;

- розробка та виконання технологічних норм водоспоживання та водовідведення на підприємствах;

- підтримання в належному технічному стані діючих водоохоронних споруд;

- розробка та прийняття дієвих заходів щодо недопущення аварійних ситуацій;

- виконання вимог водного законодавства щодо режиму використання прибережних захисних смуг та ін.

На другому етапі необхідно вирішити завдання:

- значного зниження антропогенного навантаження на водні об'єкти;

- досягнення екологічно безпечного використання водних об'єктів;

- організації найбільш раціональної й ефективної структури управління та економічного механізму охорони і використання водних ресурсів.

ВИСНОВКИ

З огляду літературних джерел щодо впливу мікробіологічних показників води на стан здоров'я людини визначено, що мікроорганізми можуть викликати різні шлункові та шкірні захворювання - це все може значним чином погіршити стан здоров'я людини.

Стан поверхневих вод у рекреаційних зонах потребує подальшого дослідження але ми оцінили стан поверхневих вод які досліджувались як задовільний.

Визначено нормативи бактеріологічних досліджень стану поверхневих вод включає гідрохімічні, гідробіологічні показники.

Регламентуючим показником мікробіологічного забруднення є колі-титр.

Базою дослідження обрано санітарно-епідеміологічну станцію при клінічній лікарні Феофанії проби відібрано відповідно стандартним методикам на таких ділянках: ДП Санаторний комплекс «Пуща-Озерна», Санаторій «Конча-Заспа» вода із озера (пішохідний міст), Б/в «Конча-Заспа» вода із озера (експлуатаційний перехід). Отже після проведення дослідження ми прийшли до висновку, що усі взяті проби відповідаю нормам.

Для поліпшення екологічної ситуації в Україні необхідно навести елементарний порядок: не забруднювати водні джерела, грунти і повітря, різко зменшити водоспоживання, ліквідувати непродуктивні витрати води, перебудувати усе виробництво - промислове і сільськогосподарське - на базі екологічно безпечних технологій; зменшити площі під ріллю, збільшити площі лісів, заповідників, і, головне, змінити екологічну свідомість кожного громадянина нашої держави. Це займе при постійних і досить значних інвестиціях 15-25 років.

Уся водогосподарська діяльність має базуватися на басейновому принципі управління і платності природо-, зокрема й водокористування. Платне природокористування - найбільш ефективний інструмент використання та відтворення повноцінних природних ресурсів і екологічного благополуччя.

Почали збільшуватись асигнування на впровадження природоохоронних заходів, підвищилась результативність державного екологічного контролю, яким охоплено, практично, усі напрямки господарського життя, більше уваги стало надаватися розв'язанню однієї з найактуальніших екологічних проблем - проблемі побутових відходів. Поліпшення природоохоронної роботи і, відповідно, екологічної ситуації, можливе, також, за умов, коли екологічними проблемами стануть більше займатися органи місцевого самоврядування, коли праця природоохоронця стане більш авторитетною і соціально захищеною.

Для пiдвищення ефективностi рекреацiйного природокористування потрiбно реалiзувати наступнi завдання: виявлення, вимiрювання кiлькiсних параметрiв, оцiнка якiсних характеристик, створення порайонного кадастру природних рекреацiйних ресурсiв; встановлення режиму експлуатацiї рекреацiйних територiй, перегляд норм навантаження на ландшафти; резервування територiй для рекреацiйних цiлей; вiдновлення ландшафтiв та полiпшення санiтарного стану рекреацiйних територiй; запровадження плати за використання рекреацiйних ресурсiв.

Цi заходи сприятимуть iнтенсифiкацiї рекреацiйного природокористування та розвитку рекреацiйної галузi, яка, на нашу думку, одна з найперспективнiших i здатна забезпечити суттєвi зрушення в економiцi регiону.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александрова А.Ю. Международный туризм. - С-пб.: Аспект-Пресс, - 2004. - 245 с.

2. Андропов О.М. Стан рекреаційного комплексу України // Економіка і Екологія, - 2005, № 24. - С. 8.

3. Андрущенко І. Немає куточка в столиці у вас? // Міський інформаційний бюлетень „Нерухомість Києва”. - № 8. - 19 квітня 2006 року. - С. 9-10.

4. Барановський В. А., Бардов В. Г., Омельчук С. Т. Екологічні проблеми природних вод. ВКФ ТС ЗС України, - 2000. - 230 с.

5. Введення в експлуатацію об'єктів соціальної сфери в Україні за 2005 рік // Експрес-доповідь Державного комітету статистики України 1 березня 2006 року № 64 // Офіційний сайт Держкомстат України: http://www.ukrstat.gov.ua/.

6. Веселов Ю.С., Лавров И.С., Рукобратский Н.И. Водоочистное оборудование: конструирование и использование. - Л.: Медицина, - 1985, - С.34-42.

7. Воробьев А.А.,А.С.Быков., Е.П.Пашков.. А.М.Рыбакова. Микробиология. Для студентов фармацевтичних институтов. М, Медицина. - 1994. - 288С.

8. Генеральний план розвитку м. Києва до 2020 року. Затверджено рішенням Київської міської ради №370/1804 від 28 березня 2002 року. - С. 4.

9. Герасименко В.Г. Основы туристского бизнеса. - Одесса: Черноморье, - 1997. - 122 с.

10. Гонгало П.Ф. Проблеми відтворення ресурсного комплексу України. // Економіка і Екологія, - 2001, №15 - С. 14.

11. Гончарук В.В., Потапченко Н.Г. Современное состояние проблемы обеззараживания воды // Химия и технология воды. - 1998.- №2.- С.190-217.

12. Дорогунцов С.І., Муховиков А.М., Хвесик М.А. Оптимізація природокористування. Том. 1. к. : Кондор. - 2004. 291 с.

13. Жукова М.А. Индустрия туризма: менеджмент организации. - М.: Финансы и статистика, - 2004. - С. 34-35.

14. Завадський П.І. Коли вгамується земельний голод? // Газета "Нерухомість Києва". - №6. - 18 березня 2005 року. - С. 3.

15. Загальна гігієна з основами екології: Підручник / Кондратюк В.А., Сергета В.М., Бойчук Б.Р. та ін. - Тернопіль, - 2003. - 325 с.

16. Загальна гігієна: Посібник / За ред. Даценко. - Львів, 2001. - С. 54-56.

17. Запольський А.К.., Салюк А.І. Основи екології. - К.: Вища школа. - 2001. - 358 с.

18. Економіка і екологія водних ресурсів Дніпра. За ред. В.Я. Шевчука. - К.: Вища школа, - 1996. - 207 с.

19. Иванов В.В., Невраев Г.А. Классификация подземнuх минеральных вод. - М.: Недра, - 1964. - С. 7.

20. Кавецький В.М., Козьякова Н.О. Екотоксичний моніторинг агрогеоценотичного покриву (концепції та критерії оцінки стану агроценозів )// Науковий вісник НАУ.- К.: Вид-во НАУ, - 2002. - В. 50. - с.290-293.

21. Київська мiська програма охорони навколишнього природного середовища на перiод 2003-2006 роки. Київська мiська державна адмiнiстрацiя, Київ, - 2003. - С. 18.

22. Климнюк С. І, Ситник І. О., Творко М. С., Широбоков В. П. - Практична мікробіологія.-Тернопіль, „Укрмедкнига”, - 2004. - С. 48-50.

23. Ковда В.А. Основы учения о почвах. Общая теория почвообразовательного процесса. Книга вторая. - М.: Наука, 1973. - с.117-137.

24. Колесов А.М., Глаголев Л.С. Термический метод обеззараживания сточных вод // Гигиена и санитария. - 1978. - №3. - С.104.

25. Концепції формування зелених насаджень в центрі міста. Затверджена рішенням Київської міської ради №806/3381 від 19 липня 2005 року. - С. 18-19.

26. Коротяев А.Й., С.А.Бабичев. Микробиология. С-Пет-рг. - 1998. - 580 с.

27. Косов В.И. Иванов В.Н. Охрана и рациональное использование водных ресурсов. Ч.1 Охрана поверхностных вод: уч. пособие.- Твер. гос. техн. ун-т, - 1995. - 385 с.

28. КочемасоваЗ.Н., С.А.Ефремова., А.М. Рыбакова. Санитарная Микробиология и вирусология. М., Медицина. - 1987. - 352 с.

29. Кузнецова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства. - К.: Інститут туризму, - 1997. - 230 с.

30. Куроїдов О.Н. Навколишнє середовище та розвиток рекреаційного комплексу України // Україна Молода, 7 листопада 2000. - С. 4.

31. Левковська Л., Чабан Р., Мунін Г. Стан і перспективи розвитку туризму та готельного бізнесу в Україні // Економіка України. - 6(499). - червень 2003 року. - С. 31-35.

32. Малярчук І.А., Прейгер Д.К., Сліпець І.В., Циганюк А.І. Екологічна політика держави та економічний механізм її реалізації // Довкілля і ресурси: наукові проблеми: Зб. наук. праць. - К.: УІНС, - 1999. - С.19-32.

33. Матеріали Першої всеукраїнської міждисциплінарної конференції “Бар'єри та можливості розвитку малого та середнього бізнесу в Україні”. - Київ, 14-15 лютого 2005 року. - С. 20-22.

34. Михайлов В.А. Антропогенний вплив на навколишнє середовище. // Економіка і Екологія, - 2001, №15 - С. 25-27.

35. Музычук Н.Т. Обеззараживание воды ионами тяжелых металлов в электрическом поле в малых населенных местах // Гигиена и санитария. - 1990. - №1. - С.24-27.

36. Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: Менеджмент. - К.: Центр Начальної Літератури, - 2003. - С. 43-45.

37. Никоненко П.Н., Белойваненко В.И., Кулишов Н.И. Вода как источник инфекционных заболеваний // Медицинские вести. - 1997.- №3. - С.14-15.

38. Пасль Л.Л., Кару Я.Я., Мельдер Х.А., Репин Б.Н. Справочник по очистке природных и сточных вод. - М.: Медицина, - 1994.- С.36-39.

39. Програма розвитку зеленої зони м.Києва до 2010 року. Затверджена рішенням Київради від 12.02.2004 № 20/1229. - С. 19-20.

40. Протченко П. З. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Вибрані лекції: Навч. посібник.--Одеса: Одес. мед. ун-т, - 2002. - 300 с.

41. Романенко В.Д. Основи гідроекології. Київ: Обереги. - 2001. - 728 с.

42. Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм в Україні: Статистичний бюлетень. - К., Держкомстат України, - 2005. - С. 32.

43. Синтетичні матеріали як можливі чинники формування резервуару деяких особливо - небезпечних інфекцій в штучних екосистемах / Шафран Л.М., Пушкіна В.О., Бощенко Ю.А., Могилевський Л.Я., Лобуренко А.П., Маньковська, Н.Н. Ковбасюк О.В., Закусило В.М., Самійленко В.О. // Пам`яті Л.В.Громашевського. Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб. АМН України, Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України.- К., 2002.- С.179 - 181

44. Смирнова И. Н., Зарипова Т. Н., Отмахов В. И. и др. Повышение эффективности аэрозольтерапии минеральными водами при бронхолегочной патологии // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. - 1997. - № 6. С. 20-21.

45. Столяр З. Якщо „зірки” не запалюють у нас, вони загоряються у інших // Дзеркало тижня. - №32(507). - Субота, 14 - 20 Серпня 2004 року. - С. 5.

46. Терентьев В.И., Гриценко В.К., Лопатин С.А., Кирьянова Л.Ф., Раевский К.К., Фоканов В.П., Шаларь А.В. Перспективы совершенствования технологии обеззараживания воды поверхностных источников // Гигиена и санитария. - 2002. -.№3. - С.29 -36.

47. Тондий Л. Д., Бескровный А. М., Северин Н. Ф. и др. К вопросу о повышении активности слабоминерализованных вод. - Доклады ІІІ съезда физиотерапевтов и курортологов Украины. - Одесса, - 1979. С. 91.

48. Туристичні фірми Києва від “а” до “я”. - К.: Одекс Плюс, 1999. - С. 20.

49. Цибух В. Туризм в Україні // Економіст. - №6 (June). - 2004. - С.34-35.

50. Чудновский А. Менеджмент в туризме и гостиничном хозяйстве: Учебное пособие. - М.: КНОРУС, - 2005. - 150 с.

51. Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М., Білявський Г.О., Навроцький В.М., Гетьман В.В. Екологічне управління. К.: Либідь. - 2004. - 432 с.

52. Ясевич А.П., Билас В.Р. Изменение органических веществ под влиянием аyробной и анаyроб-ной микрофлорu // Тез. докл. 29 Всесоюз. гидрохим. совещания. - Ростов-на-Дону, - 1987. Т. 1. - С. 337-338.

53. Яцик А. Екологічні проблеми та як їм дати раду // Водне господарство України. - 1998. - № 1-2. - С.14-20

54. Яцык А.В. Экологические основы рационального водоиспользования.-К.: Издательство "Генеза", 1997. - 640 с.

55. Ross P. W., Peutherer J. F. Clinical microbiology.-- London-New-York, 1987.

56. Hart T., Shears P. Color atlas of medical microbiology.-- Mosby-Wolf, 1996.

57. Fields B. N., Knipe D.M. Field's virology.-- N-Y, Raven Press, 1990.

58. Johnson A. G., et al. Microbiology and immunology.-- Baltimore, W-W, 1989.

59. Schaechter M. et al. Mechanisms of Microbial Diseases.-- Baltimore, W-W, 1993.

60. Barom S. (ed.). Medical microbiology.-Galveston, Texas,. 1996.

61. Atlas R. M. Principles of microbiology.-McGraw-Hill, Boston, Massachusetts, 2001.

ДОДАТКИ

Додаток 1

ГОСТ 17.1.5.02-80

Обчислення колі-титра для води артезіанських свердловин і водопроводу

Загальний об'єм 500 мл (4 об'єми по 100 мл і 10 об'ємів по 10 мл)

Число позитивних об'ємів по 100 мл.	0	1	2	3	4
Число позитивних об'ємів по 10 мл.	колі-індекс	колі-титра	колі-індекс	колі-титра	колі-індекс	колі-титра	колі-індекс	колі-титра	колі-індекс	колф-титра
0	2	500	2	500	5	200	9	111	16	62
1	2	500	5	500	8	125	13	77	22	46
2	4	250	7	143	11	91	17	59	30	33
3	6	167	9	111	14	71	21	48	38	26
4	8	25	12	83	17	59	26	38	53	19
5	11	91	15	67	20	50	31	32	70	14
6	13	77	17	59	24	42	37	27	92	11
7	15	67	20	50	28	36	44	23	120	8
8	17	59	23	43	32	31	52	19	161	6
9	20	50	26	38	37	27	60	17	230	4
10	22	46	29	35	41	24	69	14	>230	>4

Обчислення коли-титра для води водопровідною, грунтових колодязі. Загальний об'єм 300 мл (2 об'єми по 100 мл і 10 об'ємів по 10 мл)

Число позитивних об'ємів по 100 мл.	0	1	2
Число позитивних об'ємів по 10 мл.	колі-індекс	коли-титра	колі-індекс	коли-титра	колі-індекс	коли-титра
0	<3	>333	4	250	11	91
1	3	333	8	125	18	56
2	7	143	13	77	27	37
3	11	91	18	56	38	26
4	14	71	24	42	52	19
5	18	56	30	33	70	14
6	22	45	36	28	92	11
7	27	37	43	23	120	8
8	31	32	51	20	161	6
9	36	28	60	17	230	4
10	40	25	69	14	>230	<4

Обчислення колі-титра для води відкритих водоймищ (річок, озер, ставків н т. д.) Загальний об'єм 111,1 кл (об'єми 100, 10, 1 і 0,1 мл) ГОСТ 17.1.5.02-80

100	10	1	0,1	Колі-індекс	Колі-тітр
-	-	-	-	Менше 9,0	Більше 111
-	-	-	+	9,0	111
-	-	+	-	9,0	111
-	+	-	-	9,5	105
-	-	+	+	18	56
-	+	-	+	19	53
-	+	+	-	22	46
+	-	-	-	23	43
-	+	+	+	28	36
+	-	-	+	92	11
+	-	+	-	94	10
+	-	+	+	180	6
+	+	-	-	230	4
+	+	-	+	960	1
+	+	+	-	2380	0,4
+	+	+	+	Більше 2380	Менше 0,4

Загальний об'єм 11,1 мл (об'єми 10; 1; 0,1 і 0,01 мл)

10	1	0,1	0,01	Колі-індекс	Колі-тітр
-	-	-	-	Менше 90	Більше 11,1
-	-	-	+	90	11,1
-	-	+	-	90	11,1
-	+	-	-	95	10,5
-	-	+	+	180	5,6
-	+	-	+	190	5,3
-	+	+	-	220	4,6
+	-	-	-	230	4,3
-	+	+	+	280	3,6
+	-	-	+	920	1,1
+	-	+	-	940	1,0
+	-	+	+	1800	0,6
+	+	-	-	2300	0,4
+	+	-	+	9600	0,1
+	+	+	-	23800	0,04
+	+	+	+	Більше 23800	Менше 0,04

Загальний об'єм 1.11 (об'єми 1; 0,1; 0,01 і 0,001 мл)

1	0,1	0,01	0,001	Колі-індекс	Колі-тітр
-	-	-	-	Менше 900	Більше 1,11
-	-	-	+	900	1,11
-	-	+	-	900	1,11
-	+	-	-	950	1,05
-	-	+	+	1800	0,56
-	+	-	+	1900	0,53
-	+	+	-	2200	0,46
+	-	-	-	2300	0,43
-	+	+	+	2800	0,36
+	-	-	+	9200	0,11
+	-	+	-	9400	0,10
+	-	+	+	18000	0,06
+	+	-	-	23000	0,04
+	+	-	+	96000	0,01
+	+	+	-	238000	0,004
+	+	+	+	Більше 238000	Менше 0,004

Загальний об'єм 0,111 мл (об'єми 0,1; 0,01; 0,001 і 0,0001 мл)

0,1	0,01	0,001	0,0001	Колі-індекс	Колі-тітр
-	-	-	-	Менше 9000	Більше 0,11
-	-	-	+	9000	0,111
-	-	+	-	9000	0,111
-	+	-	-	9500	0,105
-	-	+	+	18000	0,056
-	+	-	+	19000	0,053
-	+	+	-	22000	0,046
+	-	-	-	23000	0,043
-	+	+	+	28000	0,036
+	-	-	+	92000	0,011
+	-	+	-	94000	0,010
+	-	+	+	180000	0,006
+	+	-	-	230000	0,004
+	+	-	+	960000	0,001
+	+	+	-	2380000	0,0004
+	+	+	+	Більше 2380000	Менше 0,0004

Обчислення колі-індекса і колі-титру по схемі засіву води на мембранні фільтри (по З. Л. Петрович)

Об'єми води, що засівають, в мл.	Колі-індекс	Колі-титр
300	30	3	0,3
-	-	-	-	<3	>333
-	-	-	+	3	333
-	-	+	-	3	333
-	+	-	-	3	315
-	-	+	+	6	168
-	+	-	+	6.5	159
-	+	+	-	7	138
+	-	-	-	8	129
-	+	+	+	9	108
+	-	-	+	30	33
+	-	+	-	31	30
+	-	+	+	60	18
+	+	-	-	77	12
+	+	-	+	320	3
+	+	+	-	793	1.2
+	+	+	+	>703	<1.2

Вода водопровідна, артезіанських свердловин, дрібних бурових свердловин і шахтних колодязів

Загальний об'єм 300 мл (2 об'єми по 100 мл п 10 об'ємів по 10 мл)

Число позитивних об'ємів по 100 мл.
Число позитивних об'ємів по 10 мл.	0	1	2
	колі-індекс	колі-титра	колі-індекс	колі-титра	колі-індекс	колі-титра
0	<3	>333	4	250	11	91
1	3	333	8	125	18	56
2	7	143	13	77	27	37
3	11	91	18	56	38	26
4	14	71	24	42	52	19
5	18	56	30	33	70	14
6	22	45	36	28	92	11
7	27	37	43	23	120	8
8	31	32	51	20	161	6
9	36	28	60	17	230	4
10	40	25	69	14	>230	<4

Примітка. Значення колі-індскса і коли-титр а знаходиться на місці перетину вертикального ряду, що знаходиться під цифрою, що означає число позитивних об'ємів по 100 мл, з горизонтальним поряд, таким, що починається цифрою, що означає число позитивних об'ємів але 10 мл. Наприклад, позитивний пропащий вийшов в 2 об'ємах по 100 мл і в 3 об'ємах по 10 мл; місце перетину вертикального ряду з цифрою 2 і горизонтального ряду з цифрою 3 дасть шуканий колі-індекс або кілі-титр, тобто колі-індекс буде 38.

Вода відкритих водоймищ (ставків, озер і т.п.). По об'єму 100; 10; 1 і 0,1 мл

100	10	1	0,1	Колі-індекс	Колі-титр
-	-	-	-	<9	>111
-	-	-	+	9,0	111
-	-	+	-	9,0	111
-	+	-	-	1,0	105
-	-	+	+	18	56
-	+	-	+	19	53
-	+	+	-	22	46
+	-	-	-	23	43
-	+	+	+	28	36
+	-	-	+	92	11
+	-	+	-	94	10
+	-	+	+	180	6
+	+	-	-	230	4
+	+	-	+	960	1
+	+	+	-	2380	0,4
+	+	+	+	>2380	<0,1

Примітка. Колн-індекс і коли-титр обчислюють знаходженням в одній горизонтальному ряду всіх об'ємів, що дали позитивний результат. Приклад: дали позитивний результат об'єми 10; I і 0,1 мл. Знаходимо ці об'єми в одному ряду і поряд з ними правіше вказані колі-індекс 28 і колі-титр 36.

Вода відкритих водоймищ (річок, озер і т.п.).

По об'єму у 10, 1, 0,1 і 0,01 мл

10	1	0,1	0,01	Колі-індекс	Колі-титр
-	-	-	-	<90	<11,1
-	-	-	+	90	11,1
-	-	+	-	90	11,1
-	+	-	-	95	10,5
-	-	+	+	180	5,6
-	+	-	+	190	5,3
-	+	+	-	220	4,6
+	-	-	-	230	4,3
-	+	+	+	280	3,6
+	-	-	+	920	1,1
+	-	+	-	940	1,0
+	-	+	+	1800	0,6
+	+	-	-	2300	0,4
+	+	-	+	9600	0,1
+	+	+	-	23800	0,04
+	+	+	+	>23800	<0,01

Додаток 2

ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ (У ВІДСОТКАХ):

Додаток 3

Практичне заняття: Вода - поширення, властивості,

аномалії, екологія»

Мета. Дати поняття про поширення води, її значення в природі і житті людини. Виховати бережливе ставлення до водойм. Узагальнити знання учнів про воду як розчинник. Доповнити уявлення учнів про суміші і чисті речовини. Розкрити кругообіг води у природі. Способах її очищення. Довести необхідність раціонального використання водних ресурсів і охорона їх від забруднення.

План.

Вода у Всесвіті.

Що таке вода.

Аномалії води.

Вода як розчинник.

Як повернути воду людям.

Жива криниця -- жива водиця.

Обладнання. Підставка з пробірками, скляна паличка, нитка, марля з перманганатом калію; 2 пробірки з розчином олії; 2 пробірки з розчином перманганату калію; 2 пробірки з розчином карбонату кальцію; 1 пробірка з крохмалем; 1 пробірка з водою; стакан з гідроксидом натрію; стакан з аміачною селітрою та кальцинованою содою; 1 термометр.

Реактиви. Карбонат кальцію, вода, олія, розчин крохмалю, кристали гідроксиду натрію, суміш кристалів карбонату натрію, нітрату амонію.

Учень. До Великої Вітчизняної війни на екранах кінотеатрів йшла кінокомедія «Волга Волга» і був у неї кадр коли веселий водовоз співав з екранів:

«Удивительный вопрос,

Почему я водовоз,

Потому что без воды

И не туды и не сюды».

Глядачі посміхались, окремі слова пісеньки стали приказкою. В цієї пісеньки є прихований зміст, бо вода для життя -- речовина № 1. Уявіть собі, як би виглядала наша Земля, якщо б з неї зникла вода. Мрачні морські та океанські впадини. Вони покриті товстим шаром солей, які раніше були розчинні у воді. Русла рік, які висохли, джерельця, які затихли навік. Гірські породи зруйнувались би, бо вони містять велику кількість води. Ні куща, ні квіточки, ні одного живого організму на мертвій Землі, безхмарне небо не; чайного кольору.

Учитель. Вчений В.І. Вернадський сказав: «Вода стоит особняком в истории нашей планеты. Нет природного тела, которое могло бы сравниться с ней по влиянию на ход основних геологических процессов. Нет земного вещества, которое ее бы не заключало. Все земное вещество ею проникнуто и охвачено».

Учень. В народі кажуть «Вода все криє, а береги риє», «Вода м'яка, а камінь пробиває». Велике значення має вода для живих організмів. Наприклад кров людини складається на 90% з води, м'язи - 75%, кістки -- 28%, око -- 99%.

Вода є обов'язковий компонент живої клітини. Ні один з живих організмів не може обходитись без води.

Обезводнення організму на 12--15% веде до порушення обміну речовин, а якщо на 25% до його загибелі. В організмах йде оновлення води:

у кактусах за 28 p.,

у черепахи за 1 p.,

у верблюда за 3 міс.,

у людини за 1 міс.

Без води людина може прожити 3 дня, без їжі 30--50 днів. Значення води підкреслюють різ: висловами: «Вода -- еліксир життя»,

«Вода багато дає, багато забирає”

Говорять діти:

«Вода дністрова над усе здорова»,

«Добра вода, бо не мутить ума». І таке

Учитель. Про воду складають вірші та пісні Учні.

Безбрежная ширь океана,

И тихая заводь пруда,

Струя водопада и брызги фонтана,

И все это только вода.

В кружево будто одеты

деревья, кусты, провода,

И кажется сказкою это,

А в сущности просто вода.

Я падаю на ваші хати,

Я білий, білий волохатий,

Я прилипаю вам до ніг

І називаюсь просто -- сніг.

Ніжна зірка, срібна біла

На руки згори злетіла,

Я приніс її сюди,

Стала крапелька води.

Білесенькі сніжиночки

вродились ми з води,

Легенькі, як пушиночки,

спустились сюди.

Учитель. Давайте розберемось, що таке вода, з яких хімічних елементів вона складається? Діти пишуть формулу воли.

Учитель. Який короткий запис, а скільки праці покладено вченими різних країн, щоб встановити склад води. Француз Лавуазье пропустив водяні пари через розжарений ствол рушниці, розклав воду на складові частини водень і кисень. Цим він доказав, що вода -- складна сполука. Це було підтверджено дослідами англійців Кавендшла і Пришли, які синтезували воду, спалюючи водень у кисні.

Учень.

Ты знаешь газ мельчайший -- водород,

В соединеньи с кислородом это,

Июнський дождь из всех своих щедрот,

Сентябрьские туманы на расвете.

Вода є джерелом поживних речовин для рослин, для добування теплоти і енергії, а ріки і моря -- засіб для переходу транспорту.

Учень. «Тихая вода, берега подмывает»,

«Де вода там і верба»,

«Куди водиця тече, там травичка росте»,

«У великій воді, велика риба»,

«Коли квітень з водою, травень з травою».

Оскільки вона має велике значення, її треба берегти, економити. У країнах з жарким кліматом вода є святою. І у нас в ніч на 19 січня, на Йордань, коли найтріскучіші морози, йшли до річки і освячували в ній воду, а потім брали собі додому, і нею освячували хату, криницю.

Учень. Люди здавна любили і берегли воду, про це говорять деякі прислів'я і приказки: «Не виливай каламутну воду, доки чистої не знайдеш», «Без води борщу не звариш», «Арик дає воду, вода зрошує рис, рис годує народ, народом країна міцна».

Учитель. Вода звичайна для нас речовина. І в той же час в ній стільки надзвичайного. Властивості води не підпорядковуються загальним закономірностям. Ви знаєте, що вода існує в 3-х виглядах. Загадки:

1. Відома з віку рідина,

Усяк її вживає,

Буває хмаркою вона,

Пушинкою буває,

Бува, як скло,

Крихка, тверда,

Звичайно підкажіть -- вода.

2.Не дід, а сивий. Не спить, а стелиться,

(Туман)

3. В нас зимою білим цвітом: сад зацвів неначе літом.

(Сніг)

4. Проходил стучал по крыше, уходил никто не слышал.

(Дощ)

5. Текло, текло і лягло, як скло.

(Крига)

Так в яких агрегатних станах існує вода: тверда -- крига, рідка -- вода, газ -- пара. Це пояснюється існуванням кількох аномалій води.

1-й учень. Близькі родичі води -- сірководень, селеноводень уявляють собою гази, які мають температуру кипіння і температуру плавлення нижче 0°С. Вода плавиться і кипить при вищій температурі. Відомо, що на t° кип. і плавл. речовин впливає його молекулярна маса: із збільшенням її збільшується Г кип. і плавл.

Із 4 речовин (сірководень -- H₂S, селеноводень --H₂Se, телуроводень -- Н₂Те, вода) вода має най меншу молекулярну масу, але t° кип. і плавл. у неї

найбільші.

Цю аномалію можна пояснити тим, що молекули води можуть з'єднуватись одна з одною. Атом кисню одної молекули притягує атом водню другої. Зв'язок між ними називається водневим. За рахунок нього молекули зв'язуються і утворюється група молекул. Це заважає випаровуванню води, що збільшує t° кип. і плавл. (Демонструє малюнок).

2-й учень. Вода одна-єдина речовина, яка при охолодженні розширюється. Тому густина льоду менша густини рідної води. От чому лід плаває на поверхні води.

1 дм³ води при ГС має масу 1000 г, а 1 мд криги 916 г. Це показує, що замерзла вода збільшує об'єм на 1/10 частину. Це можна пояснити тим, що з зменшенням 1° збільшується кількість водневих зв'язків між її молекулами і це веде до такого розміщення молекул води, при якому утворюються проміжки між молекулами.

Уявіть собі, як би виглядав наш світ, як що вода мала б нормальні властивості, густина льоду була б більша, ніж води. Тому взимку лід тонув би, а літом навпаки -- не танув.

Поступово всі озера, ріки, потоки, джерела перетворилися б на льодяні гроти. Замерзли моря і океани, наш квітучий світ був би льодяною пустелею. Яку чудову аномалію має вода. Діти так полюбляють гратися взимку.

Сніг біленький, наче вата,

на горі, на горі,

Захотілось на санчатах,

Покататись дітворі,

Поки шубки одягали,

Шапки, рукавички,

Снігу зовсім десь на стало,

а кругом водичка.

3-й учень. Звичайний стан води -- рідкий. Але і це аномалія. Нормальним повинний бути газоподібний стан, як у її родичів (сірководень, телуроводень, селеноводень).

4-й учень. Наявність водневих зв'язків між молекулами заважає випарюванню води. Сонце -- великий енергетик -- воно нагріває воду всюди, де вона є: в морі, океані. Вода засвоює усю енергію сонця і випаровується. Потрібно багато енергії, що роз'єднати зв'язки між молекулами води і перетворити її у пару. Немає ні одної речовини у якій теплота випаровування була б більша ніж у води.

Метеорологи підрахували, що Сонце випаровує на Землі за 1 хв. мільярд тонн води. Енергія Сонця, яка піднята з водяною парою виділяється назад. Кожну хвилину водяний пар віддає атмосфері Землі багату кількість енергії -- 2,2x1018 Дж. Стільки енергії за такий короткий час можуть виробити 40 млн електростанцій. Ця енергія переходить в теплову, вона нагріває повітря. Це вона переносить воду у хмарах і зрошує дощами поверхню Землі.

5-й учень. У кристалах льоду кожна молекула зв'язана водневим зв'язком з 4 сусідніми атомами. Коли приходить зима, утворюється крига, вода віддає енергію, яка гріє землю і повітря.

1 л води, перетворюючись на кригу, гріє на 1°С 250 тисяч літрів повітря. Це пом'якшує перехід до суворої зими з міцним морозом. Тільки тому на Землі існує осінь і весна.

Він день у день,

Іде та йде,

Поглянь у вікна,

Ось він,

Із вересня до нас

веде холодну

мокру осінь.

6-й учень. У воді найбільш високий поверхневий натяг з всіх рідин, крім ртуті. Поверхня води завжди вкрита плівкою з молекул, які зв'язані водневим зв'язком. По цій плівці, як по гамаку, бігають водоміри.

Сили поверхневого натягу примушують воду підніматись з глибини грунту і годувати рослини. Вода сама піднімається вверх по капілярах дерев, стеблах трав, переносячи поживні елементи на велику висоту до листя і плодів.

Учень. Вода найпоширеніша речовина на Землі, але в той же час ми можемо сказати, що на Землі не має чистої води. Все, що ми називаємо водою, -- це розчини тих чи інших речовин у воді.

Учень. Легенда «Чому багато води у морі” Погнав чоловік до моря волів напувати. Вони не п'ють води, а він усе привертає їх до неї, а далі і каже: «Що за біс. Чому вони не п'ють? Здається, вже й пора б. Хоч сам нап'юсь». Ухопив раз -- Спробував удруге -- і солона і гірка.

«Е, -- каже чоловік, -- тому її і багато, що її ніякий біс не п'є». І погнав у друге місце волів напувати.

Учитель. Хто може сказати, чому морську воду не можна пити?

Учень. Тому що в ній міститься хлорид натрію і вона від нього дуже солона на смак. Хлорид натрію або кухонна сіль дуже добре розчиняються у воді.

Вода є найкращим розчинником. У ній розчиняються майже всі гази атмосферного повітря: азот, кисень, вуглекислий газ і різні сполуки май елементів періодичної системи. У ній містяться і частинки пилу.

Все це ми називаємо водою. Розчинні у ній солі надають їй приємний смак. У воді багатьох джерел міститься велика кількість розчинних речовин і вона має цілющі властивості. Така вода називається мінеральною.

Учитель. До кінця XIX ст. усі розчини вважали сумішами 2-х чи кілька речовин, у яких відсутня будь-яка взаємодія між розчинником і розчинною речовиною. Пізніше було доведено, що розчинення -- процес не тільки фізичний але й хімічний.

Його фізико-хімічну природу можна спостерігати на дослідах. Як відомо, процес розчинення у воді супроводжується помітним зниженням температури рідини.

Приготуємо один такий розчин “холодильник”: (проводиться дослід).

Зробіть суміш з однакових частин нітрату амонію, кальцінованої соди і води. Цей розчин має приблизно -- 25°С. Як бачите, розчин примерзає. При даній реакції теплота вбирається. При розчиненні в воді молекули багатьох речовин сполучаються з молекулами води, утворюючи особливі сполуки -- гідрати. І в процесі їх утворення виділяється теплота. У нас в стакані є кристали гідроксиду натрію. Обережно вливаємо у стакан воду, перемішуємо, слідкуємо за термометром. Температура підвищилась приблизно до 110°С. Це означає, що розчинення супроводжується виділенням тепла. Скажіть мені, як називають подібні реакції?

Учень. Реакції бувають ендотермічні, ті, що відбуваються з вбиранням тепла, як у першому випадку, коли розчин замерзає. Так само є реакції екзотермічні, які відбуваються з виділенням тепла, як у другому випадку.

Багато уваги вивченню розчинів при М. В. Ломоносов. Він проводив дослідження залежності розчинності речовин від температури. Він перший встановив, що розчини мають нижчу температуру замерзання, ніж вода. Він дав молекулярно-кінетичне пояснення процесу розчинення. Ломоносов вважав, що частинки розчиняємої речовини рівномірно розподіляються між частинками розчинника.

Ви знаєте, що молекули речовин знаходяться у безперервному русі. Цим пояснюється явище дифузії.

Учень. Дифузія -- це поширення одних речовин в інших. (Проводиться дослід).

Покладемо у стакан з водою кристали перманганату калію. Через деякий час навколо вода забарвиться в рожевий колір. Невидимі частинки перманганату під впливом молекул води відірвались від кристалів і дифундували у воду. Дифузія відбувається повільно, але зрештою утворюється однорідний розчин. Густина розчину більша за густину води, тому він відривається від кристалів і струмочками падає вниз.

При постійній температурі такі розчини зберігаються і не відстоюються. Вони прозорі і можуть бути різного кольору. Такі розчини називають істинними.

Властивості розчинів залежать від розмірів частинок розчиняємої речовини. (Проводимо дослід).

Всиплемо у воду потовченої крейди, перемішаємо і дамо відстоятися. Дрібні частинки осідають на дно, вода стає прозорою. Ця речовина практично не розчиняється у воді і утворює з нею суміш, яка складається з молекул води і частинок твердої речовини. До складу такої частинки входить велика кількість молекул. Суміш води з дрібними частинками твердої речовини називають суспензією.

Газ, бензин, різні олії практично не розчиняються у воді. В результаті збовтування з водою вони утворюють емульсії. Краплини цих речовин деякий час плавають у воді, а потім спливають на поверхню води. (Проводимо дослід).

Емульсія-- розчин, в якому краплини будь-якої рідини розміщені між молекулами розчинника. При відстоюванні розділяються на складові частини. Таку властивість використовують для порівняння, наприклад: «До чистої води олія не пристане» (Людині з бездоганною поведінкою не загрожують плітки). Емульсія і суспензія -- 2 різновиди зависі.

Колоїдні розчини займають проміжне місце між істинними розчинами і зависями. Вони містять такі маленькі частинки речовини, що рідина здається прозорою, хоч частинки являють собою не окремі молекули, а їх скупчення. Прикладом колоїдних розчинів може бути білок яйця, розчин желатину, крохмалю, столярного клею. Кров, цитоплазма живих клітин є теж колоїдним розчином. Колоїдні частинки не осідають. Вони перебувають у постійному русі. Це перешкоджає їхньому осіданню.

Колоїдні розчини діляться на 2 групи -- золь і гель. Гель утворюється з золя в результаті висихання. Відрізнити колоїдний і істинний розчин можна за допомогою сонячного проміння. (Демонстрація дослідів).

Учитель. Які розчини бувають, чим вони відрізняються ?

Учень. Колоїдні, істинні і зависі. Розрізняються розміром частинок розчиненої речовини і здатністю відстоюватись на складові частини.

Учень. Залежно від того, для яких потреб використовують воду, її певною мірою очищують. Величезне значення має очищення питної води. У водопровід надходить вода з річок та водосховищ. Річкова вода містить багато шкідливих домішок у вигляді решток життєдіяльності тварин і людини та мікроорганізми. Воду пропускають крізь сітки, які затримують великі предмети, потім відстоюють, фільтрують, хлорують для знищення мікроорганізмів. В деяких випадках використовують ультрафіолетове проміння.

Кринична вода не має завислих домішок. В ній майже не буває мікроорганізмів. Така вода містить у собі розчинні солі, корисні для людини. Жива криниченька (М. Сингаївський).

За селом у нас криничка

Не глибока не величка,

Клен шумить над нею листом,

В ній вода холодна чиста,

Йдуть із поля трудівниці,

Повертають до криниці.

Із відерцем ходить мати,

Чисту воду з неї брати,

Знають люди, як нап'єшся,

наче сили наберешся,

І говорять, то криниця,

У якій жива водиця.

Учень. Йдемо ми спокійного літнього дня полем, а пити так хочеться. Хоч би десь невеличке джерело, та вода холодненька. Припадемо ми до нього, п'ємо цілющу воду і набираємось сили. Такої невидимої сили надає людині чиста кринична вода. Майже у кожного є біля хати криниця. Кажуть «до доброї криниці стежка утоптана». Криниця (С. Луганський).

Край стежки у полі,

В дзвінку косовицю

В джерельці я викопав

Людям криницю

Зове перехожих:

Такої води,

Не пили у житті.

Прозора та чиста,

Як небо ясна,

Ще й квітками, травами

Пахне вона.

В ній райдуга стрічки

Свої полоскала,

І навіть, повірте,

Гарнішою стала.

Сюди прилітали

Ще й диво жар-птиці,

Пили, смакували

Водицею з криниці.

Скликає людей

Студениця-водиця

У сонячну днину

Водиці напиться.

Учитель. Хто знає, як шукати джерело, його ж не видно з-під землі?

Учень. Гілку з верби прикладають до землі. Де її листочки притягають до землі, там шукай джерело. Учень. Під відра на ніч кладуть курячі яйця. Вранці, як тільки світає, відра відкривають і перевіряють яйця. Ось на яйці роса, на другому краплини, а 3-є зовсім мокре. Тут і копай криницю.

Учень. За давніх-давен люди бережно ставились до криниць, складали про них легенди. Недаремно народ цінував джерельну воду. Вона смачна, кришталево чиста, нерідко буває цілющою, тому що містить набір необхідних для організму мікроелементів. «Чистий -- мов джерело», «Вода -- кров матінки землі» -- віками жила народна мудрість.

Старі люди розповідають про «непочату воду». Тобто воду, набрану до сходу сонця. За легендою вона дуже корисна для дітей, особливо, якщо набрана з 3-х криниць. Той, хто несе «непочату воду», не може ні з ким розмовляти, інакше вона може втратити свою цілющу силу -- говорить легенда.

Учень. Жодна фортеця не могла обійтися без криниці. Ось про одну з них -- чигиринський колодязь.

А он же бачиш, в камені криниця,

Мале відерце в дзьобі журавля.

Гори цієї дивна таємниця,

Оця пробита в камені криниця,

Коли рятунку ждать ні звідкіля.

В Україні безліч криниць, відомих, безіменних. Подорожуючи по Україні, неодмінно попадеш до криниці, з якої пили воду: Олекса Довбуш, Устим Кармелюк, Тарас Шевченко, Богдан Хмельницький. Історія свідчить, де була вода, там зводилось житло людей, обживались землі, оздоблювались колодязі.

Учитель. Які прикмети пов'язані із крининицею?

Багатому і під гору вода тече,

а бідному і в долині треба криницю копати.

Не плюй в криницю, бо будеш пити водицю.

Поганою вважається звичка вдивлятись криничну воду.

Учитель. У кожному селі на перехресті є криниця, де жінки, йдучи по воду, ділились своїми навиками, вирішували господарські справи. Є приказка: пішла по воду -- забула про ніч. Згадайте прикмету: коли хтось поспішає з порожніми відрами по воду.

Учень. Якщо хтось перейде дорогу з порожніми відрами -- не пощастить.

Учитель. Кажуть «Яка криниця, такий і господар». Бо за криницею потрібно доглядати, щоб вода була чистою і смачною.

Москалева криниця Т. Шевченко.

...Та взяв якось

Заступ і лопату,

Та й пішов собі у поле

Криницю копати

«Нехай, -- каже, -- колись люди

Будуть воду пити

Та за мою грішну душу

Господа молити.

Вийшов у поле геть од шляху,

У балку спустився

Тай викопав при долині

Глибоку криницю...

Щоб заходили з криниці

Люди воду пити,

Та за того, що викопав,

Богу помолитись

Учитель. Криниця на батьковому подвір'ї -- символ Вітчизни. Із чистої бездонної криниці народної творчості черпаємо ми живе срібло -- нашу історію, народні пісні, обряди, звичаї. Нехай завжди ця жива вода додає вам духовної сили і краси.

Який висновок ми зробимо в кінці нашого уроку:

Будь завжди чистою, кринице,

Не засмічуйся джерело,

Пийте на здоров'я чисту криничну воду.

Учитель. Стільки криниць на землі, стільки й зірок на небосхилі. Якщо вам доводилось бачити, як падає долі небесниця, знайте, то десь засмутилось джерело. Отже, щоб не згасали зірки, оберігайте живі криниці.

Нехай кожному з вас яскраво світить своя Іменна зірка.

Додаток 4

Індекси сумарної забрудненості вираховані за органолептичними і токсикологічними властивостями, санітарним режимом та бактеріологічними показниками

Ступінь забрудне- ності Категорія водокорис-тування	О ц і н о ч н і п о к а з н и к и
	Органолептичні вл.	Токсилогічні вл.	Санітарний режим	Бактеріологічні пок.	Індекси забруд.
	Смак, запах, в балах	+	ГДК орг.	+	ГДК токс.	+	БПК, мг/л	+	Розч. ки-сень	+	Киш. пал.	+	Розра-хункові	На карті
Допустиме	2	1	2	1	1	1	3	1	4	1	1*103	0	0-5	<5
Помірне	3	1.5	4	2	3	3	6	2	3	0.75	1*104	1	10.25	10
Підвищене	3,5	1.8	6	3	6.5	6.5	7	2.3	2.5	0.62	1*105	2	16.2	15
Високе	4	2	8	4	10	10	8	2.7	2	0.5	1*106	3	22.2	20
Дуже високе	>4	>2	>8	>4	100	100	10	3.3	1	0.25	>1*106	4	113.5	>20