Право спеціального використання лісових ресурсів

2

Реферат:

«Право спеціального використання лісових ресурсів»

План

Вступ

1. Право спеціального використання лісових ресурсів

Висновок

Література

Вступ

Використання лісових ресурсів здійснюється в порядку загального і спеціального використання.

У порядку загального використання лісових ресурсів громадяни мають право вільно перебувати в лісах, безкоштовно збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, інші плоди, крім випадків, передбачених законодавчими актами.

Спеціальне використання лісових ресурсів має свою класифікацію, в основі якої лежить мета лісокористування.

Згідно зі ст. 50 ЛК України видами спеціального лісового користування є:

1) заготівля деревини під час рубок головного користування;

2) заготівля живиці;

3) заготівля другорядних лісових матеріалів (пень, луб, кора, деревна зелень тощо);

4) побічні лісові користування.

Як зазначено в ЛК України, лісовим законодавством можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів.

Користування земельними ділянками лісового фонду також має свої види. До них слід включити користування земельними ділянками лісового фонду для: потреб мисливського господарства; культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей; проведення науково-дослідних робіт.

1. Право спеціального використання лісових ресурсів

Заготівля деревини, що здійснюється під час рубок головного користування є одним з найпоширеніших видів спеціального використання лісових ресурсів. Згідно з Правилами рубок головного користування в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року, рубки головного користування -- це вирубування стиглих деревостанів з метою заготівлі деревини. До рубки в першу чергу призначаються пошкоджені, такі, що усихають, низькоповнотні та інші насадження, які вийшли з підсочки. Проведення заготівлі деревини здійснюється в межах розрахункової лісосіки.

Згідно з Правилами рубок, їх здійснення спрямовано на забезпечення охорони, оздоровлення, посилення захисних властивостей і підвищення продуктивності лісів, організації території лісового фонду, проведення інших лісогосподарських заходів, а також розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю у зв'язку з будівництвом гідровузлів, шляхів, видобуванням корисних копалин, прокладенням комунікацій тощо.

Рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, поділяються на рубки догляду за лісом та інші види рубок.

Головним завданням рубок догляду за лісом є: поліпшення якості і породного складу насаджень; збереження і посилення екологічних, естетичних та інших властивостей лісу; підвищення стійкості та продуктивності насаджень; створення умов для скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини.

До інших видів рубок належать: вибіркові та суцільні санітарні рубки; лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші природні властивості; рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів; прокладання квартальних просік і створення протипожежних розривів, догляд за підростом, підліском, узліссям тощо.

Ще одним видом спеціального використання лісових ресурсів є заготівля живиці, яка використовується як технічний матеріал у різних сферах діяльності людини.

Заготівля живиці здійснюється шляхом підсочки (надрізу на корі) стиглих деревостанів, які після закінчення строків підсочки плануються до рубки, а також пристигаючих деревостанів, які до строку закінчення рубки підлягатимуть рубці. Забороняється проведення рубок головного користування до закінчення строків підсочки у хвойних деревостанах, призначених для заготівлі живиці. Вирубання цих деревостанів до їх підсочки, а також дострокове вилучення їх з підсочки може допускатися, як виняток, з дозволу Державного комітету лісового господарства України. Згідно з Правилами заготівлі живиці в лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1996 року, ділянки для заготівлі живиці визначаються відповідно до матеріалів лісовпорядкування та планів рубок головного користування. Основу сировинної бази підсочки становлять стиглі та пристигаючі насадження І-ІV класів бонітету, в складі яких налічується 40 і більше відсотків придатних для підсочки дерев хвойних порід, які після закінчення терміну підсочки будуть призначені до суцільної або останнього прийому поступової рубки головного користування.

Одним з видів лісокористування є заготівля другорядних лісових матеріалів (пнів, лубу, кори та деревної зелені), що проводиться для промислової переробки, розвитку лісових промислів і задоволення потреб населення.

Деревні пні заготовляються для одержання осмолу (сировини для смолоскипидарного виробництва) та дров.

Луб заготовлюється шляхом знімання кори з дерев, призначених для рубки у поточному році. Робота проводиться в період інтенсивного руху соків (квітень-травень).

Кора деревних порід заготовлюється з метою одержання лікарської та технічної сировини, а також сировини для виробництва дьогтю (берест).

До деревної зелені належать дрібні пагони та гілки з дерев, підліску, підросту та цілі дерева, що заготовляють ся для приготування корму тваринам, а також для технічних, ритуальних та інших потреб.

Серед видів права спеціального використання лісових ресурсів важливе місце займають побічні лісові користування. Згідно зі ст. 64 ЛК України до побічних лісових використовувань належать: випасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна, деревних соків, збирання і заготівля дикорослих плодів, грибів, горіхів, ягід, лікарських рослин і технічної сировини, лісової підстилки та очерету. Цей вид лісокористування є тимчасовим. Сезонні строки початку і закінчення таких лісових використовувань встановлюються відповідними державними органами управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Висновок

До інших видів спеціального використання лісових ресурсів відноситься користування земельними ділянками лісового фонду для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, яке здійснюється юридичними і фізичними особами з дозволу місцевих рад за погодженням з постійними лісокористувачами. Цей вид користування проводиться з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів та з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою. Порядок користування земельними ділянками лісового фонду в культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях встановляється Кабінетом Міністрів України.

Для науково-дослідних робіт відповідним установам та організаціям виділяються спеціальні земельні ділянки лісового фонду. На них може бути обмежено або повністю заборонено використання лісових ресурсів, якщо це суперечить цілям науково-дослідних робіт. Заготівля деревини, живиці, другорядних лісових матеріалів, побічні лісові користування проводяться науково-дослідними установами та організаціями в загальному порядку.

Література

1. Баб'як О.С, Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2000.- 216 с.

2. Балюк Г.І. Екологічне право України. Конспект лекції у схемах (Загальна і Особлива частина): Навч. Посібник. - К.: Хрінком Інтер, 2006. - 192 с.

3. Екологічне право. Особлива частина Підручник. Для студентів юридичних вузів і факультетів. За редакцією академіка АПрН України, В.І. Андрейцева. К.: Істина, 2001

4. Екологічне право України За редакцією професорів В.К. Попова і А.П. Гетьмани. Харків, «Право». 2001

5. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. -- К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. - 848 с

6. Закон України “Про охорону навколишнього середовища”. - К., 1991.

7. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Львів: “Новий Світ-2000”, 2003. - 248 с.