Підстави припинення, зупинення, зміни права природокористування

2

Реферат:

«Підстави припинення, зупинення, зміни права природокористування»

План

Вступ

1. Підстави припинення, зупинення, зміни права природокористування

Висновок

Література

Вступ

Право природокористування може бути припинено (повністю або частково), зупинено на деякий час або змінено тільки на підставах передбачених законом. Для різних видів права природокористування, а також залежно від об'єктів цього права визначені різні підстави їх припинення, зупинення, зміни. Деякі із підстав є загальними для всіх або багатьох видів природокористування. Інші ж мають спеціальний характер і поширюються лише на окремі види права природористування.

Повне припинення права природокристування настає, коли природокористувач позбавляється права користування на весь наданий йому природний об'єкт. Частковим припиненням називається вилучення у природокористувача тільки частини природного об'єкта із збереженням за ним права користування іншою частиною.

Підстави припинення (повністю або частково) права користування природними об'єктами передбачені у спеціальних статтях відповідних кодексів і законів про природні ресурси. Однак наведені в них підстави (перелік) припинення права користування природними об'єктами не є вичерпними. Так, наприклад, у вказаних кодексах і законах відсутня така підстава припинення будь-якого права природокористування, як, смерть громадянина-природокористувача.

1. Підстави припинення, зупинення, зміни права природокористування

Існують також підстави, при наявності яких припинення права природокористування завжди обов'язкове, і підстави, які залежно від розсуду компетентних органів можуть спричинити, а можуть і не спричинити припинення даного права. Такі підстави можна розмежувати на обов'язкові (безумовні) і умовні. До обов'язкових належать підстави, передбачені, наприклад, у пунктах 1-9 ст. 27 Земельно кодексу, бо вони є фактами, що безумовно припиняють повністю або частково право землекористування. Інші підстави, вказані в ч. 3 цієї статті, спричиняють припинення права землекористування лише за наявності певних умов, бо в законі сказано, що «право користування землею може бути також припинено у випадках, зазначених у статті 114 цього Кодексу». Таким чином, ці випадки не є фактами, які безумовно припиняють право землекористування.

Для всіх видів права природокористування загальною підставою його припинення є добровільна відмова від права користування природним об'єктом або його частиною, коли відпала потреба у ньому. Термін «відпала потреба» законодавець вживає стосовно організацій, підприємств і установ, а «відмова від нього» -- стосовно громадян. Однак принципової різниці між цими підставами припинення права природокористування немає, тим більше, що вони названі в статтях, що визначають підстави припинення права природокористування одночасно і для організацій, і для громадян.

В обох випадках передбачається вільне волевиявлення суб'єкта природокористування. Якщо такого волевиявлення немає, підстава припинення права користування повинна бути іншою. Факт відсутності потреби у користуванні об'єктом природи може визначати лише сам користувач.

Абсолютна відмова від природного об'єкта є обов'язковою безумовною підставою припинення права природокористування. Часткова ж відмова такою не є. Залежно від конкретних обставин вона може бути не задоволена компетентним органом, який розпоряджається природними ресурсами, наприклад, з мотивів недоцільності його подрібнення або з інших важливих міркувань.

Право користування природним об'єктом завжди припиняється із закінченням строку, на який він надавався. І тут не вимагається будь-яких додаткових підстав або рішень компетентних органів для його припинення. Однак не виключається необхідність визначення такого порядку припинення прав користування, при якому забезпечувався б контроль за своєчасним поверненням природного об'єкта за його цільовим призначенням і у належному стані.

Підставою припинення права природокористування є необхідність вилучення природного об'єкта у природокористувача для державних, громадських та інших потреб, а також з метою їх надання громадянам. У всіх названих випадках це обов'язкова безумовна підстава припинення права користування.

Загальнообов'язковою безумовною підставою припинення права природокористування є припинення діяльності підприємства, організації, установи, селянського (фермерського) господарства, а також смерть громадянина.

Смерть громадянина як підстава припинення права природокористування законом не передбачена, хоча зрозуміло, що право користування будь-яким об'єктом природи не може зберігатися за померлим.

Обов'язково припиняється повністю або частково природокористування громадян, яке здійсняється не відповідно до цілей і вимог, передбачених відповідними документами на той або інший вид природокористування. Нецільове ж природокористування, яке здійснюється підприємствами, організаціями і установами, є умовною підставою припинення права природокористування. Підстави припинення права користування диким тваринним світом не передбачають його нецільового використання (ст. 28 Закону України «Про тваринний світ»). Але воно не повинно ставитися в один ряд з порушенням порядку спеціального використання об'єктів тваринного світу, а також різними правилами, нормами і вимогами по його охороні і використанню, більше того -- поглинатися ними.

Підставою припинення права природокористування є розірвання договору про тимчасове користування природним об'єктом, у тому числі і на умовах оренди. Воно є умовною підставою припинення того чи іншого права природокористування, бо для його дострокового розірвання необхідна наявність порушень умов договору з боку орендарі або орендодавця. Коли ж не було якихось порушень договору, то він може бути достроково розірваним за вимогою однієї із сторін, за винятком необхідності вилучення природного об'єкта для державних або громадських потреб, смерті орендаря і відсутності спадкоємця, який бажає скористатися переважним правом оренди, та в інших випадках. Закінчення ж строків дії таких договорів є безумовною підставою для припинення тимчасового, у тому числі і орендного користування природним об'єктом.

Деякі підстави припинення права природокористування притаманні лише користуванню окремими природними об'єктами. Тому на відміну від вищенаведених загальних вони є специфічними для окремих природних об'єктів. Так, підставою припинення права користування може бути невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільгоспвиробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб (п. 8 ст. 27 Земельного кодексу).

Екологічне законодавство передбачає також випадки зупинення, (тимчасової заборони), обмеження і зміни права природокористування. Зупинення означає тимчасову заборону природокористування до виконання необхідних природоохоронних заходів, тобто зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання. Обмеженням права природокористування є випадки, коли на певний період (до виконання необхідних природоохоронних заходів) встановлюються зменшені обсяги викидів і скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів у цілому по підприємству чи по окремих його цехах (дільницях) і одиницях обладнання. Цим обмежуються права природокористувачів на використання природного об'єкта (його частини).

При тимчасовій забороні (зупиненні) чи припиненні діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів по підприємствах в цілому чи окремих їх цехах (дільницях) і одиницях обладнання.

Діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки у спеціально передбачених випадках, уповноваженими державними органами у межах своєї компетенції.

Висновок

Зміна права природокористування не означає припинення (повністю або частково) даного права, воно стосується лише самого змісту права користування, тобто змінює його мету, характер, а значить і правомочності природокористувача.

Кожний вид права природокористування має свій, визначений законом порядок припинення, зупинення або змін, який залежить від самої підстави припинення, зупинення або зміни і значною мірою від різновиду природних об'єктів. Специфічний порядок і умови припинення, зупинення або зміни права користування конкретними природними об'єктами розглядається в Особливій частині підручника.

Література

1. Баб'як О.С, Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2000.- 216 с.

2. Балюк Г.І. Екологічне право України. Конспект лекції у схемах (Загальна і Особлива частина): Навч. Посібник. - К.: Хрінком Інтер, 2006. - 192 с.

3. Екологічне право. Особлива частина Підручник. Для студентів юридичних вузів і факультетів. За редакцією академіка АПрН України, В.І. Андрейцева. К.: Істина, 2001

4. Екологічне право України За редакцією професорів В.К. Попова і А.П. Гетьмани. Харків, «Право». 2001

5. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. -- К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. - 848 с

6. Закон України “Про охорону навколишнього середовища”. - К., 1991.

7. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Львів: “Новий Світ-2000”, 2003. - 248 с.