Підстави виникнення і поновлення права природокористування

2

Реферат:

«Підстави виникнення і поновлення права природокористування»

План

Вступ

1. Підстави виникнення і поновлення права природокористування

Висновок

Література

Вступ

Головними підставами виникнення права природокористування є юридичні дії, які повинні бути правомірними, що залежать від об'єкта природи, суб'єкта екологічного відношення, виду природокористування тощо. Правомірні дії як підстава виникнення і продовження права природокористування можна поділити на дві основні групи: юридичні вчинки й індивідуальні акти.

Юридичний вчинок як правомірна дія є підставою здійснення загальнодоступного природокористування.

Індивідуальні акти як підстава виникнення права природокористування являють собою складну юридичну сполуку, що означає:

* клопотання/заява особи про надання їй у користування або у власність природного об'єкта (його частини) для вилучення з нього корисних властивостей або якостей;

* видання рішення (постанови) компетентних державних органів;

* відведення на місцевості природного об'єкта;

* видача відповідного документа, який засвідчує право користування даним природним об'єктом.

1. Підстави виникнення і поновлення права природокористування

Припинення права спеціального природокористування здійснюється в порядку, який передбачено законодавством. Загальною для всіх видів спеціального природокористування умовою припинення прав на використання природним об'єктом є:

* відпала необхідність в експлуатації природного ресурсу;

* закінчення строку користування;

* ліквідація організації природокористувача;

* вилучення природного ресурсу із використання за рішенням компетентного державного органа з метою передачі його у використання іншому природокористувачу;

* порушення правил цільового використання природного ресурсу.

Право природокористування певного суб'єкта виникає і поновлюється на підставі юридичних фактів чи дії, які пов'язують норму права, суб'єктивні права і обов'язки конкретного суб'єкта. З ними відповідно пов'язана вся суть правовідносин.

Головними підставами виникнення права природокористування (його видами) є юридичні дії. Вони залежать від об'єкта природи, суб'єкта, виду природокористування та ін. В усіх випадках дії повинні відповідати вимогам і нормам екологічного права.

Юридичний факт є підставою здійснення права загальнодоступного природокористування. Так, закон пов'язує виникнення цього права із самим актом вольової дії громадянина по вільному перебуванню в лісі, збиранню дикорослих плодів, ягід, грибів тощо, по загальному водокористуванню, загальному використанню дикого тваринного світу (ст. 11 Закону України «Про тваринний світ») тощо. Суттєвим тут є сам факт перебування в лісі, користування водою із водних об'єктів загального користування і т. ін.

Юридичні дії як підстава виникнення права природокористування становлять собою складну сукупність юридичних подій: волевиявлення (клопотання, заява) особи про надання їй у користування або у власність природного об'єкта, його частини, компонента для вилучення з нього корисних властивостей або якостей; видачу рішення (постанови) компетентних державних органів або організацій, підприємств, установ, незалежно від форм власності; відведення у натурі (на місцевості) природного об'єкта (або його частини, компонента); видачу відповідного дозволу (ліцензії або іншого документа), який засвідчує право користування даним природним об'єктом.

Волевиявлення (клопотання, заява) про надання права користування природним об'єктом повинно бути викладене у письмовій формі на адресу компетентного державного органу, який здійснює функції по розпорядженню природним об'єктом. У разі, якщо вимагається клопотання (заява) про надання природного об'єкта у користування, у ньому вказується різного роду обґрунтування (бажаний розмір і місцерозташування об'єкта, мета його використання, строк використання, склад сім'ї тощо), а в окремих випадках і письмова згода уповноваженого на те органу та інші документи.

Заяву (клопотання) розглядає і виносить рішення відповідний Державний орган влади або спеціально уповноважений на те орган по регулюванню природокористування і охороні природних ресурсів. Приватизовані природні об'єкти передаються в користування в тому числі і на умовах оренди за згодою їх власників і під контролем місцевих рад (статті 8,9, 10, 11 і 53 Земельного кодексу).

Видача дозволу на спеціальне використання природних ресурсів регулюється спеціальним Положенням і здійснюється на підставі клопотання (заяви) природокористувача з обґрунтуванням потреби в природних ресурсах, погодженого з місцевою радою, власником або постійним користувачем цих природних ресурсів, а також з відповідними державними органами.

Після задоволення заяви (клопотання) про надання в користування природного об'єкта і одержання дозволу (документа) відповідними органами проводиться відведення його в натурі, тобто на місцевості з визначенням межових знаків (меж). Приступати до використання природного об'єкта, у тому числі і на умовах оренди, до визначення меж на місцевості і одержання дозволу (документа), що засвідчує право користування ним, забороняється (ст. 22 Земельного кодексу). Незаконним є природокористування без дозволу або документа, який засвідчує право на нього. Наявність відповідного дозволу (документа) розглядається як обов'язковий елемент юридичної підстави виникнення права природокористування.

Дозволи (ліцензії тощо) на спеціальне використання природних ресурсів видаються на основі лімітів (квот), що визначають обсяг природних ресурсів для використання. Ліміти (квоти) -- це система встановлених природокористувачам на певний час обсягів граничного використання (вилучення) природних ресурсів, викидів і скид забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів виробництва.

Спеціальне положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України 10 серпня 1992 року, визначає порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення.

Право постійного користування природними об'єктами засвідчується спеціальними державними актами, форми яких затверджуються Верховною Радою або Кабінетом Міністрів України. Право тимчасового користування природним об'єктом, у тому числі на умовах оренди, оформляється договором, форма якого і порядок реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України.

Право користування природними об'єктами може виникнути також у зв'язку з користуванням основним об'єктом природи, переданим в користування або у власність. Так, землекористувач має право використати для своїх господарських потреб у певному порядку надра, торф, лісові угіддя, поверхневі і підземні води у межах своєї земельної ділянки (п. 4 ст. 39 Земельного кодексу, ст. 23 Кодексу України про надра).

Суб'єкт права користування мисливською фауною або рибними запасами має певні права і по користуванню земельною або водною територією (лісом, водоймищем). Таке природокористування (його умови, межі допустимості та ін.) регламентується безпосередньо законом і не потребує, як правило, спеціального дозволу.

Склад перелічених юридичних дій або фактів, які є підставою виникнення права користування відповідними видами природних об'єктів, залежить від ступеня правової урегульованості порядку користування природними об'єктами, їх видів і суб'єктів права природокористування. Це стосується, наприклад, ліцензування діяльності в природокористуванні.

Ліцензування діяльності в природокористуванні -- це порядок надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування деякими природними об'єктами з відповідною метою, коли вони надаються підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам лише при одержанні ними спеціального дозволу -- ліцензії.

Ліцензія -- це дозвіл, що видається спеціально уповноваженими державними органами на право одно- або багаторазового використання природного об'єкта (добування мисливських тварин, рибальство, користування надрами, викиди і скиди забруднюючих речовин тощо). Існує кілька видів ліцензій, а саме: мисливська, промислова, рибальська, спортивна, на користування надрами, на забруднення довкілля. Ліцензування діяльності в користуванні відповідними природними об'єктами має свої особливості, які більш докладно розглядаються в Особливій частині підручника.

Висновок

Екологічним законодавством у ряді випадків передбачається поновлення права тимчасового користування природними об'єктами. Так, поновлення строку користування земельною ділянкою, наданою із земель, які є державною власністю, здійснюється радою, яка надала її в користування. Поновлення строку користування земельною ділянкою, наданою із земель, які перебувають в колективній або приватній власності, здійснюється її власником шляхом укладення нового договору (ст. 7 Земельного кодексу). При цьому орендар земельної ділянки має переважне право на поновлення договору оренди після закінчення строку його дії (ч. 5 ст. 8 Земельного кодексу; ст. 27 Закону України «Про оренду землі»).

Підстави виникнення і поновлення права користування кожним видом природних об'єктів мають особливості, які розглядаються в Особливій частині підручника.

Література

1. Баб'як О.С, Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2000.- 216 с.

2. Балюк Г.І. Екологічне право України. Конспект лекції у схемах (Загальна і Особлива частина): Навч. Посібник. - К.: Хрінком Інтер, 2006. - 192 с.

3. Екологічне право. Особлива частина Підручник. Для студентів юридичних вузів і факультетів. За редакцією академіка АПрН України, В.І. Андрейцева. К.: Істина, 2001

4. Екологічне право України За редакцією професорів В.К. Попова і А.П. Гетьмани. Харків, «Право». 2001

5. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. -- К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. - 848 с

6. Закон України “Про охорону навколишнього середовища”. - К., 1991.

7. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Львів: “Новий Світ-2000”, 2003. - 248 с.