Навколишнє середовище людини

Реферат

на тему:

„Навколишнє середовище людини”

учениці 9-В класу

Лівандовської М. А.

Роль людського фактора в розвитку біосфери.

Центральною темою навчання про ноосферу є єдність біосфери і людства. Вернадський у своїх роботах розкриває корені цієї єдності, значення організованості біосфери в розвитку людства. Це дозволяє зрозуміти місце і роль історичного розвитку людства в еволюції біосфери, закономірності її переходу в ноосферу.

Однієї з ключових ідей, що лежать в основі теорії Вернадського про ноосферу, є те, що людина не є самодостатньою живою істотою, що живе окремо за своїм законами, він співіснує усередині природи і є частиною її. Ця єдність обумовлена насамперед функціональною нерозривністю навколишнього середовища і людини, що намагався показати Вернадський як біогеохімік. Людство саме по собі є природне явище і природне, що вплив біосфери позначається не тільки на середовищі життя але і на образі думки.

Але не тільки природа впливає на людину, існує і зворотний зв'язок. Причому вона не поверхнева, що відбиває фізичний вплив людини на навколишнє середовище, воно набагато глибше. Це доводить той факт, що останнім часом помітно активізувалися планетарні геологічні сили. “...ми усе більше і яскравіше бачимо в дії навколишні нас геологічні сили. Це збіглося, навряд чи випадково, із проникненням у наукову свідомість переконання про геологічне значення Homo sapiens, з виявленням нового стану біосфери -- ноосфери -- і є однієї з форм її вираження. Воно зв'язано, звичайно, насамперед з уточненням природної наукової праці і думки в межах біосфери, де жива речовина відіграє основну роль” . Так, останнім часом різко міняється відображення живих істот на навколишній природі. Завдяки цьому процес еволюції переноситься в область мінералів. Різко міняються ґрунти, води і повітря. Тобто еволюція видів сама перетворилася в геологічний процес, тому що в процесі еволюції з'явилася нова геологічна сила. Вернадський писала: “Еволюція видів переходить в еволюцію біосфери”.

Тут природно напрошується висновок про те, що геологічною силою є власне зовсім не Homo Sapiens, а його розум, наукова думка соціального людства. У “Філософських думках натураліста” Вернадський писав: “Ми саме переживаємо її яскраве входження в геологічну історію планети. В останні тисячоріччя спостерігається інтенсивне зростання впливу однієї видової живої речовини -- цивілізованого людства -- на зміну біосфери. Під впливом наукової думки і людської праці біосфера переходить у новий стан -- у ноосферу”.

Ми є спостерігачами і виконавцями глибокої зміни біосфери. Причому перебудова навколишнього середовища науковою людською думкою за допомогою організованої праці навряд чи є стихійним процесом. Корені цього лежать у самій природі і були закладені ще мільйони років тому в ході природного процесу еволюції. “Людина... складає неминучий прояв великого природного процесу, що закономірно триває протягом, принаймні, двох мільярдів років” .

Звідси, до речі, можна укласти що висловлення про самознищення людства, про катастрофу цивілізації не мають під собою вагомих основ. Було б щонайменше дивно, якби наукова думка - породження природного геологічного процесу суперечила б самому процесу. Ми коштуємо на порозі революційних змін у навколишнім середовищі: біосфера за допомогою переробки науковою думкою переходить у новий еволюційний стан - ноосферу.

Заселяючи всі куточки нашої планети, спираючи на державно організовану наукову думку і на її породження, техніку, людина створив у біосфері нову біогенну силу, що підтримує розмноження і подальше заселення різних частин біосфери. Причому разом з розширенням області проживання, людство починає представляти себе усе більш споєну масу, тому що розвиваючі засоби зв'язку - засобу передачі думки огортають усю Земну кулю. “Цей процес - повного заселення біосфери людиною - обумовлений ходом історії наукової думки, нерозривно зв'язаний зі швидкістю зносин, з успіхами техніки пересування, з можливістю миттєвої передачі думки, її одночасного обговорення усюди на планеті”.

При цьому людина вперше реально зрозуміла, що він житель планети і може і повинний мислити і діяти в новому аспекті, не тільки в аспекті окремої особистості, чи родини роду, чи держав їхніх союзів, але й у планетному аспекті. Він, як і все живе, може мислити і діяти в планетному аспекті тільки в області життя -- у біосфері, у визначеній земній оболонці, з яким він нерозривно, закономірно зв'язаний і піти з який він не може. Його існування є її функція. Він несе її із собою усюди. І він її неминуче, закономірно, безупинно змінює. Схоже, що вперше ми знаходимося в умовах єдиного геологічного історичного процесу, що охопив одночасно всю планету. XX століття характерне тим, що будь-які подія, що відбувається на планеті, зв'язуються в єдине ціле. І з кожним днем соціальна, наукова і культурна зв'язаність людства тільки підсилюється і поглиблюється. “Збільшення вселенності, спаяності всіх людських суспільств безупинно росте і стає помітним у деякі роки ледве не щорічно”.

Результат усіх перерахованих вище змін у біосфері планети дав привід французькому геологу Тейяр де Шардену укласти, що біосфера в даний момент швидко геологічно переходить у новий стан - у ноосферу, тобто такий стан у який людський розум і робота, що направляється їм, являють собою нову могутню геологічну силу. Це збіглося, видимо не випадково, з тим моментом коли люди засели усю планету, усе людство економічно об'єдналося в єдине ціле і наукову думку всього людства злилася воєдино, завдяки успіхам у техніку зв'язку. У такий спосіб:

Людина, як він спостерігається в природі, як і всі живі організми, як усяка жива речовина, є визначена функція біосфери, у визначеному її просторі-часі;

Людина у всіх його проявах являє собою частина біосфери;

Прорив наукової думки підготовлений усім минулим біосфери і має еволюційні корені. Ноосфера - це біосфера, перероблена науковою думкою, що підготовляється всім минулим планети, а не короткочасне і перехідне геологічне явище.

Вернадський неодноразово відзначав, що “цивілізація “культурного людства” -- оскільки вона є формою організації нової геологічної сили, що створилася в біосфері,-- не може перерватися і знищитися, тому що це є велике природне явище, що відповідає історично, вірніше, геологічно сформованої організованості біосфери. Утворити ноосферу, вона всіма коренями зв'язується з цією земною оболонкою, чого раніш в історії людства в скільки-небудь порівнянній мері не було”.

Багато чого з того, про що писав Вернадський, стає надбанням сьогоднішнього дня. Сучасні і зрозумілі нам його думки про цілісність, неподільність цивілізації, про єдність біосфери і людства. Переломний момент в історії людства, про що сьогодні говорять учені, політики, публіцисти, був побачений Вернадським.

Вернадський бачив неминучість ноосфери, підготовлюваної як еволюцією біосфери, так і історичним розвитком людства. З погляду ноосферного підходу по-іншому бачаться і сучасні болючі крапки розвитку світової цивілізації. Варварське відношення до біосфери, погроза світової екологічної катастрофи, виробництво засобів масового знищення -- усе це повинно мати минуще значення. Питання про корінний поворот до джерел життя, до організованості біосфери в сучасних умовах повинний звучати як сполох, заклик до того, щоб мислити і діяти, у біосферному - планетному аспекті.

Природні стихії, їх екологічні наслідки

Аналіз історичного розвитку людства переконливо свідчить, що причиною багатьох будівель та загибелі людей була стихія . Землетруси й повені ,посуха й пожежі , як чимало й інших несприятливих явищ природи ,діяли на людину в минулому в значно більшій мірі ,ніж сьогодні .

Стихійні лиха призводили до загибелі людей до руйнування осель .

Тропічні урагани - причина чисельності жертв і руйнувань .Їх зумовлюють циклонічні вітри величезної сили . Вони виникають в океані на переферії екватора . Основними районами їх руйнівного впливу є країни Південного та Південно - Східної Азії .

Найбільш спустошливий ефект , тропічні ураган приносять у прибережні зони , низинні райони , гирла та дельти річок . Зона затоплення морського узбережжя досягає десятки кілометрів . , це пов'язане з випаданням великої кількості опадів , а також виходом річок з берегів у нижній течії та злитті зон річкових і морських повеней .

Землетруси.

У ХХ ст. сталася велика кількість руйнівних землетрусів . Серед них більшість припадає на густонаселенні райони світу Китай , Ср. Азія. Це привило до великих людських жертв . Чимало міст були майже повністю зруйновані . За даними ЮНЕСКО у період 1962 - 1950 роки., у світі загинуло від підземної стихії понад 460 тис. чоловік. Вчені стали ширше використовувати заходи біоіндикації землетрусів , засновані на високій чутливості деяких тварин до найменших коливань земної кори .

Вулкани.

Від виверження вулканів гинуть ,щорічно тисячі людей . Вони завдають великих збитків. Тільки за останні 500 років від виверження вулканів загинуло 200 тис. чоловік. На землі виділяють декілька густонаселених районів, розташованого у зоні вулканічного виверження. Найнебезпечніші із них - Індонезія (128 акт вулканів ) другий - Японія.

Цунамі .

Великого лиха людям завдають цунамі . Вони виникають внаслідок підводних землетрусів у вигляді величезних хвиль. ( 20 м ), що насуваються на узбережжя і проникають у глибину суші на значну відстань . Сила їх величезна , вони руйнують все на своєму шляху .Серед великих цунамі особливо сильним було чилійське ( 22 травня 1960 р ).

Негативні наслідки діяльності людини і основні фактори виробничого середовища

Найбільшої шкоди навколишньому середовищу, безумовно завдає саме людина. Так бурхливий розвиток промисловості а також НТР сприяють підвищенню викиду в атмосферу різноманітних шкідливих речовин: важких металів, продуктів напіврозпаду радіоактивних речовин, твердих часток, підвищення загальної температури навколишнього середовища...

Все це не може не позначитися на загальному екологічному тлі. Наприклад, такий важкий метал, як свинець, що міститься в вихлопах (продуктах згоряння палива) автомобілів, дуже згубно впливає на людський організм і викликає: нервозності, уповільнення розвитку, захворювання дихальних шляхів, а в високих концентраціях - токсикодермію, гостру інтоксикацію, і смерть.

Свинець окрім автомобільних вихлопів може міститися також в типографській фарбі, а також в рослинах, гибах, тощо, що ростуть коло великих автомобільних трас. Через це категорично рекомендується утриматися від споживання таких продуктів.

Забруднення навколишнього середовища такими темпами може мати страшні наслідки для всього людського роду. Таку можливість припускали ще майже століття тому видатний англійський фізик-математик Джеймс Максвелл а також наш співвітчизник Е. Ціолковський.

Цю теорію називали по різному: "теорією теплової смерті", "теорією теплового забруднення", "ефектом знецінення теплової енергії" і.т.п.

Але зміст її залишався одним і тим же. При будь - якому використанні енергетичних ресурсів виділяється певна кількість теплової енергії, при чому - низькотемпературної, малоцінної, з якої вже не можна витягнути ніякої користі.

Що ж виходить? - працюють сотні мільйонів двигунів, електростанції, сгоряє вугілля, газ, нафта, і в кінці - кінців вся ця теплова енергія розсіюється в навколишньому середовищі, піднімаючи його температуру.

Отже люба людина, хоч трохи знайома з фізикою може зрозуміти, що при такому розкладі подій катастрофічними темпами зменшується ККД всіх теплових двигунів на Землі. При чому судячи з розрахунків Ціолковського таки настане момент коли ККД (коефіцієнт корисної дії) всіх теплових двигунів стане рівним нулю і існування людства стане неможливим.

Але за "оптимістичними" прогнозами сучасних вчених такого моменту може й не настати, оскільки на людство насувається не менш лиха біда: парниковий ефект. Суть його полягає не в знеціненні енергетичних ресурсів, а в таненні льодовиків і південно/північних полярних шапок, за рахунок чого може (й таки буде) спостерігатись підвищення рівня світового океану й затоплення практично всього суходолу.

Крім "теплової" існує ще багато різноманітних напастей що підстерігають людство. Деякі з них мають локальний, а деякі - глобальний характер, але спільною їх рисою є те, що своєю появою вони зобов'язані саме людині.

Так озонові дірки виникають через виділення в атмосферу окремих газів, що спричиняють руйнування озонової оболонки планети. Цей процес загрожує нам тим, що озоновий шар є природним захистом всіх живих організмів від підвищеного рівня сонячної радіації, а також від ультрафіолетового опромінювання.

Крім цього лиха є також багато різновидів екологічних катастроф таких, як порошковий ефект, кислотні дощі, смоги.

В усьому світі, а загалом й в Україні проводяться масштабні заходи що до уникнення цих лих і збереження навколишнього середовища.

Також крім цих всіх лих природного характеру на здоров'я і працездатність людини впливають умови її праці. Так, приміщення в яких виконуються виробничі питання мають добре провітрюватися, бути добре освітленими, а також, бути обладнані достатньою кількістю санвузлів, аптечок. Також до необхідних умов праці відносяться кімната відпочинку, кімната для куріння, кімната дитини й матері.

При обладнанні виробничих приміщень слід уникати використання легкогорючих матеріалів, матеріалів, що мають властивість. під дією високих температур виділяти токсичні речовини.

Також в виробничих приміщеннях дуже важливими є пожежо та електронебезпека. Ці фактори є дуже важливими при обладнанні та експлуатації виробничих приміщень.

Як вже було сказано вище для обладнання приміщень такого типу рекомендується, по можливості утримуватись від використання легкозаймистих та токсичних матеріалів. Також для усунення трагічних наслідків слід обладнати виробничі приміщення вогнегасниками, пожежними щитами, ящиками з піском, пожежними рукавами та ін.

Рекомендується укладати електричні кабелі в непровідних гофрованих трубах чи шлангах для забезпечення ураження людей електричним струмом через оголені дроти. Але цей вид захисту не є найкращим, тому, що при нагальній потребі доступу до електродротів (наприклад при їх обриві) приходиться руйнувати ізолюючі стінки труби. Також широко розповсюджене прокладання дротів у стінах під штукатуркою, але й цей вид захисту має такі самі недоліки, що перечислено вище. Але всі ці заходи не матимуть ніякого успіху без дотримання персоналом елементарних вимог з техніки безпеки. Так при роботі з електричними приладами, що використовують високі напруги, слід утримуватися від доторкання до металевих (особливо нефарбованих) заземлених поверхонь, також бажано користуватися взуттям на товстій гумовій підошві, або спеціальним гумовим килимком. Також категорично забороняється доторкатися до оголених дротів, а також намагатися своїми силами усунути несправності, що виникли у електропроводці чи то в електропристроях. Також слід уникати використання саморобних електропристроїв, робота яких може викликати коротке замикання, або загоряння їх самих.

В нашому регіоні є багато деревообробних підприємств, та підприємств, на яких проводяться лакофарбові роботи, і яким через це слід приділяти підвищену увагу в питаннях пожежо та електронебезпеки.