Лісові ресурси, їх роль у збереженні відновлюваних особливостей біосфери

2

Реферат на тему:

Лісові ресурси, їх роль у збереженні відновлювальних особливостей біосфери

Зміст

• Вступ 3
• 1. Рослинний світ та лісові ресурси 4
• 2. Лісівничо-екологічні проблеми. 6
• 3. Екологічні фактори. 7
• 4. Екологія лісу 9
• Висновок 14
• Література 15

Вступ

Лісові відносини в Україні регулюються Лісовим Кодексом України, Законом України про охорону навколишнього природного середовища, іншими актами законодавства України.

Згідно Лісового Кодексу України до лісових ресурсів відноситься: деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва. Лісові ресурси за своїм значенням поділяються на лісові ресурси державного і місцевого значення. До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця. До лісових ресурсів місцевого значення належать лісові ресурси, не віднесені до ресурсів державного значення.

Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.

Для України характерна невисока залісненість. Структура сільськогосподарського комплексу є наступною:

· лісогосподарський;

· целюлозно - паперовий;

· деревообробний;

· лісохімічний.

Загальний запас деревної маси в лісах України -- 1736,0 млн. м³. Середній запас деревної маси на 1 га вкритих лісом земель -- 185 м³, запас на 1 га стиглих і перестійних деревостанів -- 237 м³, середній приріст на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель -- 3,8 м³./p

1. Рослинний світ та лісові ресурси

Флора нижчих і вищих видів рослин України нараховує понад 25000. За спектром основних життєвих форм всі види судинних рослин поділяються на дерева, кущі, напівкущі, багаторічні трав'янисті рослини, дворічні та однорічні. Флора судинних рослин України налічує понад 5 тис. видів, з них близько 250 видів офіційно визнані лікарськими в Україні, хоча майже 1100 видів флори України мають біологічно активні речовини, які мають лікувальні властивості, а їх сировина в світовій практиці використовується при виготовленні лікарських препаратів.

Тривале безконтрольне використання природних ресурсів багатьох цінних лікарських рослин, інтенсифікація господарського використання територій з наявністю лікарських рослин, несприятлива екологічна ситуація в зоні з високим ресурсним потенціалом після аварії на Чорнобильській АЕС спричинили кризовий стан ресурсів більшості дикорослих лікарських рослин.

На сьогодні лікарські рослини ростуть на площі, що становить менше 10 відсотків території України. В Україні в цілому близько 85 відсотків лікарської рослинної сировини збирається в природних місцезростаннях видів лікарських рослин. З кожним роком збільшуються площі та різноманіття культивованих лікарських рослин, однак їх кількість, як правило, не перевищує 15 видів. Багато лікарських рослин неможливо вирощувати в культурі у зв'язку зі складністю агротехніки та рядом інших причин.

Протягом останніх 10 - 15 років видовий склад лікарських рослин майже не змінився, водночас обсяг заготівлі як у цілому, так і по окремих видах суттєво зменшується кожні 3 - 5 років, оскільки зменшуються природні запаси цих рослин внаслідок інтенсивного господарського використання земель, на яких вони ростуть, та заготівлі їх сировини без урахування норм та правил збору, що, в свою чергу, веде до виснаження ресурсів лікарських рослин. При цьому попит фармацевтичної промисловості України на сировину дикорослих лікарських рослин залишається великим.

Загальний обсяг лісокористування в Україні становить 14,4 млн. куб. метрів, у тому числі основного користування - 6,7 млн. куб. метрів, що задовольняє потреби народного господарства лише на 25 - 27 відсотків. У зв'язку з дефіцитом деревини щорічна потреба в її завезенні становить 30 млн. куб. метрів.

Хибна практика планування екстенсивного лісокористування призвела до значного виснаження лісів, зниження загальної продуктивності їх ценозів, погіршення товарної структури лісосічного фонду. Так, у повоєнні роки допускалося перевищення розрахункової лісосіки в 1,5 - 2 рази, що спричинило зміну вікової структури лісів, збільшення частки похідних (до 13 відсотків) і менш продуктивних деревостанів. Сьогодні найбільшу площу займають молодняки (45,4 відсотка) і середньовікові насадження (37,7 відсотка), достигаючі і стиглі деревостани становлять відповідно лише 10,1 відсотка і 6,8 відсотка, що в 1,5 - 2 рази нижче оптимальних значень. Інтенсифікація проміжного користування в останні роки призвела до того, що фактичні запаси достигаючих і стиглих деревостанів становлять більше половини потенційно можливих, а частка насаджень з низькими повнотами (0,6 - 0,3) досягає 24 відсотків. У зв'язку з цим під час рубок головного користування щороку недобирають 5 млн. куб. метрів деревини.

Сучасний екологічний стан лісів зумовлюється як рівнем та інтенсивністю антропогенного впливу, так і зростаючим техногенним навантаженням, що порушує природну стійкість і середовищно-формуючі функції лісових екосистем. Лише за останнє десятиріччя в Україні загинуло від промислових викидів 2,5 тис. гектарів лісових насаджень, радіаційного забруднення через аварію на Чорнобильській АЕС зазнали 3,5 млн. гектарів лісів, що потребує обмеження лісокористування, удосконалення системи протипожежної безпеки лісів. В середньому щороку виникає 3500 лісових пожеж на площі 4000 гектарів.

Порушення природної стійкості лісів призводить до збільшення вразливості насаджень. На кінець 1996 року загальна площа осередків шкідників і хвороб лісу становила 396,1 тис. гектарів.

2. Лісівничо-екологічні проблеми.

· Оптимізація лісокористування включає підвищення відсотку використання приросту, зростання питомої ваги поступових і вибіркових рубок. Впровадження ландшафтно-водозбірних принципів при плануванні та веденні лісового господарства; поширення реконструктивних рубок і вдосконалення методів догляду за лісами, спрямованих на формування стійких деревостанів з високою якістю деревини.

· Поступова відмова від технологій, орієнтованих на використання важкої техніки як такої, що спричиняє значну шкоду природі; забезпечення виконання всіх лісівничих вимог при заготівлях дере вини.

· Охорона лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, формування стійких лісів;

· Система відбору, охорони лісів і про ведення лісогосподарських заходів у лісах природо-заповідного фонду.

· Ведення лісового господарства на те риторіях, забруднених радіонуклідами і промисловими відходами.

3. Екологічні фактори.

Природні умови існування лісів країни суттєво змінені під впливом людської діяльності. ЇЇ наслідки проявляються в забрудненні атмосфери і ґрунтів, зниженні рівня ґрунтових вод, зміні лісорослинних умов під впливом рекреації. Особливо вагомими для лісового господарства України є масштабні зміни умов росту лісів і ведення лісового господарства, пов'язані із глобальним потеплінням клімату і забрудненням значних територій радіонуклідами в результаті аварії на ЧАЕС.

Структура українських лісів - це наслідок історії їх експлуатації і відтворення. Вона далека від природної, що проявляється у значній фрагментації лісових масивів, високій частці насаджень штучного (45,6%) і

порослевого (18,7%) походження, спрощенні породного складу, зниженні біорізноманіття лісів, нерівномірному віковому розподілі деревостанів.

Стійкість значної частини лісів понижена, що проявляється у прогресуючо му погіршенні їх стану. В останні десятиліття значно зросли збитки та шкода, заподіяні лісовому господарству пожежами, вітровалами, шкідниками.

Важлива екологічна (захисна) роль українських лісів загальновідома. Підтримка і посилення цієї ролі протягом останніх десятиріч були основним пріоритетом державної лісової політики України. А це:

· Висока (понад 10%) і постійно зростаюча частка заповідників, національних парків та інших особливо захисних територій у загальній площі лісів, суттєвий ріст темпів заповідання лісів за останні роки. Економічний спад сприяє полегшенню процедури виділення нових об'єктів природно-заповідного фонду. Надлишкове виділення нових особливо охоронних територій починає негативно відображатися на ресурсно-економічному потенціалі лісового господарства;

· Високий процент лісів, економічне використання яких суттєво обмежено (заборонені рубки головного користування, лісовідновні рубки приурочені до моменту природного розпаду деревостанів);

На Україні є значні площі лісів, не врахованих у складі особливо захисних територій, але фактично зростаючих без втручання людини. До їх числа належать насамперед ліси, не доступні для експлуатації через відсутність доріг у Карпатському регіоні, і ліси, значною мірою забруднені радіонуклідами в результаті аварії на ЧАЕС.

4. Екологія лісу

Готується новий Лісний кодекс України. Хотілося б, щоб це був виважений документ, який би врахував пропозиції вчених, господарників, широкого кола громадськості. Тож і я поділюся деякими думками.

Спершу невеликий екскурс у дендрологію - базу лісу. На вченій раді однієї академічної ботанічної установи винесено вирок нашому рідному клену гостролистому, побратиму того, який є символом Канади. Мовляв, він другорядна рослина, від якої треба очищати насадження. Отже, одну з найцінніших наших порід віднесли до бур'янів і велять знищувати. Водночас зріс попит "нових" українців на кленову деревину, нею облицьовують офіси, зали і навіть салони автомобілів, бо вірять, що клен надає силу і спонукає до активізації розумових здібностей. І що цікаво, спритні ділки видають нашу деревину за канадську. Та що говорити про клен, коли охочим до дорогих облаштунків втелющують звичайну березу з іменем "карельська".

Були часи бездумного захоплення чужоземним за принципом - хоч погане, аби чуже. Тоді лісівники наввипередки вводили в лісові культури екзоти без оцінки їх якості, не завбачуючи можливі негативні наслідки. Засилля "чужаків" відчутно позначилось на видовому складі лісів та озелененні, потіснивши наше, національне.

Згадаймо, як ще недавно вздовж поліських шляхів буяли верби. Ними обсаджували ставки, вони зберігали від замулення річечки й джерела. Верба продукує багато чудової деревини, дає ранньовесняну поживу бджолам, служить ліками від багатьох хвороб, наповнює приємним ароматом довкілля.

Та на землях, де колись буяли верби, нині розкошують канадські тополі. Могутні крони їх притіняють величезні ділянки родючої землі. Тополиний пух викликає в багатьох алергію. В лісах Америки - це дерево-одиночка, в лісових посадках воно миршаве, стовбури тонкі та покривлені. Якість деревини нікудишня, навіть дрова з неї погані. Наші ж чорний та білий осокори мають набагато кращу деревину. З бруньок осокора чорного готують ліки від простатиту.

Заполонив наше озеленення, частково ліси, клен американський, який отруює грунт, глушить культурні рослини і, на наш сором, став показником занепаду села, розрісшись у непролазні хащі.

Кажуть, псевдотсуга дає багато деревини. Але її не можна порівняти з модриною українською - деревом Карпат. Маємо цінний генетичний фонд, а заглядаємо в Америку. Росте ж у Карпатах ялиця, висота якої буває понад 50 метрів, а з гектара дає 1200 кубічних метрів високоякісної деревини.

Під гаслом "За якість не ручаюсь, а кількість забезпечу" поселили в лісах дуб червоний. Цей екзот дуже програє нашому дубові - деревина крихка і швидко загниває. Зате агресивний надміру - дуже розселяється самосівом, знецінюючи ліси. Мова, звичайно, не про те, щоб "чужинцям" поставити суворий заслін. Якщо вони корисні, то чому б ними не збагатити наші насадження. Скажімо, біла акація завоювала степові простори і стала на захисті грунту, призупиняючи пилові бурі. Іншим корисним деревом степових лісосмуг є гледичія. Правда, забули про ялівець віргінський, який є її природним напарником. Ялівець під захистом гледичії сам захищає грунт від сонця.

Настав час відновити дендрологію лісів та озеленення і активно культивувати місцеві породи. Наші дерева краще будь-яких екзотів забезпечать нас деревиною, тож повинні буяти в лісах завтрашнього дня.
Ліси займають 15,6 відсотка території України, але залісення держави різне: в Карпатах - 42-45 відсотків, в Степу - 5-9. На одного жителя країни припадає 0,18 гектара насаджень і 33 кубометри запасу деревини. Дуже мало стиглих лісів - лише 11 відсотків. Переважають середньовікові - 44 відсотки, за ними йдуть молодняки - 32.

Останнім часом має місце варварське вирубування лісів, що завдає великої шкоди природному середовищу, веде до розбазарювання лісових багатств та до економічних збитків, природних катастроф. Лише на законних підставах лісозаготівлею займається 800 підприємств. Через вакханалію в цінах багато деревини безпідставно відправляється в зарубіжжя. Україна минулого року експортувала лісу на 290 мільйонів доларів, з яких на приватний експорт припадає 78 відсотків. І це при відсутності приватних лісів. Немає належного нагляду за вивезенням лісу за кордон, тому й допускаються численні зловживання.

На Буковині мені довелося бачити, як заготовляють шпали для зарубіжжя. На них величезний попит, бо хвалений струнобетон не витримує таких навантажень, як дерев'яні шпали. От і працюють сотні дрібних пилорам. Ліс крадуть ночами, вдень виготовляють шпали, а вивозять за кордон вдень і вночі.

Нищення карпатських лісів велось споконвіку, і ніхто його, як не прикро, не зупиняє. Такий факт. У п'ятдесяті роки приїздив до нас лісовий кондуктор, який раніше працював у Карпатах. Йому з гордістю розповіли про лісівників, які кошиками наносили на Говерлу родючої землі і посадили ліс.

Гість оцінив це саркастично:

- Так вам і треба. Не вміли берегти ліс, от і потекла земля у підніжжя гір. Тепер носіть її на гору.

Повені зародились не сьогодні. І раніше пилка вправно ходила по насадженнях, оголюючи крутосхили, на яких затримується вода. А у вирі "реформ" пилка на всю потужність розгулялася в Карпатах. На їхньому лісові виросли мільярдери. Населення ж збідніло, а декого повені позбавили житла і навіть життя. Віддуватись доводиться всій Україні.

Останніми роками ліси нищаться особливо безжально і дико. Миттєва вигода зваблює багатьох. Спритники діють за принципом: після нас - хоч потоп. Це небачене варварство, оскільки сьогоденні посадки дадуть урожай лише через сто років. Дуже тривожить те, що руйнівна реформаторська рука вже простяглася до лісу спробами розпаювати його в Карпатах. Призупинено. Чи надовго?

Наше щастя, що ліс сьогодні переважно державний. А є ж немало випадків привласнення лісових угідь та селянських земель, на яких процвітає невігластво і спустошення. Якось мені довелося побувати в Трахтемирові - величезному маєтку олігарха Ігоря Бакая, що афішується як приватний заповідник, а про людське око значиться як Агроекологічне об'єднання "Трахтемирів". Тут незабаром можна буде запозичувати досвід по впровадженню ерозії лісу та яроутворення. Все підпорядковано в "заповіднику" розведенню диких свиней. Ніякої заповідності немає. І порядку в лісах теж.

У Трахтемирові знищується людська пам'ять про героїзм козаків. Поряд з історичним цвинтарем - шикарний особняк. Бачив вивалені хрести, будівельне сміття на могилах, безладдя. І це в колишній козацькій столиці. Не можна віддавати ліси для задоволення примх жирних котів. Був би цей "заповідник" в держлісгоспі, не розводили б у ньому свинства. Недавно на Харківщині знайомився з практикою тамтешніх лісівників. Вони вміло і вдало поєднують науку з практикою лісового господарства та підготовкою кадрів. У Гутянському держлісгоспі дуже розумно вирощується ліс. Мають власну клонову плантацію сосни, сіянці вирощують в оранжереях, що дуже прискорює і здешевлює лісовідновлення. Скрізь - порядок, відчувається турбота про ліс і людей.

Так і має бути. Згадаймо, як оцінювалось лісорозведення та державна важливість причетних до нього фахівців за царя. У рангах були урівняні піп, полковник і лісничий.

В Україні нема на державному рівні Лісної академії, тому лісова наука губить свої позиції. Втрачений дендропарк "Веселі Боковеньки", позбулась своєї бази Кримська лісостанція.

Мінекоресурсів перебрало на себе роль санітарної служби, після чого в його діяльності, пов'язаній з лісами, екологією і не пахне, бо займається усуненням наслідків людського нехлюйства, смітниками та технологічними отруєннями. Є, правда, в міністерстві управління вирубок, тому, щоб зрубати сухостій в дендропарку, треба міністерський дозвіл, а от коли шкоди завдається пейзажам - міністерству нема до цього діла. Тому практично екологію довкілля забезпечує Державний комітет лісового господарства. Для відвернення в Карпатах трагедії багато робить Міністерство надзвичайних ситуацій. Але це боротьба знову ж таки з наслідками, а не з причинами, оскільки такий статус цього відомства. Необхідна станція по боротьбі з ерозією грунтів.

На закінчення зазначу, що, як на мене, назріла потреба відновлення Міністерства лісового господарства з передачею йому ряду функцій Мінекоресурсів та Міністерства надзвичайних ситуацій.

Висновок

Під час дослідження теми „Лісові ресурси, їх роль у збереженні відновлювальних особливостей біосфери” було проаналізовано та вивчено слідуючи питання:

1. Рослинний світ та лісові ресурси.

2. Лісові екологічні проблеми.

3. Екологічні фактори.

4. Екологія лісу.

Було з'ясовано, що лісові відносини в Україні регулюються Лісовим Кодексом України, Законом України про охорону навколишнього природного середовища, іншими актами законодавства України.

Флора нижчих і вищих видів рослин України нараховує понад 25000. Сучасний екологічний стан лісів зумовлюється як рівнем та інтенсивністю антропогенного впливу, так і зростаючим техногенним навантаженням, що порушує природну стійкість і середовищно-формуючі функції лісових екосистем.

Під час розгляду другого питання даного реферату „Лісові екологічні проблеми” було визначено та охарактеризовано найбільш глобальні проблеми суспільства стосовно екології лісу.

Структура українських лісів - це наслідок історії їх експлуатації і відтворення.

Настав час відновити дендрологію лісів та озеленення і активно культивувати місцеві породи. Наші дерева краще будь-яких екзотів забезпечать нас деревиною, тож повинні буяти в лісах завтрашнього дня. Ліси займають 15,6 відсотка території України, але залісення держави різне: в Карпатах - 42-45 відсотків, в Степу - 5-9. На одного жителя країни припадає 0,18 гектара насаджень і 33 кубометри запасу деревини. Дуже мало стиглих лісів - лише 11 відсотків. Переважають середньовікові - 44 відсотки, за ними йдуть молодняки - 32.

Література

1. Добро вольський В.В. Екологічні знання. К.: Професіонал. - 2005

2. Лук`янова Л.Б. Основи екології. К.: Вища школа. - 2000

3. Балацький О.Ф. Охорона навколишнього середовища. - К.: Знання, 1977. -11 с.

4. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К.: Либідь, 1993. - 3-6 с.