Проблеми якості життя й екологічної безпеки

Проблеми якості життя й екологічної безпеки.

Людина в плині всього свого життя є під впливом цілого спектра факторів навколишнього середовища - від екологічних до соціальних. Крім індивідуальних біологічних особливостей всі вони безпосередньо впливають на його життєдіяльність, здоров'я й, в остаточному підсумку тривалість життя. Орієнтовний внесок різних факторів у здоров'я населення оцінюється по чотирьох позиціях: спосіб життя, генетика (біологія) людини, зовнішнє середовище й охорона здоров'я.

У цей час, коли медицина перемогла багато епідемічних інфекційних захворювань, а віспа практично ліквідована на всій земній кулі, роль охорони здоров'я в запобіганні захворювань сучасної людини трохи знизилося.

Профілактика ж захворювань залежить від багатьох причин, далеких від медицини, починаючи із соціально-економічної політики держави й кінчаючи власним поводженням людини.

На здоров'я й тривалість життя впливають індивідуальні пристосувальні реакції кожного члена суспільства з його соціальними й біологічними функціями в певних умовах конкретного регіону. Поняття «здоров'я людини» не можна кількісно виміряти. Кожному віку властиві свої хвороби.

Здоровий організм постійно забезпечує оптимальне функціонування всіх своїх систем у відповідь на будь-які зміни навколишнього середовища, наприклад, перепади температури, атмосферного тиску, зміни змісту кисню в повітрі, вологість і т.д. збереження оптимальної життєдіяльності людини при взаємодії з навколишнім середовищем визначається тим, що для його організму існує певна фізіологічна границя витривалості стосовно будь-якого фактора середовища й за кордоном межі цей фактор неминуче буде впливати на здоров'я людини. Наприклад як показали випробування, у міських умовах на здоров'ї людини впливають п'ять основних груп факторів: житлове середовище, виробничі фактори, соціальний, біологічні й індивідуальний спосіб життя.

При оцінці здоров'я населення враховується й такий немаловажний фактор регіональної особливості, що складається із цілого ряду елементів: клімату, рельєфу, ступеня антропогенних навантажень, розвитку соціально-економічних умов, щільності населення, промислових аварій, катастроф і стихійних лих і т.п. викликає більшу заклопотаність той факт, що в цей час Російська Федерація за рівнем смертності й середньої тривалості життя стійко займає одне з останніх місць серед індустріально розвинених країн.

Рівень дитячої смертності в Росії в 22,5 рази вище, ніж у Японії. Смертність дітей у віці від 1 до 4 років вище, ніж у розвинених країнах, в 4-5 разів.

Зараз населення Росії скорочується майже на мільйон чоловік у рік. Дітей у віці до 6 років налічується всього лише 5 мільйонів. При цьому більше половини з них мають ті або інші захворювання. Мова сьогодні йде про виживання російського народу. Під погрозою став генофонд націй.

Згідно із прогнозом, складеному Держкомстатом Росії разом із Центром економічною кон'юнктурою при Правительстве РФ, у плині найближчих 10 років чисельність населення країни може скоротитися на 16,5 млн. чоловік, або на 11,2%.

Ми вже не говоримо сьогодні «практично здорові», ми говоримо «практично живі», - так оцінив стан народу перший заступник міністра охорони здоров'я Росії В. Стародубов на засіданні «круглого стола» клубу «Реалісти», присвяченому проблемам здоров'я росіян.

По оцінці експертів, до 2040 року Росію очікує не тільки скорочення населення в цілому, але й населення в працездатному віці майже на чверть.

Тенденції зміни показників тривалості життя неоднакові в різних областях Західного й Східного Сибіру. У сільській місцевості значення показника істотно нижче регіонального й розрив по більшості груп збільшується.

Щорічно в Росії реєструється до 40 млн. випадків інфекційних і паразитарних захворювань, близько 25 тис. з них кінчаються смертельним результатом. В останні десятиліття структура інфекційних захворювань значно змінилася. При явному зниженні захворюваності паразитами, черевним тифом, дизентерією зросло значення сальмонельозу, стафілокока, стрептокока й ряду інших.

Отруєння штучними або природними отрутами - досить широко відоме явище, з яким людина зіштовхується не тільки на спеціалізованих виробництвах, але й у побуті, міської й сільської місцевості, а також у природі. Найбільше часто отруєння відбуваються при необережному використанні побутових хімічних речовин, лікарських препаратів, при прийманні усередину надмірної кількості або неякісного алкоголю. У природі - це укуси отрутних тварин, випадкове вживання усередину отрутних грибів і рослин.

Величезна кількість різних побутових речовин, які буквально наводили наше повсякденне життя, крім відомих переваг, при необережному обігу можуть представляти й певну небезпеку не тільки для здоров'я людини, але й для його життя, оскільки багато хто з них в основному або частково складаються з токсичних речовин.

Овочі й нітрати. За останні роки застосування мінеральних добрив у нашій країні скоротилося в 10 разів, і це відбилося якоюсь мірою на змісті нітратів у вітчизняних овочах. Але от імпортний овоч повинен нас насторожити. Добрив там з розрахунку на 1 га ріллі застосовують в 30-40 разів більше, ніж у Росії. Наші фахівці відзначають, що, наприклад, в імпортній картоплі зміст нітратів майже в 2 рази вище. Нагадаємо, що нітрати - це солі азотної кислоти, з якими в рослини із ґрунту надходить азот - необхідний елемент для синтезу білків, амінокислот, хлорофілу й інших органічних сполук.

Адаптація людини до умов навколишнього середовища.

Географічна варіабельність рис будови тіла й фізіологічних ознак у популяціях людини надзвичайно велика. Це якість людського виду (Homo sapiens) сформувалася в результаті його тривалої історії, пов'язаної з освоєнням світового простору суши, але в його основі лежить висока пластичність морфофизиологических чорт, властивому цьому виду. Характер географічного розподілу особливостей будови тіла, а також деяких типів обміну речовин - основного, білкового, жирового, мінерального, підкоряється екологічним факторам. Енергетичні процеси, про які крім основних, білкових і жирового (ліпідного) показників обміну, свідчать маса, пропорції й поверхня тіла, залежать від температурного фактора середовища, мінеральний обмін - від геохімічного.

Харчування як екологічний фактор, що впливає на обмін речовин і будова тіла людини, у багатьох відносинах визначається географічними причинами, тому немає підстави протиставляти вплив на організм температурного режиму, геохімічної ситуації або харчування. Як немає підстави й для протиставлення ролі середовища й спадковості у формуванні пристосування до тієї або іншої екологічної ніші. Є багато доказів спадкоємної обумовленості типу обміну речовин і будови тіла. У теж час ми спостерігаємо географічні варіації цих ознак і робимо висновок про вплив середовища на їхнє формування. По всій імовірності цей процес можна представити в такий спосіб: у певному середовищі перевагу одержують ті морфофизиологические комбінації, генотип яких найбільш адекватний географічному середовищу перебування.

Весоростовой показник Рорера, що відбиває співвідношення ваги й довжини тіла, це показник щільності тіла, значною мірою характеризующий енергетикові організму. (Формула індексу Рорера: R=P : L3, де P-Вага тіла, L-Довжина тіла.)

Поверхня тіла - ознака, що характеризує рівень тепловіддачі й випаровуваності. Відносна поверхня тіла (поверхня тіла, розрахована на кг ваги) у тропіках вище, ніж у внетропических широтах.

Пропорції тіла (відношення довжини ноги до довжини тіла або до довжини тулуба). У напрямку до тропічної зони зростають долихоморфия (подовжені пропорції: довгі ноги, укорочене тулуб).

Основний обмін. Як правило, у польових умовах він обчислюється на підставі ваги й довжини тіла, а також температура навколишнього повітря. Це генерализованный показник обмінних процесів в організмі, що свідчить про рівень його енергетики. По напрямку від північних районів до екваторіальних його величина знижується. По даним вивчення поглинання кисню в лабораторних умовах, рівень основного обміну в корінних жителів Арктики вище, ніж у тропічних аборигенів.

Ліпіди сироватки крові. Холестерин. Спостерігається зниження рівня холестерину по напрямку з півночі на південь. Відомо, що зміст холестерину в сироватці крові має позитивний зв'язок з кількістю білків і жирів у раціоні харчування й негативну - з кількістю вуглеводів. Зниження рівня холестерину до півдня корелює з дієтою тропічних популяцій, бідної білками й жирами, що начебто б підтверджує визначальну роль харчування в концентрації липилов у сироватці крові. У той же час є переконливі дані про спадкоємну природу цієї ознаки.

Білки сироватки крові. Із сироваткових білків (протеїнів) найбільш чітку картину географічної мінливості показують гама глобуліни й альбуміни. Перші відповідальні за імунітет, другі несуть в основному будівельну функцію. Рівень гама глобулінів підвищується в напрямку до півдня, рівень альбумінів, навпроти, знижується. Більшість авторів схильні пояснювати знижений зміст альбумінів у сироватці крові білкової недостатності в харчуванні, а підвищення змісту гама глобулінів - впливом малярійних паразитів і інших патогенних організмів. Однак, поряд із цим, існують вказівки й на спадкоємну природу білків в організмі.

Мінеральний зміст кісткової тканини. Зонального характеру географічного розподілу, як вищезгадані ознаки, ця ознака не має. Він пов'язаний зі змістом макро- і мікроелементів у середовищі перебування, а воно надзвичайно дисперсно. Найбільш високий рівень мінералізації в жителів районів з оптимальним співвідношенням костеобразующих мінеральних речовин, наприклад у Чорноземі. У зонах з недоліком життєво важливих мінеральних речовин або з їхнім дисбалансом можливі патологічні порушення ростових процесів або рівня мінералізації організму (Забайкалье, Таджикистан).

Щодо рівня мінералізації кістяка в населення миру даних небагато. В основному це матеріали з експедицій вітчизняних антропологів у різні екологічні ніші колишнього Радянського Союзу, Індії й Монголії. Незважаючи на досить значну залежність мінерального змісту кістяка від геохімічних факторів середовища, не можна заперечувати й спадкоємного компонента, що визначає його рівень у кістяку. Метаболізм мінеральних речовин, як і будь-який іншої, має спадкоємну природу.

Підбиваючи підсумок закономірностям географічної мінливості чорт будови тіла й показників стану внутрішнього середовища організму, що проявляється в тім або іншому типі обміну речовин, доходимо висновку про те, що організм людини випробовує на собі вплив географічних умов перебування. Цей вплив може бути описано кліматичними правилами, отриманими для тварин. Відповідно до них більше масивні й коротконогі варіанти зосереджені на півночі, більше довгоногі, з меншою масою тіла - на півдні (правила Аллена й Бергмана); більша відносна поверхня тіла характерна для мешканців тропічної зони, менша - арктичної (правило Глогера).

Неодноразово відзначався вплив патогенних організмів на людину й біохімічне пристосування до їхнього впливу, що проявляється в різній концентрації тих або інших груп крові й інших генетичних ознак у різних географічних регіонах.

Дослідженнями вітчизняних авторів показаний територіальний збіг розмірів кістяка зі змістом макро- і мікроелементів у ґрунтах. У зонах з високим змістом костеобразующих мінералів, особливо таких як фосфор і кальцій, ріст людей вище, череп більше вузька й довгий, а особа більше вузьке. У зонах з низьким змістом або порушенням балансу мінеральних речовин, навпроти, нижче ріст, ширше й коротше голова, ширше особа.

Аерокосмічний моніторинг.

Поняття моніторинг увійшло в наукову літературу порівняно недавно - на початку 70-х рр. сучасне значення цього слова можна визначити як спостереження й контроль за змінами стану біосфери під впливом людської діяльності, попередження про несприятливі для життя, здоров'я й виробничої діяльності людей наслідків, викликаних цими змінами. Система контролю за навколишнім середовищем включає три основних види діяльності: 1) спостереження й контроль - систематичні спостереження за станом навколишнього середовища; 2) прогноз - визначення можливих змін природи під впливом природних антропогенних факторів; 3) керування - заходу щодо регулювання стану навколишнього середовища (Ємельянов, 1994).

Будь-який об'єкт випромінює й відбиває електромагнітну енергію відповідно до особливостей його природи. Розрізняючи в довжинах хвиль і інтенсивності випромінювання можуть бути використані для пізнання властивостей вилученого об'єкта без безпосереднього контакту з ним. Іноді регистрируемое в певному спектральному діапазоні випромінювання несе інформацію про єдину властивість об'єкта й дозволяє виділити цей об'єкт із загального тла. Сучасна техніка дистанційних зйомок дозволяє реєструвати інтенсивність випромінювання як у вузьких, так і в широких спектральних діапазонах. Розробляються технічні засоби й методи автоматичної обробки одержуваної інформації.

Картини Землі з космосу - це насамперед інтегральні зображення природних і господарських систем. Саме вони в силу своєї физиономичности легше всього виділяються й характеризуються в процесі аерокосмічного моніторингу. Інтегральному напрямку моніторингу повинне відповідати комплексування засобів збору й обробка інформації. Дослідник оперує зображеннями або цифровими даними про земну поверхню як у широкій зоні видимого спектра, так і в ультрафіолетовому, інфрачервоному й радіолокаційному діапазоні. Просторові масштаби об'єктів космічного моніторингу: топологічний, регіональний, глобальний. Тимчасові масштаби моніторингу: добовий, сезонний, по роках, багаторічний.

Многозональная зйомка в оптичному діапазоні. Найважливішими фізичними характеристиками природних об'єктів, що роблять вплив на зображення, є оптичні властивості компонентів ландшафтів, оскільки за інших рівних умов характер зображення визначається значенням спектрального коефіцієнта яскравості (СКЯ) об'єкта. Існуючі технічні засоби одержання многоспектрального зображення й методи обробки інформації дозволяють пізнавати, класифікувати й картографувати окремі компоненти природо-господарських систем по їх СКЯ.

Многозональная зйомка виконується на основі фотографічних і фотоелектронних методів. До першого ставляться методи, відомі по назвою многоспектральной (многозональной) фотозйомки, до другого - методи многоканальной спектрометричної зйомки. Нові можливості відкриває метод електронному спектрометричної зйомки. Його головні достоїнства: великий динамічний діапазон, висока чутливість, лінійне перетворення світлового сигналу в електричний, форма реєстрації, зручна для уведення в комп'ютер для автоматичної обробки.

Ідея виділення компонентів природи по їх СКЯ висловлювалася давно, однак її реалізація утруднялася недосконалістю методики візуального зіставлення безлічі вихідних зображень, зроблених у вузьких зонах спектра. Нові можливості відкриває техніка оптичного й електронного перетворення многозональных зображень. За бажанням оператора на екрані з'являється чорно-біле або кольорове монохроматичне зображення або складне кольорове зображення. Можна одержати природний колір або найрізноманітніші варіанти зображення в псевдокольорах.

Нові перспективи відкриває техніка зйомки в короткохвильовій і довгохвильовій зонах спектра. До їхнього числа ставляться методи ультрафіолетової, флуоресцентної, інфрачервоної й радіолокаційної зйомки. Серед них виділяють пасивні методи, що використовують відбиту сонячну радіацію або власне випромінювання об'єктів, і активні методи, засновані на зондуванні місцевості в певному діапазоні електромагнітного спектра. Активні методи особливо ефективні, тому що вони частково або повністю знімає обмеження, зв'язані зі зйомкою в нічний час і в поганих погодних умовах. Спільне застосування зображень, отриманих за допомогою різних дистанційних приймачем, істотно підвищує інформативність дешифрування.

Ультрафіолетова й флуоресцентна зйомка. Ультрафіолетова ділянка електромагнітного спектра ділиться на два інтервали: далекий (0,01-0,3 напівтемних) і ближній (0,3-0,4 напівтемних). Ближнє ультрафіолетове випромінювання може бути використане для одного з перспективних видів дистанційних досліджень - флуоресцентної зйомки, заснованої на здатності вуглеводнів (нафти) і газів, різноманітних синтетичних матеріалів, що забруднюють навколишнє середовище, світиться при опроміненні їхнім ультрафіолетом.

Інфрачервона (ИК) зйомка. Інфрачервоне випромінювання передається через атмосферу у вигляді електромагнітних хвиль, локалізованих між червоним світлом і мікрохвильовою областю.

Експерименти показали більшу перспективність Ик-Зйомки при рішенні ряду геоэкологических завдань. Сюди ставиться картографування й вивчення структури зрошуваних земель, виявлення лісових пожеж, температурних аномалій, пов'язаних з великими промисловими об'єктами, і т.п. Важливою сферою застосування Ик-Зйомки є контроль за промисловими стоками й забрудненням прибережних акваторій. Ик-Зйомка з успіхом використовується й для виявлення плям нафти на поверхні моря.

Радіолокаційна (РЛ) зйомка. Важлива перевага Рл-Зйомки - її всепогодность. Якість Рл-Зображення не залежить від висвітлення сонцем, прозорості атмосфери або наявності хмарного покриву (за винятком потужних хмар, що скидають дощем, і грозових хмар). Рл-Зйомка може проводитися цілодобово в слабоосвещенных полярних районах, а також у районах, часто закритих хмарністю. Систематична Рл-Зйомка - швидкий і надійний метод складання фотокарт для вивчення динаміки рельєфу.

Радіолокація досить ефективна для зйомки морських льодів. Радіолокаційні зображення дозволяють визначати основні характеристики льодового покриву, необхідні для складання льодових карт і забезпечення проводки судів.

Космічний моніторинг. Відзначаються наступні особливості й достоїнства космічного моніторингу:

спостерігаються й реєструються відомості про великі простори, аж до всієї видимої в момент зйомки частини Земної кулі; завдяки великій оглядовості можна простежувати глобальні й великі регіональні особливості природи Землі;

миттєвість зображення великих площ зводить до мінімуму впливу змінних факторів; можливість регулярного проведення повторних зйомок дозволяє вибрати кращі зображення; за матеріалами повторних зйомок вивчається динаміка природних процесів;

комплексний характер інформації, що втримується на лозинських, обумовлює використання їх для вивчення складних процесів взаємодії компонентів природи: атмосфери й океану, гідрологічних процесів з литогенной основою, тварин і рослин з усім різноманіттям умов їхнього перебування; завдяки природній генералізації зображення на космічних знімках відображаються найбільш великі й істотні елементи ландшафтної структури географічної оболонки й сліди антропогенного впливу.

Підбиваючи підсумок сказаному, відзначимо, що головною особливістю сучасного етапу розвитку дистанційного моніторингу є розробка й використання нових технічних засобів збору й обробки інформації.

Список використовуваної літератури:

“Екологія людини”. Навчальний посібник. - М.: Изд-У МНЭПУ, 2001.

Загальна екологія: Взаємодія суспільства й природи: Навчальний посібник для вузів. - 2-е изд., стер. - Спб: Хімія, 1998.

Екологія, здоров'я й охорона навколишнього середовища в Росії. Навчальний і довідковий посібник. - М.: Фінанси й статистика, 1999.