Екологічні фактори, що впливають на здоров'я людини

22

РЕФЕРАТ

На тему: «Екологічні фактори, що впливають на здоров'я людини»

Зміст

Введення.

1. Екологія й здоров'я людини:

1.1. хімічні забруднення середовища й здоров'я людини;

1.2. біологічні забруднення й хвороби людини;

1.3. вплив звуків на людину;

1.4. погода й самопочуття людини;

1.5. харчування й здоров'я людини;

1.6. ландшафт як фактор здоров'я;

1.7. проблеми адаптації людини до навколишнього середовища;

Висновок.

Список літератури.

Введення

Всі процеси в біосфері взаємозалежні. Людство - лише незначна частина біосфери, а людина є лише одним з видів органічного життя - Homo sapiens (людина розумний). Розум виділив людини із тваринного миру й дав йому величезна могутність. Людина протягом століть прагнула не пристосуватися до природного середовища, а зробити її зручної для свого існування. Тепер ми усвідомили, що будь-яка діяльність людини впливає на навколишнє середовище, а погіршення стану біосфери небезпечно для всіх живих істот, у тому числі й для людини. Всебічне вивчення людини, його взаємин з навколишнім світом привели до розуміння, що здоров'я - це не тільки відсутність хвороб, але й фізичне, психічне й соціальне благополуччя людини. Здоров'я - це капітал, даний нам не тільки природою від народження, але й тими умовами, у яких ми живемо.

1. Екологія й здоров'я людини.

1.1. Хімічні забруднення середовища й здоров'я людини.

У цей час господарська діяльність людини всі частіше стає основним джерелом забруднення біосфери. У природне середовище в усі більших кількостях попадають газоподібні, рідкі й тверді відходи виробництв. Різні хімічні речовини, що перебувають у відходах, потрапляючи в ґрунт, повітря або воду, переходять по екологічних ланках з одного ланцюга в іншу, потрапляючи зрештою в організм людини.

На земній кулі практично неможливо знайти місце, де б не були присутні в тій або іншій концентрації забруднюючі речовини. Навіть у льодах Антарктиди, де немає ніяких промислових виробництв, а люди живуть тільки на невеликих наукових станціях, учені виявили різні токсичні (отрутні) речовини сучасних виробництв. Вони заносяться сюди потоками атмосфери з інших континентів.

Речовини, що забруднюють природне середовище, дуже різноманітні. Залежно від своєї природи, концентрації, часу дії на організм людини вони можуть викликати різні несприятливі наслідки. Короткочасний вплив невеликих концентрацій таких речовин може викликати запаморочення, нудоту, першение в горлі, кашель. Влучення в організм людини більших концентрацій токсичних речовин може привести до втрати свідомості, гострому отруєнню й навіть смерті. Прикладом подібної дії можуть бути смоги, що утворяться у великих містах у безвітряну погоду, або аварійні викиди токсичних речовин промисловими підприємствами в атмосферу.

Реакції організму на забруднення залежать від індивідуальних особливостей: віку, підлоги, стану здоров'я. Як правило, більше уразливі діти, літні й старі, хворі люди. При систематичному або періодичному надходженні організм порівняно невеликих кількостей токсичних речовин відбувається хронічне отруєння. Ознаками хронічного отруєння є порушення нормального поводження, звичок, а також нейропсихического відхилення: швидке стомлення або почуття постійної утоми, сонливість або, навпаки, безсоння, апатія, ослаблення уваги, неуважність, безпам'ятність, сильні коливання настрою.

При хронічному отруєнні ті самі речовини в різних людей можуть викликати різні поразки бруньок, кровотворних органів, нервової системи, печінки.

Подібні ознаки спостерігаються й при радіоактивному забрудненні навколишнього середовища.

Так, у районах, подвергшихся радіоактивному забрудненню в результаті Чорнобильської катастрофи, захворюваність серед населення особливо дітей, збільшилася в багато разів.

Високоактивні в біологічному відношенні хімічні сполуки можуть викликати ефект віддаленого впливу на здоров'я людини: хронічні запальні захворювання різних органів, зміна нервової системи, дія на внутрішньоутробний розвиток плода, що приводить до різних відхилень у немовлят.

Медики встановили прямий зв'язок між ростом числа людей, що хворіють алергією, бронхіальною астмою, раком, і погіршенням екологічної обстановки в даному регіоні. Вірогідно встановлено, що такі відходи виробництва, як хром, нікель, бериллий, азбест, багато хто ядохимикаты, є канцерогенами, тобто зухвалі ракові захворювання. Ще в минулому столітті рак у дітей був майже невідомий, а зараз він зустрічається все частіше й частіше. У результаті забруднення з'являються нові, невідомі раніше хвороби. Причини їх буває дуже важко встановити.

Величезна шкода здоров'ю людини наносить паління. Курець не тільки сам вдихає шкідливі речовини, але й забруднює атмосферу, наражає на небезпеку інших людей. Установлено, що люди, що перебувають в одному приміщенні з курцем, вдихають навіть більше шкідливих речовин, чим він сам. [1]

1.2.Біологічні забруднення й хвороби людини

Крім хімічних забруднювачів, у природному середовищі зустрічаються й біологічні, зухвалі в людини різні захворювання. Це хвороботворні мікроорганізми, віруси, гельмінти, найпростіші. Вони можуть перебувати в атмосфері, воді, ґрунті, у тілі інших живих організмів, у тому числі й у самій людині.

Найнебезпечніші збудники інфекційних захворювань. Вони мають різну стійкість у навколишнім середовищі. Одні здатні жити поза організмом людини всього кілька годин; перебуваючи в повітрі, у воді, на різних предметах, вони швидко гинуть. Інші можуть жити в навколишнім середовищі від декількох днів до декількох років. Для третіх навколишнє середовище є природним місцем перебування. Для четвертих - інші організми, наприклад дикі тварини, є місцем збереження й розмноження.

Часто джерелом інфекції є ґрунт, у якій постійно живуть збудники правця, ботулізму, газової гангрени, деяких грибкових захворювань. В організм людини вони можуть потрапити при ушкодженні шкірних покривів, з немитими продуктами харчування, при порушенні правил гігієни.

Хвороботворні мікроорганізми можуть проникнути в ґрунтові води й стать причиною інфекційних хвороб людини. Тому воду з артезіанських шпар, колодязів, джерел необхідно перед питвом кип'ятити.

Особливо забрудненими бувають відкриті джерела води: ріки, озера, ставки. Відомі численні випадки, коли забруднені джерела води стали причиною епідемій холери, черевного тифу, дизентерії.

У жарких країнах широко поширені такі хвороби, як амебіаз, шистоматоз, эхинококкоз і інші, які викликаються різними паразитами, що попадають в організм людини з водою.

При повітряно-краплинній інфекції зараження відбувається через дихальні шляхи при вдиханні повітря, що містить хвороботворні мікроорганізми.

До таких хвороб ставиться грип, коклюш, свинка, дифтерія, кір і інші. Збудники цих хвороб попадаю в повітря при кашлі, чихании й навіть при розмові хворих людей.

Особливу групу становлять інфекційні хвороби, що передаються при тісному контакті із хворим або при користуванні його речами, наприклад, рушником, носовою хусткою, предметами особистої гігієни й іншими, колишніми у вживанні хворого. До них ставляться венеричні хвороби (СНІД, сифіліс, гонорея), трахома, сибірська виразка, парша. Людина, вторгаючись у природу, нерідко порушує природні умови існування хвороботворних організмів і стає сам жертвою природно-очаковых хвороб. [4]

Люди й свійські тварина можуть заражатися природно-очаковыми хворобами, потрапляючи на територію природного вогнища. До таких хвороб відносять чуму, туляремію, сыпной тиф, кліщовий енцефаліт, малярію, сонну хворобу.

Особливістю природно-очаковых захворювань є те, що їхні збудники існують у природі в межах певної території поза зв'язком з людьми або свійськими тварина. Одні паразитують в організмі диких тварин-хазяїв. Передача збудників від тварин до тварини й від тварини до людини відбувається переважно через переносники, найчастіше комах і кліщів.

Можливі й інші шляхи зараження. Так, у деяких жарких країнах, а також у ряді районів нашої країни зустрічається інфекційне захворювання лептоспіроз, або водяна лихоманка. У нашій країні збудник цієї хвороби живе в організмах полівок звичайних, широко розповсюджених у лугах біля рік. Захворювання лептоспірозом носить сезонний характер, частіше зустрічаються в період сильних дощів і в жаркі місяці (липень - серпень). Людина може заразитися при влученні в його організм води, забрудненої виділеннями гризунів.

Такі хвороби, як чуму, орнітоз, передаються повітряно-краплинним шляхом. Перебуваючи в районах природно-очаковых захворювань, необхідно дотримувати спеціальних мір обережності.

1.3.Вплив звуків на людину

Людина завжди жила у світі звуків і шуму. Звуком називають такі механічні коливання зовнішнього середовища, які сприймаються слуховым апаратом людини (від 16 до 20 000 коливань у секунду). Коливання більшої частоти називають ультразвуком, меншої - інфразвуком. Шум - голосні звуки, що злилися в неструнке звучання.

Для всіх живих організмів, у тому числі й людини, звук є одним із впливів навколишнього середовища.

У природі голосні звуки рідкі, шум відносно слабкий і нетривалий. Сполучення звукових подразників дає час тваринам і людині, необхідне для оцінки їхнього характеру й формування відповідної реакції. Звуки й шуми великої потужності вражають слуховой апарат, нервові центри, можуть викликати болючі відчуття й шок. Так діє шумовий забруднення.

Тихий шелест листя, дзюркіт струмка, пташині голоси, легкий плескіт води й шум прибою завжди приємні людині. Вони заспокоюють його, знімають стреси. Але природні звучання голосів Природи стають усе більше рідкими, зникають зовсім або заглушаються промисловими транспортними й іншими шумами.

Тривалий шум несприятливо впливає на орган слуху, знижуючи чутливість до звуку.

Він приводить до розладу діяльності серця, печінки, до виснаження й перенапруги нервових кліток. Ослаблені клітки нервової системи не можуть досить чітко координувати роботу різних систем організму. Звідси виникають порушення їхньої діяльності. [1]

Рівень шуму виміряється в одиницях, що виражають ступінь звукового тиску, - децибелах. Цей тиск сприймається не безмежно. Рівень шуму в 20-30 децибелов (дб) практично нешкідливий для людини, це природне шумове тло. Що ж стосується голосних звуків, те тут припустима границя становить приблизно 80 децибелов. Звук в 130 децибелов уже викликає в людини болюче відчуття, а 150 стає для нього нестерпним. Недарма в середні століття існувала страта “під дзвін”. Гул дзвона мучив і повільно вбивав засудженого.

Дуже високий рівень і промислові шуми. На багатьох роботах і гучних виробництвах він досягає 90-110 децибелов і більше. Не набагато тихіше й у нас будинку, де з'являються всі нові джерела шуму - так звана побутова техніка.

Довгий час вплив шуму на організм людини спеціально не вивчалося, хоча вже в стародавності знали про його шкоду й, наприклад, в античних містах уводилися правила обмеження шуму.

У цей час учені в багатьох країнах миру ведуть різні дослідження з метою з'ясування впливу шуму на здоров'я людини. Їхнього дослідження показали, що шум завдає відчутної шкоди здоров'ю людини, але й абсолютна тиша лякає й гнітить його. Так, співробітники одного конструкторського бюро, що мало прекрасну звукоізоляцію, уже через тиждень стали скаржитися на неможливість роботи в умовах гнітючої тиші. Вони нервували, втрачали працездатність. І, навпаки, учені встановили, що звуки певної сили стимулюють процес мислення, особливо процес рахунку. [5]

Кожна людина сприймає шум по-різному. Багато чого залежить від віку, темпераменту, стану здоров'я, що оточують умов.

Деякі люди втрачають слух навіть після короткого впливу шуму порівняно зменшеної інтенсивності.

Постійний вплив сильного шуму може не тільки негативно вплинути на слух, але й викликати інші шкідливі наслідки - дзенькіт у вухах, запаморочення, головний біль, підвищення утоми.

Дуже гучна сучасна музика також притупляє слух, викликає нервові захворювання.

Шум володіє аккумулятивным ефектом, тобто акустичні роздратування, накопичуючись в організмі, усе сильніше гнітять нервову систему.

Тому перед втратою слуху від впливу шумів виникає функціональний розлад центральної нервової системи. Особливо шкідливої вплив шум робить на нервово-психічну діяльність організму.

Процес нервово-психічних захворювань вище серед осіб, що працюють у гучних умовах, ніж в осіб, що працюють у нормальних звукових умовах.

Шуми викликають функціональні розлади серцево-судинної системи; впливають на зоровий і вестибулярний аналізатори, знижує рефлекторну діяльність, що часто стає причиною нещасних випадків і травм.

Як показали дослідження, нечутні звуки також можуть зробити шкідливої вплив на здоров'я людини. Так, інфразвуки особливий вплив роблять на психічну сферу людини: дивуються всі види

інтелектуальної діяльності, погіршуються настрій, іноді з'являється відчуття розгубленості, тривоги, переляку, страху, а при високій інтенсивності почуття слабості, як після сильного нервового потрясіння.

Навіть слабкі звуки інфразвуки можуть робити на людину істотний вплив, особливо якщо вони носять тривалий характер. На думку вчених, саме інфразвуками, що нечутно проникають крізь самі товсті стіни, викликаються багато нервових хвороб жителів великих міст.

Ультразвуки, що займають помітне місце в гамі виробничих шумів, також небезпечні. Механізми їхньої дії на живі організми вкрай різноманітні. Особливо сильно їхньому негативному впливу піддаються клітки нервової системи. Шум підступний, його шкідливий вплив на організм відбувається незримо, непомітно. Порушення в організмі людини проти шуму практично беззахисний. У цей час лікарі говорять про шумову хворобу, що розвивається в результаті впливу шуму з переважною поразкою слуху й нервової системи.

1.4. Погода й самопочуття людини

Кілька десятків років тому практично нікому й у голову не приходило зв'язувати свою працездатність, свій емоційний стан і самопочуття з активністю Сонця, з фазами Місяця, з магнітними бурами й іншими космічними явищами.

У будь-якому явищі навколишньої нас природи існує стругаючи повторюваність процесів: день і ніч, доливши й відлив, зима й літо. Ритмічність спостерігається не тільки в русі Землі, Сонця, Місяця й зірок, але і є невід'ємною й універсальною властивістю живої матерії, властивістю, що проникає в усі життєві явища - від молекулярного рівня до рівня цілого організму.

У ході історичного розвитку людина пристосувалася до певного ритму життя, обумовленому ритмічними змінами в природному середовищі й енергетичній динаміці обмінних процесів.

У цей час відома безліч ритмічних процесів в організмі, називаних біоритмами. До них ставляться ритми роботи серця, подиху, біоелектричної активності мозку. Все наше життя являє собою постійну зміну спокою й активної діяльності, сну й пильнування, стомлення від напруженої праці й відпочинку.

В організмі кожної людини, подібно морським припливам і відливам, вічно панує великий ритм, що випливає зі зв'язку життєвих явищ із ритмом Всесвіту й символизирующий єдність миру.

Центральне місце серед всіх ритмічних процесів займають добові ритми, що мають найбільше значення для організму. Реакція організму на будь-який вплив залежить від фази добового ритму (тобто від часу доби). Ці знання викликали розвиток нових напрямків у медицині - хронодиагностики, хронотерапии, хронофармакологии. Основу їх становить положення про те, що те саме засіб у різні годинники доби робить на організм різне, іноді прямо протилежний вплив. Тому для одержання більшого ефекту важливо вказувати не тільки дозу, але й точний час прийому ліків. [1]

Виявилося, що вивчення змін у добових ритмах дозволяє виявити виникнення деяких захворювань на самих ранніх стадіях.

Клімат також впливає на самопочуття людини, впливаючи на нього через погодні фактори. Погодні умови містять у собі комплекс фізичних умов: атмосферний тиск, вологість, рух повітря, концентрацію кисню, ступінь обуреності магнітного поля Землі, рівень забруднення атмосфери.

Дотепер ще не вдалося до кінця встановити механізми реакцій організму людини на зміну погодних умов. А вона часто дається взнаки порушеннями серцевої діяльності, нервовими розладами. При різкій зміні погоди знижується фізична й розумова працездатність, загострюються хвороби, збільшується число помилок, нещасних і навіть смертних випадків. [6]

Більшість фізичних факторів зовнішнього середовища, у взаємодії з якими еволюціонував людський організм, мають електромагнітну природу.

Добре відомо, що біля швидко поточної води повітря освіжає й бадьорить. У ньому багато негативних іонів. По цій же причині нам представляється чистим і освіжаючим повітрям після грози.

Навпаки, повітря в тісних приміщеннях з достатком різного роду електромагнітних приладів насичений позитивними іонами. Навіть порівняно нетривале знаходження в такому приміщенні приводить до загальмованості, сонливості, запамороченням і головним болям. Аналогічна картина спостерігається у вітряну погоду, у курні й вологі дні. Фахівці в області екологічної медицини вважають, що негативні іони позитивно впливають на здоров'я, а позитивні - негативно.

Зміни погоди не однаково позначаються на самопочутті різних людей. У здорової людини при зміні погоди відбувається своєчасне підстроювання фізіологічних процесів в організмі до умов, що змінилися, зовнішнього середовища. У результаті підсилюється захисна реакція й здорові люди практично не відчувають негативного впливу погоди.

У хворої людини пристосувальні реакції ослаблені, тому організм втрачає здатність швидко підбудовуватися. Вплив погодних умов на самопочуття людини зв'язано також з віком і індивідуальною сприйнятливістю організму.

1.5.Харчування й здоров'я людини

Кожний з нас знає, що їжа необхідна для нормальної життєдіяльності організму.

Протягом всього в з організмі людини безупинно відбувається обмін речовин і енергії. Джерелом необхідних організму будівельних матеріалів і енергії є живильні речовини, що надходять із зовнішнього середовища в основному з їжею. Якщо їжа не надходить в організм, людина почуває голод. Але голод, на жаль, не підкаже, які живильні речовини й у якій кількості необхідні людині. Ми часто вживаємо в їжу те, що смачно, що можна швидко приготувати, і не дуже замислюємося про корисність і доброякісність уживаних продуктів.

Лікарі затверджують, що повноцінне раціональне харчування - важлива умова збереження здоров'я й високої працездатності дорослих, а для дітей ще й необхідна умова росту й розвитку.

Для нормальних ростів, розвитку й підтримки життєдіяльності організму необхідні білки, жири, вуглеводи, вітаміни й мінеральні солі в потрібному йому кількості.

Нераціональне харчування є однією з головних причин виникнення серцево-судинних захворювань, захворювань органів травлення, хвороб, пов'язаних з порушенням обміну речовин.

Регулярне переїдання, споживання надлишкової кількості вуглеводів і жирів - причина розвитку таких хвороб обміну речовин, як ожиріння й цукровий діабет.

Вони викликають поразки серцево-судинної, дихальної, травної й іншої систем, різко знижують працездатність і стійкість до захворювань, що скорочує тривалість життя в середньому на 8-10 років.

Раціональне харчування - найважливіша неодмінна умова профілактики не тільки хвороб обміну речовин, але й багатьох інших.

Харчовий фактор відіграє важливу роль не тільки в профілактиці, але й у лікуванні багатьох захворювань. Спеціальним образом організоване харчування, так зване лікувальне харчування - обов'язкова умова лікування багатьох захворювань, у тому числі обмінних і шлунково-кишкових. [4]

Лікарські речовини синтетичного походження на відміну від харчових речовин є для організму чужорідними. Багато хто з них можуть викликати побічні реакції, наприклад, алергію, тому при лікуванні хворих варто віддавати перевагу харчовому факторові.

У продуктах багато хто біологічно активні речовини виявляються в рівних, а іноді й у більше високих концентраціях, чим у застосовуваних лікарських засобах. От чому з найдавніших часів багато продуктів, у першу чергу овочі, фрукти, насіння, зелень, застосовують при лікуванні різних хвороб.

Багато продуктів харчування роблять бактерицидні дії, придушуючи ріст і розвиток різних мікроорганізмів. Так, яблучний сік затримує розвиток стафілокока, сік граната придушує ріст сальмонелл, сік журавлини активний у відношенні різних кишкових, гнильних і інших мікроорганізмів. Усім відомі антимікробні властивості лука, часнику й інших продуктів. На жаль, весь цей богатый лікувальний арсенал не часто використовується на практиці.

Раціональне харчування передбачає необхідність при складанні добового раціону враховувати, з одного боку, потреби організму в основних живильних речовинах і енергії, з іншого боку - зміст цих речовин і їхню енергетичну цінність. Необхідно строго дотримувати санітарно-гігієнічних правил готування їжі. Ретельно мити, піддавати термічній обробці продукти харчування. Все це робиться для того, щоб в організм людини не потрапили біологічні забруднювачі - хвороботворні й паразитичні організму.

Але тепер з'явилася нова небезпека - хімічне забруднення продуктів харчування. З'явилося й нове поняття - екологічно чисті продукти.

Очевидно, кожному з нас доводилася купувати в магазинах великі, гарні овочі й фрукти, але, на жаль, у більшості випадків, спробувавши їх ми з'ясовували, що вони водянисті й не відповідають нашим вимогам щодо смаку. Така ситуація відбувається, якщо сільськогосподарські культури вирощуються із застосуванням великої кількості добрив і ядохимикатов. Така сільськогосподарська продукція здатна мати не тільки погані смакові якості, але й бути небезпечної для здоров'я.

Азот - складова частина життєво важливих для рослин, а також для тваринних організмів сполук, наприклад білків.

У рослинах азот надходить із ґрунту, а потім через продовольчі й кормові культури попадає в організми тварин і людини. Нині сільськогосподарські культури чи ледве не повністю одержують мінеральний азот з хімічних добрив, тому що деяких органічних добрив не вистачає для збіднених азотом ґрунтів. Однак на відміну від органічних добрив у хімічних добривах не відбувається вільного виділення в природних умовах живильних речовин.

Виходить, не виходить і “гармонійного” харчування сільськогосподарських культур, що задовольняє вимоги їхнього росту. У результаті відбувається надлишкове азотне харчування рослин і внаслідок цього нагромадження в ньому нітратів.

Надлишок азотних добрив веде до зниження якості рослинної продукції, погіршенню її смакових властивостей, зниженню витривалості рослин до хвороб і шкідників, що, у свою чергу, змушує хлібороба збільшувати застосування ядохимикатов. Вони також накопичуються в рослинах. Підвищений зміст нітратів приводить до утворення нітритів, шкідливих для здоров'я людини. Уживання такої продукції може викликати в людини серйозні отруєння й навіть смерть. [2]

Особливо різко проявляється негативна дія добрив і ядохимикатов при вирощуванні овочів у закритому ґрунті. Це відбувається тому, що в теплицях шкідливі речовини не можуть безперешкодно випаровуватися й нестися потоками повітря. Після випару вони осідають на рослини.

Рослини здатні накопичувати в собі практично всі шкідливі речовини. От чому особливо небезпечна сільськогосподарська продукція, вирощувана поблизу промислових підприємств і великих автодоріг.

1.6. Ландшафт як фактор здоров'я

Людина завжди прагне в ліс, у гори, на берег моря, ріки або озера.

Тут він почуває доливши сил, бадьорості. Недарма говорять, що найкраще відпочивати на лоні природи. Санаторії, будинку відпочинку будуються в найкрасивіших куточках. Це не випадковість. Виявляється, що навколишній ландшафт може впливати на психоемоційний стан. Споглядання крас природи стимулює життєвий тонус і заспокоює нервову систему. Рослинні біоценози, особливо лісу, роблять сильний оздоровчий ефект.

Тяга до природних ландшафтів особливо сильна в жителів міста. Ще в середні століття було замічено, що тривалість життя городян менше, ніж у сільських жителів. Відсутність зелені, вузькі вулички, маленькі двори-колодязі, куди практично не проникав сонячне світло, створювали несприятливі умови для життя людини. З розвитком промислового виробництва в місті і його околицях з'явилася величезна кількість відходів, що забруднюють навколишнє середовище.

Різноманітні фактори, пов'язані з ростом міст, тією чи іншою мірою позначаються на формуванні людини, на його здоров'я. Це змушує вчених усе серйозніше вивчати вплив середовища перебування на жителів міст. Виявляється, від того, у яких умовах живе людина, яка висота стель у його квартирі й настільки звукопроницаемы її стіни, як людина добирається до місця роботи, з ким він повсякденно звертається, як оточуючі люди ставляться друг до друга, залежить настрій людини, його працездатність, активність - все його життя. [5]

У містах люди придумує тисячі хитрувань для зручності свого життя - гарячу воду, телефон, різні види транспорту, автодороги, сферу обслуговування й розваг. Однак у більших містах особливо сильно проявляються й недоліки життя - житлова й транспортна проблеми, підвищення рівня захворюваності. Деякою мірою це пояснюється одночасним впливом на організм двох, трьох і більше шкідливих факторів, кожний з яких має незначну дію, але в сукупності приводить до серйозних лих людей.

Так, наприклад, насичення середовища й виробництва швидкісними й швидкодіючими машинами підвищує напруга, вимагає додаткових зусиль від людини, що приводить до перевтоми. Добре відомо, що перевтомлена людина більше страждає від наслідків забруднення повітря, інфекцій.

Забруднене повітря в місті, отруюючи кров окисом вуглецю, наносить некурящій людині така ж шкода, як і викурювання курцем пачки сигарет у день. Серйозним негативним фактором у сучасних містах є так зване шумове забруднення.

З огляду на здатність зелених насаджень сприятливо впливати на стан навколишнього середовища, їх необхідно максимально наближати до місця життя, роботи, навчання й відпочинку людей.

Дуже важливо, щоб місто було біогеоценозом, нехай не абсолютно сприятливим, але хоча б що не шкодить здоров'ю людей. Нехай тут буде зона життя. Для цього необхідно вирішити масу міських проблем. Всі підприємства, несприятливі в санітарному відношенні, повинні бути виведені за межі міст.

Зелені насадження є невід'ємною частиною комплексу заходів щодо захисту й перетворення навколишнього середовища. Вони не тільки створюють сприятливі мікрокліматичні й санирно-гигенические умови, але й підвищують художню виразність архітектурних ансамблів.

Особливе місце навколо промислових підприємств і автострад повинні займати захисні зелені зони, у яких рекомендується висаджувати дерева й чагарники, стійкі до забруднення.

У розміщенні зелених насаджень необхідно дотримувати принципу рівномірності й безперервності для забезпечення надходження свіжого заміського повітря в усі житлові зони міста. Найважливішими компонентами системи озеленення міста є насадження в житлових мікрорайонах, на ділянках дитячих установ, шкіл, спортивних комплексів та ін.

Міський ландшафт не повинен бути одноманітною кам'яною пустелею. В архітектурі міста варто прагнути до гармонічного сполучення аспектів соціальних (будинку, дороги, транспорт, комунікації) і біологічних (зелені масиви, парки, сквери).

Сучасне місто варто розглядати як экосистему, у якій створені найбільш сприятливі умови для життя людини. Отже, це не тільки зручні житла, транспорт, різноманітна сфера послуг. Це сприятлива для життя й здоров'я середовище перебування; чисте повітря й зелений міський ландшафт.

Не випадково, екологи вважають, що в сучасному місті людин повинен бути не відірваний від природи, а як би розчинений у ній. Тому загальна площа зелених насаджень у містах повинна займати більше половини його території.

1.7.Проблеми адаптації людини до навколишнього середовища

В історії нашої планети (від дня її формування й дотепер) безупинно відбувалися й відбуваються грандіозні процеси планетарного масштабу, що перетворять лик Землі. З появою могутнього фактора - людського розуму - почався якісно новий етап в еволюції органічного миру. Завдяки глобальному характеру взаємодії людини з навколишнім середовищем він стає найбільшою геологічною силою.

Виробнича діяльність людини впливає не тільки на напрямок еволюції біосфери, але визначає й власну біологічну еволюцію.

Специфіка середовища перебування людини полягає в сложнейшем переплетенні соціальних і природних факторів. На зорі людської історії природні фактори відігравали вирішальну роль в еволюції людини. На сучасну людину вплив природних факторів у значній мірі нейтралізується соціальними факторами. У нових природних і виробничих умовах людин у цей час нерідко зазнає впливу від досить незвичайних, а іноді надмірних і твердих факторів середовища, до яких эволюционно він ще не готовий.

Людина, як і інші види живих організмів, здатний адаптуватися, тобто пристосовуватися до умов навколишнього середовища. Адаптацію людини до нових природних і виробничих умов можна охарактеризувати як

сукупність соціально-біологічних властивостей і особливостей, необхідних

для стійкого існування організму в конкретному екологічному середовищі.

Життя кожної людини можна розглядати як постійну адаптацію, але наші здатності до цього мають певні границі. Також і здатність відновлювати свої фізичні й щиросердечні сили для людини не нескінченна.

У цей час значна частина хвороб людини пов'язані з погіршенням екологічної обстановки в нашім середовищі перебування: забрудненнями атмосфери, води й ґрунти, недоброякісними продуктами харчування, зростанням шуму.

Пристосовуючись до несприятливих екологічних умов, організм людини випробовує стан напруга, стомлення. Напруга - мобілізація всіх механізмів, що забезпечують певну діяльність організму людини. Залежно від величини навантаження, ступеня підготовки організму, його функціонально-структурних і енергетичних ресурсів знижується можливість функціонування організму на заданому рівні, тобто наступає стомлення.

При стомленні здорової людини може відбуватися перерозподіл можливих резервних функцій організму, і після відпочинку знову з'являться сили. Люди здатні переносити найсуворіші природні умови протягом відносного тривалого часу. Однак людина, що не звикла до цих умов, що попадає в них уперше, виявляється в значно меншому ступені пристосованим до життя в незнайомому середовищі, чим її постійні мешканці.

Здатність адаптуватися до нових умов у різних людей не однакова. Так, у багатьох людей при далеких авіаперельотах зі швидким перетинанням декількох годинних поясів, а також при змінній роботі виникають такі несприятливі симптоми, як порушення сну, падає працездатність. Інші ж адаптуються швидко.

Серед людей можна виділити два крайніх адаптивних типи людини. Перший з них - спринтер, що характеризується високою стійкістю до впливу короткочасних екстремальних факторів і поганий переносимостью тривалих навантажень. Зворотний тип - стаєр.

Цікаво, що в північних регіонах країни серед населення переважають люди типу “стаєр”, що з'явилося, очевидно, результатом тривалих процесів формування популяції, адаптованої до місцевих умов.

Вивчення адаптивних можливостей людини й розробка відповідних рекомендацій має в цей час важливе практичної значення.

Висновок

Тема здалася мені дуже цікавої, оскільки проблема екології дуже мене хвилює, і хочеться вірити, що наше потомство не буде так піддано негативним факторам навколишнього середовища, як у цей час. Однак, ми дотепер не усвідомлюємо важливості й глобальности тієї проблеми, що коштує перед людством щодо захисту екології. В усьому світі люди прагнуть до максимального зменшення забруднення навколишнього середовища, також і Російської Федерації прийнятий, приміром, кримінальний кодекс, одна із глав якого присвячена встановленню покарання за екологічні злочини. Але, звичайно, не всі шляхи до подолання даної проблеми вирішені й нам варто самостійно піклуватися про навколишнє середовище й підтримувати той природний баланс, у якому людина здатна нормально існувати.

Список літератури:

1. “Бережіть себе від хвороб”./ Марьясис В.В. Москва.- 1992р.- с.112-116.

2. Никаноров А.М., Хоружая Т.А. Екологія./ М.: Видавництво Пріор.- 1999р.

3. Петров В.В. Екологічне право Росії /Підручник для вузів. М.- 1995р.

4. “Ти і Я”. Изд.: Молода гвардія. / Отв.редактор Капцова Л.В.- Москва.-1989р.-с.365-368.

5. Екологічні злочини.- Коментар до Кримінального Кодексу Російської Федерації./ Изд.”ИНФРА М-НОРМА”, Москва, 1996р.,- с.586-588.

6. Екологія. Підручник. Е.А.Криксунов./ Москва.- 1995р.- с.240-242.