Теоретико-правові засади аудиту в митній справі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра морського та митного права

Національного університету «Одеська юридична академія»

Теоретико-правові засади аудиту в митній справі

Людмила Олександрівна Батанова,

кандидат юридичних наук, доцент

Резюме

У статті розглядаються такі поняття, як «контроль», «митний аудит», «постмитний аудит» і практика здійснення цих видів контрольної діяльності митними органами. Встановлено неоднозначне тлумачення цих понять як науковцями, практиками, так і на законодавчому рівні. Визначено, що митний аудит і постаудит запроваджено у практичну діяльність митних органів після прийняття певних міжнародно-правових актів і визначено як форми митного контролю. Визначено мету постмитного контролю для митних цілей і запропоновано розробити та прийняти нормативно-правовий акт, який визначатиме порядок здійснення митного аудиту та постмитного аудиту та стандартні алгоритми дій посадових осіб митних органів при його здійсненні.

Ключові слова: контроль, митний аудит, митний постаудит, митні органи, митні платежі, митна вартість, код товару, країна походження.

Summary

Lyudmila Batanova. Theoretical and legal principles of audit in customs affairs

The article is devoted to consideration of such concepts as «control», «customs audit», «post-customs audit» and the practice of carrying out these types of control activities by customs authorities. Ambiguous interpretation of these concepts has been established both by scientists, practitioners and at the legislative level, etc. It was established that customs audit and post-audit control were introduced into the practical activities of customs authorities after the adoption of certain international legal acts and were defined as forms of customs control. The purpose of post-customs control for customs purposes is defined and it is proposed to develop and adopt a certain act that will determine the procedure for carrying out customs audits and post-customs audits and standard algorithms for the actions of officials of customs authorities during its implementation.

Key wurds: control, customs audit, customs post-audit, customs authorities, customs payments, customs value, product code, country of origin.

Вступ

Постановка проблеми. Основним напрямом розвитку митної справи в сучасній Україні визначено гармонізацію та уніфікацію митного законодавства із загальноприйнятими нормами європейського права та світової практики. Останніми роками спостерігається імплементація норм міжнародних актів у вітчизняне законодавство у сфері митної справи з питань митного аудиту і постаудиту, а також системи аналізу та управління ризиками тощо. Новелою у Митному кодексі України (далі - МК України) є здійснення митного постаудиту як форми митного контролю, що полягає у перенесенні контрольно-перевірочних заходів з етапу митного оформлення на етап митного контролю після випуску товарів у вільний обіг. Відсутність теоретичних і практичних аспектів дослідження питань митного аудиту та митного постаудиту зумовлює необхідність подальших теоретичних розробок поняття, сутності та механізму здійснення цих видів контролю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розгляду теоретико-правових питань митного аудиту присвячено праці відомих вчених і практиків, з-поміж яких можна виділити І. Бережнюка, А. Войцещука, О. Годованець, О. Гребельника, Є. Додіна, Т. Єдинак, А. Ершов, М. Каленського, І. Калєтніка, С. Ківалова, Б. Кормича, П. Пашка, Л. Пісьмаченко, С. Цибулько та ін.

Формулювання мети статті. Дослідити теоретичні і практичні аспекти здійснення контролю на основі методів аудиту та постаудиту у зв'язку із проведенням державних реформ та адаптації вітчизняного митного законодавства до європейських стандартів, до яких належить і реорганізація митної служби України та митної діяльності тощо.

Викладення основного матеріалу

Митним органам належить велика роль у забезпеченні економічних інтересів держави завдяки здійсненню фіскальної політики і тим самим сприянню підтримці економічної стабільності держави. На сьогодні значна частина доходу бюджету країни - це митні та інші обов'язкові платежі, контроль за справлянням яких покладено, відповідно до законодавства, на митні органи, у тому числі питання митного аудиту. Найбільш перспективним напрямом поліпшення роботи митних органів є належне виконання ними зазначених контрольних повноважень, що надасть змогу захистити економічні інтереси, забезпечити фінансову могутність держави та модернізувати вітчизняну митну систему до європейських стандартів, що є важливою передумовою європейської інтеграції нашої країни.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (ст. 4)¹.

Митний контроль у науковій літературі розглядається як сукупність заходів, що здійснюються митними органами України в межах своєї компетенції з метою дотримання норм митного законодавства, міжнародно- правових актів з питань митної справи усіма суб'єктами митних правовідносин. Здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів у певних формах, перелік яких визначено у ст. 336 МК України. Так, серед них необхідно виділити проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів (п. 7 ст. 336 МК України); постмитний контроль (п. 9 ст. 336 МК України)².

Стратегічний курс України до Європейського Союзу та поступова адаптація її митного законодавства до світових норм, правил і стандартів ставить першочерговим завданням перед законодавцем застосування термінології, визнаної у країнах ЄС. Так, із приєднанням України до Протоколу до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція)³ триває процес імплементації її норм у чинне митне законодавство України. Згідно з термінологією Конвенції, проведення цих форм митного контролю за змістом відповідає проведенню так званих митного аудиту та постмитного контролю.

Так, за Кіотською конвенцією, митний постаудит - це форма митного контролю, яка здійснюється митними органами для перевірки правильності бухгалтерських документів, рахунків, систем управління бізнесом після завершення митного оформлення.

Документальна перевірка (за термінологією Кіотської конвенції, це митний аудит) і контроль на основі методів постаудиту здійснюється після проведення митного оформлення та випуску товарів у вільний обіг.

Взагалі у науковій літературі й нормативно-правових актах висловлюються різні підходи до трактування сутності та практичної спрямованості аудиту в митній справі. Також серед учених і практиків постійно точиться дискусія стосовно повноважень митних органів як контролюючих щодо здійснення перевірок. Якщо розглянути це питання на основі норм Кіотської конвенції, то відповідно до її положень одним із принципів спрощення та гармонізації є затвердження таких сучасних методів роботи, як система аналізу ризиків і методу контролю, який базується на аудиті.

Так, «контроль на основі методів аудиту» - це сукупність заходів, за допомогою яких митна служба переконується у правильності заповнення декларацій на товари та достовірності зазначених у них даних, перевіряючи наявні у причетних до декларування осіб відповідні книги обліку рахунків, документи, облікову документацію та комерційну інформацію (розділом 2 Додатку II цієї ж Конвенції)⁴.

У навчальній і науковій літературі немає єдності щодо визначення постмитного аудиту. Використовуються такі терміни, як «post-customs audit», «post-customs control», «post-clearance audit», «post-clearance control», «post-entry audit». Однак, попри різноманітність категоріального визначення, сутність усіх понять полягає в тому, що митний аудит розуміють як зведення до мінімуму «пропускних» митних процедур і здійснення митного контролю через подальше поглиблення перевірки суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності після факту митного оформлення товарів⁵.

Також аналіз спеціальної літератури засвідчує різні підходи науковців до визначення поняття контролю, своєю чергою їхня суб'єктивність відбивається на законодавстві та викликає термінологічну плутанину, а іноді й підміну різних за значенням і змістом термінів. Так, у нормативно-правових актах, у наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених спостерігається підміна понять «контроль», «аудит», «ревізія», «перевірка» тощо. Це призводить до неузгодженості в оцінках значення та ролі контролю у здійсненні його різними суб'єктами, до неможливості розмежування їхніх повноважень при розробці методики здійснення контролю.

Автори підручника «Контроль і ревізія» методи контролю розглядають як сукупність способів і прийомів перевірки законності, достовірності та доцільності операцій суб'єкта господарювання⁶. До переліку методів контролю вони відносять інвентаризацію, аналіз господарської діяльності, перевірку, обстеження, ревізію та аудит⁷.

Необхідно погодитися із Л. Пісьмаченко, яка вказувала, що одним із перспективних напрямів удосконалення митного контролю за зовнішньоекономічними операціями є перехід до митного аудиту⁸.

С. Цибулько зазначав, що у митній службі України існує постійна потреба запровадження постмитного аудиту як нового адміністративного заходу з метою ефективного поєднання оперативного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, та ефективний контроль за правильністю стягнення податків і зборів у бюджет країни⁹.

Проведений відповідно до Концепції реформування діяльності митної служби України внутрішній і зовнішній аналіз діяльності митної служби України свідчить про наявність значних ресурсів підвищення ефективності, усталеності та надійності здійснення митної справи. Вони можуть бути використані шляхом застосування новітніх технологій інформаційного митного контролю на основі системи аналізу ризику, централізованого митного оформлення і широкого впровадження постаудиту.

Серед основних заходів, покладених на Державну митну службу України, виникла необхідність на законодавчому рівні закріпити за митними органами право проводити перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів ЗЕД з питань дотримання митного законодавства та з інших питань, що стосуються митної справи, у тому числі після завершення митного оформлення. Отже, митна служба України поступово наближається до сучасних європейських митних адміністрацій і переходить на якісно новий рівень роботи на кордоні та всередині країни.

Із цього приводу слід погодитися з думкою Н. Єсипчук, що проведення перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів ЗЕД - це позитивний крок на шляху до розвитку системи митного аудиту в митній справі України. Його можна розцінити як іще один крок України назустріч міжнародним стандартам безпеки, удосконаленню системи інформації, необхідної для митного контролю, і застосування сучасних технологій у галузі митної справи¹⁰.

Визначення митної вартості в Україні здійснюється відповідно до методології статті VII ГАТТ «Оцінка товару для митних цілей» та Угоди про застосування статті VII ГАТТ. Але спеціалісти вважають, що ця методологія не адаптована для української практики. Методологія визначення митної вартості в іноземних країнах забезпечується злагодженою роботою відповідних контрольних дій, головним чином шляхом перевірок, аудиту тощо.

Щодо здійснення постаудиту, цікавою уявляється практика Європейського Союзу. Так, наприклад, у процесі гармонізації болгарського митного законодавства із законодавством Європейського Союзу було прийнято відповідні зміни до Закону про митницю. Таким чином на рівні закону було регламентовано основні положення для проведення постмитного аудиту у приміщеннях економічних операторів шляхом перевірки всієї документації кожного оператора, що має прямий чи опосередкований зв'язок з імпортованими чи експортованими товарами, тобто його виробничих, бухгалтерських, банківських та інших документів, а також безпосередньо самих товарів, якщо вони є в наявності¹¹.

Широке впровадження і застосування постмитного аудиту є також одним з основних завдань, що поставлені перед митними адміністраціями країн - членів Європейського Союзу та Всесвітньої митної організації: зменшити час на митне оформлення товарів, водночас забезпечити надійну систему митного контролю за дотриманням зовнішньоторговельного режиму, а також високий рівень збору мита, податку на додану вартість та інших податків держави.

У країнах - членах Європейського Союзу можна визначити декілька типів постмитного аудиту залежно від масштабу та обсягу: 1) повний контроль - всі галузі ділової активності оператора за останні роки; 2) частковий контроль - не за 3 роки, а за більш короткий період (1 або 2 роки); 3) цілеспрямований контроль - спрямований на частину ділової активності оператора (наприклад, оформлення товарів у вільний обіг, у митний склад).

Митні органи наділені повноваженнями здійснювати контроль за: своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких законом покладено на митні органи; класифікацією товарів відповідно до УКТЗЕД; визначення митної вартості товарів; правильністю визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, також вживають установлених законом заходів щодо погашення нарахованих митними органами грошових зобов'язань платників податків¹².

Варто відзначити, що представники митно-правової науки залежно від часу здійснення митного контролю виокремлюють такі його види, як: попередній, поточний і наступний.

Попередній контроль передує вчиненню певної діяльності (наприклад, подача попередньої митної декларації дає підставу для початку проведення митного контролю ще до ввезення товарів на митну територію). Поточний - здійснюється в процесі митного оформлення. Наступний здійснюється після випуску товарів, тобто після того, як товари будуть віддані у розпорядження зацікавлених осіб.

Щодо поділу митного контролю залежно від часу проведення цієї ж позиції притримуються такі вчені, як А. Єршов і П. Копаньова, які поділяють процес митного контролю на три основних етапи: попередні операції, митне оформлення і митний контроль у момент переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон, вторинний митний контроль, тобто контроль після митного оформлення¹³.

Аналізуючи зміст ст. 248 МК України, необхідно зазначити, що митний контроль збігається у часі з митним оформленням, але це не означає одночасного проведення операцій митного оформлення та дій щодо митного контролю. У процесі переміщення товарів і транспортних засобів відбувається послідовне здійснення операцій митного оформлення та дій митного контролю. Наприклад, подача митної декларації та інших необхідних документів декларантом (операція митного оформлення) посадова особа перевіряє правильність заповнення представлених документів (дій митного контролю) і після цього приймає рішення щодо прийняття декларації (операція митного оформлення) тощо. При цьому послідовність здійснення операцій митного оформлення прямо залежить від дій посадових осіб митних органів щодо здійснення функцій митного контролю.

Слід зазначити, що контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати митних платежів, правильністю визначення митної вартості товару, що є базою для оподаткування, визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, країни походження товару здійснюється посадовими особами митних органів на кожній стадії здійснення ними митного контролю, а саме: на стадії попереднього митного контролю - до моменту митного оформлення та пропуску товарів, що переміщуються через митний кордон України - на підставі попередньої інформації; на стадії поточного митного контролю - під час переміщення товарів через митний кордон України, у рамках здійснення митного контролю та митного оформлення цих товарів; на стадії наступного митного контролю - під час проведення постмитного контролю.

Висновки

аудит митний

Проведений аналіз поглядів науковців на поняття «контроль», «митний аудит», «постмитний аудит» та практичні аспекти здійснення митними органами митного контролю у певних формах, передбачених законодавцем, дає змогу дійти таких висновків.

Виявлено різні підходи науковців до визначення поняття контролю, їхня суб'єктивність відбивається на законодавстві та викликає термінологічну плутанину, а іноді й підміну різних за значенням і змістом термінів. Так, у нормативно-правових актах, а також у наукових доробках вітчизняних і зарубіжних учених спостерігається підміна термінів «контроль», «аудит», «ревізія», «перевірка» тощо.

Встановлено, що митний аудит і постаудит імплементовано до норм чинного митного законодавства з міжнародних актів, ратифікованих Україною, та визначено як форми митного контролю, що здійснюється як під час митного оформлення, так і після завершення митного контролю та митного оформлення та випуску товарів у вільний обіг.

Відзначено, що метою здійснення постмитного контролю є перевірка факту випуску товарів у вільний обіг на підставі достовірності відомостей, вказаних у митній декларації та товаросупровідних документах, необхідних для здійснення митного оформлення; облік і звітність руху товарів після їх ввезення на митну територію України; перевірка правильності та достовірності сплати митних платежів; виявлення недоліків попереднього та поточного митного контролю (митного аудиту), спрямованого на запобігання порушенням у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Зазначено, що контроль за нарахуванням та сплатою митних платежів, митної вартості товару, коду товару, країни походження товару здійснюється на кожній стадії митного контролю. Отже, видаються необхідними розробка єдиного алгоритму дій посадових осіб митних органів при здійсненні контролю митної вартості товарів, класифікації, країни походження (від аналізу заявленої попередньої інформації, оформлення митних декларацій, аналізу оформлених декларацій до постмитного контролю і аудиту), оскільки здійснення цих заходів покладено на різні структурні підрозділи митної служби України, та узгодження Положення про відповідні структурні підрозділи (на центральному та регіональному рівнях) щодо функцій і повноважень для організації та здійснення митного аудиту та постмитного контролю.

Доцільним вважаємо також розробити й ухвалити нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення постмитного контролю і аудиту (планування, проведення та документування), стандартні алгоритми дій посадових осіб митних органів при його здійсненні.

Посилання

^{1 Митний кодекс України від 13 березня 2012 р. № 4495. Відомості Верховної Ради України. 2012. № 44-48. Ст. 552.}

^{2 Там само.}

^{3 Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур: Закон України від 05.10.2006 р. № 227-V. Відомості Верховної Ради України. 2006. № 48. Ст. 476.}

^{4 Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 р. URL: http://zakon1.rada. gov.ua/laws/show/995_64 3}

^{5 Єдинак Т. С., Єдинак В. Ю. Постмитний аудит як фактор забезпечення економічної безпеки країни: зарубіжний досвід та українська перспектива. Вісник Академії митної служби України. 2008. № 4. С. 72.}

^{6 Контроль і ревізія: підручник / Ф. Ф. Бутинець, В. П. Бондар, Н. Г. Виговська, Н. І. Петренко; за ред. проф. Ф. Ф. Бутин- ця. 4-е вид., доп. і перероб. Житомир: ПП Рута, 2006. С. 29.}

^{7 Там само. С. 30-34.}

^{8 Пісьмаченко Л. М. Удосконалення системи державного управління у сфері митно-податкового регулювання і контролю зовнішньоекономічної діяльності. Держава та регіони (Серія: Державне управління). 2006. № 3. С. 135.}

^{9 Цибулько С. П. Система постмитного аудиту в митній службі України: стан і перспективи. Матеріали міжнар. наук.- практ. конференції «Митна політика та актуальні проблеми економічної та митної безпеки України на сучасному етапі» (23 листопада 2007 р.) / Академія митної служби України. Дніпропетровськ, 2007. С. 129.}

^{10 Єсипчук Н. Перспективи митного контролю: постаудит. Митниця. 2009. № 2 (51). С. 8-9.}

^{11 Відєнов А., Сідлецька Н. Митний пост-аудит: практика болгарських колег. Митниця. 2010. № 12 (73). С. 26.}

^{12 Про затвердження Положення про Державну митну службу України: постанова Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. № 227. Офіційний вісник України. 2019. № 26. Ст. 900.}

^{13 Ершов А. Д., Копанева П. С. Информационное обеспечение управления в таможенной системе: монография. С.-Петербург: Знание, 2002. С. 188.}

Размещено на Allbest.ru