Формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників інженерно-технічних підрозділів ДПСУ

Проаналізовано компоненти професійної компетентності офіцерів-прикордонників інженерно-технічних підрозділів Державної прикордонної служби України (ДПСУ). Окреслено проблематику сучасного процесу підготовки майбутніх офіцери-прикордонників ДПСУ.

Рубрика Таможенная система
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.07.2023
Размер файла 25,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників інженерно- технічних підрозділів ДПСУ

Вишневська Наталія Олександрівна

викладач кафедри транспортних засобів та інженерного забезпечення охорони державного кордону, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, м. Хмельницький

Чмир Віктор Миколайович

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри транспортних засобів та інженерного забезпечення охорони державного кордону, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, м. Хмельницький

Анотація

Інженерно-технічні підрозділи Державної прикордонної служби України (ДПСУ) потребують фахівців, підготовлених відповідно до світових освітніх вимог, компетентних, амбітних, з інноваційним мисленням та прагненням реалізовувати свої ідеї у професійній діяльності. Тому формування професійної компетентності стає одним з основних завдань усього процесу підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників інженерно-технічних підрозділів ДПСУ.

Проаналізовано компоненти професійної компетентності офіцерів-прикордонників інженерно-технічних підрозділів ДПСУ. В ході дослідження встановлено чотири види професійної компетентності (спеціальну, соціальну, особистісну індивідуальну). За результатами дослідження встановлено якими якостями повинні володіти майбутні офіцери-прикордонники інженерно-технічних підрозділів ДПСУ.

Окреслено проблематику сучасного процесу підготовки майбутніх офіцери-прикордонників інженерно-технічних підрозділів ДПСУ.

Враховуючи різні підходи до визначення професійної компетентності, складено систему ключових компетенцій майбутніх офіцерів-прикордонників інженерно-технічних підрозділів ДПСУ, на які чітко повинен орієнтуватися викладач. Одним із найважливіших компонентів є мотиваційна компетенція, яку ми розглядаємо як усвідомлення мотивів курсантами для якісного здійснення професійної діяльності, тобто для формування необхідних знань, вмінь, навичок, професійно важливих якостей особистості, які забезпечують можливість виконання професійних обов'язків певного рівня. Когнітивно-творчу компетенцію розглянуто як здатність творчо набувати нові знання, вміння, навички, мати творчий потенціал самоосвіти та саморозвитку, що визначає здатність курсантів до творчості та успішності творчої діяльності. Компонентом професійної компетентності визначено також комунікативну компетенцію, яка базується на вміннях спілкуватися, знанні методів взаємодії та їх ефективного використання в процесі інженерно-технічної, інженерно-педагогічної, командирської, і навіть науково-дослідної діяльності.

Досліджено проблеми методологічних принципів формування професійної компетентності у майбутнього офіцера-прикордонника інженерно-технічних підрозділів ДПСУ. На основі багаторічного досвіду роботи виділено та обґрунтовано концептуальні принципи процесу формування базових професіональних компетенцій.

Ключові слова: майбутні офіцери-прикордонники інженерно-технічних підрозділів ДПСУ; професійна компетентність; компетентнісно-орієнтований підхід; види професійної компетентності; принципи навчання.

Abstract

професійна компетентність офіцер прикордонник

FORMATION OF THE PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE BORDER OFFICERS OF THE ENGINEERING AND TECHNICAL SUBDIVISIONS OF THE DPSU

Vishnevska Nataliya Oleksandrivna Teacher of the department of vehicles and engineering support for state border protection, National Academy of the State Border Service of Ukraine named after B. Khmelnytskyi, Khmelnytskyi

Chmyr Viktor Mykolayovych Candidate of technical sciences, associate professor, associate professor of the department of vehicles and engineering support for the protection of the state border, National Academy of the State Border Service of Ukraine named after B. Khmelnytskyi, Khmelnytskyi

The engineering and technical divisions of the State Border Service of Ukraine (SPSU) need specialists trained in accordance with global educational requirements, competent, ambitious, with innovative thinking and a desire to implement their ideas in professional activities. Therefore, the formation of professional competence becomes one of the main tasks of the entire process of training future border guard officers of the engineering and technical units of the DPSU.

The components of the professional competence of the border guard officers of the engineering and technical units of the DPSU were analyzed. In the course of the study, four types of professional competence were established (special, social, personal, individual). According to the results of the study, it was determined what qualities future border guards of the engineering and technical units of the DPSU should possess.

The problems of the modern process of training future border guard officers of the engineering and technical units of the DPSU are outlined. Taking into account different approaches to the definition of professional competence, a system of key competences of future border officers of engineering and technical units of the DPSU has been compiled, which the teacher should clearly focus on. One of the most important components is motivational competence, which we consider as cadets' awareness of motives for quality professional activity, i.e. for the formation of the necessary knowledge, abilities, skills, professionally important personal qualities that ensure the ability to perform professional duties of a certain level. Cognitive-creative competence is considered as the ability to creatively acquire new knowledge, abilities, skills, to have creative potential for self-education and self-development, which determines the ability of cadets to be creative and successful in creative activities. A component of professional competence is also defined as communicative competence, which is based on the ability to communicate, knowledge of methods of interaction and their effective use in the process of engineering-technical, engineering-pedagogical, commanding, and even scientific research activities.

The problems of the methodological principles of the formation of professional competence in the future border guard officer of the engineering and technical units of the State Security Service were investigated. On the basis of many years of work experience, the conceptual principles of the process of forming basic professional competences have been identified and substantiated.

Keywords: future officers-border guards of the engineering and technical units of the DPSU; professional competence; competence-oriented approach; types of professional competence; principles of learning.

Постановка проблеми

Інженерно-технічні підрозділи Державної прикордонної служби України (ДПСУ) потребують фахівців, підготовлених відповідно до світових освітніх вимог, компетентних, амбітних, з інноваційним мисленням та прагненням реалізовувати свої ідеї у професійній діяльності. Тому формування професійної компетентності стає одним з основних завдань усього процесу підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників інженерно-технічних підрозділів ДПСУ. В той же час сьогодні відбуваються процеси модернізації вітчизняної системи вищої інженерної освіти як цивільної так і військової згідно з Болонською декларацією. А це означає, що інтеграція в європейський соціокультурний і освітній простір потребує значного підвищення ефективності навчально-виховного процесу, зокрема в напряму формування професіоналізму майбутніх інженерів, в тому числі і майбутніх офіцерів-прикордонників інженерних спеціальностей. Відповідно, виникає потреба в науковому підході, щодо формування їх професійної компетентності, що обумовлює актуальність даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз наукових досліджень [1 - 6] свідчить, що професійна підготовка майбутніх інженерів має важливе значення для розвитку українського суспільства, його матеріальної бази. В. Кремень, С. Пазинич, О. Пономарьов стверджують, що під час реалізації змісту професійної підготовки інженера важливо враховувати інноваційні, інтеграційні, міждисциплінарні підходи, що дозволяє формувати компетентного спеціаліста [5]. Н. Берестецька, О. Войцехівський, А. Гладир, М. Гордієнко, М. Недбай у своїх дослідженнях описали деякі аспекти підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників інженерних спеціальностей [1, 2, 4 ]. Крім того, А. Гладир та М. Гордієнко [3] детально описують процес підготовки майбутнього інженера, зокрема зупиняються на відмові від орієнтації лише на предметні знання, вміння та навички. Проте категорія компетентнісно-орієнтованого підходу до навчання майбутніх офіцерів-прикордонників інженерно-технічних підрозділів ДПСУ потребує детальнішого дослідження.

Мета статті - дослідити наукові підходи до формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників інженерно-технічних підрозділів ДПСУ та пояснити особливості організації їх навчання у вищому військовому навчальному закладі.

Виклад основного матеріалу

Вища військова технічна освіта сьогодні знаходиться у стані реформування. Зусилля професорсько-викладацького колективу вищих військових навчальних закладів, які готують фахівців технічних спеціальностей, зосередженні на збережені якості освіти, що є умовою якісної професійної підготовки персоналу.

Саме перехід до компетентнісно-орієнтованої парадигми в освіті, на нашу думку, дозволить вирішити суперечності між вимогами до якості вищої військової технічної освіти та актуальними освітніми результатами. Компетентнісно-орієнтована освіта встановлює реалізовану в педагогічній практиці компетентнісну модель інженерної освіти - такий проект системи, де основним результатом є спеціальні професійні та ключові компетенції випускника.

Під професійною компетентністю слід розуміти готовність майбутнього офіцера-прикордонника інженерно-технічних підрозділів ДПСУ мобілізувати власні ресурси (організовані в систему знань, вмінь, здібностей та особистісних якостей), які необхідні для ефективного вирішення професійних завдань в типових та нестандартних ситуаціях, що включає в себе ціннісні відношення особистості до цих ситуацій. А під ключовими (загальними) компетенціями - здатність особистості до ефективного вирішення певної групи професійних завдань, які виникають в діяльності сучасного професіонала, незалежно від професії та спеціальності. Професійні компетенції розглядаються як компоненти професійної компетентності (системи знань, вмінь та навичок, професійно значущих якостей особистості, яка забезпечує можливість виконання професійних обов'язків певного рівня) майбутніх інженерів [4].

В ході дослідження встановлено чотири види професійної компетентності (спеціальну, соціальну, особистісну індивідуальну):

спеціальна, або діяльнісна професійна компетентність характеризується володінням діяльністю на високому професійному рівні, включає не тільки спеціальні знання, але й уміння застосувати їх на практиці;

соціальна професійна компетентність характеризується володінням способами спільної професійної діяльності й співробітництва, прийнятими в професійному співтоваристві прийомами професійного спілкування;

особистісна професійна компетентність характеризується володінням способами самовираження й саморозвитку, засобами протистояння професійній деформації. Сюди ж відносять здатність фахівця планувати свою професійну діяльність, самостійно приймати рішення, бачити проблему.

індивідуальна професійна компетентність характеризується володінням прийомами саморегуляції, готовністю до професійного росту, несхильністю професійному старінню, наявністю стійкої професійної мотивації [5].

У якості однієї з найважливіших складових професійної компетентності слід відмітити здатність самостійно здобувати нові знання й уміння, а також використовувати їх у практичній діяльності. Вважаємо за можливе використати наведені види професійної компетентності до завдань оцінки професіоналізму офіцера-прикордонника інженерно-технічних підрозділів ДПСУ.

Крім того, світова спільнота у відповідності з критеріями ABET (Accreditation Board for Engineering and Technology) висуває до майбутніх інженерів наступні вимоги:

1) знання і розуміння сучасних науково-технічних, суспільних і політичних проблем;

2) здатність застосовувати природничо-наукові, математичні та інженерні знання на практиці;

3) вміння застосовувати навички та вивчені методи в інженерній практиці;

4) здатність формулювати й вирішувати інженерні проблеми;

5) здатність проектувати процеси або системи у відповідності з поставленими завданнями;

6) здатність планувати й проводити експеримент;

7) фіксувати й інтерпретувати дані;

8) здатність працювати в колективі;

9) професійна й етична відповідальність;

10) широка ерудиція, достатня для розуміння глобальних соціальних наслідків інженерних рішень;

11) розуміння необхідності і здатності вчитися постійно [6].

Крім того, слід враховувати, що діяльність випускника Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (НАДПСУ) дещо відрізняться від діяльності випускників цивільних ВНЗ, адже майбутнім офіцерам-прикордонникам інженерно-технічних підрозділів ДПСУ доведеться зіткнутися з важкими, навіть екстремальними ситуаціями у своїй службовій діяльності.

Враховуючи результати дослідження, можна зробити висновок, що майбутні офіцери-прикордонники інженерно-технічних підрозділів ДПСУ також повинні володіти такими якостями:

1) технічні знання та вміння;

2) здатність сприймати велику кількість інформації;

3) здатність аналізувати велику кількість розрізнених фактів;

4) гнучкість мислення (здатність змінювати плани, способи вирішення технічної проблеми під впливом зміни службової ситуації);

5) фізична витривалість та координація рухів;

6) психічна та емоційна витривалість;

7) здатність швидко реагувати на ситуацію;

8) здатність до самостійного прийняття рішень;

9) здатність діяти в екстремальних умовах;

10) розвинута образно-прикладна пам'ять;

11) розвинуте аналітичне мислення.

Аналіз процесу підготовки інженерного-технічного персоналу ДПСУ свідчить, що рівень підготовки випускників не в повній мірі відповідає сучасним вимогам інженерної освіти. Наявна технологія освіти створює недостатньо необхідних умов для формування професійної компетентності у майбутніх випускників, розкриття їх творчого потенціалу, розвиток у курсантів навичок самоосвіти. А інженерна освіта повинна повністю реалізувати власну випереджувальну функцію, яка вирішує ці проблеми.

Власний педагогічний досвід та опитування викладачів кафедри транспортних засобів та інженерного забезпечення охорони державного кордону дають нам можливість стверджувати, що викладання фахових дисциплін в НАДПСУ вимагає глибокого переосмислення. І вже точно, що традиційний метод викладання академічних курсів фахових дисциплін не може дати необхідний рівень компетентності майбутнім офіцерам- прикордонникам інженерно-технічних підрозділів ДПСУ. Сьогодні існує вимога демонструвати прикладний характер теоретичних положень, враховувати стратегічну ціль - формування такого спеціаліста інженерної ланки, який після закінчення НАДПСУ може зразу бути залучений до інженерної-технічної діяльності.

Враховуючи різні підходи до визначення професійної компетентності, ми склали систему ключових компетенцій майбутніх офіцерів-прикордонників інженерно-технічних підрозділів ДПСУ, на які чітко повинен орієнтуватися викладач. Слід відмітити, що під час проведення занять з курсантами перших курсів повинен враховуватися рівень уже сформованих базових компетенцій випускників шкіл. Часто без уваги залишаються мотивація, способи організації навчальної діяльності, оцінювання власних досягнень, креатині здібності майбутніх спеціалістів.

Одним із найважливіших компонентів є мотиваційна компетенція, яку ми розглядаємо як усвідомлення мотивів курсантами для якісного здійснення професійної діяльності, тобто для формування необхідних знань, вмінь, навичок, професійно важливих якостей особистості, які забезпечують можливість виконання професійних обов'язків певного рівня.

Когнітивно-творчу компетенцію ми розглядаємо як здатність майбутніх офіцерів-прикордонників інженерно-технічних підрозділів ДПСУ творчо набувати нові знання, вміння, навички, мати творчий потенціал самоосвіти та саморозвитку, що визначає їх здатність до творчості та успішності творчої діяльності.

Компонентом професійної компетентності ми визначаємо також комунікативну компетенцію, яка базується на вміннях спілкуватися, знанні методів взаємодії та їх ефективного використання в процесі інженерно-технічної, інженерно-педагогічної, командирської, і навіть науково-дослідної діяльності.

Дослідження проблеми методологічних принципів формування професійної компетентності у майбутнього офіцера-прикордонника інженерно-технічних підрозділів ДПСУ виявили суперечності, що існують в процесі фундаментальної підготовки курсантів, а саме: практика навчання фаховим дисциплінам у НАДПСУ характеризується певними недоліками - недостатня відповідність специфіці професійної діяльності та вимогам, які висуваються перед сучасним спеціалістом; одноманітність методів, форм і прийомів викладання фахових дисциплін, що викликає утилітарний підхід до їх вивчення та зниження інтересу до майбутньої професії. На основі багаторічного досвіду роботи ми виділили та обґрунтували концептуальні принципи процесу формування базових професіональних компетенцій у майбутніх офіцерів-прикордонників інженерно-технічних підрозділів ДПСУ.

Першим концептуальним принципом повинна стати професіональна спрямованість викладання фахових дисциплін: забезпечення фахової підготовки курсантів з урахуванням програмного рівня (стандарту) теоретичних знань, вмінь та навичок з дисциплін циклу; формування підсистеми теоретичних знань та вмінь, що сприяють вивченню профільних дисциплін, засвоєнню професії, використанню цих знань в різних умовах майбутньої практичної діяльності з урахуванням змін науково-технічних процесів; забезпечення розвитку в курсантів ціннісного відношення до вибраної сфери майбутньої діяльності, подальшого розвитку інтелектуальних якостей та моральних характеристик [6].

Другий концептуальний принцип стосується організації навчального процесу у НАДПСУ закладі, що готує фахівців інженерних спеціальностей. Так, на нашу думку, сьогодні варто активно використовувати інноваційні технології на занятті, що є основою для розробки практично-орієнтованих активних методів навчання: ділові ігри, кейси, круглі столи, евристичні задачі та ін. використання таких методів та прийомів на заняттях з фахових дисциплін не тільки формує у курсантів професійні навички, а й сприяє розвитку у них універсальних характеристик (творчість, професійне спілкування, вміння приймати рішення в умовах службової діяльності тощо).

Третій концептуальний принцип полягає у розвитку у курсантів раціональних прийомів розумової діяльності, необхідної для ефективної освіти в умовах НАДПСУ, організації їхньої самостійної роботи. Важливе місце в цьому принципі займає організація науково-дослідної роботи курсантів через написання наукових робіт: рефератів, доповідей, курсових робіт, конкурсних науково-дослідних робіт.

Четвертий концептуальний принцип зосереджений на зміні ролі викладача. Викладач із центральної фігури, людини, яка дає знання та перевіряє їх засвоєння, перетворюється в організатора навчально-виховного процесу курсантів, фасилітатора їх роботи, що підтримує курсанта в його навчальній діяльності, сприяє успішному просуванню навчальної інформації, полегшує вирішення виникаючих проблем, допомагає освоїти більшу й різноманітну інформацію;

П'ятий концептуальний принцип полягає у використанні кредитно-модульної системи організації навчально-виховного процесу. Модульно-рейтингова система оцінювання успішності курсантів в кожному модулі забезпечує регулярний контроль процесу навчання в цілому, тим самим орієнтує курсанта на систематичну роботу протягом семестру; мотивацію його успішної роботи в аудиторії та самостійної поза аудиторної роботи з допомогою використання елементів змагання; оперативний аналіз результатів та своєчасну корекцію навчального процесу.

Висновки

Таким чином, для формування професійної компетентності майбутнього офіцера-прикордонника інженерно-технічних підрозділів ДПСУ відповідно із запропонованими концептуальними принципами ми пропонуємо навчально-методичну систему для дисциплін фахового циклу, головною метою якої є поетапне формування фахівця, який буде здатний адаптуватися в умовах майбутньої службової діяльності. Реалізація поставленої цілі передбачає кардинальну зміну технології навчання фаховим технічним дисциплінам у НАДПСУ, де вони будуть і теоретичною базою, і інструментом курсанта для вирішення інженерних завдань з одночасною умовою формування професійно важливих якостей. Для цього необхідно: наповнити фахові дисципліни професійно спрямованим інженерним змістом; змінити роль викладача, тобто перейти від авторитарної позиції до позиції співпраці, повністю перебудувати процес навчання та виховання на основі взаємодії викладача та курсанта, який би базувався на активній творчій діяльності, пошуках, самоосвіті курсанта.

Основним напрямком подальших розвідок за даною тематикою вбачається необхідність наукового обґрунтування і пошуку шляхів Інноваційні технології підготовки офіцерів-прикордонників інженерно- технічних підрозділів ДПСУ.

Література:

1. Берестецька Н. В. Інтегроване навчання як умова формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників інженерних спеціальностей до іншомовного професійного спілкування / Н. В. Берестецька, О.В. Герасимюк//. Тези доповідей Х Міжнародної науково- практичної конференції «Гуманізм та освіта» (14 - 16 вересня 2010 року.) - Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2010. - С. 309 - 312.

2. Войцехівський О. Л. Індивідуалізація й диференціація навчання курсантів в контексті підвищення ефективності системи цільової підготовки майбутніх офіцерів- прикордонників / О. Л. Войцехівський // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної інтернет-конференція «Соціум. Наука. Культура». (27-29 вересня 2011 року). Режим доступу: http://intkonf.org

3. Гладир А. І. Підвищення якості професійної підготовки інженерів- електромеханіків в умовах інтернаціоналізації ринку праці / А. І. Гладир, М. Г. Гордієнко // Проблеми освіти: Збірник наукових праць. (м. Київ, 24-26 травня 2010 р.) - Київ 2010. - № 4. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vkdpu/2010_4_3/193.pdf.

4. Недбай М. П. Результати дослідження процесу інтенсифікації викладання навчального матеріалу технічної спрямованості курсантам гуманітарних напрямів навчання / Недбай М. П. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту = Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports : наукова монографія ; за редакцією проф. С. С. Єрмакова - Харків : ХДАДМ (ХХПІ). - 2006. - № 9. - С. 106-109.

5. Неперервна професійна освіта: філософія, педагогічні парадигми, прогноз: монографія / В. П. Андрущенко, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, С. Д. Максименко, Н. Г. Ничкало [та ін.] / за ред. В. Г. Кременя . - К. : Наукова думка, 2003. - 853 с.

6. Петрук В. А. Теоретико-методичні засади формування професійної компетентності майбутніх фахівців технічних спеціальностей у процесі вивчення фундаментальних дисциплін (монографія) / В. А. Петрук. - Вінниця: «Універсум- Вінниця» 2006. -292 с.

References:

1. Berestecka N. V., Gerasimyuk O. V. (2010). Integrovane navchannya yak umova formuvannya gotovnosti majbutnih oficeriv-prikordonnikiv inzhenernih specialnostej do inshomovnogo profesijnogo spilkuvannya [Integrated training as a condition for the formation of readiness of future border officers of engineering specialties for foreign language professional communication]. Tezi dopovidej Х Mizhnarodnoyi naukovo-praktichnoyi konferenciyi «Gumanizm ta osvita» - Abstracts of reports of the 10th International Scientific and Practical Conference "Humanism and Education" (14 - 16 veresnya 2010 roku.) - Vinnicya: UNIVERSUM-Vinnicya,. 309 - 312 [in Ukrainian].

2. Vojcehivskij O. L. (2011) Individualizaciya j diferenciaciya navchannya kursantiv v konteksti pidvishennya efektivnosti sistemi cilovoyi pidgotovki majbutnih oficeriv-prikordonnikiv [Individualization and differentiation of cadet training in the context of improving the effectiveness of the targeted training system for future border guards] Tezi dopovidej Mizhnarodnoyi naukovo- praktichnoyi internet-konferenciya «Socium. Nauka. Kultura». - Abstracts of reports of the International Scientific and Practical Internet Conference "Society. Science. Culture". (27-29 veresnya 2011 roku). Rezhim dostupu: http://intkonf.org [in Ukrainian].

3. Gladir A. I., Gordiyenko M. G. (2010) Pidvishennya yakosti profesijnoyi pidgotovki inzheneriv-elektromehanikiv v umovah internacionalizaciyi rinku praci [Improving the quality of professional training of electromechanical engineers in the conditions of internationalization of the labor market] Problemi osviti: Zbirnik naukovih prac. (m. Kiyiv, 24-26 travnya 2014 r.) - Problems of education: Collection of scientific papers. (Kyiv, May 24-26, 2010) - Kiyiv, 4. Rezhim dostupu: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vkdpu/2010_4_3/193.pdf. [in Ukrainian].

4. Nedbaj M. P. (2006) Rezultati doslidzhennya procesu intensifikaciyi vikladannya navchalnogo materialu tehnichnoyi spryamovanosti kursantam gumanitarnih napryamiv navchannya [The results of the study of the process of intensification of the teaching of educational material of a technical orientation to cadets in the humanitarian fields of study] Pedagogika, psihologiya ta mediko- biologichni problemi fizichnogo vihovannya i sportu - Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports : naukova monografiya ; za redakciyeyu prof. S.S. Yermakova - Harkiv : HDADM (HHPI). 9., 106-109 [in Ukrainian].

5. Andrushenko V. P., Zyazyun I. A., Kremen V. G., Maksimenko S. D., Nichkalo N. G. (2003) [ta in.] Neperervna profesijna osvita: filosofiya, pedagogichni paradigmi, prognoz. [Continuing professional education: philosophy, pedagogical paradigms, forecast]. monografiya. - K. : Naukova dumka,. - monograph K. : Scientific opinion. 853 [in Ukrainian].

6. Petruk V. A. (2006) Teoretiko-metodichni zasadi formuvannya profesijnoyi kompetentnosti majbutnih fahivciv tehnichnih specialnostej u procesi vivchennya fundamentalnih disciplin (monografiya) [Theoretical and methodological principles of the formation of professional competence of future specialists in technical specialties in the process of studying fundamental disciplines (monograph)]. Vinnicya: «Universum-Vinnicya» - Vinnytsia: "Universum-Vinnytsia". 292. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.