Митний контроль товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет ДФС України

МИТНИЙ КОНТРОЛЬ ТОВАРІВ, ЩО МІСТЯТЬ ОБ'ЄКТИ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Заяц В.В.,

науковий співробітник

Анотація

митний контроль інтелектуальний власність

У статті висвітлено суть митного контролю товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, стан відображення в національному законодавстві міжнародних норм із цього питання, а також вплив зазначеного на розвиток зовнішньої торгівлі України.

Ключові слова: митний контроль, об'єкти права інтелектуальної власності, призупинення митного оформлення, митні режими, зовнішня торгівля.

Аннотация

Заяц В. В. Таможенный контроль товаров, содержащих объекты права интеллектуальной собственности

В статье освещены суть таможенного контроля товаров, содержащих объекты права интеллектуальной собственности, состояние отображения в национальном законодательстве международных норм, относящихся к этому вопросу, а также влияние указанного на развитие внешней торговли Украины.

Ключевые слова: таможенный контроль, объекты права интеллектуальной собственности, приостановление таможенного оформления, таможенные режимы, внешняя торговля.

Annotation

Zaiats V. Customs control of goods containing objects of intellectual property rights

The article highlights the essence of the customs control of goods containing objects of intellectual property rights, the state of display of international norms regarding this issue in national legislation, as well as the impact of this on the development of Ukraine's foreign trade.

Key words: customs control, objects of intellectual property rights, suspension of customs clearance, customs regimes, foreign trade.

Мета

Метою написання статті є визначення суті митного контролю товарів, що містять ОПІВ, його відповідності чинним для нашої держави міжнародним нормам, а також наслідків його впливу на зовнішню торгівлю в Україні.

Постановка проблеми

Державна підтримка та захист результатів інтелектуальної діяльності запроваджені більшістю розвинених країн. У міжнародному товарообігу до виконання вказаних функцій залучені органи митного контролю.

Призначенням митних органів України є здійснення митної справи, створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) та забезпечення безпеки суспільства. При цьому відповідно до ст. 544 Митного кодексу України (далі - МКУ) [1] одним із основних завдань української митниці визначено сприяння захисту прав інтелектуальної власності (далі - ІВ), вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів.

Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності (далі - ОПІВ), які охороняються відповідно до закону, та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, згідно з ст. 397 МКУ здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Під час здійснення контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять ОПІВ, митниці взаємодіють з іншими державними органами, уповноваженими у сфері захисту права інтелектуальної власності, в порядку, визначеному законодавством України (ст. 403 МКУ).

Від національних норм щодо залучення митниці для захисту ОПІВ залежить, зокрема, рівень впливу держави на обсяги зовнішньої торгівлі, технологічне переоснащення та розвиток національного виробництва, формування в країні конкурентного підприємницького середовища.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Питання захисту прав інтелектуальної власності та ролі у ньому митних органів відображені у наукових працях і публікаціях провідних науковців, фахівців та практиків: П. Цибульова, І. Кожарської, Н. Задорожнюка, О.Пунди, Л. Прус, В. Подоляки, А. Кирик, О. Лазуніна та ін. Зазначена тема не втрачає своєї актуальності в сучасних умовах трансформації українського законодавства у відповідно до положень чинних міжнародних норм.

Результати досліджень

Об'єктами права інтелектуальної власності є об'єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення (зазначення походження товарів) та сорти рослин (п. 46 ч. 1 ст. 4 МКУ). Правовласником є особа, якій, відповідно до закону, належать майнові права на ОПІВ, або особа, яка діє від її імені в межах наданих повноважень (п. 47 ч. 1 ст. 4 МКУ).

Права на об'єкти інтелектуальної власності засвідчуються охоронними документами (патентом, свідоцтвом), що видаються, відповідно до положень законодавства, Державною службою інтелектуальної власності (ДСІВ) України та іншими повноважними органами.

Виключне право власників ОПІВ за своїм розсудом дозволяти або забороняти їхнє використання, в т.ч. для продажу, експорту (вивезення) та імпорту (ввезення), віднесено до майнових прав інтелектуальної власності (ч. 1 ст. 424, ч. 1,3 ст. 426, п. 7,8 ч. 1 ст. 441 ЦКУ [2], пункти 2, 5 та 7 ст. 28 Закону України від 15.12.1993 № 3687 «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [3], пункти 4 та 5 ст. 16 Закону України від 15.12.1993 № 3689 «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» [4]).

Державна фіскальна служба України (ДФС України) на виконання вимог ст. 398 МКУ та відповідно до Порядку № 648 [5] веде митний реєстр ОПІВ, які охороняються, відповідно до закону, на підставі заяв правовласників. Крім інформації про правовласника, до митного реєстру належать відомості про назву, дату реєстрації та номер охоронного документа на ОПІВ, докладний опис ОПІВ і товарів, що його містять, необхідний для їхньої ідентифікації, а також про імпортерів та експортерів товарів, що містять ОПІВ.

Перелік ОПІВ, включених до вказаного реєстру, відповідно до ч. 6 ст. 398 МКУ, оприлюднено на офіційному сайті ДФС України. На сьогодні до нього внесено біля 3 500 ОПІВ.

Якщо митниця на підставі даних митного реєстру ОПІВ виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред'явлених до митного контролю, їхнє митне оформлення призупиняється з метою встановлення або спростування факту порушення та надання правовласнику можливості захисту прав ІВ (ст. 399 МКУ).

Якщо факт порушення прав ІВ не буде доведено, відшкодування декларанту та іншим особам витрат і збитків, спричинених призупиненням митного оформлення, здійснюється за рахунок правовласника.

Відшкодування митницям витрат, пов'язаних зі зберіганням товарів, митне оформлення яких призупинено, здійснюється також за рахунок правовласника.

З приєднанням, згідно із Законом України від 10.04.2008 № 250, до Угоди про заснування Світової організації торгівлі [6] (далі - Угода про СОТ) Україна набула членства у СОТ. У п. 2 ст. II Угоди про СОТ зазначено, що угоди та пов'язані з ними правові документи, які охоплено в додатках 1, 2 й 3 (далі - багатосторонні торговельні угоди) до Угоди про СОТ, є невід'ємними частинами цієї Угоди та обов'язковими для всіх членів.

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (далі - Угода ТРІПС) [7] входить до додатка 1 Угоди про СОТ та є чинною для України. Норми Угоди ТРІПС взаємопов'язані з положеннями Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 [8], Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів від 24.07.1971 [9], Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (Рим, 26.10.1961) [10], Договору з інтелектуальної власності щодо інтегральних мікросхем (Вашингтон, 26.05.1989) [11].

Угодою ТРІПС (ст. 28) передбачено, що патент на ОПІВ повинен надавати його власнику право перешкоджати третім сторонам, які не мають дозволу цього власника, зокрема, виготовляти, використовувати, продавати або ввозити продукцію, що містить такий ОПІВ.

Повноваження митниці, пов'язані з захистом прав ІВ, наведено у розділі 4 ч. III (стст. 51-60) Угоди ТРІПС.

Процес упровадження в українське законодавство положень Угоди ТРІПС розпочато задовго до набуття Україною членства в СОТ, але належним чином не завершено й досі, після приєднання до СОТ. Зокрема, деякі норми МКУ містять протиріччя та розбіжності з Угодою ТРІПС та пов'язаним із нею міжнародним законодавством. Це стосується значення словосполучення «контрафактні товари» (п. 17 ч. 1. ст. 4 МКУ), застосування заходів із призупинення митного оформлення товарів залежно від заявленого щодо них митного режиму (ч. 3 ст. 397 МКУ), можливості притягнення до відповідальності за переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності (ст. 476 МКУ).

При цьому необхідно знати про те, що коли міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору (ч. 3 ст. 1 МКУ, ст. 19 Закону України від 29.06.2004 № 1906 «Про міжнародні договори України» [12]).

Принциповою є порада опиратися на норми Угоди ТРІПС, використовуючи її автентичні тексти міжнародними мовами (англійською, французькою, іспанською), оскільки в україномовному та російськомовному перекладах неповністю дотримано відповідність мові оригіналу, що суттєво спотворює сприйняття цієї Угоди.

Для прикладу, на відміну від автентичного тексту англійською мовою, курйозно в україномовному перекладі сприймається зміст ч. 9 преамбули Угоди ТРІПС, де зазначено про «необхідність багатосторонньої системи принципів, норм та правил міжнародної торгівлі сфальсифікованими товарами».

Запозичене з англійської та французької мов слово «контрафакт» (counterfeit - англ. ; contrefaзon - фран.) означає «підробка», «фальсифікація». Саме ці значення маються на увазі за автентичним текстом Угоди ТРІПС.

В офіційному україномовному перекладі Угоди ТРІПС безпосередньо слово «контрафакт» або похідні від нього слова та словосполучення не застосовуються, а в російськомовному перекладі вони присутні та вживаються щодо як підроблених товарів (counterfeit goods), так і товарів, що порушують будь-яке з прав інтелектуальної власності (infringing goods).

Згідно з законодавством, крім виготовлення підробок, також вважається порушенням прав ІВ недотримання заборони правовласника на виробництво, застосування, розповсюдження, пропонування до продажу, продаж, ввезення в Україну, вивезення з України або інше введення в оборот ОПІВ та виробів, що їх містять.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 4 МКУ контрафактними визначено товари, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території є порушенням прав інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону. Всупереч положенням Угоди ТРІПС ознакою контрафактності товарів у цій нормі МКУ визначений не факт їхньої підробки, а порушення заборони власника ОПІВ на їхнє ввезення в Україну або вивезення з України.

Термін «контрафактні товари» впроваджено в МКУ виходячи саме з російськомовного перекладу Угоди ТРІПС. До речі, схожий термін містився й у попередньому МКУ в редакції 2002 року [13], коли ще не існувало офіційно оприлюдненого перекладу Угоди ТРІПС українською.

Країни-учасники згідно з положеннями ст. 51 Угоди ТРІПС:

- зобов'язані надавати можливість власнику прав, який має дійсні підстави підозрювати, що може відбуватися ввезення товарів з фальсифікованим товарним знаком або створених із порушенням авторських прав, подати до компетентних органів письмову заяву для призупинення митницями випуску у вільний обіг таких товарів;

- можуть надавати можливість подавати вказану заяву щодо товарів, які ввозяться та мають відношення до іншого порушення прав інтелектуальної власності;

- можуть також запровадити відповідні процедури щодо призупинення митницями випуску товарів, що порушують права інтелектуальної власності, призначених для вивезення з їхньої території.

Необов'язковість до впровадження у національні закони вищенаведених 2-ї та 3-ї складових ст. 51 Угоди ТРІПС пояснюється в тому числі ризиками зловживання правами ІВ, знищення конкуренції, згортання обсягів зовнішньої торгівлі через патентне шахрайство та фінансове паразитування на імпортно-експортних поставках. Щодо імпорту - процедури з призупинення митного оформлення товарів спричиняють сповільнення технологічного переоснащення країни, а щодо експорту - стримують розвиток національного виробництва та зменшують обсяги надходження до держави валютної виручки.

Усі три вказані складові ст. 51 Угоди ТРІПС імплементовано в МКУ. Отже, під наглядом митниці перебувають не тільки переміщувані через митний кордон України підробки (контрафакт), а й інші предмети, які можуть порушувати права власника ОПІВ.

Але повноваження митниці на призупинення оформлення товарів, які містять ОПІВ, не безмежні. Чинним в Україні законодавством визначені випадки, коли призупинення митного оформлення товарів, які містять ОПІВ, не застосовується. Такі випадки передбачені для:

1. імпортних товарів, випущених на ринок в іншій країні власником права ІВ або за його згодою (прим. 13 ст. 51 Угоди ТРІПС). Якщо український імпортер придбає товар у вказаних осіб, то за наявності товаросупровідних документів, що підтверджують цей факт, митниця не вправі призупинити митне оформлення вказаного товару. Це стосується також вказаних товарів, що надходять до України й у міжнародних поштових відправленнях;

2. транзитних товарів (прим. 13 ст. 51 Угоди ТРІПС);

3. припасів, а саме:

- товарів, призначених для споживання пасажирами та членами екіпажів (бригад) на борту транспортних засобів, незалежно від того, продаються ці товари чи ні;

- товарів, необхідних для експлуатації і технічного обслуговування транспортних засобів на шляху прямування та у пунктах проміжних стоянок чи зупинок (у тому числі пально-мастильні матеріали). До таких товарів не відносять запасні частини та устаткування, які містяться у транспортних засобах на момент прибуття на митну територію України або доставляються на них під час перебування на цій території;

- товарів, які призначаються для продажу на винос пасажирам та членам екіпажів (бригад) транспортних засобів і наявні у цих транспортних засобах на момент прибуття на митну територію України або доставляються на них під час перебування на цій території (ст. 5 ter чинної для України Паризької конвенції про охорону промислової власності, п. 48 ч. 1 ст. 4, ч. 3 ст. 397 МКУ);

4. особистих речей громадян - товарів, нових і таких, що були у вжитку, призначених для забезпечення звичайних повсякденних потреб фізичної особи, які відповідають меті перебування зазначеної особи відповідно в Україні або за кордоном, переміщуються через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі і не призначені для підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам (ст. 60 Угоди ТРІПС, п. 36 ч. 1 ст. 4, ст. 370, ч. 3 ст. 397 МКУ);

5. товарів, які переміщуються через митний кордон України для власного використання громадянами і не призначені для виробничої чи іншої підприємницької діяльності, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1 тис. євро під час переміщення через пункти пропуску на кордоні для повітряного сполучення, а також сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, під час переміщення через інші, ніж для повітряного сполучення, пункти пропуску через кордон України (ст. 60 Угоди ТРІПС, ч. 1 ст. 374, ч. 3 ст. 397 МКУ). Ця норма стосується також і міжнародних поштових відправлень;

6. товарів, які ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі не для вільного обігу (ч. 3 ст. 397 МКУ). Нагадаємо, що вільний обіг - це обіг товарів, який здійснюється без обмежень з боку митних органів України (п. 6 ч. 1 ст. 4 МКУ). Серед 14-ти видів митних режимів, запроваджених статтею 70 МКУ, тільки митні режими імпорту, реімпорту та експорту передбачають випуск товарів для вільного обігу.

Ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, відповідно до ст. 476 МКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 тис. грн) з конфіскацією товарів, що переміщуються з порушенням права інтелектуальної власності.

Оскільки підприємництво - це господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою одержання прибутку (ст. 42 ГКУ від 16.01.2003 [14]), стягнення, вказані у ст. 476 МКУ, не можуть бути застосовані стосовно громадян, яким належать товари, що переміщуються через митний кордон України не для підприємницьких цілей.

Також не підлягатимуть відповідальності за ст. 476 МКУ суб'єкти господарювання, що переміщують через митний кордон України товари, які не призначені для виробничої або іншої підприємницької діяльності, зокрема, гуманітарну допомогу.

Відповідальність митниці за призупинення митного оформлення товарів за її ініціативою за відсутності заяви правовласника може наставати, якщо митне оформлення призупинено без наявності доказів порушення прав ІВ, як того вимагає ст. 58 Угоди ТРІПС.

Впроваджуючи норми ст. 58 Угоди ТРІПС в українське законодавство, зокрема у ст. 400 МКУ та Постанову Кабінету Міністрів України № 432 [15], нормотворці злукавили, замінивши слово «докази» на вирази «достатні підстави», «офіційно отримана інформація про порушення прав ІВ». Але якщо призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митниці за відсутності заяви правовласника відбувається без наявності доказів порушення прав ІВ, митниця все таки має відповідати перед власником товарів, у тому числі з урахуванням положень ст. 48 Угоди ТРІПС та ст. 30 МКУ, за завдані збитки, пов'язані з затримкою, зберіганням, псуванням товару, простоєм транспорту тощо.

Висновки

Використовуючи митницю як інструмент сприяння захисту інтелектуальної власності, держава вчиняє цим суттєвий вплив на зовнішню торгівлю в Україні. Наслідками такого впливу є сучасний стан вітчизняних виробничих технологій, рівня національного виробництва, прибутковості та конкуренції у підприємницькому середовищі.

Положення МКУ щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України потребують удосконалення та приведення у відповідність до міжнародних норм.

Для належного усвідомлення меж повноважень митниці на призупинення митного оформлення товарів, що містять ОПІВ, доцільно детально проаналізувати, зокрема, поняття: експорт, імпорт, ввезення товарів в Україну, вивезення товарів з України, митні режими імпорту, реімпорту, експорту.

На особливу увагу також заслуговують розбіжності положень Угоди ТРІПС, МКУ та Закону України від 16.04.1991 № 959 «Про зовнішньоекономічну діяльність» [16] щодо понять імпорт й експорт, оскільки, на відміну від інших законів, згідно з нормами ст. 1 Закону України №9 959, імпорт та експорт товарів обов'язково передбачають їхню купівлю та продаж. Отже, вказані нюанси потребують додаткового опрацювання.

Список використаних джерел

1. Митний кодекс України: від 13.03.2012 № 4495-УІ [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17

2. Цивільний кодекс України: від 16.01.2003 №9 435-ГУ [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15

3. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України: від 15.12.1993 № 3687-XII [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/3687-12

4. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України: від 15.12.1993 № 3689 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 3689-12

5. Порядок реєстрації у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, затвердженого наказом Міністерства фінансів України: від 30.05.2012 № 648 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/laws/show/z1034-12

6. Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі: Закон України: від 10.04.2008 № 250-17 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-17

7. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності: від 15.04.1994 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018

8. Паризька конвенція про охорону промислової власності: від 20.03.1883 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_123

9. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів: від 24.07.1971 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051

10. Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (Рим, 26.10.1961) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_763

11. Договір з інтелектуальної власності стосовно інтегральних мікросхем (Вашингтон, 26.05.1989) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/laws/ show/981_018

12. Про міжнародні договори України: Закон України: від 29.06.2004 № 1906 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906-15

13. Митний кодекс України від 11.07.2002 № 92-IV [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/92-15

14. Господарський кодекс України: від 16.01.2003 № 436-IV [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15

15. Про затвердження переліку підстав для призупинення митного оформлення товарів, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності, за ініціативою митного органу: постанова КМУ: від 21.05.2012 № 432 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/laws/show/432-2012-п

16. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України: від 16.04.1991 № 959-XII [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12

References

1. «Customs Code of Ukraine» from 13.03.2012, № 4495-VI, (2012), available at: http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17

2. «The Civil Code of Ukraine» from 16.01.2003, № 435-IV, (2003), available at: http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15

3. The Law of Ukraine «On Protection of Rights to Inventions and Utility Models» from 15.12.1993, № 3687-XII, (1993), available at: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12

4. The Law of Ukraine «On the protection of rights to trademarks for goods and services» from 15.12.1993, № 3689, (1993), available at: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12

5. «The procedure for registration in the customs register of objects of intellectual property rights, which are protected in accordance with the law», approved by the order of the Ministry of Finance of Ukraine from 30.05.2012, № 648, (2012), available at: http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z1034-12

6. The Law of Ukraine «On ratification of the Protocol on the accession of Ukraine to the World Trade Organization» from 10.04.2008, № 250-17, (2008), available at: http: //zakon.rada. gov.ua/laws/show/250-17

7. «Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights» from 15.04.1994, (1994), available at: http: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018

8. «Paris Convention for the Protection of Industrial Property» from 20.03.1883, (1883), available at: http: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_123

9. «Berne Convention on the Protection of Literary and Artistic Works» from 24.07.1971, (1971), available at: http: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051

10. «International Convention for the Protection of Performers, Producers of Phonograms and Broadcasting Organizations» from 26.10.1961, (1961), available at: http:// zakon.rada.gov. ua/laws/show/995_763

11. «Treaty on Intellectual Property in Respect of Integrated Circuits» from 26.05.1989 (Washington), (1989), available at: http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018

12. The Law of Ukraine «About international treaties of Ukraine» from 29.06.2004, № 1906, (2004), available at: http: // zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906-15

13. «Customs Code of Ukraine» from 11.07.2002, № 92-TV, (2002), available at: http: // zakon.rada.gov.ua/laws/show/92-15

14. «Economic Code of Ukraine» from 16.01.2003, № 436-TV, (2003), available at: http: // zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15

15. Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine (2012) «On approval of the list of grounds for suspending the customs clearance of goods in respect of which the right holder has not been filed an application to promote the protection of his property rights to the object of intellectual property rights, on the initiative of the customs authority» from 21.05.2012, №432, available at: http: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/432-2012-n

16. The Law of Ukraine «On foreign economic activity» from 16.04.1991, № 959-XII, (1991), available at:http: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12

Размещено на Allbest.ru