Проблеми вдосконалення правового механізму фінансового забезпечення діяльності нової митниці України

Размещено на http://allbest.ru

Навчально-науковий інституту Національного університету водного господарства та природокористування

Проблеми вдосконалення правового механізму фінансового забезпечення діяльності нової митниці України

Корнева Т.В., кандидат юридичних наук,

доцент кафедри правових природоохоронних дисциплін

Анотація

Стаття присвячена висвітленню нормативних та організаційних проблем фінансування митних органів України, проаналізовано наукові дослідження в галузі митної справи, досліджено процеси та результати інституційної трансформації митної служби України, її фінансового забезпечення як основного шляху реалізації державних цілей у митній сфері.

З'ясовується роль митних органів у процесі реалізації економічної функції держави, визначаються функції митних органів у цьому контексті.

Досліджуються стан і перспективи діяльності, спрямованої на виконання основних завдань, реалізація яких покладається на митні органи в умовах сьогодення, розглянуто особливості інституціонального підходу під час дослідження процесів державного управління митною справою, врахована роль митниці в максимальному наповненні державного бюджету України фінансовими ресурсами.

Досліджено фіскальні ризики в системі управління державними фінансами за умов інституціональної невизначеності.

Визначено особливості, можливості та межі застосування адекватного підходу у сфері фінансового забезпечення управління митною справою, що потребує більш чіткого правового регулювання та нового підходу до досліджень ролі та значення митної служби в Україні в контексті подальшого розвитку національної економіки, ускладненні зовнішньоекономічних зв'язків, забезпеченні безпеки у процесі зростання обсягів міжнародної торгівлі.

За результатами проведеного дослідження обґрунтовано висновки та пропозиції щодо необхідності збільшення фінансування митних органів для забезпечення можливості покриття витрат, які несуть такі органи, здійснюючи свої функції.

Одночасно запропоновано шляхи часткового покриття видатків на заходи з покращення сервісу та інфраструктури пунктів пропуску через державний кордон без залучення бюджетного фінансування.

Ключові слова: митна служба, фінансове забезпечення, державний бюджет, фіскальні ризики, міжнародна торгівля.

Abstract

The improval problems of the legal mechanism of financial providing of the new customs service activity

This article illuminates law and organizational problems of the Ukrainian Customs Service financing, analyses scientific researches in the field of customs, investigates the processes and the results of Customs Service transformation, its financial providing as the main way of realization of the state customs aims.

The role of state customs authorities in the process of realization of economy function of the state is being studied out, the role of customs authorities in this context is determined.

The conditions and perspectives of the activities, aiming the main tasks realization are investigated in this context.

These activities, aimed at accomplishing the main tasks, which nowadays are becoming the responsibilities of the customs authorities, are investigated, the features of the institutional approach in the study of the processes of public administration of customs are considered, the role of customs authorities in maximum filling of the state budget with financial resources is taken into account.

Fiscal risks in the public finance management system for the institutional instability are investigated.

This article also determines the features, possibilities and limits of application of the adequate approach in the area of financial security for customs management, which claims more strict law regulation and new approach to researches into the role and importance of the customs service in Ukraine, in the context of further development of national economy through complications of foreign economic relations and the security of international trade.

With regard to findings of the study, the conclusions and proposals for the perforce to increase the financing of the customs authorities to provide the opportunity to cover the expenses incurred by such bodies in carrying out their functions are substantiated.

At the same time, ways were proposed to partially cover the costs of measures to improve the service and infrastructure of border crossings without involving public funding.

Key words: customs service, financial providing, state budget, fiscal risks, international trade.

Україна вже пройшла перший етап первинного формування демократичних інститутів і ринкової економіки, проте побудована в ній політична та економічна система є малоефективною. Причиною цього була відсутність цілої низки інституційних та структурних реформ, які були більш-менш успішно реалізовані іншими країнами. саме тому Україна нині потребує масштабного реформування в усіх сферах життя, що можливе лише за наявності фінансових ресурсів. нині особливої актуальності набуває дослідження процесів та результатів інституційної трансформації митної служби України, яка забезпечує надходження 35% доходів бюджету України, що становить 360 млрд грн за рік. на наш погляд, особливості, можливості та межі застосування інституціонального підходу у сфері державного управління митною справою потребують нового підходу до забезпечення її фінансування, досліджень ролі та значення митної служби, яка має публічні державно-владні повноваження у фінансовій сфері і несе відповідальність за ухвалення протиправних рішень. верховна рада України, затверджуючи

Державний бюджет України за ст. 85 Конституції України, реалізує повноваження у фінансовій сфері і також має нести відповідальність перед суспільством як публічний виборний інститут.

Вплив політики та інституціональних змін на формування та діяльність митної служби України досліджувались у працях І. Бережнюка, В. Дементьєва, Є. Додіна, Ю. Дьоміна, Л. Дорофєєвої, Ю. Кунєва, Р. Нурєєва, Н. Нижника, П. Пашка, Д. Приймаченка, В. Прокопенка, І. Федотової, А. Шаститка та інших.

Питання, що стосуються вивчення суб'єктів фінансового права та фінансових правовідносин, фінансового контролю, були предметом дослідження вітчизняних учених Л. Воронової, О. Гетманця, Н. Воротіної, Н. Ісаєвої та інших.

Мета цієї статті полягає в поглибленому аналізі нормативних і організаційних проблем фінансування митної справи в Україні та наданні пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює фінансове забезпечення в цій сфері.

Почнемо наше дослідження зі ст. 557 Митного кодексу України, якою в імперативній формі зазначено, що:

1) фінансування, матеріально-технічне забезпечення та розвиток інфраструктури органів доходів і зборів здійснюються коштом державного бюджету;

2) у межах пунктів пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення органи доходів і зборів як балансоутримувачі земельних ділянок, нерухомого майна та службових приміщень можуть безоплатно надавати в тимчасове користування відповідні приміщення та земельні ділянки для службових потреб підприємствам, діяльність яких пов'язана із забезпеченням функціонування пунктів пропуску, та підприємствам сфери обслуговування.

09.11.2019 р. опубліковано Указ Президента України «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» № 837/2019 від 08.11.2019 р., яким зобов'язано:

до 31.12.2019 р. забезпечення здійснення Державною митною службою України передбачених законодавством функцій і повноважень у повному обсязі;

до 31.03.2020 р. запуск механізму авторизованого економічного оператора (АЕО) для спрощення митних процедур для малоризикових компаній;

до 31.03.2020 р. імплементація положень Конвенції про процедуру спільного транзиту та конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами з метою обміну митною інформацією з іншими державами;

до 31.03.2020 р. запуск електронної транзитної системи;

до 30.04.2020 р. відкриття знеособленої інформації щодо експортно-імпортних операцій;

до 30.09.2020 р. забезпечення функціонування Державної митної служби України у форматі єдиної юридичної особи.

Ці заходи потребують суттєвого збільшення фінансового забезпечення. Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь- які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Кошти на фінансування органу державної влади передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком. Наголошуємо, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.

У Державному бюджеті України на 2020 р. збільшення фінансування митних органів не відбулося. Проте поряд із новими завданнями залишилися незмінними і старі, встановлені ст. 544 Митного кодексу України:

1) забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань митної справи;

2) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними відповідно до закону;

3) створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України, здійснення разом із митними органами інших держав заходів щодо удосконалення процедури пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України, їх митного контролю та митного оформлення;

4) здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо;

5) аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю;

6) забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення в межах повноважень, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України, організація застосування гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаємодія з банківськими установами та незалежними фінансовими посередниками, що надають такі гарантії;

7) застосування передбачених законом заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за дотриманням усіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України; здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки;

7-1) здійснення державного експортного контролю в межах повноважень, покладених на органи доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України;

8) здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

9) сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів із порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів;

10) запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України;

11) здійснення в межах повноважень, визначених цим кодексом, контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами, надання дозволів на здійснення зазначених видів діяльності; надання авторизації АЕО;

12) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

13) ведення митної статистики та обмін даними митної статистики з митними органами інших країн;

14) проведення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та видача у випадках, встановлених чинними міжнародними договорами, сертифікатів походження;

15) здійснення обміну документами та інформацією (у тому числі електронною) з іншими державними органами України, митними, правоохоронними та іншими органами іноземних держав;

16) впровадження, розвиток та технічне супроводження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій у митній справі, автоматизація митних процедур, надання підприємствам послуг електронного цифрового підпису;

17) здійснення міжнародного співробітництва у сфері митної справи, залучення зовнішніх ресурсів для забезпечення діяльності;

18) кінологічне забезпечення діяльності;

19) управління об'єктами інфраструктури органів, розбудова митного кордону;

20) здійснення інших визначених законом повноважень.

Нині, як зазначає у своєму дослідженні С.С. Гасанов [1, с. 10] ні для кого не є секретом, що фундаментальною складовою частиною внутрішніх ризиків фіскальної системи є якість бюджетного, податкового та митного законодавства, що може містити потенційні фіскальні ризики для держави за критеріями:

а) наявність норм, які лобіюють секторальні інтереси олігархічних груп та пов'язаних із ними великих підприємств, державних монополій, груп іноземного впливу, депутатських фракцій та окремих депутатів, окремих центрів виконавчої влади, в тому числі на рівні регіонів;

б)наявність прихованих корупційних ризиків;

в)декларативність або можливість неоднозначного трактування та виконання тих чи інших норм;

г)значна частка норм непрямої дії, перекладання механізмів їх виконання на центральні органи виконавчої влади, котрі отримують унаслідок цього змогу формувати цілком легітимне законодавство «другого рівня» у вигляді так званих підзаконних актів;

ґ) недостатня інституціональна «спроможність» низки норм, тобто відсутність чітко визначених правил і механізмів їхньої практичної імплементації та виконання, розриви між обов'язками й повноваженнями відповідних інституцій-організацій. Здебільшого обґрунтування наслідків ухвалення того чи іншого нормативного акта для доходів та видатків державного бюджету мають формальний характер.

Процеси реформування в Україні стосуються змістовних перебудов в економіці й адекватного корегування законодавчої бази. За загальним правилом, фінансово-правові відносини врегульовуються імперативним методом, що має найвищий рівень жорсткості. Варто погодитися з П. Пацурківським і Л. Вороновою [2, с. 37] у тому, що методу фінансового права притаманна така ознака, як відсутність оперативної самостійності сторін фінансово-правових відносин.

Вплив суспільних інтересів під час прийняття закону про державний бюджет поряд із позитивом породив низку негативних ефектів: надмірну політи- зованість, конфліктність, недостатню стабільність, єдність і раціональність. Проаналізувавши Державний бюджет України на 2020 р., можна виявити, що обсяг бюджетного фінансування митних органів не стимулює їх до поліпшення результативності показників роботи.

Так, ст. 585 Митного кодексу України (МКУ) державою гарантовано забезпечення достатнього рівня оплати праці посадових осіб митних органів із метою створення матеріальних умов для належного і сумлінного виконання ними службових обов'язків. Заробітна плата посадової особи складається з посадового окладу, надбавок до нього, премії, доплат та інших виплат, розмір та порядок встановлення яких визначаються Кабінетом Міністрів України. фінансування фіскальний митний торгівля

Ст. 585 Законом N° 2530-УШ від 06.09.2018 р. було доповнено частиною третьою, в яку Законом № 141- ІХ від 02.10.2019 р. внесені зміни: «Установлюються такі посадові оклади працівників спеціалізованого підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, які безпосередньо здійснюють розроблення програмного забезпечення для органів доходів і зборів, відповідно до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року: керівник підрозділу -- 25; заступник керівника - 24; головний спеціаліст - 22; провідний спеціаліст - 20. Надбавки до посадового окладу, премії, доплати та інші виплати встановлюються працівникам цього підрозділу відповідно до законодавства».

Проте ч. 3 зазначеної статті порушила її логічність щодо встановлення саме Кабінетом Міністрів посадових окладів, внесла низку суттєвих суперечностей і породила внутрішні конфлікти в трудових колективах. Практично внесені зміни підтвердили недостатній рівень оплати праці посадових осіб митних органів, запровадивши іншу систему оплати для програмістів.

Потребують збільшення фінансування сервіс і розбудова державного кордону. Збільшення пасажиропотоку і вантажопотоку значно збільшили коло учасників зовнішньоекономічних зв'язків, які також зацікавлені в гармонізації та спрощенні митних процедур.

забезпечення державних інтересів, економічної безпеки, захист національної економіки, створення сприятливих умов для всіх сфер зовнішньоекономічної діяльності є завданням митної системи, що неможливо без відповідного фінансування та правового забезпечення.

Ми пропонуємо розробити систему норм і нормативів, яка б відображала реальну потребу митних органів у матеріальних, трудових і фінансових ресурсах, з урахуванням наукових і технологічних інновацій у митній справі, що дасть змогу забезпечити високу якість і наукову обґрунтованість планування ключових показників ресурсозабезпеченості митної служби України.

Враховуючи вищевикладене, пропонуємо:

— збільшити фінансування митних органів шляхом внесення змін у Державний бюджет України на 2020 р., що забезпечить покриття витрат, які несуть митні органи, здійснюючи завдання, визначені Митним кодексом та іншими нормативно-правовими актами;

— ч. 3 ст. 585 МКУ поширити на всіх посадових осіб митних органів;

ч. 2 ст. 557 МКУ викласти в новій редакції: «У межах пунктів пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення органи доходів і зборів як балансоутримувачі земельних ділянок, нерухомого майна та службових приміщень можуть надавати на оплатній основі в тимчасове користування відповідні приміщення та земельні ділянки для службових потреб підприємствам, діяльність яких пов'язана із забезпеченням функціонування пунктів пропуску, та підприємствам сфери обслуговування. Порядок та розмір оплати встановлюється Кабінетом Міністрів і спрямовується виключно на покращення сервісу й інфраструктури пунктів пропуску через Державний кордон України».

Список використаних джерел

1. Гасанов С.С. Фіскальні ризики та фіскальне таргетування в системі управління державними фінансами за умов інституціональної невизначеності. Наукові праці НДФІ. 2017. № 2(79). С. 5-24.

2. Фінансове право України. Київ, 2006. С. 37.

Размещено на Allbest.ru