Проблеми та напрями вдосконалення митного контролю і митного аудиту

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ І МИТНОГО АУДИТУ

Корнійчук Наталія Ігорівна

Головний державний інспектор Відділу професійного відбору та іншомовної підготовки Управління спеціалізованої підготовки Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС України Наукові інтереси: митна політика, митні інституції, кінологічне забезпечення

Анотація. Показано роль митного контролю та митного аудиту у формуванні економічної безпеки держави. Досліджено способи здійснення митного контролю і митного аудиту в європейських країнах та США. Здійснено групування факторів негативного впливу на ефективний розвиток пост-митного аудиту в Україні. Сформульовано заходи удосконалення здійснення митного контролю та митного аудиту фіскальними органами в Україні.

Ключові слова: митна політика, митний контроль, митний аудит, митний ризик, контрабанда, митні органи.

аудит митний україна

Korniychuk N.I.

Annotation. The role of customs control and customs audit in shaping the economic security of the state is shown. The ways of customs control and customs audit in European countries and USA are investigated. Grouping of influenza negative factors on the effective development of postcustoms audit in Ukraine. Measures to improve customs control and customs audit by fiscal authorities in Ukraine have been formulated.

Постановки проблеми. Вступ України у світову економічну систему являється головним чинником зовнішньої політики України, та постає найголовніше питання забезпечення економічної безпеки країни. Основні умови вступу до європейської економіки являється перш за все створення спрощених процедур митного контролю. Одні із найважливіших і складних завдань, зведення митних процедур на перетині кордону до мінімуму та одночасно забезпечення ефективності функціонування всієї системи спрощеного митного контролю, покладено на фіскальні органи.

Ще у XIX ст. В. Петті зауважив, що однією з незручностей стягнення податків при ввезені є «... легкість контрабандою переміщення товарів за допомогою підкупу, таємної змови, приховування і маскування товарів, причому не заважає ні присяга митних чиновників, ні кара, і в той самий час існують різні способи послаблення чи відміни цієї кари після встановлення порушення [1, с. 49]».

За наявності контрабанди виник таке поняття як «тіньова економіка», що стало негативно впливати на економіку держави в цілому. На підтримання і розвиток тіньового сектору впливали і далі збільшення контрабанди, оскільки отримані у незаконний спосіб грошові кошти офіційно не декларуються, а податки від таких так би мовити доходів до Державного бюджету не надходили.

Саме для покращення та ефективного проведення пост-митного аудиту і вводяться нові механізми контролю, які ґрунтуються на системі електронного адміністрування податків з метою унеможливлення махінацій та маніпуляцій у митній та податковій сферах. Бажання України стати членом європейської спільноти стає додатковим потужним стимулом соціально-економічних перетворень, в реалізації яких важлива роль належить фіскальним органам і міжнародному співробітництву, що здійснюється нині в галузі державної митної справи.

Аналіз наукових досліджень. Питанням організації митного контролю та митного постаудиту присвячені праці І. Бережнюка, Л. Батанової, О. Вакульчик, С. Войтова, А. Войцещука, Т. Єдинак, О. Кнішек, П. Пашка, Д. Сагарьової, С. Терещенка, В. Фабіянської та ін. Разом з тим, недостатньо досліджені наукою і потребують поглибленого вивчення прагматичні аспекти митного пост-аудиту з урахуванням досвіду зарубіжних країн.

Формування цілей статті. Метою статті є дослідження актуальних особливостей організації та здійснення процедур митного контролю і митного аудиту в українській та зарубіжній фіскальній практиці.

Виклад основного матеріалу. Митний контроль є одним з головних завдань, які стоять перед митними органами кожної із країн. Економічна безпека країни також залежить від митного контролю, тому що на цьому етапі відбувається не тільки перевірка всіх вантажних документів, а й фактичне встановлення кількісних та якісних показників товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Митний аудит - це ефективна форма митного контролю, адже вона допускає використовувати різні аналітичні процедури, з'єднувати різні форми митного контролю, які дають перспективу краще виконувати поставленні перед митними органами задачі.

Пост-митний аудит, одна із новітніх форм митного контролю, у розвинених країнах забезпечує зазвичай більше 30% усіх митних платежів. Організація та методологічні особливості здійснення митного аудиту у зарубіжних країнах. Законодавче регулювання здійснення митного пост-аудиту в країнах ЄС ґрунтується на загальних нормативних актах, які визначають стандарти проведення митного аудиту. Також, не можливо не звернути увагу на те, що в кожній країні-учасниці ЄС діють власні законодавчі акти, які в межах норм ЄС детально регулюють та відображають організацію здійснення митного пост-аудиту [2].

У Республіці Сінгапур при проведенні всіх видів державного контролю використовується митна система управління ризиками (далі СУР), яка за допомогою системи Єдиного вікна взаємодіє з інформаційними потоками органів, уповноважених здійснювати функції державного контролю.

Наприклад, у Франції стосовно суб'єктів зовнішньої торгівлі за допомогою митних органів здійснюється контроль за двома напрямами (рис. 1). У момент перетину митного кордону представниками митних органів Франції фундаментально перевіряється близько 5% імпорту та 1% експорту вантажів. Інші 95% підлягають контролю протягом 1-3 років після оформлення митних документів [3, с. 97]. Переваги такої організації митного контролю проявляються в наступному: по-перше, прискорення митного оформлення вантажів під час перетину митного кордону; по-друге, збільшення ймовірності виявлення порушень митних правил або контрабанди під час подальшого контролю.

Рис. 1. Напрями організації митного аудиту у Франції

Джерело: складено автором на основі [2, 3].

Доцільним буде взяти за основу вище перелічену практику і оглянути перспективу здійснення міжвідомчої інформаційної взаємодії з метою покращення СУР на митній території України, яка б використовувалася в інтересах усіх видів державного контролю на кордоні.

Тому що, застосовування такої СУР дозволить збільшити ефективність державного контролю та скоротити час, що витрачається на переміщення товарів і транспортних засобів у пунктах пропуску. Для виконання зазначеного завдання влада зобов'язана забезпечити законодавче підґрунтя, яке б дозволяло надавати попередню інформацію про ввезення товарів і транспортних засобів, а контролюючим органам на кордоні її ефективно використовувати в інтересах усіх видів державного контролю, в тому числі з використанням СУР.

У Великобританії перевірка проводиться зовсім по іншому на відміну від перевірки у попередній країні. У цій країні пост-митний аудит проводиться вибірково до окремих суб'єктів ЗЕД, а також брокерів, які являються найбільш ризиковими. Митний офіцер має право самостійно визначити обсяг перевірки. Канада відрізняється також своїми методами перевірки, тут право здійснювати переміщення товарів надається не всім імпортерам, є декілька категорій, які підлягають поставленим вимогам. Також такі правила встановлюються для різних видів переміщення товарів через кордон, тобто повітряний, автомобільний, залізничний та контейнерні перевезення.

В Болгарії Центральним митним управлінням створено Дирекцію наступного контролю, основною місією якого є розробка та сприяння впровадженню методичних рекомендацій щодо здійснення пост-митного аудиту дотримання вимог законодавств. Термін проведення таких перевірок не повинен перевищувати два місяці. За представлення доказів, які дозволяють здійснювати обшук, вилучати документи, або інші носії інформації, товарів опечатувати офіси, каси, склади та інші приміщення.

У Ірландії митний аудит здійснюється у формі неаудиторського втручання та має такі підвиди:

- профільні інтерв'ю, іншими словами це опитування платників податків;

- направлення запитів;

- фактичний контроль за реєстраторами розрахункових операцій;

- галузеві огляди;

- отримання та дослідження інформації з інших державних і комерційних організацій;

- відвідування інтернет-сайтів платників податків.

Цікавим фактором у цій країні є те що контрольно-перевірочні роботи виконує Відомство доходів Ірландії. На першому місці є не фіскальна функція, а контролююча та профілактична, які більше направляються на інформування та підвищення свідомого рівня дотримання платниками податків законодавства, прозорість декларування результатів діяльності. Попри це все, головною метою Ірландії залишається заохочувати жителів до добровільної сплати податків та недопускання помилок які вони можу припустити.

Особливу увагу також приділяють електронному аудиту, він базується на перевірці достовірних даних за допомогою баз інформаційних комп'ютерних програм і електронних копій документів, які платники податку подають при запиті контролюючому органу.

Доцільно приділити увагу теж навичкам організації системи управління ризиками митними органами США. Для введення аналізу та управління загрозами в практиці митної служби США створили спеціальну групу яка займалась виявленням та керуванням ризиками, які пов'язані з процесом дотримання законодавства. Весь процес перевірки базується на застосуванні системи управління ризиками. Перевірка партій товару, які переміщують здійснюється в обсязі 1-5 %, ефективність такого огляду становить приблизно 10 % [3, с. 99].

Японія також яскравий та незвичайний приклад, тут право здійснювати рух товарів з використанням системи пост-митного аудиту надається не всьому імпорту, а лише його частковим категоріям, які відповідають поставленим вимогам. Ці вимоги встановлюються окремо для різних перевізників, та існують правила для перевезення автомобільним, повітряним, залізничним транспортом, а також для контейнерних перевезень [4].

Отже, як бачимо у різних країнах по різному здійснюється митний аудит та митний контроль. Було б доцільним ділитися своїм досвідом та своїми методами із країнами в яких ці методи не використовують, для покращення та, можливо, прискорення здійснення цих операцій стосовно товарів та транспортних засобів.

Важливим етапом для зміцнення та розвитку стратегічного курсу нашої країни є аналіз досвіду функціонування різних систем управління розвинених країн, і тому числі і однієї з форм митного контролю, так званого пост-митного аудиту. Закордоном, на відміну від вітчизняної практики, пост-митний аудит започатковано ще після підписання Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, яка прийнята Радою митного співробітництва 18 травня 1973 року [5].

Так, як пост-митний аудит є нова форма здійснення митного контролю в Україні, то на сьогоднішній день ще зарано стверджувати про високу ефективність форми контролю, проте покращення вже присутні. Доцільно також зауважити що ще немає таких досвідчених фахівців у цій справі і недосконалість законодавчої бази з питань проведення документальних перевірок суб'єктів ЗЕД.

Присутні проблеми через які гальмується розвиток системи пост-митного аудиту, подані у табл. 1.

Таблиця 1

Фактори впливу на ефективний розвиток пост-митного аудиту в Україні

Джерело: складено автором на основі [6]

За допомогою митного аудиту є можливість виявити схеми, які використовують для ухилення від сплати податків та зборів, які відбуваються систематично, а також розробити відповідні критерії ризиків для виявлення порушень митного законодавства. З огляду на все зазначене, пріоритетним на сьогодні для митниці України є запровадження системи пост- митного аудиту, що дозволить значно прискорити оформлення і випуск товарів у вільний обіг, перешкодити втратам державного бюджету, забезпечити високий рівень збору мита та інших податків, гарантувати захист внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції при імпорті товарів.

Важливим для повноцінного функціонування митниці та підвищення ефективності митної справи дуже необхідним є якнайшвидше відновлення використання якого є переважним та домінуючим в діяльності митних органів країн ЄС.

Перспективним напрямком забезпечення дієвості митного контролю, дотримання вимог митного законодавства та пріоритетним у справі вдосконалення митного адміністрування визначено митний пост-аудит. Через зіставлення специфічних ознак, функцій, цілей і завдань митного пост-аудиту обґрунтовано концептуальні підходи до визначення його змісту, які конкретизують призначення контролю після випуску товарів у вільний обіг в умовах спрощення митних процедур і сприяння міжнародній торгівлі. Реалізація митного пост-аудиту започаткована запровадженням у митну практику системи управління ризиками і принципу вибірковості у зв'язку з необхідністю посилення інтеграційних можливостей України [7, с. 257].

Порівнявши вітчизняні та європейські норми щодо проведення пост-аудиту, можна зробити такий висновок, що український пост-аудит поступово переходить на стандарти європейського. Основними стратегічними орієнтирами управління ризиками при здійсненні митного пост-аудиту окреслено забезпечення національної безпеки країни та безпеки зовнішньої торгівлі, а також застосування комплексу заходів із запобігання, прогнозування і виявлення порушень митного законодавства, який формується під впливом основних тенденцій здійснення зовнішньоторговельних операцій. Пріоритетним завданням управління ризиками визначено реалізацію інформаційних і методичних рішень у діяльності фіскальних органів, а також мінімізацію ризиків, що виникають при митному оформленні та митному контролі.

Здійснення заходів удосконалення структури та системи управління митної служби, підвищення іміджу митної служби буде проведено на основі її реформування для досягнення таких цілей:

- максимальне розширення повноважень митних органів на середньому рівні управління в територіально - адміністративних одиницях держави;

- зменшення ступеневоті структури й побудови її за принципом територіально- адміністративного поділу держави, що призведе до покращення взаємодії митних органів з органами місцевої влади та правоохоронними органами;

- доступності і відкритості в своїй роботі, наближення до органів державного управління, суб'єктів ЗЕД та громадян.

Розвиток системи пост-митного аудиту має забезпечити реалізацію концепції добровільного дотримання суб'єктами ЗЕД законодавства та відіграти важливу роль при застосуванні СУР. Проте, така форма митного контролю не стала першочерговою в Україні, незважаючи на основи, які закладені у Митному Кодексі України. Перевірки проводяться під час митного оформлення товарів і в подальшому при проведенні невиїзних чи виїзних перевірок, це викликає зростання навантаження на учасників ЗЕД [8, с. 220].

Але не можна стверджувати, що пост-митний аудит перетворився на інструмент фіскального впливу на суб'єктів ЗЕД. Останні можуть захищати свої права та інтереси при виявленні відмінностей у правових оцінках певних операцій.

Під час здійснення митного аудиту посадові особи використовують велику кількість інформації, яка вимагає перевірку і аналізу, зіставлення і визначення результатів, це все не можливо без процесів автоматизації. Тому це змушує необхідність, розробки інформаційної бази проведення пост-митного аудиту, що опирається на управлінні ризиками і дає змогу здійснювати ефективний і якісний моніторинг зовнішньоторговельних операцій.

Низький рівень матеріального забезпечення є тим фактором, який знижує бажання вичерпної, відмінної перевірки та перебування на державній службі. Це також призводить: до корупційної складової митної роботи, до праці та фахового розвитку, до нових навиків у даній сфері [9, с. 71]. Розглянувши вищесказане можна стверджувати, що одним із не значним проте важливим напрямом забезпечення ефективності пост-митного аудиту є соціальний захист посадових осіб, які виконують контрольно-перевірочні заходи.

Застосування в практиці митного пост-аудиту такого структурування фінансових детермінант митного контролю після випуску товарів у вільний обіг дає змогу своєчасно виявляти резерви додаткових надходжень від митних платежів до бюджету, а з практичної точки зору сприяє усуненню та запобіганню митному комерційному шахрайству і подоланню схем мінімізації податків при переміщенні товарів через митний кордон.

Висновки

Запровадження світових стандартів з питань організації контролю товарів і транспортних заходів, що переміщуються через митний кордон є важливим етапом подальшого пристосування митного законодавства до міжнародних стандартів, зменшення часу проведення контрольних процедур та збереження ресурсів державних органів та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Інтеграція України в Європейську транспортну систему вимагає здійснення низки заходів, спрямованих на удосконалення транспортно-митної інфраструктури, розвиток системи страхування вантажів та їх інформаційного супроводу, впровадження сучасних технологій організації пунктів пропуску на державному кордоні. Належне правове регулювання та організація роботи вантажних митних комплексів, автотерміналів сприяє розвитку зовнішньоекономічної діяльності, розбудові митної інфраструктури, забезпеченню прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, поповнить Державний бюджет України, але за умов створення прозорого та конкурентного середовища на ринку митних послуг.

Лише в результаті вдосконалення організаційної структури митних органів та організації митного контролю та митного оформлення товарів на кожній ділянці здійснення цього процесу може бути забезпечена висока результативність функціонування митної системи в цілому. Саме тому одним з головних напрямів сучасної митної політики України є вдосконалення процедури митного контролю та митного оформлення товарів, яка полягає у впровадженні нових форм та методів здійснення митного контролю в країні.

Бібліографічний список

1. Петти В. Трактат о налогах и сборах. М. 1997. 112 с.

2. Державна фіскальна служба України. URL: http://sfs.gov.ua/mk/

3. Батанова Л.О. Митний пост-аудит в Україні та проблемні аспекти його здійснення в сучасних умовах. Lex Portus. 2016. 1. С. 94-107.

4. Єдинак Т.С. Проблеми визначення ефективності митного постаудиту. Формуваннясистеми митного аудиту України: матеріали науково-практичного семінару. Хмельницький: Державний науково-дослідний інститут митної справи, 2013. С. 12-14.

5. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція), Документ 995_643. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_643

6. Формування системи митного аудиту в Україні:монографія; за заг. ред. М. Вакульчик. Хмельницький: ПП Мельник А.А., 2014. 208 с.

7. Сагарьова Д.О. Роль постмитного контролю в забезпеченні фіскальної функції митних органів. Вісник Університету банківської справи Національного банку України. 2013. № С. 255-258.

8. Фабіянська В.Ю., Попук Н.С. Економічна ефективність постаудиту. Економічний аналіз. 2015. Т.19(1). С. 218-223.

9. Ткачик Ф.П., Баран Р.Б. Сучасні орієнтири вдосконалення митного контролю в Україні. Інноваційна економіка. 2013. № 1. С. 67-72.

Размещено на Allbest.ru