Митні бар’єри в діяльності логістичних підприємств

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок в теорію і практику функціонування митної справи на території України проводили П.В.Пашко, Т.М.Рева, Т.Д.Ліпіхіна, О.В.Лук'яненко. В наукових працях зазначених науковців [3; 4; 8; 10] визначено основні стратегії розвитку митно-тарифного регулювання експортно-імпортних операцій, надано оцінку податковому регулюванню міжнародної торгівлі.

Мета і завдання статті. Метою статті є з'ясування впливу митних обмежень на підприємницьку діяльність логістичних підприємств, особливо у сфері митно - тарифного регулювання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Останні роки характеризуються тим, що інфраструктура бізнесу постійно змінюється, зростає значущість основних складових економічного розвитку суспільства, що, в свою чергу, забезпечує конкурентоспроможність і ефективність світового бізнесу в цілому. Економічні трансформації, створення ринкових засад функціонування істотно поширюють можливості розвитку фіскальної політики державного регулювання логістичних підприємств.

Різкі зміни в глобальному середовищі, які відображаються на українському ринку, стимулюють використання в управлінні підприємствами нових методів планування, аналізування, створення незвичних систем взаємодії з постачальниками, споживачами, конкурентами. Українське сьогодення характеризується тим, що більшість компаній на ринку можуть запропонувати споживачеві повний спектр необхідних послуг, особливо включаючи логістичні.

Раніше компанії мали можливість обмежити свою діяльність лише одним внутрішнім ринком або одним регіоном. Така регіоналізація діяльності компанії могла приносити значні конкурентні переваги. Для деяких підприємств така стратегія діяльності існує і сьогодні. Однак компанії, котрі бажають зростати, процвітати, не вважають вузьку регіональну спеціалізацію конкурентною перевагою. Час вимагає змінювати свої напрямки діяльності, змінювати стратегії розвитку - виходити на міжнародний ринок. Іншими словами виникають такі поняття як «інтеграція управління ланцюгами постачання».

Управління ланцюгом постачання (Supply Chain Management (SCM)) - це інтегральний підхід до бізнесу, котрий розкриває фундаментальні принципи управління підприємством через формування функціональних стратегій, організаційної структури, методів прийняття рішень, управління ресурсами, які підтримують функції систем і процедур» [9]. Тому діяльність логістичних підприємств сьогодні саме побудована на використанні вищезазначеного підходу при здійсненні міжнародної торгівлі і збільшенні міжнародних вантажопотоків на територію України. Зазначимо, що пріоритетні напрямки розвитку економічного потенціалу логістичних підприємств повинні базуватися на таких принципах:

1) модернізація податкової інфраструктури; удосконалення митних технологій;

2) розвиток складської (термінальної) нерухомості на основних митних пунктах пропуску;

3) розвиток мультимодальних перевезень; застосування єдиних митних тарифів;

4) організація прискореного просування вантажопотоків зовнішньоторговельних і транзитних вантажів за рахунок концентрації і маршрутизації;

5) поліпшення взаємодії різних видів транспорту в транспортних вузлах, розвиток інтермодальних і мультимодальних систем міжнародних перевезень;

6) створення єдиного інформаційного поля для перевізників, вантажовідправників і вантажоодержувачів, експедиторів, органів державного контролю на кордонах.

Істотно, що для скорішого виконання вищезазначених завдань перешкоджають певні бар'єри, особливо фінансового характеру. Ці бар'єри відображають ринкову конкурентну боротьбу за джерела надходження ресурсів, робочої сили, ринки збуту і т.п. не тільки всередині країни, а й за її межами.

Визначимо основні види фінансових і нетарифних бар'єрів в діяльності логісти- чних підприємств:

1) встановлення податкових ставок;

2) транспортні обмеження при мультимодальних перевезеннях;

3) встановлення імпортно-експортних квот;

4) встановлення імпортно-експортних тарифів;

5) посилення контрольної функції держави на пунктах пропуску;

6) встановлення обмежуючих норм банківського відсотку для підприємств, які здійснюють зовнішньоторгові операції;

7) «жорстке» регулювання інвестиційної діяльності іноземних підприємств;

8) обмеження імпорту і встановлення відповідних ставок ввізного мита.

Розглянемо тепер більш детально фінансові обмеження зі сторони здійснення

міжнародної торгівлі, тобто митні бар'єри, які зустрічаються в діяльності логістич- них підприємств.

Митний контроль за переміщенням товарів і інших предметів через митний кордон України товари і інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, окрім митного контролю, можуть підлягати санітарному, ветеринарному, фіто- санітарному, радіологічному і екологічному контролю. Основним завданням митного контролю є забезпечення пропуску через державний кордон України товарів на автомобільних, водних, залізничних і повітряних пунктах пропуску. Нині в Україні існує 218 пунктів перетину кордону, а також численні внутрішні пункти митного оформлення. Однак, часто метою митного контролю стає забезпечення необхідного обсягу митних надходжень [5]. Митна служба забезпечує відчутне надходження доходів до бюджету країни. В Україні частка доходів від митних процедур у державному бюджеті 2009 р. становила 52,6%, а у податкових надходженнях - 67,8% [2] (рис. 1). Навіть у результаті світової фінансової кризи кількість офіційно зареєстрованих імпортних у 2009 р. операцій скоротилася лише на 36% порівняно із 2008 р., натомість збільшилися обсяги «сірого» імпорту до країни [5; 1]. Незважаючи на економічний стан в країні доходи від митних процедур у державному бюджеті з кожним роком зростали і на 2013 р., становили 143,1 млрд. грн. ,а їхня частка складає 53,76% у державному бюджеті, визначити частку доходів від митних процедур у податкових надходженнях неможливо оскільки існують дані тільки за 2009-2011 роки [2] (рис.2).

Основними причинами неефективної роботи митної служби і обтяжливих митних процедур в Україні є необхідність виконання покладеної на неї фіскальної функції. Необгрунтовано велика кількість митних процедур, великі черги і завантаженість співробітників митної служби становлять основні недоліки у роботі митниці (рис.3). Таким чином, митні бар'єри напряму пов'язані з діяльністю митних органів країни, які регулюють міжнародну торгівлю встановленням тарифних і нетарифних методів регулювання.

Рушійним важелем тарифного й нетарифного регулювання зі сторони митних органів держави є встановлення певних сталих тарифів і квот. Для того, щоб повністю зрозуміти сутність запровадження тарифів й квот на товари в митній діяльності, проведемо порівняльну характеристику між цими поняттями і відобразимо це в таблиці 1.

Основні недоліки у роботі митних органів за думкою європейських експертів

Таблиця 1. Порівняльна характеристика сутності тарифів і квот в митній діяльності підприємств