Забезпечення економічної безпеки, створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні мають перебувати під державним контролем. За умов розвитку зовнішньоторговельних відносин, участі у процесах міжнародної митної інтеграції, поширення міграції трудових ресурсів, капіталів, туризму митний контроль істотно ускладнюється і потребує застосування новітніх форм та методів, а також високої професійної підготовки органів доходів і зборів.

Прийняття та введення в дію нової редакції Митного кодексу України від 6 вересня 2012 р. № 5210-VI наблизило Україну до європейської практики. Запроваджені зміни переміщують акценти впливу від фіскального тиску, спрямовуючи увагу на боротьбу з корупцією і ухиленням від митного оподаткування, забезпечують зростання доходів без створення перешкод для легального бізнесу.

Метою статті є розробка теоретико-методологічних аспектів митного контролю, що включає об'єкти, джерела інформації, методичні прийоми.

Економічні концепції митного контролю недостатньо розроблені, тому не виконують свої функції в митному оподаткуванні, що негативно позначається на бюджетних надходженнях та діяльності органів доходів і зборів. Окремі питання щодо проведення митного контролю як однієї з функцій діяльності держави відображено в дослідженнях О.П. Гребельника, В.П. Пашка, С.С. Терещенка та ін.

Митний контроль є одним із видів фінансового контролю діяльності суб'єктів господарювання, які ввозять, вивозять, здійснюють транзит, передають, зберігають і використовують товари, що переміщуються між митними територіями.

У Митному кодексі ЄС дано визначення митного контролю - як певні дії митних органів з метою забезпечення правильного застосування митного та іншого законодавства, що регулює ввезення, вивезення, транзит, передачу, зберігання і кінцеве використання товарів, що переміщуються між митною територією Співтовариства та іншими територіями, та наявність і пересування в межах митної території товарів, що не походять з Співтовариства, та товарів, поміщених під режим випуску для внутрішнього споживання [1].

У п.24 ст.4 Митного кодексу України дефініція „митний контроль” формулюється як „сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку" [2].

Визначення митного контролю наведено у вузькому розумінні, йому відповідають певні форми, функції, метод та мета його здійснення у зовнішньоекономічній діяльності (далі - ЗЕД). Тому доцільно сформулювати поняття митного контролю.

Митний контроль - функція управління митними операціями підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність з метою забезпечення дотримання вимог нормативно-правових актів з питань державної митної справи та міжнародних договорів України.

Митний контроль за своїм змістом включає перевірку порядку та умов переміщення товарів через митний кордон, їх митне оформлення, застосування тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД, справляння митних платежів, здійснення перевірок нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидії контрабанді, боротьбу з порушеннями митних правил, організацію і забезпечення діяльності митних органів та інші контрольні заходи, що здійснюють органи доходів і зборів у межах своєї компетенції, які спрямовані на реалізацію державної політики у сфері ЗЕД.

митний контроль зовнішньоекономічний

Метою митного контролю є сприяння розвитку зовнішньоекономічних відносин України для забезпечення національних інтересів та економічної безпеки держави.

Головним завданням митного контролю є сприяння ефективній ЗЕД суб'єкта господарювання при перетинанні митного кордону України майном та/або робочою силою, забезпечення додержання норм Митного кодексу України, нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України.

Враховуючи вимоги всіх законодавчих актів, можна окреслити основні чинники, які обумовлюють здійснення митного контролю у сфері ЗЕД:

- здійснення господарських операції передбачає перетин майна та/або робочої сили через митний кордон України;

- контрагентом українського суб'єкта господарювання є іноземний суб'єкт господарювання;

- суб'єктом контролю виступає орган доходів і зборів у сфері державної митної діяльності.

Сутність митного контролю за дотриманням законодавства України полягає у встановленні факту відповідності поведінки суб'єктів переміщення встановленим митним правилам.

Статтею 318 Митного кодексу України визначено, що всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення органами доходів і зборів мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи [2].

Перелік основних завдань органів доходів і зборів України розкрито у статті 544 „Призначення та основні завдання органів доходів і зборів з питань державної митної справи Митного кодексу України:

- забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України справи;

- створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

- здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо;

- аналіз та управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного контролю;

- забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України;

- застосування передбачених законом заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД, здійснення контролю за дотриманням усіма суб'єктами ЗЕД та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України;

- здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та/або обмеження, а також таких, що не відповідають вимогам якості та безпеки;

- здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

- сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності;

- запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на території України;

- ведення Української класифікації товарів ЗЕД.

Митний контроль товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, передбачає безпосереднє здійснення контрольних заходів, спрямованих на перевірку відповідності реальної кількості товарів зазначеній у товаросупровідних документах, задекларованої митної вартості - реальній митній вартості, й інші контрольні дії, виконання яких є умовою пропуску товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон держави. Зокрема, органи доходів і зборів здійснюють Українську класифікацію товарів ЗЕД, відповідно до якої визначаються ставки ввізного мита.

Отже, заходи організаційного та матеріально-технічного характеру, спрямовані на забезпечення законності й дисципліни суб'єктів ЗЕД, виносяться за рамки вузьконормативного визначення митного контролю як діяльності, що виконується в пунктах пропуску через митний кордон або в інших нормативно визначених місцях. Виходячи із мети та завдань митного контролю визначенню підлягають його теоретико-методологічні аспекти у фінансовому контролі (рис.1).

Юридична правомочність підприємства - легітимність ЗЕД підприємства та дотримання інших дозволів юридичної особи для виконання митних операцій (наявність ліцензій, патентів, сертифікатів тощо). Завданням митного контролю цього об'єкта є встановлення правомірності здійснення ЗЕД суб'єкта господарювання відповідно до законодавства, наявність документації щодо ліцензування та квотування операцій, проходження санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного, ветеринарного, екологічного, радіологічного та інших видів контролю, що є обов'язковою умовою видачі сертифіката відповідності та митного оформлення.

Походження товарів як об'єкт митного контролю перевіряється з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання ЗЕД, заборон та/або обмежень щодо переміщення через кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. При цьому додержується конфіденційність інформації, наданої для цілей визначення країни походження товару, яка не може бути розголошена без спеціального дозволу особи чи уряду, які надали таку інформацію, крім випадків, коли це необхідно для забезпечення розгляду справи в суді.

Місце товару в тарифній класифікації передбачає включення товарів до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), що складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і затверджується Законом України „Про митний тариф України”. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю та митного оформлення шляхом перевірки заявленої митної вартості. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до Митного кодексу України. Завданням митного контролю є нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання ЗЕД України; ведення митної статистики та розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

- основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; способом віднімання вартості та додавання вартості (обчислена вартість), резервний.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Контроль визначення митної вартості товарів важливий при перевірці питань, пов'язаних із заявленням неповної та/або недостовірної інформації про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначену вартість декларантом, неподання/або відсутність документів, що підтверджують складові митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Митний режим - це сукупність взаємопов'язаних правових норм, які визначають митні процедури для товарів, що переміщуються через митний кордон України, їх правовий статус, умови оподаткування та обумовлюють їх використання після митного оформлення. З метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджено такі митні режими: імпорт (випуск для вільного обігу); реімпорт; експорт (остаточне вивезення); реекспорт; транзит; тимчасове ввезення та вивезення; митний склад; вільна митна зона; безмитна торгівля; переробка на митній території; переробка за межами митної території; знищення або руйнування; відмова на користь держави. Декларант має право обрати митний режим, за яким бажає помістити товари.

Митні платежі включають мито, акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції). Розмір митного збору визначається митним тарифом, який містить номенклатуру товарів, оподатковуваних митним збором. Мито захищає внутрішнього виробника, штучно збільшуючи собівартість імпортного товару, а також служить джерелом поповнення бюджетних коштів.

Застосовуються такі види ставок мит залежно від способу стягнення: адвалерні (встановлюються у відсотках від вартості товару); специфічні (фіксований збір за 1 одиницю ваги або іншої кількості товару); комбіновані (поєднання приведених першого та другого методів). Нарахування, сплата і стягування мита на товар проводиться на основі його митної вартості чи/і його фактичної кількості (для комбінованих і специфічних митних зборів) відповідно до Митного кодексу України.

Акцизний податок - непрямий податок на споживання високорентабельних видів товарів (продукції), визначених Податковим кодексом України як підакцизні, що включається до ціни товарів (продукції). Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акцизного податку з товарів, що імпортуються в Україну, під час митного оформлення здійснюють митні органи, а під час реалізації на території України - податкові органи.

Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується при ввезенні товарів (супутніх послуг) на митну територію України (імпорт), наданні послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом і вивезенні товарів у митному режимі експорту або реекспорту, постачанні послуг міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом. Органами доходів та зборів перевіряється достовірність бази оподаткування, яка включає собівартість продукції, прибуток, ввізне мито та акцизний податок; загальну суму податкових зобов'язань; суму податкового кредиту; ставок податку, надання пільг, правомірність відшкодування із бюджету сум ПДВ; своєчасність сплати належних сум податку.

До окремих видів діяльності підприємств, контроль за провадженням яких здійснюється митними органами, належать: митна брокерська діяльність; відкриття та експлуатація магазину безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони комерційного або сервісного типу, складу тимчасового зберігання та вантажного митного комплексу.

Валютні операції, що здійснюються підприємствами, підлягають контролю щодо дотримання валютного законодавства, декларування валютних цінностей, отримання ліцензій тощо. Органами валютного контролю визначено НБУ, уповноважені банки, Міністерство доходів та зборів. Залежно від своїх функцій зазначені органи мають різний обсяг повноважень у сфері валютного контролю. Зокрема, у межах компетенції Міністерства доходів і зборів - застосування та своєчасне стягнення сум штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Контрабанда - переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів.

Ухилення від митного оподаткування - правопорушення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні платником своїх обов'язків зі сплати митних платежів. Завданням митного контролю є своєчасне виявлення та запобігання ухиленням від сплати митних платежів та підвищення економічної безпеки держави.

Джерела інформації включають: законодавчі акти, нормативно-правові документи, планово-регулюючі, організаційно-розпорядчі документи, фактографічну інформацію (первинні облікові документи, бухгалтерський і податковий облік та звітність, матеріали внутрішнього контролю).

Методичними прийомами митного контролю є загальнонаукові та конкретні емпіричні (власні) прийоми контролю (органолептичні, розрахунково-аналітичні та прийоми документалістики, висвітлені у спеціальній літературі [3].

Методичні прийоми узагальнення і реалізації митного контролю - це митне оформлення, митне декларування, хронологічне групування недоліків, систематизоване групування та хронологічно-систематизоване групування, аналітичне групування результатів митного контролю, систематизоване викладення недоліків в акті перевірки, прийняття рішень за результатами контролю та контроль за виконанням прийнятих рішень.

Отже, теоретико-методологічні аспекти митного контролю спрямовані на розробку фахових знань окремого виду контролю економічної діяльності.

Список використаної літератури

1. Митний кодекс Співтовариства: Регламент (ЄС) N° 450/2008 Європейського парламенту та Ради: від 23 квітня 2008 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kompmp. rada.gov.ua/.

2. Митний кодекс України: від 13 березня 2012 року № 4495-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: htth: // www.rada.gov.ua.

3. Білуха М.Т. Фінансовий контроль: теорія, ревізія, аудит: [підручник] / М.Т. Білуха, Т.В. Микитенко. - К.: УАОІ, 2006. - 888 с.

4. Гребельник О.П. Основи митної справи: [посібник] / Гребельник О.П. - К.: ЦУЛ, 2013. - 600 с.

Размещено на Allbest.ru