Митна брокерська діяльність

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ МИТНОГО БРОКЕРСТВА

1.1 Поняття митного брокера

1.2 Повноваження та функції митного брокера згідно нового Митного кодексу

1.3 Обов'язки митного брокера

1.4 Механізм регулювання митної брокерської діяльності

РОЗДІЛ 2. МИТНА БРОКЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ

РОЗДІЛ 3. МИТНА БРОКЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ В КРАЇНАХ СВІТУ

3.1 Митна брокерська діяльність в Канаді

3.2 Митна брокерська діяльність в США

3.3 Митна брокерська діяльність у Франції

3.4 Митна брокерська діяльність в інших країнах світу

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Термін „broker” походить від англійського і означає „посередник”. На цей час в Україні здійснюють свою діяльність біржові, страхові, митні брокери, брокери з нерухомості. Щодо суті і змісту діяльності їх поєднує одне - посередництво або представлення інтересів своїх клієнтів перед органами виконавчої влади, державними, громадськими та іншими організаціями. Діяльність митних брокерів взагалі і на території України зокрема, має дуже важливе і суттєве значення при здійсненні процедури декларування і митного оформлення товарів.

В умовах частих змін митного і податкового законодавства, нормативно-правових актів і положень нормативних документів Державної митної служби України суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють експортно-імпортні операції, не встигають орієнтуватися на ці зміни. Достатньо зазначити, що тільки ставки ввізного мита, наприклад, змінювалися в окремі роки щомісяця, а інколи і частіше.

Митні брокери забезпечують оперативне оформлення експортно-імпортних вантажів, а оскільки останнім часом значно збільшуються обсяги міжнародної торгівлі, підприємства чи експортери не можуть здійснювати свою діяльність без використання послуг митного посередника, який би представляв їх інтереси перед митними органами.

Тому цілком зрозуміло, чому значно зростає роль та посилюється місце митного брокера в сучасних умовах.



РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ МИТНОГО БРОКЕРСТВА

1.1 Поняття митного брокера

Діяльність митних брокерів в Україні розпочалась із затвердженням наказу Державного митного комітету України від 4 вересня 1992 року № 173.

Згідно з митним кодексом України (Глава 59 Стаття 416):

Митний брокер (посередник) -- це пiдприємство, що надає послуги з декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, якi перемiщуються через митний кордон України.

Митна брокерська дiяльнiсть належить до видiв дiяльностi, контроль за провадженням якої здiйснюється органами доходiв i зборiв. Дозвiл на здiйснення митної брокерської дiяльностi надається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику.

Агент з митного оформлення - це фiзична особа - резидент, що перебуває в трудових вiдносинах з митним брокером i безпосередньо виконує в iнтересах особи, яку представляє митний брокер, дiї, пов'язанi з пред'явленням органу доходiв i зборiв товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, а також документiв, потрiбних для здiйснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно із ст.48 [МКУ-1991] та п.2.5. [ДМКУ 040992 № 173] М.б. зобов'язаний: - пред'явити митниці товари та ін. предмети, що переміщуються через митний кордон України; подати митниці документи, що містять дані, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення; сплатити мито та митні збори, якщо товари та ін. предмети підлягають митному обкладенню.

Митний брокер здійснював свою діяльність на підставі Ліцензії на право здійснення митної брокерської діяльності, для здійснення безпосередньої діяльності по митному оформленню товарів мав у своєму штаті особу митного брокера, що діє на підставі Кваліфікаційного свідоцтва особи митного брокера.

Для декларування імпорту (експорту) та транзиту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на які встановлено акцизний збір, митницею визначались митні брокери, що мали стаж роботи по зазначеній кваліфікації не менше 1 року, не мали порушень митного законодавства при виконанні своїх обов'язків.

1.2 Повноваження та функції митного брокера а згідно нового Митного кодексу

митний брокер кодекс країна

На противагу декларанту митний брокер має більш широкі повноваження, оскільки може виконувати посередницькі функції та надавати послуги по декларуванню і митному оформленню любому суб'єкту ЗЕД, декларант же здійснює митне оформлення тільки “своїх” товарів.

На даний час прововідносини між митним органом і митним брокером визначені у Положенні про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, яке затверджено наказом Держмитслужби № 340 від 22 липня 1997 р.

Відповідно до Положення митний брокер має право:

1. декларувати чи представляти до митного оформлення товари або майно інших організацій;

2. самостійно здійснювати будь-які операції по митному оформленню;

3. виконувати посередницькі функції за рахунок і за дорученням особи, яку представляє.

Митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм Митного Кодексу та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та органом ліцензування. Ліцензування діяльності митного брокера здійснюється відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

При неодноразовому невиконанні обов'язків з декларування та інших передбачених обов'язків брокера з декларування та оформлення вантажів і неплатоспроможності свідоцтво скасовується, а внесені як застава гроші переходять у повну власність Держмитслужби.

1.3 Обов'язки митного брокера

Митний брокер зобов'язаний:

1) декларувати митному органу товари;

2) забезпечувати сплату встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) з товарів, що ним декларуються;

3) згідно з вимогами законодавства безкоштовно декларувати товари, що надходять в Україну як гуманітарна допомога;

4) перевіряти дійсність документів, потрібних для здійснення митного оформлення;

5) за погодженням з митним органом здійснювати ідентифікаційний огляд, якщо товаросупровідні документи не містять повних відомостей, потрібних для декларування товарів;

6) пред'являти митному органу товари й транспортні засоби, що декларуються;

7) подавати митному органу документи, що містять відомості, потрібні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів;

8) на вимогу митного органу бути присутнім при митному оформленні товарів і транспортних засобів та сприяти посадовим особам митного органу під час митного оформлення цих товарів і транспортних засобів;

9) на вимогу митного органу здійснювати навантаження, вивантаження, перевантаження, визначення кількості товарів, відновлення пошкодженої упаковки, відкриття упаковки, пакування чи перепакування товарів, що підлягають митному оформленню, а також відкриття приміщень та інших місць, де можуть міститися ці товари;

10) інформувати митні органи про пошкодження тари й упаковки, невідповідність товарів відомостям про них, зазначеним у транспортних, комерційних та інших документах, потрібних для здійснення митного оформлення цих товарів;

11) сприяти в разі потреби проведенню ветеринарного, фітосанітарного та інших видів державного контролю, якому підлягають задекларовані товари й транспортні засоби;

12) дотримувати умов і обмежень щодо розпорядження товарами й транспортними засобами, якщо митне оформлення не завершено;

13) подавати для ознайомлення суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності на їх вимогу ліцензію на провадження діяльності, ці Ліцензійні умови;

14) вести реєстр договорів, укладених з особами, яких він представляє та яким надає послуги, та подавати ці договори митному органу на його вимогу.

Митний брокер для забезпечення своєї діяльності повинен мати електронно-обчислювальну, копіювальну техніку й відповідне програмне забезпечення, які гарантують забезпечення сумісності програмних продуктів і засобів автоматичної обробки інформації, використовуваних цим митним брокером, з програмними продуктами та засобами автоматичної обробки інформації, що використовуються митними органами України.

1.4 Механізм регулювання митної брокерської діяльності

Існуючий механізм, в рамках якого регулюється митна брокерська діяльність, можна представити як систему взаємодії організаційних, економічних, і правових методів, принципів та інструментів у сфері державного регулювання митною справою, що регламентують умови та порядок здійснення митної брокерської діяльності (рис. 1)

Схема існуючого механізму митної брокерської діяльності відображує необхідні організаційні елементи для регулювання такої діяльності. Мета державного регулювання митної брокерської діяльності полягає у забезпеченні формування та розвитку ефективно функціонуючого ринку посередницьких послуг в митній сфері, створення необхідних умов діяльності та захист інтересів підприємців.

Суб'єктами регулювання у механізмі державного регулювання митної брокерської діяльності виступають:

1. Державна фіскальна служба України, яка створена Постановою Кабінета Міністрів України No 160 від 21 травня 2014 р. , реорганізувавши Міністерство доходів і зборів. Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску .

2. Державна прикордонна служба згідно із Наказом [8] Міністерства Фінансів України від 04.08.2015 No693 "Про діяльність митних брокерів" виступає поряд із Фіскальною службою, органом, уповноваженим на надання дозволу на впровадження митної брокерської діяльності.

Досягнення мети державного регулювання митної брокерської діяльності реалізується при використанні методів державного регулювання.

Методи державного регулювання митної брокерської діяльності -- це реалізація впливу державних органів на таку діяльність. Такий вплив здійснюється через законодавчі та виконавчі органи в митній сфері з метою забезпечення умов їх діяльності відповідно до економічної політики України.

впровадження митної брокерської діяльності в умовах існуючого механізму державного регулювання такої діяльності функціонування зазнає чимало проблем.

Такі проблеми можна поділити на:

1. Організайційні

2. Економічні

До організаційних проблем можна віднести такий фактор впливу на митну брокерську діяльність зі сторони Фіскальних органів, як адміністративний тиск.

Сьогодні, в умовах прийнятого Верховною Радою України Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", 02 березня 2015 року запроваджуються дозволи на здійснення митної брокерської діяльності замість скасованих ліцензій на митну брокерську діяльність, однак на нашу думку адміністративний тиск зі сторони держави не зменшився, навпаки перелік органів, які зобов'язані та уповноважені надавати відповідні дозволи, розширено. Зокрема, до нього включено -- Державну прикордонну службу.

До економічних проблем віднесено відсутність фінансових гарантій виконання зобов'язань митного брокера зі сплати митних платежів. Звідси витікає ризик недоотримання митних платежів до державного бюджету у випадках порушення митного законодавства та притягнення підприємства митного брокера до адміністративної відповідальності. Такі проблеми призводить у результаті до розвитку корупції, зростанню витрат суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, знижує якість митноброкерських послуг. З метою вдосконалення митної брокерської діяльності шляхом вирішення основних проблем діяльності, пов'язаними з таким регулюванням існує такий механізм регулювання митної брокерської діяльності як система взаємодії організаційних, економічних, і правових методів, принципів та інструментів у сфері державного регулювання та саморегулювання здійснення митної брокерської діяльності.

Запропонований механізм регулювання митної брокерської діяльності сприятиме:

1. збільшенню кількості підприємств -- митних брокерів;

2. підвищенню якості митно(брокерських послуг та рівня відповідності митної брокерської діяльності міжнародним стандартам, що в свою чергу значно підвищить рівень конкурентоспроможності країни;

3. збільшенню надходжень митних платежів через забезпечення та представлення гарантій зі сплати митних платежів Фіскальним органам

Регулювання митної брокерської діяльності здійснюється правовими, економічними методами, організаційними методами.

Правовий метод регулювання митної брокерської діяльності, застосовується з метою створення правового поля функціонування підприємств - митних брокерів та організацій через розробку проектів нормативно-правових актів, реалізацію їх, та контролю за виконанням.

Економічний метод регулювання митної брокерської діяльності полягає у створенні умов для забезпечення національних інтересів держави, з одного боку, та митно-брокерських організацій, саморегулівних організацій, з іншого боку. Інструментами для цього виступають встановлення гарантій сплати митних платежів,розмірів штрафів за адміністративні правопорушення.

Організаційний метод регулювання застосовують, на відміну від діючого механізму регулювання, виключно саморегулівні організації.

Отже, механізм регулювання митної брокерської діяльності сприятиме:

1. збільшенню кількості підприємств -- митних брокерів завдяки стимулюванню діяльності підприємств,забезпечення фінансового захисту, формування нормального конкурентного середовища;

2. підвищенню якості митно-брокерських послугта рівня відповідності митної брокерської діяльності міжнародним стандартам, через встановлення стандартів та правил діяльності та контролю за їх виконанням, що в свою чергу значно підвищить рівень конкурентоспроможності країни в міжнародних рейтингах та активізує зовнішньоторговельні поставки вантажів;

3. збільшенню надходжень митних платежів через забезпечення та представлення гарантій зі сплати митних платежів Фіскальним органам.



РОЗДІЛ 2 МИТНА БРОКЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ

На даний час прикладом митної брокерської діяльності в Україні є Асоціація митних брокерів України, що заснована в 1995 році та є об'єднанням підприємств.

Основними напрямками діяльності Асоціації:

1. забезпечення правової та юридичної допомоги, інформаційної підтримки, повязаної з митною справою;

2. підтримання двохстороннього інформаційного звязку та ділових стосунків з центральними органами виконавчої влади України, насамперед з формуючими митну політику;

3. організація та проведення конференцій, семінарів, круглих столів тощо за участю митних брокерів, декларантів, учасників зовнішньої економічної діяльності (далі-ЗЕД) та фахівців державних установ;

4. участь у нормотворчій роботі комітетів Верховнї Ради України, центральних органів виконавчої влади;

5. навчання та підвищення кваліфікації осіб, уповноважених на декларування;

6. співпраця з асоціаціями митних брокерів (агенств) сусідніх країн, зокрема Польщі, Росії, Білорусі, Молдови, Узбекистану, Таджикистану, та з профільними асоціаціями України;

7. участь у роботі Панєвропейської мережі Міжнародної конфедерації митних агентів CONFIAD (Асоціацією митних агентів (брокерів) провідних європейських країн).

У першому півріччі 2018 року Асоціація, згідно статутних завдань та затвердженого плану роботи, приймала участь в роботі митних комітетів Громадських рад при Державній фіскальній службі України та Міністерстві фінансів, Громадською радою при Адміністрації Держприкордонслужби України. У роботі Комітетів у якості експертів на постійній основі брали участь члени Правління та члени Асоціації. На засіданнях цих громадських об'єднань детально обговорювались пропозиції щодо змін та доповнень до Митного кодексу України, інших нормативно-правових документів з питань митної справи та зовнішньоекономічної діяльності.

Члени Асоціації брали активну участь в обговоренні і напрацюванні пропозицій до:

1. законопроекту щодо запровадження в Україні інституту уповноважених економічних операторів;

2. проекту наказу Міністерства фінансів України «Про Порядок відкриття та функціонування вантажних митних комплексів»;

3. щодо запровадження на законодавчому рівні поняття та статусу митного посередника ( пропозиції направлені до ВРУ , вих.№ 26/11 від 27 квітня 2018 року);

4. щодо проблемних питань та перспектив нормативного врегулювання принципу «єдиного вікна» в Україні. ( розглянуті на засіданні митного комітету ГР при ДФСУ 13 червня 2018 року, рішення комітету затверджені на засіданні ГР при ДФСУ 15 червня 2018 року, в подальшому направлені на адресу ДФСУ для реалізації).

5. щодо діяльності митних брокерів в пунктах пропуску на державному кордоні для автомобільного сполучення (скасування спільного наказу Держмитслужби та Держприкордонслужби від 24.01.2006 № 51/49 та розробка принципово іншого механізму організації та забезпечення функціонування пунктів пропуску через державний кордон, який би відповідав сучасним вимогам міжнародних стандартів і права)

26 січня 2018 року відбулося громадське обговорення застосування принципу «Єдиного вікна» в Україні. Провідні фахівці митної галузі, представники Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фіто санітарного, екологічного контролю, розробники програмного забезпечення ДФСУ та НТФ «ІНТЕС» спілкувалися з учасниками ринку на теми:

1. застосування принципу «Єдиного вікна» в Україні;

2. програмно-технічне забезпечення принципу «єдиного вікна»;

3. порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі даних;

4. внесення контролюючими органами до інформаційної системи документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів;

5. перспективи трансформації існуючих механізмів «Єдиного вікна» в національне «єдине вікно».

2 лютого 2017 року проведено міжнародний семінар: «Транзит Європа-Азія. Автомобільні перевезення». В семінарі взяли участь представники Міністерства інфраструктури України, ДФС України, експерти «Global TransitOrganisation SL» , ТОВ КФ «Укртрансагент», перевізники, експедитори, експортери. Обговорювались питання:

1. вимоги ЄС та послуги, доступні для українських перевізників. Можливості та проблемні питання (перевізників) при здійсненні міжнародних перевезень;

2. практичне застосування гарантій при переміщенні товарів між митними органами (Україна, ЄС, ЄАЕС). Форми використовуваних документів, порядок здійснення оформлення.

18 травня 2018 проведено 8-у міжнародну конференцію митних посередників.

Метою конференції було сприяння спрощенню процедур міжнародної торгівлі. В конференції взяли участь представники міжнародних організацій Польщі, Білорусі, Казахстану. З боку державних структур приймали участь фахівці Міністерства фінансів України, Міністерства інфраструктури України, Державної фіскальної служби України, а також були запрошені представники профільних асоціацій, топ-менеджери компаній. Представники міжнародних делегацій домовились про проведення таких міжнародних конференцій на регулярній основі з метою обміну практичним досвідом в підготовці і оформленні митних документів, а також обговорення особливостей митного регулювання транзитних вантажоперевезень на територіях країн ЄС, ЄАЕС і України.

В ході конференції обговорена інформація від учасників з питань митного регулювання транзитних вантажоперевезень у країнах Європейського союзу, Україні та країнах ЄАЕС, а саме:

1. принцип «єдиного вікна» в Україні: досвід впровадження, найближчі перспективи;

2. митне регулювання транзитних вантажоперевезень по території України;

3. практичні аспекти підготовки і оформлення документації для транзитних вантажоперевезень;

4. практичний досвід роботи в рамках нового Митного кодексу ЄАЕС

( Республіка Казахстан, Республік Білорусь)).

Продовжено постійну роботу з професійної підготовки осіб, уповноважених на декларування. За півріччя було організовано та проведено навчання 5 навчальних групп, підготовлено 74 особи. Метою курсів є формування у слухачів системи знань щодо сучасних підходів та принципів організації митної справи в Україні і порядку здійснення митних процедур під час переміщення товарів та інших предметів через митний кордон. Основним завданням курсів було підготовка фахівців, конкурентоспроможних на сучасному ринку праці, компетентних у питаннях в галузі митної справи, здатних не тільки спостерігати та реєструвати різні факти господарської діяльності суб'єктів ЗЕД, але й керувати процесом переміщення товарів через митний кордон України згідно з принципами міжнародної торгівлі і, таким чином сприяти насиченню ринку України доброякісними товарами і зміцнювати конкурентні позиції вітчизняних виробників продукції т та нашої держави на міжнародному рівні.

Професійна підготовка зацікавлених осіб в галузі митної справи здійснюється на основі забезпечення єдиної спрямованості і послідовності викладання дисциплін митного циклу, безперервної практичної підготовки, а також запровадження у навчальний процес підготовки сучасних засобів навчання. Керівництво та члени Правління Асоціації у звітному періоді, відповідно до отриманих від членів АМБУ запитів, надавали роз'яснення щодо окремих положень Митного кодексу України, працювали над підготовкою та супроводженням відповідних листів, що надсилалися керівництву Міністерства фінансів та Державної фіскальної служби України, інших державних органів.

(ТОВ «Агентгруп», СМП «Райвест», ТОВ «Люкс Вояж», ТОВ «Фозбас»).



РОЗДІЛ 3 МИТНА БРОКЕРСЬКА ДІЯЛЬНОСТЬ В КРАЇНАХ СВІТУ

3.1 Митна брокерська діяльность у Канаді

Митний брокер за кордоном повинен відповідати вимогам, встановленими законодавством відповідної країни. Так, у Канаді митним брокером визнається фізична особа, товариство або корпорація, яка виступає в якості агента зі здійснення митних формальностей. Канадським Агентством прикордонної служби (Canada BorderServices Agency (CBSA)) від імені власника або імпортера товарів. Агент повинен бути громадянином або постійним жителем Канади та мати достатні фінансові ресурси для проведення свого бізнесу у відповідальній сфері.

Рис. 2. Механізм регулювання митної брокерської діяльності у Канаді

Отже, діяльність митного брокера можлива тільки після отримання ліцензії на посередницьку діяльність. Для отримання ліцензії претендент повинен забезпечити фінансову гарантію у розмірі 50000 канадських доларів для захисту митного та податкового управління проти втрат. Така гарантія може бути у

1формі грошових коштів або засвідченого чеку. За видачу ліцензії митного брокера здійснюється оплата у розмірі 600 канадських доларів.

Окрім цього, один раз на рік митні брокери підтверджують кваліфікацію у галузі митної справи шляхом складання іспиту в митних адміністраціях кожного регіону, за який сплачується збір - 200 канадських доларів.

3.2 Митна брокерська діяльність в США

Сполучені Штати являють собою конкретний приклад країни, яка пережила негативний досвід спільної дерегуляції представництва в митній сфері. Вже в середині 1850-х років існувала практика схвалення коносаментів спеціальними торговцями - митними брокерами або експрес-агентами, яка впроваджувалась багатьма імпортерами чи вантажоодержувачами країни.

Діяльність цих агентів було повністю нерегульоване, вони декларували вантажі від власних імен, без реєстрації діяльності за вантажоодержувачів. З цієї практики виникло багато проблем, у тому числі шахрайства, так уряд США відреагував на це шляхом прийняття митних правил. Так статтею 194 митних правил така практика, була припинена.

Сьогодні, митні брокери США- приватні особи, товариства, асоціації або корпорації, ліцензовані, регульовані та уповноважені США митної та прикордонною службою.

Кодекс Сполучених штатів визначає термін "митний брокер" як будь-яку особу, яка отримала ліцензію митного брокера міністерства фінансів США, в основні функції якого входить визначення і виконання економічної та грошової політики США , регулювання експорту та імпорту, фінансових організацій , збір податків , друк паперових грошових знаків і карбування монет.

Ліцензію митного брокера може отримати тільки особа що є громадянином Сполучених Штатів. Кваліфікацію митні брокери підтверджують у сервісних центрах (United States Customs andBorder Protection) . За прийняття іспиту стягується плата в розмірі 200 доларів США. Окрім цього за отримання ліцензії стягується збір у такому ж розмірі на користь адміністрації цього штату (рис. 2).

Особливості діяльності митних брокерів у США полягають у тім, що кожного третього року після отримання ліцензії митним брокерам необхідно підготувати та подати до міністерства фінансів звіт щодо активності бізнесу. Якщо особа, яка має ліцензію не може подати необхідний звіт, дія ліцензії призупиняється та може бути в подальшому скасована.

Рис. 3. Механізм регулювання митної брокерської діяльності у США

У роботі митних брокерів США досить повчальним є механізм застосування гарантійних зобов'язань як забезпечення виконання обов'язків брокерів і їх клієнтів перед митними органами.

На відміну від Канади, митні брокери не виставляють гарантій щодо дотримання своїх зобов'язань перед митними органами при ліцензуванні.

Обов'язковість гарантії обумовлена тим, що в США митне оформлення товарів проводиться, як правило, без фактичної сплати митних платежів, їх оплата проводиться не пізніше десяти днів після переміщення товарів через митний кордон.

Гарантії, застосовувані в США, по суті, не є ні банківськими, ні страховими. Фактично такий документ носить характер угоди, що передбачає втручання страхової компанії у випадку нанесення збитків однієї зі сторін угоди. Щорічно митні органі одержують відшкодування збитків приблизно по 200 000 страхових контрактів. Однією з переваг подібної системи забезпечення зобов'язань, як для імпортера, так і для брокера є те, що матеріальні затрати на забезпечення надійності не виводяться з обороту компанії. Дана система гарантій дозволяє брокерам і імпортерам одержувати більш високі кредити й суми гарантій з боку банків для подальшого розвитку бізнесу.

3.3 Митна брокерська діяльність у Франції

Митні брокери Франції повинні пройти акредитацію в митниці. Акредитація надається на підставі критеріїв платоспроможності, респектабельності, досвіду та підтвердження кваліфікації співробітників в митній сфері.

Французький закон визначає митного брокера, як особу, що професійно виконує митне оформлення від імені третіх осіб.

До обов'язків митних брокерів входить одержання від клієнтів загальної суми податків, які сплачуються в бюджет від імені клієнта. У випадку не спроможності клієнта щодо сплати митних платежів, брокер перераховує відповідні виплати, які відповідно до цивільного законодавства визначаються звичайним боргом клієнта перед брокером, у зв'язку із чим останній має право утримувати вантаж особи, яку він представляє.

У фінансовій системі Франції сплата всіх митних платежів здійснюється за передоплатою чи виставі обов'язкової фінансової гарантії. Нарешті, у Франції, як і в більшості розвинутих країнах митний брокер одночасно несе відповідальність перед клієнтом і перед митними органами. Відносини брокера із клієнтами регулюються, насамперед, брокер, як представник клієнта, повинен виконувати отримані інструкції й представляти клієнтові корисну інформацію про хід виконання його доручень при виконанні митних формальностей за дорученням. Зазначені вимоги ставлять митного брокера в залежність від клієнта й можуть привести до грошових компенсаційних виплат на користь клієнта в тому випадку, якщо інструкції останнього не були виконані або бажаний результат не був досягнутий.

Рис. 4. Регулювання митної брокерської діяльності у Франції

При декларуванні товарів від власного імені митний брокер несе повну відповідальність за всі свої дії й сплату митних платежів, при цьому уникнути відповідальності за порушення не можливо навіть у випадку, коли був відсутній намір з боку брокера.

Діяльність митних брокерів досить надійна й стабільна, тому що при здійсненні своїх функцій вони зобов'язані надати подвійну гарантію: з одного боку, гарантувати свою чесність і професійну компетентність з іншого боку - надати фінансові гарантії відповідно до вимоги митного органа, що дозволяє брокерові одержати право на оплату митних платежів після переміщення товарів.

3.4 Митна брокерська діяльність в інших країнах світу

1. Італія

В Італії, митний посередник («spedizioniere doganale") історично вважається ключовою фігурою у відносинах між комерційними операторами та митними органами. Перший нормативно-правовий акт, що регулював діяльність митних посередників був указ короля від 14 січня 1864, що визначав митних брокерів як осіб, наділених особливою компетенцією в галузі митної справи, здатних здійснювати під власну відповідальність діяльність митного представника. Діяльність митних брокерів сьогодні визначена в Італії законом від 22 грудня 1960, N. 1612 (так званий "професійний закон").

На відміну від інших країн для ліцензування діяльності митного посередника необхідна практика протягом двох років. Ліцензійними умовами також передбачено складення професійного іспиту. Заявник отримає ліцензію від управління фінансами (митного управління), що дозволяє йому виконувати митні формальності в зоні діяльності митниці, що обирається претендентом та зазначається в ліцензії.

2. Іспанія

В Іспанії діяльність митних брокерів (“agentes y comisionistas de aduanas”) налічує більше ста років історії, з моменту заснування, на 1899, з перших лідерів існує Асоціація експедиторів і брокерів, що діє з 1923.

Особливості діяльності митних брокерів в Іспанії в тому, що для того щоб отримати документ, що підтверджує освіту фахівця з митного оформлення, необхідно скласти іспит у вищому навчальному закладі за програмою затвердженою для підготовки акредитованій митних експертів.

Провадження діяльності митних посередників врегульовано відповідним міністерським наказом, що регламентує умови доступу до діяльності в якості митного брокера/агента, встановлює вимоги щодо обов'язкового страхування діяльності митного брокера в розмірі не менш 50000 латів.

Вищевказані умови передбачені для того, щоб зменшити можливість шахрайства, та збільшення рівня безпеки комерційних вантажопотоків. Справді, завдяки своїм знанням митної практики, митні брокери пропонують гарантію держави, наскільки це можливо.

3. Польша

У Польші митне представництво представляють безліч осіб, так наприклад агенти з обробки вантажів, експедитори, клірингові агенти, митні консультанти, митних брокері тощо, жоден з них не має статусу митного представника. Діяльність щодо надання посередницьких послуг чітко не регламентується. Права й обов'язки митного представника прописуються лише в угоді між агентом і принципалом.

У Польщі фізична особа може бути зареєстрована як митний брокер якщо:

- проживає в Співтоваристві;

- має необхідний потенціал для виконання правових угод;

- користується всіма громадянськими правами;

- має свідоцтво середньої освіти;

- не було засуджено за економічні чи фінансові злочини;

- належним чином виконує свої обов'язки митного брокера відповідно до кодексу професійної поведінки після складення іспиту екзаменаційної комісії призначений Міністерством фінансів.

В інших державах, таких як Німеччина чи Швеція, немає таких вимог.

У цьому зв'язку, виконуючи функції митного брокера в рамках спільноти до митних брокерів ставляться різні вимоги.

4. Китай

У Китаї діяльність митних брокерів чітко врегульована митним законом Китайської Народної Республіки. Вантажовідправники, вантажоодержувачі імпортованих та експортованих товарів і митних брокери повинні підлягати реєстрації в митниці відповідно до закону з метою здійснення декларування, особа відповідна за декларування повинна отримати кваліфікацію для участі в бізнесі. Для отримання ліцензії митного брокера претенденті повинні мати:

1. статутний капітал не менше мільйона юанів;

2. серйозні організаційні структури і системи фінансового управління;

3. в штаті п'ять митних декларантів з п'ятирічним досвідом роботи сайт та програмне забезпечення, необхідні для здійснення декларування товарів.

Специфіка правового регулювання російського інституту митних брокерів, багато в чому відрізняються від умов функціонування аналогічних інститутів в економічно розвинених країнах. У зв'язку з тим, що даний інститут ще дуже молодий, але має достатньо тривалу історію, так як існує на території держави понад 25 років.



ВИСНОВОК

З урахуванням значного зростання об'ємів міжнародної торгівлі останнім часом, що викликало підвищення тарифів і укладення торгівельних угод, роль митного брокера значно зросла. В даний час ні один імпортер, крупний або дрібний, не може здійснювати ефективну діяльність без використання послуг кваліфікованого митного брокера.

Митні брокери, будучи сполучною ланкою в ланцюжку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - митний орган, відіграють важливу роль у розвитку зовнішньоекономічної діяльності. При цьому разом із правами, які вони отримують у представленні інтересів клієнтів перед митними органами, ці підприємства повною мірою несуть і відповідальність за процедуру декларування товарів, передбачену Митним кодексом України.

Митні брокери відіграють важливу роль у здійсненні імпортно-експортних операцій, вони є повноцінними учасниками зовнішньоекономічної діяльності. В цілому можна погодитись із визначенням поняття «митний брокер» яке надає Митний кодекс України - підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Учасники зовнішньоекономічної діяльності мають право зробити вибір, чи звернутися їм за допомогою до митних брокерів, або ж самостійно вирішувати завдання, пов'язані із перетином товарами або вантажами митного кордону України.

Діяльність митних брокерів поряд з іншими суб'єктами митного права регулюється імперативними нормами законодавства в галузі митної справи. Оскільки для того, щоб отримати статус митного брокера претендентові необхідно повністю відповідати і дотримуватися встановлених законодавством України норм і правил.

Робимо висновки щодо високої правової забезпеченості діяльності митних брокерів. Як правило, державне регулювання діяльності митних посередників (брокерів, агентів, маклерів) опирається на закони, що визначають умови функціонування посередників у митній сфері. У більшості розвинених країн діяльність митних брокерів (маклерів, агентів) ліцензується. Видачу ліцензій або дозволів здійснює міністерства або відомства.

У деяких країнах митний брокер - це фізична особа, у деяких - юридична. Так само статус митних брокерів у різних країнах може варіюватися. Система гарантій, діюча в ЄС відрізняється від американської тим, що в Європі прийнято брати гарантійний контракт із відстроченим виконанням зобов'язань із боку гаранта. Наприклад, якщо гарантія видана банківською установою, і виплата належних митних платежів учасником ВЭД не зроблена у встановлений строк, митні органі можуть звернутися в банк і одержати необхідну суму. Таким чином, зіставивши модель регулювання з рівнем митного обслуговування у міжнародних рейтингах можна дати оцінку ефективності регулювання митної брокерської діяльності та впровадити зарубіжний досвід у систему регулювання митної брокерської діяльності в Україні.



СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. http://www.ambu.org.ua

2. https://uk.wikipedia.org/wiki/МИТНИЙБРОКЕР

3. http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1036-15

4. Основи митного права України. Посібник / За ред. Коваленко Р.М. - К., 2002.

5. Митний брокет // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк

6. Закон № 2097 - Закон України "Про єдиний митний тариф" від 05.02.1992 р. № 2097

7. Закон № 2371 - Закон України "Про митний тариф України" від 05.04.2001р. № 2371-ІІІ.

8. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15

9. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

10. Митний кодекс України. Електронний ресурс.

11. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17

12. Альбеков А. У. Таможенная логистика: учебное пособие/ Альбеков А. У., Гамидуллаев С. Н., Парфенов А. В. - Спб.: Троицкий мост, 2013. - 176 с.

13. Гребельник О.П. Основы таможенного дела: Учеб. Пособ. - К.: Центр учебной литературы, 2003. - 600 с.

14. Гребельник О.П. Таможенное регулирование внешнеэкономической деятельности: Учебник. - К.: Центр учебной литературы, 2005. - 696 с.

15. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Підручник./ 4-те вид., перероб. та доп. - Киів: ЦУЛ, 2013. - 430 с

16. Бондаренко І. О. Посередництво у сфері митних відносин: чинне й перспективне законодавство / І. О. Бондаренко // Митна справа. - 2005. - № 2. - С. 49-53.

Размещено на Allbest.ru