Функції Всесвітньої Митної Організації

Размещено на http://allbest.ru

11

Львівська комерційна академія

Функції Всесвітньої Митної Організації

Музика Я.І. старший викладач

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді. Однією із найактуальніших проблем теорії і практики міжнародного права на сучасному етапі є право міжнародних організацій.

Митні відносини належать до тих сфер міжнародно-правового регулювання, в яких зацікавлені практично всі держави сучасного світу. Про це свідчить і значна кількість держав-членів Всесвітньої Митної Організації, яка робить її однією із найбільших міжнародних організацій за колом учасників. Саме тому, актуальним є дослідження компетенції та основних функцій Всесвітньої Митної Організації.

Зв'язок проблеми із важливими науковими чи практичними завданнями. Вирішення проблем, які виникають при дослідженні функцій Всесвітньої Митної Організації дасть змогу чітко сформулювати мету, задля досягнення якої створено вказану міжнародну міжурядову організацію. Поняття, що висвітлюються в статті носять нерозривний зв'язок із теорією міжнародного права, міжнародним митним правом та правом міжнародних організацій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання права міжнародних організацій присвячена низка наукових робіт відомих юристів-міжнародників, таких як Лукашук І. І., Шибаєва О. О., Нє- шатаєва Т. М., Моравецький В., Левицький Т. І., а міжнародне митне право досліджували Сандровський К. К. та Борисов К. Г.

Крім цього, необхідно згадати ґрунтовний вклад у вивчення правової регламентації діяльності саме Всесвітньої Митної Організації, що внесли Ківалов С. В., Перепьолкін С. М. та Буваєва Н. Є.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на те, що Всесвітня Митна Організація існує більш як 60 років, у вітчизняній науці відсутнє комплексне дослідження як юридичної правового статусу організації вцілому, так і функцій, які вона виконує.

Формування цілей статті (постановка завдання). Вагомість впливу Всесвітньої Митної Організації на міжнародні митні відносини не викликає сумнівів, оскільки вона є єдиною глобальною міжнародною міжурядовою організацією, основне призначення якої - спрощення та гармонізація митних процедур.

Завданнями, які виділяються у статті є:

- систематизувати функції Всесвітньої Митної Організації;

- висвітлити порядок практичної реалізації функцій вказаною

організацією;

- здійснити правовий аналіз окремих категорій функцій.

Викладення основного матеріалу дослідження

Дослідження юридичної природи особливо ускладнюється в тому випадку, коли її об'єктом виступають міжнародні організації, що наділені спеціальною правоздатністю в певних сферах міжнародних правовідносин.

Насамперед варто наголосити, що зростання ролі міжнародних організацій є однією із характерних тенденцій розвитку міжнародного права. За цих обставин, особливої ваги набирає дослідження окремих теоретичних і практичних аспектів їх міжнародно-правового статусу та функцій. Серед таких питань, безумовно, є компетенція та функції міжнародної організації. Функції та повноваження Всесвітньої Митної Організації прописані в ст. ІІІ Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва, зокрема:

- вивчення всіх питань, що стосуються митного співробітництва, якому договірні сторони погодилися сприяти згідно з основними цілями Конвенції;

- вивчення технічних аспектів митних систем, так само як і пов'язаних з ними економічних чинників, з метою запропонування членам Всесвітньої Митної Організації практичних засобів досягнення якомога вищого рівня погодженості та однаковості;

- підготовка проектів конвенцій і поправок до них, а також внесення рекомендацій щодо їх прийняття зацікавленими сторонами;

- розробка рекомендацій, що забезпечують однакове тлумачення і застосування конвенцій, укладених як в результаті роботи Всесвітньої Митної Організації, так і конвенцій, що стосуються номенклатури для класифікації товарів у митних тарифах і оцінки товарів у митних цілях, підготовлених Групою по вивченню можливості створення Європейського Митного Союзу;

- розробка примирливих рекомендацій для вирішення спорів по тлумаченню і застосуванню конвенцій;

- забезпечення розповсюдження інформації, що стосується митного регулювання і процедур;

- подання зацікавленим урядам за своєю ініціативою або за їх проханням інформації, або порад із митних справ згідно з основною метою;

- співробітництво з іншими міжурядовими організаціями з пи

тань, що входять до компетенції Ради Митного Співробітництва [1].

Умовно, їх можна розділити на чотири основні групи:

- функції дослідження основних питань пов'язаних із налагодженням міжнародного митного співробітництва;

- правотворчі функції;

- інформаційні функції;

- функції щодо налагодження міжнародного митного спів робітництва.

Об'єктивно, центральне місце серед функцій міжнародних організацій посідають функції, пов'язані із вивченням основних питань налагодження міжнародного митного співробітництва. Здійснення цієї функції має значення для Всесвітньої Митної Організації при вирішенні поточних завдань та викликів, які постають перед міжнародною спільнотою. Наприклад, вона вживає заходів щодо боротьби зі світовою фінансово-економічною кризою, яка вирує у світі починаючи з 2008 року.

Як наголошує С. В. Ківалов, Всесвітня Митна Організація: “розробила комплекс заходів, які покликані сприяти подоланню труднощів, викликаних поточною кризою, і забезпечити стабільність функціонування системи міжнародної торгівлі” [2, с. 6]. Пакет вироблених Всесвітньою Митною Організацією антикризових заходів складається із двох блоків: Рекомендації митним адміністраціям, що стосуються принципів роботи в умовах кризи та заходи Всесвітньої Митної Організації, спрямовані на сприяння національним митним адміністраціям в їх заходах у боротьбі з кризою [2, с. 7].

В даному випадку, необхідно наголосити на трьох основних питаннях на яких сконцентрувала свою увагу Всесвітня Митна Організація, а саме:

1) Уніфікація норм у сфері класифікації та кодування товарів;

2) Уніфікація норм у сфері визначення митної вартості товарів;

3) Уніфікація та гармонізація правових систем у сфері митних процедур.

Уніфікація норм у сфері класифікації та кодування товарів. Одним з основних напрямів діяльності Всесвітньої Митної Організації щодо зближення правових систем в галузі митної справи є зближення правових систем у сфері класифікації та кодування товарів у митних цілях.

До другої половини XX століття митні тарифи держав мали різні національні системи класифікації та кодування товарів, однак бурхливий розвиток міжнародної торгівлі та поява транснаціональних корпорацій поставили питання про необхідність зближення правових систем у сфері класифікації та кодування товарів у митних тарифах. Національні митні тарифи дуже часто стають об'єктами як міжнародних переговорів, так і міжнародного митного співробітництва вцілому. Відсутність одноманітності в товарній номенклатурі Митного тарифу різних держав призводила до виникнення відповідних проблем у світовій торгівлі.

Сучасні митні тарифи включають тисячі найменувань товарів. Загальне число товарних позицій в тарифах більшості держав сягає кількох тисяч. Крім цього, кожна товарна позиція може дробитися на дрібніші підпозиції. Зважаючи на ту обставину, що ставки мита на кожну групу товару можуть суттєво відрізнятися, держава для захисту своєї економіки може встановлювати таку класифікацію товарів, яка дасть їй можливість значно збільшити кількість товарів з високим рівнем митного оподаткування [3, с. 139], і тим самим забезпечувати тарифний захист виробництва стратегічно важливих для даної держави товарів [4, с. 180]. Тобто, класифікація товарів у митних тарифах, являє собою складну не лише технічну чи організаційну, але і торгово-політичну проблему.

Визначальну роль у зближенні національних правових систем щодо класифікації та кодування товарів у митних цілях відіграла Всесвітня Митна Організація, зробивши даний напрямок своєї діяльності одним з пріоритетних. митний товар всесвітній антикризовий

Загалом етап уніфікації правових систем держав у сфері класифікації та кодування товарів у митних цілях в рамках діяльності Всесвітньої Митної Організації мав два етапи.

На першому етапі зближення правових систем у вказаному напрямі діяльності Всесвітньої Митної Організації стала розробка і прийняття в рамках організації в 1950 році Міжнародної Конвенції про оцінку товарів у митних цілях [5]. Ця конвенція набула чинності у вересні 1959 році і згодом отримала назву Брюссельська Конвенція про товарну номенклатуру. Всі держави, які підписали дану Конвенцію, зобов'язалися систематизувати свої митні тарифи згідно закріплених у ній принципами класифікації та кодування товарів із збереженням назв розділів, глав, позицій і 'їх нумерації.

14 червня 1983 року під егідою Всесвітньої Митної Організації була прийнята і відкрита для підписання державами Міжнародна Конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів [6]. Таким чином, настав другий етап процесу зближення правових систем у сфері класифікації та кодування товарів у митних цілях в рамках діяльності Всесвітньої Митної Організації.

Конвенція вступила в силу 1 січня 1988 року і на сьогоднішній день учасниками цієї конвенції є більшість країн світу, на які припадає 85% обсягу світової торгівлі [3, с. 144]. На даний час конвенція є універсальним джерелом міжнародного митного права, що містить чіткі міжнародно-правові зобов'язання держав.

Система класифікації Гармонізованої системи дозволяє використовувати її державам, здійснювати подальшу більш дрібну товарну класифікацію, якщо це відповідає 'їх інтересам. За допомогою такої уніфікованої міжнародно-правової системи норм, досягається певна стабільність міжнародних митних відносин у сфері класифікації та кодування товарів, а також уніфікація національно-правових митних норм у галузі митної справи.

Уніфікація норм у сфері визначення митної вартості товарів. Одним з основних напрямків діяльності Всесвітньої Митної Організації щодо зближення національних правових систем в галузі митної справи є зближення правових систем у сфері визначення митної вартості товарів [7, с. 29-30]. Це зумовлено тим, що більшість мит, які використовують сучасні держави, є адвалорні, тобто їх розмір встановлюється у вигляді певного проценту від вартості товару [8, с. 8-10]. Така ціна товару називається митною вартістю, її визначення має велике значення, оскільки від неї залежить величина мита, що підлягає сплаті.

Уніфікація та гармонізація правових систем у сфері митних процедур.

Важливими складовими елементами митної справи в будь-якій державі є митні процедури. У них виражається основний зміст, суть і призначення митної справи. Значення митних процедур полягає в тому, що 'їх проходження є необхідною умовою переміщення товарів, послуг і транспортних засобів через митні кордони держав. Залежно від застосовуваних митних процедур сплачуються ті чи інші митні збори і податки, товари, послуги і транспортні засоби набувають різні статуси для митних цілей.

Саме в процесі здійснення митних процедур досягаються основні цілі митної справи - забезпечення застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоторговельної діяльності.

Митні процедури можна визначити як сукупні дій, вироблених митними органами та особами, що переміщують товари і транспортні засоби через митні кордони держав і визначають правовий режим залежно від цілей такого переміщення цих товарів і транспортних засобів.

Уніфікація та гармонізація національних правових систем у сфері митних процедур з метою спрощення і прискорення їх проходження особами, що переміщують товари і транспортні засоби через митні кордони держав, зараз є вузловою проблемою міжнародного співробітництва в галузі митної справи.

Рішення даної проблеми Всесвітня Митна Організація здійснює в основному міжнародно-правовими засобами шляхом розробки міжнародних митних конвенцій, спрямованих на встановлення єдиного й однакового правового регулювання митних процедур в державах-членах. Основним механізмом зближення правових систем у цій сфері в рамках Всесвітньої Митної Організації є договірний механізм.

Особливо важливими є правотворчі функції Всесвітньої Митної Організації. Одним із основних напрямів та функцій діяльності міжнародних організацій є здійснення ними правотворчої діяльності, тобто створення норм в сферах, що належать до їх компетенції згідно зі статутом. Стосовно поняття “створення норм міжнародного права”, то доцільно було б погодитись з позицією С. В. Шатуновського, який вважав, що це “процес узгодження волі держав стосовно змісту правил поведінки і визнання 'їх юридично обов'язковими” [9, с. 64].

Правотворча діяльність із прийняття рішень та розробки і укладення міжнародно-правових актів є однією із ключових функцій Всесвітньої Митної Організації. Саме напрацювання єдиних підходів та стандартів регулювання митних відносин та їх формальне закріплення у вигляді відповідних норм узгоджених між державами, є одним із найкращих зовнішніх проявів діяльності цієї міжурядової організації.

На їх важливості та актуальності наголошують, в тому числі, і вітчизняні науковці, які досліджують питання міжнародно-правового статусу Всесвітньої Митної Організації.

Наприклад, С. В. Ківалов наголошує, що: “...ВМО (Всесвітня Митна Організація - Авт.) стала за останні роки справжнім штабом співробітництва держав і міжнародних організацій у тому, що стосується правотворчої ... діяльності в сфері міжнародних відносин в частині митних справ держав” [2, с. 5-6].

Необхідно погодитись з думкою Ю. А. Тіхомірова, який з даного приводу зазначав, що “Можливість створення юридично обов'язкових і рекомендаційних норм, а також межі цих можливостей визначаються установчими документами міжнародних організацій (міжнародними договорами, на основі яких створюється міжнародна міжурядова організація) і документами, що приймаються на їх основі” [10, с. 383].

Стосовно Всесвітньої Митної Організації, то такими функціями наділена Рада Організації, виходячи з пунктів c), d) статті 3 Конвенції про створення Ради митного Співробітництва.

Розробка міжнародних договорів в рамках організації має певні переваги над іншим способом їх створення, зокрема, на міжнародній конференції. Це пов'язано з тим, що міжнародна організація, як правило, добре зорієнтована відносно необхідності укладення договору в областях, пов'язаних з її компетенцією.

Постійне вивчення ситуації у сфері, яка відноситься до компетенції організації, консультації між державами-членами організації дозволяє глибоко вивчити сферу майбутньої угоди у політичному плані, виявити потреби суспільства, і в зв'язку з цим реалізувати у підходящий час правильний вибір змісту і межу дії конвенції, для укладення якої повинна бути розпочата підготовча робота [11, с. 139].

Щодо реалізації правотворчості, то необхідно погодитися з позицією І. А. Лінкана, який зазначав, що “Участь міжнародної організації у міжнародній правотворчості реалізується двома шляхами: 1) укладення міжнародних угод з іншими суб'єктами міжнародного права; 2) ухвалення постанов компетентними органами організації [12, с. 26].

Справді, напрацювання Всесвітньої Митної Організації в частині правотворення свідчать про високу ефективність її правотворчої діяльності. Всесвітня Митна Організація може розробляти та приймати: конвенції (договори); резолюції; рекомендації; декларації.

За останні більш, ніж 60 років в її рамках було прийнято майже 20 міжнародних конвенцій, більша частина яких прийнята саме під егідою Організації, близько 50 рекомендацій і десятків технічних норм з різних митних питань [12, с. 6].

На перший погляд ці цифри не є надто великими, проте враховуючи той факт, що це є спеціалізована міжнародна організація з доволі вузькою предметною сферою функціонування, ці результати можна розглядати справді як вагомі. Детальніше, питання реалізації правотворчої функції Всесвітньої Митної Організації та юридичної сили її актів буде розглядатися в Розділі ІІ цієї роботи.

Як відзначає К. Борисов: “Цілями Організації (Всесвітньої Митної Організації - Авт.) є забезпечення найбільш високого рівня гармонізації та уніфікації митних систем країн-членів” [13, с. 300310]. В доктрині міжнародного права серед основних способів пра- вотворчої діяльності Всесвітньої Митної Організації розглядають саме уніфікацію та гармонізацію.

Уніфікація (франц. unification, від лат. unus - один і facere - робити) - процес приведення чинного права до єдиної системи, усунення розбіжностей і надання одноманітності правовому регулюванню подібних або близьких видів суспільних відносин [14, с. 215]. У діяльності Всесвітньої Митної Організації “уніфікацію” слід розглядати як процес розробки та імплементації єдиних міжнародно-правових норм щодо відносин у митній сфері.

Гармонізація - процес, направлений на зближення права різних держав, на усунення або зменшення відмінностей [15, с. 186].

В цьому випадку Всесвітня Митна Організація сприяє запровадженню одних правових норм у національні правові системи. “В процесі гармонізації митного законодавства України з міжнародними стандартами і принципами реалізується такий юридичний прийом як рецепція позитивна чи негативна. Це означає або включення в національне законодавство норм міжнародного права, або виключення норм, які не відповідають і/або не в повній мірі відповідають міжнародним актам” [16, с.172].

Якщо говорити про конвенції, то відповідно до Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва вони є основною формою її правотворчої діяльності. Відповідно до пункту с) статті ІІ Конвенції, серед основних функцій Організації вказується на підготовку проектів конвенцій і поправок до конвенцій [1].

Конвенції, що приймаються в рамках Всесвітньої Митної Організації є важливим інструментом Організації як суб'єкта міжнародних правовідносин у митній сфері. Як зазначає Н. Е. Буваєва: “Уніфікація та гармонізація правових систем у сфері митних процедур реалізується в рамках Всесвітньої Митної Організації в основному через застосування договірного механізму” [17, с. 173-180].

Також, крім уніфікації та гармонізації, вона виділяє мету розробки міжнародних митних конвенцій Всесвітньою Митною Організацією і кодифікацію в цілях вдосконалення відповідної міжнародно-правової бази, шляхом розробки міжнародно-правових кодифікованих актів в галузі митної справи, що, на її думку, нерозривно пов'язано з прогресивним розвитком міжнародного права в цілому.

Однією із ключових форм правотворчої діяльності Всесвітньої Митної Організації є розробка конвенцій з приводу митних правил та процедур. Вони спрямовані на уніфікацію та вдосконалення існуючих міжнародно-правових інструментів в цій сфері.

Зокрема, як відзначає Н. Е. Буваєва, розроблені в рамках Всесвітньої Митної Організації конвенції систематизували міжнародно-правові норми, що стосуються митних процедур. Наприклад, Стамбульська конвенція про тимчасове ввезення від 26 червня 1990 року замінила собою раніше існуючі п'ятнадцять міжнародних угод з тимчасового ввезення, а Кіотська Конвенція від 18 травня 1973 року і Протокол про внесення змін до неї від 26 червня 1999 року уточнили і систематизували міжнародно-правові норми, що стосуються, зокрема, всіх митних процедур: транзиту, ввезення, вивезення тощо [17, с. 172-173].

Підсумовуючи, можна констатувати, що правотворча функція є однією із ключових для Всесвітньої Митної Організації. Основними методами правотворчості в її випадку виступають гармонізація та уніфікація, а самі рішення можуть прийматися у формі: конвенцій (угод), рекомендацій, декларацій та резолюцій.

Якщо розглядати реалізацію Всесвітньою Митною Організацією її інформаційних функцій, то однією із основних її форм є впровадження різноманітних програм які, з одного боку, покликані підвищити обізнаність світової громадськості щодо діяльності Організації та стандартів, які вона розробляє, а з іншого боку, сприяти розвитку цих стандартів та міжнародно-правового регулювання митних правовідносин на міжнародному рівні загалом. Зокрема, активно такі програми реалізовуються у науковій та освітній сферах.

Наприклад, у 2005 році Всесвітня Митна Організація розпочала процес систематизації інформації в галузі митної справи з метою створення загальновизнаних у всьому світі стандартів професійної підготовки митників. З метою забезпечення співробітництва між митними службами та академічним світом у 2006 році була запущена Програма “Партнерство в галузі митних академічних досліджень та розвитку” (скор. англ. PICARD) [18].

Перші рекомендації для підготовки митників були розроблені у 2006 році та набули подальшого розвитку на ІІ конференції Всесвітньої Митної Організації щодо реалізації Програми, яка відбулася 27-28 березня 2007 року. На сьогодні одним із результатів реалізації цієї Програми є розробка Професійних стандартів, призначених для стратегічної та оперативної роботи митних менеджерів [18].

Аналізуючи вказану програму, А. Доманчук зазначила, що основне її призначення полягає у “розробці та імплементації стандартів професійного навчання і підвищення кваліфікації митників, а це має важливе практичне значення, оскільки встановлення єдиних правил покращить організацію роботи митниць.

Програма також акцентує увагу на необхідності приділяти більшу увагу за допомогою сучасних систем технічних засобів огляду транспорту, вантажів і людей” [19, с. 78].

Паралельно із запуском програми PICARD вищі навчальні заклади, які займаються підготовкою фахівців в митній сфері та є академічними партнери Всесвітньої Митної Організації створили Міжнародну Мережу Митних Університетів (англ. International Network of Customs Universities) і заснували “Міжнародний Митний Журнал” (англ. World Customs Journal) - наукове та публіцистичне міжнародне джерело інформації в митній галузі [18].

Ведучи мову про функції, пов'язані із налагодженням міжнародного митного співробітництва, слід наголосити на високій активності міжнародних зв'язків Всесвітньої Митної Організації. Окрім того, що вона виступає в якості інституційної платформи для міжнародного митного співробітництва між державами, вона також веде активну співпрацю із іншими міжнародними організаціями, які прямо чи дотично займаються регулюванням міжнародних відносин із митних питань.

По суті можна стверджувати, що всі інші функції лише доповнюють, конкретизують та розвивають цю важливу універсальну функцію. Як слушно зауважує С. В. Ківалов: “Організацією розробляються і подаються державам-членам пропозиції і рекомендації, які стосуються різноманітних напрямів їхньої діяльності у митній справі, здійснюється підготовка проектів конвенцій і поправок до вже діючих конвенцій з митних питань, здійснюється співробітництво з іншими міжурядовими організаціями з питань, що входять до її компетенції тощо” [2, с. 5].

Як свідчить офіційна статистика, з метою реалізації своїх функцій, Всесвітня Митна Організація здійснює тісну співпрацю з 60-ма організаціями-партнерами [20].

Власне така співпраця, в першу чергу, спрямована на налагодження міжнародного митного співробітництва між державами. Детальніше питання співробітництва Всесвітньої Митної Організації із іншими міжнародними організаціями буде розглянуте в Розділі ІІІ цього дисертаційного дослідження.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвиток у даному напрямі

Таким чином, задля досягнення мети, поставленої перед Всесвітньою Митною Організацією, держави-засновниці наділили її рядом функцій, що знайшли своє закріплення в Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва 1950 року.

В даному напрямі Всесвітня Митна Організація вивчає та аналізує практику митної співпраці між державами та міжнародними організаціями з метою налагодження та покращення міжнародного митного співробітництва; розробляє проекти міжнародно-правових актів, які містять єдині підходи і стандарти регулювання митних відносин; інформує міжнародне співтовариство про стан та новітні розробки в галузі митної справи; сприяє налагодженню міжнародного митного співробітництва шляхом реалізації нових програм, проведення конференцій, зустрічей та інших заходів.

Список використаних джерел

1. Конвенція про створення Ради Митного Співробітництва від 15 грудня 1950 р. // Офіц. вісник України від 08.04.2005 р. - 2005 р. - № 12. - Ст. 313.

2. Ківалов С. В. Всесвітня митна організація: історія та сучасність / С.В. Ківалов // Митна справа. - 2009. - № 6. - С. 3-9.

3. Бабин Е.П. Зовнішньоекономічна політика. М.: ЗАТ “Видавництво “Економіка”. 2006. - 340с.

4. Дюмулен И. И. Международная торговля. Тарифное и нетарифное регулирование: учебник / И. И. Дюмулен. - [2-изд.]. - М.: ВАВТ, 2009. - 544 с.

5. Convention on the Valuation of goods for Customs purposes [Electronic source]. Cit. 02.03.2014. Retrieved from - http://www.jus.uio.no/ english/services/library/ treaties/09/9-04/goods-for-customs.xml

6. Convention on the Harmonized Commodity Description and Coding System //The official web-site of the World Customs Organisation. [Electronic source]. Cit. 02.03.2014. Retrieved from - http://www.wcoomd.org/en/about-us/legal- instruments/~/link.aspx?_id=002DC5117CE94EE1BC4B6BFFF4319BE9&_z=z

7. Козырин А. Н. Государственно-правовой механизм таможенной политики зарубежных стран. - М., 1994. - 145 с. - Библиогр.: с. 137-145.

8. Гребенников А. Основное звено международного сотрудничества / А. Гребенников // Таможня и ВЭД. - 2012. - № 1. - С. 8-10.

9. Шатуновский С. В. Организационно-правовой механизм развития международного права / В. С. Шатуновский // Московский журнал международного права. - 1997. - № 2. - С. 61-91.

10. Правоприминение: теория и практика / Отв. ред. Ю. А. Тихомиров. - М.: Формула права, 2008. - 432с.

11. Мингазов Л. Х. Эффективность норм международного права. Издательство Казанского университета, 1990 - 207с.

12. Ліпкан І. А. Організація Чорноморського економічного співробітництва як особливий суб'єкт міжнародного права: дис... кандидата юрид. наук: 12.00.11 / Ліпкан Ігор Анатолійович. - Київ, 2008. - 199с.

13. Борисов К. Г. Международное таможенное право. 2-е изд., доп. / К.Г. Борисов - М.: Изд-во РУДН, 2001. - 617с.

14. Ющик О. І. Уніфікація в праві // Юридична енциклопедія: наук.-довідк. вид. В 6 т. Т. 6. Т - Я [подано 1525 ст., карт та іл.] / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Вид-во “Укр. енцикл.” ім. М. П. Бажана; редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) [та ін.]. - К.: Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 2004. - 765с.

15. Международное частное право: учебник / Под ред. Г.К. Дмитриевой. - М.: “Проспект”, 2000. - 656с.

16. Черная Елена. Правовые основы механизма гармонизации таможенного законодательства Украины с международными стандартами. // Закон и жизнь, 2014 г. № 2/3 - С. 172. (170-173) Буваева Н. Э. Деятельность всемирной таможенной организации по сближению национальных правовых систем в области таможенного дела: дис... кандидата юрид. наук: 12.00.10 / Буваева Наталья Эрнестовна. - Москва, 2007. - 194с.

17. Академія Митної служби України та Всесвітня митна організація підписали Меморандум про взаєморозуміння // Офіційний веб-сайт Асоціації митних брокерів України. - [Електронний ресурс]. Цит. 16.03.2013. Режим доступу - http://www.ambu.org.ua/node/1133

18. Доманчук Алена. Международное таможенное право в системе междунар. публичного права и его роль в регулировании международных таможенных отношений. // Закон и жизнь, 2014 г. № 5/2 - С. 75-79.

19. Partner Organizations // The official web-site of the World Customs Organisation. [Electronic source]. Cit. 02.03.2014. Retrieved from - http://www.wcoomd.org/en/ about-us/partners/international_organizations.aspx

Анотація

Функції всесвітньої митної організації. Музика Я.І. Львівська комерційна академія, старший викладач кафедри господарського права та процесу

Стаття присвячена функціям Всесвітньої Митної Організації, які закріплені в Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва та реалізуються організацією на практиці з метою врегулювання міжнародних відносин у митній сфері. В дослідженні проведено поділ функцій ВМО на чотири основних групи, а також здійснено ґрунтовний аналіз кожної з них. Зокрема особливу увагу приділено функціям, спрямованим на дослідження питань, які пов'язані із налагодженням міжнародної митної співпраці, правотворчим, інформаційним та іншим.

Annotation

The article is devoted to the World Customs Organization functions which are enshrined in the Convention on the establishment of the Customs Co-operation Council and implemented in practice to regulate international relations in the field of customs. The study conducted by WCO separation of functions into four main groups and conducted a detailed analysis of each of them. In particular, special attention is paid to the functions to investigate issues related to establishing international customs cooperation, legislative, information and other.

Keywords: The World Customs Organization, Customs Co-operation Council, law of international organizations, international customs cooperation, the functions of international organizations, functions of WCO, WCO law-making, information function.

Размещено на Allbest.ru