Ввізне мито та митне регулювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Ввізне (імпортне) мито - податок на зовнішню торгівлю



Вищевказаний поділ ґрунтується на принципі ескалації тарифу, тобто підвищення ставок мита у міру зростання ступеня обробки продукції, яка представляє ланки одного технологічного ланцюга (наприклад: каучук - вулканізована резина - гумотехнічні вироби).

Залежність рівня митного оподаткування від рівня обробки товару має на меті захист національної обробної промисловості.



Це стосується й України, експортні товари якої є переважно сировинними або з низьким рівнем обробки, а вийти на світовий ринок готової продукції за існуючої тарифної ескалації для неї вельми проблематично.

Тарифна ескалація дозволяє країні імпортеру стимулювати виробництво чи переробку певного товару на її території.

У зв'язку з розширенням міжнародної торгівлі напівфабрикатами, вузлами, комплектуючими підвищення ступеня захисту окремих галузей економіки може відбуватися не тільки за рахунок збільшення ставки імпортного мита, але й шляхом вибіркового його заниження, у першу чергу, на ті товари, які є складовою готової продукції, що виробляється (вузли, агрегати, комплектуючі, які ввозяться з-за кордону).

Відміна мита на імпортні агрегати, які входять до складу національного виробу, підвищує ступінь захисту останнього. Наприклад, національна автомобільна промисловість продає автомобілі на внутрішньому ринку, який захищено митом в 20%, за ціною 10000 ЄВРО. Двигун таких машин імпортується за ціною 4 000 ЄВРО, а мито складає 20 %, тобто споживачам він обходиться у 4 800 ЄВРО. Відміна мита на двигун дасть можливість підприємству отримати додатково 800 ЄВРО (сума мита, яке раніше сплачувалось). Такий же ефект могло дати підвищення мита на автомобіль ще на 8 %, але у цьому разі ціна на автомобіль складала б не 10000 ЄВРО, а 10800 ЄВРО.



Середньозважена ставка ввізного мита (у відсотках) - це відношення ставки на певний вид товару, помноженої на обсяг його імпорту, до,загального обсягу імпорту всіх товарів.

Українська система митно-тарифного регулювання характеризується як відкрита.



Частково ці суперечності можуть вирішуватись шляхом застосування тарифної квоти (інколи в економічній літературі даний термін трактується як тарифний контингент).

Тарифна квота визначається відніманням обсягу внутрішнього виробництва із обсягу попиту на даний товар всередині країни. Тарифна квота встановлюється щорічно спеціальною постановою уряду. На сьогоднішній день вона застосовується відносно таких товарів, як тверді сири, зерно і взуття із натуральної шкіри.

2. Механізм застосування тарифної квоти

де крива D₀ - внутрішній попит;

S₀ - внутрішня пропозиція;

S_С - світова пропозиція товару.

До початку торгівлі ціна рівноваги товару (W) становила 150 дол. США. При вільній торгівлі ціна товару становила 100 дол. США. За даною ціною країна виробляє 20 одиниць товару (Q_s), споживає 120 одиниць товару (Q_d) та імпортує 100 одиниць (Q_d - Q_s).

Після застосування імпортного мита з метою захисту національного виробника уряд вводить тарифну квоту, відповідно до якої імпорт перших двадцяти одиниць товару оподатковується адвалорним митом у розмірі 20 % (20 дол. США), а імпорт яких перевищує 20 одиниць - ставкою мита в розмірі 40 % (40 дол. США). Оскільки країна свідомо імпортує значно більше одиниць товару, ніж передбачено квотою, виникає двоступінчатий тариф, який збільшує внутрішню ціну товару до 140 дол.

У результаті внутрішнє виробництво збільшиться до 60 одиниць товару споживання зменшиться до 80 одиниць товару (), а імпорт (80 - 60) до 20 одиниць ( - ). Ефект перерозподілу становитиме величину а, що дасть змогу національному виробникові під захистом імпортного тарифу перерозподілити частину доходів за рахунок споживачів на свою користь. Прямі економічні втрати через меншу ефективність внутрішнього виробництва порівняно із зарубіжним через скорочення внутрішнього споживання будуть складати як і раніше b + d, тобто вони не зміняться.

Водночас, величина с розподілиться на декілька підвеличин. Оскільки після введення митного тарифу держава імпортуватиме 20 одиниць товару, які суттєво перевищують тарифну квоту, ставки імпортного мита, які застосовуються до різних частин будуть також різними. Перші 10 одиниць імпорту оподатковуватимуться тарифом за внутрішньою квотною ставкою, доходи від якої будуть становити 200 дол. (с₁ = 10 Ч 20 дол. = 200 дол.) і надходитимуть до державної казни. Наступні 10 одиниць імпорту будуть оподатковуватись митом за надквотною ставкою, доходи від нього в розмірі 400 дол. (с₂ + с₃ = 10 Ч 40 дол. = 400 дол.) надійдуть до бюджету. Підвеличина с₄ (с₄ = 10 Ч 40 дол. - 10 Ч 20 дол. = 200 дол.) становитиме непередбачений дохід національних фірм, які купуватимуть сто одиниць товару за 120 доларів у рамках квоти і отримають можливість перепродати його за більш високою внутрішньою ціною 140 дол. Але реакція іноземних постачальників буде однозначною - враховуючи їх зацікавленість в отриманні непередбаченого доходу, вони просто підвищать експортну ціну. У даному прикладі вона досягне 140 дол., що призведе до відпливу непередбачуваного доходу за кордон. Тому тарифна квота може використовуватися як засіб торговельної політики тільки впродовж обмеженого проміжку часу.



3. Специфіка використання експортного мита при регулюванні національного ринку

Використання вивізного (експортного) мита на національні товари, які реалізуються іноземним суб'єктам господарської діяльності і вивозяться за межі митної території країни застосування - метод обмеження експорту. При цьому експортне мито може виконувати декілька функцій:, фіскальну, регулятивну, політичну.



Експортний податок є фактором боротьби з інфляцією оскільки збільшення валютних надходжень до країни позитивно впливає на платіжний баланс, а це, у свою чергу на стабільність курсу національної грошової одиниці.



4. Механізм застосування експортного мита з точки економічної теорії на прикладі виробництва і споживання телевізорів

де W - точка рівноваги виробництва і споживання країни телевізорів;

S₀ - крива внутрішньої пропозиції;

D₀ - крива попиту.

Вихід країни на світовий ринок свідчить, що світова ціна на даний телевізор (Р_с) вища, ніж внутрішня ціна (Р_v). Оскільки світовий ринок може спожити необмежену кількість телевізорів за ціною (Р_с), то. крива пропозиції представлена горизонтальною лінією (S_0+с), й визначає обсяги товару, що виробляється в даній країні та експортується на світовий ринок.

Рівновага попиту і пропозиції в умовах вільної торгівлі буде досягнута в точці (W), в якій обсяг пропозиції товару позначено Q_s, а внутрішній попит - Q_d. Надлишок товару, тобто різниця між обсягом пропозиції та внутрішнім попитом (Q_s - Q_d), експортуватиметься на світовий ринок.

Уряд країни з метою обмеження експорту вводить митний тариф при вивозі товарів за митну територію країни. У випадку з малою країною, факт застосування митного тарифу не вплине на рівень світових цін. Це означає, що умови торгівлі країни не зміняться.

Застосування вивізного мита робить експорт менш прибутковим. Оскільки значно підвищується ціна, що впливає на конкурентоспроможність, то національні виробники збільшують продаж на внутрішньому ринку. Це, у свою чергу, призводить до зниження внутрішньої ціни на величину тарифу до (Р_{с + 1}). Зниження внутрішньої ціни стимулює збільшення внутрішнього споживання телевізорів з Q_d до , але одночасно вітчизняні виробники скорочують обсяг виробництва до , відповідно скорочуються й обсяги експорту до .

Отже, у результаті застосування експортного мита відбулося збільшення внутрішнього споживання і скорочення внутрішнього виробництва товару, що, у свою чергу, призвело до скорочення експорту.

Аналізуючи дану теоретичну модель, доходимо висновку, що від введення експортного мита:

- по-перше, виграють споживачі, тому що при зниженні цін збільшується сегмент споживання телевізорів (а).

- по-друге, виграє країна-експортер, оскільки отримує доходи до Державного бюджету. Водночас національні виробники телевізорів, які фактично будуть сплачувати податок на експорт, будуть мати значні збитки (b + d). Загалом у результаті застосування експортного мита виникають ті ж групи ефектів, що й при застосуванні імпортного мита - ефекти перерозподілу та ефекти втрат. Таким чином, експортний тариф є ніби віддзеркаленням імпортного тарифу з тією різницею, що при його застосуванні основні втрати несуть не споживачі, а національні виробники.

Поряд з позитивними ефектами, які досягаються при використанні експортного мита, виникають і негативні - це підрив експортного потенціалу країни, порушення структури зовнішньоторговельного обороту та інше.

В Україні застосовується адвалорне експортне мито, яке нараховується у відсотках до митної вартості товарів за формулою:

де М_е - мито експортне;

Ц_е - ціна, за якою товар експортується;

Ц_в - ціна товару на внутрішньому ринку.

Застосування механізму експортного мита має ґрунтуватись на принципі «деескалації» ставок мита, тобто ставки мають залежати від ступеня обробки експортованого товару, але за наступним принципом: чим нижчий в товарі ступінь доданої вартості, тим нижчі митні ставки мають бути використані.

5. Особливості нарахування митного тарифу в залежності від виду мита

Величина адвалорного мита визначається за формулою:

Ма = (МВ Ч С_ма): 100,

де Ма - величина мита, яка нараховується за адвалорною ставкою;

МВ - митна вартість товару;

С_ма - ставка мита адвалорна (у відсотках до митної вартості товару).



Приклад нарахування адвалорного мита

Якщо ставка митного тарифу на імпортний товар становить 10 %, а вартість партії імпортних товарів складає 2000 дол. США, то мито буде дорівнювати 200 дол. США.

6. Механізм функціонування адвалорного мита

Прямі S₀ та D₀ характеризують пропозиції та попит на імпортні товари. Після введення адвалорного мита у розмірі 25 % митної вартості крива пропозиції імпортних товарів зміститься вертикально вгору і займе положення S_а. У даному разі криві S і S_а не паралельні, оскільки величина мита залежить від митної вартості товару, тобто чим більша ціна і кількість імпортних товарів, тим більше буде сплачено імпортного мита.

Після запровадження адвалорного мита споживачі будуть купувати імпортні товари за новою ціною Р₂, тоді як виробники за свої товари отримають Р₁. Величина доходу держави буде залежати від митної вартості товару і збільшуватиметься у міру розширення об'єкта оподаткування. Чим більша ціна товару, тим більший дохід отримує держава при певному обсязі імпорту. За своїми джерелами цей дохід складається з двох частин: частина - сплачується споживачами, а частина - закордонними фірмами-виробниками.



Специфічне мито нараховується в установленому грошовому розмірі на кількісну одиницю товару (обсяг, маса, метр, штука), що обкладається митом за формулою:

Мс = КТ Ч СМ_с Ч О_кє

де Мс - величина мита, яке нараховується за специфічною ставкою;

КТ - кількість товару (у тоннах, літрах, кубометрах, штуках і т.д.);

СМ_с - специфічна ставка мита (в ЄВРО за одиницю товару);

О_кє - офіційний курс ЄВРО до гривні, який встановлюється Національним банком України на дату подання вантажної митної декларації.

7. Механізм дії специфічного мита

Точка перетину W характеризує стан рівноваги. При введенні специфічного мита (у нашому прикладі воно дорівнює Р₁ за одиницю товару) крива імпортної пропозиції змінить своє положення з S₀ на S_s тобто зміститься вгору паралельно відносно вихідного положення, тому що ставка мита фіксована і не залежить від коливань цін на імпортні товари.

У результаті зміщення кривої пропозиції ринкова рівновага встановиться в новій точці W₁. Тобто споживачі будуть сплачувати більшу ціну за імпортний товар, маючи при цьому меншу кількість імпортних товарів для вибору. Втрати іноземного постачальника товару залежатимуть від зменшення кількості реалізованих товарів на даному ринку і будуть визначатись зміною кількості з Q_d до .

Дохід від введення специфічного мита отримає держава. Однак необхідно зауважити, що цей дохід ніякою мірою не буде залежати від ціни товару. І держава програє, коли збільшується ціна товару, тому що ставка залишається фіксованою і не змінюється сума мита при збільшенні ціни товару, оскільки частину доходу сплатять споживачі, а решту - імпортери-виробники.

Комбіноване мито поєднує адвалорне та специфічне види митного обкладення, але мито сплачується за більшою сумою нарахування, тобто воно швидше альтернативне, а не комбіноване, в силу специфіки механізму його нарахування.

Сума мита по комбінованій ставці визначається за формулою:

С_мк = С_ма, якщо С_ма ? С_мс

С_мк = С_мс, якщо С_мс ? С_ма

де С_мк - сума ввізного (вивізного) мита за комбінованими ставками;

С_ма - сума ввізного (вивізного) мита розрахована по ставкам в відсотках до митної вартості;

С_м - сума ввізного (вивізного) мита розрахована по ставкам в евро за одиницю товару.

Приклад нарахування комбінованого мита

Якщо ставка митного тарифу на імпортний товар становить 30 %, але не менше 12 євро за штуку, а вартість партії імпортних товарів складає 2000 євро при їх загальній кількості 500 штук, то імпортне мито буде становити 1800 євро. Це зв'язано з тим, що задекларована ціна 4 євро за штуку менше ніж ціна розрахунку митної ставки при імпорті товарів по даній товарній позиції. Отже, ціна товару в країні імпорту складе 7,6 євро за одиницю ввезеного товару. Таким чином, адвалорний еквівалент комбінованого митного тарифу на імпортний товар становитиме у даному випадку 90 %.

8. Механізм дії комбінованого мита

Криві S₀ та D₀ характеризують пропозиції та попит на імпортні товари. Після введення адвалорного мита у розмірі 30 % митної, але не менше 2 євро вартості крива пропозицій імпортних товарів зміститься вертикально вгору і займе положення S_k. У даному випадку криві S₀ і S_k не паралельні, оскільки величина мита залежить від митної вартості товару, тобто чим більша ціна і кількість імпортних товарів, тим більше буде сплачено імпортного мита. Сума комбінованого мита завжди буде більшою, ніж адвалорного, хоча графічно вони розташовані приблизно однаково, але, зваживши на те, що з цього виду мита вибирається більша сума сплати ставки, воно має не тільки фіскальний але й протекціоністський ефект, тому що перекриває рух імпорту товарів до країни.

Змішане мито - це одночасне застосування як специфічної, так і адвалорної ставки відносно одного виду товару, тобто до основної ставки, яка нараховується на одиницю товару, додають мито, яке нараховується з ціни.



Змішане мито як інструмент тарифної політики використовує досить обмежене коло країн. Але не тільки країни, які розвиваються використовують даний інструмент зовнішньоторговельної політики для захисту свого національного ринку, але й промислово розвинуті країни запроваджують даний захід. Так, США застосовує змішане мито при імпорті кухонних ножів на американський ринок.

Приклад нарахування змішаного мита

Тариф, який дорівнює 15 % від митної вартості товару, плюс 70 дол. США за одну тону ваги даного товару. Нехай митна вартість товару складає 3000 дол. США за одну тону. Тоді змішаний митний тариф на цей товар буде дорівнювати: 450 дол. США (адвалорна частина) + 70 дол. США (специфічна частина) = 520 дол. США (за тону). Адвалорний еквівалент комбінованого тарифу в даному випадку складе 17,3 %.

9. Механізм дії змішаного мита

Крива пропозиції при дії змішаного мита (S_z) є більш вертикальною, ніж при застосуванні інших видів мита, що свідчить не стільки про збільшення доходної частини надходжень від імпорту, скільки про захисну домінанту при використанні даного виду мита.

Некоректно ототожнювати комбіноване та змішане мито, оскільки механізми нарахування за цими видами зовсім різні. Якщо при нарахуванні комбінованого мита використовується або адвалорна ставка, або специфічна, залежно від суми нарахування, то при нарахуванні змішаного мита обов'язково застосовується як перша, так і друга ставки.

При застосуванні специфічного мита відбувається незначне зміщення кривої позиції (S_s), що свідчить про зменшення національного ринку споживання до розміру . Використання ж адвалорного мита зумовлює значне зміщення кривої пропозиції вгору (S_а), тобто ринок споживання зменшується на величину . Зміщення кривої пропозиції при використанні комбінованого та змішаного мита вздовж кривої попиту вверх змінює положення точки рівноваги (W₂), що свідчить про значне скорочення ввезення товарів до країни, яке, у свою чергу, скорочує національний ринок споживання з товарної групи, відносно якої застосовуються дані види мита.

10. Механізм дії митного тарифу залежно від способу нарахування

Послідовність використання видів мита відносно імпорту, у якій зацікавлений національний виробник



11. Застосування особливих видів мита як обмежувальних заходів.

Особливі (дискримінаційні) види мита - це ті, які застосовуються в окремих екстремальних ситуаціях з метою посилення тарифного тиску на товари іноземного виробництва для пониження їх конкурентоспроможності. Вони мають «точковий характер» впливу та мають використовуватись стосовно до імпорту окремих іноземних товарів чи окремих іноземних виробників, які застосовують демпінг або субсидії при експорті або виробництві продукції, або при зростаючій загрозі для українського ринку масового імпорту товарів.

При нарахуванні суми антидемпінгового, спеціального чи компенсаційного мита, використовується наступна формула:

С_М0 = (В Ч М₀): 100,

де С_мо - сума антидемпінгового, спеціального та компенсаційного мита,

В - митна вартість товару,

М₀ - ставка антидемпінгового, спеціального та компенсаційного мита, встановлена у відсотках до митної вартості товару.

Митна вартість товару (об'єкту антидемпінгового, спеціального чи компенсаційного розслідування) нараховується відповідно до базисних умов поставки СІF - кордон України.

Демпінг - це продаж значних за обсягами партій товару за цінами, які суттєво нижчі, ніж при звичайних комерційних операціях на внутрішньому ринку (або в країні походження даного товару) і наносять або можуть нанести економічний збиток національній промисловості або суттєво затримати її розвиток.







Размещено на Allbest.ru