Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ «ТРАНСПОРТНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ»

КАФЕДРА «МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ТА МИТНОГО КОНТРОЛЮ»

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни: «Митна інфраструктура»

на тему: «Проектування вантажного митного комплексу»

м. Київ - 2014 р.



Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика Чернівецької області

1.1 Аналіз Чернівецької області

1.1.1 Економіко-географічне розташування

1.1.2 Основні підприємства імпортери та експортери Чернівецької області

1.1.3 Аналіз існуючих ВМК та транспортної інфраструктури

1.2 Розрахунок розміщення ВМК

1.3 Основні вимоги до ВМК

1.3.1 Загальні вимоги до вантажного-митного комплексу

1.3.2 Порядок та документи необхідні для відкриття вантажного митного комплексу

Розділ 2. Розрахунок структурних елементів ВМК

2.1 Розрахунок параметрів відділу митного оформлення

2.1.1 Необхідна кількість персоналу відділу митного оформлення

2.1.2 Необхідна площа для відділу митного оформлення

2.2 Розрахунок площі МС

Розділ 3. Визначення показників функціонування складів

3.1 Розмір вантажної площі складу за методом питомого навантаження визначається за формулою

3.2 До показників ефективності використання площі складу належать

Розділ 4. Розрахунок площі ЗМК

Розділ 5. Розрахунок загальної площі ВМК та площ додаткових приміщень

Розділ 6. Ескізний проект розміщення основних частин ВМК

Розділ 7. Технічне оснащення ВМК

7.1 Опис технічного оснащення ВМК

7.2 Розрахунок матеріально-технічного оснащення складів

Розділ 8. Розрахунок терміну окупності ВМК

Розділ 9. Розміщення головних уборів на склад митного органу

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

На ефективність зовнішньоекономічної діяльності України суттєво впливає функціонування як митної, так і транспортної інфраструктури. На сьогоднішній день ці інфраструктури не повністю відповідають вимогам зовнішньоекономічної діяльності. Їх якісний стан і відсутність необхідного взаємозв`язку не дозволяє забезпечити зростаючі обсяги експортних, імпортних та транзитних вантажопотоків, що переміщуються через митний кордон України. Митна і транспортна інфраструктура по суті функціонують паралельно, недостатньо взаємодіючи між собою.

Слід відмітити, що для нормального здійснення зовнішньоекономічної діяльності необхідна єдина транспортно-митна інфраструктура, в рамках якої митна інфраструктура повинна бути значною мірою пов`язана з інфраструктурою транспортного комплексу в цілому, так і з його окремими елементами, що відносяться до основних видів транспорту. Першочерговим завданням України є формування і налагодження тісних взаємозв`язків з основними країнами-партнерами в контексті спрощення та прискорення виконання митних формальностей. Оскільки, дані процеси сприятимуть становленню України як транзитної держави, забезпечать збільшення рівня довіри до митних органів та транспортно-експедиторських підприємств, прискорять інтеграцію держави до Європейського Союзу. З метою підвищення ефективності взаємодії транспортної та митної інфраструктури на державному і міжнародному рівнях необхідно визначити пріоритетні напрямки удосконалення обслуговування суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності на всіх етапах виконання міжнародних вантажних автомобільних перевезень. На сьогоднішній день, більшість вантажопотоків, що переміщуються в різних митних режимах, зосереджена на території вантажних митних комплексів, тому у курсовій роботі розглядатимемо можливість відкриття вантажно-митного комплексу в Чернівецькій області.



Розділ 1. Загальна характеристика чернівецької області

1.1 Аналіз Чернівецької області

1.1.1 Економіко-географічне розташування

Рис. 1.1 Карта Чернівецької області

Чернівецька область розташована на південному заході України в передгір'ї Карпат за течією рік Дністер і Прут. Створена 7 серпня 1940 року в результаті возз'єднання північної частини Буковини і Хотинського повіту Бессарабії. Область межує з Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою і Вінницькою областями України, а також з Румунією та Республікою Молдова. митний вантажний склад

Площа області 8,1 тис. кв. км, що складає 1,3% площі території України. Чисельність населення складає 922,8 тис. чол., більша частина якого (60,0%) проживає в сільській місцевості. Область багатонаціональна, тут проживають представники майже 70 національностей, при цьому 70,8% населення - українці, 10,7% - румуни, 9% - молдавани, 6,7% - росіяни, 1,7% - євреї, 0,5% - поляки.

Область поділяється на 11 адміністративних районів, в її межах 11 міст, 8 селищ міського типу, 398 сільських населених пунктів. Обласний центр - місто Чернівці з населенням 240,6 тис. чол., розташований на території 15,3 тис. га, по обох берегах річки Прут.

Чернівецька область займає вигідне транспортно-географічне положення, має досить щільну мережу залізниць і автомобільних доріг, трубопроводів і ліній електропередач. Обласний центр має зручне залізничне сполучення з європейськими столицями: Бухарестом, Софією, Бєлградом, Москвою.

Область багата на природні ресурси. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). В останні роки відкрито більше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому, Сторожинецькому і Путильському районах.

У надрах знаходяться досить багато цінних будівельних матеріалів. У Наддністрянщині в басейні р. Прут знаходяться значні поклади гіпсу й ангідриду. Північні і східні райони області багаті на мергелі і вапняки. У смт. Красноїльськ знаходиться перспективне родовище мармуру.

На території області також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі; джерела мінеральної води типу “Іжевська“, “Мацеста”, “Боржомі” і “Нафтуся”.

На території області налічується понад 70 річок, що належать до басейнів Дунаю та Дністра. Основу річкової системи краю складають Дністер, Прут, Сiрет, Черемош.

У Чернівецькій області нараховується 243 території та об'єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 7 заказників, 8 пам'яток природи, ботанічний і дендрологічний парк Чернівецького національного університету, Вижницький національний природний парк і Сторожинецький дендропарк, що мають загальнодержавне значення і увійшли в транснаціональну екологічну мережу Карпат (проект TACIS), а також 136 пам'яток природи, 40 парків, що є пам'ятками садово-паркового мистецтва, і 39 заповідних урочищ місцевого значення. До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Дарницький, лісові заказники Лунківський і Петрівецький. До пам'ятників природи державного значення належать урочище Білка, печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська, Шилівський ліс, Тисовий яр.

1.1.2 Основні підприємства імпортери та експортери Чернівецької області

Промисловий потенціал області представляють понад 200 промислових підприємств, обсяг виробництва яких становить 0,4% загальнодержавного обсягу.

Володіючи значною сировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловість, де зайнято майже чверть всіх штатних працівників промисловості та зосереджена п'ята частина основних фондів.

Харчова промисловість Буковини представлена підприємствами з виробництва: м'ясної продукції - 34,5% загального обсягу виробництва в харчовій галузі, цукру - 12,4%, хліба і хлібобулочних виробів - 9,9%, кондитерських виробів - 9,6%, напоїв - 9,2%, молочної продукції - 6,2%, жирів - 4,1% та з переробки овочів і фруктів - 9,4%.

За своїм географічним розташуванням, багатими рекреаційними ресурсами, економічним потенціалом Чернівецька область є привабливим регіоном для розвитку міжрегіональної та міжнародної співпраці.

Вагомою складовою промислового комплексу області є легка промисловість, яка посідає третє місце в структурі галузей промисловості і формує внутрішній споживчий ринок. Галузь представлена 23 підприємствами. Пріоритетне місце в легкій промисловості області мають підприємства з пошиву готового одягу, виробництва взуття та текстильної промисловості.

Високими темпами розвивається машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування. Галузь представлена 13 підприємствами, які переважно спеціалізуються у виробництві машин та устаткування, електричного та електронного устаткування, обладнання для нафтогазової, нафтохімічної та хімічної промисловості.

Велике значення в економічному і соціальному розвитку області мають ліси, що є джерелом деревини і продуктів недеревної рослинності. Ліс - природне багатство нашого краю. Загальна площа лісів складає 258 тис. га. Основними лісовими породами є ялина, бук, ялиця і дуб. Середній вік насаджень складає 60 років. Щорічно на площі 1,3 тис. га проводяться роботи з лісовідновлення, що сприяє примноженню лісового фонду та підвищенню продуктивності лісів. Саме тому широко розвинена деревообробна промисловість, яка є однією з найстаріших галузей. За обсягами промислового виробництва галузь займає шосте місце і представлена 36 підприємствами, що становить 15,8% загальної кількості підприємств області.

Малими підприємствами виробляється 9,2 відсотка продукції, забезпечується п'ята частина надходжень до бюджетів усіх рівнів.Економічна структура області має такий вигляд (у відсотках від валового продукту):

· сільське господарство -- 35,3;

· послуги -- 26,2;

· промисловість -- 25,1;

· будівництво -- 3,6.

Рис.1.2 Економічна структура Чернівецької області

Чернівецька область - це благодатний район багатопрофільного літнього і зимового гірничо-спортивного туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного лікування.

У зовнішніх економічних зв'язках переважають експортно-імпортні операції суб'єктів підприємництва області з країнами далекого зарубіжжя. Основними торговими партнерами залишаються Німеччина , Італія, Болгарія, Польща. Активізувався товарообіг також з Австрією, Бельгією, Грецією, Іспанією, Португалією, Румунією, Сан-Маріно, Словенією, Угорщиною, Францією, Швецією, Югославією, Ізраїлем, Китаєм, Республікою Корея, Туреччиною, Канадою та США.

За даними Держкомстату України протягом 2013 року Чернівецькою областю було експортовано товарів на 15628,4 тис.дол.США, імпортовано - 1860,2 тис.дол.США.

Таблиця 1.1. Експорт -імпорт України за 2013 рік

	Експорт	Імпорт	Сальдо
	тис.дол. США	у % до 2012р.	у % до загального обсягу	тис.дол. США	у % до 2012р.	у % до загального обсягу
Усього	6E+07	92	100	76963965	90,9	100	-13651943,3
Київська	1973750	99,5	3,1	4734789,3	98,8	6,2	-2761039,4
Запорізька	227662,7	93,6	1,6	102147,6	89,1	1,3	125515,1
Одеська	1628431	91,3	2,6	3438643,8	79,9	4,5	-1810212,6
Харкiвська	1986811	98,3	3,1	2278960	83,1	3	-292149,1
Херсонська	369051	112,4	0,6	274622,2	132,9	0,4	94429,2
Чернівецька	15628,4	101,2	0,1	1860,2	98,3	0	13768,1

Структура експорту та імпорту товарів впливає на рівень та ефективність зовнішньоторговельних зв'язків. У загальній структурі експорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, деревина та вироби з неї, машини та устаткування, продукти рослинного походження, недорогоцінні метали та вироби з них, м'ясо і субпродукти харчові.

Рис.1.3 Експорт Чернівецької області

У структурі імпорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, машини та устаткування, мінеральні продукти, полімерні матеріали, пластмаси, недорогоцінні метали та вироби з них.

Рис.1.4 Імпорт Чернівецької області



Серед держав світу за обсягами інвестування до економіки області лідерами є США, Ізраїль, Італія, Німеччина, Великобританія, Кіпр, Віргінські Острови.

Провідними підприємствами області є :

у машинобудуванні

· ТОВ "Машзавод" - виробництво машин та устаткування спеціального призначення для нафто-газового комплексу ;

· ТДВ«Сокирянський машинобудівний завод» - виробництво вузлів до насосів, компресорів та систем гідравлічних;

· ВАТ «Чернівецький емальзавод «Карпати» - виробництво машин та устаткування загального призначення (установки для оброблення матеріалів за допомогою зміни температури для хімічного виробництва);

· ТОВ СКБ «Електронмаш» - виробництво приладів електричної охоронної та пожежної сигналізації ;

· ВККФ «Автокомплект ЛТД» - виробництво комплектів проводiв для свічок запалювання для двигунiв та iншi комплекти проводiв для транспортних засобiв, літальних апа-ратів та суден).

Рис.1.5 Машинобудівні підприємства у легкій промисловості

· ТОВ «Балакком» - виробництво готових текстильних виробів(ковдр та пледів, білизни постільної, одягу спіднього трикотажного, майок, тенісок та виробів аналогічних трикотажних);

· Чернівецьке виробниче підприємство «Черемош»Українського товариства глухих - виробництво готових текстильних виробів(білизни постільної, одягу робочого, брюк та бриджів жіночих та дівчачих, одягу для маленьких дітей, рукавиць);

· Чернівецьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства глухих - виробництво білизни постільної;

· ТДВ «Трембіта» - виробництво одягу верхнього трикотажного (пальта, напівпальта, плащі, куртки, костюми чоловічі та хлопчачі, піджаки, брюки та бриджі чоловічі та хлопчачі);

· ВАТ фабрика «Прут» - виробництво комплектів і костюмів робочих, комбінезонів робочих, одягу для маленьких дітей;

Рис.1.6 Підприємства легкої промисловості

У харчовій промисловості провідними підприємствами є:

· ТОВ «Струминка» - виробництво м'яса, м'ясних продуктів та ковбасних виробів;

· ПСП «Мамаївське» - виробництво м'яса та м'ясних продуктів;

· СТОВ «Тарасовецька птахофабрика» - виробництво м'яса та м'ясних продуктів з свійської птиці;

· ТОВ «Галс ЛТД» - перероблення та консервування овочів та фруктів (соки натуральні; овочі, фрукти, горіхи і гриби з додаванням оцту або оцтової кислоти; джеми, желе фруктові, пюре та пасти фруктові чи горіхові);

· ПАТ «Буковинапродукт» - перероблення та консервування овочів та фруктів (соки натуральні; овочі, фрукти, горіхи і гриби з додаванням оцту або оцтової кислоти; джеми, желе фруктові, пюре та пасти фруктові чи горіхові).

Рис.1.7 Підприємства харчової промисловості

Більшість підприємств зосереджено в м.Чернівці. Також нетиповий середземноморський клімат м.Заліщики дозволяє вирощувати багато овочів та фруктів, якы експортуються.



1.1.3 Аналіз існуючих ВМК та транспортної інфраструктури

Чернівецька область відноситься до категорії регіонів, де високий коефіцієнт транзитності, оскільки є прикордонною. Чернівецька область займає вигідне транспортно - географічне положення, має досить щільну мережу залізниць і автомобільних доріг, трубопроводів і ліній електропередач. Обласний центр має зручне залізничне сполучення з європейськими столицями: Бухарестом, Софією, Бєлградом, Москвою.

Транспортна система Чернівецького регіону є важливим інструментом досягнення соціальних, економічних, зовнішньополітичних та інших цілей, що забезпечують підвищення якості життя населення. Дослідження сучасного стану розвитку та функціонування транспортної системи регіону свідчить, що він має значні можливості та резерви пропускної спроможності для обслуговування як внутрішніх, так і міжнародних перевезень, однак за якісними показниками вона не відповідає міжнародним стандартам.

Тому актуальним є подальше вивчення переваг та недоліків функціонування транспортної системи регіону, а також дослідження можливостей для подальшого підвищення якості внутрішніх і транзитних перевезень територією регіону, що безпосередньо межує з країнами Європейського Союзу та забезпечення належного рівня транспортного обслуговування.

Оцінюючи роботу транспорту Чернівецької області, варто зазначити, що обсяг вантажних перевезень та вантажообороту за січень - грудень 2013 року в порівнянні з аналогічним періодом 2012 р. збільшилися на 14,4% та у 1,6 рази відповідно, а пасажирообороту - на 10,7%.

За даними головного управління статистики у Чернівецькій області за 2013 р. порівняно з 2008 р. обсяг перевезених вантажів збільшився на 3,3 %, а вантажооборот - на 7,8 %.

Транспортний вузол -- це місце перехрещення трьох і більше ліній та потоків одного або кількох видів транспорту. Розрізняють спеціалізовані та інтегральні транспортні вузли. Спеціалізовані є осередками одного виду транспорту (Умань -- великий спеціалізований автомобільний транспортний вузол, Сміла -- залізничний). Інтегральні поєднують 2--4 види транспорту.

Основними транспортними вузлами Чернівецької області є:

* автомобільно-залізнично-авіаційні: Чернівці;

* автомобільно-залізничні:Чернівці;

* автомобільно-авіаційний: Чернівці.

Серед транспортних магістралей особливе значення мають транспортні полімагістралі, які поєднують лінії та потоки двох (бітранспортні) та рідше трьох (тритранспортні) видів транспорту.

Територія України поділяється на 4 транспортно-економічні райони: Наддніпровський, Прикарпатський, Причорноморський, Приазовський.

Прикарпатський автомобільно-залізнично-авіаційний транспортно-економічний район охоплює Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську, Тернопільську, Хмельницьку та Чернівецьку області. Основні транспортні вузли у ньому: Львів, Рівне, Мукачеве, Івано-Франківськ, Тернопіль, Чернівці, Хмельницький, Стрий, Ковель, Красне.

Митні склади Чернівецької області:

· ВКФ „МОМ”

м.Головна, 265-Д

· ТОВ ВКФ „Балакком”

м. Чернівці, вул.Комунальників, 4-Б, т.547462

Склади тимчасового зберігання в

· «С.К.-інтер» 58032, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул.Головна, буд.265

Складів тимчасового зберігання та вантажних митних комплексів на території Чернівецької області немає, але э митні пости міжнародного значення.

Порумбне -- пункт пропуску через державний кордон України на кордоні з Румунією.

Розташований у Чернівецькій області, Глибоцький район, поблизу села Тереблече на автошляху E85 (М19). Пункт пропуску має два статусу: міжнародний та місцевий. Вид міжнародного пункту пропуску -- автомобільний. Вид місцевого пункту пропуску -- пішохідний, автомобільний. Статус місцевого пункту пропуску -- цілодобово.

Характер перевезень -- пасажирський, вантажний.

Окрім радіологічного, митного та прикордонного, пункт пропуску «Порубне» може здійснювати санітарний, фітосанітарний, ветеринарний, екологічний, контроль Служби міжнародних автомобільних перевезень та контроль за переміщенням культурних цінностей.

Пункт пропуску «Порубне» входить до складу митного посту «Вадул-Сірет» Чернівецької обласної митниці.

Вадумл-Сіремт -- пункт контролю через державний кордон України на кордоні з Румунією.

Розташований у Чернівецькій області, Глибоцький район, у селі Черепківці (станція Вадул-Сірет) на автошляху Т 2645.

Вид пункту пропуску -- залізничний. Статус пункту пропуску -- міжнародний.

Характер перевезень -- пасажирський, вантажний

Окрім радіологічного, митного та прикордонного, пункт контролю «Вадул-Сірет» може здійснювати санітарний, фітосанітарний, ветеринарний, екологічний та контроль переміщенням культурних цінностей

Мамалимга -- пункт пропуску через державний кордон України на кордоні з Молдовою. Через пропускний пункт здійснюється два види пропуску: залізничний та автомобільний.

Розташований у Чернівецькій області, Новоселицький район, поблизу села Мамалига, на автошляху Н10. З молдавського боку знаходиться пункт пропуску «Крива», Бричанський район, на трасі М14 у напрямку Ліпкан.

Вид пункту пропуску -- автомобільний, залізничний. Статус пункту пропуску -- міжнародний.

Характер перевезень -- пасажирський, вантажний.

Окрім радіологічного, митного та прикордонного контролю, автомобільний пункт пропуску «Мамалига» може здійснювати санітарний, фітосанітарний, ветеринарний, екологічний контроль та контроль Служби міжнародних автомобільних перевезень^[1].

У той же час залізничний пункт пропуску «Мамалига» здійснює ті самі форми контролю за винятком контролю Служби міжнародних автомобільних перевезень.

1.2 Розрахунок розміщення ВМК

По заданим координатам (згідно завдання) зазначити розміщення потенційних клієнтів на схемі 10 на 10. Самостійно задати їх вагу (m від 1(невеликий об'єм) до 3(великий об'єм).). Розрахувати розміщення ВМК по заданим формулам. Результати округлити згідно правил та нанести на схему.

X_c=

Y_c=



1.3 Основні вимоги до ВМК

1.3.1 Загальні вимоги до вантажного-митного комплексу

I. Загальні положення

1.1. Порядок відкриття та функціонування вантажних митних комплексів (далі - Порядок) визначає процедуру надання дозволу на відкриття вантажного митного комплексу, зупинення дії, анулювання та переоформлення цього дозволу, а також встановлює вимоги, яким повинен відповідати вантажний митний комплекс.

1.2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

бокс поглибленого огляду - спеціальне приміщення для здійснення огляду автомобільного транспортного засобу з можливістю його часткової або повної розборки;

заявник - юридична особа-резидент України, яка має намір відкрити вантажний митний комплекс (далі - ВМК);

посадова особа ВМК - фізична особа, яка перебуває в трудових відносинах з утримувачем ВМК;

реєстр ВМК (далi - Реєстр) - програмно-інформаційний комплекс Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи (далі - Держмитслужба України), призначений для накопичення, систематизації i зберігання відомостей про ВМК;

система електронного обліку товарів і транспортних засобів комерційного призначення ВМК - програмно-інформаційний комплекс утримувача ВМК, побудований з використанням системи управління базами даних, призначений для ведення обліку товарів, що ввозяться, зберігаються та вивозяться з ВМК, а також обліку транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються територією ВМК. До складу зазначеної системи ВМК повинні також входити наступні підсистеми: контрольно-пропускна система ВМК та система відеоспостереження ВМК;

утримувач ВМК - юридична особа-резидент України, яка отримала дозвіл на відкриття та функціонування ВМК та про яку інформація включена до реєстру ВМК.

Інші терміни вживаються в цьому Положенні у значенні, наведеному в Митному кодексі України (далі - МК України).

ІІ. Вимоги до облаштування ВМК

2.1. ВМК розташовується на митній території України, окрім території пунктів пропуску через державний кордон України для міжнародного чи міждержавного автомобільного сполучення.

У межах ВМК створюється зона митного контролю.

2.2. Крім виконання обов'язків утримувача ВМК визначених у статті 446 МК України, утримувач ВМК на момент відкриття та протягом його функціонування забезпечує:

функціонування електронних системи та приладів, що надають можливість декларантам самостійно фіксувати в автоматизованій системі митного оформлення факт і час подачі митниці митної декларації та/або інших, встановлених МК України, документів, у тому числі у разі електронного декларування;

наявність та функціонування системи відеоспостереження (далі - СВС), технічні вимоги до якої наведені у додатку 1 до цього Порядку;

наявність та функціонування контрольно-пропускної системи, до якої входять засоби автоматичного зчитування реєстраційних номерних знаків транспортних засобів та електронні ваги, технічні вимоги до яких наведені у додатку 2 та 3 до цього Порядку;

наявність та функціонування системи електронного обліку товарів та транспортних засобів комерційного призначення;

наявність каналів і засобів зв'язку для роботи посадових осіб митниці та інших державних контролюючих органів;

наявність рампи, естакади, оглядового майданчика, вантажно-розвантажувальної техніки;

проведення вантажно-розвантажувальних операцій на території вантажного митного комплексу.

2.3. Утримувач ВМК надає на безоплатній основі приміщення для складу митного органу.

У випадках, передбачених частиною четвертою статті 239 МК України, товари можуть передаватися на безоплатній основі митними органами на зберігання утримувачу ВМК (за його згодою).

2.4. Утримувач ВМК забезпечує функціонування СВС для нагляду за входом (в'їздом) на територію ВМК та виходом (виїздом) з неї, а також місцями здійснення митного контролю. Кількість відеокамер повинна бути достатньою для охоплення зазначених місць, а схема розміщення відеокамер затверджується керівником митниці, в зоні діяльності якої знаходяться ВМК.

При виході з ладу СВС або її елемента (відеокамери) утримувач ВМК повинен негайно вжити заходів щодо відновлення її роботи та письмово інформувати митницю про строк, коли СВС або її елементи не працювали.

Відеоінформація повинна зберігатися у утримувача ВМК не менше року з дати її отримання.

На письмовий запит керівника митниці або уповноваженої ним особи утримувач ВМК надає митниці відеоінформацію ВМК на носіях, узгоджених із митницею, або засобами електронного зв'язку за період, вказаний у запиті.

Носії інформації з відеозаписами, наданими утримувачем ВМК, зберігаються митницею не менше 365 днів з дати їх отримання.

Після закінчення строку зберігання такі носії передаються утримувачу ВМК.

2.5. Утримувач ВМК повинен вести облік товарів, що ввозяться, зберігаються та вивозяться з ВМК, а також облік транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються територією ВМК з використанням системи електронного обліку товарів і транспортних засобів комерційного призначення ВМК і щоквартально подавати митниці звіт про такі товари, транспортні засобі за формою, наведеною у додатку 4 до цього Порядку.

Вибір системи електронного обліку товарів і транспортних засобів комерційного призначення ВМК здійснюється утримувачем ВМК самостійно з урахуванням вимог встановлених цим Порядком.

Системи електронного обліку товарів і транспортних засобів комерційного призначення ВМК повинна забезпечувати можливість періодичного вивантаження даних для митниці у вигляді окремого файлу за структурою та форматом, інформація щодо яких розміщується на офіційному сайті Держмитслужби.

Система електронного обліку товарів і транспортних засобів комерційного призначення ВМК, перед її установкою в локальній обчислювальній мережі утримувача ВМК підлягає тестуванню митницею на можливість вивантаження даних для митниці у вигляді окремого файлу за структурою та форматом, інформація щодо яких розміщена на офіційному сайті Держмитслужби.

2.6. Територія ВМК повинна мати огорожу та цілодобову охорону, яка контролює вхід на територію, на об'єкти ВМК та на територію зони митного контролю.

На території ВМК мають право постійно знаходиться посадові особи ВМК, які призначені наказом/розпорядженням суб'єкта господарювання, який є утримувачем ВМК, та погоджені з митницею, у зоні діяльності якої розташовано ВМК.

Для інших осіб вхід в приміщення та переміщення по території ВМК здійснюється за тимчасовою карткою, що видається уповноваженими посадовими особами ВМК.



1.3.2 Порядок та документи необхідні для відкриття вантажного митного комплексу

4.1. Заявник подає митниці, у зоні діяльності якої розташовано об'єкти ВМК, письмову заяву про намір відкрити ВМК, форма якої наведена у додатку 5 до цього Порядку.

До заяви додаються такі документи:

засвідчені заявником копії:

документів, що підтверджують право користування на об'єкти ВМК або право власності (свідоцтво про право власності та/або витяг з реєстру об'єктів права власності);

актів прийняття в експлуатацію технічних засобів пожежної сигналізації, охоронної сигналізації (у випадку їх встановлення);

наказу заявника про створення власного підрозділу охорони та положення про такий підрозділ, а у разі відсутності власної охорони надається копія договору про надання послуг з охорони приміщень, територій з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України або підприємством, яке має ліцензію Міністерства внутрішніх справ України на охоронну діяльність (разом із копією договору надається і копія такої ліцензії);

дозволу на початок роботи новостворених підприємств, впровадження нових технологій, передачу у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренду будь-яких приміщень;

висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи діючих об'єктів;

технічних паспортів на прилади (вузли, обладнання) СВС;

технічних паспортів електронних ваг та засобів автоматичного зчитування (фіксації) реєстраційних номерних знаків транспортних засобів з функцією автоматичного внесення інформації про реєстраційний номер транспортного засобу та його загальну вагу до системи електронного обліку товарів на ВМК;

плани території та об'єктів ВМК із відображенням місць для надання додаткових послуг, які плануються надаватися на території ВМК;

плани приміщень для посадових осіб митниці;

схема розміщення СВС на території ВМК;

перелік осіб, що матимуть право доступу на територію складів (копія наказу)

Разом із заявою митниці надається довідкова інформація про очікувану кількість ТЗ та митних декларацій, що планується оформлюватися протягом місяця на території ВМК.

4.2. Заява розглядається митницею протягом 15 робочих днів з дня її реєстрації.

Під час розгляду заяви митниця:

здійснює перевірку наявності всіх документів, передбачених пунктом 4.1 цього Порядку, та відповідності відомостей, зазначених у заяві, інформації, яка міститься у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на офіційному сайті спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації;

проводить огляд території та об'єктів ВМК із складанням Акта огляду;

здійснює аналіз інформації про кількість ТЗ та митних декларацій, що планується оформлюватися протягом місяця на території ВМК, яку надає заявник, та/або обсягів, площ об'єктів ВМК з метою визначення штатної чисельності підрозділу митного оформлення, який буде розміщений на території ВМК;

розробляє технологічну схему митного контролю й митного оформлення товарів;

погоджує схему розміщення відеокамер із спеціалізованим митним органом визначеним Держмитслужбою України;

тестує систему електронного обліку товарів і транспортних засобів комерційного призначення ВМК на відповідність вимогам встановленим цим Порядком.

4.3. У разі прийняття рішення про надання дозволу на відкриття та експлуатацію ВМК (далі - дозвіл на ВМК) митниця видає наказ та протягом одного робочого дня, з дня видання наказу, надсилає до Держмитслужби України засобами електронного зв'язку лист про внесення даних про ВМК до Реєстру.

Лист містить інформацію зазначену у абзацах 2-8 пункту 8.3 цього Порядку.

До листа додаються:проект технологічної схеми митного контролю й митного оформлення товарів на ВМК;

план території та об'єктів ВМК;

копія Акта огляду;

копія наказу митниці про надання дозволу на ВМК;

результат тестування системи електронного обліку товарів і транспортних засобів комерційного призначення ВМК на відповідність вимогам встановленим цим Порядком.

4.4. Уповноважена посадова особа Держмитслужби України протягом одного робочого дня, з дня отримання листа від митниці, вносить інформацію про утримувача ВМК та об'єкти ВМК до Реєстру та повідомляє про це митницю.

4.5. Митниця письмово повідомляє заявника про включення ВМК до Реєстру у строк, що не перевищує одного робочого дня з дня отримання повідомлення від Держмитслужби України, шляхом надання або надсилання заявнику витягу з Реєстру.

Витяг з Реєстру містить інформацію зазначену у абзацах 2 - 8 пункту 8.3 цього Порядку.

4.6. Підставою для прийняття митницею рішення про відмову у наданні дозволу на ВМК є:

виявлення фактів недотримання утримувачем ВМК вимог, встановлених МК України;

неподання заявником документів визначених пунктом 4.1 цього Порядку;

виявлення невідповідності системи електронного обліку товарів і транспортних засобів комерційного призначення ВМК вимогам встановленим цим Порядком.

4.7. У разі прийняття митницею мотивованого рішення про відмову у наданні дозволу на ВМК митниця у строк, встановлений пунктом 4.2 цього Порядку, письмово повідомляє про це заявника із зазначенням причини такої відмови.

4.8. Оскарження рішення про відмову у наданні дозволу на ВМК



Розділ 2. Розрахунок структурних елементів ВМК

2.1 Розрахунок параметрів відділу митного оформлення

2.1.1 Необхідна кількість персоналу відділу митного оформлення

Визначаємо загальний час на обслуговування об'єкта:

Т_обсл. - час очікування 1-го автомобіля на обслуговування

Тобсл. =1+24*0.1=3.4 (год)

Т_оф. - час оформлення митних та товаросупровідних документів

Т_оф. = 4 (год).

Т_заб. - час на накладання митного забезпечення

Т_заб. = 1(год).

Т_єаіс - час на занесення даних в ЄАІС ДМСУ

Т_єаіс = 1( год).

Т_заг. - загальний сумарний час на оформлення

Т_заг. = Т_обсл +Т_оф.+ Т_заб.+ Т_єаіс(2.1)

Тзаг.=3,4+4+1+1=9,4 (год)

Т_доп. - час на додаткові операції

Т_доп. = К_д* Т_заг. (2.2)

Тдоп.=0,2*9,4=1,88 (год)

К_д - частка допоміжних робіт

К_д = 0,2

Загальна кількість персоналу, чол.:

(2.3)

N_пм=((9,4+1,88)/1168*1,05)*20000=203 (чол)

Тут і далі для цього розділу, розраховується кількість чоловік, тому необхідно отримані дані округлювати .

Q_{заг -} - кількість ВМД, які оформляються

- фонд робочого часу одного робітника за рік, год.;

= 1168 год.

- коефіцієнт, що враховує змінність персоналу

= 1,05-1,08

Б) Визначити кількість працівників по напрямках діяльності:

1. Керівництво відділу митного оформлення, чол.:

(чол.) (2.4)

N1=0.2246*20000^0,0899*203^0,2949=3 (чол.)

2. Відділ по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил, чол.:

(чол.). (2.5)

3. Відділ митних платежів та статистики, чол.:

(2.6)

N₃=0.1052*20000^0.504=15 (чол.)

4. Відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності, чол.:

.(2.7)



N₄=0.2*203^0.551=22 (чол.)

5. Відділ організації митного контролю, чол.:

. (2.8)

N₅=0.0001*20000^1.173*9.4^1.055=118 (чол.)

6. Відділ по роботі з особовим складом, чол.:

(2.9)

N₆=0,0255*203^0,7234=9 (чол.)

7. Господарсько-експлуатаційний відділ, чол.:

(2.10)

N₇=0,1293*20000^0,4258=9 (чол.)

8. Інформаційний відділ, чол.:

(2.11)

N8=184-(3+12+16+22+118+9+9)=15 (чол)

2.1.2 Необхідна площа для відділу митного оформлення

Площа відділу митного оформлення розраховується в залежності від числа працюючих. При штаті ВМО до 3-х працівників площа визначається виходячи із того, що на кожну людину припадає по 5 м², від 3 до 5 чоловік - по 4 м², при штаті більше 5 працівників - по 3,25 м². Робоче місце керівництва відділу митного оформлення рекомендується розташувати поблизу майданчика комплектування так, щоб була можливість максимального огляду і становить 12 м².

S_вмо = 3.25*(N_ПМ - N₁)+ 12*N₁ (м²) (2.13)

S_вмо = 3.25*(203 - 3)+ 12*3 = 680,8 (м² )

2.2 Розрахунок площі МС

Додаткові дані:

1. Режим роботи складу: з 8.00 до 17.00, крім суботи та неділі t_роб=8 год.

2. Об'єм вантажу одного автопоїзда V_{вхід/вихід}=120 м³.

3. Кількість палет в кузові автомобіля (вхід) N_{палет а/т}=22 шт.

4. Продуктивність контролера-комірника q_компл=1 замовлення/година

5. Кількість найменувань вантажів, що зберігаються на складі n_{артикулів}=20 од.

6. Середній час знаходження товару на складі t_знах.=360 робочих днів.

7. Площа 1-го поста комплектації S_{пост.компл.}=24,5 (м²).

8. Площа, яку займає палет з вантажем (м²).

9. Висота замовлення на палеті (м).

10. Коефіцієнт нерівномірності вхідного вантажопотоку k_{нерівн.вхід.}=0,2+0,0523 = 1,35.

11. Інтервал роботи при розвантаженні та прийому товарів t_вхід=2,09+0,0923 = 4,16год.

12. Час розвантаження автомобіля з урахуванням технологічних простоїв і часу на допоміжні операції t_розв.= 0,4+0,0223 = 0,446 год.

13. Коефіцієнт нерівномірності зберігання товару k_{нерівн.зберіг.}= 0,3+0,0223 = 0,76.

14. Коефіцієнт використання площі зони прийому k_{вик.пл.прийому}=0,15+0,01523 = 0,495.

15. Коефіцієнт використання площі зони відвантаження k_{вик.пл.відв.}= 0,1+0,0123 = 0,33.

16. Коефіцієнт нерівномірності вихідного вантажопотоку k_{нерівн.вихід.}= 0,01+0,0323 = 0,7.

17. Інтервал робіт по відвантаженню замовлень t_вихід=1,09+0,0823=2,93 ( год).

18. Час завантаження автомобіля з урахуванням технологічних простоїв і часу на проведення допоміжних операцій t_зав.= 0,5+0,0123 = 0,73 год.

Визначимо необхідну кількість постів прийому та відвантаження. Для цього розрахуємо кількість автопоїздів, що приходять за добу під розвантаження з урахуванням нерівномірності поставок.

Добова кількість ТЗ, що приходить під розвантаження, визначається за формулою:

N_{а/т вхід}=(V_{вхід/вихід} k_{нерівн.вхід})/(Н_палетS_палетN_{палет а/т}) (шт) (2.14)

N _{а/т вхід}=(120*1,35)/(22*1,2*0,96)=7 (шт)

Визначаємо необхідну кількість постів для обробки вхідних вантажів:

N_{пост. вхід}=( N_{а/т вхід} t_розв)/t_вхід (шт) (2.15)

N_пост. _вхід =(22*0,446)/4,16=3 (шт)

Визначаємо необхідну кількість постів відвантаження. Добова кількість автотранспорту, що надходить під завантаження:



N_{а/т вихід}=(V_{вхід/вихід} k_{нерівн.вихід})/ (Н_замовS_палет) (шт) (2.16)

N_{а/т вихід}=(120*0,7)/(1,2*0,96)=73 (шт)

Визначаємо кількість постів для обробки вантажів, що виходять зі складу:

N_{пост вихід}=( N_{а/т вихід} t_розв)/ t_вихід (шт) (2.17)

N _{пост вихід}=(22*0,446)/2,93=4 (шт)

Визначаємо необхідну площу поста прийому вантажів:

N_{палет.прийом.}=2 N_{палет а/т}(шт) (2.18)

N _палет._прийом.=2 *22=44 (шт)

V_прийом= N_{палет.прийом}Н_палетS_палет (м³) (2.19)

V _прийом=44*1,2*0,96=50,7 (м³)

S_прийом=( N_{палет.прийом}S_палет)/k_{вик.пл.прийому} (м²) (2.20)

S _прийом=(44*0,96)/495=85,3 (м²)

Визначаємо характеристики зони для обробки вхідного вантажопотоку:

N_{палет.прийом заг.}= N_{палет.прийом} N_{пост вхід} (палето-місць) (2.21)

N _палет._{прийом заг}.=44*3=132 (палето-місць)

V_{прийом заг.}= V_прийом N_{пост вхід} (м³) (2.22)



V _{прийом заг}.=50,7*3=152,1 (м³)

S_{прийом.заг}=S_{прийом.}N_{пост.вхід.} (м²) (2.24)

S _прийом._заг=85,3*3=256 (м²)

Визначаємо площу зони відвантаження

Визначаємо площу зони відвантаження через одні ворота:

N_{замов.відв.}=2N_{а/т вих} (палето-місць) (2.25)

N _замов._відв.=2*22=44 (палето-місць)

V_відв.= N_{замов.відв}Н_замовS_палет (м³) (2.26)

V _відв.=44*1,2*0,96=50,7 (м³)

S_відв=( N_{замов.відв} S_палет)/ k_{вик.пл.відв} (м²) (2.27)

S _відв=(44*1,2)/0,33=160 (м²)

Визначаємо площу зони зберігання товару

Визначаємо ємність зони зберігання та відбору:

V_{зберіг.}= V_{вхід/вихід} k_{нерівн.зберіг} t_знах (м³) (2.28)

V _зберіг.=120*0,76*360=32832 (м³)

Визначимо необхідну кількість палето-місць:

N_{палето-місць зберіг}=V_зберіг /( n_{артикулів} Н_палет S_палет) ₍палето-місць) (2.29)

N _палето-_{місць зберіг}=32832/(20*1,2*0,96) = 1425 (палето-місць)

Визначаємо максимально максимально можливу кількість ярусів фронтальних стелажів при розміщенні n артикулів на першому ярусі:

N_{ярусів зберіг. можливих}= N_{палето-місць зберіг}/ n_{артикулів} (2.30)

N _{ярусів зберіг}. _{можливих}=1425/20=71

N_компл.= V_{вхід/вихід} k_{нерівн.вих.}/( t_роб. q_компл.H_замов S_замов) (постів) (2.31)

N _компл.=120*0,7/(8*1*1,2*0,96)=10 (постів)

S_зберіг= N_компл S_{поста компл} (м²) (2.32)

S _зберіг=10*24,5=245 (м²)

Визначаємо площу зони контролю та комплектації товарів, що надходять на МС:

V_компл.= V_{вхід/вихід} k_{нерівн.вих.} (м³) (2.34)

V _компл.=120*0,7=84 (м³)

N_{палето-місць компл}= V_компл./ (Н_замов S_палет) (палето-місць)

N _палето-_{місць компл}=84/(1,2*0,96)=73 (палето-місць)

S_компл= (N_{палето-місць компл} S_палет/ k_{нерівн. зберіг.} (м²) (2.35)

S _компл=73*0,96/0,144=53,1 (м²)

Визначаємо площу товарного запасу на МС:



V_{тов.зап.}= V_{вхід/вихід} k_{нерівн.вих.} (м³) (2.36)

V _тов._зап.=120*0,7=84 (м³)

N_{палето-місць тов.зап}= V_компл./ (Н_замов S_замов) (палето-місць) (2.37)

N _палето-_{місць тов}._зап=84/(1,2*0,96)=73 (палето-місць)

S_{тов.зап} = (N_{палето-місць компл} S_замов)/ k_{нерівн. зберіг.} (м²) (2.38)

S _тов._зап =(73*0,96)/0,76=53,1 (м²)

Визначаємо загальну площу МС:

S_МЛС= S_{прийом.заг}+ S_відв+ S_зберіг+ S_компл+ S_{тов.зап} (м²) (2.39)

S _МЛС=256+160+245+53,1+53,1=767,2 (м²)

Розрахунок площі СТЗ визначається як N%_СТЗ відсотків від площі МС:

S_СТЗ = S_МЛС* N%_СТЗ /100 (м²) (2.40)

S _СТЗ =(767,2*0,33)/100=2,5 (м²)

Висновок: у другому розділі я розрахувала параметри відділу митного оформлення, визначила необхідну кількість персоналу відділу митного оформлення та необхідну площу для відділу митного оформлення . З отриманих результатів видно, що загальна площа митного складу 767,2 м², а площа складу тимчасового зберігання становить 2,5 м².



Розділ 3. Визначення показників функціонування складів

Виконати розрахунки показників ефективності використання площі складу для двох методів визначення вантажної площі складу.

Основним показником, що характеризує складське приміщення, є розмір загальної площі складу.

Загальна площа складу підрозділяється на такі складові:

- вантажну або корисну площу, зайняту безпосередньо матеріальними цінностями або пристроями для їх зберігання;

- оперативну - зайняту приймальними, сортувальними, комплектувальними і відпускними майданчиками, а також стелажами;

- конструктивну - зайняту перегородками, колонами;

- службову - зайняту під контори і побутові приміщення.

Визначення розміру вантажної (корисної) площі може проводитися двома методами:

- за питомим навантаженням;

- за допомогою об'ємних вимірників.

Додаткові дані :

=4+0,324=10,9

= 0,2+0,0223=0,66

= 1

= 0,3+0,0223=0,76

= 0,1+0,0323=0,79

= 100+0,923=120,7

Всі інші данні визначаються самостійно із вказанням джерела інформації.



3.1 Розмір вантажної площі складу за методом питомого навантаження визначається за формулою

(3.1)

S_кор=10,9/0.66=16,52 (м²),

де - корисна площа складу, м²;

- максимальний розмір запасів, що підлягають зберіганню, т;

- допустиме навантаження на 1 м² корисної площі складу, т.

У цьому випадку загальна площа визначається за формулою:

(3.2)

S_заг=16,52/1=16,52 (м²),

де - коефіцієнт використання загальної площі складу.

Розмір вантажної площі складу методом об'ємних вимірників визначається:

Корисна площа складу визначається за формулою:

(3.3)

S_ст=16,52*3=49,55(м²), де

=

- площа, зайнята одним стелажем, м²;

- кількість стелажів для зберігання, шт.

Кількість стелажів для зберігання вантажів визначається за формулою:

(3.4)

n_ст= 6/3=2 (шт)

- загальна кількість комірок стелажів, необхідних для зберігання максимального запасу, шт.;

- кількість комірок у даному стелажі, (від 1 до 3) шт;

(3.5)

Отримане число має бути більше за 1-цю.

n_ko=(10,2/(3*0.76*0.79))=6 (шт)

де - об'єм комірок стелажу, (від 2 до 5) м²;

- питома вага матеріалу, що зберігається, т/м³;

- коефіцієнт заповнення об'єму комірки.

3.2 До показників ефективності використання площі складу належать

Коефіцієнт використання об'єму складу характеризується використанням не тільки площі, але і висоти складських приміщень і визначається за формулою:



(3.6)

К_у=33,03/49,55=0,67

Де - корисний об'єм, що визначається добутком вантажної площі на корисну висоту ( тобто висоту стелажів);

V_заг = S_кор* H_{стелажу} (м³) (3.7)

V _кор =16,52*2=33,03 (м³)

H_{стелажу} - висота стелажу (H_складу > H_{стелажу)} ? 2 м.

- загальний об'єм складу, що визначається добутком загальної площі на основну висоту (тобто висоту від підлоги складу до виступаючих частин перекриття, що обмежують складування вантажу).

V_заг = S_заг* H_складу (м³) (3.8)

V_заг=16,52*3=49,55 (м³)

H_складу - висота складського приміщення ? 3 м.

Питоме середнє навантаження на 1 м² корисної площі показує, яка кількість вантажу розміщується одночасно на кожному квадратному метрі корисної площі складу:

(3.9)

g =10,9/16,52=0,66 (т/м²)

- питоме навантаження на 1 м² корисної площі, т/м²;

- кількість вантажу, що одноразово зберігається, або максимальний запас матеріалів, що зберігається на складі, т.

Вантажонапруженість 1 м² загальної площі складу протягом року визначається за формулою:

(3.10)

М=120,7/16,52=7,31 (м²)

Де - річний вантажообіг складу, т.

Висновки: у третьому розділі я виконала розрахунки показників ефективності використання площі складу для двох методів визначення вантажної площі складу.

Основним показником, що характеризує складське приміщення, є розмір загальної площі складу - 16,52 м². Визначення розміру вантажної (корисної) площі може проводитися двома методами:

- за питомим навантаженням;

- за допомогою об'ємних вимірників.

На основі цих розрахунків можна зробити висновок що використання об'єму складу характеризується використанням не тільки площі, але і висоти складських приміщень і дорівнює 67 %,це в свою чергу означає, що об'єм використовується не повністю. На мою думку, необхідно збільшити кількість стелажів , що в свою чергу дозволить збільшити коефіцієнт використання об'єму.



Розділ 4. Розрахунок площі ЗМК

Вихідні дані:

л=100+№_в*5 (4.1)

л=100+23*5=215 (авт./день)

л - інтенсивність надходження автомобілів в день.

Троб =8(год.)

Троб - робочий день працівника митниці.

tобс =0,3(год.)

tобс - час обслуговування одного автомобіля.

Визначаємо інтенсивність обслуговування:

(4.2)

м=8/0,3=27,5

Робс - імовірність того, що автомобілі будуть обслужені(Робс=0,6-0,9)

Робс =0,8

Розраховуємо необхідну кількість постів обслуговування:

(4.4)

n=(215/27,5)*0.8 = 7 (од).

1) Визначаємо площу відкритої зони митного контролю:

S_B =ДВ*ШВ (м²) (4.5)

S_B=37,5*15=382,5 (м²)

ДВ - довжина відкритої ЗМК

ДВ =n·f+(n+1)·кв (4.6)

ДВ =7*2,5+(7+1)*2,5=37,5 (м)

f - ширина автомобіля(f=2,5м)

кв - коефіцієнт, який враховує ширину технологічного проїзду

кв =2,5(м)

ШВ - ширина відкритої ЗМК

ШВ =L_АВТ +2м (4.7)

ШВ =13+2=15 (м)

L_АВТ - довжина автомобіля (від 13 до 15 м)

2) Визначаємо площу закритої ЗМК.

S_З =ДЗ*ШЗ (м²) (4.8)

S_з =22,5*16=360 (м²)

ДЗ - довжина закритої ЗМК

ДЗ=n·f+(n+1)·к_зак (4.9)

ДЗ=7*1,5+(7+1)*1,5=22 (м)

к_зак =1,5

ШЗ - ширина закритої ЗМК

ШЗ=L_АВТ +2м* к_зак (4.10)



ШЗ=13+2*1,5=16 (м)

3) Визначаємо площу проїзду:

S_ПР = ДП*ШП(м²) (4.11)

S _ПР =37,5*8=300 (м²)

ДП =ДВ =37,5 (м)

ШП=8(м)

4) Визначаємо площу адміністративних приміщень:

S_АДМ = ШЗ*(ДВ -ДЗ)(м²) (4.12)

S _АДМ=16*(37,5-22,5)=240 (м²)

5) Визначаємо загальну площу ЗМК

S_ЗМК = S_B+S_З+S_ПР+S_АДМ (4.13)

S _ЗМК =562,5+360+300+240=1462,5 (м²)



Розділ 5. Розрахунок загальної площі ВМК та площ додаткових приміщень

Для виконання цих розрахунків мною було вибрано автомобіль - «KiaOptima»

Lавт=4,92 м

Шавт=2.1 м

Розрахуємо площу додаткових приміщень:

S_ДП - площа додаткових приміщень

S_ДП =(0,004+0,0001·N_В)*1000 (м²) (5.1)

S _ДП =(0,004+0,0001*23)*1000=6,3 (м²)

Розрахуємо площу стоянки:

S_СТ - площа стоянки

S_СТ = N_авто * S_{ст авто} (5.2)

S _СТ = 43*149.33=6421.3 (м²)

Площа, необхідна для стоянки одного автомобіля, з можливістю подальшого його маневрування, навантажувально-розвантажувальних операцій становить близько:

S_{ст авто}=S_авто+139 (м²) (5.3)

S _{ст авто}=10.33+139=149.33 (м²)

S_авто=L_авт*Ш_авт (м²) (5.4)

S _авто=4,92*2.1=10.33 (м²)

Місткість стоянки:

N_авто=20+ N_В (5.5)

N _авто=20+ 23 = 43 (автомобілі)

S_ЗАГ= S_МЛС + S_СТЗ + S_ВМО + S_ДП + S_ЗМК + S_СТ + S_{проїзду}+S_адм(м²) (5.6)