За прогнозами внаслідок запровадженню програми «Електронна митниця» надходження до державного бюджету від митних зборів збільшаться у 2-3 рази.

У зв'язку із цим на перший план організації службово-оперативної діяльності митниці виходять питання вдосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.

Незважаючи на проголошені економічні реформи та намагання інтегруватися у світовий ринок, тарифне та нетарифне регулювання в Україні не відповідає стандартам ГАТТ/СОТ.

Перш за все це відставання митного контролю від сучасних потреб пропускної здатності та світових стандартів контролю товарів. Суттєве зростання обсягів зовнішньоторговельного обороту вимагає якісно нового підходу до здійснення контролю міжнародних вантажних потоків. Зростання товаропотоків висвітлило такі проблеми митного контролю як: суттєві часові витрати на проведення митних процедур, застарілі механізми технологічного пропуску товарів, неможливість збереження норми чинного законодавства про 100% фізичний контроль товарів, які переміщуються через кордон України тощо [10].

Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності України, що полягає у встановленні таких ставок мита, які стимулюють або обмежують імпорт чи експорт товарів в Україну, вимагає приділення особливої уваги оперативного складу при здійсненні митного оформлення, визначенню коду, розрахунку митної вартості та визначенню країни походження товару.

Усі товари, що імпортуються або експортуються, знаходяться під митним контролем та підлягають митному та прикордонному контролю, які здійснюються митними та іншими контролюючими органами на предмет відповідності митним правилам та іншим нормам українського законодавства. Швидкість митного оформлення залежить переважно від природи та кількості товару, правильності та повноти товарно-супровідних документів, наданих імпортером. Митниця приймає лише ті декларації, що належно оформлені, підписані та підтверджені необхідними супровідними документами. Належне оформлення такої документації під час декларування допоможе проведенню митного оформлення товару та завершення митних процедур, уникненню штрафних санкцій, затримок та додаткових витрат. Крім того, перед подачею декларації на товари декларанту треба нарахувати та сплатити мито, податки та збори.

За 2010 рік митницею було оформлено 82 207 вантажних митних декларацій усіх типів (на 16,1% більше ніж за аналогічний період 2009 року), 262 096 транспортних засобів (на 2,8% менше), 13 348,7 тис. тонн вантажів (на 12,0% менше) (Додаток Г).

Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Посилаючись на ст. 78 МКУ, строки митного оформлення Митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей [18].

На практиці ці терміни завжди перевищують зазначений час. Так як для оформленні товару залежно від митного режиму потрібна велика кількісь документів, приблизно 65. В пунктах пропуску працюють 9 контрольних служб, внаслідок чого процедура оформлення вантажів затягується та створюються передумови для зловживань.

Наприклад основними документами, які потрібні для оформлення товару в режимі імпорту:

1. Картка акредитації у митниці (оригінал та копія) -1 шт.

2. Довідка про декларування валютних цінностей за поточний квартал (оригінал для українських підприємств) - 1 шт.

3. Зовнішньо-економічний договір та специфікація до нього (копія, завірена печаткою підприємства) - 2 шт.

4. Інвойс (має супроводжувати вантаж з-за кордону) та переклад інвойсу українською мовою (або російську).

5. Сертифікат про походження (оригінал) (у разі його відсутності товари декларуються за повними ставками мита) та переклад сертифікату.

6. Рахунок про транспортні витрати та договір з перевізником чи експедитором (у разі необхідності) - 2 шт.

7. TIR Carnet (за наявністю).

8. CMR чи морська накладна чи авіа накладна чи залізнична накладна (має супроводжувати вантаж з-за кордону).

9. Експортна декларація країни відправника (за наявністю).

10. Сертифікати якості, технічна документація, креслення, малюнки, фотографії (в разі необхідності).

Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.

Згідно наказу №1205 Державної митної служби «Про встановлення часових нормативів митного оформлення та контролю товарів, завантажених митною декларацією» від 13 жовтня 2010, час митного оформлення та контролю для декларацій, в яких заявлено не більше 10 товарних підкатегорій, якщо заявлених до декларування товарів більше, то час оформлення не регламентується. Дві години відводиться на митне оформлення для відділів митного декларування, якщо потребується ще здійснення митного огляду - додаткові дві години, якщо ж потрібно з'ясувати певні характеристики, зокрема по коду товару, його митну вартость чи дослідити товар - ще дві години. Загальний максимальний час, який передбачений, повинен не перебільшувати шести годин. В свою чергу це приносить додаткове навантаження для кожного інспектора, так як великі підприємства одразу подають 5-10 митних декларацій. Що значно ускладнює оформлення у відведений термін.

Наразі пропонується спростити процедури митного оформлення. Головною метою являється зменшити кількість документів на 70%, тобто замість існуючих 65 документів планується залишити лише 20. Це дозволить державі швидше отримувати гроші до бюджету, тому що розмитнення товарів не буде затримуватися.

За словами голови Держмитслужби, не всі 20 документів, які залишаються, будуть потрібні щоразу при митному оформленні, в окремих випадках треба буде надавати один-два документи, а то й жодного.

Серед документів, які митниця пропонує залишити:

- документи, які необхідні для переміщення товарів (залізничні, авіаційні накладні);

- документи, що є підставою для нарахування податків (контракт, рахунок-фактура тощо);

- документи, які стосуються нетарифного регулювання (ліцензії, дозволи на експорт та імпорт товарів);

- документи з експортного контролю (дозволи НБУ на переміщення через митний кордон валютних цінностей, свідоцтво Мінкультури на право ввезення або вивезення культурних цінностей);

- документи, які стосуються безпеки населення (дозволи на переміщення через кордон наркотичних засобів, реєстраційне посвідчення на лікарський засіб тощо) [17].

Прискорення митного оформлення товарів і транспортних засобів, а також здійсненню передбачених МКУ митних процедур сприятиме процедура електронного декларування товарів. Згідно статті 91 Митного кодексу України попередніми операціями вважаються дії, що виконуються до початку митного оформлення товарів і транспортних засобів. Тому цілком логічним є використання електронної системи суб'єктами ЗЕД та митними органами, що має ряд переваг для обох сторін.

2.2 Митна вартість товарів та її вплив на обсяг надходжень до державного бюджету

Оптимізація процесів митно-тарифного регулювання перш за все пов'язані з пошуком спрощеної системи діяльності митних органів. Визначаючи митну вартість що являється базою оподаткування імпортних товарів іноді виникають розбіжності митних органів та інтересів учасників зовнішньоекономічної діяльності.

Важливим питанням являється саме ефективний контроль митної вартості та інших складових системи митно-тарифного регулювання. Основним фактором пристосування національної митної системи до європейської являється налагодження системи митно-тарифного регулювання.

Митна вартість товарів є найважливішою категорією, яка використовується під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, з метою:

- обкладення товарів і транспортних засобів ввізним або вивізним митом;

- обкладення товарів іншими податками та зборами (обов'язковими платежами);

- ведення митної статистики та статистики зовнішньої торгівлі;

- застосування заходів нетарифного регулювання.

- Відділом контролю митної вартості та класифікації товарів Сумської митниці було винесено 66 рішень (рис. 2. 3):

- за 2-м методом винесено 15 рішень (перший метод не застосовувався тощо в пакеті документів були розбіжності, які унеможливлювали його застосування. Як правило рішення приймалося аналізуючи об'єктивність заявленої митної вартості та підтвердження її документально.);

- за 3-м методом було винесено 10 рішень (попередні методи не застосовувались, так як в митниці була відсутня інформація про ідентичні товари);

- за 6-м методом було винесено 29 рішення (попередні методи не застосовувались, так як в митниці була відсутня інформація про ідентичні та подібні товари; декларанти не надавали документального підтвердження заявленої вартості).

За данами Сумської митниці при виконанні наказу Держмитслужби від 19.10.2010 р. №1242 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів»: в період з 19.10.2010 р. по 31.12.2010 р. було оформлено 2067 ВМД, за якими товари ввозяться на митну територію України на виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу, сторонами яких є безпосередньо іноземні підприємства-виробники цих товарів. Спеціалізованим підрозділом митниці отримано 170 запита (40.1%) від загальної кількості запитів про визначення митної вартості (421 загальна кількість запитів про визначення митної вартості) аналізуючи об'єктивність заявленої митної вартості. Додатково до держбюджету (лише за винесеними рішеннями) було перераховано 887,85 тис. грн.

Чітку динаміку зміни митної вартості демонструє графік. Митна вартість в порівнянні з минулим роком має менші коливання але середня митна вартість за 12 місяців знизилась в порівнянні з минулим роком (минулий рік 1,37 дол/кг; поточний період 1,02 дол/кг.) на 0,35 дол/кг. Даний факт пояснюється збільшенням обсягів імпортування низько вартісних товарів: мінеральної сировини 25 групи УКТЗЕД (сірка комова, крейда, фосфати кальцію) та міндобрив 31 групи УКТЗЕД. Також потрібно прийняти до уваги те, що даний товар носить сезонний характер і даний факт впливає на середню митну вартість одиниці товару.

Митна вартість за 1 кг бюджетоформуючого товару по митниці товару збільшується в порівнянні з 2009 роком, за виключенням «Пульти, панелі, консолі, столи, розподільні щити та інші основи код УКТЗЕД 8537109990» даний факт пояснюється тим, що даний товар має дуже специфічний характер в тому розумінні що кожний виріб істотно відрізняється від інших, інформація про ідентичні чи подібні товари майже відсутня (табл. 2.3).

Таблиця 2.3. Тенденція ціни за одиницю на бюджетоформуючі товари митниці

Тенденцію зміни вартості товару чітко видно на діаграмі (рис. 2.6), з метою об`єктивного відображення інформації, товар «Пульти, панелі, консолі, столи, розподільні щити та інші основи (код УКТЗЕД 8537109990)» був виключений з даного графіку.

З переліку бюджетоформуючих товарів Держмитслужби в митниці за 12 місяців 2010 року імпортувалися товари:

- «Поверхнево-активні органічні речовини» (код УКТЗЕД 3402209000) за даними надісланими Державною митною службою вони знаходяться на 28 місці і складають 0,4% серед «імпорту 50 товарів, обсягу сплачених платежів за якими є найбільшими, у 2010 році», в митниці вони займають 1-ше місце і складають 11,13% від питомої ваги нарахованих платежів (оформлюється за коригованою митною вартістю).

- «Свинина, свіжа, охолоджена або морожена» (код УКТЗЕД 0203295500) за інформацією ДМСУ 29-те місце (0,3%), по митниці на 9-му місці (2,01%)

- «Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію (код УКТЗЕД 3105201000)») за інформацією ДМСУ 37-ме місце (0,3%), по митниці на 2-му місці (9,33%) (оформлюється за коригованою митною вартістю).

Митна вартість на окремі товари інколи не відповідає світовим і біржовим цінам (табл. 2.4). Якщо митниця дійде висновку, що задекларована митна вартість занижена, вона підніме її на підставі наявних статистичних даних, які у переважній більшості випадків вищі звичайних ринкових цін.

Таблиця 2.4. Інформація по деяким товарам відносно світових та біржових цін

Як видно з таблиці 2.4, лише один товар «сірка» нижча за вартість від світових цін тому що даний товар надходить до митниці залізничним транспортом з Казахстану на умовах «DAF RU Гукове», а світові ціни даються на умовах «FOB порти Чорне море», що і відіграє велику роль на вартість транспортних витрат.

Митна вартість імпортних товарів збільшена на 307 млн. 697 тис. грн., внаслідок чого до Держбюджету України додатково перераховано 61 млн. 630 тис. грн. митних платежів (за аналогічний період минулого року - 41 млн. 362 тис. грн.).

Отже, економічна ефективність роботи в напрямку контролю правильності визначення митної вартості у порівняння з аналогічним звітним періодом збільшилася в 1, 5 рази.

Структура основних додаткових надходжень за результатами контролю митної вартості за 12 місяців 2010 року в розрізі товарів зазначена в таблиці 2.5 [3,4].

Таблиця 2.5. Структура основних додаткових надходжень за результатами контролю митної вартості за 2010 рік в розрізі товарів

Іноземні експортери, що прагнуть імпортувати свій товар в Україну, повинні чітко усвідомлювати, що процедура визначення митної вартості в нашій державі ускладнена. Належне визначення та оптимізація митної вартості створюють підґрунтя для конкурентних переваг суб'єктів господарювання. Повернення мита та податків здійснюється у випадках, коли встановлено, що відбулася надмірна сплата. Досить тривалий час займає митний огляд та період очікування визначення митної вартості. В цей період необхідно оплачувати стоянку транспорту з не розмитненим вантажем. Суб'єкт господарювання зазнає додаткових витрат. Що в свою чергу призводить до зниження конкурентоспроможності легальних імпортерів. При збільшенні цін на імпортовані товари, в результаті знижується рентабельність імпортних операцій, що оподатковуються податком на прибуток в Україні. Як наслідок втрати держави можуть значно перевищити доходи від ввізного мита[14].

Суб'єкту ЗЕД надається можливість довести заявлену митну вартість товару, що імпортується, шляхом надання для перевірки митниці - як під час митного оформлення, так і після його завершення, необхідних документів. Отже перед митними органами постає завдання ефективно визначити митну вартість, яка не завдасть шкоди а ні діяльності суб'єктів господарювання, а ні державі в цілому. Основними пріоритетами на даному етапі виступають дії митних органів та держави пов'язані з обмеженням списку додаткових документів та спрощення митних процедур. Це дасть змогу ефективно функціонувати як суб'єктам ЗЕД та к і митниці.

2.3 Проблемні питання при визначенні країни походження товарів, що є об'єктом митного оформлення та шляхи їх вирішення

На теперішній час 72% загального імпорту припадає на наступні країни: Росія - 31%, Німеччина -12%, Естонія - 10%, Сирія - 6%, Білорусь -6%, Туреччина - 4%, Польща - 3%.

В той же час, Російська Федерація залишається головним зовнішньоторговельним партнером суб'єктів підприємницької діяльності Сумської області, що обумовлено географічним положенням області та економічними зв'язками, які склалися на протязі тривалого часу.

В зв'язку з цим, найбільшу питому вагу в загальній сумі наданих пільг і преференцій по сплаті платежів до бюджету, в тому числі по миту, становлять пільги надані за преференцією (код пільги «065») на підставі Міжурядових угод України з країнами СНД та Республікою Македонія про вільну торгівлю.

При наданні вищезазначених пільг за угодами про вільну торгівлю визначальним фактором для їх надання є питання з правильності визначення походження товарів, зокрема:

- наявність сертифікату про походження СТ-1, правильність його заповнення (відповідно до вимог пункту 10 Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30.11.2000);

- перевірка критерію достатньої переробки товарів.

Відповідно до пункту 11 вище зазначених Правил Держави - учасники Угоди обмінюються зразками сертифікатів форми СТ-1, печаток органів і підписів осіб, уповноважених засвідчувати сертифікати. Без подання зазначених зразків сертифікати вважаються недійсними й на товари не розповсюджуються преференції, передбачені Угодою.

При здійсненні контролю за дотриманням вище зазначених вимог Правил виникає багато проблемних питань.

Перш за все торгово - промислові палати (далі - ТПП) країн СНД повинні більш регулярно надавати до Держмитслужби України інформацію про поштові реквізити ТПП, зразки підписів та печаток уповноважених осіб на видачу сертифікатів СТ-1.

Також, в багатьох випадках виникають спірні питання з ТПП щодо неспівпадання зразків підписів уповноважених осіб з підписом у сертифікатах форми СТ-1. Іноді уповноважені особи не дотримуються цього порядку. Для з'ясування правильності підпису уповноваженої особи в обов'язковому порядку митницею здійснюються додаткові перевірки з направленням запитів до ТПП, або взагалі проводиться верифікація сертифікатів про походження товару, на що тратиться досить багато часу.

Досить часто ТПП не дотримуються порядку заповнення сертифікатів СТ-1 і допускають багато помилок (неправильне зазначення назви товарів, їх кількості, неправильно зазначають дані щодо реквізитів про відправників, отримувачів товарів, щодо номеру, дати контрактів та рахунків - фактур, тощо). В зв'язку з цим також виникає багато спірних питань з імпортерами товарів.

З метою унеможливлення безпідставного надання пільг зі сплати податків, ми вважаємо за необхідне видачу преференційних сертифікатів за якими надаються пільги зі сплати податків та зборів у обов'язковому порядку покласти на компетентні державні органи, зокрема, на митну службу, як це здійснюється у багатьох іноземних країнах.

Інше досить складне питання виникає при перевірці критерію достатньої переробки товарів, у разі коли товар не повністю вироблений у країні - експорту. Так, для перевірки правильності застосування критерію достатньої переробки, у разі виникнення сумнівів, необхідно запитувати у ТПП надання актів експертизи та калькуляції вартості використаних товарів у процесі виробництва товарів.

Значною проблемою при визначенні походження товарів, імпортованих іноземних країн є засвідчення країни походження товарів шляхом надання декларацій про походження на основі рахунків - фактур, які не мають відміток митних органів про перетин державного кордону.

При цьому досить важко правильно визначити походження товару, так як у багатьох випадках виникають сумніви щодо достовірності заявленої інформації, як про країну походження товару, так і про заявлену його митну вартість. Особливо виникають сумніви у разі застосування різних (пільгова, повна) ставок ввізного мита.

Надання таких рахунків виникає, головним чином, коли підприємства працюють за посередницькими зовнішньоторговельними угодами.

Також, при засвідченні країни походження товарів шляхом надання декларацій про походження на основі рахунків - фактур виникають сумніви про достовірність достатньої переробки товару.

Коли у рахунку - фактурі зазначається лише короткий вираз «країна походження - Німеччина», і є сумніви щодо достатнього ступеню переробки товару, на мій погляд, такої інформації у рахунку - фактурі не достатньо для правильного визначення країни походження товару, особливо це стосується випадків, коли застосовуються різні (пільгова, повна) ставки ввізного мита.

В зв'язку з цим вважаю за доцільне ввести вартісне обмеження на застосування рахунків - фактур для заявлення країни походження товарів. Інший шлях вирішення даної проблеми це - зазначення у рахунку - фактурі критерію достатньої переробки товару.

Ще одним із проблемних питань є неперіодичність поновлення даних про реквізити уповноважених органів іноземних країн на видачу сертифікатів про походження товарів (про поштові реквізити ТПП або інших компетентних органів, зразки підписів та печаток уповноважених осіб на видачу сертифікатів про походження товарів).

В даний час зустрічаються непоодинокі випадки, коли надається сертифікат про походження товару з іноземної країни, стосовно даних якого сумнівів не виникає, але у митниці не має інформації про зразок печатки, або підпису уповноваженої особи. Тим більше, що в даний час при застосуванні новітніх технологій зі сканування та ксерокопіювання можливо підробити любий підтверджуючий документ [15].

В зв'язку з цим, ми вважаємо за доцільне Держмитслужбі здійснювати більш тісну взаємодію зі всіма митними службами іноземних країн, з яких імпортуються товари на митну територію України, у напрямку обміну даними про реквізити уповноважених органів іноземних країн на видачу сертифікатів про походження товарів.

Для ефективного та швидкого визначення країни походження товару за необхідне використовувати новітні засоби зв'язку при надсиланні до Держмитслужби інформації від ТПП (спеціальні захищені канали через Інтернет, застосування сканованих зразків підписів, печаток, електронні підписи уповноважених осіб, з подальшою досилкою оригіналів зразків поштою, і т.і.). Тобто створити електронну систему яка б забезпечувала потрібною інформацією як суб'єктів ЗЕД так і установ що сприяють здійсненню зовнішньої діяльності.

Вивчення нами поширеності корупції у гілках та секторах влади робить помітним, що високий рівень корумпованості притаманний багатьом державним установам. Найвищі індекси корупції мають державтоінспекція - 57,5%; міліція - 54,2%: установи охорони здоров'я - 54%, судова система - 49%; університети - 46,3%; прокуратура - 42,9% митниця - 42,8%.

Якщо брати до уваги стан корупції у сфері здійснення митного контролю, то ситуація виглядає наступним чином.

За думкою українських підприємців, які здійснюють ескпортно-імпортні операції, корупція в Державній митній службі України з 35,3% у 2004 році зросла до 60,5% у 2010 році. При цьому, власний досвід зіткнення з різними формами корупції мають тільки 31,5% фірм. У цих формах найбільше (20,2%) переважає вимагання неофіційних платежів, подарунків чи послуг. Високий відсоток (16,3%) складають власна пропозиція неофіційного платежу, навіть, якщо відповідної вимоги з боку посадової особи митної служби не було.

6,4% підприємств використовують особисті зв'язки в митній системі, за думкою експертів таке використання має місце, коли підприємство має намір здійснити правопорушення в митній сфері.

Більшість субєктів ЗЕД стикались з корупцією на етапі перевірки документів, 30% - під час перетину кордону, 28% - під час фізичного огляду вантажу, у відділі тарифування - 27%. Найменш корумпованим етапом вважається плата офіційних зборів - 19%. Найбільш корумпованим вважається етап перетину кордону (61%), трохи менше (52%) - стадія перевірки документів.

Серед антикорупційних заходів найефективнішими ми вважаємо спрощення митного оформлення. До зменшення так званих «добровільних неофіційних виплат» за думкою приведе зменшення офіційних мит на 25%.

Про ефективність організації митного контрою говорить той факт, що більшість суб'єктів ЗЕД вважають, що уникнути митного контролю складно або дуже складно.

Оплата хабара характеризується високою надійністю: як правило, отримується те, за що сплачено та якістю.

Розподіл співробітників, залучених до корупційних дій має наступний вигляд:

- Митні інспектори - 68%;

- Митні керівники - 24%;

- Прикордонники - 17%;

- брокери - 15%;

- Департамент тарифів та вартості 13%.

Щодо ролі брокерів у корупції, то більшість респондентів (72,2% проти 27,8%) вважає, що плата брокерам не включала неофіційних платежів. Одночасно з цим, робітники митниці віддають перевагу стосункам із брокерами при виникненні проблемних ситуацій.

Значення результатів вище наведеного дослідження полягає у тому, що воно проводилися в умовах реалізації в державі низки заходів по боротьбі з корупцією [6].

В Сумській митниці постійно здійснюються заходи, спрямовані на запобігання проявам корупції, дотримання спеціальних обмежень щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

Протягом 2010 року надійшло 25 звернень на телефон довіри Держмитслужби України щодо дій посадових осіб Сумської митниці. За результатами перевірки 20 повідомлень порушень у діях працівників митниці не виявлено. За результатами перевірки 5 повідомлень 1 працівнику оголошено зауваження, 3 - позбавлено місячної премії, проведена 1 - індивідуальна профілактична бесіда [4].

Таким чином, державне управління є процесом реалізації державної влади, організуючою діяльністю держави по відношенню до суспільства.

Комплекс заходів по удосконаленню державного управління в Україні охоплено адміністративною реформою, метою якої є поетапне створення сучасної, ефективної системи державного управління, для забезпечення становлення України як, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя.

Корупція, в свою чергу є явищем, що перешкоджає ефективному державному управлінню. На сьогодні неефективність боротьби з корупцією призвела до того, що на міжнародному рівні репутація України є як корумпованої країни. Так, за даними міжнародної організації «Transparency International» Україна знаходиться в списку найкорумпованіших країн світу. При цьому, за даними соціологічних опитувань, більшість громадян України вважають, що корупція є загальнодержавною проблемою.

Подолати корупцію можна забезпечивши системний підхід та ефективну організацію діяльності щодо запобігання та протидії корупції можливо за наявності комплексної, науково обґрунтованої концепції. Така концепція повинна передбачати цілу низку політичних, економічних, правових, організаційно-управлінських та соціально-психологічних заходів.

Висновки

Нами виявлено, що на сучасному етапі великий обсяг зовнішньої торгівлі займає тіньовий сектор. Це в свою чергу гальмує надходження до Державного бюджету. Сумською митницею було порушено ряд кримінальних справ на предмет контрабанди, вартість яких сягала колосальних розмірів. Проте слід зазначати що перерахування сплачених митних платежів до Державного бюджету були б значно більшими. Структура імпорту майже не змінилися в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, змінюються лише обсяги ввезення. Що говорить про недостатню прозорість митно-тарифного регулювання ЗЕД. Основною проблемою діяльності митних органів виявилося відставання митного контролю від сучасних потреб пропускної здатності та світових стандартів контролю товарів. Тривалий час займає митний огляд та період очікування визначення митної вартості. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності зазнає додаткових витрат, як наслідок знижується конкурентоспроможність імпортних товарів. Нерегулярні надання ТПП потрібної інформації до ДМСУ та не дотримання порядку заповнення сертифікатів створюють ряд спірних питань при визначенні країни походження товарів. Корупційні діяння в митних органах були виявлення майже у всіх підрозділах митниці. Тобто перепонами для ведення ефективної діяльності ЗЕД залишаються бюрократичні, часові, технологічні та матеріальні витрати суб'єктів ЗЕД при перетині вантажами кордону України.

Створюючи ціновий бар'єр на шляху руху товарів до споживача шляхом застосування до товарів, при їх переміщенні через митний кордон, встановлених податкових ставок, держава підвищує рівень цін і захищає національного виробника. Але це не триватиме довго. Україна прагне стати з країни, що розвивається, в промислово-розвинену країну, і тому, до вступу у СОТ більшість мит підвищилися, щоб поповнити витрати, які приведуть із значно меншою ставкою на ввезення імпортного товару.

В західноєвропейських країнах (а ці країни промислово-розвинені) імпортні мита стали дієвим ціноутворюючим фактором, що робить вплив на рівень як оптових, так і роздрібних цін, а, отже, і на результати господарської діяльності підприємств. Митні тарифи розглянутих країн передбачають поточних змін тарифних ставок та введення додаткових мит і зборів спеціально уповноваженими на це організаціями. Звичайно, з подальшим затвердженням уряду.

Така тактика дозволяє зробити митно-тарифну політику більш гнучкою, своєчасно враховувати мінливі умови зовнішньої торгівлі що здійснюються в країнах Східної Європи перетворення спрямовані на використання ринкових механізмів регулювання господарської діяльності, а також на стимулювання більш активної участі цих країн у міжнародних економічних відносинах. А це, в свою чергу, викликає необхідність суттєвої коригування національних митних тарифів, застосування загальновизнаних правил і норм, чого і потребує українська митно-тарифна система.

Список використаної літератури

1. Митний кодекс України

2. Державна допомога виробникам в Україні: реформування відповідно до норм СОТ та ЄС Ваврищук В., Каліщук Е., Таран С., Хойні Я., Ясько Н., за ред. С. Касьянова // . - К.: Нора-Друк, 2004. - 86 с.

3. Інформаційний бюлетень Сумської митниці / Відділ митної статистики // - 2009. - 37 с.

4. Інформаційний бюлетень Сумської митниці / Відділ митної статистики // - 2010. - 49 с.

5. Козак Ю.Г Міжнародна економіка.: навч. посібн. Ю.Г., Козака, В.В. Ковалевського, К.І. Ржепішевського.-К.:ЦУЛ, 2004. - 672 с.

6. Власюк О.С., Ямпольська І.Л. Зовнішня торгівля України: стан та прогноз. - К.: НІСД, 2004. - 63 с. - (Сер. «Наук. доповіді»; Вип. 49)

7. Митна політика та митна безпека України / П.В. Пашко, П.Я. Пісной // Фінанси України. - 2006. - №1. - С. 74-86

8. Митна політика України як стимулятор економіки в умовах інтеграційних процесів / А. Луцик // Економічний аналіз. - №7. - 2010. - с. 91-93

9. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.: навч. посібн О.П. Гребельник // . - Київ: Центр навчальної літератури. - 2005. - 696 с.

10. Напрями вдосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні / Т.М. Мельник // Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - №11. - C.110-118

11. Протекціонізм та вільна торгівля у митній політиці україни / К.І. Новикова // Академія митної служби України. - 2009. - с. 1-8

12. Циганкова Т.М. Міжнародна торгівля: навч. посібн. Т.М. Циганкова; Київський нац. екон. ун-т. - К., 2001. - 487 с.

13. Внешнеэкономическая деятельность: учебное пособие, А.П. Клетеник, Г.Е. Баженов, И.Н. Андреева // Вуз: НГТУ. - 2009. - 445 с.

14. Визначення митної вартості, Нарахування та оптимізація митних платежів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kpl.net.ua/Customs_brokerage_services.html.

15. Визначення походження товару як фактор побудови виробничої схеми [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nalogovnet.com/uk/nalogovye-izmenenija-/539-proisxozhdeniya-tovara-kak-faktor-postroeniya.html

16. Зобов'язання України, які містяться у Звіті Робочої групи з питань вступу до СОТ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nepu.com.ua/ua/publication/content/585.htm.

17. Кількість необхідних для митного оформлення документів буде зменшено [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://friedman.com.ua/ua/articles/show/5445? PHPSESSID=f286418b9a8a93cdd311880d6e015274

18. Митний кодекс України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=92-15

19. Международные экономические отношения: Уч. /Рыбалкин. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://exsolver.narod.ru/Books/Econom/Mev2.

20. На таможне упростят контроль [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://finance.obozrevatel.com/trends/na-tamozhne-uprostyat-kontrol.htm

21. WTO welcomes Ukraine as a new member [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.wto.org/english/news_e/pres08_e/pr511_e.htm

22. www.sta.gov.ua

Размещено на Allbest.ru